Constant capital
http://dbpedia.org/resource/Constant_capital
Als konstantes Kapital bezeichnet Karl Marx (1818–1883) in seinem Hauptwerk Das Kapital einen Teil des vom Unternehmer angelegten Kapitals. Dabei handelt es sich um den Teil des aus Produktionsmitteln bestehenden Kapitals, dessen Gebrauchswert im Laufe einer Produktionsperiode durch Verschleiß oder Verbrauch untergeht und dessen Wert im Wert des Produkts wiedererscheint. Der Wert dieses Teils der Produktionsmittel bleibt im Produktionsprozess konstant und wird erhalten, da Lohnarbeiter ihn auf die zu schaffende Ware übertragen. Das Gegenstück zum konstanten Kapital ist das variable Kapital.
rdf:langString
Karl Marx denomina capital constante a la masa de capital invertida en medios de producción. La razón por la que Marx caracteriza como constante a esta porción del capital es que siempre transfiere la misma cantidad de valor al producto. En oposición al capital variable, cuya contribución al valor del producto puede variar. Es el capital cuyo valor se traslada totalmente a la mercancía producida.
rdf:langString
불변 자본(不變資本)은 마르크스 경제학에 있어서 자본 가치는 생산수단 구입 부분 c와 노동력에 대한 임금 부분 v로 이루어진다. c는 기계·설비 등의 노동수단 및 원자재 부분으로서 이것들은 생산 과정을 통하여 자기의 가치를 그대로 생산물에 이전하는 것에 지나지 않으므로 불변자본이라 부른다. 이 경우 노동수단은 그 존속 기간에 걸쳐 부분적으로, 또 원자재는 1회 생산과정에서 전체적으로 그 가치를 생산물에 이전한다. v의 노동력 부분은 생산 과정에서 스스로의 가치 이상의 가치, 즉 잉여가치 m을 창조한다. 이처럼 가치를 증식하는 v는 이라 불린다. 가변자본'을 구체적으로 들여다보면 노동자가 자신의 노동력을 재생산하기 위해 사용자로부터 받는 임금과 그외 노동자의 잉여노동에 의해 잉여가치로 구분되는데 이러한 잉여가치는 순환하여 이윤이라는 형태로 자본가에게 돌아간다. 이 문서에는 다음커뮤니케이션(현 카카오)에서 GFDL 또는 CC-SA 라이선스로 배포한 글로벌 세계대백과사전의 내용을 기초로 작성된 글이 포함되어 있습니다.
rdf:langString
不変資本（ふへんしほん、constant capital, 独 konstantes Kapital）は、マルクス経済学における資本の分類の一つであり、生産手段（工場設備・工作機械など）や原材料の購買にあてられた資本を指す概念。 生産過程の前後でそれ自体の価値の大きさを変えずに新しい生産物に価値を移転する資本のこと。道具、機械、原料など。労働力商品の購入費用をこえて新たな価値（剰余価値）を生み出す可変資本に対し、生産手段購入にあてられる不変資本は、その価値を大きさを変えずに生産物に移転させるだけであり、価値量は増えないのでこの名がある。一般にはconstant capitalの頭文字をとって「C」と表記される。
rdf:langString
不变资本（德語：Konstantes Kapital，英語：constant capital，c）是由卡尔·马克思提出并用于马克思主义政治经济学的一个概念。它是指用于生产的资本投资形式之一，与可变资本 （英語：variable capital， v ）相对。不变与可变的区别是指生产要素在经济作用方面，是否创造了新价值。 不变资本包括（1）固定资产，即、机器、土地和建筑物的货币支出；（2）原材料和辅助运营支出（包括购买的外部服务）；以及（3）某些意外的运营开支。相反，可变资本是指劳动力成本的资本支出，因为它们代表工人的收入，即工资的总和。 不变资本与可变资本的概念不同于与流动资本的概念（不仅被马克思，也被大卫·李嘉图和其他古典经济学家使用）。后两种对应于经济学上非常普遍的固定投入（和成本）和可变投入（和成本）之间的区分。它从使用者（资本家）的角度区分输入，即使用者在使用它们时的灵活度。不变资本是指非人力投入生产，而可变资本是指人力投入（雇用劳动力进行劳动）。
rdf:langString
رأس المال المستمر أو الدائم (سي c) هو مفهوم أنشأه كارل ماركس ويُستخدم في الاقتصاد السياسي الماركسي. يشير إلى أحد أشكال رأس المال المستثمَر في الإنتاج، وهو ما يتناقض مع رأس المال المتغير (ڤي v). يشير التمييز بين المستمر والمتغير إلى جانب من جوانب الدور الاقتصادي لعناصر الإنتاج في إنشاء قيمة جديدة.
