Cult of personality
http://dbpedia.org/resource/Cult_of_personality an entity of type: Thing
El culte a la personalitat (també anomenat culte a la persona) es refereix quan hom empra els mitjans de comunicació de masses per crear una imatge pública i heroica, amb una adoració i adulació excessiva d'un líder viu, carismàtic i, per un general, unipersonal, especialment un cap d'Estat. Trobem els cultes a la personalitat sovint a les dictadures. Aquest culte (com a concepte influït per Nikita Khrusxov al seu Discurs Secret del 20è Congrés del Partit Comunista de la Unió Soviètica) és una elevació en dimensions religioses de figures líders carismàtiques a la societat o a la política.
rdf:langString
Kult osobnosti (latinsky cultus = uctívání, ve starších zdrojích též kult osoby) obecně spočívá v glorifikaci (tzn. v tomto případě v neúměrném zveličování zásluh a vlastností) a silně zritualizovaném uctívání vůdčí osobnosti uvnitř určitého hnutí nebo v rámci celé společnosti. Nejčastěji se vyskytoval tento jev ve 20. století, především v diktaturách, výjimkou ale není ani v dnešních demokratických společnostech.
rdf:langString
عبادة الشخصية هو التمادي والتملق المفرط لرأس الدولة في النظام الشمولي. استطرادا، يمكن أن تنطبق على أي شخص يستفيد من قوة اللوبي الإعلامي أو يديره بنفسه. يتم الحفاظ على عبادة الشخصية عبر مختلف وسائل الدعاية (البروباغندا)، ويتطلب ذلك خصوصا، استخدام وسائل الإعلام والتواصل على نطاق واسع واتخدام التظاهرات والمسيرات والمظاهرات عفوية كانت أم لا.
rdf:langString
Kulto al personeco signifas ke oni glorigas personon tiel ke similas al religia kulto. Oni celas precipe la glorigon de politika gvidanto. En politikaj reĝimoj, kie la figuro de la ŝtatestro estas grava por subteni la reĝimon, oftas la personkulto, kiel okazis ĉe la epokoj de Adolf Hitler, Benito Mussolini, Josif Stalin, Francisco Franco, Mao Zedong, Nicolae Ceaușescu, Enver Hoĝa, Kim Il-sung. Foje temas pri persona rilato al la figuro de la politikestro aŭ religiestro.
rdf:langString
A cult of personality, or a cult of the leader, is the result of an effort which is made to create an idealized and heroic image of a leader by a government, often through unquestioning flattery and praise. Historically, it has developed through techniques of mass media, propaganda, fake news, spectacle, the arts, patriotism, and government-organized demonstrations and rallies. A cult of personality is similar to apotheosis, except that it is established by modern social engineering techniques, usually by the state or the party in one-party states and dominant-party states. A cult of personality often accompanies the leader of a totalitarian or authoritarian countries. It can also be seen in some monarchies, theocracies, and failed democracies.
rdf:langString
Es conocido como culto a la personalidad (también culto a la persona) a la adoración y adulación excesiva a un caudillo o líder carismático, especialmente cuando se trata de un jefe de Estado. El culto a la personalidad (como concepto influido por Nikita Jrushchov en su discurso del XX Congreso del Partido Comunista de la Unión Soviética en el año 1956) es una elevación a dimensiones casi religiosas o sagradas de figuras de líderes carismáticos en la sociedad o la política. En los regímenes totalitarios es a menudo una forma de culto a la persona del líder supremo.
rdf:langString
Le culte de la personnalité est l'adulation excessive d'un chef d'État dans un régime. Par extension, elle peut s'appliquer à toute personne en vue bénéficiant d'un fort battage médiatique ; ou pour dénoncer le pouvoir excessif d'un leader. Le culte de la personnalité est entretenu par divers moyens de propagande, et suppose en particulier un large besoin des médias et des événements, les rassemblements et les manifestations étant spontanés ou non.
