Cumans
http://dbpedia.org/resource/Cumans an entity of type: Thing
Els cumans (singular masculí: cumà, femení: cumana), kiptxak (en turc), polovtzes o polovtesos (en rus), komanoi (en grec), qumani (àrab) o kuns (hongarès) foren els membres d'una horda turquesa que van emigrar des de les estepes de la mar d'Aral cap a l'oest al segle x i varen dominar Ucraïna.
rdf:langString
Kypčaci byl národ turkického původu, který původně v 8. století sídlil ve stepích Kazachstánu a jižní Sibiře na horním a středním toku řeky Irtyš. Byli spřízněni se Seldžuky. Jejich jazyk patřil mezi kypčacké jazyky do skupiny jazyků východoturkických. Ruskými současníky nazýváni Polovci, latinsky píšícími autory Kumáni, obě jména se obvykle vztahovala k západní části Kypčaků. Mnozí autoři považují název Kumáni (Plavci, Polovci) jen za alternativní označení pro všechny Kypčaky, kterého se používalo v západních textech. Jiní autoři prostě konstatují, že vztah názvů Kumáni a Kypčakové je sporný.
rdf:langString
القفجاق أو القبجاق تحالف من القبائل التركية في العصور الوسطى فتحوا مناطق شاسعة من أثناء فترة التوسع التركي ما بين القرنين 11 و 13 ميلادي. أول ذكر لهم كان في القرن الثامن كجزء من الخاقانية التركية الثانية. على الأرجح سكنوا منطقة ألتاي حيث توسعوا على مدى القرون التالية، أولاً كجزء من ولاحقًا كجزء من تحالف مع الكومان. تعرضوا للغزو المغولي في القرن 13 ميلادي. القفجاق هم الأصول الأولى لخاقانية الكازاخ.
rdf:langString
Kipĉakoj estas antikva (ne plu ekzistanta) tjurka popolo. La okcidentaj kipĉakoj estas konataj ankaŭ kiel kumanoj (aŭ foje komanoj), la orientaj kipĉakoj estas pli konataj kiel polovcoj (ruse половцы). Kipĉakoj parolis la kipĉakan lingvon. La diverslingvaj transskriboj de la etno-nomo estas: krime-tatare Qıpçaq, karaĉaja-balkare: Къыпчакъ, uzbeke: Qipchoq, Қипчоқ, kazaĥe: Қыпшақ, kumike: Къыпчакъ, kirgize: Кыпчак, nogaje: Кыпчак, ĉine: 欽察/钦察, Qīnchá, turke: Kıpçak.
rdf:langString
Los cumanos, conocidos en Rusia en lengua eslava como pólovtsy o polovtsianos (en turco: Kumanlar, en húngaro: kunok, en ruso: пóловцы, pólovtsy, en ucraniano: половцi, pólovtsi) son un exónimo en Europa Occidental para los cupchacos o kipchaks occidentales, una tribu nómada del grupo túrquico occidental que habitó el norte del mar Negro y el río Volga y se asentó en diversas partes de Europa central y oriental, como en Hungría y Rumanía durante el siglo XIV. Hablaban el cumano, hoy una lengua muerta documentada en el Codex Cumanicus, un manual lingüístico usado por los misioneros católicos.
rdf:langString
Kumandarrak (turkieraz: Kumanlar, hungarieraz: kunok, errusieraz: Пóловцы, pólovtsy, ukraineraz: Половцi, pólovtsi) turkiar etnia nomada bat izan zen, mendebaldeko adarra. Itsaso Beltzaren iparraldean eta Volgaren ibaiertzean bizi izan ziren, eta XIV. mendean Europa erdialde eta ekialdeko hainbat lurraldetan finkatu ziren, hala nola Hungarian eta Errumanian. Kumaneraz, gaur egun hilda aurkitzen den hizkuntza batez, mintzo ziren. Hizkuntza misiolari katolikoek erabilitako gidaliburu linguistikoan jasota dago.
rdf:langString
Suku Kipchaks adalah sebuah keluarga suku Turki. Berasal di Khanate Kimek, mereka menaklukkan sebagian besar padang rumput Eurasia selama ekspansi Turki dari 11 sampai abad 12 bersama dengan Suku Kuman, dan pada gilirannya ditaklukkan oleh invasi Mongol pada awal abad ke-13. Di bawah kekuasaan Mongol, Khanate Kipchak menguasai sebagian besar Eropa Timur selama 150 tahun sebelum hancur karena pertengkaran internal, sisa-sisa yang terakhir sebagai Tatar Krimea Khanate bertahan abad ke-18 sebelum dianeksasi oleh Kekaisaran Rusia.
* l
*
* s
rdf:langString
クマン人（Cumans、現地名：PolovtsiansまたはPolovtsy）は、の西部支部を構成したチュルク系民族である。人種としてはコーカソイドをベースにモンゴロイドの遺伝子も濃厚に混じっている。
rdf:langString
킵차크 인(Kipchak人, 우크라이나어: Кипчаки 킵차키[*], 크림 타타르어: Qıpçaq 큽차크, 카라차이발카르어: Къыпчакъ, 우즈베크어: Qipchoq 킵초크, 카자흐어: Қыпшақ, 키르기스어: Кыпчак, 노가이어: Кыпчак)은 고대 투르크계 사람들이며, 기원전 1번째 천년에 중앙아시아의 역사적 기록에 처음 언급되었다.
rdf:langString
쿠만인들은 동유럽 평원을 활보했던 민족이었다. 코만(Coman), 쿤(Kun)이라고도 한다. 원래는 으로 불리는 현재의 카자흐스탄으로부터 동유럽까지의 평원 지대에 퍼져 유목 생활을 했다. 킵차크의 서진으로, 흑해 북해안으로부터 베사라비아(현 몰도바)의 방면으로 유목 하고 있던 투르크계 유목민들의 일로였다. 이 사람들은, 우크라이나사와 벨라루스사에서는 폴로비치(Половцы)로 부른다.
rdf:langString
キプチャク（Kipchaks）は、11世紀から13世紀にかけて、現在のウクライナからカザフスタンに広がる草原地帯に存在したテュルク系遊牧民族。ルーシの史料ではポロヴェツ（ポロヴェッツ）、東ローマやハンガリーの史料ではクマンと記された。現在のカザフスタンからモルドバにかけて広がる平原地帯は、当時キプチャクの名前にちなんでキプチャク草原(Dasht-i Qipchāq)と呼ばれたが、キプチャク草原を支配したモンゴル帝国のジョチ・ウルスが通称キプチャク・ハン国と呼ばれるのは、このためである。人種としてはモンゴロイドとコーカソイドの混合種に属していた。
rdf:langString
Połowcy (nazywani też Komanami lub Kumanami) – lud pochodzenia ałtajskiego, należący do grupy kipczackiej, który swoje pierwotne siedziby w VIII wieku miał na stepach Kazachstanu i południowej Syberii w górnym biegu rzeki Irtysz. Są spokrewnieni z Turkami seldżuckimi. Ich język, zwany także należy do grupy języków kipczackich. Golili głowy pozostawiając dwa długie warkocze. Charakterystyczne w ich ubiorze były krótkie kaftany.
rdf:langString
Quipechaques, quipchaques, ou quipchacos, também chamados kipchakos ou qipchaq, foram uma confederação tribal túrquica nômade de meados do século XI que ocupou um vasto território na estepe eurasiática, estendendo-se do norte do mar de Aral a oeste para a região norte do mar Negro. Algumas tribos quipechaques provavelmente originaram-se nas fronteiras chinesas e moveram-se após o século IX para a Sibéria Ocidental. Dali migraram mais a oeste em direção à região trans-Volga (atual Cazaquistão ocidental) e, no século XI, para a estepe eurasiática, a norte do mar Negro (atual Ucrânia e sudoeste da Rússia).
rdf:langString
Kiptjakerna var ett medeltida turkfolk som utvandrade från området kring floden Irtysj västerut och på 1000-talet grundade ett rike i dagens sydvästra Ryssland och södra Ukraina, varifrån de invaderade Moldavien, Valakiet, och delar av den ungerska regionen Transsylvanien samt plundrade andra delar Ungern och plundrade även Bysans. De besegrades 1089 av kung Ladislaus I av Ungern, igen på 1100-talet av den ryska fursten Vladimir Monomach, och slutligen av mongolerna år 1241, varpå deras land övertogs av Gyllene horden, som även är känt som Kiptjakkhanatet. De talade . Den västliga grupperingen av kiptjakerna kallas kumaner.
rdf:langString
Kumanerna, eller polovtserna, var ett mongolisktalande folk som runt år 750 levde i området kring Volga och Jajk i nuvarande Ukraina och Ryssland. Ryska krönikor nämner dem första gången år 1061.
rdf:langString
Кипчаки (Kipchak, Qipchaq, Kypchak, Kupchak, Kıpçak) — тюркський кочовий народ, який був особливо відомий ХІ-ХІІ ст. Вийшовши з Кимацького каганату, вони завоювали велику частину євразійського степу під час тюркської експансії разом з половцями, і були в свою чергу, завойовані монгольською навалою початку 13-го століття. Конфедерації племен кипчаків дали назву, т.з. Половецьке поле.
