Concordat of Bologna
http://dbpedia.org/resource/Concordat_of_Bologna an entity of type: Thing
Le concordat de Bologne est signé à Rome le 18 août 1516, lors du cinquième concile du Latran, entre le pape Léon X et le chancelier Antoine Duprat qui représentait le roi de France François Ier. Largement conçu par l'humaniste Jean de Pins, il est le fruit des discussions engagées à Bologne en décembre 1515 entre François Ier, auréolé du prestige de sa victoire de Marignan, et Léon X. Il régit les relations entre l'Église catholique romaine et le roi de France jusqu'en 1790. Il donne au roi de France un pouvoir sur l’Église dans son royaume dont ne disposait aucun autre souverain catholique.
rdf:langString
Il Concordato di Bologna fu un accordo siglato il 18 agosto 1516 a Roma fra papa Leone X e il rappresentante del re di Francia, Antonio Duprat con il quale il papa rinunciava ai territori di Parma e Piacenza, ma otteneva la revoca, da parte del sovrano francese, della Prammatica Sanzione di Bourges. Esso fu il frutto di trattative intraprese a Bologna nel dicembre del 1515 tra Francesco I, il cui prestigio si era da poco fortemente accresciuto a seguito della vittoria di Marignano, e il papa. Esso disciplinò le relazioni fra la Chiesa cattolica ed il regno di Francia fino al 1790, conferendo ai re di Francia un potere sulla Chiesa francese, del quale nessun altro sovrano cattolico disponeva.
rdf:langString
Het Concordaat van Bologna is een verdrag dat in 1516 werd gesloten tussen koning Frans I van Frankrijk en paus Leo X. Het was een zoveelste overwinning van het gallicanisme.
rdf:langString
A concordata de Bolonha foi um tratado assinado em 1516 entre o Rei da França Francisco I da França e o Papa Leão X. Aumentou o poder da coroa francesa sobre a igreja, concedendo ao monarca francês o direito de indicar os bispos e outras autoridades eclesiásticas, além de também poder usar as rendas dos bispados e abadias vagos. Este tratado reforçou a ideia de que a Igreja francesa tinha uma posição privilegiada em relação a Roma ("galicanismo").
rdf:langString
The Concordat of Bologna (1516) was an agreement between King Francis I of France and Pope Leo X that Francis negotiated in the wake of his victory at Marignano in September 1515. The groundwork was laid in a series of personal meetings of king and pope in Bologna, 11–15 December 1515. The concordat was signed in Rome on 18 August 1516. It marked a stage in the evolution of the Gallican Church.
rdf:langString
Das Konkordat von Bologna ist eine Übereinkunft zwischen dem französischen König Franz I. und dem Papst Leo X. Das Konkordat wurde am 19. Dezember 1516 in Bologna geschlossen. Franz erkannte darin die Superiorität des Papstes (über die Konzilien) und die Annaten (Abgaben für Übertragung eines geistlichen Amtes) an. Dafür erhielt er das Recht, die wichtigen Positionen in der französischen Kirche ohne Einmischung des Papstes zu besetzen. Die französische Kirche war somit organisatorisch dem König unterstellt. Er nutzte dies, um sie in die Verwaltung des französischen Staates einzubinden.
rdf:langString
El Concordato de Bolonia fue un acuerdo firmado por el rey Francisco I de Francia y por el papa Leon X el 18 de agosto de 1516, un paso importante en la evolución de la Iglesia Galicana, pues este concordato sustituyó explícitamente la Pragmática sanción de Bourges de 1438, que había resultado ineficaz para garantizar la libertad de la Iglesia en Francia.[cita requerida]
rdf:langString
Боло́нський конкорда́т — угода між французьким королем Франциском I і римським папою Левом X, укладена 18 серпня 1516 в Болоньї. Укладанню конкордату передували перемовини після перемоги при Мариньяно у вересні 1515, а основні положення конкордату були узгоджені під час особистих зустрічей Франциска I й папи в Болоньї 11—15 грудня 1515 року.
rdf:langString
Болонский конкордат (итал. Concordato di Bologna) — соглашение между французским королём Франциском I и римским папой Львом X, заключённое 18 августа 1516 года в Болонье. Заключению конкордата предшествовали переговоры после победы при Мариньяно в сентябре 1515 года, а основные положения конкордата были согласованы при личных встречах Франциска I и папы в Болонье, 11—15 декабря 1515 года.
