Cogito, ergo sum
http://dbpedia.org/resource/Cogito,_ergo_sum
Věta Cogito ergo sum (Myslím, tedy jsem), zkráceně Cogito, je jádro Descartova pokusu o nové založení filosofické jistoty. I kdybych o všech jistotách, včetně smyslových vjemů mohl pochybovat, věta „myslím, tedy jsem“ je ve chvíli, kdy je vyslovena, nutně pravdivá.
rdf:langString
الكوجيتو (باللاتينية: Cogito, ergo sum) هو المبدأ الذي انطلق منه ديكارت لإثبات الحقائق بالبرهان وهو عبارة عن قضية منطقية ترجمتها بالعربية(أنا افكر إذا أنا موجود) .
rdf:langString
Cogito ergo sum estas filozofia propozicio latina de Kartezio (René Descartes) tradukita en Esperanton kiel "Mi pensas, tial mi ekzistas." La frazo originale aperis en la franca kiel "Je pense, donc je suis" en lia Discours de la méthode (Diskurso pri la metodo), por ke ĝi atingu pli larĝan legantaron. Ĝi aperis en la latina en liaj postaj Principia philosophiæ (Principoj de Filozofio). Kiel Descartes klarigis, "Ni ne povas dubi nian ekziston dum ni dubas… ." Pli plena formo, Dubito, ergo cogito, ergo sum ("Mi dubas, tial mi pensas, tial mi ekzistas."), perfekte priskribas la kartezian intencon.
rdf:langString
Cogito ergo sum (eigentlich lateinisch ego cogito, ergo sum, „Ich denke, also bin ich.“) ist der erste Grundsatz des Philosophen René Descartes, den er nach radikalen Zweifeln an der eigenen Erkenntnisfähigkeit als nicht weiter kritisierbares Fundament (lateinisch fundamentum inconcussum, „unerschütterliches Fundament“) in seinem Werk Meditationes de prima philosophia (1641) formuliert und methodisch begründet: „Da es ja immer noch ich bin, der zweifelt, kann ich an diesem Ich, selbst wenn es träumt oder phantasiert, selber nicht mehr zweifeln.“ Von diesem Fundament aus versucht Descartes dann, die Erkenntnisfähigkeit wieder aufzubauen.
rdf:langString
Cogito ergo sum René Descartes filosofoak adierazi zuen latinezko esaldi bat da, «Pentsatzen dut; beraz, banaiz» esan nahi duena. Norberaren existentzia frogatzeko existentziari buruzko galdera bera pentsatzea nahikoa dela baieztatzen du, pentsatzearen ekintzak ekintza horren subjektu bat behar baitu.
rdf:langString
「我思う、故に我在り」（われおもう、ゆえにわれあり、仏: Je pense, donc je suis、羅: Cogito ergo sum）は、デカルトが仏語の自著『方法序説』（Discours de la méthode）の中で提唱した有名な命題である。『方法序説』の他、『省察』、『哲学原理』、『真理の探究』でも類似した表現が使われているが、一様でなく、その解釈について争いがある。ラテン語訳のCogito, ergo sum（コーギトー・エルゴー・スム、cogito =我思う、ergo = 故に、sum = 我在り）との標題が有名だが、これは第三者の訳による『真理の探求』で用いられたもので、デカルト自身がこのような表現をしたことはない。『方法序説』の幾何学部分以外は、神学者のエティエンヌ・ド・クルセル（Étienne de Courcelles）がラテン語に訳し、デカルト自身が校閲し、Ego cogito, ergo sum, sive existo との表現がされている。デカルト自身がラテン語で書いた『哲学原理』（Principia philosophiae）ではego cogito, ergo sum、『省察』では、Ego sum, ego existo と表現されている。
rdf:langString
La locuzione cogito ergo sum, che significa letteralmente «penso quindi sono», è la formula con cui Cartesio esprime la certezza indubitabile che l'essere umano ha di sé stesso in quanto soggetto pensante.
rdf:langString
Cogito, ergo sum ('Ik denk, dus ik ben') is een filosofische stelling van René Descartes, die een belangrijk element werd van de westerse filosofie. Cogito, ergo sum is Latijn, de taal die men destijds soms sprak, maar vooral waarin werd geschreven. Descartes kwam tot zijn stelling in paragraaf 7 van deel 1 van het werk Principia Philosophiae uit 1644; in het Discours de la Méthode uit 1637 komt de Franse versie ("Je pense, donc je suis") voor.
rdf:langString
Cogito ergo sum (łac. „Myślę, więc jestem”) – zdanie będące konkluzją wywodu, w którym René Descartes (Kartezjusz) poszukuje niepowątpiewalnych podstaw wiedzy. Fakt myślenia jest niepodważalny, a w konsekwencji pewne jest istnienie podmiotu myślącego. Na tym fakcie Kartezjusz opiera możliwość istnienia wiedzy pewnej.
rdf:langString
“我思故我在”（拉丁語：Cogito, ergo sum；法語：Je pense, donc je suis）是法国哲学家笛卡尔的哲学命题，又稱为“笛卡尔的cogito”， 其意思是：从我在思考这一点上就能推导出我的存在。 印欧语系中，很多语言的系词有“存在”的意思，相当于中文中的“有”。中文里没有这样的系词，可以同时表示“属于”和“存在”等，所以容易导致误解。在笛卡尔的《谈谈方法》中注道，“旧译“我思故我在”是把法文的“je suis”理解为“我存在”，但是“在”字却被一些读者理解为“在场”、“未死”，与笛卡尔想表达的“是个本体”、“是个东西”不符。”笛卡兒認為这是一個絕對可靠的真理與第一原理。
rdf:langString
Cogito, ergo sum ('penso, per tant soc', originàriament "je pense, donc je suis") és una frase pronunciada per Descartes que resumeix el seu pensament respecte a la veritat i el coneixement. La formulació apareix en francès, per primer cop en el Discurs del mètode (1637), al primer paràgraf de la quarta part del llibre i, posteriorment, en llatí en les Meditacions metafísiques i s'inscriu en una llarga tradició de pensadors, des de Plató a Agustí d'Hipona, que van provar de fonamentar la realitat i l'autenticitat de la percepció humana. El sentit del "donc" en la frase no és causal, sinó simultani. Es tracta de mostrar l'absoluta impossibilitat de pensar sense existir i, per tant, que el pensament i l'existència són idees innates, evidents per si mateixes.
