Common Foreign and Security Policy
http://dbpedia.org/resource/Common_Foreign_and_Security_Policy an entity of type: Thing
La Política Exterior i de Seguretat Comuna (CFSP, sigles en anglès) és una política de la Unió Europea sobre afers exteriors, seguretat, defensa i acció diplomàtica. Tan sols es refereix a una part de les Relacions internacionals de la Unió Europea, que inclouen principalment els àmbits de Comerç i Política Comercial i altres àrees com el finançament a països tercers, etc. Aquesta política és la segona dels tres pilars de la Unió Europea tal com estableix el Tractat de Maastricht del 1992. Les decisions requereixen la unanimitat dels estats membres al Consell de la Unió Europea. La PESC està dirigida per l'Alt Representant de la Unió per a Afers Exteriors i Política de Seguretat, càrrec actualment ocupat per Josep Borrell.
rdf:langString
Společná zahraniční a bezpečnostní politika Evropské unie (SZBP) byla založena Maastrichtskou smlouvou v roce 1992 jako tzv. druhý pilíř EU. Má za úkol koordinovat zahraniční a bezpečnostní politiky členských zemí Evropské unie.
rdf:langString
Η Κοινή εξωτερική πολιτική και πολιτική ασφάλειας (ΚΕΠΠΑ), ιδρύθηκε ως ο δεύτερος από τους τρεις Πυλώνες της Ευρωπαϊκής Ένωσης στη Συνθήκη του Μάαστριχτ το 1992 και επεκτάθηκε από τη Συνθήκη του Άμστερνταμ το 1999. Διαδέχτηκε την Ευρωπαϊκή Πολιτική Συνεργασία. Η ΚΕΠΠΑ θεωρεί το ΝΑΤΟ ως υπεύθυνο για την εδαφική άμυνα της Ευρώπης, ενώ η ΕΕ από το 1999 είναι υπεύθυνη για την διατήρηση της ειρήνης, τη διατήρηση των συμφωνιών κ.ά
rdf:langString
Atzerri eta Segurtasun Politika Erkidea (ASPE) Europar Batasunaren politika nagusietako bat da, helburu hauek dituena: atzerriari eta segurtasunari buruzko gaietan Europar Batasunaren ekintza erkidea lortzea, Batasunaren segurtasun-modu guztiak indartzea, nazioarteko bakea eta segurtasuna zaintzea, nazioarteko lankidetza sustatzea, demokrazia eta zuzenbidezko estatua garatzea eta indartzea, eta giza eskubideak eta oinarrizko askatasunak errespetatzea. Europar Batasunaren bigarren zutabea eratzen du. Batasuneko atzerri- eta segurtasun-politika erkideko goi-ordezkariak, egun Josep Borrell kataluniarrak, politika hau zuzentzen du.
rdf:langString
Kebijakan Luar Negeri dan Keamanan Bersama (bahasa Inggris: Common Foreign and Security Policy disingkat CSDP) merupakan kebijakan yang disepakati negara-negara anggota Uni Eropa dalam berhubungan dengan pihak eksternal. Adanya kebijakan ini membuat Uni Eropa tampil sebagai satu kesatuan di forum-forum internasional. Pasca Perjanjian Lisbon tahun 2009, kebijakan ini diperkuat dengan pembentukan Perwakilan Tinggi Uni Eropa bidang Kebijakan Luar Negeri dan Keamanan serta pembentukan korps diplomatik yang bernama Pelayanan Aksi Eksternal Eropa atau European External Action Service (EEAS).
rdf:langString
공동 외교 안보 정책(Common Foreign and Security Policy, CFSP)는 유럽 연합의 세 개의 기둥 중 하나이다.
rdf:langString
La politica estera e di sicurezza comune (acronimo PESC, inglese CFSP) è la politica estera dell'Unione europea, gestita e promossa dall'Alto rappresentante per gli affari esteri e la politica di sicurezza e dal Servizio europeo per l'azione esterna.
rdf:langString
Het Gemeenschappelijk buitenlands en veiligheidsbeleid (GBVB) is het buitenlands en defensiebeleid van de EU ten opzichte van de buitenwereld.Beslissingen in de Raad van de Europese Unie moeten genomen worden met unanimiteit tussen de lidstaten, maar eens akkoord kunnen bepaalde aspecten verder beslist worden met gekwalificeerde meerderheid.Buitenlands beleid wordt voorgezeten en vertegenwoordigd door de hoge vertegenwoordiger voor het GBVB. Sinds 2019 is dat Josep Borrell.