rdf:langString
Constant capital (c), is a concept created by Karl Marx and used in Marxian political economy. It refers to one of the forms of capital invested in production, which contrasts with variable capital (v). The distinction between constant and variable refers to an aspect of the economic role of factors of production in creating a new value.
rdf:langString
Capital constante é um conceito utilizado por Karl Marx, no seu livro O Capital, em que ele coloca que capital constante é a parte do capital se transforma em matérias primas, em matérias auxiliares, isto é, em meios de produção. No livro de Rosa Luxemburgo é feita uma ligação de conceitos entre capital constante e capital fixo (de Adam Smith).
rdf:langString
Постоя́нный капита́л — часть капитала, которая используется для покупки средств производства — оборудования, сырья, материалов, но без рабочей силы (без зарплаты). Это одно из основных понятий марксистской политической экономии. В современном бухгалтерском учёте термин постоянный капитал не используется. Термин был введён Марксом в его основном труде «Капитал»: Я напоминаю здесь читателю, что категории переменный капитал и постоянный капитал впервые введены в употребление мною.
rdf:langString
Постíйний і змíнний капіта́л — поняття марксистської політекономії. Постійний капітал — частина фізичного капіталу, яка бере участь у процесі праці своїм речовим змістом, є при цьому фактором виробництва, але не залучається до процесу збільшення вартостей, не змінює величини своєї вартості і відповідно не створює додаткової вартості, а переноситься конкретною працею на новостворений продукт у формі амортизації. Карл Маркс уперше поділив капітал на постійний (с) і змінний (V). Змінний капітал у вигляді номінальної заробітної плати належить до поточних затрат виробництва капіталіста.
rdf:langString
rdf:langString
رأس مال مستمر
rdf:langString
Konstantes Kapital
rdf:langString
Capital constante
rdf:langString
Constant capital
rdf:langString
불변자본
rdf:langString
不変資本
rdf:langString
Capital constante
rdf:langString
Постоянный капитал
rdf:langString
Постійний і змінний капітал
rdf:langString
不变资本
xsd:integer
40067609
xsd:integer
1043185705
rdf:langString
رأس المال المستمر أو الدائم (سي c) هو مفهوم أنشأه كارل ماركس ويُستخدم في الاقتصاد السياسي الماركسي. يشير إلى أحد أشكال رأس المال المستثمَر في الإنتاج، وهو ما يتناقض مع رأس المال المتغير (ڤي v). يشير التمييز بين المستمر والمتغير إلى جانب من جوانب الدور الاقتصادي لعناصر الإنتاج في إنشاء قيمة جديدة. يشمل رأس المال المستمر نفقات الأموال على (1) الأصول الثابتة، أي المنشآت، والآلات، والأراضي، والمباني، و(2) المواد الخام ومصاريف التشغيل الإضافية (بما في ذلك الخدمات الخارجية المشتراة)، و(3) بعض مصروفات الإنتاج العرضية. على النقيض من ذلك، يشير رأس المال المتغير إلى النفقات الرأسمالية على تكاليف العمل ما دامت تمثل مكاسب العمال، أي مجموع الأجور. يتعارض مفهوم رأس المال المستمر مقابل المتغير مع مفهوم رأس المال الثابت مقابل المتداول (الذي لا يستخدمه ماركس فحسب، بل وأيضًا دافيد ريكاردو وغيره من خبراء الاقتصاد الكلاسيكيين). يتفق التمييز الأخير مع التمييز الشائع جدًا في الاقتصاد بين المدخلات الثابتة (والتكاليف) والمدخلات المتغيرة (والتكاليف). يميز المدخلات عن وجهة نظر مستخدمها (الرأسمالي)، من ناحية درجة المرونة التي يتمتع بها المستخدم في استخدامها. من ناحية أخرى، يشير رأس المال المستمر إلى المدخلات غير البشرية في الإنتاج، في حين يشير رأس المال المتغير إلى المدخلات البشرية (توظيف القوى العاملة للقيام بالعمل).