rdf:langString
rdf:langString
Konkordat von Bologna
rdf:langString
Concordato de Bolonia
rdf:langString
Concordat of Bologna
rdf:langString
Concordat de Bologne
rdf:langString
Concordato di Bologna
rdf:langString
Concordaat van Bologna
rdf:langString
Concordata de Bolonha
rdf:langString
Болонский конкордат
rdf:langString
Болонський конкордат
xsd:integer
4017269
xsd:integer
1067307181
rdf:langString
Das Konkordat von Bologna ist eine Übereinkunft zwischen dem französischen König Franz I. und dem Papst Leo X. Das Konkordat wurde am 19. Dezember 1516 in Bologna geschlossen. Franz erkannte darin die Superiorität des Papstes (über die Konzilien) und die Annaten (Abgaben für Übertragung eines geistlichen Amtes) an. Dafür erhielt er das Recht, die wichtigen Positionen in der französischen Kirche ohne Einmischung des Papstes zu besetzen. Die französische Kirche war somit organisatorisch dem König unterstellt. Er nutzte dies, um sie in die Verwaltung des französischen Staates einzubinden. Dadurch war der vom Papst forcierte Ablasshandel in Frankreich weit weniger aktiv als in Deutschland, wo die Kirche direkt dem Papst unterstellt war. Andererseits hatte der französische König kein Interesse an der Reformation und bekämpfte in Frankreich die Verantwortlichen der Plakataffäre.
rdf:langString
The Concordat of Bologna (1516) was an agreement between King Francis I of France and Pope Leo X that Francis negotiated in the wake of his victory at Marignano in September 1515. The groundwork was laid in a series of personal meetings of king and pope in Bologna, 11–15 December 1515. The concordat was signed in Rome on 18 August 1516. It marked a stage in the evolution of the Gallican Church. The Concordat explicitly superseded the Pragmatic Sanction of Bourges (1438), which had proved ineffective in guaranteeing the privileges of the Church in France, where bishoprics and abbacies had been wrangled over even before the Parlement of Paris: "hardly anywhere were elections held in due form", R. Aubenas observes, "for the king succeeded in foisting his own candidates upon the electors by every conceivable means, not excluding the most ruthless". The Concordat permitted the Pope to collect all the income that the Catholic Church made in France, while the King of France was confirmed in his right to tithe the clerics and to restrict their right of appeal to Rome. The Concordat confirmed the King of France's right to nominate appointments to benefice (archbishops, bishops, abbots and priors), enabling the Crown, by controlling its personnel, to decide who was to lead the Gallican Church. Despite these gains, the Concordat was not the triumph of the French monarchy and encountered bitter opposition from the Parlement of France and the University of Paris. Canonical installation of those church officers was reserved to the Pope; thus the agreement confirmed the papal veto of any leader the King of France chose who might be deemed truly unqualified. The Concordat confirmed the Apostolic Camera's right to collect annates, the first year's revenue from each benefice, a right that when abused led to shuffling of prelates among dioceses. The fiction of elections to bishopric by canons and to abbacies by monks was discontinued. On Francis's part, it was at last firmly conceded that the Pope's powers were not subject to any council, an affirmation of the papal position in the long-crushed Conciliar Movement.
rdf:langString
El Concordato de Bolonia fue un acuerdo firmado por el rey Francisco I de Francia y por el papa Leon X el 18 de agosto de 1516, un paso importante en la evolución de la Iglesia Galicana, pues este concordato sustituyó explícitamente la Pragmática sanción de Bourges de 1438, que había resultado ineficaz para garantizar la libertad de la Iglesia en Francia.[cita requerida] Fue establecido en Bolonia, cuando Francisco de Francia había vencido en el alzamiento de la Batalla de Marignano en septiembre de 1515. En el concordato se acordó que el papa podía disponer de los ingresos obtenidos por la Iglesia católica en Francia, mientras que el rey fue confirmado en su derecho al diezmo de los clérigos y en el poder de restringir su derecho de apelación a Roma. El concordato confirmó el derecho del rey francés de nombrar arzobispos, obispos, abades y priores, permitiendo a la corona controlar a su personal y decidir quiénes serían los líderes de la Iglesia en Francia. Algunos detalles del acuerdo confirmaron el veto papal a cualquier líder que eligiera el rey de Francia que fuera juzgado como verdaderamente inadecuado para el cargo, y el derecho de la Cámara Apostólica de apercibir los ingresos de los primeros años de cada beneficio, llamados annates. Este derecho, cuando se abusó de él, condujo a la dispersión de los prelados entre diferentes diócesis. En este concordato Francisco finalmente aceptó de modo firme que el poder del papa no quedaba sujeto a ningún concilio, una afirmación de la posición papal en la larga y conflictiva discusión sobre el conciliarismo, que fue condenado por el Quinto Concilio Lateranense, celebrado entre 1512 y 1517, lo que confirmó el concordato.