rdf:langString
共通外交・安全保障政策（きょうつうがいこう・あんぜんほしょうせいさく）とは、おもに安全保障や防衛に関する外交交渉や活動について、加盟国間で合意された欧州連合の組織的外交政策。共通外交・安全保障政策は、通商政策や第三国などに対する援助協力などの分野がある欧州連合の対外関係のなかでも特定の分野のみを扱うものである。共通外交・安全保障政策に関する決定は欧州連合理事会において全加盟国の意見の一致を要することになっているが、合意があれば特定の案件について条件付き多数決での決定ができる。 共通外交・安全保障政策を担うのは欧州連合外務・安全保障政策上級代表である。共通外交・安全保障政策では北大西洋条約機構がヨーロッパの地域的防衛や平和維持を担うものとしているが、1999年からは欧州連合が行為文書による平和維持や治安維持といった行動を実施している。 共通外交・安全保障政策は1993年発効の欧州連合条約で導入された3つの柱構造の「2本目の柱」とされてきたが、2009年に発効したリスボン条約によって欧州連合の政策分野を分けてきた3つの柱構造は廃止された。
rdf:langString
共同外交与安全政策（英語：Common Foreign and Security Policy，简称CFSP；法語：Politique étrangère et de sécurité commune，简称PESC；德語：Gemeinsame Außen- und Sicherheitspolitik，简称GASP）是欧盟三大支柱的第二支柱，1993年11月1日在马斯特里赫特条约（也称欧洲联盟条约）生效时由其前身“欧洲政治合作”转变而来。
rdf:langString
السياسة الخارجية والأمنية المشتركة للاتحاد الأوروبي (بالإنجليزية: The Common Foreign and Security Policy : CFSP) يتم تنظيمها وفقا للسياسة الخارجية في الاتحاد الأوروبي في مجال الدبلوماسية والإجراءات الأمنية والدفاعية. تتعامل CFSP مع جزء محدد من علاقات الاتحاد الأوروبي الخارجية فقط، التي تشمل بشكل رئيسي مجالات سياسة التجارة والمعاملات التجارية ومجالات أخرى مثل تمويل بلدان العالم الثالث، الخ. تتطلب القرارات إجماع الدول الأعضاء في مجلس الاتحاد الأوروبي، ولكن عند بعد الموافقة، يمكن تطوير جوانب معينة بتصويت الأغلبية المؤهلة. يرأس السياسة الخارجية ويمثلها .
rdf:langString
Die Gemeinsame Außen- und Sicherheitspolitik (GASP; englisch Common Foreign and Security Policy, CFSP; französisch Politique étrangère et de sécurité commune, PESC) ist ein Politikbereich der Europäischen Union. Er bezeichnet die Zusammenarbeit der EU-Mitgliedstaaten in den Bereichen Außen-, Sicherheits- und Verteidigungspolitik und ist Teil des „auswärtigen Handelns der Union“, das noch Bereiche wie die Entwicklungs- und Handelspolitik umfasst. Ein Unterbereich der GASP ist die Gemeinsame Sicherheits- und Verteidigungspolitik (GSVP), für die teilweise eigene Regeln gelten.
rdf:langString
La (KESP) de la Eŭropa Unio (EU) – angle Common Foreign and Security Policy (CFSP), france Politique étrangère et de sécurité commune (PESC), germane Gemeinsame Außen- kaj Sicherheitspolitik (GASP) – hispane Política exterior de la Unión Europea - estas unu el tri politikaj kolonoj de la Eŭropa Unio instalita dum la jaro 1992 pere de la traktato de Mastriĥto. Ĝi estas signo pri la volo de la EU-membroŝtatoj, al la ekstero havi kaj montri unuecan politikan pozicion en temoj de monda politiko. Aparte gravan pozicion rilate al la komuna politiko havas la Alta Reprezentanto por la komuna ekstera kaj sekureca politiko de la Eŭropa Unio – angle High Representative for the Common Foreign and Security Policy, france Haut représentant de l'Union pour les affaires étrangères et la politique de sécu
rdf:langString
The Common Foreign and Security Policy (CFSP) is the organised, agreed foreign policy of the European Union (EU) for mainly security and defence diplomacy and actions. CFSP deals only with a specific part of the EU's external relations, which domains include mainly Trade and Commercial Policy and other areas such as funding to third countries, etc. Decisions require unanimity among member states in the Council of the European Union, but once agreed, certain aspects can be further decided by qualified majority voting. Foreign policy is chaired and represented by the EU's High Representative, currently Josep Borrell.
rdf:langString
La política exterior y de seguridad común (PESC) es una de las dos plataformas o medios de actuación en que se estructura la acción exterior (AE) de la Unión Europea. Se trata de un ámbito específico de acción que se encuentra sometido a reglas de funcionamiento asimismo específicas, diferentes a las que rigen el resto de políticas comunitarias, incluidas las que tienen vocación exterior (ayuda al desarrollo y cooperación, política comercial común, etc.), y que se enmarcan en una filosofía política más cercana al intergubernamentalismo que al llamado método comunitario.
rdf:langString
La politique étrangère et de sécurité commune de l'Union européenne, également connue sous le sigle PESC, était le deuxième des trois piliers instaurés en 1992 par le traité sur l'Union européenne de Maastricht. La structure en pilier a été abolie par l'entrée en vigueur du traité de Lisbonne le 1er décembre 2009.
