Death of Benito Mussolini
http://dbpedia.org/resource/Death_of_Benito_Mussolini an entity of type: Thing
この項目では、ベニート・ムッソリーニの死の経緯と、それにまつわる論争について記述する。かつてイタリアのファシスト独裁者として君臨していたベニート・ムッソリーニは、1945年4月28日、第二次世界大戦の欧州戦線が最終局面を迎える中で死亡した。ムッソリーニの最期は、北イタリアのジュリーノ・ディ・メッツェグラという集落で、正式な裁判にかけられることなく、パルチザンによって即時処刑されるというものだった。イタリア国外の歴史家は、ムッソリーニはという共産党のパルチザンによって銃殺されたとの見解でほぼ一致している。しかし、イタリア国内ではムッソリーニが死を迎えた状況ならびにムッソリーニを殺害した人物をめぐって戦後から現代に至るまで議論が続けられており、今日においても混乱や論争が引き起こされている。
rdf:langString
وفاة بينيتو موسوليني تم إعدام الديكتاتور الإيطالي في الأيام الأخيرة من الحرب العالمية الثانية بإجراءات موجزة من قبل فصيل إيطالي في قرية جولينو دي ميزيجرا الصغيرة في شمال إيطاليا. الرواية المقبولة عمومًا للأحداث هي أن موسوليني قد أطلق النار عليه من قبل والتر أوديسيو، وهو حزبي شيوعي استخدم اسم «العقيد فاليريو». ومع ذلك، منذ نهاية الحرب، كانت ظروف وفاة موسوليني ، وهوية قاتله، موضوعً محل شك في إيطاليا.
rdf:langString
The death of Benito Mussolini, the deposed Italian fascist dictator, occurred on 28 April 1945, in the final days of World War II in Europe, when he was summarily executed by an Italian partisan in the small village of Giulino di Mezzegra in northern Italy. The generally accepted version of events is that Mussolini was shot by Walter Audisio, a communist partisan. However, since the end of the war, the circumstances of Mussolini's death, and the identity of his executioner, have been subjects of continuing dispute and controversy in Italy.
rdf:langString
La muerte de Benito Mussolini, jefe del Partido Fascista Republicano y Duce de la República Social Italiana (más conocida como la República de Saló) de 1943-1945, se produjo el 28 de abril de 1945, en los últimos días de la Segunda Guerra Mundial en Europa, cuando fue ejecutado sumariamente por un partisano italiano en el pequeño pueblo de Giulino di Mezzegra, en Italia septentrional. La versión generalmente aceptada de los hechos es que Mussolini recibió un disparo de Walter Audisio, un partisano comunista que usaba el nombre de guerra «coronel Valerio» (Colonnello Valerio), como parte de una misión para implementar el ultimátum del 19 de abril de 1945 y el artículo 5 del «decreto para la administración de justicia» (decreto per l'amministrazione della giustizia), aprobado en Milán el 2
rdf:langString
Les derniers jours de Benito Mussolini se déroulent près de la frontière suisse alors qu'il tente de fuir dans les derniers jours de la Seconde Guerre mondiale en Europe, entouré de ses derniers fidèles et Clara Petacci. Le 25 avril 1945, il est démasqué et sommairement exécuté trois jours plus tard par un partisan communiste italien dans le petit village de Giulino di Mezzegra, dans le nord de l'Italie. Selon la version officielle, Mussolini est abattu par Walter Audisio, cependant, depuis la fin de la guerre, les circonstances de la mort de Mussolini et l'identité de son assassin font l'objet d'une confusion, d'un différend et d'une controverse continus en Italie.
rdf:langString
La morte di Benito Mussolini avvenne il 28 aprile 1945 a Giulino, frazione del comune di Mezzegra, in provincia di Como, dove fu ucciso con colpi di arma da fuoco insieme all'amante Clara Petacci; gli altri gerarchi fascisti con i quali era stato catturato furono invece fucilati a Dongo, luogo della sua cattura. La responsabilità dell'esecuzione fu poi rivendicata dallo stesso Comitato di Liberazione Nazionale Alta Italia con il Comunicato del 29 aprile 1945.
