Commodity fetishism
http://dbpedia.org/resource/Commodity_fetishism an entity of type: Disease
Varofetiĉo estas fenomeno, kiun Karl Marx priskribis en la unua ĉapitro de La Kapitalo en 1867 pri «Fetiĉismo de varoj». Laŭ tiu teorio, en kapitalistaj socioj, sociaj rilatoj estas aliigitaj al ŝajne objektivaj rilatoj inter varoj kaj mono. Karl Marx verŝajne uzis la esprimon ironie, ĉar tiutempe, fetiĉismo ankoraŭ aludis sociojn konsideritaj «primitivajn», kaj Marx verŝajne volis emfazi ke tiaj primitivaj kredaj sistemoj ankaŭ ekzistis en la sino kaj en la esenco de okcidentaj kapitalistaj socioj. Tio konstatiĝas en modernaj socioj per aprezo de aŭtoj kaj ĉefe de la lastaj modeloj fare de la aĉetintoj kaj ties montrado kiel falsa pruvo de socia povo.
rdf:langString
상품물신성(commodity fetishism, 赤弊物神性)이란 마르크스주의 정치경제학에서, 사회적 관계가 인간 대 인간이 아니라 시장에서 교환되는 돈과 상품에 의해 결정되는 것을 일컫는 용어다. 상품이 물신숭배 됨으로써, 사람들은 주관적이고 추상적인 가 객관적이고 고유한 가치인 것처럼 받아들이게 된다. 상품물신성 개념은 『자본론 제1권』제1편 1장 제4절에서 제시되었다. 마르크스가 상품의 를 분석한 바는 다음과 같다. 노동의 사회적 조직화는 시장에서의 교환, 즉 상품(제품과 용역)을 사고파는 것을 통해 조율되는데, 때문에 자본주의 사회에서는 사람들 사이의 사회적 관계(누가 상품을 만들고, 누구를 위해 만들고, 상품을 만드는 데 투하된 생산시간이 얼마이고 등등)가 인간들 간의 관계가 아니라 상품들 간의 관계로 나타난다. 이로써 시장에서의 상품교환은 인간의 진실된 생산관계, 즉 노사관계를 은폐하는 역할을 한다.
rdf:langString
Fetichismo da mercadoria é a percepção das relações sociais envolvidas na produção, não como relações entre as pessoas, mas como as relações econômicas entre o dinheiro e as commodities negociadas no mercado. Sendo assim, o fetichismo da mercadoria transforma os aspectos subjetivos (abstração de valor econômico) em objetivos (coisas reais que as pessoas acreditam ter valor intrínseco).
rdf:langString
在馬克思主義理論中，商品拜物教（英語：Commodity fetishism）是資本主義市場社會中的社會關係的一種意識形態，其中社會關係體現為一種基於商品或貨幣的客體關係，主要表现为劳动商品化和异化。「商品拜物教」一詞由馬克思在《資本論》第一卷（1867年）中首創。 馬克思之所以用拜物教一詞，可以解釋為對工業社會「理性」、「科學」心態的嘲諷。在馬克思的時代，這個詞主要是用來形容原始宗教。商品拜物教意謂著如此的原始信仰體系其實還留在現代社會的核心。依他的見解，商品拜物教是私有制在資本主義的社會關係中造成的幻影，它在資本主義社會的主流意識形態中佔據中心地位。
rdf:langString
في نقده للاقتصاد السياسي، يعرّف كارل ماركس تقديس السلعة بأنه تصور لعلاقات معينة (خاصة علاقات التبادل والإنتاج) وهي علاقات اجتماعية بين الأشياء (السلع المتبادلة في تجارة السوق) لا علاقات بين الناس. بما أنه شكل من أشكال التشيؤ، يحول تقديس السلع الجوانب المجردة والموجودة للقيمة الاقتصادية إلى أشياء يعتقد الناس أن لها قيمة جوهرية.