rdf:langString
Wspólna polityka zagraniczna i bezpieczeństwa (WPZiB, ang. Common Foreign and Security Policy, CFSP) – stanowi jeden z obszarów działalności Unii Europejskiej, który obejmuje wszelkie dziedziny polityki zagranicznej i ogół kwestii dotyczących bezpieczeństwa Unii, w tym stopniowe określanie wspólnej polityki obronnej, która może prowadzić do wspólnej obrony. Została powołana na mocy traktatu z Maastricht, podpisanego 7 lutego 1992 roku, a następnie rozwinięta przez traktaty z Amsterdamu (1997 r.), z Nicei (2001 r.) oraz z Lizbony (2007 r.). Jej podstawowym zadaniem jest koordynowanie polityki zagranicznej oraz bezpieczeństwa zewnętrznego państw członkowskich Unii Europejskiej w celu ochrony wspólnych wartości, podstawowych interesów, niezawisłości i integralności Unii. Współpracując w jej r
rdf:langString
A Política Externa e de Segurança Comum (PESC) foi um dos pilares da União Europeia e possuía a máxima importância para o entendimento das relações internacionais. Exercia influência dentro e fora do continente europeu e procura preservar a paz e a segurança, bem como salvaguardar valores comuns, desenvolver a democracia, o respeito pelos direitos humanos e o Estado de direito. Os objectivos da PESC eram os seguintes: Este pilar foi abolido com o Tratado de Lisboa, em 1 de dezembro de 2009.
rdf:langString
Den gemensamma utrikes- och säkerhetspolitiken (Gusp) är Europeiska unionens utrikes- och säkerhetspolitik och ett av unionens befogenhetsområden. Den utgör en del av unionens yttre åtgärder. Gusp innebär att unionen i sin helhet och tillsammans med sina medlemsstater antar gemensamma ståndpunkter i utrikespolitiska frågor och vidtar gemensamma åtgärder i olika frågor som rör dess omvärld. Till skillnad från unionens övriga befogenhetsområden är Gusp uteslutande ett mellanstatligt samarbete och de flesta beslut fattas av Europeiska rådet och Europeiska unionens råd med enhällighet. Europaparlamentet har ytterst litet inflytande på området och EU-domstolen saknar behörighet inom större delen av den gemensamma utrikes- och säkerhetspolitiken.
rdf:langString
Общая внешняя политика и политика безопасности (сокр. ОВПБ; англ. Common Foreign and Security Policy, сокр. англ. CFSP) Интеграция в области ОВПБ шла со значительными трудностями. Первая попытка интеграции была предпринята в начале 1952 года, когда Франция, ФРГ, Италия и Бельгия, Нидерланды, Люксембург подписали договор об учреждении Европейского Оборонительного сообщества (ЕОС). Однако парламент Франции заблокировал создание ЕОС. Интеграция стала развиваться в направлении от экономики к политике.
rdf:langString
Спільна зовнішня та безпекова політика (англ. Common foreign and security policy (CFSP)) — один з двох міжурядових «стовпів» Європейського Союзу. Спільну зовнішню та безпекову політику (СЗБП) започаткував Договір про Європейський Союз (ДЄС) замість так званої «європейської політичної співпраці». СЗБП має на меті формування спільної оборонної політики, яка може, зрештою, привести до єдиної системи оборони. Розділ V (статті 11-28) договору, відомий також як «другий стовп», визначає не тільки завдання СЗБП, а й специфічні юридичні інструменти їх реалізації — спільні дії та спільні позиції, застосування яких ухвалюється одностайним голосуванням у Раді.
rdf:langString
rdf:langString
السياسة الخارجية والأمنية المشتركة للاتحاد الأوروبي
rdf:langString
Política Exterior i de Seguretat Comuna
rdf:langString
Společná zahraniční a bezpečnostní politika
rdf:langString
Gemeinsame Außen- und Sicherheitspolitik
rdf:langString
Κοινή εξωτερική πολιτική και πολιτική ασφάλειας
rdf:langString
Komuna ekstera kaj sekureca politiko de la Eŭropa Unio
rdf:langString
Política exterior y de seguridad común de la Unión Europea
rdf:langString
Common Foreign and Security Policy
rdf:langString
Atzerri eta Segurtasun Politika Erkidea
rdf:langString
Kebijakan Luar Negeri dan Keamanan Bersama
rdf:langString
Politica estera e di sicurezza comune
rdf:langString
Politique étrangère et de sécurité commune
rdf:langString
공동 외교 안보 정책
rdf:langString
共通外交・安全保障政策
rdf:langString
Gemeenschappelijk buitenlands en veiligheidsbeleid
rdf:langString
Política Externa e de Segurança Comum da União Europeia
rdf:langString
Wspólna polityka zagraniczna i bezpieczeństwa
rdf:langString
Общая внешняя политика и политика безопасности
rdf:langString
Gemensamma utrikes- och säkerhetspolitiken
rdf:langString
Спільна зовнішня та безпекова політика
rdf:langString
共同外交与安全政策
xsd:integer
165304
xsd:integer
1116299460
rdf:langString
Common Foreign and
rdf:langString
Security Policy
rdf:langString
center
rdf:langString
EPC ← 1993–2009 → EU
rdf:langString
File:Pillars of the European Union.svg
rdf:langString
The three pillars constituting the European Union
rdf:langString
La Política Exterior i de Seguretat Comuna (CFSP, sigles en anglès) és una política de la Unió Europea sobre afers exteriors, seguretat, defensa i acció diplomàtica. Tan sols es refereix a una part de les Relacions internacionals de la Unió Europea, que inclouen principalment els àmbits de Comerç i Política Comercial i altres àrees com el finançament a països tercers, etc. Aquesta política és la segona dels tres pilars de la Unió Europea tal com estableix el Tractat de Maastricht del 1992. Les decisions requereixen la unanimitat dels estats membres al Consell de la Unió Europea. La PESC està dirigida per l'Alt Representant de la Unió per a Afers Exteriors i Política de Seguretat, càrrec actualment ocupat per Josep Borrell.
