Croesus
http://dbpedia.org/resource/Croesus an entity of type: Thing
Cresos (grec antic: Κροῖσος, Króisos, llatí: Croesus; vers 595 aC - després del 546 aC) fou el darrer rei de Lídia de la dinastia dels Mermnades.
rdf:langString
كرويسيوس هو ملك ليديا من الأسرة الميرمنادية، وحكم بين عامي 560 – 546 ق م وكان قد خلف والده ألياتس الثاني بعد أن خاض حربا مع أخيه غير الشقيق، وأكمل فتح أيونيا بالسيطرة على إفسوس وميليتوس وأماكن أخرى، ومد الإمبراطورية حتى نهر هاليس. وجمع ثروة من التجارة كانت مضرب الأمثال واستخدم جزءا منها في تأمين التحالفات مع الدول الإغريقية التي مدت جيشه بأساطيلهم.
rdf:langString
Krösus oder Kroisos (altgriechisch Κροῖσος Kroísos, lateinisch Croesus; * um 590 v. Chr.; † um 541 v. Chr. oder später) war der letzte König des in Kleinasien gelegenen Lydiens. Er regierte von etwa 555 v. Chr. bis 541 v. Chr. und war vor allem für seinen Wohlstand und seine Freigiebigkeit bekannt.
rdf:langString
– helene Κροίσος (krojsos) – inter la jaroj 560 kaj 547 antaŭ Kristo estis la legenda lasta reĝo de la regno Lidio en Malgrandazio. Famiĝis lia eksterordinara riĉeco, pro kio oni uzas lian nomon antonomazie. Lia nomo tial iĝis moknomo pri riĉuloj kun multekostaj kutimoj.
rdf:langString
Crésus ou Croesus, né vers 596 av. J.-C., (en Lydien 𐤨𐤭𐤬𐤥𐤦𐤮𐤠𐤮 Krowiśaś, et en Grec ancien Κροῖσος, Kroîsos) est un roi de Lydie et le dernier souverain de la dynastie des Mermnades. Durant son règne, qui s’étend d'environ 561 à 547 ou 546 av. J.-C, il conquiert la Pamphylie, la Mysie et la Phrygie jusqu'à l'Halys mais ne parvient pas à s'implanter plus à l'Est de son royaume. Il est vaincu par l'empereur perse Cyrus le Grand vers 547 av. J.C.
rdf:langString
Kroisos (/ˈkriːsəs/ KREE-səs; bahasa Yunani Kuno: Κροῖσος, Kroisos; 595 SM – sek. 547? SM) adalah raja Lidia pada tahun 560 hingga 547 SM, ketika dia dikalahkan oleh Persia. Kejatuhan Kroisos memberikan dampak yang besar terhadap bangsa Hellen, memberikan titik pas dalam kalender mereka. "Setidaknya pada abad kelima," J.A.S. Evans mencermati, "Kroisos telah menjadi tokoh mitos, yang berada di luas batas kronologi konvensional." Kroisos terkenal atas kekayaannya; Herodotos dan Pausanias mencermati hadiahnya yang tersimpan di Delphi.
rdf:langString
크로이소스(고대 그리스어: Κροῖσος, 기원전 595년 ~ 기원전 547년?)는 기원전 560년부터 리디아의 마지막 왕이었다. 그는 기원전 547년 페르시아 제국에 전쟁을 일으켰다가 패하여 떠돌이가 되었다. 크로이소스의 패배는 그리스에 심대한 문화적인 충격을 주었는데, 적어도 기원전 5세기 말경까지는 크로이소스는 신화적인 인물이다. 그는 연대기의 전통적인 제약의 바깥 즉 여러 나라의 연대기에 동시에 나와 있었다. 크로이소스는 그 엄청난 부로도 잘 알려져 있었으며, 헤로도토스나 파우사니아스는 델포이에 있던 크로이소스의 시주품에 대해서 기록하였다. 그리스어와 페르시아어에서 ‘크로이소스’의 이름은 ‘부자’와 동의어가 되었다. 거기다 현대 유럽계 언어에서 ‘크로이소스’는 큰 부자의 대명사이고, 영어에서는 ‘크로이소스만큼이나 부유한’(rich as Croesus) 또는 ‘크로이소스보다 더 부자인’(richer than Croesus)라는 관용구가 있다. 또한 최초의 공인 와 를 발명한 것이 크로이소스라고 말하기도 한다.