rdf:langString
個人崇拝（こじんすうはい、英: Cult of personality）とは、個人を崇拝の対象に据える政治的行為、またはその様式である。
rdf:langString
개인숭배(個人崇拜, 영어: cult of personality )는 독재자 혹은 특정 인물이 자신 혹은 특정 인물을 대중 매체, 프로파간다와 같은 방법으로 이상적, 영웅적이고 가끔 신적인 느낌을 불어넣어 숭배의 대상으로 하는 행위이다. 개인 숭배의 현상은 주로 아첨이나 찬양의 형태로 보인다. 사회학자 막스 베버는 권위의 3부 분류에서 개인 숭배 현상을 “카리스마적 권위주의”로 분류했다. 위인의 신성화와 개인 숭배는 형태적으로는 유사하나 대중 매체와 프로파간다의 사용 유무에 따라 구분된다. 개인숭배는 다양한 분야에서 존재한다. 예를 들어, 매스 미디어 등에서는 아이돌이나 탤런트 등 연예인이 있으며, 또한 종교도 지도자의 형태로 신앙을 모으는 존재가 있다. 그러나 특히 대중매체와 선전을 통해 이루어지는, 국가지도자에 대한 우상화와 영웅화를 가리키는 경우가 많다.
rdf:langString
Kult jednostki – kult pojedynczej osoby występujący w imperialnym, autorytarnym, autokratycznym lub totalitarnym systemie władzy, prowadzący do wyidealizowania, niejednokrotnie do deifikacji władcy (na przykład Cesarz Cesarstwa Wielkiej Japonii do 1 stycznia 1946 roku był bóstwem) lub przywódcy.
rdf:langString
Il culto della personalità è una forma di idolatria sociale che generalmente si configura nell'assoluta devozione a un leader, solitamente politico o religioso, attraverso l'esaltazione del pensiero e delle capacità, tanto da attribuirgli doti di infallibilità. Per estensione, l'espressione può anche descrivere l'ossessione dei mass media nei confronti delle celebrità, o la gestione guidata dall'egocentrismo in un'impresa commerciale o industriale.
rdf:langString
Культ ли́чности — возвеличивание отдельной личности (как правило, государственного деятеля) средствами пропаганды в произведениях культуры, государственных документах, законах. Основа автократии.
rdf:langString
个人崇拜（英語：Cult of personality；俄語：культ личности）指以大规模宣传手段将某个人在一个社群中塑造成崇拜对象，通常都通过媒体手段将其人格形象理想化、英雄化甚至神化。当政府利用大众媒体、宣传及其他方式予以不容质疑的奉承和频繁的颂扬、美化等等，将某一在世（或已身故）的政治领袖塑造为英雄化、神化、理想化的公众形象，则自然会产生個人崇拜的群眾現象。 這些崇拜与人类本身具有的英雄仰慕等心理类似，但区别在个人崇拜是非自主性的仰慕，必须同時伴随大量可被限制的單一媒介，將一位普通人物，進行一边倒的形象包裝、過度高估的領袖特質等宣傳，在常態下通常人都有缺點，而個人崇拜的民眾卻說無法說出來。此外，對个人崇拜对象的負面批評通常是不被容忍的和不配存在的，會被視為錯誤、反動思想，甚至到了不配合表達效忠（如統一佩戴胸章）就會被整肅的程度，這點是兩者之間的最大差別。
rdf:langString
Προσωπολατρία είναι η λατρεία ενός προσώπου από τους άλλους ανθρώπους καθώς παρουσιάζεται με εξιδανικευμένη και ηρωική εικόνα. Είναι χαρακτηριστικό φαινόμενο των ολοκληρωτικών καθεστώτων, στα οποία ισχύει η προσωπολατρία του ηγέτη, που διαμορφώνεται μέσω τεχνικών προπαγάνδας και τη χρήση των μέσων μαζικής ενημέρωσης, των τεχνών και διαδηλώσεων οργανωμένων από τη κυβέρνηση. Η προσωπολατρία του ηγέτη βασίζεται στην απουσία αμφισβήτησης προς τον ίδιο του και συνδυάζεται με την κολακεία και τον έπαινο προς το πρόσωπό του.
rdf:langString
Personenkult bezeichnet die übermäßige Verehrung und Glorifizierung einer in der Regel noch lebenden Person, die eine – behauptete oder tatsächliche – Vorbildfunktion hat. Er tritt in allen gesellschaftlichen Bereichen auf, sehr häufig in Politik, Unterhaltungsindustrie, Sport und Kultur. In seiner modernen Ausprägung ähnelt er dem Starkult, mit dem Unterschied, dass an einen Star oder an einen Prominenten geringere moralische Ansprüche gestellt werden. Verwandte Begriffe sind charismatische Herrschaft, Heiligenverehrung, Totenkult und Heldenverehrung.