rdf:langString
Fetitxisme de la mercaderia és una expressió encunyada per Karl Marx amb la qual defineix el fenomen sociopsicològic que es dona en una societat productora de mercaderies, en què aquestes aparenten tindre una voluntat independent dels seus productors, és a dir, fantasmagòrica.
rdf:langString
Als Warenfetisch (auch Warenfetischismus) bezeichnet Karl Marx (1818–1883) in seinem Hauptwerk Das Kapital (1867) das seiner Analyse nach quasireligiöse dingliche Verhältnis zu Produkten, die Menschen in arbeitsteiliger Produktion bzw. gesellschaftlicher Arbeit füreinander herstellen. Der Kerngedanke besteht darin, dass so wie Gott, der, obwohl ein Geschöpf menschlichen Denkens, seinen menschlichen Schöpfer beherrscht, den Produzenten die von ihnen produzierten Waren wie ein Fetisch erscheinen, obwohl sie nur Vergegenständlichungen ihrer Arbeit sind.
rdf:langString
In Marxist philosophy, the term commodity fetishism describes the relationships of production and exchange as social relationships among things (money and merchandise) and not as relationships among people. As a form of reification, commodity fetishism presents value as inherent to the commodities, and not arising from the interpersonal relations that produced the commodity, such as workforce. Commodity fetishism is presented in the first chapter of Capital: Critique of Political Economy (1867) to explain that the social organization of labour is mediated through market exchange, the buying and selling of goods and services (commodities); thus, capitalist social relations among people—who makes what, who works for whom, the production-time for a commodity, etc.—are social relations among o
rdf:langString
El fetichismo de la mercancía (en alemán: Warenfetischismus) es un concepto creado por Karl Marx en su obra El Capital (1867) que describe la percepción de ciertas relaciones (especialmente la producción y el intercambio) no como relaciones entre personas, sino como relaciones sociales entre cosas (el dinero y las mercancías intercambiadas en el mercado). En la época de Marx, el término fetiche se usaba principalmente en relación con las religiones animistas. Marx traslada el concepto de fetiche a los fenómenos de la economía política. En una sociedad productora de mercancías, estas aparentan tener una voluntad independiente de quienes la produjeron, es decir, fantasmagórica. Es la ocultación de la explotación que es sujeto el proletario, al presentarse las mercancías ante los consumido
rdf:langString
Le fétichisme de la marchandise est le nom d'un phénomène décrit par Karl Marx dans le chapitre premier de son ouvrage Le Capital, selon lequel les marchandises, dans le mode de production capitaliste, sont vues à tort comme ayant la faculté de posséder une valeur par elles-mêmes. Le concept de "fétichisme" est similaire, par certains aspects, à celui d'aliénation dans la pensée de Marx. Le fétichisme de la marchandise désigne le fait que la valeur des produits finit par être attribué à leurs qualités intrinsèques, faisant ainsi oublier qu'ils ont été fabriqués par des hommes, et que leur échange a lieu au sein d'une société donnée. La conséquence de cette illusion est de transformer peu à peu les rapports entre les hommes en simples rapports entre les choses. Le monde des objets, devenu a
rdf:langString
Warenfetisjisme is bij Marx het verschijnsel dat, in een markteconomie, relaties tussen mensen onderling zich voordoen als relaties tussen mensen en dingen, namelijk tussen mensen en koopwaar. Wie op de markt een product koopt, staat in relatie tot de producent, de toeleveranciers, de vervoerders, enz.: al deze mensen werken voor de koper. Alle producenten, dwz. allen die productieve arbeid leveren, staan zo in relatie tot elkaar. De markteconomie verbergt echter al deze sociale relaties achter de verkochte waar en de prijs daarvan. Bij Marx is deze prijs een afspiegeling van de waarde van de geleverde arbeid (arbeidswaardeleer), maar de afspiegeling is indirect en de arbeid is niet meer als zodanig herkenbaar. De koper ziet enkel het product en de prijs daarvan en maakt op basis daarvan d
rdf:langString
Varufetischism är en teori lanserad av Karl Marx i det första bandet av Kapitalet, vilket utgavs år 1867. Teorin handlar om att varor under kapitalismen produceras på grund av sitt bytesvärde och inte som tidigare för sitt bruksvärde. Marx hävdar därmed att varornas naturliga egenskaper blir oviktiga. Det avgörande blir bytesvärdet – att en vara kan bytas mot pengar.