rdf:langString
Als konstantes Kapital bezeichnet Karl Marx (1818–1883) in seinem Hauptwerk Das Kapital einen Teil des vom Unternehmer angelegten Kapitals. Dabei handelt es sich um den Teil des aus Produktionsmitteln bestehenden Kapitals, dessen Gebrauchswert im Laufe einer Produktionsperiode durch Verschleiß oder Verbrauch untergeht und dessen Wert im Wert des Produkts wiedererscheint. Der Wert dieses Teils der Produktionsmittel bleibt im Produktionsprozess konstant und wird erhalten, da Lohnarbeiter ihn auf die zu schaffende Ware übertragen. Das Gegenstück zum konstanten Kapital ist das variable Kapital.
rdf:langString
Constant capital (c), is a concept created by Karl Marx and used in Marxian political economy. It refers to one of the forms of capital invested in production, which contrasts with variable capital (v). The distinction between constant and variable refers to an aspect of the economic role of factors of production in creating a new value. Constant capital includes the outlay of money on (1) fixed assets, i.e. physical plant, machinery, land and buildings, (2) raw materials and ancillary operating expenses (including external services purchased), and (3) certain faux frais of production (incidental expenses). Variable capital, by contrast, refers to the capital outlay on labour costs insofar as they represent workers' earnings, the sum total of wages. The concept of constant vs. variable capital contrasts with that of fixed vs. circulating capital (used not only by Marx but by David Ricardo and other classical economists). The latter distinction corresponds to the very common distinction in economics between fixed inputs (and costs) and variable inputs (and costs). It distinguishes inputs from the point of view of their user (the capitalist), in terms of the degree of flexibility that the user has in using them. On the other hand, constant capital refers to the non-human inputs into production, while variable capital refers to the human input (the hiring of labor power to do labor).
rdf:langString
Karl Marx denomina capital constante a la masa de capital invertida en medios de producción. La razón por la que Marx caracteriza como constante a esta porción del capital es que siempre transfiere la misma cantidad de valor al producto. En oposición al capital variable, cuya contribución al valor del producto puede variar. Es el capital cuyo valor se traslada totalmente a la mercancía producida.
rdf:langString
불변 자본(不變資本)은 마르크스 경제학에 있어서 자본 가치는 생산수단 구입 부분 c와 노동력에 대한 임금 부분 v로 이루어진다. c는 기계·설비 등의 노동수단 및 원자재 부분으로서 이것들은 생산 과정을 통하여 자기의 가치를 그대로 생산물에 이전하는 것에 지나지 않으므로 불변자본이라 부른다. 이 경우 노동수단은 그 존속 기간에 걸쳐 부분적으로, 또 원자재는 1회 생산과정에서 전체적으로 그 가치를 생산물에 이전한다. v의 노동력 부분은 생산 과정에서 스스로의 가치 이상의 가치, 즉 잉여가치 m을 창조한다. 이처럼 가치를 증식하는 v는 이라 불린다. 가변자본'을 구체적으로 들여다보면 노동자가 자신의 노동력을 재생산하기 위해 사용자로부터 받는 임금과 그외 노동자의 잉여노동에 의해 잉여가치로 구분되는데 이러한 잉여가치는 순환하여 이윤이라는 형태로 자본가에게 돌아간다. 이 문서에는 다음커뮤니케이션(현 카카오)에서 GFDL 또는 CC-SA 라이선스로 배포한 글로벌 세계대백과사전의 내용을 기초로 작성된 글이 포함되어 있습니다.
rdf:langString
不変資本（ふへんしほん、constant capital, 独 konstantes Kapital）は、マルクス経済学における資本の分類の一つであり、生産手段（工場設備・工作機械など）や原材料の購買にあてられた資本を指す概念。 生産過程の前後でそれ自体の価値の大きさを変えずに新しい生産物に価値を移転する資本のこと。道具、機械、原料など。労働力商品の購入費用をこえて新たな価値（剰余価値）を生み出す可変資本に対し、生産手段購入にあてられる不変資本は、その価値を大きさを変えずに生産物に移転させるだけであり、価値量は増えないのでこの名がある。一般にはconstant capitalの頭文字をとって「C」と表記される。
rdf:langString
Capital constante é um conceito utilizado por Karl Marx, no seu livro O Capital, em que ele coloca que capital constante é a parte do capital se transforma em matérias primas, em matérias auxiliares, isto é, em meios de produção. O capital constante se constitui de duas partes: o , tem uma característica particular pois enquanto as matérias primas e auxiliares se incorporam inteiramente no produto, o meio de trabalho vai se desgastando aos poucos e passando assim seu valor para a mercadoria, enquanto a outra parte permanece fixa até desaparecer. Essa particularidade lega ao capital investido a forma de capital fixo,e todo o resto de ou capital circulante. No livro de Rosa Luxemburgo é feita uma ligação de conceitos entre capital constante e capital fixo (de Adam Smith).