rdf:langString
Creso (in greco antico: Κροῖσος, Krôisos, latina: Croesus, arabo/persiano: قارون, Qârun; 596 a.C. – forse 546 a.C.) fu il trentesimo e ultimo sovrano della Lidia, su cui regnò dal 560/561 a.C. fino alla sconfitta subita, intorno al 546 a.C., ad opera dei Persiani.
rdf:langString
クロイソス（ギリシア語: Κροῖσος Kroîsos, リュディア語: 𐤨𐤭𐤬𐤥𐤦𐤮𐤠𐤮 Krowiśaś, ラテン語: Croesus, 紀元前595年 - 紀元前547年頃?）はリュディア王国の最後の王（在位期間：紀元前560年/561年 - 紀元前547年頃）である。最後はペルシアに敗北した。 クロイソスはその莫大な富で知られており、ヘロドトスやパウサニアスはデルポイにあったクロイソスの奉納品について書いている。ギリシャ語とペルシア語では「クロイソス」の名前は「富める者」と同義語になった。そこから現代ヨーロッパ系の言語ではクロイソスは大金持ちの代名詞であり、英語では大金持ちの形容として「rich as Croesus」または「richer than Croesus」という慣用句がある。また、最初の公認通貨体系と貨幣制度を発明したのはクロイソスだと言われることが多い。
rdf:langString
Creso foi o último rei da Lídia, da dinastia Mermnada, (560 a.C.–546 a.C.), filho e sucessor de Alíates que morreu em 560 a.C. Submeteu as principais cidades da Anatólia (salvo a cidade de Mileto).
rdf:langString
Крёз (Крез, Крес, др.-греч. Κροῖσος; 595—547 до н. э.) — последний царь Лидии из рода Мермнадов, правивший в 560—547 гг. до н. э. Считается, что Крёз одним из первых начал чеканить монету, установив стандарт чистоты металла (98 % золота или серебра) и гербовую царскую печать на лицевой стороне (голова льва и быка). По этой причине он слыл в античном мире баснословным богачом, его имя стало нарицательным.
rdf:langString
克罗伊斯（古希臘語：Κροῖσος，前595年－前546年），吕底亚王国最后一位君主，公元前561年即位一直到公元前546年被波斯帝国的居鲁士大帝打败为止，在位15年。
rdf:langString
Kroisos (řecky Κροῖσος, latinsky Croesus) byl lýdský král z rodu , panující asi v letech –547 př. n. l. Byl synem krále Alyatta II. a blíže neznámé ženy z kárského rodu. Podle antických pramenů měl několik nevlastních bratrů a sester. Byl prvním panovníkem, který nechal razit mince jako platidlo. Byly z elektra (slitina zlata a stříbra). Jeho mincovny však postupem času přišly se separací (oddělení) a za jeho vlády se již razily první mince z ryzího zlata. Dnes jsou to nejstarší zlaté mince na světě. Londýnské muzeum jich několik vlastní.
rdf:langString
Ο Κροίσος (596 π.Χ. - 546 π.Χ.), γιος του Αλυάττη, ήταν ο τελευταίος βασιλιάς της Λυδίας της δυναστείας των Μερμνάδων. Κατά τη διάρκεια της εξουσίας του η Λυδική επιρροή έφτασε στην μεγαλύτερη ακμή της αφού διοικούσε όλη την περιοχή δυτικά του ποταμού Άλυ. Ήταν ξακουστός σε όλο τον αρχαίο κόσμο για τα αμύθητα πλούτη του και το παλάτι του στις Σάρδεις ήταν ένα από τα μεγαλύτερα οικοδομήματα της εποχής.
rdf:langString
Croesus (/ˈkriːsəs/ KREE-səs; Lydian: 𐤨𐤭𐤬𐤥𐤦𐤮𐤠𐤮 Krowiśaś; Phrygian: Akriaewais; Ancient Greek: Κροισος, romanized: Kroisos; Latin: Croesus; reigned: c. 585 – c. 546 BC) was the king of Lydia, who reigned from 585 BC until his defeat by the Persian king Cyrus the Great in 547 or 546 BC.
rdf:langString
Creso (en griego Κροῖσος, Kroisos), último rey de Lidia (entre el 560 y el 546 a. C.), de la dinastía Mermnada, con un reinado que estuvo marcado por los placeres, la guerra y las artes. Creso nació hacia el 595 a. C.. Al morir su padre Aliates de Lidia en el 560 a. C., Creso conquistó Panfilia, Misia y Frigia; en definitiva, sometió a todas las ciudades griegas de Anatolia hasta el río Halis (salvo Mileto), a las que hizo importantes donaciones para sus templos. Debido a la gran riqueza y prosperidad de su país, de él se decía que era el hombre más rico en su tiempo.