rdf:langString
Товарный фетишизм — овеществление производственных отношений между людьми, возникающее в условиях товарного производства, основанного на частной собственности. Термин «товарный фетишизм» был введён Карлом Марксом в труде «Капитал» и обозначал свойство вещей быть продуктами для продажи (товарами). В результате этого происходит наделение товаров сверхъестественными свойствами и ошибочными представлениями, когда природе товара (в том числе товара рабочая сила) приписывают свойства, которыми она не обладает. Например, когда золоту или бумажной банкноте приписывают свойства денег. Человеку, например, женщине, которая выступает или в качестве товара (рабочей силы), или в качестве владельца капитала, приписывают как естественные все свойства, которые он (она) получает только в системе наёмного тр
rdf:langString
Товарний фетишизм — філософське поняття, запроваджене німецьким філософом і політекономом Карлом Марксом (1818-1883) у книзі «Капітал» (1867). За Марксом, у капіталістичному суспільстві фетишизм, що він спостерігається також у докапіталістичних суспільствах (як релігійний фетишизм — поклоніння предметам неживої природи (фетишам) і наділення їх надприродними властивостями), постає як єдність двох процесів — уречевлення виробничих відносин і персоніфікації речей. У товарно-капіталістичному суспільстві відносини між людьми опосередковуються річчю, що вона набуває завдяки цьому особливого соціального значення. Відбувається «... зрічевлення суспільних відносин, безпосереднє зрощення речевих відносин продукції з їхньою історично- суспільною визначеністю: заворожений, перекручений і на голову пос
rdf:langString
rdf:langString
تقديس السلعة
rdf:langString
Fetitxisme de la mercaderia
rdf:langString
Warenfetisch
rdf:langString
Varofetiĉo
rdf:langString
Commodity fetishism
rdf:langString
Fetichismo de la mercancía
rdf:langString
Fétichisme de la marchandise
rdf:langString
상품물신성
rdf:langString
Warenfetisjisme
rdf:langString
Fetichismo da mercadoria
rdf:langString
Товарный фетишизм
rdf:langString
Varufetischism
rdf:langString
商品拜物教
rdf:langString
Товарний фетишизм
xsd:integer
302256
xsd:integer
1118297825
rdf:langString
Fetitxisme de la mercaderia és una expressió encunyada per Karl Marx amb la qual defineix el fenomen sociopsicològic que es dona en una societat productora de mercaderies, en què aquestes aparenten tindre una voluntat independent dels seus productors, és a dir, fantasmagòrica. Segons Marx, les relacions entre les persones es converteixen en relacions entre objectes, en ser una característica del sistema capitalista la producció i intercanvi de mercaderies. En aquest context, els éssers humans acaben convertint-se, també, en un objecte, ja que la seva força de treball esdevé una mercaderia més que pot ser venuda i comprada.