rdf:langString
Pertsonaganako kultua buruzagi edo lider karismatiko bat gehiegi adoratzea eta lausengatzea da, batez ere estatuburu bat denean. Terminoa (Nikita Khrustxovek 1956an Sobietar Batasuneko Alderdi Komunistaren XX. Kongresuan egindako hitzaldi batean kontzeptu gisa sortua) gizarteko edo politikako lider karismatikoen irudiak dimentsio ia erlijioso edo sakratuetara igotzea da. Erregimen totalitarioetan, buruzagi gorena gurtzeko modu bat izaten da askotan. Nolanahi ere, ordutik hona, bere ezaugarrietako batzuk partekatzen dituen buruzagi edo agintari bati akusazioz edo gutxiespenez erabiltzen zaio.
rdf:langString
Kultus individu, pemujaan kepribadian atau kultus pemimpin (bahasa Inggris: Cult of personality) muncul ketika seseorang menggunakan media massa, propaganda, atau metode lain untuk menciptakan figur pemimpin ideal atau pahlawan, sering kali melalui pujian yang berlebihan. Pemujaan kepribadian banyak ditemui dalam negara dengan sistem kediktatoran.
rdf:langString
O culto de personalidade, ou culto à personalidade, é uma estratégia de propaganda política baseada na exaltação das virtudes - reais e/ou supostas - do governante, bem como da divulgação positiva de sua figura. Cultos de personalidade são frequentemente encontrados em ditaduras, embora também existam em democracias. O termo "culto à personalidade" foi utilizado pela primeira vez por Nikita Khrushchov no Discurso secreto para denunciar Josef Stalin, apesar desta ideia aparecer sem este nome desde a Revolução Francesa quando os líderes políticos deixaram de ser vistos como representantes de terceiros para serem vistos representantes de si mesmos. Khrushchov citou uma carta de Karl Marx, que critica o "culto do indivíduo". Um culto da personalidade é semelhante a apoteose, exceto que ele é c
rdf:langString
Persoonsverheerlijking is het ophemelen en idealiseren van iemand. Persoonsverheerlijking heeft vaak een religieuze connotatie, waarbij vaak een cultus ontstaat rond deze persoon die wordt verheerlijkt of zelfs aanbeden. Specifiek daarvoor bestaat de term personencultus. Het synoniem idolatrie slaat oorspronkelijk enkel op religieuze verafgoding, maar werd in de loop der tijd breder en informeler gebruikt.
rdf:langString
Personkult är en övervärdering, nära gudomlig dyrkan av till exempel en militär eller politisk ledare. Vanligen får personen, även i politiska sammanhang, närmast gudomliga drag. Kulten underbyggs ofta av sägner med inslag av övernaturliga eller heroiska händelser i anknytning till personen. Den kan uttryckas i en trohetsed till ledaren, som måste sväras av medborgare, militärer och statliga tjänstemän. Det finns också enväldiga ledare som misslyckats med att införa personkult kring sina personer, stora propagandamaskiner till trots, exempelvis Hua Guofeng, Kinas ledare efter Mao Zedongs död.
rdf:langString
Культ особи (культ постаті, лат. cultus «поклоніння, шанування») — безмірне звеличення постаті, сліпе поклоніння, а іноді й обожнювання людини, яка займає найвище становище в політичній чи релігійній ієрархії, надмірне перебільшення заслуг, функцій і ролі лідера. Теоретичною основою культу особи є волюнтаристський погляд на історію, згідно з яким її хід визначається не об'єктивними законами, а волею видатних людей, переважно вождів (див. Вождизм). Найчастіше культ особи притаманний тоталітарним і авторитарним державам. Іноді його елементи простежуються і в демократичних країнах (у Франції в період правління Шарля де Голля). Передумови культу особи політичних керівників на соціально-психологічному рівні починаються з їх сакралізації, обожнювання влади. Найдавніші випадки його — в ідолопокло
rdf:langString
rdf:langString
عبادة شخصية
rdf:langString
Culte a la personalitat
rdf:langString
Kult osobnosti
rdf:langString
Personenkult
rdf:langString
Προσωπολατρία
rdf:langString
Kulto al personeco
rdf:langString
Pertsonaganako kultu
rdf:langString
Culto a la personalidad
rdf:langString
Cult of personality
rdf:langString
Kultus individu
rdf:langString
Culte de la personnalité
rdf:langString
Culto della personalità
rdf:langString
개인숭배
rdf:langString
個人崇拝
rdf:langString
Persoonsverheerlijking
rdf:langString
Culto de personalidade
rdf:langString
Kult jednostki
rdf:langString
Культ личности
rdf:langString
Культ особи
rdf:langString
Personkult
rdf:langString
个人崇拜
xsd:integer
147116
xsd:integer
1124904061
rdf:langString
El culte a la personalitat (també anomenat culte a la persona) es refereix quan hom empra els mitjans de comunicació de masses per crear una imatge pública i heroica, amb una adoració i adulació excessiva d'un líder viu, carismàtic i, per un general, unipersonal, especialment un cap d'Estat. Trobem els cultes a la personalitat sovint a les dictadures. Aquest culte (com a concepte influït per Nikita Khrusxov al seu Discurs Secret del 20è Congrés del Partit Comunista de la Unió Soviètica) és una elevació en dimensions religioses de figures líders carismàtiques a la societat o a la política.
