Debate over the atomic bombings of Hiroshima and Nagasaki
http://dbpedia.org/resource/Debate_over_the_atomic_bombings_of_Hiroshima_and_Nagasaki an entity of type: Thing
Debat mengenai pengeboman Hiroshima dan Nagasaki terkait dengan kontroversi etika, legal dan militer pengeboman atom Hiroshima dan Nagasaki yang dilakukan oleh Amerika Serikat pada tanggal 6 Agustus dan 9 Agustus 1945 demi mengakhiri Perang Dunia Kedua (1939–45). Di satu sisi dianggap sudah tepat karena terbukti membuat Jepang menyerah, tetapi di sisi yang lain dianggap tidak tepat karena banyaknya korban sipil yang berjatuhan.
rdf:langString
O debate sobre os bombardeios atômicos (português brasileiro) ou bombardeamentos atómicos (português europeu) de Hiroshima e Nagasaki diz respeito às controvérsias éticas, jurídicas e militares que cercam bombardeios atômicos dos Estados Unidos em Hiroshima e Nagasaki em 6 de agosto e 9 de agosto 1945, no final da Segunda Guerra Mundial (1939-1945).
rdf:langString
الجدل القائم حول القصف الذري على هيروشيما وناغازاكي، هو الجدل المعني بالخلافات الأخلاقية والقانونية والعسكرية المرتبطة بالقصف الذري على هيروشيما وناغازاكي في 6 و9 أغسطس 1945 في نهاية الحرب العالمية الثانية (1939-1945).
rdf:langString
Substantial debate exists over the ethical, legal, and military aspects of the atomic bombings of Hiroshima and Nagasaki on 6 August and 9 August 1945 at the close of World War II (1939–45). On 26 July 1945, United States President Harry S. Truman, British Prime Minister Winston Churchill and President of China Chiang Kai-shek issued the Potsdam Declaration, which outlined the terms of surrender for the Empire of Japan as agreed upon at the Potsdam Conference. This ultimatum stated if Japan did not surrender, it would face "prompt and utter destruction". Some debaters focus on the presidential decision-making process, and others on whether or not the bombings were the proximate cause of Japanese surrender.
rdf:langString
El debate sobre los Bombardeos atómicos de Hiroshima y Nagasaki se centra en las justificaciones militares y pragmáticas, así como en las controversias morales y legales que rodean la decisión de Estados Unidos de utilizar armas nucleares en Hiroshima y luego en Nagasaki el 6 y 9 de agosto de 1945, al final de la Segunda Guerra Mundial.
rdf:langString
Le débat sur les bombardements d'Hiroshima et de Nagasaki porte sur les justifications militaires et pragmatiques ainsi que les controverses morales et juridiques entourant la décision par les États-Unis d'utiliser l'arme nucléaire sur Hiroshima puis sur Nagasaki les 6 et 9 août 1945, à la fin de la Seconde Guerre mondiale.
rdf:langString
Дискуссия о целесообразности атомных бомбардировок Хиросимы и Нагасаки посвящена американским атомным бомбардировкам Хиросимы и Нагасаки 6 и 9 августа 1945 года, на завершающем этапе Второй мировой войны. Роль бомбардировок в капитуляции Японии и их этическая обоснованность до сих пор остаются предметом научной и общественной дискуссии. В 2005 году в обзоре историографии, посвящённой этому вопросу, американский историк Сэмюель Уокер написал, что «споры о целесообразности бомбардировок определенно будут продолжаться». Уокер также отметил, что «фундаментальный вопрос, по которому вот уже более 40 лет продолжаются споры, были ли атомные бомбардировки необходимы для достижения победы в войне на Тихом океане на условиях, приемлемых для США».
rdf:langString
Дискусії щодо ядерного бомбардування Хіросіми і Нагасакі стосуються правових, етичних та військових аспектів, що торкаються (6 та 9 серпня 1945 р. відповідно), оголошення війни Радянським Союзом (8 серпня 1945 р.) та вторгнення СРСР до Маньчжурії (9 серпня 1945 р.), а також капітуляцію Японії (15 серпня 1945 р.)