rdf:langString
A morte de Benito Mussolini, o ditador fascista italiano, aconteceu em 28 de abril de 1945, nos últimos dias da Segunda Guerra Mundial na Europa, quando foi executado sumariamente por partisans antifascistas no vilarejo de no Norte da Itália. A versão "oficial" dos eventos é que Mussolini foi alvejado por Walter Audisio, um partisan comunista que usava o nome de guerra de "Coronel Valerio". Entretanto, desde o fim da guerra, as circunstâncias da morte de Mussolini e a identidade do assassino fazem parte de constantes confusões, disputas e controvérsias na Itália.
rdf:langString
Смерть Беніто Муссоліні, скинутого італійського фашистського диктатора відбулася 28 квітня 1945 року, в останні дні Другої світової війни в Європі, коли він був страчений італійським партизаном у невеликому селі Джуліно-ді-Меццегра у Північній Італії. Загальновизнаною версією подій є те, що Муссоліні застрелив Вальтер Аудізіо, партизан-комуніст. Однак після закінчення війни обставини смерті Муссоліні та особа його ката були предметом постійних суперечок і суперечок в Італії.
rdf:langString
第二次世界大戰期間義大利王國的首相（1922－1943）及義大利社會共和國的獨裁者（1943－1945）貝尼托·墨索里尼，在第二次世界大戰歐洲戰場即將結束的最終幾天遭到義大利游擊隊逮捕，並立即在北義大利科莫省梅澤格拉鎮朱利諾村被處決。 在一般公認的歷史事件版本裡，貝尼托·墨索里尼是被化名為「瓦雷里奧上校」的共產黨游擊隊員所處決的。然而，自第二次世界大戰結束後，墨索里尼的死亡情況，誰執行了處決，在意大利一直是一個充滿疑點和爭議的歷史事件。 墨索里尼和貝塔奇死後，遺體被游擊隊曝屍在洛雷托廣場，而遭到大批憤怒的民眾侮辱洩憤，然後屍體被倒掛在廣場上的服務站上方的金屬樑上。之後，墨索里尼被埋葬在一個沒有標記的墳墓中，但在1946年，他的屍體被法西斯支持者挖出並被偷走了。四個月後，義大利當局將其收回，然後在接下來的11年裡將其隱藏起來。最後，1957年，他的遺體被允許埋葬在他的家鄉普雷達皮奧的家族地下室，他的墳墓已經成為新法西斯主義的朝聖之地，他的死亡週年紀念以新法西斯集會為標誌。
rdf:langString
rdf:langString
وفاة بينيتو موسوليني
rdf:langString
Muerte de Benito Mussolini
rdf:langString
Death of Benito Mussolini
rdf:langString
Morte di Benito Mussolini
rdf:langString
Derniers jours de Benito Mussolini
rdf:langString
ベニート・ムッソリーニの死
rdf:langString
Morte de Benito Mussolini
rdf:langString
墨索里尼之死
rdf:langString
Смерть Беніто Муссоліні
xsd:integer
44304034
xsd:integer
1122263366
rdf:langString
right
xsd:gMonthDay
--04-25
rdf:langString
Benito Mussolini
rdf:langString
Site of execution: entrance to the Villa Belmonte.
rdf:langString
Moretti's MAS-38 submachine gun, said to have been used by Audisio.
rdf:langString
Walter Audisio, the Italian partisan believed to have executed him. Photograph taken in 1963.