rdf:langString
Kult osobnosti (latinsky cultus = uctívání, ve starších zdrojích též kult osoby) obecně spočívá v glorifikaci (tzn. v tomto případě v neúměrném zveličování zásluh a vlastností) a silně zritualizovaném uctívání vůdčí osobnosti uvnitř určitého hnutí nebo v rámci celé společnosti. Nejčastěji se vyskytoval tento jev ve 20. století, především v diktaturách, výjimkou ale není ani v dnešních demokratických společnostech.
rdf:langString
عبادة الشخصية هو التمادي والتملق المفرط لرأس الدولة في النظام الشمولي. استطرادا، يمكن أن تنطبق على أي شخص يستفيد من قوة اللوبي الإعلامي أو يديره بنفسه. يتم الحفاظ على عبادة الشخصية عبر مختلف وسائل الدعاية (البروباغندا)، ويتطلب ذلك خصوصا، استخدام وسائل الإعلام والتواصل على نطاق واسع واتخدام التظاهرات والمسيرات والمظاهرات عفوية كانت أم لا.
rdf:langString
Personenkult bezeichnet die übermäßige Verehrung und Glorifizierung einer in der Regel noch lebenden Person, die eine – behauptete oder tatsächliche – Vorbildfunktion hat. Er tritt in allen gesellschaftlichen Bereichen auf, sehr häufig in Politik, Unterhaltungsindustrie, Sport und Kultur. In seiner modernen Ausprägung ähnelt er dem Starkult, mit dem Unterschied, dass an einen Star oder an einen Prominenten geringere moralische Ansprüche gestellt werden. Verwandte Begriffe sind charismatische Herrschaft, Heiligenverehrung, Totenkult und Heldenverehrung. Da sich der Personenkult propagandistisch instrumentalisieren lässt, ist er ein Merkmal vieler Diktaturen.
rdf:langString
Προσωπολατρία είναι η λατρεία ενός προσώπου από τους άλλους ανθρώπους καθώς παρουσιάζεται με εξιδανικευμένη και ηρωική εικόνα. Είναι χαρακτηριστικό φαινόμενο των ολοκληρωτικών καθεστώτων, στα οποία ισχύει η προσωπολατρία του ηγέτη, που διαμορφώνεται μέσω τεχνικών προπαγάνδας και τη χρήση των μέσων μαζικής ενημέρωσης, των τεχνών και διαδηλώσεων οργανωμένων από τη κυβέρνηση. Η προσωπολατρία του ηγέτη βασίζεται στην απουσία αμφισβήτησης προς τον ίδιο του και συνδυάζεται με την κολακεία και τον έπαινο προς το πρόσωπό του. Ο όρος προσωπολατρία χρησιμοποιήθηκε το 1956 από τον Νικίτα Χρουστσόφ στη μυστική ομιλία του, με τίτλο «Περί της προσωπολατρίας και των συνεπειών της» (On the Cult of Personality and Its Consequences), την τελευταία μέρα του 20ου Συνεδρίου του Κομμουνιστικού Κόμματος της Σοβιετικής Ένωσης, στην οποία αποκήρυξε την προσωπολατρία του Στάλιν. Η εν λόγω ομιλία του Χρουστσόφ θεωρείται ότι αποτέλεσε την αρχή της Αποσταλινοποίησης στη Σοβιετική Ένωση.