rdf:langString
في نقده للاقتصاد السياسي، يعرّف كارل ماركس تقديس السلعة بأنه تصور لعلاقات معينة (خاصة علاقات التبادل والإنتاج) وهي علاقات اجتماعية بين الأشياء (السلع المتبادلة في تجارة السوق) لا علاقات بين الناس. بما أنه شكل من أشكال التشيؤ، يحول تقديس السلع الجوانب المجردة والموجودة للقيمة الاقتصادية إلى أشياء يعتقد الناس أن لها قيمة جوهرية. عُرضت نظرية تقديس السلعة في الفصل الأول من كتابه «رأس المال» الصادر عام 1867، في ختام تحليل شكل قيمة السلع، ليشرح أنه من خلال التبادل السوقي (بيع ومبادلة السلع والخدمات) يتوسّط التنظيم الاجتماعي للعمل. إذًا، في المجتمع الرأسمالي، يُنظر إلى العلاقات الاجتماعية بين الناس، (من يصنع ماذا ومن يعمل لصالح من إلخ...) على أنها علاقات اجتماعية بين أشياء؛ تكتسب الأشياء شكلًا معينًا حسب الوظيفة الاجتماعية لعملية التبادل (على سبيل المثال، إذا كانت الوظيفة هي جعل التبادل ممكنًا، يكتسب الغرض قيمة، أما إذا كانت وظيفته توظيف عامل، يصبح الغرض أو الشيء رأس مال). في السوق، تظهر سلع كل منتج بهيئة منزوعة الشخصية، كأمثلة منفصلة لنوع معين من السلع بصرف النظر عن منتجها، أو المكان الذي أنتجت فيه أو حتى الظروف التي أنتجت في ظلها، وبهذا تحجب العلاقات الاجتماعية للإنتاج.
rdf:langString
Varofetiĉo estas fenomeno, kiun Karl Marx priskribis en la unua ĉapitro de La Kapitalo en 1867 pri «Fetiĉismo de varoj». Laŭ tiu teorio, en kapitalistaj socioj, sociaj rilatoj estas aliigitaj al ŝajne objektivaj rilatoj inter varoj kaj mono. Karl Marx verŝajne uzis la esprimon ironie, ĉar tiutempe, fetiĉismo ankoraŭ aludis sociojn konsideritaj «primitivajn», kaj Marx verŝajne volis emfazi ke tiaj primitivaj kredaj sistemoj ankaŭ ekzistis en la sino kaj en la esenco de okcidentaj kapitalistaj socioj. Tio konstatiĝas en modernaj socioj per aprezo de aŭtoj kaj ĉefe de la lastaj modeloj fare de la aĉetintoj kaj ties montrado kiel falsa pruvo de socia povo.
rdf:langString
Als Warenfetisch (auch Warenfetischismus) bezeichnet Karl Marx (1818–1883) in seinem Hauptwerk Das Kapital (1867) das seiner Analyse nach quasireligiöse dingliche Verhältnis zu Produkten, die Menschen in arbeitsteiliger Produktion bzw. gesellschaftlicher Arbeit füreinander herstellen. Zu Marx’ Zeiten wurde der Ausdruck Fetisch in erster Linie in Zusammenhang mit animistischen Religionen benutzt. Die Konnotation mit Sexualität kam erst durch Sigmund Freuds (1856–1939) Konzept des sexuellen Fetisches in der Psychoanalyse ab 1890. Marx' Warenfetisch bezieht sich auf den Fetisch-Begriff im magisch-religiösen Sinn. In Das Kapital überträgt Marx den Fetischbegriff auf Erscheinungen der politischen Ökonomie: Im Kapitalismus würden den Waren, dem Kulturprodukt Geld und schließlich dem Kapital Eigenschaften zugeschrieben, die diese in Wahrheit nicht haben. Es gebe „[…] die der kapitalistischen Produktionsweise eigentümliche, und aus ihrem Wesen entspringende fetischistische Anschauung, welche ökonomische Formbestimmtheiten, wie Ware zu sein, produktive Arbeit zu sein etc., als den stofflichen Trägern dieser Formbestimmtheiten oder Kategorien an und für sich zukommende Eigenschaft betrachtet.“ Der Kerngedanke besteht darin, dass so wie Gott, der, obwohl ein Geschöpf menschlichen Denkens, seinen menschlichen Schöpfer beherrscht, den Produzenten die von ihnen produzierten Waren wie ein Fetisch erscheinen, obwohl sie nur Vergegenständlichungen ihrer Arbeit sind. Marx verfolgte mit seinem Konzept zwei Ziele. Einerseits wollte er in polemischer Absicht den Mitgliedern bürgerlicher Gesellschaften, die von sich dachten, sie seien vernünftiger als Fetischanhänger in Afrika, ihren Warenfetisch entgegenhalten. Andererseits versuchte Marx, warenproduzierende Gesellschaften zu untersuchen und darzustellen, auf welche besondere Art und Weise die Produzenten soziale Verhältnisse eingehen. Der Geldfetisch (auch Geldfetischismus) und der Kapitalfetisch (auch Kapitalfetischismus) stellen logische Weiterentwicklungen des Warenfetischs dar. Andere Ausdrücke wie Lohnfetisch oder Staatsfetisch gebrauchte Marx nicht. Marx behandelte jedoch einige Verkehrungen und Mystifikationen, wie die Mystifikation des Lohnes. Die Fetischismen und Mystifikationen hängen miteinander zusammen und gipfeln in der trinitarischen Formel im dritten Band von Das Kapital.