rdf:langString
欽察是古代中亞地區的突厥語民族之一。欽察部落聯盟在11世紀中葉時曾經佔據黑海北濱的欽察草原，其中一些部落则与庫曼人合併，在突厥遷移中遷移到了西伯利亞西部，後來蒙古帝國所建立的欽察汗國部分領土即欽察人的原居地。一些阿拉伯学者把咸海至烏克蘭以北稱欽察草原一带的地方稱為庫曼尼亞，因為這地區幾乎只有欽察-庫曼人居住。在波斯历史著作《史集》中，“钦察”意为空心树。 而欽察人可能起源於游牧阿尔泰山以西的厥越失( Juéyuèshī)。
rdf:langString
库曼人，又称为克普恰克人、波罗维茨人（源于俄语词Половцы），是一支操突厥语族语言的民族，主要活跃于10到13世纪。库曼人曾在突厥迁移的过程中与钦察人组成庞大的库曼-钦察邦联，活跃于邦联的西半部分。 库曼人起源位於蒙古土拉河以北的名為渾（ Hún）的部落 ，因受契丹人擴張攻擊只好往西遷徙。 公元11世紀，庫曼人進行了第一次大規模遷徙。他們從南西伯利亞地區進入俄羅斯南部草原，並開始與周邊勢力發生密切接觸。其中就包括匈牙利、羅斯諸公國、拜占庭帝國和塞爾維亞等不同國度。他們擊敗原先的佩切涅格人，並迫使後者踏上前往匈牙利的道路。 13世纪蒙古西侵之后，不少库曼人逃到匈牙利王国寻求庇护。 库曼人与佩切涅格人有联系。他们主要居住在黑海以北至伏尔加河一带，过着游牧生活，文化体系繁杂；库曼人的战斗力相对较强，活跃期间始终维持对中世纪巴尔干半岛的影响力。 相当一部分库曼人最后迁移到黑海以西，在基辅罗斯、加利西亚－沃里尼亚王国、金帐汗国、格鲁吉亚王国、拜占庭帝国、拉丁帝国、尼西亚帝国、塞尔维亚王国、摩尔达维亚、瓦拉几亚，以及保加利亚第二帝国等国发挥政治影响力，后逐步与当地贵族融合。库曼人曾于第四次十字军以及保加利亚第二帝国的建立中扮演重要角色。 库曼人说的庫曼語是当代研究得最透彻的早期突厥语族语言之一，部分中世纪档案中对库曼语留有记录。
rdf:langString
الكومان أو القومان (بالتركية: kuman والجمع kumanlar (بالرومانية: cuman / plural cumani), (بالبولندية: Połowcy, Plauci (Kumanowie)), (بالروسية: Половцы) - بولوفتسي، (بالأوكرانية: Половці), (بالبلغارية: Кумани)، بالتشيكية: Plavci، (بالجورجية: ყივჩაყი, ყიფჩაღი)، بالألمانية: Falones, Phalagi, Valvi, Valewen, Valani) كانوا من البدو الرحل الترك الذين يمثلون الفرع الغربي للاتحاد الكوماني الكيبتشاكي. بعد الغزو المغولي (1237م)، قرروا المطالبة باللجوء في المجر (Hungary)، ثم إلى بلغاريا. وتشير أبحاث أخرى إلى أن الكومانيين قوبلوا بترحاب في المجر قبل الغزو المغولي. وأقام الكومانيون أيضًا في بلغاريا قبل الغزو المغولي.
rdf:langString
Els kiptxaks foren una de les set tribus dels turcs i després una confederació de tribus. El nom podria derivar de l'antic turc kibčak (desgraciat) o del sagai kipčak (colèric); els kiptxaks s'haurien separat dels kimaks i s'haurien dirigit a terres al nord del petxenegs. Sembla que progressivament els kimaks i els kiptxaks es van separar, però conservaven la mateixa llengua. Al segle xi van avançar de nord cap a sud, expulsant a les tribus oghuz cap a Iran i Anatòlia, i es van apoderar de diverses regions. Apareixen en alguns moments com a veïns i vassalls del khwarizmshah. El 1120 apareixen aliats als georgians. Sota la seva direcció es va formar una confederació de tribus. La tribu dominant dels kiptxaks eren els kumans, coneguts a Europa com cumans i a Rússia com a polovtzi (polovteso
rdf:langString
Kumáni (turkicky quman, qun – „stepní“; maďarsky kun(ok); latinsky Cuni, Cumana; řecky Koumanoi; v hornoněmčině Valwen, Falben neboli „plaví“; arménsky Xartešk'n, rovněž jako „plaví“), v Uhrách známí také jako Kunové či Kuni, byly kočovné kmeny turkického původu příbuzní Pečeněhům. Byli západní větví Kypčaků, nebo si byli přinejmenším příbuzní. Obě skupiny jsou v ruských pramenech shodně nazývani jako „Polovci“ (starorusky, „stepní“), staročesky „Plavci“ (dnes užíváno jen vzácně, zvláště pak pro ty, kteří se usadili v Uhrách).
rdf:langString
Με τον όρο Κιπτσάκ ή λαοί Κιπτσάκ (Kipchak, Qipchaq, Qifjaq, Xifjaq, Kimchag, Kimcha'ud, Kuchak,Kyfchak, Kimaks, Kibi, Kukiji, Kujshe, Kuche, Kyueshe, Kushi, Kushu, Kuchuk, Cuman, Quman, Comani, Kumandy, Kun-ok, Kun, Kangli, Kengeres, Qangli, Seyanto, Sirs, Tele, Falven, Falones, Val(e)we(n,) Phalagi, Skythicon, Sakaliba, Khartesh, Plavci, Plawcy, Plauci, Plawci, Palycz(ok), Polovetsy, Polovtsy) εννοείται η χαλαρή συνομοσπονδία τουρκικών φύλων που κατείχε περί τα μέσα του 11ου αιώνα την αχανή, ευρασιατική στέπα, που εκτείνεται από την επικράτεια βόρεια της Αράλης και δυτικά ως την επικράτεια βορείως της Μαύρης θάλασσας στη σημερινή Ρωσία και Ουκρανία. Το πιθανότερο είναι πως η απώτερη προέλευση αυτής της συνομοσπονδίας είναι φύλα που κατοικούσαν κοντά στα κινεζικά σύνορα και μετακινήθηκαν
rdf:langString
Οι Κουμάνοι ή Κομάνοι ή Πολόβτσυ (Τουρκικά: kuman / πληθ. kumanlar, Ουγγρικά: kun / πληθ. kunok) ήταν τουρκικός νομαδικός λαός, ο δυτικός κλάδος της συνομοσπονδίας Κουμάνων - Κιπτσάκων. Μετά την εισβολή των Μογγόλων στο Κράτος των Ρως (1237), πολλοί αναζήτησαν άσυλο στην Ουγγαρία και στη Βουλγαρία. Άλλοι ερευνητές αναφέρουν ότι οι Κουμάνοι ήταν ευπρόσδεκτοι στην Ουγγαρία πριν τη μογγολική εισβολή.
rdf:langString
Die Kiptschak (Qiptschaq, Qïpčaq oder eingedeutscht Kiptschaken) stammten ursprünglich vom Fluss Irtysch, wo sie einen turksprachigen Clan innerhalb der Stammesföderation der Kimek bildeten. Man vermutet, dass ihre Ursprünge mit denen der Gaoche (chinesisch 高車, Pinyin Gāochē, W.-G. Kao-che; auch als Gaogüy oder Kao-kü bezeichnet) identisch sind.
rdf:langString
The Cumans (or Kumans), also known as Polovtsians or Polovtsy (plural only, from the Russian exonym половцы), were a Turkic nomadic people comprising the western branch of the Cuman–Kipchak confederation. After the Mongol invasion (1237), many sought asylum in the Kingdom of Hungary, as many Cumans had settled in Hungary, the Second Bulgarian Empire playing an important role in the development of the state. Cumans played also an important role in (The Byzantine Empire, the Latin Empire, and the Nicaea Empire) Anatolia .
rdf:langString
El pueblo kipchak (también escrito: kipchaks, kipczaks, qipchaqs, qypchaqs, kıpçaklar o kyfchaks, por los geógrafos árabes; en turco: Kıpçak; en georgiano, ყივჩაყი, ყიფჩაღი; en tártaro de Crimea: Qıpçaq, Karachay-Balkar: Къыпчакъ; en uzbeko, Қипчоқ, Qipchoq; en kazajo, Қыпшақ; en kumyko: Къыпчакъ, en kirguís: Кыпчак, nogai: Кыпчак; en chino, 钦察 / 钦察; pinyin, , Qīnchá) era una confederación tribal túrquica. Originaria del , conquistaron junto con los cumanos gran parte de la estepa euroasiática durante la expansión túrquica de los siglos XI y XII, y fueron a su vez conquistados por las invasiones mongolas de principios del siglo XIII.
rdf:langString
Les Coumans, Cumans, Comans, ou Koumans (Kumanlar en turc, kunok en hongrois, Cumani en roumain, Половці en ukrainien, Половцы en russe, Кумани en bulgare, Қыпшақ (Qīpshaq) en kazakh) désignent les Turcs kiptchaks (Kaptchaks ou Quiptchaques ou encore Kipchaks) de la région du fleuve Kouban. Ils étaient appelés en russe Polovtses (« de couleur fauve »). Peuple turcophone semi-nomade, initialement de religion tengriste, les Kiptchaks occupèrent un vaste territoire qui s'étendait du nord de la mer d'Aral jusqu'à la région au nord de la mer Noire.