rdf:langString
السياسة الخارجية والأمنية المشتركة للاتحاد الأوروبي (بالإنجليزية: The Common Foreign and Security Policy : CFSP) يتم تنظيمها وفقا للسياسة الخارجية في الاتحاد الأوروبي في مجال الدبلوماسية والإجراءات الأمنية والدفاعية. تتعامل CFSP مع جزء محدد من علاقات الاتحاد الأوروبي الخارجية فقط، التي تشمل بشكل رئيسي مجالات سياسة التجارة والمعاملات التجارية ومجالات أخرى مثل تمويل بلدان العالم الثالث، الخ. تتطلب القرارات إجماع الدول الأعضاء في مجلس الاتحاد الأوروبي، ولكن عند بعد الموافقة، يمكن تطوير جوانب معينة بتصويت الأغلبية المؤهلة. يرأس السياسة الخارجية ويمثلها . تعتبر السياسة الخارجية والأمنية أن المسؤول عن الدفاع الإقليمي في أوروبا و «صنع السلام» هو منظمة حلف شمال الأطلسي. ومع ذلك، فمنذ عام 1999، تحمل الاتحاد الأوروبي مسؤولية البعثات، مثل «حفظ السلام» والحفاظ على المعاهدات، وغيرها. وتستخدم كثيرا عبارة «قابل للانفصال ولكن غير منفصل» "separable, but not separate" لوصف العلاقة بين قوات الاتحاد الأوروبي وحلف شمال الأطلسي، ولكن يمكن تخصيص أجزاء من قوات الناتو إلى الاتحاد الأوروبي إذا لزم الأمر. أما بخصوص البعثات، فالحق في رفض العرض أولا موجود: قد يتحرك الاتحاد الأوروبي في حال قرر حلف شمال الأطلسي أولا بعدم التدخل.
rdf:langString
Společná zahraniční a bezpečnostní politika Evropské unie (SZBP) byla založena Maastrichtskou smlouvou v roce 1992 jako tzv. druhý pilíř EU. Má za úkol koordinovat zahraniční a bezpečnostní politiky členských zemí Evropské unie.
rdf:langString
Η Κοινή εξωτερική πολιτική και πολιτική ασφάλειας (ΚΕΠΠΑ), ιδρύθηκε ως ο δεύτερος από τους τρεις Πυλώνες της Ευρωπαϊκής Ένωσης στη Συνθήκη του Μάαστριχτ το 1992 και επεκτάθηκε από τη Συνθήκη του Άμστερνταμ το 1999. Διαδέχτηκε την Ευρωπαϊκή Πολιτική Συνεργασία. Η ΚΕΠΠΑ θεωρεί το ΝΑΤΟ ως υπεύθυνο για την εδαφική άμυνα της Ευρώπης, ενώ η ΕΕ από το 1999 είναι υπεύθυνη για την διατήρηση της ειρήνης, τη διατήρηση των συμφωνιών κ.ά
rdf:langString
Die Gemeinsame Außen- und Sicherheitspolitik (GASP; englisch Common Foreign and Security Policy, CFSP; französisch Politique étrangère et de sécurité commune, PESC) ist ein Politikbereich der Europäischen Union. Er bezeichnet die Zusammenarbeit der EU-Mitgliedstaaten in den Bereichen Außen-, Sicherheits- und Verteidigungspolitik und ist Teil des „auswärtigen Handelns der Union“, das noch Bereiche wie die Entwicklungs- und Handelspolitik umfasst. Ein Unterbereich der GASP ist die Gemeinsame Sicherheits- und Verteidigungspolitik (GSVP), für die teilweise eigene Regeln gelten. Die GASP wurde mit dem Vertrag von Maastricht 1993 eingerichtet. Es handelt sich dabei um eine rein intergouvernementale (zwischenstaatliche) Kooperation der Regierungen; wichtige Beschlüsse können daher grundsätzlich nur einstimmig von allen Mitgliedstaaten im Europäischen Rat oder im Rat der Europäischen Union gefasst werden. Für die Durchführung der GASP sind der Hohe Vertreter der EU für Außen- und Sicherheitspolitik und der ihm unterstellte Europäische Auswärtige Dienst sowie die diplomatischen Dienste der Mitgliedstaaten zuständig. Die Bestimmungen zur GASP finden sich in Art. 21 bis Art. 46 des EU-Vertrags.