rdf:langString
vertical
rdf:langString
Mussolini and his executioner
rdf:langString
Mussolini's last days
xsd:gMonthDay
--04-25
rdf:langString
Mitra francese MAS 38 di Michele Moretti, che sparò a Benito Mussolini.JPG
rdf:langString
Benito mussolini house.jpg
rdf:langString
Lago di Como33.PNG
rdf:langString
Mussolini biografia.jpg
rdf:langString
Walter Audisio senato.jpg
xsd:integer
160
170
rdf:langString
وفاة بينيتو موسوليني تم إعدام الديكتاتور الإيطالي في الأيام الأخيرة من الحرب العالمية الثانية بإجراءات موجزة من قبل فصيل إيطالي في قرية جولينو دي ميزيجرا الصغيرة في شمال إيطاليا. الرواية المقبولة عمومًا للأحداث هي أن موسوليني قد أطلق النار عليه من قبل والتر أوديسيو، وهو حزبي شيوعي استخدم اسم «العقيد فاليريو». ومع ذلك، منذ نهاية الحرب، كانت ظروف وفاة موسوليني ، وهوية قاتله، موضوعً محل شك في إيطاليا. في عام 1940، أدخل موسوليني بلاده في الحرب العالمية الثانية إلى جانب ألمانيا النازية ولكن سرعان ما قوبلت بالفشل العسكري. بحلول خريف عام 1943، تم تحويله إلى زعيم دولة ألمانية في شمال إيطاليا وواجه تقدم الحلفاء من الجنوب وصراع داخلي عنيف متزايد مع الثوار. في أبريل 1945، مع اختراق الحلفاء لآخر الدفاعات الألمانية في شمال إيطاليا وانتفاضة عامة للثوار الذين سيطروا على المدن، أصبح وضع موسوليني غير محتمل. في 25 أبريل / نيسان، هرب من ميلانو، حيث كان يقيم، وحاول الهرب إلى الحدود السويسرية. تم القبض عليه هو وعشيقته، كلاريتا بيتاتشي، في 27 أبريل من قبل الثوار المحليين بالقرب من قرية على بحيرة كومو. تم إطلاق النار على موسوليني وبيتاتشي بعد ظهر اليوم التالي، قبل يومين من انتحار أدولف هتلر.
rdf:langString
The death of Benito Mussolini, the deposed Italian fascist dictator, occurred on 28 April 1945, in the final days of World War II in Europe, when he was summarily executed by an Italian partisan in the small village of Giulino di Mezzegra in northern Italy. The generally accepted version of events is that Mussolini was shot by Walter Audisio, a communist partisan. However, since the end of the war, the circumstances of Mussolini's death, and the identity of his executioner, have been subjects of continuing dispute and controversy in Italy. In 1940, Mussolini took his country into World War II on the side of Nazi Germany but soon was met with military failure. By the autumn of 1943, he was reduced to being the leader of a German puppet state in northern Italy and was faced with the Allied advance from the south and an increasingly violent internal conflict with the partisans. In April 1945, with the Allies breaking through the last German defences in northern Italy and a general uprising of the partisans taking hold in the cities, Mussolini's situation became untenable. On 25 April he fled Milan, where he had been based, and headed towards the Swiss border. He and his mistress, Claretta Petacci, were captured on 27 April by local partisans near the village of Dongo on Lake Como. Mussolini and Petacci were executed the following afternoon, two days before Adolf Hitler's suicide. The bodies of Mussolini and Petacci were taken to Milan and left in a suburban square, the Piazzale Loreto, for a large angry crowd to insult and physically abuse. They were then hung upside down from a metal girder above a service station on the square. Initially, Mussolini was buried in an unmarked grave but, in 1946, his body was dug up and stolen by fascist supporters. Four months later it was recovered by the authorities who then kept it hidden for the next eleven years. Eventually, in 1957, his remains were allowed to be interred in the Mussolini family crypt in his home town of Predappio. His tomb has become a place of pilgrimage for neo-fascists and the anniversary of his death is marked by neo-fascist rallies. In the post-war years, the "official" version of Mussolini's death has been questioned in Italy (but, generally, not internationally) in a manner that has drawn comparison with the John F. Kennedy assassination conspiracy theories. Some journalists, politicians and historians, doubting the veracity of Audisio's account, have advanced a wide variety of theories and speculation as to how Mussolini died and who was responsible. At least twelve different individuals have, at various times, been claimed to be the killer. These have included Luigi Longo and Sandro Pertini who subsequently became general secretary of the Italian Communist Party and President of Italy respectively. Some writers believe that Mussolini's death was part of a British special forces operation, with the supposed aim of retrieving compromising "secret agreements" and correspondence with Winston Churchill that Mussolini had allegedly been carrying when he was captured. However, the "official" explanation, with Audisio as Mussolini's executioner, remains the most credible narrative.