rdf:langString
Treibh Thurcach ab ea na Cúmánaigh a shocraigh síos i ndeisceart na Rúise timpeall Abhainn Volga, chomh maith le hoirthear na mBalcán, san aonú haois déag i ndiaidh bhreith Chríost. Ar dtús, bhí siad ag cur cogaidh ar an Impireacht Bhiosántach, ar na hUngáraigh agus ar Rúis na linne, is é sin, ar an stát sean-Rúiseach, nó sean-Úcráineach, timpeall Chív. Sa bhliain 1089, bhris Ladislas a hAon, Rí na hUngáire, an cath orthu, agus ina dhiaidh sin, thacaigh siad leis na Biosántaigh in aghaidh na bPeitsineagach, ar treibh Thurcach eile iad. Ón taobh eile de, bhí na Cúmánaigh ag cuidiú leis na Bulgáraigh neamhspleáchas a bhaint amach ón Impireacht Bhiosántach sa bhliain 1185.
rdf:langString
Suku Kuman (bahasa Yunani Pertengahan: Κο(υ)μάνοι, translit. Ko(u)manoi; bahasa Hongaria: kun / plural kunok; Turkik: kuman / plural kumanlar) adalah bangsa Turkik nomaden yang pada pertengahan abad ke-10 bermigrasi dari Mongolia ke arah barat. Berkebalikan dengan (/), suku Kuman berjalan menuju utara Laut Kaspia lalu ke barat. Keturunan cabang suku Kipchak ini dapat ditemukan di Krim, Turki, Bulgaria, Rumania, Moldavia dan Hongaria. Mereka menuturkan , yang berhubungan dekat dengan .
rdf:langString
I kipčaki, noti anche come qipčaq o poloviziani, furono una confederazione e un popolo di nomadi turco-altaici che si stanziarono nel Medioevo in alcune regioni della steppa eurasiatica. Menzionati per la prima volta nell'VIII secolo come parte del Secondo Khaganato turco, molto probabilmente abitavano nei pressi dell'Altaj da dove si espansero nei secoli successivi, prima come parte del Khanato Kimeko e, successivamente, all'interno di una confederazione con i cumani; negli spostamenti verso occidente che ne seguirono, alcuni gruppi di kipčaki si trasferirono nelle steppe pontico-caspiche, Syr Darya e Siberia. La confederazione cumano-kipčaka fu conquistata dall'Impero mongolo all'inizio del XIII secolo, ma essi continuarono ad esercitare un certo ruolo in Europa nelle vicende che riguard
rdf:langString
I cumani, o comani (in ungherese kunok; in turco kipçak; in russo: половцы?, traslitterato: polovcy), talvolta chiamati anche polovezi, polovesi o poloviciani, furono una popolazione nomade, nello specifico il ramo occidentale dei kipčaki, parlante una delle lingue turche. Dopo l'invasione mongola del 1237, molti cercarono asilo nel Regno d'Ungheria, dove era già presente una numerosa comunità cumana, mentre altri si distribuirono nel Secondo Impero bulgaro e in Anatolia: anche in tali regioni esistevano già dei gruppi ivi stanziatisi prima dell'invasione.
rdf:langString
De Kiptsjaken (Turks: Kıpçak, in het Russisch: Polovtsen) waren een middeleeuws steppevolk, een Turks volk dat, zo wordt gedacht, oorspronkelijk onder het kanaat Kimek leefde in Siberië. Door het ontstaan van de Westelijke Xia, eind 10e, begin 11e eeuw braken zij met de en vertrokken richting Europa, waar zij een confederatie vormden met een andere stam, de Koemanen, waarmee ze samen 200 jaar een confederatie-land vormden tot de komst van de Mongolen, genaamd Koemanië.
rdf:langString
De Koemanen of Westelijke Kiptsjaken waren een Turkse nomadenstam die samen met de verwante Kiptsjaken (In het Russisch: Polovtsen) een confederatie deelden, genaamd Koemanië. Hun naam is afkomstig van de rivier de Koema. In 1055 wordt van hen voor de eerste maal gesproken in de Russische geschiedenis. In 1068 behalen ze een grote overwinningen op de drie zonen van Jaroslav de Wijze bij de rivier de Alta (Oekraïne).
rdf:langString
Os cumanos (em grego: Κο(υ)μάνοι, Ko(u)manoi; em húngaro: kun / plural kunok; turcomano: kuman / plural kumanlar), também conhecidos como polovetsianos (em russo: Половцы, Polovtsi) eram povos nômades turcomanos que formavam o ramo ocidental da confederação de povos conhecida como quipchacos, até que a ocorrida em 1237 forçou-os a procurar refúgio no território da atual Hungria. Com ligações históricas com os pechenegues, habitavam uma área cujos limites estavam em constante alteração, ao norte do mar Negro e ao longo do rio Volga, conhecida como Cumânia. Eventualmente se estabeleceram a oeste do mar Negro, influenciado a política da Rússia de Quieve, Bulgária, Sérvia, Hungria, Moldávia e Valáquia. Tribos cumanas e quipchacos juntaram-se, politicamente, para criar uma confederação conh
rdf:langString
Kipczacy – lud turecki początkowo zajmujący tereny wokół dorzecza górnego Irtyszu. W połowie XI wieku osiadły na stepach dzisiejszego Kazachstanu i Rosji południowej, która to ziemia w literaturze muzułmańskiej nazywana jest Stepem Kipczackim. Wysunięty najbardziej na zachód szczep Kipczaków był w latopisach ruskich zwany „Połowcami”, zaś w zachodnim piśmiennictwie – „Kumanami”.
rdf:langString
По́ловцы, половча́не; кипча́ки, самоназвание — кыпча́ки (қыпчақ[лар]), позднее использовался этноним тата́ры (татар[лар]); в европейских и византийских источниках — кума́ны (лат. cumani, comani, греч. kο[υ]μάνοι), позднее — тата́ры (греч. τάταροι) — кочевой тюркский народ, проживавший в историческом регионе, известном как Половецкая степь или Дешт-и-Кипчак. В русских источниках зовутся сарочинами, в венгерских источниках — кунами.
rdf:langString
По́ловці — середньовічний кочовий тюркський народ. У XI—XIV століттях населяли Євразійський степ від Дунаю до Іртиша (мали свою державу — Дешт-і Кипчак). У XI столітті опанували українські степи (Північне Причорномор'я), витіснивши на околиці печенігів, хозарів, ясів. У ХІ—XIIІ ст. перебували у тісних воєнно-політичних, культурних і торговельних контактах з Руссю, Візантією, Грузією, Аланією, Угорщиною, Болгарією, Волзькою Булгарією. У 1236—1240-х роках підкорені Монгольською імперією, увійшли до складу Золотої Орди. Частина відкочувала до Візантії, Болгарії, Волощини, Угорщини, Кавказу, Русі. Справили великий вплив на політику, військо, культуру, мистецтво сусідніх держав та народів. Говорили половецькою мовою, що в XIII—XIV ст. була мовою міжнаціонального спілкування на теренах Золотої О
rdf:langString
rdf:langString
Cumans
rdf:langString
القفجاق
rdf:langString
شعب الكومان
rdf:langString
Kiptxak
rdf:langString
Cumans
rdf:langString
Kypčaci
rdf:langString
Kumáni
rdf:langString
Kiptschak (Volk)
rdf:langString
Κιπτσάκοι
rdf:langString
Κουμάνοι
rdf:langString
Kipĉakoj
rdf:langString
Cumanos
rdf:langString
Pueblo kipchak
rdf:langString
Kumandarrak
rdf:langString
Cúmánaigh
rdf:langString
Suku Kuman
rdf:langString
Suku Kipchak
rdf:langString
Kipčaki
rdf:langString
Coumans
rdf:langString
Cumani
rdf:langString
クマン人
rdf:langString
킵차크인
rdf:langString
쿠만인
rdf:langString
キプチャク
rdf:langString
Koemanen
rdf:langString
Kipczacy
rdf:langString
Kiptsjaken
rdf:langString
Połowcy
rdf:langString