rdf:langString
El fetichismo de la mercancía (en alemán: Warenfetischismus) es un concepto creado por Karl Marx en su obra El Capital (1867) que describe la percepción de ciertas relaciones (especialmente la producción y el intercambio) no como relaciones entre personas, sino como relaciones sociales entre cosas (el dinero y las mercancías intercambiadas en el mercado). En la época de Marx, el término fetiche se usaba principalmente en relación con las religiones animistas. Marx traslada el concepto de fetiche a los fenómenos de la economía política. En una sociedad productora de mercancías, estas aparentan tener una voluntad independiente de quienes la produjeron, es decir, fantasmagórica. Es la ocultación de la explotación que es sujeto el proletario, al presentarse las mercancías ante los consumidores sin que ellos observen la explotación (plusvalía). El carácter misterioso de la forma mercancía estriba, por tanto, pura y simplemente, en que proyecta ante los hombres el carácter social del trabajo de éstos como si fuese un carácter material de los propios productos de su trabajo, un don natural social de estos objetos y como si, por tanto, la relación social que media entre los productores y el trabajo colectivo de la sociedad fuese una relación social establecida entre los mismos objetos, al margen de sus productores K. Marx El Capital, Libro primero, Volumen I, Sección I, Cap. I, La Mercancía. En este fetichismo se percibe el valor económico como algo que surge y reside dentro de las mercancías mismas, y no de la serie de relaciones interpersonales que producen la mercancía y evolucionan su valor de cambio. El resultado es la apariencia de una relación directa entre las cosas y no entre las personas, lo cual significa que las cosas (en este caso, las mercancías) asumirían el papel subjetivo que corresponde a las personas (en este caso, los productores de mercancías) y las personas se "cosifican" como mercancías (fuerza de trabajo). Este fetichismo está relacionado con el concepto de alienación, donde el objeto “cobra vida” y ocupa el lugar del sujeto, siendo para los demás ajeno la relación del productor con el producto. La economía política oculta la alienación presente en la esencia del trabajo por el hecho de no considerar la relación inmediata entre el trabajador (el trabajo) y la producción. K. Marx Manuscritos económicos y filosóficos de 1844. La cuestión del fetichismo fue ignorada durante mucho tiempo en el marxismo-leninismo, que se consideró un residuo idealista dentro de la concepción materialista y científica de la obra. Es a partir de György Lukács en la década de 1920 que el fetichismo comienza a ser objeto de atención. Fue más adelante con Alfred Sohn-Rethel cuando se comienzan a sentar las bases conceptuales del fetichismo de la teoría del valor. Según Isaak Rubin, "la crítica económica de Marx consiste precisamente en su núcleo fundamental en el descubrimiento del carácter fetichista de la economía de mercado y, por extensión, de la economía capitalista".