rdf:langString
Kulto al personeco signifas ke oni glorigas personon tiel ke similas al religia kulto. Oni celas precipe la glorigon de politika gvidanto. En politikaj reĝimoj, kie la figuro de la ŝtatestro estas grava por subteni la reĝimon, oftas la personkulto, kiel okazis ĉe la epokoj de Adolf Hitler, Benito Mussolini, Josif Stalin, Francisco Franco, Mao Zedong, Nicolae Ceaușescu, Enver Hoĝa, Kim Il-sung. Foje temas pri persona rilato al la figuro de la politikestro aŭ religiestro.
rdf:langString
A cult of personality, or a cult of the leader, is the result of an effort which is made to create an idealized and heroic image of a leader by a government, often through unquestioning flattery and praise. Historically, it has developed through techniques of mass media, propaganda, fake news, spectacle, the arts, patriotism, and government-organized demonstrations and rallies. A cult of personality is similar to apotheosis, except that it is established by modern social engineering techniques, usually by the state or the party in one-party states and dominant-party states. A cult of personality often accompanies the leader of a totalitarian or authoritarian countries. It can also be seen in some monarchies, theocracies, and failed democracies.
rdf:langString
Pertsonaganako kultua buruzagi edo lider karismatiko bat gehiegi adoratzea eta lausengatzea da, batez ere estatuburu bat denean. Terminoa (Nikita Khrustxovek 1956an Sobietar Batasuneko Alderdi Komunistaren XX. Kongresuan egindako hitzaldi batean kontzeptu gisa sortua) gizarteko edo politikako lider karismatikoen irudiak dimentsio ia erlijioso edo sakratuetara igotzea da. Erregimen totalitarioetan, buruzagi gorena gurtzeko modu bat izaten da askotan. Oso esparru historiko eta politiko zehatzean dagoen kontzeptu bat denez, ez da beharrezkoa horrekin antzinako fenomenoak deskribatzea, hala nola egiptoar faroiaren gurtza edo Erromatar Inperioko Zesarren estatu-kultua (K. a. 46). C.), nahiz eta Iosif Stalinek tipifikatutako dinamika berean aipa dezakegun, hala nola Alemania nazia Adolf Hitlerrekin. Nolanahi ere, ordutik hona, bere ezaugarrietako batzuk partekatzen dituen buruzagi edo agintari bati akusazioz edo gutxiespenez erabiltzen zaio. Agintariak hainbat titulu eta ohore ematen dizkio bere buruari, besteak beste, "meritu onekoa", "jeneralisimo" edo "txit gorena".
rdf:langString
Es conocido como culto a la personalidad (también culto a la persona) a la adoración y adulación excesiva a un caudillo o líder carismático, especialmente cuando se trata de un jefe de Estado. El culto a la personalidad (como concepto influido por Nikita Jrushchov en su discurso del XX Congreso del Partido Comunista de la Unión Soviética en el año 1956) es una elevación a dimensiones casi religiosas o sagradas de figuras de líderes carismáticos en la sociedad o la política. En los regímenes totalitarios es a menudo una forma de culto a la persona del líder supremo.
rdf:langString
Le culte de la personnalité est l'adulation excessive d'un chef d'État dans un régime. Par extension, elle peut s'appliquer à toute personne en vue bénéficiant d'un fort battage médiatique ; ou pour dénoncer le pouvoir excessif d'un leader. Le culte de la personnalité est entretenu par divers moyens de propagande, et suppose en particulier un large besoin des médias et des événements, les rassemblements et les manifestations étant spontanés ou non.
rdf:langString
Kultus individu, pemujaan kepribadian atau kultus pemimpin (bahasa Inggris: Cult of personality) muncul ketika seseorang menggunakan media massa, propaganda, atau metode lain untuk menciptakan figur pemimpin ideal atau pahlawan, sering kali melalui pujian yang berlebihan. Pemujaan kepribadian banyak ditemui dalam negara dengan sistem kediktatoran. Rezim yang sering dianggap melakukan pemujaan kepribadian adalah rezim Joseph Stalin (Uni Soviet), Adolf Hitler (Jerman Nazi), Benito Mussolini (Italia), Francisco Franco (Spanyol) Mao Zedong (Tiongkok), Nicolae Ceauşescu (Rumania), Saparmurat Niyazov (Turkmenistan), Ho Chi Minh (Vietnam Utara), Soekarno dan Soeharto (Indonesia), Fidel Castro (Kuba), Muammar Gaddafi (Libya), Mobutu Sese Seko (Zaire, sekarang Republik Demokratik Kongo), Saddam Hussein (Irak), Ruhollah Khomeini (Iran) dan Kim Il-sung, Kim Jong-il dan Kim Jong-un (Korea Utara).