rdf:langString
La (KESP) de la Eŭropa Unio (EU) – angle Common Foreign and Security Policy (CFSP), france Politique étrangère et de sécurité commune (PESC), germane Gemeinsame Außen- kaj Sicherheitspolitik (GASP) – hispane Política exterior de la Unión Europea - estas unu el tri politikaj kolonoj de la Eŭropa Unio instalita dum la jaro 1992 pere de la traktato de Mastriĥto. Ĝi estas signo pri la volo de la EU-membroŝtatoj, al la ekstero havi kaj montri unuecan politikan pozicion en temoj de monda politiko. Aparte gravan pozicion rilate al la komuna politiko havas la Alta Reprezentanto por la komuna ekstera kaj sekureca politiko de la Eŭropa Unio – angle High Representative for the Common Foreign and Security Policy, france Haut représentant de l'Union pour les affaires étrangères et la politique de sécurité, germane Hoher Vertreter für la Gemeinsame Außen- kaj Sicherheitspolitik: Tiun pozicion ekde la 18-a de oktobro 1999 plenumas la politikisto Javier Solana. La komuna ekstera kaj sekureca politiko de la Eŭropa Unio diferencigendas de la komuna komerca politiko kaj la evoluiga politiko de la Eŭropa Unio.
rdf:langString
The Common Foreign and Security Policy (CFSP) is the organised, agreed foreign policy of the European Union (EU) for mainly security and defence diplomacy and actions. CFSP deals only with a specific part of the EU's external relations, which domains include mainly Trade and Commercial Policy and other areas such as funding to third countries, etc. Decisions require unanimity among member states in the Council of the European Union, but once agreed, certain aspects can be further decided by qualified majority voting. Foreign policy is chaired and represented by the EU's High Representative, currently Josep Borrell. The CFSP sees the North Atlantic Treaty Organisation (NATO) as responsible for the territorial defence of Europe and reconciliation. However, since 1999, the European Union is responsible for implementing missions such as peacekeeping and policing of treaties. A phrase often used to describe the relationship between the EU forces and NATO is "separable, but not separate". The same forces and capabilities form the basis of both EU and NATO efforts, but portions can be allocated to the European Union if necessary.
rdf:langString
La política exterior y de seguridad común (PESC) es una de las dos plataformas o medios de actuación en que se estructura la acción exterior (AE) de la Unión Europea. Se trata de un ámbito específico de acción que se encuentra sometido a reglas de funcionamiento asimismo específicas, diferentes a las que rigen el resto de políticas comunitarias, incluidas las que tienen vocación exterior (ayuda al desarrollo y cooperación, política comercial común, etc.), y que se enmarcan en una filosofía política más cercana al intergubernamentalismo que al llamado método comunitario. La PESC no ha alcanzado el mismo grado de integración dentro de la Unión Europea que el de otras políticas, especialmente en materia económica. Esta política es un ámbito en el que los estados han querido mantener el poder decisorio. En este sentido, la regla de la unanimidad permite a cualquier Estado vetar aquellas decisiones en este ámbito que considere oportuno. La política exterior y de seguridad común abarca potencialmente todos los ámbitos de la política exterior y de las relaciones internacionales (se exceptúan los específicamente sujetos a otras políticas comunes), así como todas las relativas a la seguridad de la Unión, incluida una política común de seguridad y defensa (PCSD) que podrá conducir a una defensa común. La política exterior y de seguridad común está dirigida por el Alto Representante de la Unión para Asuntos Exteriores y Política de Seguridad, Es a petición de este o de un Estado miembro que se toman las decisiones por consenso en el Consejo de Asuntos de Exteriores. En materia de defensa se contemplan mecanismos para la realización de misiones fuera de las fronteras de la Unión. Estas misiones son voluntarias y pueden tener carácter civil y militar. Su origen se halla en las Misiones de Petersberg.
rdf:langString
Atzerri eta Segurtasun Politika Erkidea (ASPE) Europar Batasunaren politika nagusietako bat da, helburu hauek dituena: atzerriari eta segurtasunari buruzko gaietan Europar Batasunaren ekintza erkidea lortzea, Batasunaren segurtasun-modu guztiak indartzea, nazioarteko bakea eta segurtasuna zaintzea, nazioarteko lankidetza sustatzea, demokrazia eta zuzenbidezko estatua garatzea eta indartzea, eta giza eskubideak eta oinarrizko askatasunak errespetatzea. Europar Batasunaren bigarren zutabea eratzen du. Batasuneko atzerri- eta segurtasun-politika erkideko goi-ordezkariak, egun Josep Borrell kataluniarrak, politika hau zuzentzen du.