Cumanos
rdf:langString
Quipechaques
rdf:langString
Половцы
rdf:langString
Kumaner
rdf:langString
Kiptjaker
rdf:langString
库曼人
rdf:langString
Кипчаки
rdf:langString
Половці
rdf:langString
欽察
rdf:langString
Cumans
xsd:integer
922690
xsd:integer
1124835338
rdf:langString
Cumans
rdf:langString
Cuman–Kipchak confederation in Eurasia circa 1200
rdf:langString
Polovtsi/Polovtsy
rdf:langString
الكومان أو القومان (بالتركية: kuman والجمع kumanlar (بالرومانية: cuman / plural cumani), (بالبولندية: Połowcy, Plauci (Kumanowie)), (بالروسية: Половцы) - بولوفتسي، (بالأوكرانية: Половці), (بالبلغارية: Кумани)، بالتشيكية: Plavci، (بالجورجية: ყივჩაყი, ყიფჩაღი)، بالألمانية: Falones, Phalagi, Valvi, Valewen, Valani) كانوا من البدو الرحل الترك الذين يمثلون الفرع الغربي للاتحاد الكوماني الكيبتشاكي. بعد الغزو المغولي (1237م)، قرروا المطالبة باللجوء في المجر (Hungary)، ثم إلى بلغاريا. وتشير أبحاث أخرى إلى أن الكومانيين قوبلوا بترحاب في المجر قبل الغزو المغولي. وأقام الكومانيون أيضًا في بلغاريا قبل الغزو المغولي. وفيما يتعلق بالبيشينك أو «البجانكة» (Pecheneg)، فكانوا يقطنون منطقة متحركة إلى الشمال من البحرالأسود وعلى طول نهر فولجا (Volga) المعروف باسم كومانيا (Cumania)، وهناك تدخل الاتحاد الكوماني الكيبتشاكي في سياسات القوقاز والخوارزم. وانتهى بهم المطاف إلى الغرب من البحرالأسود، ليقحموا أنفسهم في سياسات كييف روس (Kievan Rus') وبلغاريا وصربيا والمجر ومولدوفا وجورجيا والأفلاق (Wallachia). وتوحدت قبائل الكومان والكيبتشاك سياسيًا لتكوين اتحاد عرف بالاتحاد الكوماني الكيبتشاكي. ويشهد على وجود اللغة الكومانية بعض وثائق العصور الوسطى وهي الأشهر بين اللغات التركية. وكانت مخطوطة كومانيكس (Codex Cumanicus) تمثل دليلاً لغويًا كتب ليساعد البعثات الكاثوليكية في التواصل مع الشعب الكوماني. (Lugansk) كان الكومانيون بدوًا مقاتلين في السهب الأوراسي، ومارسوا ضغوطًا كبيرة على دول البلقان في العصور الوسطى. والركيزة الأساسية التي عوَّل عليها الكومانيون لتحقيق نجاحات سياسية هي القوة العسكرية التي مكنتهم من السيطرة على الفصائل البلقانية المتنازعة. وعاشت مجموعات من الكومانيين مع السكان المحليين وعاشروهم في عدة مناطق في البلقان. وثار جدل عظيم لإثبات أن اسم الممالك البلغارية التي عقبتهم (الأسينية (Asenids) التيرتيرية (Terterids) والشيشمانية) وتأسيس المملكة الفاليشية (الباسارابية) له أصول كومانية. ولكن بالنسبة للممالك الباساربية والإيسينية (Asenid) فيعدهم بعض العلماء ضمن الممالك الفلاشية (الرومانية) وكان لهم دور حيوي لعبوه في بيزنطة والمجر وصربيا حيث ضُم المهاجرون الكومانيون في كل بلد إلى صفوف النخبة. كان الكومانيون يسمّون الفولبان (Folban) وفالانيين/فالويين (Vallani/Valwe) عند الألمان، والكون (Kun) (Qoun) عند المجريين، و بولوفتسيين/بولوفيين (Polovtsy/Polovec) (من اللغة السلافية الشرقية القديمة "половъ" — أصفر عند الروسيين -) وجميع هذه الكلمات تعني «أشقر». ومن الصعب التعرف على ما يقصده المؤرخون القدامى عند قولهم كيبتشاك، إذ إنها قد تشير إلى الكومان فقط أو الكيبتشاك فقط أو كليهما معًا. وترابط الشعبان وعاشوا في وئام (ويبدو أنهم تبادلوا خبراتهم في صنع السلاح والخبرات الثقافية واللغات المتآلفة). وكان هذا الاتحاد وتلك المعاشرة له أثره على المؤرخين حيث أصبح من الصعب عليهم أحيانًا الكتابة عن إحداهما دون أن ينجذب إلى الأخرى. ومن بين العشائر التي تضمنها الاتحاد الكوماني عشيرة تيرتيروبا وبوردجوجلي وتوكسوبا وإتيبا/ليتيبا وكاي وإيتوجلي وكوتشوبا (أي عشيرة رام) وأوروسوبا وإلبوريلي وكانجاروجلي وأندجوجلي ودوروت ودجارتان وكارابيكلي وكوتان/هوتان وكولاباوجلي وأوليلريك وألتونوبا والأولبيرلي.
rdf:langString
Els cumans (singular masculí: cumà, femení: cumana), kiptxak (en turc), polovtzes o polovtesos (en rus), komanoi (en grec), qumani (àrab) o kuns (hongarès) foren els membres d'una horda turquesa que van emigrar des de les estepes de la mar d'Aral cap a l'oest al segle x i varen dominar Ucraïna.
rdf:langString
Kumáni (turkicky quman, qun – „stepní“; maďarsky kun(ok); latinsky Cuni, Cumana; řecky Koumanoi; v hornoněmčině Valwen, Falben neboli „plaví“; arménsky Xartešk'n, rovněž jako „plaví“), v Uhrách známí také jako Kunové či Kuni, byly kočovné kmeny turkického původu příbuzní Pečeněhům. Byli západní větví Kypčaků, nebo si byli přinejmenším příbuzní. Obě skupiny jsou v ruských pramenech shodně nazývani jako „Polovci“ (starorusky, „stepní“), staročesky „Plavci“ (dnes užíváno jen vzácně, zvláště pak pro ty, kteří se usadili v Uhrách). Kumáni jako pojem se zpravidla vztahuje k západním Kypčakům, kteří jsou známý tím, že se část z nich ve vrcholném středověku dostala do střední Evropy a někteří se trvale usadili se v Uhrách. Předtím obývali severní pobřeží Černého moře a břehy řeky Volhy. Oblast obývaná Kumány byla známa jako Kumánie (latinsky Cumania), stejně bylo nazýváno autonomní kumánské teritorium Kunság v Uhrách. Mnozí autoři považují název Kumáni (Polovci, Plavci) jen za alternativní označení pro všechny Kypčaky, kterého se používalo v západních textech. Jiní autoři prostě konstatují, že vztah názvů Kumáni a Kypčaci je sporný.
rdf:langString
Kypčaci byl národ turkického původu, který původně v 8. století sídlil ve stepích Kazachstánu a jižní Sibiře na horním a středním toku řeky Irtyš. Byli spřízněni se Seldžuky. Jejich jazyk patřil mezi kypčacké jazyky do skupiny jazyků východoturkických. Ruskými současníky nazýváni Polovci, latinsky píšícími autory Kumáni, obě jména se obvykle vztahovala k západní části Kypčaků. Mnozí autoři považují název Kumáni (Plavci, Polovci) jen za alternativní označení pro všechny Kypčaky, kterého se používalo v západních textech. Jiní autoři prostě konstatují, že vztah názvů Kumáni a Kypčakové je sporný.
rdf:langString
Els kiptxaks foren una de les set tribus dels turcs i després una confederació de tribus. El nom podria derivar de l'antic turc kibčak (desgraciat) o del sagai kipčak (colèric); els kiptxaks s'haurien separat dels kimaks i s'haurien dirigit a terres al nord del petxenegs. Sembla que progressivament els kimaks i els kiptxaks es van separar, però conservaven la mateixa llengua. Al segle xi van avançar de nord cap a sud, expulsant a les tribus oghuz cap a Iran i Anatòlia, i es van apoderar de diverses regions. Apareixen en alguns moments com a veïns i vassalls del khwarizmshah. El 1120 apareixen aliats als georgians. Sota la seva direcció es va formar una confederació de tribus. La tribu dominant dels kiptxaks eren els kumans, coneguts a Europa com cumans i a Rússia com a polovtzi (polovtesos) i foren identificats com el conjunt de la confederació kiptxak quan només n'eren una part.
rdf:langString
القفجاق أو القبجاق تحالف من القبائل التركية في العصور الوسطى فتحوا مناطق شاسعة من أثناء فترة التوسع التركي ما بين القرنين 11 و 13 ميلادي. أول ذكر لهم كان في القرن الثامن كجزء من الخاقانية التركية الثانية. على الأرجح سكنوا منطقة ألتاي حيث توسعوا على مدى القرون التالية، أولاً كجزء من ولاحقًا كجزء من تحالف مع الكومان. تعرضوا للغزو المغولي في القرن 13 ميلادي. القفجاق هم الأصول الأولى لخاقانية الكازاخ.