rdf:langString
不变资本（德語：Konstantes Kapital，英語：constant capital，c）是由卡尔·马克思提出并用于马克思主义政治经济学的一个概念。它是指用于生产的资本投资形式之一，与可变资本 （英語：variable capital， v ）相对。不变与可变的区别是指生产要素在经济作用方面，是否创造了新价值。 不变资本包括（1）固定资产，即、机器、土地和建筑物的货币支出；（2）原材料和辅助运营支出（包括购买的外部服务）；以及（3）某些意外的运营开支。相反，可变资本是指劳动力成本的资本支出，因为它们代表工人的收入，即工资的总和。 不变资本与可变资本的概念不同于与流动资本的概念（不仅被马克思，也被大卫·李嘉图和其他古典经济学家使用）。后两种对应于经济学上非常普遍的固定投入（和成本）和可变投入（和成本）之间的区分。它从使用者（资本家）的角度区分输入，即使用者在使用它们时的灵活度。不变资本是指非人力投入生产，而可变资本是指人力投入（雇用劳动力进行劳动）。
rdf:langString
Постоя́нный капита́л — часть капитала, которая используется для покупки средств производства — оборудования, сырья, материалов, но без рабочей силы (без зарплаты). Это одно из основных понятий марксистской политической экономии. В современном бухгалтерском учёте термин постоянный капитал не используется. Термин был введён Марксом в его основном труде «Капитал»: Я напоминаю здесь читателю, что категории переменный капитал и постоянный капитал впервые введены в употребление мною. Разделение совокупного капитала на постоянный и переменный потребовалось Марксу для того, чтобы показать разные роли, которые играют эти части в процессе формирования стоимости товара. Маркс считал, что в процессе производства постоянный капитал лишь полностью переносит свою стоимость на результат производства, но не изменяет своей совокупной величины (эта величина остаётся постоянной). При таком переносе меняется лишь его физическая форма — исчезает сырьё, материалы, разрушается оборудование, а взамен появляется продукция, в стоимость которой полностью включена стоимость сырья, материалов и амортизация оборудования. Никаких изменений в величине стоимости при этом не происходит, перенесённая стоимость не изменяется, остаётся постоянной. Наблюдаемое превышение стоимости товара над величиной постоянного капитала Маркс объяснял особой ролью затрат на покупку рабочей силы (заработную плату, переменного капитала).
rdf:langString
Постíйний і змíнний капіта́л — поняття марксистської політекономії. Постійний капітал — частина фізичного капіталу, яка бере участь у процесі праці своїм речовим змістом, є при цьому фактором виробництва, але не залучається до процесу збільшення вартостей, не змінює величини своєї вартості і відповідно не створює додаткової вартості, а переноситься конкретною працею на новостворений продукт у формі амортизації. Змінний капітал — частина капіталу, авансована на придбання робочої сили, яка змінює свою вартість у процесі виробництва, тобто не тільки відтворює власний еквівалент, а й створює своєю працею завдяки синергічному ефекту додаткову вартість. Карл Маркс уперше поділив капітал на постійний (с) і змінний (V). Змінний капітал у вигляді номінальної заробітної плати належить до поточних затрат виробництва капіталіста. За марксистською теорією, більшу частину додаткової вартості за сучасних умов у розвинутих країнах привласнює переважно власник капіталу, частину вилучає держава через механізм оподаткування, а незначну частку привласнюють високооплачувані наймані працівники, які стали частковими співвласниками об'єктів власності. Західні та деякі вітчизняні економісти стверджують[джерело?], що вартість і додаткову вартість формує не тільки робоча сила (праця як окремий фактор виробництва), а й постійний капітал. Насправді[джерело?] єдиним джерелом вартості є праця у її різновидах. Але натепер ні змінний, ні постійний капітали, будучи відокремленими один від одного, неспроможні створювати вартість і додаткову вартість. При їх взаємодії виникає нова продуктивна сила (синергічний ефект), а головну роль у її створенні відіграє праця, оскільки саме вона надає руху засобам виробництва. Тому основну частину додаткової вартості повинні привласнювати безпосередні працівники, у тому числі зайняті управлінською працею, а власники засобів виробництва теж мають право на привласнення незначної частини додаткової вартості.
xsd:nonNegativeInteger
13501