rdf:langString
In Marxist philosophy, the term commodity fetishism describes the relationships of production and exchange as social relationships among things (money and merchandise) and not as relationships among people. As a form of reification, commodity fetishism presents value as inherent to the commodities, and not arising from the interpersonal relations that produced the commodity, such as workforce. Commodity fetishism is presented in the first chapter of Capital: Critique of Political Economy (1867) to explain that the social organization of labour is mediated through market exchange, the buying and selling of goods and services (commodities); thus, capitalist social relations among people—who makes what, who works for whom, the production-time for a commodity, etc.—are social relations among objects. At market, the commodities appear in a depersonalized form as separate exemplars of commodities, which obscures the social-relations of production. Marx explained the sociology of commodity fetishism: As against this, the commodity-form, and the value-relation of the products of labour, within which it appears, have absolutely no connection with the physical nature of the commodity and the material relations arising out of this. It is nothing but the definite social relation, between men, themselves, which assumes here, for them, the fantastic form of a relation between things. In order, therefore, to find an analogy, we must take flight into the misty realm of religion. There the products of the human brain appear as autonomous figures endowed with a life of their own, which enter into relations, both with each other and with the human race. So it is in the world of commodities with the products of men's hands. I call this the fetishism which attaches itself to the products of labour as soon as they are produced as commodities, and is, therefore, inseparable from the production of commodities.
rdf:langString
Le fétichisme de la marchandise est le nom d'un phénomène décrit par Karl Marx dans le chapitre premier de son ouvrage Le Capital, selon lequel les marchandises, dans le mode de production capitaliste, sont vues à tort comme ayant la faculté de posséder une valeur par elles-mêmes. Le concept de "fétichisme" est similaire, par certains aspects, à celui d'aliénation dans la pensée de Marx. Le fétichisme de la marchandise désigne le fait que la valeur des produits finit par être attribué à leurs qualités intrinsèques, faisant ainsi oublier qu'ils ont été fabriqués par des hommes, et que leur échange a lieu au sein d'une société donnée. La conséquence de cette illusion est de transformer peu à peu les rapports entre les hommes en simples rapports entre les choses. Le monde des objets, devenu autonome, finit alors par dominer les hommes sous le capitalisme: c'est une "domination impersonnelle". Sous le capitalisme, l'argent (étant également une marchandise) devient ainsi une véritable puissance divine dont le pouvoir s'exerce sur l'ensemble des pensées et des actions humaines. Le sociologue hongrois marxiste Georg Lukács parlera à ce propos de la "réification" des rapports sociaux(sachant que la force de travail est également une marchandise selon Marx). Ainsi, le fétiche-marchandise ne concerne pas simplement des objets fixes, mais également des activités (elles-mêmes réifiées, chosifiées). Ainsi, cette théorie repose sur son analyse de la notion économique de la valeur ; elle fait comprendre la place qu'occupe la marchandise dans la vie quotidienne et comment par son fonctionnement, le système capitaliste dérobe son fondement à notre compréhension. Marx via son concept de fétichisme de la marchandise, fait également un certain parallèle avec les fétichismes religieux antérieurs au capitalisme : "dans le monde religieux, l'homme est dominé par l’œuvre de son cerveau, il l'est, dans le monde capitaliste, par l’œuvre de sa main".
rdf:langString
상품물신성(commodity fetishism, 赤弊物神性)이란 마르크스주의 정치경제학에서, 사회적 관계가 인간 대 인간이 아니라 시장에서 교환되는 돈과 상품에 의해 결정되는 것을 일컫는 용어다. 상품이 물신숭배 됨으로써, 사람들은 주관적이고 추상적인 가 객관적이고 고유한 가치인 것처럼 받아들이게 된다. 상품물신성 개념은 『자본론 제1권』제1편 1장 제4절에서 제시되었다. 마르크스가 상품의 를 분석한 바는 다음과 같다. 노동의 사회적 조직화는 시장에서의 교환, 즉 상품(제품과 용역)을 사고파는 것을 통해 조율되는데, 때문에 자본주의 사회에서는 사람들 사이의 사회적 관계(누가 상품을 만들고, 누구를 위해 만들고, 상품을 만드는 데 투하된 생산시간이 얼마이고 등등)가 인간들 간의 관계가 아니라 상품들 간의 관계로 나타난다. 이로써 시장에서의 상품교환은 인간의 진실된 생산관계, 즉 노사관계를 은폐하는 역할을 한다.