rdf:langString
rdf:langString
الجدل حول القصف الذري على هيروشيما وناغازاكي
rdf:langString
Debate sobre los bombardeos de Hiroshima y Nagasaki
rdf:langString
Debate over the atomic bombings of Hiroshima and Nagasaki
rdf:langString
Débat sur les bombardements d'Hiroshima et de Nagasaki
rdf:langString
Debat mengenai pengeboman Hiroshima dan Nagasaki
rdf:langString
Debate sobre os bombardeamentos de Hiroshima e Nagasaki
rdf:langString
Дискуссия о целесообразности атомных бомбардировок Хиросимы и Нагасаки
rdf:langString
Дискусії щодо доцільності ядерного бомбардування Хіросіми і Наґасакі
xsd:integer
13121116
xsd:integer
1122798635
rdf:langString
text-align: right;
rdf:langString
right
rdf:langString
yes
rdf:langString
text-align: left;
rdf:langString
right
rdf:langString
Fleet Admiral Chester W. Nimitz, Commander in Chief of the U.S. Pacific Fleet
rdf:langString
Major General Curtis LeMay, XXI Bomber Command, September 1945
rdf:langString
Fleet Admiral William Halsey Jr., 1946
rdf:langString
Fleet Admiral William D. Leahy, Chief of Staff to President Truman, 1950
rdf:langString
AliceBlue
rdf:langString
InternetArchiveBot
xsd:date
2008-07-03
rdf:langString
December 2020
rdf:langString
June 2022
rdf:langString
September 2017
rdf:langString
yes
<perCent>
85.0
rdf:langString
Nowhere is this troubled sense of responsibility more acute, and surely nowhere has it been more prolix, than among those who participated in the development of atomic energy for military purposes. ... In some sort of crude sense which no vulgarity, no humor, no over-statement can quite extinguish, the physicists have known sin; and this is a knowledge which they cannot lose.
rdf:langString
It cannot be conclusively said what caused the surrender.
rdf:langString
right
rdf:langString
(1947 Arthur D. Little Memorial Lecture)
rdf:langString
—Robert Oppenheimer
rdf:langString
The Japanese had, in fact, already sued for peace. The atomic bomb played no decisive part, from a purely military point of view, in the defeat of Japan.
rdf:langString
The atomic bomb had nothing to do with the end of the war at all.
rdf:langString
The first atomic bomb was an unnecessary experiment ... It was a mistake to ever drop it ... [the scientists] had this toy and they wanted to try it out, so they dropped it.
rdf:langString
The use of [the atomic bombs] at Hiroshima and Nagasaki was of no material assistance in our war against Japan. The Japanese were already defeated and ready to surrender because of the effective sea blockade and the successful bombing with conventional weapons ... The lethal possibilities of atomic warfare in the future are frightening. My own feeling was that in being the first to use it, we had adopted an ethical standard common to the barbarians of the Dark Ages. I was not taught to make war in that fashion, and wars cannot be won by destroying women and children.
<perCent>
41.0
rdf:langString
الجدل القائم حول القصف الذري على هيروشيما وناغازاكي، هو الجدل المعني بالخلافات الأخلاقية والقانونية والعسكرية المرتبطة بالقصف الذري على هيروشيما وناغازاكي في 6 و9 أغسطس 1945 في نهاية الحرب العالمية الثانية (1939-1945). أصدر رئيس الولايات المتحدة هاري ترومان، ورئيس الوزراء البريطاني ونستون تشرشل، ورئيس الحكومة القومية الصينية شيانغ كاي شيك، إعلان بوتسدام في 26 يوليو 1945؛ والذي حدد شروط الاستسلام لإمبراطورية اليابان على النحو المتفق عليه في مؤتمر بوتسدام. نص هذا البلاغ على مواجهة اليابان «للدمار الفوري والمطلق» في حال عدم استسلامها. وفي حين يركز بعض المشاركين في الجدل على عملية صنع القرار الرئاسي، يسلط آخرون الضوء على ما إذا كانت التفجيرات هي السبب المباشر لاستسلام اليابان أم لا. وعلى مر تاريخ هذا الجدل، اكتسبت العديد من الحجج دعمًا إضافيًا، في حين فقدت أخرى دعمها؛ نتيجة توفر أدلة أحدث واكتمال الدراسات الجديدة المتعلقة بهذا الموضوع. كان التركيز الأساسي والمستمر في الجدل على دور القصف في استسلام اليابان وتبرير الولايات المتحدة لفعلتها بأنها عجلت منه؛ وهو موضوع ما يزال قيد النقاش الأكاديمي والشعبي حتى الآن. وفي عام 2005، كتب جاي صموئيل ووكر لمحةً عامةً عن التأريخ المتعلق بهذه المسألة، جاء فيها: «يبدو أن الجدل حول استخدام القنبلة الذرية سيستمر بكل تأكيد»، وأضاف أيضًا: «إن القضية الأساسية التي قسمت الباحثين على مدى أربعة عقود تقريبًا، هي ما إذا كان استخدام