rdf:langString
Με τον όρο Κιπτσάκ ή λαοί Κιπτσάκ (Kipchak, Qipchaq, Qifjaq, Xifjaq, Kimchag, Kimcha'ud, Kuchak,Kyfchak, Kimaks, Kibi, Kukiji, Kujshe, Kuche, Kyueshe, Kushi, Kushu, Kuchuk, Cuman, Quman, Comani, Kumandy, Kun-ok, Kun, Kangli, Kengeres, Qangli, Seyanto, Sirs, Tele, Falven, Falones, Val(e)we(n,) Phalagi, Skythicon, Sakaliba, Khartesh, Plavci, Plawcy, Plauci, Plawci, Palycz(ok), Polovetsy, Polovtsy) εννοείται η χαλαρή συνομοσπονδία τουρκικών φύλων που κατείχε περί τα μέσα του 11ου αιώνα την αχανή, ευρασιατική στέπα, που εκτείνεται από την επικράτεια βόρεια της Αράλης και δυτικά ως την επικράτεια βορείως της Μαύρης θάλασσας στη σημερινή Ρωσία και Ουκρανία. Το πιθανότερο είναι πως η απώτερη προέλευση αυτής της συνομοσπονδίας είναι φύλα που κατοικούσαν κοντά στα κινεζικά σύνορα και μετακινήθηκαν προς τη δυτική Σιβηρία κατά τον 9ο αιώνα. Περί τα μέσα του 10ου αιώνα μετακινήθηκαν ακόμα περισσότερο δυτικά στην εντεύθεν του Βόλγα περιοχή, το δυτικό Καζακστάν. Τα διαφορετικά ονόματα με τα οποία απαντώνται, όπως Κουμάν, Πολόβτσυ κ.ά. σημαίνουν συνήθως «χλωμός»
rdf:langString
Οι Κουμάνοι ή Κομάνοι ή Πολόβτσυ (Τουρκικά: kuman / πληθ. kumanlar, Ουγγρικά: kun / πληθ. kunok) ήταν τουρκικός νομαδικός λαός, ο δυτικός κλάδος της συνομοσπονδίας Κουμάνων - Κιπτσάκων. Μετά την εισβολή των Μογγόλων στο Κράτος των Ρως (1237), πολλοί αναζήτησαν άσυλο στην Ουγγαρία και στη Βουλγαρία. Άλλοι ερευνητές αναφέρουν ότι οι Κουμάνοι ήταν ευπρόσδεκτοι στην Ουγγαρία πριν τη μογγολική εισβολή. Λαός που σχετιζόταν με τους Πετσενέγους,, και αναφέρεται ως Πολόβτσυ (ορθή προφορά στα ρωσικά: Παλόφτσυ) στις ρωσικές πηγές, κατοίκησαν μια περιοχή βόρεια της Μαύρης Θάλασσας (Εύξεινος Πόντος) και κατά μήκος του ποταμού Βόλγα, γνωστή ως Κουμανία, όπου έπαιξαν μαζί με τους Κιπτσάκους ρόλο στην πολιτική του Καυκάσου και της Χωρεσμίας . Εντέλει, αρκετοί εγκαταστάθηκαν δυτικά της Μαύρης Θάλασσας, επηρεάζοντας την πολιτική των Ρως του Κιέβου, της Χρυσής Ορδής, της Βουλγαρίας, της Σερβίας, της Ουγγαρίας, της Μολδαβίας, και της Βλαχίας. Οι φυλές των Κουμάνων και των Κιπτσάκων ενώθηκαν πολιτικά σε μια συνομοσπονδία. Η μαρτυρείται σε ορισμένα μεσαιωνικά χειρόγραφα και είναι η περισσότερο γνωστή από τις πρώιμες Τουρκικές γλώσσες. Ο (Κουμανικός Κώδικας) ήταν γλωσσολογικό εγχειρίδιο που γράφτηκε προς βοήθεια των Καθολικών ιεραποστόλων της περιοχής. Ως νομάδες πολεμιστές από τη στέπα της Ευρασίας, οι Κουμάνοι άσκησαν επίμονη πίεση στα μεσαιωνικά Βαλκάνια. Το βασικό όργανο της επιτυχημένης άσκησης πολιτικής των Κουμάνων ήταν η στρατιωτική δύναμη και η πίεση στα εξασθενημένα από τις εμφύλιες διαμάχες βαλκανικά κράτη. Οι πιέσεις αυτές είχαν ως αποτέλεσμα να εγκατασταθούν ομάδες Κουμάνων και αναμειχθούν με τους γηγενείς πληθυσμούς. Υφίσταται μάλιστα διαμάχη για το αν τρεις διαδοχικές βουλγαρικές δυναστείες, των Ασενιδών, των Τερτεριδών και η , όπως και η ιδρυτική βλάχικη δυναστεία των είναι κουμανικής προέλευσης. Ωστόσο, σε ό,τι αφορά στις περιπτώσεις των Ασενιδών και των Βασαραβιδών, μεσαιωνικά χειρόγραφα τις αναφέρουν ως βλάχικες, ρωμανικές δυναστείες. Οι Κουμάνοι έπαιξαν ενεργό ρόλο στο Βυζάντιο, την Ουγγαρία και τη Σερβία, καθώς ενσωματώθηκαν στις αριστοκρατικές τάξεις των κοινωνιών αυτών των κρατών.
rdf:langString
Die Kiptschak (Qiptschaq, Qïpčaq oder eingedeutscht Kiptschaken) stammten ursprünglich vom Fluss Irtysch, wo sie einen turksprachigen Clan innerhalb der Stammesföderation der Kimek bildeten. Man vermutet, dass ihre Ursprünge mit denen der Gaoche (chinesisch 高車, Pinyin Gāochē, W.-G. Kao-che; auch als Gaogüy oder Kao-kü bezeichnet) identisch sind. In westeuropäischen Sprachen, wie beispielsweise im Deutschen, wird dieses nomadisch lebende Volk vielfach als Kumanen bezeichnet, wohingegen in den slawischen Sprachen die aus dem Russischen abgeleitete Namensform Polowzer (russisch половцы „Feldleute/Steppenleute“) vorherrscht.
rdf:langString
Kipĉakoj estas antikva (ne plu ekzistanta) tjurka popolo. La okcidentaj kipĉakoj estas konataj ankaŭ kiel kumanoj (aŭ foje komanoj), la orientaj kipĉakoj estas pli konataj kiel polovcoj (ruse половцы). Kipĉakoj parolis la kipĉakan lingvon. La diverslingvaj transskriboj de la etno-nomo estas: krime-tatare Qıpçaq, karaĉaja-balkare: Къыпчакъ, uzbeke: Qipchoq, Қипчоқ, kazaĥe: Қыпшақ, kumike: Къыпчакъ, kirgize: Кыпчак, nogaje: Кыпчак, ĉine: 欽察/钦察, Qīnchá, turke: Kıpçak.
rdf:langString
The Cumans (or Kumans), also known as Polovtsians or Polovtsy (plural only, from the Russian exonym половцы), were a Turkic nomadic people comprising the western branch of the Cuman–Kipchak confederation. After the Mongol invasion (1237), many sought asylum in the Kingdom of Hungary, as many Cumans had settled in Hungary, the Second Bulgarian Empire playing an important role in the development of the state. Cumans played also an important role in (The Byzantine Empire, the Latin Empire, and the Nicaea Empire) Anatolia . Related to the Pecheneg, they inhabited a shifting area north of the Black Sea and along the Volga River known as Cumania, from which the Cuman–Kipchaks meddled in the politics of the Caucasus and the Khwarazmian Empire. The Cumans were fierce and formidable nomadic warriors of the Eurasian Steppe who exerted an enduring influence on the medieval Balkans. They were numerous, culturally sophisticated, and militarily powerful. Many eventually settled west of the Black Sea, influencing the politics of Kievan Rus', the Galicia–Volhynia Principality, the Golden Horde Khanate, the Second Bulgarian Empire, the Kingdom of Serbia, the Kingdom of Hungary, Moldavia, the Kingdom of Georgia, the Byzantine Empire, the Empire of Nicaea, the Latin Empire and Wallachia, with Cuman immigrants becoming integrated into each country's elite. The Cumans also played a prominent role in the Fourth Crusade and in the creation of the Second Bulgarian Empire. Cuman and Kipchak tribes joined politically to create the Cuman–Kipchak confederation. The Cuman language is attested in some medieval documents and is the best-known of the early Turkic languages. The Codex Cumanicus was a linguistic manual written to help Catholic missionaries communicate with the Cuman people.
rdf:langString
Los cumanos, conocidos en Rusia en lengua eslava como pólovtsy o polovtsianos (en turco: Kumanlar, en húngaro: kunok, en ruso: пóловцы, pólovtsy, en ucraniano: половцi, pólovtsi) son un exónimo en Europa Occidental para los cupchacos o kipchaks occidentales, una tribu nómada del grupo túrquico occidental que habitó el norte del mar Negro y el río Volga y se asentó en diversas partes de Europa central y oriental, como en Hungría y Rumanía durante el siglo XIV. Hablaban el cumano, hoy una lengua muerta documentada en el Codex Cumanicus, un manual lingüístico usado por los misioneros católicos.
rdf:langString
Kumandarrak (turkieraz: Kumanlar, hungarieraz: kunok, errusieraz: Пóловцы, pólovtsy, ukraineraz: Половцi, pólovtsi) turkiar etnia nomada bat izan zen, mendebaldeko adarra. Itsaso Beltzaren iparraldean eta Volgaren ibaiertzean bizi izan ziren, eta XIV. mendean Europa erdialde eta ekialdeko hainbat lurraldetan finkatu ziren, hala nola Hungarian eta Errumanian. Kumaneraz, gaur egun hilda aurkitzen den hizkuntza batez, mintzo ziren. Hizkuntza misiolari katolikoek erabilitako gidaliburu linguistikoan jasota dago.