rdf:langString
Le concordat de Bologne est signé à Rome le 18 août 1516, lors du cinquième concile du Latran, entre le pape Léon X et le chancelier Antoine Duprat qui représentait le roi de France François Ier. Largement conçu par l'humaniste Jean de Pins, il est le fruit des discussions engagées à Bologne en décembre 1515 entre François Ier, auréolé du prestige de sa victoire de Marignan, et Léon X. Il régit les relations entre l'Église catholique romaine et le roi de France jusqu'en 1790. Il donne au roi de France un pouvoir sur l’Église dans son royaume dont ne disposait aucun autre souverain catholique.
rdf:langString
Il Concordato di Bologna fu un accordo siglato il 18 agosto 1516 a Roma fra papa Leone X e il rappresentante del re di Francia, Antonio Duprat con il quale il papa rinunciava ai territori di Parma e Piacenza, ma otteneva la revoca, da parte del sovrano francese, della Prammatica Sanzione di Bourges. Esso fu il frutto di trattative intraprese a Bologna nel dicembre del 1515 tra Francesco I, il cui prestigio si era da poco fortemente accresciuto a seguito della vittoria di Marignano, e il papa. Esso disciplinò le relazioni fra la Chiesa cattolica ed il regno di Francia fino al 1790, conferendo ai re di Francia un potere sulla Chiesa francese, del quale nessun altro sovrano cattolico disponeva.
rdf:langString
Het Concordaat van Bologna is een verdrag dat in 1516 werd gesloten tussen koning Frans I van Frankrijk en paus Leo X. Het was een zoveelste overwinning van het gallicanisme.
rdf:langString
Болонский конкордат (итал. Concordato di Bologna) — соглашение между французским королём Франциском I и римским папой Львом X, заключённое 18 августа 1516 года в Болонье. Заключению конкордата предшествовали переговоры после победы при Мариньяно в сентябре 1515 года, а основные положения конкордата были согласованы при личных встречах Франциска I и папы в Болонье, 11—15 декабря 1515 года. Конкордат заменил собой Прагматическую санкцию 1438 года, которая оказалась неэффективной в обеспечении свободы церкви во Франции. Согласно конкордату, за папой сохранялось право быть верховной инстанцией церковного суда, а французскому королю, в свою очередь, предоставлялось право назначения на высшие церковные должности, включая епископов, которые ранее, как правило, избирались на кафедральных капитулах. Таким образом, на территории Франции было юридически закреплено подчинённое положение церкви по отношению к королевской власти. Церковные доходы и бенефиции, которыми располагал теперь французский король, сделались средством вознаграждения дворянства. Это частично разрешило вопрос о секуляризации церковных земель во Франции. Болонский конкордат был подтверждён на Пятом Латеранском соборе (1512—1517) и действовал вплоть до Великой французской революции (см. Гражданское устройство духовенства). Болонский конкордат изначально опубликованный в виде папской буллы, приобрел во Франции обязательную силу только после того как к его тексту были составлены специальные королевские грамоты, зарегистрированные в Парижском парламенте в установленном порядке. В связи с данной процедурой некоторые церковные постановления и решения (например, решения Тридентского собора) вводились в действие не в полном объёме. Вмешательство королевской власти в применение норм канонического права привело к тому, что ряд церковных канонов (особенно XXIV канон, посвященный брачно-семейным отношениям) действовал со многими национальными особенностями.
rdf:langString
A concordata de Bolonha foi um tratado assinado em 1516 entre o Rei da França Francisco I da França e o Papa Leão X. Aumentou o poder da coroa francesa sobre a igreja, concedendo ao monarca francês o direito de indicar os bispos e outras autoridades eclesiásticas, além de também poder usar as rendas dos bispados e abadias vagos. Este tratado reforçou a ideia de que a Igreja francesa tinha uma posição privilegiada em relação a Roma ("galicanismo").
rdf:langString
Боло́нський конкорда́т — угода між французьким королем Франциском I і римським папою Левом X, укладена 18 серпня 1516 в Болоньї. Укладанню конкордату передували перемовини після перемоги при Мариньяно у вересні 1515, а основні положення конкордату були узгоджені під час особистих зустрічей Франциска I й папи в Болоньї 11—15 грудня 1515 року. Конкордат замінив собою Прагматичну санкцію (1438), яка виявилась неефективною в забезпеченні свободи церкви у Франції. Відповідно до конкордату за папою зберігалось право бути верховною інстанцією церковного суду, а французькому королю, в свою чергу, надавалось право призначення на вищі церковні посади (раніше належали і ченцям). Таким чином, на території Франції було юридично закріплено підпорядковане положення церкви відносно до королівської влади. Церковні прибутки й бенефіції, якими розпоряджався відтоді король, стали засобом винагороди аристократії. Це частково вирішило питання про секуляризацію церковних земель у Франції. Болонський конкордат, підтверджений на П'ятому Латеранському соборі (1512—1517), діяв до 1682 року.
xsd:nonNegativeInteger
4436