rdf:langString
Kebijakan Luar Negeri dan Keamanan Bersama (bahasa Inggris: Common Foreign and Security Policy disingkat CSDP) merupakan kebijakan yang disepakati negara-negara anggota Uni Eropa dalam berhubungan dengan pihak eksternal. Adanya kebijakan ini membuat Uni Eropa tampil sebagai satu kesatuan di forum-forum internasional. Pasca Perjanjian Lisbon tahun 2009, kebijakan ini diperkuat dengan pembentukan Perwakilan Tinggi Uni Eropa bidang Kebijakan Luar Negeri dan Keamanan serta pembentukan korps diplomatik yang bernama Pelayanan Aksi Eksternal Eropa atau European External Action Service (EEAS).
rdf:langString
La politique étrangère et de sécurité commune de l'Union européenne, également connue sous le sigle PESC, était le deuxième des trois piliers instaurés en 1992 par le traité sur l'Union européenne de Maastricht. La structure en pilier a été abolie par l'entrée en vigueur du traité de Lisbonne le 1er décembre 2009. Pour permettre à l'Union de jouer un rôle politique sur la scène internationale, le traité de Maastricht a institué une politique étrangère et de sécurité commune y compris la définition à terme d'une « politique de défense commune ». Elle est le volet diplomatique et de sécurité de l'action extérieure de l'Union européenne et complète les politiques extérieures de la Communauté européenne telles que la politique commerciale commune, la politique de développement, ou la dimension externe des politiques communautaires internes (euro, environnement, immigration, visas, etc.). Les dispositions de la PESC ont été révisées par le traité d'Amsterdam (1997), par le Traité de Nice (2001) qui a amorcé la Politique de sécurité et de défense commune (PSDC) et par celui de Lisbonne (2007) . Enfin, des mesures particulières ont été décidées à la suite de l’invasion de l’Ukraine par Russie en février 2022.
rdf:langString
공동 외교 안보 정책(Common Foreign and Security Policy, CFSP)는 유럽 연합의 세 개의 기둥 중 하나이다.
rdf:langString
La politica estera e di sicurezza comune (acronimo PESC, inglese CFSP) è la politica estera dell'Unione europea, gestita e promossa dall'Alto rappresentante per gli affari esteri e la politica di sicurezza e dal Servizio europeo per l'azione esterna.
rdf:langString
Het Gemeenschappelijk buitenlands en veiligheidsbeleid (GBVB) is het buitenlands en defensiebeleid van de EU ten opzichte van de buitenwereld.Beslissingen in de Raad van de Europese Unie moeten genomen worden met unanimiteit tussen de lidstaten, maar eens akkoord kunnen bepaalde aspecten verder beslist worden met gekwalificeerde meerderheid.Buitenlands beleid wordt voorgezeten en vertegenwoordigd door de hoge vertegenwoordiger voor het GBVB. Sinds 2019 is dat Josep Borrell.
rdf:langString
共通外交・安全保障政策（きょうつうがいこう・あんぜんほしょうせいさく）とは、おもに安全保障や防衛に関する外交交渉や活動について、加盟国間で合意された欧州連合の組織的外交政策。共通外交・安全保障政策は、通商政策や第三国などに対する援助協力などの分野がある欧州連合の対外関係のなかでも特定の分野のみを扱うものである。共通外交・安全保障政策に関する決定は欧州連合理事会において全加盟国の意見の一致を要することになっているが、合意があれば特定の案件について条件付き多数決での決定ができる。 共通外交・安全保障政策を担うのは欧州連合外務・安全保障政策上級代表である。共通外交・安全保障政策では北大西洋条約機構がヨーロッパの地域的防衛や平和維持を担うものとしているが、1999年からは欧州連合が行為文書による平和維持や治安維持といった行動を実施している。 共通外交・安全保障政策は1993年発効の欧州連合条約で導入された3つの柱構造の「2本目の柱」とされてきたが、2009年に発効したリスボン条約によって欧州連合の政策分野を分けてきた3つの柱構造は廃止された。
rdf:langString
Wspólna polityka zagraniczna i bezpieczeństwa (WPZiB, ang. Common Foreign and Security Policy, CFSP) – stanowi jeden z obszarów działalności Unii Europejskiej, który obejmuje wszelkie dziedziny polityki zagranicznej i ogół kwestii dotyczących bezpieczeństwa Unii, w tym stopniowe określanie wspólnej polityki obronnej, która może prowadzić do wspólnej obrony. Została powołana na mocy traktatu z Maastricht, podpisanego 7 lutego 1992 roku, a następnie rozwinięta przez traktaty z Amsterdamu (1997 r.), z Nicei (2001 r.) oraz z Lizbony (2007 r.). Jej podstawowym zadaniem jest koordynowanie polityki zagranicznej oraz bezpieczeństwa zewnętrznego państw członkowskich Unii Europejskiej w celu ochrony wspólnych wartości, podstawowych interesów, niezawisłości i integralności Unii. Współpracując w jej ramach, państwa członkowskie starają się wspólnie skuteczniej wpływać na globalną politykę i umacniać pozycję Europy na arenie międzynarodowej, dbając o pokój, przestrzeganie praw człowieka i rządów prawa na całym świecie.