rdf:langString
El pueblo kipchak (también escrito: kipchaks, kipczaks, qipchaqs, qypchaqs, kıpçaklar o kyfchaks, por los geógrafos árabes; en turco: Kıpçak; en georgiano, ყივჩაყი, ყიფჩაღი; en tártaro de Crimea: Qıpçaq, Karachay-Balkar: Къыпчакъ; en uzbeko, Қипчоқ, Qipchoq; en kazajo, Қыпшақ; en kumyko: Къыпчакъ, en kirguís: Кыпчак, nogai: Кыпчак; en chino, 钦察 / 钦察; pinyin, , Qīnchá) era una confederación tribal túrquica. Originaria del , conquistaron junto con los cumanos gran parte de la estepa euroasiática durante la expansión túrquica de los siglos XI y XII, y fueron a su vez conquistados por las invasiones mongolas de principios del siglo XIII. Bajo dominio mongol, el (la Horda de Oro) gobernó gran parte de la Europa Oriental por otros 150 años antes de desintegrarse debido a disputas internas. Sus últimos restos, tales como los tártaros del Kanato de Crimea y los gagaúzos, sobrevivieron hasta el siglo XVIII antes de ser absorbidos por el Imperio ruso.
rdf:langString
Treibh Thurcach ab ea na Cúmánaigh a shocraigh síos i ndeisceart na Rúise timpeall Abhainn Volga, chomh maith le hoirthear na mBalcán, san aonú haois déag i ndiaidh bhreith Chríost. Ar dtús, bhí siad ag cur cogaidh ar an Impireacht Bhiosántach, ar na hUngáraigh agus ar Rúis na linne, is é sin, ar an stát sean-Rúiseach, nó sean-Úcráineach, timpeall Chív. Sa bhliain 1089, bhris Ladislas a hAon, Rí na hUngáire, an cath orthu, agus ina dhiaidh sin, thacaigh siad leis na Biosántaigh in aghaidh na bPeitsineagach, ar treibh Thurcach eile iad. Ón taobh eile de, bhí na Cúmánaigh ag cuidiú leis na Bulgáraigh neamhspleáchas a bhaint amach ón Impireacht Bhiosántach sa bhliain 1185. Sa tríú haois déag, chuaigh Cúmánaigh an Iarthair leis an gCaitliceachas, agus an chraobh de na Cúmánaigh ar a dtugtaí Gagauz, ghlac siad leis an gCríostaíocht Oirthearach. D'iompaigh na Cúmánaigh Oirthearacha leis an Ioslam, agus d'imigh siad i measc threibheacha Turcacha eile a bhfuil cónaí orthu i nDeisceart na Rúise agus in aice leis an Rúis. Maidir leis na Cúmánaigh Chríostaí, chaill an chuid is mó acu a dteanga agus a bhféiniúlacht chultúrtha i rith na gcéadta bliain, agus iad ag glacadh le príomhtheanga na dtíortha ina raibh cónaí orthu - an Ungáiris nó an Rómáinis, go príomha. Is dócha gur éag cainteoir dúchais deireanach na Cúmáinise Ungáraí san tseachtú haois déag. Mar sin féin, bhí sórt féinrialtais ag na Cúmánaigh áitiúla san Ungáir i bhfad i ndiaidh dóibh a dteanga agus a nósanna a dhearmad. Is é sin, cé go raibh an cultúr imithe, tugadh aitheantas dóibh mar ghrúpa eitneach ar leith. Bhí an polasaí céanna i bhfeidhm san Ungáir i leith an phobail úd "Jász", a raibh teanga Iaránach ag a sinsir. Níor tháinig deireadh le féinrialtas na gCúmánach Ungárach ach sa naoú haois déag. D'fhág na Cúmánaigh cuid mhaith téacsanna ina dteanga féin ina ndiaidh, go háirithe an Codex Cumanicus, sórt lámhleabhar do na misinéirí Caitliceacha a bhí ag iarraidh an teanga a labhairt. Mar sin, tá an t agus an tÁr nAthair ar fáil sa Chodex sa teanga, chomh maith le hábhar Críostaí eile agus béaloideas Cúmánach. Ós rud é gur teanga Thurcach (nó teanga Tuircice) atá i gceist, níl sé deacair ag saineolaithe ar an léann Turcach ciall iomlán a bhaint as an gCúmáinis. Is í an Tatáiris Chriméach an teanga is gaolmhaire leis an gcineál seo Cúmáinise, ach ós rud é nach ndeachaigh na Cúmánaigh Chríostaí leis an Ioslam riamh, ní raibh an oiread focal iasachta ón Araibis agus ón bPeirsis ina dteanga agus a bhíonn i dteangacha Tuircice an lae inniu. Maidir leis na Gagauz, a ghlac leis an gCríostaíocht Oirthearach, labhraíonn 150,000 duine acu a dteanga féin i gcónaí, an chuid is mó acu sa Mholdóiv, áit a bhfuil poblacht fhéinrialaitheach dá gcuid féin acu. Ní thugann siad "Cúmánaigh" orthu féin, áfach, agus dealraíonn sé nach Cúmánaigh amháin a bhí ina gcuid sinsear, ach iarsmaí na bpobal Turcach eile freisin a raibh cónaí orthu sna Balcáin, nó a dtriall ansin. Cé go ndeachaigh na Cúmánaigh de dhroim an tsaoil mar dhream eitneach ar leith, fanann a n-iarsmaí sna logainmneacha agus in ainmneacha na ndaoine. Mar shampla, is féidir tagairt do na Cúmánaigh a aithint ar shloinne an ghleacaí Rómanaigh . Thugadh na sean-Rúisigh Polovtsy, is é sin, "muintir na machairí", ar na Cúmánaigh, agus tagraítear dóibh mar naimhde sa Laoi faoi Fheachtas Igor, ach go háirithe.
rdf:langString
Les Coumans, Cumans, Comans, ou Koumans (Kumanlar en turc, kunok en hongrois, Cumani en roumain, Половці en ukrainien, Половцы en russe, Кумани en bulgare, Қыпшақ (Qīpshaq) en kazakh) désignent les Turcs kiptchaks (Kaptchaks ou Quiptchaques ou encore Kipchaks) de la région du fleuve Kouban. Ils étaient appelés en russe Polovtses (« de couleur fauve »). Peuple turcophone semi-nomade, initialement de religion tengriste, les Kiptchaks occupèrent un vaste territoire qui s'étendait du nord de la mer d'Aral jusqu'à la région au nord de la mer Noire. En 888, les Coumans, alors établis entre les fleuves Oural (Iaïk) et Volga, avaient chassé les Petchénègues de ces territoires. Au XIe siècle, ils migrèrent vers l'ouest sur la steppe pontique à travers l'actuelle Ukraine méridionale, dans les bassins du bas-Don, du bas-Dniepr, du bas-Dniestr et du bas-Danube, entre la mer Noire et la Rus' de Kiev qu'ils affrontent au XIIe siècle. Au XIe siècle, les Coumans se répandent dans les territoires peuplés de Valaques et de Magyars, qui formeront plus tard la Moldavie, la Valachie et la Transylvanie. De là, ils mènent des campagnes de pillage dans l'Empire byzantin, dans le royaume de Hongrie, en Serbie et dans le royaume bulgaro-valaque. Lorsqu'ils sont vaincus, ils s'engagent comme mercenaires et passent au christianisme. Parmi les Bulgares, les Valaques et les Magyars, ils s'intègrent à l'aristocratie des voïvodes, des boyards, des joupans et des ispán : c'est ainsi qu'en Hongrie ils s'établirent dans la région appelée depuis Coumanie tandis qu'en Valachie ils furent à l'origine de la dynastie des Basarab.
rdf:langString
Suku Kuman (bahasa Yunani Pertengahan: Κο(υ)μάνοι, translit. Ko(u)manoi; bahasa Hongaria: kun / plural kunok; Turkik: kuman / plural kumanlar) adalah bangsa Turkik nomaden yang pada pertengahan abad ke-10 bermigrasi dari Mongolia ke arah barat. Berkebalikan dengan (/), suku Kuman berjalan menuju utara Laut Kaspia lalu ke barat. Keturunan cabang suku Kipchak ini dapat ditemukan di Krim, Turki, Bulgaria, Rumania, Moldavia dan Hongaria. Mereka menuturkan , yang berhubungan dekat dengan . Bangsa ini amat istimewa karena mereka amat sedikit mewarisi ciri-ciri wajah khas Mongolia. Sumber-sumber Rusia menyebutkan tentang bangsa Turkik yang memiliki ciri-ciri khusus: rambut pirang (hitam) dan mata biru, tak seperti bangsa Turkik lainnya. Dalam dialek Turki Kipchak, kata Kuman berarti 'pucat'.
rdf:langString
Suku Kipchaks adalah sebuah keluarga suku Turki. Berasal di Khanate Kimek, mereka menaklukkan sebagian besar padang rumput Eurasia selama ekspansi Turki dari 11 sampai abad 12 bersama dengan Suku Kuman, dan pada gilirannya ditaklukkan oleh invasi Mongol pada awal abad ke-13. Di bawah kekuasaan Mongol, Khanate Kipchak menguasai sebagian besar Eropa Timur selama 150 tahun sebelum hancur karena pertengkaran internal, sisa-sisa yang terakhir sebagai Tatar Krimea Khanate bertahan abad ke-18 sebelum dianeksasi oleh Kekaisaran Rusia.