القنبلة ضروريًا آنذاك لتحقيق النصر في معركة المحيط الهادئ بشروط مرضية للولايات المتحدة الأمريكية». يؤكد مؤيدو القصف بشكل عام على أنه كان سببًا في استسلام اليابان، ومنع وقوع خسائر فادحة في صفوف الجانبين أثناء الغزو المخطط لليابان؛ حيث كان من المقرر غزو كيوشو (عملية السقوط) في نوفمبر 1945 وهونشو بعد أربعة أشهر من ذلك. كان يُعتقد أن اليابان لن تستسلم ما لم يكن هناك دليل مؤكد على امتلاك الحلفاء لقدرة تدميرية. أما أولئك الذين يعارضون القصف، فيجادلون بأنه كان غير ضروري عسكريًا، وبكونه غير أخلاقي بطبيعته، بل وبأنه جريمة حرب أو شكل من أشكال إرهاب الدولة. ويعتقد بعض النقاد أن الحصار البحري والقصف التقليدي كانا سيجبران اليابان على الاستسلام دون قيد أو شرط بنهاية المطاف، في حين يعتقد البعض الآخر أن دافع اليابان للاستسلام كان أكبر في حال غزو الاتحاد السوفيتي لمنشوريا وغيرها من المناطق التي كانت تحت سيطرة اليابانيين.
rdf:langString
Substantial debate exists over the ethical, legal, and military aspects of the atomic bombings of Hiroshima and Nagasaki on 6 August and 9 August 1945 at the close of World War II (1939–45). On 26 July 1945, United States President Harry S. Truman, British Prime Minister Winston Churchill and President of China Chiang Kai-shek issued the Potsdam Declaration, which outlined the terms of surrender for the Empire of Japan as agreed upon at the Potsdam Conference. This ultimatum stated if Japan did not surrender, it would face "prompt and utter destruction". Some debaters focus on the presidential decision-making process, and others on whether or not the bombings were the proximate cause of Japanese surrender. Over the course of time, different arguments have gained and lost support as new evidence has become available and as new studies have been completed. A primary and continuing focus has been on whether the bombing should be categorized as a war crime or as a crime against humanity. There is also the debate on the role of the bombings in Japan's surrender and the U.S.'s justification for them based upon the premise that the bombings precipitated the surrender. This remains the subject of both scholarly and popular debate, with revisionist historians advancing a variety of arguments. In 2005, in an overview of historiography about the matter, J. Samuel Walker wrote, "the controversy over the use of the bomb seems certain to continue". Walker stated, "The fundamental issue that has divided scholars over a period of nearly four decades is whether the use of the bomb was necessary to achieve victory in the war in the Pacific on terms satisfactory to the United States." Supporters of the bombings generally assert that they caused the Japanese surrender, preventing massive casualties on both sides in the planned invasion of Japan: Kyūshū was to be invaded in November 1945 and Honshū four months later. It was thought Japan would not surrender unless there was an overwhelming demonstration of destructive capability. Those who oppose the bombings argue it was militarily unnecessary, inherently immoral, a war crime, or a form of state terrorism. Critics believe a naval blockade and conventional bombings would have forced Japan to surrender unconditionally. Some critics believe Japan was more motivated to surrender by the Soviet Union's invasion of Manchuria and other Japanese-held areas.
rdf:langString
El debate sobre los Bombardeos atómicos de Hiroshima y Nagasaki se centra en las justificaciones militares y pragmáticas, así como en las controversias morales y legales que rodean la decisión de Estados Unidos de utilizar armas nucleares en Hiroshima y luego en Nagasaki el 6 y 9 de agosto de 1945, al final de la Segunda Guerra Mundial. Los defensores de estos bombardeos atómicos afirman que resultaron en la rendición japonesa y así evitaron las grandes pérdidas en ambos bandos que habrían sido causadas por la operation Downfall, la invasión terrestre de Japón y la prolongación de la guerra. Las autoridades estadounidenses también creían que Japón capitularía solo después de una abrumadora demostración de poder destructivo. Los opositores argumentan que estos dos atentados fueron inútiles desde un punto de vista militar y que fueron inmorales y que están incluidos dentro de los crimen de guerra.