rdf:langString
La muerte de Benito Mussolini, jefe del Partido Fascista Republicano y Duce de la República Social Italiana (más conocida como la República de Saló) de 1943-1945, se produjo el 28 de abril de 1945, en los últimos días de la Segunda Guerra Mundial en Europa, cuando fue ejecutado sumariamente por un partisano italiano en el pequeño pueblo de Giulino di Mezzegra, en Italia septentrional. La versión generalmente aceptada de los hechos es que Mussolini recibió un disparo de Walter Audisio, un partisano comunista que usaba el nombre de guerra «coronel Valerio» (Colonnello Valerio), como parte de una misión para implementar el ultimátum del 19 de abril de 1945 y el artículo 5 del «decreto para la administración de justicia» (decreto per l'amministrazione della giustizia), aprobado en Milán el 25 de abril por el Comité de Liberación Nacional de la Alta Italia (Comitato di Liberazione Nazionale Alta Italia, CLNAI). La responsabilidad de la ejecución fue luego reclamada por el CLNAI con el comunicado de prensa del 29 de abril. Sin embargo, desde el final de la guerra, las circunstancias de la muerte de Mussolini y la identidad de su asesino han sido objeto de continua confusión, disputa y controversia en Italia. En 1940, Mussolini llevó a su país a la Segunda Guerra Mundial del lado de Tercer Reich, pero pronto esto resultó en un fracaso militar. Para el otoño de 1943, se vio reducido a ser el líder de un Estado títere alemán en el norte y centro de Italia (la República de Saló) y se enfrentó con el avance aliado desde el sur y un conflicto interno cada vez más violento con los partisanos. En abril de 1945, con los Aliados rompiendo las últimas defensas alemanas en el norte de Italia y un levantamiento general de los partisanos que se apoderaron de las ciudades, la situación de Mussolini se volvió insostenible. El 25 de abril huyó de Milán, donde había residido, e intentó escapar a la frontera suiza. Él y su amante, Claretta Petacci, fueron capturados el 27 de abril por partisanos locales cerca del pueblo de Dongo en el lago de Como. Mussolini y Petacci fueron fusilados la tarde siguiente, dos días antes del suicidio de Adolf Hitler. Los cuerpos fueron llevados a Milán y abandonados en una plaza suburbana, la plaza de Loreto, para que una muchedumbre enfurecida los insultase y maltratase físicamente. Después fueron colgados boca abajo de una viga de metal sobre una gasolinera en la plaza. Los cadáveres fueron azotados, disparados y golpeados con martillos. Inicialmente, Mussolini fue enterrado en una tumba sin nombre, pero, en 1946, su cuerpo fue desenterrado y robado por militantes fascistas. Cuatro meses después fue recuperado por las autoridades y lo mantuvieron oculto durante los siguientes once años. Finalmente, en 1957, fue enterrado en la cripta de la familia Mussolini en su ciudad natal de Predappio. La tumba se ha convertido en un lugar de peregrinación para neofascistas y el aniversario de su muerte está marcado por manifestaciones neofascistas. En los años de la posguerra, la «versión oficial» de la muerte de Mussolini ha sido cuestionada en el país —no internacionalmente a nivel general—, comparándola con las teorías de conspiración del asesinato de John F. Kennedy. Periodistas, políticos e historiadores, dudando de la veracidad del relato de Audisio, han presentado una amplia variedad de teorías y especulaciones sobre cómo murió Mussolini y quién fue el responsable. Al menos doce individuos diferentes, en varias ocasiones, han sido acusados de ser el asesino, como Luigi Longo y Sandro Pertini, quienes posteriormente se convirtieron en secretario general del Partido Comunista Italiano y presidente de la República Italiana, respectivamente. Varios escritores piensan que la muerte de Mussolini fue parte de una operación de las fuerzas especiales británicas. El objetivo supuestamente era recuperar «acuerdos secretos» comprometedores y correspondencia con Winston Churchill, que Mussolini presuntamente llevaba consigo cuando fue capturado. Sin embargo, la «versión oficial», con Audisio como el verdugo de Mussolini, sigue siendo la narrativa más creíble.