* l
*
* s
rdf:langString
I kipčaki, noti anche come qipčaq o poloviziani, furono una confederazione e un popolo di nomadi turco-altaici che si stanziarono nel Medioevo in alcune regioni della steppa eurasiatica. Menzionati per la prima volta nell'VIII secolo come parte del Secondo Khaganato turco, molto probabilmente abitavano nei pressi dell'Altaj da dove si espansero nei secoli successivi, prima come parte del Khanato Kimeko e, successivamente, all'interno di una confederazione con i cumani; negli spostamenti verso occidente che ne seguirono, alcuni gruppi di kipčaki si trasferirono nelle steppe pontico-caspiche, Syr Darya e Siberia. La confederazione cumano-kipčaka fu conquistata dall'Impero mongolo all'inizio del XIII secolo, ma essi continuarono ad esercitare un certo ruolo in Europa nelle vicende che riguardarono il Regno d'Ungheria, la Rus' di Kiev e l'Orda d'Oro.
rdf:langString
クマン人（Cumans、現地名：PolovtsiansまたはPolovtsy）は、の西部支部を構成したチュルク系民族である。人種としてはコーカソイドをベースにモンゴロイドの遺伝子も濃厚に混じっている。
rdf:langString
킵차크 인(Kipchak人, 우크라이나어: Кипчаки 킵차키[*], 크림 타타르어: Qıpçaq 큽차크, 카라차이발카르어: Къыпчакъ, 우즈베크어: Qipchoq 킵초크, 카자흐어: Қыпшақ, 키르기스어: Кыпчак, 노가이어: Кыпчак)은 고대 투르크계 사람들이며, 기원전 1번째 천년에 중앙아시아의 역사적 기록에 처음 언급되었다.
rdf:langString
De Kiptsjaken (Turks: Kıpçak, in het Russisch: Polovtsen) waren een middeleeuws steppevolk, een Turks volk dat, zo wordt gedacht, oorspronkelijk onder het kanaat Kimek leefde in Siberië. Door het ontstaan van de Westelijke Xia, eind 10e, begin 11e eeuw braken zij met de en vertrokken richting Europa, waar zij een confederatie vormden met een andere stam, de Koemanen, waarmee ze samen 200 jaar een confederatie-land vormden tot de komst van de Mongolen, genaamd Koemanië. Na de verovering van Koemanië door de Mongolen gingen de Kiptsjaken grotendeels op in de Gouden Horde en haar opvolgstaten als het kanaat Kazan en het kanaat van de Krim.
rdf:langString
쿠만인들은 동유럽 평원을 활보했던 민족이었다. 코만(Coman), 쿤(Kun)이라고도 한다. 원래는 으로 불리는 현재의 카자흐스탄으로부터 동유럽까지의 평원 지대에 퍼져 유목 생활을 했다. 킵차크의 서진으로, 흑해 북해안으로부터 베사라비아(현 몰도바)의 방면으로 유목 하고 있던 투르크계 유목민들의 일로였다. 이 사람들은, 우크라이나사와 벨라루스사에서는 폴로비치(Половцы)로 부른다.
rdf:langString
キプチャク（Kipchaks）は、11世紀から13世紀にかけて、現在のウクライナからカザフスタンに広がる草原地帯に存在したテュルク系遊牧民族。ルーシの史料ではポロヴェツ（ポロヴェッツ）、東ローマやハンガリーの史料ではクマンと記された。現在のカザフスタンからモルドバにかけて広がる平原地帯は、当時キプチャクの名前にちなんでキプチャク草原(Dasht-i Qipchāq)と呼ばれたが、キプチャク草原を支配したモンゴル帝国のジョチ・ウルスが通称キプチャク・ハン国と呼ばれるのは、このためである。人種としてはモンゴロイドとコーカソイドの混合種に属していた。
rdf:langString
De Koemanen of Westelijke Kiptsjaken waren een Turkse nomadenstam die samen met de verwante Kiptsjaken (In het Russisch: Polovtsen) een confederatie deelden, genaamd Koemanië. Hun naam is afkomstig van de rivier de Koema. Nazaten van de Koemanen bevinden zich tegenwoordig in Tatarije, de Krim, Turkije, Bulgarije, Roemenië, Moldavië, Noord-Macedonië en Hongarije.De Koemanen waren een van de Turkstalige nomadenstammen in de huidige Oekraïne en het zuidwesten van Siberië. Koeman betekent in het Kiptsjaks 'bleek' en als Russische bronnen spreken van een Turkse stam met opvallend uiterlijk: (donker)blond haar en blauwe ogen. In 1055 wordt van hen voor de eerste maal gesproken in de Russische geschiedenis. In 1068 behalen ze een grote overwinningen op de drie zonen van Jaroslav de Wijze bij de rivier de Alta (Oekraïne). In 1091 hielpen zij de Byzantijnen aan een overwinning tegen de Petsjenegen: de Slag bij Levounion. Na de Mongolenstorm van 1242-1244 die in Hongarije grote landsdelen ontvolkte, vestigden zich Koemanen in het oosten van het huidige Hongarije en het westen van Transsylvanië, waar zij later in de Hongaarse bevolking zouden opgaan.
rdf:langString
Kipczacy – lud turecki początkowo zajmujący tereny wokół dorzecza górnego Irtyszu. W połowie XI wieku osiadły na stepach dzisiejszego Kazachstanu i Rosji południowej, która to ziemia w literaturze muzułmańskiej nazywana jest Stepem Kipczackim. Wysunięty najbardziej na zachód szczep Kipczaków był w latopisach ruskich zwany „Połowcami”, zaś w zachodnim piśmiennictwie – „Kumanami”. Kipczacy byli podzieleni na liczne plemiona, jednak nie posiadali jednego chana i choć łączyli się w większe organizmy nigdy nie zdołali stworzyć scentralizowanego państwa. Kipczacy trudnili się głównie pasterstwem koczowniczym. Na terenach przez nich podbitych stało wiele miast, utworzonych na szlakach łączących Bliski Wschód i Europę. Władcy państw islamskich chętnie tworzyli gwardie przyboczne z przedstawicieli tego plemienia. Po rozpadzie Imperium mongolskiego z plemion kipczackich wyłoniło się wiele spokrewnionych językowo narodowości – Kazachowie, Karakałpacy, Nogajowie, Karaczajowie, Kumycy, Karaimi i Tatarzy, którzy zaliczają się do grupy kipczackiej.
rdf:langString
Połowcy (nazywani też Komanami lub Kumanami) – lud pochodzenia ałtajskiego, należący do grupy kipczackiej, który swoje pierwotne siedziby w VIII wieku miał na stepach Kazachstanu i południowej Syberii w górnym biegu rzeki Irtysz. Są spokrewnieni z Turkami seldżuckimi. Ich język, zwany także należy do grupy języków kipczackich. Golili głowy pozostawiając dwa długie warkocze. Charakterystyczne w ich ubiorze były krótkie kaftany.
rdf:langString
I cumani, o comani (in ungherese kunok; in turco kipçak; in russo: половцы?, traslitterato: polovcy), talvolta chiamati anche polovezi, polovesi o poloviciani, furono una popolazione nomade, nello specifico il ramo occidentale dei kipčaki, parlante una delle lingue turche. Dopo l'invasione mongola del 1237, molti cercarono asilo nel Regno d'Ungheria, dove era già presente una numerosa comunità cumana, mentre altri si distribuirono nel Secondo Impero bulgaro e in Anatolia: anche in tali regioni esistevano già dei gruppi ivi stanziatisi prima dell'invasione. Legati in maniera stretta ai peceneghi, i cumani si spostavano dalle terre a settentrione del mar Nero e lungo il fiume Volga in una regione divenuta nota come Cumania, fino alle porte del Caucaso e dell'Impero corasmio. I cumani si guadagnarono presto la fama di feroci e formidabili guerrieri nomadi della steppa eurasiatica, tanto da esercitare una certa influenza negli scontri bellici avvenuti nei Balcani. Poiché svariate comunità erano perlopiù localizzate a ovest del mar Nero, risulta semplice comprendere come esse condizionarono in parte la politica della Rus' di Kiev, del Principato di Galizia-Volinia, del Khanato dell'Orda d'Oro, del Regno di Serbia, della Moldavia, del Regno di Georgia, dell'Impero bizantino, dell'Impero di Nicea, dell'Impero latino di Costantinopoli e della Valacchia: si tenga altresì presente che gli immigrati cumani si integrarono talvolta nell'élite di ognuno dei paesi sopraccitati. Per quanto riguarda la Bulgaria, i cumani giocarono un ruolo di primo piano nel corso della quarta crociata e della fondazione del Secondo Impero. Circa una cinquantina di tribù cumane e kipčaki si unirono politicamente per dare vita a una sorta di confederazione. In ambito linguistico, l'idioma cumano è attestato in alcuni documenti medievali ed è il più conosciuto delle antiche lingue turche. Il Codex Cumanicus era un manuale scritto in tale idioma per aiutare i missionari cattolici a comunicare con il popolo cumano.