rdf:langString
Le débat sur les bombardements d'Hiroshima et de Nagasaki porte sur les justifications militaires et pragmatiques ainsi que les controverses morales et juridiques entourant la décision par les États-Unis d'utiliser l'arme nucléaire sur Hiroshima puis sur Nagasaki les 6 et 9 août 1945, à la fin de la Seconde Guerre mondiale. Les défenseurs de ces bombardements atomiques déclarent qu'ils ont entraîné la capitulation japonaise et ont ainsi évité aux deux bords de lourdes pertes qu'auraient provoqué l'invasion terrestre du Japon et la prolongation de la guerre. Le pouvoir américain pensait également que le Japon ne capitulerait qu'à l'issue d'une écrasante démonstration de pouvoir de destruction. Les opposants avancent que ces deux bombardements étaient inutiles d'un point de vue militaire et immoraux et qu'ils relèvent du crime de guerre.
rdf:langString
Debat mengenai pengeboman Hiroshima dan Nagasaki terkait dengan kontroversi etika, legal dan militer pengeboman atom Hiroshima dan Nagasaki yang dilakukan oleh Amerika Serikat pada tanggal 6 Agustus dan 9 Agustus 1945 demi mengakhiri Perang Dunia Kedua (1939–45). Di satu sisi dianggap sudah tepat karena terbukti membuat Jepang menyerah, tetapi di sisi yang lain dianggap tidak tepat karena banyaknya korban sipil yang berjatuhan.
rdf:langString
O debate sobre os bombardeios atômicos (português brasileiro) ou bombardeamentos atómicos (português europeu) de Hiroshima e Nagasaki diz respeito às controvérsias éticas, jurídicas e militares que cercam bombardeios atômicos dos Estados Unidos em Hiroshima e Nagasaki em 6 de agosto e 9 de agosto 1945, no final da Segunda Guerra Mundial (1939-1945).
rdf:langString
Дискуссия о целесообразности атомных бомбардировок Хиросимы и Нагасаки посвящена американским атомным бомбардировкам Хиросимы и Нагасаки 6 и 9 августа 1945 года, на завершающем этапе Второй мировой войны. Роль бомбардировок в капитуляции Японии и их этическая обоснованность до сих пор остаются предметом научной и общественной дискуссии. В 2005 году в обзоре историографии, посвящённой этому вопросу, американский историк Сэмюель Уокер написал, что «споры о целесообразности бомбардировок определенно будут продолжаться». Уокер также отметил, что «фундаментальный вопрос, по которому вот уже более 40 лет продолжаются споры, были ли атомные бомбардировки необходимы для достижения победы в войне на Тихом океане на условиях, приемлемых для США». Сторонники бомбардировок обычно утверждают, что они вызвали капитуляцию Японии, предотвратили массовые потери с обеих сторон при вторжении в Японию: высадка на Кюсю планировалась в октябре 1945 года, на Хонсю — пятью месяцами позже. Противники бомбардировок утверждают, что они были просто дополнением к уже идущим ожесточенным обычным бомбардировкам и, таким образом, в них не было военной необходимости, что они, в отличие от других методов ведения боевых действий, были аморальны по своей сути и являлись военным преступлением или были формой государственного терроризма. 6 августа 2015 года, в годовщину бомбардировок, внук президента Трумэна — Клифтон Трумэн Дэниел — заявил: «Дед до конца жизни считал, что решение сбросить бомбу на Хиросиму и Нагасаки было верным, и США никогда не попросят прощения за это».
rdf:langString
Дискусії щодо ядерного бомбардування Хіросіми і Нагасакі стосуються правових, етичних та військових аспектів, що торкаються (6 та 9 серпня 1945 р. відповідно), оголошення війни Радянським Союзом (8 серпня 1945 р.) та вторгнення СРСР до Маньчжурії (9 серпня 1945 р.), а також капітуляцію Японії (15 серпня 1945 р.) 26 липня 1945 р. президент США Трумен, прем'єр-міністр Великої Британії Черчилль та голова Національного уряду Китайської республіки Чан Кайші випустили Потсдамську декларацію, що відзначали в загальних рисах умови капітуляції Японської імперії, узгоджені на Потсдамській конференції. Цей ультиматум заявляв, що, якщо Японія не здасться, вона зазнає «швидкого і повного розгрому». Деякі з дискутуючих зосередилися на процесі прийняття рішення президентом Труменом, а деякі інші — чи було це бомбардування безпосередньою причиною капітуляції Японії.
rdf:langString
section
rdf:langString
text-align: left;
xsd:nonNegativeInteger
167321