rdf:langString
Kreso (antzinako grezieraz: Κροῖσος, Kroisos; c. K.a. 595 – c. K.a. 547) Lidiako azken erregea (K.a. 560 eta K.a. 546 artean) izan zen. Mermnada dinastiaren azkena, bere erreinaldian plazerrak, arteak eta gerra ziren nagusi. bere aitaren ordezkoa, Panfilia, Misia eta Frigia konkistatu zituen, hau da, Mileto izan ezik Halys ibairainoko Anatoliako greziar hiri guztiak. Bere tenplu guztiei dohaintza handiak egin zituen. Izan ere, Kreso bere garaiko gizakirik aberatsena izan zen eta baita historia osoan ere.
rdf:langString
Krezus, Krojsos (gr. Κροῖσος, ur. ?, zm. 546 p.n.e. lub później) – ostatni król Lidii, kraju na zachodzie Azji Mniejszej. Jego imię jest synonimem bogacza od starożytności. Pochodził z dynastii . Był synem Alyattesa. Objął tron około 560 roku p.n.e. Był mecenasem poetów, uczonych i filozofów, których chętnie gościł na swoim dworze. Podbił miasta greckie leżące na zachodnim skraju Azji Mniejszej (Jonia), ale sam znalazł się pod wpływem ich kultury. Na wschodzie rozszerzył terytorium Lidii do rzeki Halys (obecnie Kizilirmak).
rdf:langString
Croesus (Oudgrieks: Κροῖσος, Kroisos, Nederlands ook wel Cresus, ca. 595 v.Chr. – ca. 546 v.Chr.) was koning van Lydië van 560 v.Chr. tot 546 v.Chr. Croesus was de zoon van Alyattes II. Hij volgde toen hij vijfendertig jaar oud was zijn vader op, in 560 v.Chr. Hij begon er onmiddellijk mee de Griekse steden aan de kust te onderwerpen, te beginnen met Efeze. Hij had met al zijn veldtochten succes, al de Aziatische Grieken waren gedwongen hem tribuut te betalen. Tevens voerde Croesus geslagen munten met een gestandaardiseerde waarde als betaalmiddel in.
rdf:langString
Krösus (grekiska Κροῖσος, Kroisos, latin Croesus) var den siste kungen i det antika riket Lydien i västra delen av Mindre Asien. Han var son till Alyattes II som dog 560 f.Kr. och efterträdde honom då som kung. Han förlorade sitt rike till perserna i kriget mot Kyros II 546 f.Kr. men levde därefter i över tjugo år Det sägs även att Kyros skänkte Krösus staden Barene i närheten av Ekbatana. Enligt Herodotos skall Krösus efter Kyros död ha levat hos dennes son Kambyses II.
rdf:langString
Крез (грец. Κροίσος) — цар Лідії, правив з 560 до н. е. по 546 до н. е., у період найбільшої могутності держави. Значно розширив територію Лідійського царства, підпорядкувавши грецькі малоазійські міста (Ефес, Мілет та інші) і приєднав майже всю західну частину Малої Азії до річки Галіс. Вступив у війну з Киром Великим, що завоювавши Мідію, почав захоплювати інші малоазійські території. Правління Креза завершилося із завоюванням Лідії персами. Був взятий в полон та за Геродотом був засуджений до спалення, але помилуваний Кіром, а за давньосхідними клинописними джерелами все ж був страчений.
rdf:langString
rdf:langString
Croesus
rdf:langString
كرويسوس
rdf:langString
Cresos
rdf:langString
Kroisos
rdf:langString
Krösus
rdf:langString
Κροίσος
rdf:langString
Krezo
rdf:langString
Creso
rdf:langString
Kreso
rdf:langString
Kroisos
rdf:langString
Crésus
rdf:langString
Creso
rdf:langString
クロイソス
rdf:langString
크로이소스
rdf:langString
Krezus
rdf:langString
Croesus
rdf:langString
Creso
rdf:langString
Крёз (царь Лидии)
rdf:langString
克羅伊斯
rdf:langString
Krösus
rdf:langString
Крез (цар Лідії)
xsd:integer
72745
xsd:integer
1124876676
rdf:langString
Depiction of Croesus, Attic red-figure amphora, painted c. 500–490 BC
xsd:date
2013-07-30
rdf:langString
King of Lydia
rdf:langString
Position abolished
rdf:langString
King of Lydia
rdf:langString
–
rdf:langString
Cresos (grec antic: Κροῖσος, Króisos, llatí: Croesus; vers 595 aC - després del 546 aC) fou el darrer rei de Lídia de la dinastia dels Mermnades.