rdf:langString
Os cumanos (em grego: Κο(υ)μάνοι, Ko(u)manoi; em húngaro: kun / plural kunok; turcomano: kuman / plural kumanlar), também conhecidos como polovetsianos (em russo: Половцы, Polovtsi) eram povos nômades turcomanos que formavam o ramo ocidental da confederação de povos conhecida como quipchacos, até que a ocorrida em 1237 forçou-os a procurar refúgio no território da atual Hungria. Com ligações históricas com os pechenegues, habitavam uma área cujos limites estavam em constante alteração, ao norte do mar Negro e ao longo do rio Volga, conhecida como Cumânia. Eventualmente se estabeleceram a oeste do mar Negro, influenciado a política da Rússia de Quieve, Bulgária, Sérvia, Hungria, Moldávia e Valáquia. Tribos cumanas e quipchacos juntaram-se, politicamente, para criar uma confederação conhecida como Confederação Cumano-Quipchaco. Existem evidências do idioma cumano em alguns documentos medievais e é uma das línguas turcomanas mais bem-conhecidas. O era um manual linguístico escrito para ajudar missionários católicos a se comunicar com os cumanos. Os cumanos foram guerreiros nômades da estepe eurásia, que exerceram um impacto duradouro nos Bálcãs medievais. O instrumento básico do sucesso político cumano era a sua força militar, a que nenhuma das facções belicosas que habitavam a península balcânica pode resistir. Como consequência, grupos de cumanos estabeleceram-se e misturaram-se com as populações locais de diversas regiões dos Bálcãs. Uma possível origem cumana para os fundadores de três dinastias búlgaras sucessivas (Asenidas, Terteridas e Shishmanidas) e uma dinastia valáquia foi proposta. No caso das dinastias bassarábida e asenida, no entanto, os documentos medievais referem-se a eles como dinastias (romenas) Desempenharam um papel importante no Império Bizantino, Hungria e Sérvia, onde imigrantes cumanos se integraram com as elites locais. Os cumanos eram chamados de Folban e Vallani pelos alemães, de Kun (Qoun) pelos húngaros e Polovtsy pelos russos — todos com o significado de "loiros". É difícil saber a quem os historiadores do passado referiam-se quando utilizavam o nome quipchaco — por vezes o termo era utilizado apenas para os cumanos, por vezes apenas para os quipchacos stricto sensu, e por outras, a ambos; isso deve-se ao fato de as duas nações terem-se unido e vivido juntas (possivelmente com um grande intercâmbio de armamentos, cultura e até mesmo de uma fusão linguística). Essa confederação e coabitação pode ter dificultado aos historiadores a tarefa de escrever exclusivamente sobre uma das duas nações.
rdf:langString
По́ловцы, половча́не; кипча́ки, самоназвание — кыпча́ки (қыпчақ[лар]), позднее использовался этноним тата́ры (татар[лар]); в европейских и византийских источниках — кума́ны (лат. cumani, comani, греч. kο[υ]μάνοι), позднее — тата́ры (греч. τάταροι) — кочевой тюркский народ, проживавший в историческом регионе, известном как Половецкая степь или Дешт-и-Кипчак. В русских источниках зовутся сарочинами, в венгерских источниках — кунами. В начале XI века из Заволжья продвинулись в причерноморские степи, вытеснив оттуда печенегов и торков. Затем половцы пересекли Днепр и дошли до низовий Дуная, таким образом заселив всю Великую Степь от Дуная до Иртыша, которая с этого времени в восточных источниках стала называться Дешт-и-Кипчак (Кипчакская степь). При образовании Золотой Орды (середина XIII века) кыпчаки ассимилировали малочисленные монголоязычные племена и передали им свой язык. Позже кыпчакский язык лёг в основу современной кыпчакской группы языков (татарского, сибирско-татарского, башкирского, крымскотатарского, караимского, крымчакского, карачаево-балкарского, кумыкского, ногайского, казахского, киргизского, каракалпакского).
rdf:langString
Quipechaques, quipchaques, ou quipchacos, também chamados kipchakos ou qipchaq, foram uma confederação tribal túrquica nômade de meados do século XI que ocupou um vasto território na estepe eurasiática, estendendo-se do norte do mar de Aral a oeste para a região norte do mar Negro. Algumas tribos quipechaques provavelmente originaram-se nas fronteiras chinesas e moveram-se após o século IX para a Sibéria Ocidental. Dali migraram mais a oeste em direção à região trans-Volga (atual Cazaquistão ocidental) e, no século XI, para a estepe eurasiática, a norte do mar Negro (atual Ucrânia e sudoeste da Rússia).
rdf:langString
Kiptjakerna var ett medeltida turkfolk som utvandrade från området kring floden Irtysj västerut och på 1000-talet grundade ett rike i dagens sydvästra Ryssland och södra Ukraina, varifrån de invaderade Moldavien, Valakiet, och delar av den ungerska regionen Transsylvanien samt plundrade andra delar Ungern och plundrade även Bysans. De besegrades 1089 av kung Ladislaus I av Ungern, igen på 1100-talet av den ryska fursten Vladimir Monomach, och slutligen av mongolerna år 1241, varpå deras land övertogs av Gyllene horden, som även är känt som Kiptjakkhanatet. De talade . Den västliga grupperingen av kiptjakerna kallas kumaner.
rdf:langString
Kumanerna, eller polovtserna, var ett mongolisktalande folk som runt år 750 levde i området kring Volga och Jajk i nuvarande Ukraina och Ryssland. Ryska krönikor nämner dem första gången år 1061.
rdf:langString
По́ловці — середньовічний кочовий тюркський народ. У XI—XIV століттях населяли Євразійський степ від Дунаю до Іртиша (мали свою державу — Дешт-і Кипчак). У XI столітті опанували українські степи (Північне Причорномор'я), витіснивши на околиці печенігів, хозарів, ясів. У ХІ—XIIІ ст. перебували у тісних воєнно-політичних, культурних і торговельних контактах з Руссю, Візантією, Грузією, Аланією, Угорщиною, Болгарією, Волзькою Булгарією. У 1236—1240-х роках підкорені Монгольською імперією, увійшли до складу Золотої Орди. Частина відкочувала до Візантії, Болгарії, Волощини, Угорщини, Кавказу, Русі. Справили великий вплив на політику, військо, культуру, мистецтво сусідніх держав та народів. Говорили половецькою мовою, що в XIII—XIV ст. була мовою міжнаціонального спілкування на теренах Золотої Орди. Стали основним елементом етногенезу степових кипчацьких народів — кримських татар і татар, казахів, кумиків, караїмів, ногайців та інших. Взяли участь у генезі українців, угорців, молдован, румунів, росіян, народів Північного Кавказу, Криму, Поволжя та Середньої Азії. Найдовше половецьку ідентичність зберігали до XVIII ст. мешканці Куманської автономії в Угорщині. Інші назви — кипчаки, кумани.
rdf:langString
Кипчаки (Kipchak, Qipchaq, Kypchak, Kupchak, Kıpçak) — тюркський кочовий народ, який був особливо відомий ХІ-ХІІ ст. Вийшовши з Кимацького каганату, вони завоювали велику частину євразійського степу під час тюркської експансії разом з половцями, і були в свою чергу, завойовані монгольською навалою початку 13-го століття. Конфедерації племен кипчаків дали назву, т.з. Половецьке поле.
rdf:langString
欽察是古代中亞地區的突厥語民族之一。欽察部落聯盟在11世紀中葉時曾經佔據黑海北濱的欽察草原，其中一些部落则与庫曼人合併，在突厥遷移中遷移到了西伯利亞西部，後來蒙古帝國所建立的欽察汗國部分領土即欽察人的原居地。一些阿拉伯学者把咸海至烏克蘭以北稱欽察草原一带的地方稱為庫曼尼亞，因為這地區幾乎只有欽察-庫曼人居住。在波斯历史著作《史集》中，“钦察”意为空心树。 而欽察人可能起源於游牧阿尔泰山以西的厥越失( Juéyuèshī)。
rdf:langString
库曼人，又称为克普恰克人、波罗维茨人（源于俄语词Половцы），是一支操突厥语族语言的民族，主要活跃于10到13世纪。库曼人曾在突厥迁移的过程中与钦察人组成庞大的库曼-钦察邦联，活跃于邦联的西半部分。 库曼人起源位於蒙古土拉河以北的名為渾（ Hún）的部落 ，因受契丹人擴張攻擊只好往西遷徙。 公元11世紀，庫曼人進行了第一次大規模遷徙。他們從南西伯利亞地區進入俄羅斯南部草原，並開始與周邊勢力發生密切接觸。其中就包括匈牙利、羅斯諸公國、拜占庭帝國和塞爾維亞等不同國度。他們擊敗原先的佩切涅格人，並迫使後者踏上前往匈牙利的道路。 13世纪蒙古西侵之后，不少库曼人逃到匈牙利王国寻求庇护。 库曼人与佩切涅格人有联系。他们主要居住在黑海以北至伏尔加河一带，过着游牧生活，文化体系繁杂；库曼人的战斗力相对较强，活跃期间始终维持对中世纪巴尔干半岛的影响力。 相当一部分库曼人最后迁移到黑海以西，在基辅罗斯、加利西亚－沃里尼亚王国、金帐汗国、格鲁吉亚王国、拜占庭帝国、拉丁帝国、尼西亚帝国、塞尔维亚王国、摩尔达维亚、瓦拉几亚，以及保加利亚第二帝国等国发挥政治影响力，后逐步与当地贵族融合。库曼人曾于第四次十字军以及保加利亚第二帝国的建立中扮演重要角色。 库曼人说的庫曼語是当代研究得最透彻的早期突厥语族语言之一，部分中世纪档案中对库曼语留有记录。
xsd:nonNegativeInteger
162528