rdf:langString
Общая внешняя политика и политика безопасности (сокр. ОВПБ; англ. Common Foreign and Security Policy, сокр. англ. CFSP) Интеграция в области ОВПБ шла со значительными трудностями. Первая попытка интеграции была предпринята в начале 1952 года, когда Франция, ФРГ, Италия и Бельгия, Нидерланды, Люксембург подписали договор об учреждении Европейского Оборонительного сообщества (ЕОС). Однако парламент Франции заблокировал создание ЕОС. Интеграция стала развиваться в направлении от экономики к политике. В 1974 году был учреждён Европейский совет на уровне глав государств и правительств, принявший рекомендацию об учреждении Политического союза. Переговоры и консультации об учреждении Политического союза натолкнулись на традиционное противостояние защитников прерогатив национальных государств и сторонников наднациональности, также многие страны выступали против дублирования функций НАТО. В Милане в 1985 году Канцлер ФРГ Коль и президент Франции Миттеран выдвинули совместный проект Договора о Европейском союзе, предусматривавший проведение согласованной внешней и оборонной политики. В июне 1992 года на совещании в Бонне страны ЗЕС приняли «Петерсбергскую декларацию», касавшуюся отношений между ЗЕС, ЕС и НАТО. Декларация предусматривала расширение функций ЗЕС. Он должен был не только гарантировать оборону территорий стран-участниц, но и освоить проведение гуманитарных и спасательных операций, миротворческих миссий, а также выполнение задач по управлению кризисами, включая понуждение к миру в интересах всего ЕС. Взаимодействовать с НАТО ЗЕС начал только в 1994 году, когда Америка, опасаясь потери своего влияния в мире, побудила страны принять «Берлинскую формулу НАТО», которая подразумевала развитие союза на основе военной инфраструктуры Северного альянса и тесном взаимодействии с США. В последующем ЗЕС был включён в ЕС по Амстердамскому договору. Маастрихтский договор 1993 года впервые ввёл понятие трёх опор ЕС. Второй опорой является формирование Общей внешней политики и политики безопасности, в договоре провозглашаются следующие принципы: 1.
* защита общих ценностей в соответствии с Уставом ООН; 2.
* усиление безопасности ЕС; 3.
* сохранение мира и международной безопасности; 4.
* повышение единоличной роли ЕС в определении единой внешней политики; 5.
* создание Подразделения по планированию новой политики и раннему предупреждению с целью анализа международных событий и выработке решений; 6.
* введение поста Верховного представителя по вопросам общей внешней политики и политики безопасности. ОВПБ стала новым направлением деятельности ЕС, развивающим опыт «европейского политического сотрудничества» и предусматривающим согласование и осуществление странами ЕС совместных внешнеполитических действий на основе единогласно принятых решений. Амстердамский договор (1997 года) реформировал ОВПБ с целью повышения эффективности её функционирования. Были предусмотрены следующие институциональные новации:
* «Общая Стратегия»;
* возможность «конструктивного воздержания» от участия во внешнеполитических акциях;
* должность Верховного Представителя по ОВПБ и дополнительный аппарат внешнеполитического планирования в составе Генерального Секретариата Совета ЕС;
* положение о постепенном включении Западноевропейского союза и подчинённых ему органов в общую систему институтов ЕС. Поворотным пунктом в решении вопроса об интеграции в ОВПБ стала встреча Ширака и Блэра в Сан-Мало в декабре 1998 г. Была сформулирована цель — обеспечить Евросоюзу военные возможности для выполнения так называемых «Петерсбергских миссий» В июне 1999 года на саммите в Кёльне страны ЕС приняли решение об углублении ВП координации и переходе к проведению общей политики в области безопасности и обороны (ОЕПБО). Выработку и проведение этой политики вменили в обязанность верховному представителю ЕС по вопросам ВП и безопасности, на этот пост был назначен бывший генсекретарь НАТО Хавьер Солана. В руках верховного представителя стали концентрироваться полномочия, связанные с представительством полит. и военно-полит. интересов ЕС в отношениях с внешними партнерами. Однако интеграция в ЕС в области взаимоотношений с внешним миром осуществляется прежде всего через межправительственную координацию и в гораздо меньшей мере — посредством делегирования полномочий на уровень интеграционного объединения. Сфера ВП остается довольно чувствительной, и государства весьма осторожны в том, что касается отказа от своих прав и возможностей в этой области. В результате из-за несовпадения ВП ориентиров и приоритетов стран-участниц «единая ВП» нередко оказывается невозможной даже на основе согласования позиций. На саммите ЕС в Хельсинки (декабрь 1999) было решено создать к 2003 году потенциал, позволяющий в двухмесячный срок развернуть военный контингент численностью 60 тыс. человек («корпус быстрого развёртывания»), способный к самостоятельным действиям по выполнению всего спектра «Петерсбергских миссий». С 2001 года по решению Ниццкого договора в Брюсселе начинают свою работу новые структуры ЕС — (на уровне дипломатических представителей стран-участниц) и Военный комитет (в составе начальников главных военных штабов стран Евросоюза). Лиссабонский договор 2009 года расширил сферу полномочий ЕС в области внешней и оборонной политики. Была создана Европейская служба внешних связей, где одним из департаментов является Военный штаб ЕС.