rdf:langString
كرويسيوس هو ملك ليديا من الأسرة الميرمنادية، وحكم بين عامي 560 – 546 ق م وكان قد خلف والده ألياتس الثاني بعد أن خاض حربا مع أخيه غير الشقيق، وأكمل فتح أيونيا بالسيطرة على إفسوس وميليتوس وأماكن أخرى، ومد الإمبراطورية حتى نهر هاليس. وجمع ثروة من التجارة كانت مضرب الأمثال واستخدم جزءا منها في تأمين التحالفات مع الدول الإغريقية التي مدت جيشه بأساطيلهم.
rdf:langString
Kroisos (řecky Κροῖσος, latinsky Croesus) byl lýdský král z rodu , panující asi v letech –547 př. n. l. Byl synem krále Alyatta II. a blíže neznámé ženy z kárského rodu. Podle antických pramenů měl několik nevlastních bratrů a sester. Byl prvním panovníkem, který nechal razit mince jako platidlo. Byly z elektra (slitina zlata a stříbra). Jeho mincovny však postupem času přišly se separací (oddělení) a za jeho vlády se již razily první mince z ryzího zlata. Dnes jsou to nejstarší zlaté mince na světě. Londýnské muzeum jich několik vlastní. O Kroisově životě prakticky chybí soudobé prameny a řada informací je pololegendárního rázu. Není dokonce ani známo, jak znělo jeho jméno v lýdštině, dochovala se jen řecká varianta. U současníků byl tento král, jehož říše se rozprostírala nad celou západní částí Malé Asie, proslulý především svým bohatstvím. V Hérodotových Dějinách se popisují jeho štědré dary delfské věštírně a takových příkladů je více. Ještě dnes se používá přirovnání "bohatý jako Krésus". Známý je Kroisos také svým dotazem delfské věštírně, zda má zahájit válku se svým soupeřem, perským králem Kýrem II. Dvojznačná odpověď: "Překročíš-li [pohraniční] řeku Halys, zničíš velkou říši", ho přiměla k útoku na perské pozice, ale v Kappadokii rozhodla, že Kroisos zničil svou vlastní říši. Podle Hérodota mu vítězný Kýros daroval život, existují však náznaky, že ve skutečnosti při obraně své země zahynul. Po jeho smrti se Lýdie stala součástí perského impéria.
rdf:langString
Ο Κροίσος (596 π.Χ. - 546 π.Χ.), γιος του Αλυάττη, ήταν ο τελευταίος βασιλιάς της Λυδίας της δυναστείας των Μερμνάδων. Κατά τη διάρκεια της εξουσίας του η Λυδική επιρροή έφτασε στην μεγαλύτερη ακμή της αφού διοικούσε όλη την περιοχή δυτικά του ποταμού Άλυ. Ήταν ξακουστός σε όλο τον αρχαίο κόσμο για τα αμύθητα πλούτη του και το παλάτι του στις Σάρδεις ήταν ένα από τα μεγαλύτερα οικοδομήματα της εποχής. Από τους φόρους που του έδιναν οι ελληνικές αποικίες της Μικράς Ασίας και από τα χρυσωρυχεία του Πακτωλού ποταμού, γινόταν όλο και πιο πλούσιος και πιο περήφανος για τα πλούτη του. Πίστευε μάλιστα ότι δεν υπήρχε πιο ευτυχισμένος άνθρωπος από αυτόν στον κόσμο. Γι' αυτό παραξενεύτηκε και θύμωσε πολύ όταν κάποτε πήγε στο παλάτι του ο Σόλων και όταν ο Κροίσος περηφανεύτηκε ότι είναι ο ευτυχέστερος άνθρωπος του κόσμου, ο σοφός Έλληνας του αποκρίθηκε: «μηδένα πρό του τέλους μακάριζε», δηλαδή, «μην καλοτυχίζεις κανέναν προτού δεις το τέλος του». Και στ' αλήθεια πλήθος συμφορές βρήκαν τον Κροίσο. Ο γιος του ο Άτυς σκοτώθηκε στο κυνήγι και ο ίδιος νικήθηκε από το βασιλιά των Περσών Κύρο και αιχμαλωτίστηκε. Τη στιγμή μάλιστα που ανεβασμένος στη φωτιά ο Κροίσος ετοιμαζόταν να πεθάνει, θυμήθηκε τα λόγια του Σόλωνα και φώναξε μετανιωμένος τρεις φορές «Σόλων! Σόλων! Σόλων!». Ο Κύρος, που τον άκουσε, ζήτησε να μάθει τι σήμαινε η επίκληση αυτή, και ακούγοντας την ιστορία, χάρισε στον Κροίσο τη ζωή και τον κράτησε κοντά του ως σύμβουλο.