rdf:langString
Les derniers jours de Benito Mussolini se déroulent près de la frontière suisse alors qu'il tente de fuir dans les derniers jours de la Seconde Guerre mondiale en Europe, entouré de ses derniers fidèles et Clara Petacci. Le 25 avril 1945, il est démasqué et sommairement exécuté trois jours plus tard par un partisan communiste italien dans le petit village de Giulino di Mezzegra, dans le nord de l'Italie. Selon la version officielle, Mussolini est abattu par Walter Audisio, cependant, depuis la fin de la guerre, les circonstances de la mort de Mussolini et l'identité de son assassin font l'objet d'une confusion, d'un différend et d'une controverse continus en Italie. En 1940, Mussolini fait entrer l'Italie dans la Seconde Guerre mondiale aux côtés de l'Allemagne nazie, mais connait rapidement des échecs militaires. À l'automne 1943, il est réduit à être le chef d'un État fantoche sous strict contrôle allemand, la République sociale italienne dans le nord et le centre de l'Italie et fait face à l'avance alliée par le sud de la péninsule et à une guerre civile de plus en plus violente avec les partisans antifascistes. En avril 1945, avec la percée des Alliés dans les dernières défenses allemandes dans le nord de l'Italie et un soulèvement général des partisans s'installant dans les villes, la situation de Mussolini devient intenable. Il décide de fuir Milan, et se dirige vers la frontière suisse. Il est arrêté avec sa maîtresse Claretta Petacci le 27 avril, par des partisans locaux, près du village de Dongo sur les rives du lac de Côme. Mussolini et Petacci sont exécutés l'après-midi suivant, deux jours avant le suicide d'Adolf Hitler. Les corps de Mussolini, Petacci et des seize autres personnes sont transportés à Milan. Les corps subissent des outrages. On les pend par les pieds à la balustrade d'un distributeur d'essence sur la place Piazzale Loreto où, l'année précédente, quinze partisans ont été fusillés et exposés en représailles d'un attentat contre les Allemands, et chacun des spectateurs peut s'il le souhaite cracher sur les dépouilles de manière à humilier cette famille et le mouvement fasciste ; ensuite, le visage de Mussolini est défiguré. Son corps est transféré dans une tombe anonyme au Cimitero Maggiore de Milan. Sa dépouille est dérobée par des militants néo-fascistes du Parti fasciste démocratique en avril 1946, puis retrouvée en août, cachée pendant les onze années suivantes dans une malle dans la basilique de la Chartreuse de Pavie tandis que les fétichistes macabres sont arrêtés. Finalement, en 1957, le gouvernement italien décide de rendre la dépouille à la famille Mussolini qui la transfère dans la crypte de la chapelle familiale dans le cimetière de San Cassiano de Predappio. Chaque année à l'anniversaire de sa mort, les nostalgiques du fascisme italien se retrouvent autour de son tombeau, son village accueillant de 80 000 à 100 000 visiteurs par an. Les circonstances exactes de la mort de Mussolini restent cependant inconnues. Dans les années d'après-guerre, la version « officielle » de la mort de Mussolini est remise en question en Italie (mais, en général, pas au niveau international), et de nombreuses versions émergent, comparées aux théories du complot sur l'assassinat de John F. Kennedy. Les journalistes, les politiciens et les historiens, doutant de la véracité du récit d'Audisio, avancent une grande variété de théories et de spéculations sur la mort de Mussolini et sur l'auteur de la fusillade. Au moins douze individus différents revendiquent avoir procédé aux exécutions. Il s'agit notamment de Luigi Longo et Sandro Pertini qui deviendront ensuite respectivement secrétaire général du Parti communiste italien et président de la République italienne. Certains auteurs pensent que la mort de Mussolini fait partie d'une opération des forces spéciales britanniques, dans le but supposé de récupérer des « accords secrets » compromettants et la correspondance avec Winston Churchill que Mussolini aurait transportée lors de sa capture. Cependant, la thèse « officielle » attribuant la mort de Mussolini à Audisio reste la plus crédible.