rdf:langString
個人崇拝（こじんすうはい、英: Cult of personality）とは、個人を崇拝の対象に据える政治的行為、またはその様式である。
rdf:langString
Persoonsverheerlijking is het ophemelen en idealiseren van iemand. Persoonsverheerlijking heeft vaak een religieuze connotatie, waarbij vaak een cultus ontstaat rond deze persoon die wordt verheerlijkt of zelfs aanbeden. Specifiek daarvoor bestaat de term personencultus. Het synoniem idolatrie slaat oorspronkelijk enkel op religieuze verafgoding, maar werd in de loop der tijd breder en informeler gebruikt. Deze term wordt zowel in positieve als in negatieve zin gebruikt in verband met leiders van bepaalde religieuze stromingen, martelaren, maar ook popartiesten, en ook autoritaire leiders van dictaturen.
rdf:langString
개인숭배(個人崇拜, 영어: cult of personality )는 독재자 혹은 특정 인물이 자신 혹은 특정 인물을 대중 매체, 프로파간다와 같은 방법으로 이상적, 영웅적이고 가끔 신적인 느낌을 불어넣어 숭배의 대상으로 하는 행위이다. 개인 숭배의 현상은 주로 아첨이나 찬양의 형태로 보인다. 사회학자 막스 베버는 권위의 3부 분류에서 개인 숭배 현상을 “카리스마적 권위주의”로 분류했다. 위인의 신성화와 개인 숭배는 형태적으로는 유사하나 대중 매체와 프로파간다의 사용 유무에 따라 구분된다. 개인숭배는 다양한 분야에서 존재한다. 예를 들어, 매스 미디어 등에서는 아이돌이나 탤런트 등 연예인이 있으며, 또한 종교도 지도자의 형태로 신앙을 모으는 존재가 있다. 그러나 특히 대중매체와 선전을 통해 이루어지는, 국가지도자에 대한 우상화와 영웅화를 가리키는 경우가 많다.
rdf:langString
Kult jednostki – kult pojedynczej osoby występujący w imperialnym, autorytarnym, autokratycznym lub totalitarnym systemie władzy, prowadzący do wyidealizowania, niejednokrotnie do deifikacji władcy (na przykład Cesarz Cesarstwa Wielkiej Japonii do 1 stycznia 1946 roku był bóstwem) lub przywódcy.
rdf:langString
Il culto della personalità è una forma di idolatria sociale che generalmente si configura nell'assoluta devozione a un leader, solitamente politico o religioso, attraverso l'esaltazione del pensiero e delle capacità, tanto da attribuirgli doti di infallibilità. Per estensione, l'espressione può anche descrivere l'ossessione dei mass media nei confronti delle celebrità, o la gestione guidata dall'egocentrismo in un'impresa commerciale o industriale.
rdf:langString
O culto de personalidade, ou culto à personalidade, é uma estratégia de propaganda política baseada na exaltação das virtudes - reais e/ou supostas - do governante, bem como da divulgação positiva de sua figura. Cultos de personalidade são frequentemente encontrados em ditaduras, embora também existam em democracias. O termo "culto à personalidade" foi utilizado pela primeira vez por Nikita Khrushchov no Discurso secreto para denunciar Josef Stalin, apesar desta ideia aparecer sem este nome desde a Revolução Francesa quando os líderes políticos deixaram de ser vistos como representantes de terceiros para serem vistos representantes de si mesmos. Khrushchov citou uma carta de Karl Marx, que critica o "culto do indivíduo". Um culto da personalidade é semelhante a apoteose, exceto que ele é criado especificamente para os líderes políticos. O culto também pode aparecer como um culto a masculinidade artificial característico de lideranças políticas. O culto inclui cartazes gigantescos com a imagem do líder, sua constante bajulação por parte de meios de comunicação e muitas vezes perseguição aos dissidentes. Além de Stalin, outros líderes, anteriores ao discurso de Khrushchov, como Adolf Hitler, Benito Mussolini, Mao Tsé-Tung tomaram medidas que levaram ao culto de sua personalidade, assim como Saddam Hussein, Nicolae Ceaușescu, Rafael Trujillo, Kim Il-sung e Kim Jong-il.