rdf:langString
Krösus oder Kroisos (altgriechisch Κροῖσος Kroísos, lateinisch Croesus; * um 590 v. Chr.; † um 541 v. Chr. oder später) war der letzte König des in Kleinasien gelegenen Lydiens. Er regierte von etwa 555 v. Chr. bis 541 v. Chr. und war vor allem für seinen Wohlstand und seine Freigiebigkeit bekannt.
rdf:langString
– helene Κροίσος (krojsos) – inter la jaroj 560 kaj 547 antaŭ Kristo estis la legenda lasta reĝo de la regno Lidio en Malgrandazio. Famiĝis lia eksterordinara riĉeco, pro kio oni uzas lian nomon antonomazie. Lia nomo tial iĝis moknomo pri riĉuloj kun multekostaj kutimoj.
rdf:langString
Croesus (/ˈkriːsəs/ KREE-səs; Lydian: 𐤨𐤭𐤬𐤥𐤦𐤮𐤠𐤮 Krowiśaś; Phrygian: Akriaewais; Ancient Greek: Κροισος, romanized: Kroisos; Latin: Croesus; reigned: c. 585 – c. 546 BC) was the king of Lydia, who reigned from 585 BC until his defeat by the Persian king Cyrus the Great in 547 or 546 BC. Croesus was renowned for his wealth; Herodotus and Pausanias noted that his gifts were preserved at Delphi. The fall of Croesus had a profound effect on the Greeks, providing a fixed point in their calendar. "By the fifth century at least," J. A. S. Evans has remarked, "Croesus had become a figure of myth, who stood outside the conventional restraints of chronology."
rdf:langString
Kreso (antzinako grezieraz: Κροῖσος, Kroisos; c. K.a. 595 – c. K.a. 547) Lidiako azken erregea (K.a. 560 eta K.a. 546 artean) izan zen. Mermnada dinastiaren azkena, bere erreinaldian plazerrak, arteak eta gerra ziren nagusi. bere aitaren ordezkoa, Panfilia, Misia eta Frigia konkistatu zituen, hau da, Mileto izan ezik Halys ibairainoko Anatoliako greziar hiri guztiak. Bere tenplu guztiei dohaintza handiak egin zituen. Izan ere, Kreso bere garaiko gizakirik aberatsena izan zen eta baita historia osoan ere. Baina Ziro Handia pertsiarraren mehatxuak jasan zituenean, Delfosko orakuluari mezulari bat bidali zion. Orakuluak armada baten aurrean Halys ibaia zeharkatzen bazuen garaipena lortuko zuela erantzun zion. Hori zela eta, Babiloniako Nabonides, Amosis II.a faraoia eta Esparta aliatu zituen. Hala eta guztiz ere, Halys ibaiko guduan Zirok aliatuak menderatu zituen eta Lidiako Inperioa desagertu zen.
rdf:langString
Creso (en griego Κροῖσος, Kroisos), último rey de Lidia (entre el 560 y el 546 a. C.), de la dinastía Mermnada, con un reinado que estuvo marcado por los placeres, la guerra y las artes. Creso nació hacia el 595 a. C.. Al morir su padre Aliates de Lidia en el 560 a. C., Creso conquistó Panfilia, Misia y Frigia; en definitiva, sometió a todas las ciudades griegas de Anatolia hasta el río Halis (salvo Mileto), a las que hizo importantes donaciones para sus templos. Debido a la gran riqueza y prosperidad de su país, de él se decía que era el hombre más rico en su tiempo. La leyenda cuenta que, ante el inquietante avance de Ciro II de Persia, Creso envió un mensajero al Oráculo de Delfos, que le respondió que si conducía un ejército hacia el Este y cruzaba el río Halis, destruiría un imperio. Creso hizo entonces lo que el oráculo dijo: marchó hacia el Este y cruzó el río Halis. Para ello organizó una alianza con Nabónido de Babilonia, Amosis II de Egipto y la ciudad griega de Esparta. Sin embargo, las fuerzas persas derrotaron a la coalición en Capadocia, en la batalla del río Halis (547 a. C.) y cayó el imperio lidio. El oráculo había formulado el vaticinio de tal manera que se cumpliría tanto si Creso triunfaba, como si era derrotado.