rdf:langString
この項目では、ベニート・ムッソリーニの死の経緯と、それにまつわる論争について記述する。かつてイタリアのファシスト独裁者として君臨していたベニート・ムッソリーニは、1945年4月28日、第二次世界大戦の欧州戦線が最終局面を迎える中で死亡した。ムッソリーニの最期は、北イタリアのジュリーノ・ディ・メッツェグラという集落で、正式な裁判にかけられることなく、パルチザンによって即時処刑されるというものだった。イタリア国外の歴史家は、ムッソリーニはという共産党のパルチザンによって銃殺されたとの見解でほぼ一致している。しかし、イタリア国内ではムッソリーニが死を迎えた状況ならびにムッソリーニを殺害した人物をめぐって戦後から現代に至るまで議論が続けられており、今日においても混乱や論争が引き起こされている。
rdf:langString
La morte di Benito Mussolini avvenne il 28 aprile 1945 a Giulino, frazione del comune di Mezzegra, in provincia di Como, dove fu ucciso con colpi di arma da fuoco insieme all'amante Clara Petacci; gli altri gerarchi fascisti con i quali era stato catturato furono invece fucilati a Dongo, luogo della sua cattura. Catturato il giorno precedente dai partigiani della 52ª Brigata Garibaldi "Luigi Clerici" comandata da Pier Luigi Bellini delle Stelle, il capo del fascismo e della Repubblica Sociale Italiana si trovava in stato di arresto. In una serie di cinque articoli su l'Unità del marzo 1947, il comandante partigiano Walter Audisio, detto Colonnello Valerio, ha raccontato di essere stato l'unico autore dell'uccisione, nell'ambito di una missione cui avevano partecipato anche i partigiani Aldo Lampredi "Guido Conti" e Michele Moretti "Pietro Gatti" per dare esecuzione all'Ultimatum del 19 aprile 1945 e all'articolo 5 del Decreto per l'amministrazione della giustizia, approvato a Milano il 25 aprile dal CLNAI. La responsabilità dell'esecuzione fu poi rivendicata dallo stesso Comitato di Liberazione Nazionale Alta Italia con il Comunicato del 29 aprile 1945.
rdf:langString
A morte de Benito Mussolini, o ditador fascista italiano, aconteceu em 28 de abril de 1945, nos últimos dias da Segunda Guerra Mundial na Europa, quando foi executado sumariamente por partisans antifascistas no vilarejo de no Norte da Itália. A versão "oficial" dos eventos é que Mussolini foi alvejado por Walter Audisio, um partisan comunista que usava o nome de guerra de "Coronel Valerio". Entretanto, desde o fim da guerra, as circunstâncias da morte de Mussolini e a identidade do assassino fazem parte de constantes confusões, disputas e controvérsias na Itália. Em 1940 Mussolini levou a Itália para a Segunda Guerra Mundial, lutando ao lado da Alemanha Nazista. Em 1945, foi reduzido a um líder de um estado fantoche alemão no norte da Itália, tendo confrontado o avanço dos Aliados a partir do sul e o crescente aumento nos conflitos internos com os partisans. Em abril de 1945, com os Aliados rompendo as últimas defesas alemãs no norte da Itália e com o aumento nas revoltas tomando conta das cidades, a posição de Mussolini logo tornou-se insustentável. Em 25 de abril fugiu de Milão onde mantinha uma base e tentou escapar pela fronteira com a Suíça. Junto com sua amante Claretta Petacci, foram capturados em 27 de abril por partisans da região próximos ao vilarejo de Dongo no Lago Como. Mussolini e Petacci foram executados a tiros na tarde seguinte, dois dias antes do suicídio de Hitler. Os corpos de