rdf:langString
Культ ли́чности — возвеличивание отдельной личности (как правило, государственного деятеля) средствами пропаганды в произведениях культуры, государственных документах, законах. Основа автократии.
rdf:langString
Personkult är en övervärdering, nära gudomlig dyrkan av till exempel en militär eller politisk ledare. Vanligen får personen, även i politiska sammanhang, närmast gudomliga drag. Kulten underbyggs ofta av sägner med inslag av övernaturliga eller heroiska händelser i anknytning till personen. Den kan uttryckas i en trohetsed till ledaren, som måste sväras av medborgare, militärer och statliga tjänstemän. En personkult är oftast centralt organiserad av den statsmakt eller det religiösa samfund där den förekommer. Dessa auktoriteter brukar betrakta ifrågasättande av personens ställning och unika personlighet som hädiskt och rent av brottsligt. De flesta enväldiga monarker har varit föremål för personkult, som vuxit fram under eller efter deras livstid. Det finns också enväldiga ledare som misslyckats med att införa personkult kring sina personer, stora propagandamaskiner till trots, exempelvis Hua Guofeng, Kinas ledare efter Mao Zedongs död. En personkult är inte detsamma som vanlig popularitet. Det finns utrymme att ifrågasätta och debattera en populär ledare, och populariteten växer fram underifrån. Det är inte ovanligt att ledare som haft personkult blir mycket impopulära efter sin död, till exempel diktatorer som varit brutala och få därför vågat ifrågasätta medan de levde. Till exempel Stalin och Hitler. Ordet "personkult" är belagt i svenska språket sedan 1932.. Turkmenistans president Gurbanguly Berdimuhamedow är föremål för personkult.. 2015 invigdes en förgylld jättestaty av honom i Ashgabat.
rdf:langString
个人崇拜（英語：Cult of personality；俄語：культ личности）指以大规模宣传手段将某个人在一个社群中塑造成崇拜对象，通常都通过媒体手段将其人格形象理想化、英雄化甚至神化。当政府利用大众媒体、宣传及其他方式予以不容质疑的奉承和频繁的颂扬、美化等等，将某一在世（或已身故）的政治领袖塑造为英雄化、神化、理想化的公众形象，则自然会产生個人崇拜的群眾現象。 這些崇拜与人类本身具有的英雄仰慕等心理类似，但区别在个人崇拜是非自主性的仰慕，必须同時伴随大量可被限制的單一媒介，將一位普通人物，進行一边倒的形象包裝、過度高估的領袖特質等宣傳，在常態下通常人都有缺點，而個人崇拜的民眾卻說無法說出來。此外，對个人崇拜对象的負面批評通常是不被容忍的和不配存在的，會被視為錯誤、反動思想，甚至到了不配合表達效忠（如統一佩戴胸章）就會被整肅的程度，這點是兩者之間的最大差別。
rdf:langString
Культ особи (культ постаті, лат. cultus «поклоніння, шанування») — безмірне звеличення постаті, сліпе поклоніння, а іноді й обожнювання людини, яка займає найвище становище в політичній чи релігійній ієрархії, надмірне перебільшення заслуг, функцій і ролі лідера. Теоретичною основою культу особи є волюнтаристський погляд на історію, згідно з яким її хід визначається не об'єктивними законами, а волею видатних людей, переважно вождів (див. Вождизм). Найчастіше культ особи притаманний тоталітарним і авторитарним державам. Іноді його елементи простежуються і в демократичних країнах (у Франції в період правління Шарля де Голля). Передумови культу особи політичних керівників на соціально-психологічному рівні починаються з їх сакралізації, обожнювання влади. Найдавніші випадки його — в ідолопоклонстві первісних релігійних культів. Суб'єктивною передумовою культу особи є також патріархальне сприйняття глави держави як «батька» однієї великої сім'ї, визнання держави за жорсткою ієрархічною побудовою суспільства єдиною моделлю.
xsd:nonNegativeInteger
54794