rdf:langString
Crésus ou Croesus, né vers 596 av. J.-C., (en Lydien 𐤨𐤭𐤬𐤥𐤦𐤮𐤠𐤮 Krowiśaś, et en Grec ancien Κροῖσος, Kroîsos) est un roi de Lydie et le dernier souverain de la dynastie des Mermnades. Durant son règne, qui s’étend d'environ 561 à 547 ou 546 av. J.-C, il conquiert la Pamphylie, la Mysie et la Phrygie jusqu'à l'Halys mais ne parvient pas à s'implanter plus à l'Est de son royaume. Il est vaincu par l'empereur perse Cyrus le Grand vers 547 av. J.C.
rdf:langString
Kroisos (/ˈkriːsəs/ KREE-səs; bahasa Yunani Kuno: Κροῖσος, Kroisos; 595 SM – sek. 547? SM) adalah raja Lidia pada tahun 560 hingga 547 SM, ketika dia dikalahkan oleh Persia. Kejatuhan Kroisos memberikan dampak yang besar terhadap bangsa Hellen, memberikan titik pas dalam kalender mereka. "Setidaknya pada abad kelima," J.A.S. Evans mencermati, "Kroisos telah menjadi tokoh mitos, yang berada di luas batas kronologi konvensional." Kroisos terkenal atas kekayaannya; Herodotos dan Pausanias mencermati hadiahnya yang tersimpan di Delphi.
rdf:langString
크로이소스(고대 그리스어: Κροῖσος, 기원전 595년 ~ 기원전 547년?)는 기원전 560년부터 리디아의 마지막 왕이었다. 그는 기원전 547년 페르시아 제국에 전쟁을 일으켰다가 패하여 떠돌이가 되었다. 크로이소스의 패배는 그리스에 심대한 문화적인 충격을 주었는데, 적어도 기원전 5세기 말경까지는 크로이소스는 신화적인 인물이다. 그는 연대기의 전통적인 제약의 바깥 즉 여러 나라의 연대기에 동시에 나와 있었다. 크로이소스는 그 엄청난 부로도 잘 알려져 있었으며, 헤로도토스나 파우사니아스는 델포이에 있던 크로이소스의 시주품에 대해서 기록하였다. 그리스어와 페르시아어에서 ‘크로이소스’의 이름은 ‘부자’와 동의어가 되었다. 거기다 현대 유럽계 언어에서 ‘크로이소스’는 큰 부자의 대명사이고, 영어에서는 ‘크로이소스만큼이나 부유한’(rich as Croesus) 또는 ‘크로이소스보다 더 부자인’(richer than Croesus)라는 관용구가 있다. 또한 최초의 공인 와 를 발명한 것이 크로이소스라고 말하기도 한다.
rdf:langString
Krezus, Krojsos (gr. Κροῖσος, ur. ?, zm. 546 p.n.e. lub później) – ostatni król Lidii, kraju na zachodzie Azji Mniejszej. Jego imię jest synonimem bogacza od starożytności. Pochodził z dynastii . Był synem Alyattesa. Objął tron około 560 roku p.n.e. Był mecenasem poetów, uczonych i filozofów, których chętnie gościł na swoim dworze. Podbił miasta greckie leżące na zachodnim skraju Azji Mniejszej (Jonia), ale sam znalazł się pod wpływem ich kultury. Na wschodzie rozszerzył terytorium Lidii do rzeki Halys (obecnie Kizilirmak). Żądny sławy, wszczął w 547 p.n.e. wojnę z królem Persji Cyrusem Wielkim. Pretekstem do jej wypowiedzenia było trzymanie przez Cyrusa w niewoli Astyagesa – ostatniego króla Medów i szwagra Krezusa. W celu przeciwstawienia się Cyrusowi szukał przymierza z Babilonią i Egiptem, ale kraje te niezbyt paliły się do wojny z perskim władcą. W dodatku po stronie Cyrusa opowiedziała się Cylicja, odcinając je od Lidii. Grecki historyk Herodot pisze, że przed rozpoczęciem wojny Krezus zapytał wyrocznię delficką, której prawdomówność wcześniej sprawdził, czy ma wyprawić się przeciwko Persom. Otrzymał odpowiedź, że jeżeli wyprawi się na Persów, to upadnie wielkie państwo. Pewien, że przepowiednia odnosi się do państwa Cyrusa, lidyjski król obdarował Delfy wielkimi bogactwami. Krezus przekroczył w 547 p.n.e. graniczną