Mussolini e Petacci foram levados para Milão onde ficaram expostos em uma praça, a Piazzale Loreto, para um multidão enfurecida que gritava insultos e atirava objetos nos corpos, que ficaram pendurados de cabeça para baixo em uma viga de metal. Mussolini foi enterrado em uma cova sem nome, porém em 1946 seu corpo foi desenterrado e roubado por apoiantes fascistas. Quatro meses mais tarde o corpo foi recuperado e mantido em um esconderijo pelos próximos onze anos. Em 1957, seus restos mortais foram disponibilizados para serem enterrados na cripta da família Mussolini na sua cidade-natal, Predappio. Seu mausoléu tornou-se um lugar de peregrinação para os simpatizantes de sua ideologia e o aniversário de sua morte é marcado por encontros de neofascistas. Nos anos pós-guerra, a versão oficial da morte de Mussolini tem sido questionada na Itália (porém, no geral, não internacionalmente) onde se traça uma comparação com as teorias da conspiração do assassinato de John F. Kennedy. Jornalistas, políticos e historiadores duvidam da veracidade da versão de Audisio, levantando uma grande variedade de teorias e especulações sobre o modo que ocorreu a morte de Mussolini e quem é o responsável. Pelo menos doze pessoas em diferentes épocas assumiram a culpa do assassinato. Entre essas pessoas estão e Sandro Pertini que se tornaram em seguida, Secretário Geral do Partido Comunista Italiano e Presidente da Itália, respectivamente. Diversos escritores também acreditam que a morte de Mussolini foi parte de uma missão das forças especiais britânica. O objetivo da missão seria recuperar acordos secretos e correspondências entre Winston Churchill e Mussolini. Entretanto a versão de Audisio permanece como a versão oficial e a mais credível de todas.
rdf:langString
第二次世界大戰期間義大利王國的首相（1922－1943）及義大利社會共和國的獨裁者（1943－1945）貝尼托·墨索里尼，在第二次世界大戰歐洲戰場即將結束的最終幾天遭到義大利游擊隊逮捕，並立即在北義大利科莫省梅澤格拉鎮朱利諾村被處決。 在一般公認的歷史事件版本裡，貝尼托·墨索里尼是被化名為「瓦雷里奧上校」的共產黨游擊隊員所處決的。然而，自第二次世界大戰結束後，墨索里尼的死亡情況，誰執行了處決，在意大利一直是一個充滿疑點和爭議的歷史事件。 1940年6月10日，墨索里尼領導義大利加入第二次世界大戰。1941年至1942年墨索里尼領導下的義大利非常成功地成為一個地中海帝國，除戰前殖民地及保護國阿爾巴尼亞王國外，義大利在戰時控制著希臘國、克羅地亞獨立國的西部、達尔馬提亞、法國南部、科西嘉島、法屬突尼西亞和蒙特內哥羅。但自盟軍逐漸佔領義大利的殖民地和佔領区以及登陸義大利本土，人民開始反對他。到了1943年7月，墨索里尼被國王維托里奧·伊曼紐爾三世及法西斯党罷免，導致義大利投降。盟友的投降使納粹德國出兵佔領義大利北部維持局勢並營救墨索里尼，墨索里尼卻淪為意大利北部一個傀儡國家義大利社會共和國的領導者，並面臨同盟國從南方進軍，以及游擊隊員日益強大的進攻。1945年4月，隨著盟軍突破了意大利北部最後的德國防禦，義大利人的游擊隊也接連佔領了各個城鎮，墨索里尼的局勢變得難以為繼。4月25日，他逃離了在義大利最後的根據地米蘭，並試圖逃往瑞士邊境。 他和他的情婦克拉拉·貝塔奇於4月27日被科莫湖附近的游擊隊員抓獲。 第二天下午，在阿道夫希特勒自殺前兩天，墨索里尼和佩塔奇被游擊隊處決身亡。 墨索里尼和貝塔奇死後，遺體被游擊隊曝屍在洛雷托廣場，而遭到大批憤怒的民眾侮辱洩憤，然後屍體被倒掛在廣場上的服務站上方的金屬樑上。之後，墨索里尼被埋葬在一個沒有標記的墳墓中，但在1946年，他的屍體被法西斯支持者挖出並被偷走了。四個月後，義大利當局將其收回，然後在接下來的11年裡將其隱藏起來。最後，1957年，他的遺體被允許埋葬在他的家鄉普雷達皮奧的家族地下室，他的墳墓已經成為新法西斯主義的朝聖之地，他的死亡週年紀念以新法西斯集會為標誌。 戰後，墨索里尼之死的過程被廣泛質疑(但爭議一般來自義大利國內，而非國際上)，某種程度與甘迺迪遇刺案陰謀論相提並論。新聞工作者、政治人物、歷史學家懷疑沃爾特·奧迪西奧所敘述版本的真實性，並提出了各種關於墨索里尼如何死亡，以及誰處決了他的眾多理論和猜測。在不同時期被認為實際殺死墨索里尼，就至少有12人，包括後來成為義大利共產黨總書記的路易吉·隆哥，和義大利總統亞歷山德羅·佩爾蒂尼。一些作家認為墨索里尼的死是英國特種部隊行動的一部分，據說，目的是找回妥協的「秘密協議」，和墨索里尼與溫斯頓·邱吉爾的通信，墨索里尼據稱在他被捕時仍攜帶這些文件。然而，奧迪西奧作為墨索里尼的劊子手的「官方」解釋，暫時仍然是最可信的版本。