rdf:langString
Warenfetisjisme is bij Marx het verschijnsel dat, in een markteconomie, relaties tussen mensen onderling zich voordoen als relaties tussen mensen en dingen, namelijk tussen mensen en koopwaar. Wie op de markt een product koopt, staat in relatie tot de producent, de toeleveranciers, de vervoerders, enz.: al deze mensen werken voor de koper. Alle producenten, dwz. allen die productieve arbeid leveren, staan zo in relatie tot elkaar. De markteconomie verbergt echter al deze sociale relaties achter de verkochte waar en de prijs daarvan. Bij Marx is deze prijs een afspiegeling van de waarde van de geleverde arbeid (arbeidswaardeleer), maar de afspiegeling is indirect en de arbeid is niet meer als zodanig herkenbaar. De koper ziet enkel het product en de prijs daarvan en maakt op basis daarvan de keuze om al dan niet te kopen. Dit verbergen van de arbeidsrelatie tussen producent en consument is een illusie, maar een die consequenties heeft in de echte wereld, of men zich ervan bewust is of niet. Zeker in een vergevorderde markteconomie móet de producent produceren voor de marktwaarde, zonder te weten wie de koper van zijn product is, of er een koper zal zijn, en wat de uiteindelijke marktwaarde van het product zal zijn. Als consument is de producent evenzeer afhankelijk van de markt om in zijn levensonderhoud te voorzien: in een moderne maatschappij met vergevorderde arbeidsdeling is hij aangewezen op de markt voor producten die zijn behoeften bevredigen.
rdf:langString
Varufetischism är en teori lanserad av Karl Marx i det första bandet av Kapitalet, vilket utgavs år 1867. Teorin handlar om att varor under kapitalismen produceras på grund av sitt bytesvärde och inte som tidigare för sitt bruksvärde. Marx hävdar därmed att varornas naturliga egenskaper blir oviktiga. Det avgörande blir bytesvärdet – att en vara kan bytas mot pengar. Till följd av detta tar sig relationerna mellan människor alltmer tingsliga former. I Historia och klassmedvetande från 1923 utvecklar den ungerske filosofen Georg Lukács Marx teori och lanserar begreppet reifikation. Den franske filosofen Guy Debords bok Skådespelssamhället från 1967 fördjupar denna analys.
rdf:langString
Fetichismo da mercadoria é a percepção das relações sociais envolvidas na produção, não como relações entre as pessoas, mas como as relações econômicas entre o dinheiro e as commodities negociadas no mercado. Sendo assim, o fetichismo da mercadoria transforma os aspectos subjetivos (abstração de valor econômico) em objetivos (coisas reais que as pessoas acreditam ter valor intrínseco).
rdf:langString
在馬克思主義理論中，商品拜物教（英語：Commodity fetishism）是資本主義市場社會中的社會關係的一種意識形態，其中社會關係體現為一種基於商品或貨幣的客體關係，主要表现为劳动商品化和异化。「商品拜物教」一詞由馬克思在《資本論》第一卷（1867年）中首創。 馬克思之所以用拜物教一詞，可以解釋為對工業社會「理性」、「科學」心態的嘲諷。在馬克思的時代，這個詞主要是用來形容原始宗教。商品拜物教意謂著如此的原始信仰體系其實還留在現代社會的核心。依他的見解，商品拜物教是私有制在資本主義的社會關係中造成的幻影，它在資本主義社會的主流意識形態中佔據中心地位。
rdf:langString
Товарный фетишизм — овеществление производственных отношений между людьми, возникающее в условиях товарного производства, основанного на частной собственности. Термин «товарный фетишизм» был введён Карлом Марксом в труде «Капитал» и обозначал свойство вещей быть продуктами для продажи (товарами). В результате этого происходит наделение товаров сверхъестественными свойствами и ошибочными представлениями, когда природе товара (в том числе товара рабочая сила) приписывают свойства, которыми она не обладает. Например, когда золоту или бумажной банкноте приписывают свойства денег. Человеку, например, женщине, которая выступает или в качестве товара (рабочей силы), или в качестве владельца капитала, приписывают как естественные все свойства, которые он (она) получает только в системе наёмного труда и капитала, то есть только в таком обществе, где продукты производят с целью продажи.