rzekę Halys. Cyrus odparł najazd w nierozstrzygniętej bitwie pod Pterią. Jako że zbliżała się zima, Krezus rozpuścił wojsko do domu, zgodnie z ówczesnymi zwyczajami. Cyrus nie przejął się jednak zimą, pomaszerował pod Sardes i zajął zaskoczone miasto po 14 dniach oblężenia. Losy Krezusa po upadku miasta nie są jasne. Według Herodota żył on jeszcze wiele lat na dworze Cyrusa, a potem Kambyzesa, i był ich doradcą. Wielu historyków wątpi jednak w prawdziwość tej relacji. Zgodnie z inną wersją, w obliczu klęski król rzucił się w płomienie. Jako że czyn taki jest dość powszechny w legendach i mitologiach, ta wersja również nie jest przekonująca. Istnieje również opinia, że został skazany na wygnanie do Ekbatany. Skarby zgromadzone przez Krezusa w Sardes stały się przysłowiowe już w starożytnych Grecji i Persji. Złoto pochodziło z aluwialnego elektrum wydobywanego w miejscowej rzece Paktol z wymuszonych danin (m.in. od miast greckich Azji Mniejszej) oraz z senioratu (renty menniczej) z tytułu emisji pierwszych w pełni złotych monet.
rdf:langString
Creso (in greco antico: Κροῖσος, Krôisos, latina: Croesus, arabo/persiano: قارون, Qârun; 596 a.C. – forse 546 a.C.) fu il trentesimo e ultimo sovrano della Lidia, su cui regnò dal 560/561 a.C. fino alla sconfitta subita, intorno al 546 a.C., ad opera dei Persiani.
rdf:langString
クロイソス（ギリシア語: Κροῖσος Kroîsos, リュディア語: 𐤨𐤭𐤬𐤥𐤦𐤮𐤠𐤮 Krowiśaś, ラテン語: Croesus, 紀元前595年 - 紀元前547年頃?）はリュディア王国の最後の王（在位期間：紀元前560年/561年 - 紀元前547年頃）である。最後はペルシアに敗北した。 クロイソスはその莫大な富で知られており、ヘロドトスやパウサニアスはデルポイにあったクロイソスの奉納品について書いている。ギリシャ語とペルシア語では「クロイソス」の名前は「富める者」と同義語になった。そこから現代ヨーロッパ系の言語ではクロイソスは大金持ちの代名詞であり、英語では大金持ちの形容として「rich as Croesus」または「richer than Croesus」という慣用句がある。また、最初の公認通貨体系と貨幣制度を発明したのはクロイソスだと言われることが多い。
rdf:langString
Croesus (Oudgrieks: Κροῖσος, Kroisos, Nederlands ook wel Cresus, ca. 595 v.Chr. – ca. 546 v.Chr.) was koning van Lydië van 560 v.Chr. tot 546 v.Chr. Croesus was de zoon van Alyattes II. Hij volgde toen hij vijfendertig jaar oud was zijn vader op, in 560 v.Chr. Hij begon er onmiddellijk mee de Griekse steden aan de kust te onderwerpen, te beginnen met Efeze. Hij had met al zijn veldtochten succes, al de Aziatische Grieken waren gedwongen hem tribuut te betalen. Tevens voerde Croesus geslagen munten met een gestandaardiseerde waarde als betaalmiddel in. Deze Croesus is, voor zover men kan nagaan, de eerste Aziaat die de Grieken aan zich onderwierp en hun schatplichtig maakte, of verdragen met de Grieken sloot. Hij gold als de rijkste man ter wereld en gaf kostbare geschenken aan de Griekse tempels en orakels, vooral aan Delphi. Zijn enorme rijkdom gaf stof tot legenden. Volgens een van die legenden zei de staatsman Solon uit het oude Athene bij een ontmoeting, niet door Croesus' fortuin geïmponeerd: Houd tot iemands dood toe het woord gelukkig in petto, tot op dat moment moet men hem niet gelukkig noemen, maar slechts fortuinlijk.