rdf:langString
Смерть Беніто Муссоліні, скинутого італійського фашистського диктатора відбулася 28 квітня 1945 року, в останні дні Другої світової війни в Європі, коли він був страчений італійським партизаном у невеликому селі Джуліно-ді-Меццегра у Північній Італії. Загальновизнаною версією подій є те, що Муссоліні застрелив Вальтер Аудізіо, партизан-комуніст. Однак після закінчення війни обставини смерті Муссоліні та особа його ката були предметом постійних суперечок і суперечок в Італії. У 1940 році Муссоліні ввів свою країну у Другу світову війну на боці Третього Рейху, але незабаром потерпів військову невдачу. До осені 1943 року він став лідером німецької маріонетки в Північній Італії і зіткнувся з наступом союзників з півдня та все більш жорстоким внутрішнім конфліктом з партизанами. У квітні 1945 р., коли союзники прорвали останню німецьку оборону в Північній Італії та загальне повстання партизанів, що охопило міста, становище Муссоліні стало нестерпним. 25 квітня він втік з Мілана, де він базувався, і попрямував до швейцарського кордону. Він і його коханка Кларетта Петаччі були схоплені 27 квітня місцевими партизанами поблизу села Донго на озері Комо. Муссоліні та Петаччі стратили наступного дня, за два дні до самогубства Адольфа Гітлера. Тіла Муссоліні та Петаччі були доставлені в Мілан і залишені на приміській площі. Потім їх повісили догори ногами на металевій балці над СТО на площі. Спочатку Муссоліні був похований в безіменній могилі, але в 1946 році його тіло було викопано і викрадено фашистськими прихильниками. Через чотири місяці влада знайшла його, а потім приховувала його протягом наступних одинадцяти років. Зрештою, у 1957 році його останки було дозволено поховати в сімейному склепі Муссоліні в його рідному місті Предаппіо. Його могила стала місцем паломництва неофашистів, а річниця його смерті відзначається неофашистськими мітингами. У післявоєнні роки «офіційна» версія смерті Муссоліні була поставлена під сумнів в Італії (але, загалом, не на міжнародному рівні) таким чином, що можна порівняти з теоріями змови про вбивство Джона Ф. Кеннеді. Деякі журналісти, політики та історики, сумніваючись у правдивості розповіді Аудізіо, висунули різноманітні теорії та припущення щодо того, як помер Муссоліні та хто був відповідальний. Принаймні дванадцять різних осіб у різний час вважалися вбивцями. Серед них Луїджі Лонго та Алессандро Пертіні, який згодом став генеральним секретарем Комуністичної партії Італії та президентом Італії відповідно. Деякі письменники вважають, що смерть Муссоліні була частиною операції британського спецназу, яка нібито мала на меті отримати скомпрометовані «таємні угоди» та листування з Вінстоном Черчіллем, яку Муссоліні нібито перевіз, коли був схоплений. Однак «офіційне» пояснення з Аудізіо, як ката Муссоліні залишається найбільш достовірним наративом.
xsd:nonNegativeInteger
55031
<http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Mussolini_e_Petacci_a_Piazzale_Loreto,_1945.jpg>