rdf:langString
A Política Externa e de Segurança Comum (PESC) foi um dos pilares da União Europeia e possuía a máxima importância para o entendimento das relações internacionais. Exercia influência dentro e fora do continente europeu e procura preservar a paz e a segurança, bem como salvaguardar valores comuns, desenvolver a democracia, o respeito pelos direitos humanos e o Estado de direito. Os objectivos da PESC eram os seguintes:
* Salvaguardar os valores comuns, os interesses básicos e a independência da União Europeia;
* Reforçar a segurança da União Europeia e dos seus membros, sob todas as formas;
* Manutenção da paz e do reforço da segurança internacional;
* Desenvolvimento e consolidação de democracia e do Estado de Direito, bem como o respeito dos direitos humanos e das liberdades fundamentais. Este pilar foi abolido com o Tratado de Lisboa, em 1 de dezembro de 2009.
rdf:langString
Den gemensamma utrikes- och säkerhetspolitiken (Gusp) är Europeiska unionens utrikes- och säkerhetspolitik och ett av unionens befogenhetsområden. Den utgör en del av unionens yttre åtgärder. Gusp innebär att unionen i sin helhet och tillsammans med sina medlemsstater antar gemensamma ståndpunkter i utrikespolitiska frågor och vidtar gemensamma åtgärder i olika frågor som rör dess omvärld. Till skillnad från unionens övriga befogenhetsområden är Gusp uteslutande ett mellanstatligt samarbete och de flesta beslut fattas av Europeiska rådet och Europeiska unionens råd med enhällighet. Europaparlamentet har ytterst litet inflytande på området och EU-domstolen saknar behörighet inom större delen av den gemensamma utrikes- och säkerhetspolitiken. Gusp härrör från det europeiska politiska samarbetet, som bildades i början av 1970-talet. Genom europeiska enhetsakten, som trädde i kraft den 1 juli 1987, formaliserades samarbetet och med Maastrichtfördraget, som trädde i kraft den 1 november 1993, skapades den nuvarande gemensamma utrikes- och säkerhetspolitiken. Gusp leds av den höga representanten för utrikes frågor och säkerhetspolitik, som är vice ordförande i Europeiska kommissionen och ordförande för rådet för utrikes frågor. Till sitt stöd har den höga representanten Europeiska utrikestjänsten.
rdf:langString
共同外交与安全政策（英語：Common Foreign and Security Policy，简称CFSP；法語：Politique étrangère et de sécurité commune，简称PESC；德語：Gemeinsame Außen- und Sicherheitspolitik，简称GASP）是欧盟三大支柱的第二支柱，1993年11月1日在马斯特里赫特条约（也称欧洲联盟条约）生效时由其前身“欧洲政治合作”转变而来。
rdf:langString
Спільна зовнішня та безпекова політика (англ. Common foreign and security policy (CFSP)) — один з двох міжурядових «стовпів» Європейського Союзу. Спільну зовнішню та безпекову політику (СЗБП) започаткував Договір про Європейський Союз (ДЄС) замість так званої «європейської політичної співпраці». СЗБП має на меті формування спільної оборонної політики, яка може, зрештою, привести до єдиної системи оборони. Розділ V (статті 11-28) договору, відомий також як «другий стовп», визначає не тільки завдання СЗБП, а й специфічні юридичні інструменти їх реалізації — спільні дії та спільні позиції, застосування яких ухвалюється одностайним голосуванням у Раді. Амстердамський договір (травень 1999 року) запровадив посаду «Верховного представника» з питань спільної зовнішньої та безпекової політики, надав у розпорядження Європейському Союзу новий інструмент — спільну стратегію, і дозволив, за певних умов, використання голосування кваліфікованою більшістю. Ніццький договір, своєю чергою, дозволив, також за певних умов, вдаватися до тіснішої співпраці в сфері безпеки для здійснення спільних дій і спільних позицій, але не для військових чи оборонних операцій. Європейська Конституція запроваджує постійну посаду міністра закордонних справ ЄС, який замінить водночас і Верховного представника з питань СЗБП і члена Комісії з зовнішніх справ, які досі певною мірою дублювали функції один одного. Спільна зовнішня та безпекова політика Європейського Союзу передбачає визначення загальних рис спільної оборонної політики, яка, можливо, з часом приведе до створення спільної оборонної структури. Щодо оборони, Європейський Союз звернувся до Західноєвропейського союзу з проханням розробити і запровадити рішення та заходи, які мають оборонне значення (Стаття 17 Договору про ЄС).
xsd:nonNegativeInteger
35578