rdf:langString
Krösus (grekiska Κροῖσος, Kroisos, latin Croesus) var den siste kungen i det antika riket Lydien i västra delen av Mindre Asien. Han var son till Alyattes II som dog 560 f.Kr. och efterträdde honom då som kung. Han förlorade sitt rike till perserna i kriget mot Kyros II 546 f.Kr. men levde därefter i över tjugo år Vid trettiofem års ålder besteg han tronen efter att fadern dött, och genom erövringar utvidgade Krösus riket österut ända till floden Halys. Därefter erövrade han den joniska staden Efesos och gjorde också de övriga grekiska stadsstaterna i Jonien skattskyldiga, men lät dem i övrigt behålla sin frihet och sökte deras välvilja. Uppblåst över sin makt och rikedom gjorde han anspråk på att gälla som den lyckligaste bland dödliga, och enligt en av kronologiska skäl tvivelaktig saga blev han arg när den vise atenaren Solon inte ville prisa hans lycka. Perserkonungen Kyros II hade nyligen betvingat Krösus svåger, kung Astyages av Medien. Krösus sökte nu utvidga sin makt och gick i krig med perserna. Han allierade sig med babylonierna, egyptierna och spartanerna, och litade på oraklet i Delfi, som på hans förfrågan gett det tvetydiga svaret att om Krösus skulle gå över floden Halys skulle han störta ett mäktigt rike. Han gick därför över floden och angrep först de kappadokiska syrierna. Kyros ryckte fram till svar, och efter en oavgjord drabbning drog Krösus sig tillbaka till Sardes, där han inneslöts av Kyros och efter 14 dagars belägring måste ge sig fången (546 eller 541 f.Kr.). Kyros behandlade honom väl och behöll honom alltid i sin närhet som vän och rådgivare. Om anledningen till denna mildhet mot den besegrade fienden finns två olika uppgifter. Enligt Herodotos dömdes Krösus att brännas levande och stod redan på bålet, då han mindes Solons yttrande att ingen bör prisas lycklig före sin död. Tre gånger ropade han Solons namn, och när Kyros, som hörde detta utrop, fick reda på dess betydelse blev han så tagen av hänsyftningen på all mänsklig lyckas förgänglighet att han skänkte Krösus livet. En annan forntida hävdatecknare, Ktesias, berättar att Krösus, som tagit sin tillflykt i Apollons tempel, fyra gånger blivit belagd med kedjor, men alla fyra gångerna på ett underbart sätt befriats från dessa, vilket Kyros tolkade som ett tecken till att den fångne konungen stod under skydd av den gud åt vilken han alltid med förkärlek ägnat sin dyrkan. Det sägs även att Kyros skänkte Krösus staden Barene i närheten av Ekbatana. Enligt Herodotos skall Krösus efter Kyros död ha levat hos dennes son Kambyses II.
rdf:langString
Creso foi o último rei da Lídia, da dinastia Mermnada, (560 a.C.–546 a.C.), filho e sucessor de Alíates que morreu em 560 a.C. Submeteu as principais cidades da Anatólia (salvo a cidade de Mileto).
rdf:langString
Крез (грец. Κροίσος) — цар Лідії, правив з 560 до н. е. по 546 до н. е., у період найбільшої могутності держави. Значно розширив територію Лідійського царства, підпорядкувавши грецькі малоазійські міста (Ефес, Мілет та інші) і приєднав майже всю західну частину Малої Азії до річки Галіс. Вступив у війну з Киром Великим, що завоювавши Мідію, почав захоплювати інші малоазійські території. Правління Креза завершилося із завоюванням Лідії персами. Був взятий в полон та за Геродотом був засуджений до спалення, але помилуваний Кіром, а за давньосхідними клинописними джерелами все ж був страчений. Ім'я Креза ще в Стародавній Греції стало загальним для позначення дуже багатих людей. За свідченням Георгія Агріколи, Крез володів золотими копальнями поблизу покинутого міста між Атарнеєм і Пергамом.
rdf:langString
Крёз (Крез, Крес, др.-греч. Κροῖσος; 595—547 до н. э.) — последний царь Лидии из рода Мермнадов, правивший в 560—547 гг. до н. э. Считается, что Крёз одним из первых начал чеканить монету, установив стандарт чистоты металла (98 % золота или серебра) и гербовую царскую печать на лицевой стороне (голова льва и быка). По этой причине он слыл в античном мире баснословным богачом, его имя стало нарицательным.
rdf:langString
克罗伊斯（古希臘語：Κροῖσος，前595年－前546年），吕底亚王国最后一位君主，公元前561年即位一直到公元前546年被波斯帝国的居鲁士大帝打败为止，在位15年。
xsd:nonNegativeInteger
39422