rdf:langString
Товарний фетишизм — філософське поняття, запроваджене німецьким філософом і політекономом Карлом Марксом (1818-1883) у книзі «Капітал» (1867). За Марксом, у капіталістичному суспільстві фетишизм, що він спостерігається також у докапіталістичних суспільствах (як релігійний фетишизм — поклоніння предметам неживої природи (фетишам) і наділення їх надприродними властивостями), постає як єдність двох процесів — уречевлення виробничих відносин і персоніфікації речей. У товарно-капіталістичному суспільстві відносини між людьми опосередковуються річчю, що вона набуває завдяки цьому особливого соціального значення. Відбувається «... зрічевлення суспільних відносин, безпосереднє зрощення речевих відносин продукції з їхньою історично- суспільною визначеністю: заворожений, перекручений і на голову поставлений світ, в якому monsieur le Capital та madame la Terre як соціяльні характери і одночасно безпосередньо як просто речі зчиняють свій шабаш». «... таємність товарової форми є попросту в тому, що форма ця відбиває людям суспільний характер їхньої власної праці як предметний характер самих продуктів праці, як суспільні природні властивості цих речей…». Людина виявляється тут лише персоніфікацією якоїсь соціальної функції, виконавцем соціальної роли, актором, що носить певну «економічну маску». Оскільки суспільні відносини постають у формі відносин між товарами або речами, речі — у фетишистській свідомості — заступають місце людей. Подальшим розвитком товарного фетишизму є фетишизм грошей. У грошах вартість зрощується з речовою, натуральною формою предмета, що він виконує функцію грошей (напр., золотом), і вартісні суспільні відносини починаються вести відокремлене матеріальне існування. Тепер товари у своїй якісно-предметній визначеності обмінюються на символічний всезагальний продукт, певний предметний знак — гроші, що його символічне буття зрощується з його природною формою. Своєї вищої форми фетишизм сягає у капіталі, що приносить відсотки, — саме капітал, а не додаткова вартість, починає сприйматися як джерело прибутків. На прикладі певної історичної форми фетишизму — товарно-грошового фетишизму Маркс показав, що соціальна структура суспільства, заснованого на приватній власності, чимраз глибшому поділі праці й суспільній диференціації, неминуче вдається до фетишизації власних механізмів і персоніфікації безособових соціальних реґуляторів. Товарний фетишизм є найпростішим і найзагальнішим прикладом того, як економічні форми капіталізму приховують фундаментальні суспільні відносини. Простота товарного фетишизму робить його вихідним пунктом і прикладом для аналізи неекономічних відносин, він встановлює дихотомію між позірною видимістю і прихованою дійсністю, що веде до обговорення ідеології. Некритично фіксуючи перетворені форми соціального процесу, фетишистська свідомість приймає цю видимість соціальної дійсності за її сутність. Реальність розглядається при цьому виключно як щось дане, «речове», а людина — як натуралістично-предметне істота. Сучасна фетишистська свідомість просякнута утилітаризмом і своєю суттю є споживчою, бачачи єдину мету й стимул людського життя у володінні та споживанні речі. В умовах роз'єднання соціальних зв’язків людина може відшукати — ілюзорну — міць, тільки долучившись до надприродних сил фетиша. У сучасному капіталізмі сама можливість швидкої зміни речей є показником соціального престижу особистості, її долучення до світу багатства та влади.
xsd:nonNegativeInteger
51294