rdf:langString
The Latin cogito, ergo sum, usually translated into English as "I think, therefore I am", is the "first principle" of René Descartes's philosophy. He originally published it in French as je pense, donc je suis in his 1637 Discourse on the Method, so as to reach a wider audience than Latin would have allowed. It later appeared in Latin in his Principles of Philosophy, and a similar phrase also featured prominently in his Meditations on First Philosophy. The dictum is also sometimes referred to as the cogito. As Descartes explained in a margin note, "we cannot doubt of our existence while we doubt." In the posthumously published The Search for Truth by Natural Light, he expressed this insight as dubito, ergo sum, vel, quod idem est, cogito, ergo sum ("I doubt, therefore I am — or what is the
rdf:langString
La locución latina «cogito ergo sum» es un planteamiento filosófico de René Descartes, el cual se convirtió en el elemento fundamental del racionalismo occidental. En castellano se traduce frecuentemente como «Pienso, luego existo», siendo más precisa la traducción literal del latín «pienso, por consiguiente soy» o «pienso, pues soy» o «porque pienso, soy» o «soy porque pienso» , ya que normalmente la traducción «Pienso, luego existo» se malentiende como «Pienso, después existo» siendo que Descartes llega a la conclusión de que pensar es una prueba de la preexistencia del ser (no se puede pensar sin antes existir); y, por ende, no llega a la conclusión de que se puede pensar sin existir, ni que la existencia es una consecuencia del pensamiento.
rdf:langString
Cogito, ergo sum est une locution latine signifiant « Je pense, donc je suis ». Employée en français par le philosophe et mathématicien René Descartes dans le Discours de la méthode (1637), la formule connaît une variante dans son œuvre en 1641, dans les Méditations métaphysiques : ego sum, ego existo (« je suis, j'existe ») ; puis, il revient à celle de 1637 de nouveau en 1644, dans les Principes de la philosophie (ego cogito, ergo sum). Pour le philosophe, elle exprime la première certitude qui résiste à un doute méthodique. Cherchant à refonder entièrement la connaissance, Descartes souhaite lui trouver un fondement solide, absolument certain. Cette recherche l'amène à la conclusion que seule sa propre existence, en tant que « chose qui pense », est certaine au départ. C'est cette décou
rdf:langString
Cogito ergo sum adalah sebuah ungkapan yang diutarakan oleh Descartes, sang filsuf ternama dari Prancis. Artinya adalah: "aku berpikir maka aku ada". Maksudnya kalimat ini membuktikan bahwa satu-satunya hal yang pasti di dunia ini adalah keberadaan seseorang sendiri. Keberadaan ini bisa dibuktikan dengan fakta bahwa ia bisa berpikir sendiri. Jika dijelaskan, kalimat "cogito ergo sum" berarti sebagai berikut.Descartes ingin mencari kebenaran dengan pertama-tama meragukan semua hal. Ia meragukan keberadaan benda-benda di sekelilingnya. Ia bahkan meragukan keberadaan dirinya sendiri.
rdf:langString
코기토 에르고 숨(라틴어: Cogito, ergo sum, →나는 생각한다. 그러므로 나는 존재한다.)은 데카르트가 방법적 회의 끝에 도달한 철학의 출발점이 되는 라틴어 명제이다. 데카르트는 애초에 《방법서설》에서 이 명제를 프랑스어로 썼지만( "Je pense, donc je suis"), 라틴어로 된 명제가 널리 알려지게 되었다. 데카르트는 후일 《철학 원리》에서 “우리가 의심하고 있는 동안 우리는 (의심하고 있는) 자신의 존재를 의심할 수 없다”고 하면서 다음과 같은 라틴어 명제를 제시하였다. “라틴어: dubito, ergo cogito, ergo sum 두비토, 에르고 코기토, 에르고 숨[*], 나는 의심한다. 그러므로 나는 생각한다. 그러므로 나는 존재한다.” 히포의 아우구스티누스 역시 "생각하는 나"라는 개념에서 코기토를 사용한 바 있다. 아우구스티누스 역시 회의주의를 배격하기 위해 확고한 진리의 바탕이 되는 개념으로서 코기토를 사용하였다. 데카르트는 중세 초의 이러한 주장을 근세의 자연 철학을 위해 다시 살려낸 것이다.
rdf:langString
Cogito, ergo sum é uma frase de autoria do filósofo e matemático francês René Descartes (1596-1650). Em geral, é traduzida para o português como "penso, logo existo"; embora seja mais correto traduzi-la como "penso, portanto sou". Na quarta parte da versão francesa de Discurso sobre o Método (1637), essa frase é formulada como je pense, donc je suis; nesse sentido, cogito ergo sum é a sua versão latina.
rdf:langString
Cōgitō ergō sum [ˈkoːɡɪtoː ˈɛrɡoː sũm] (с лат. — «Я мыслю, следовательно, я есмь», или «я мыслю, следовательно, я существую») — философское утверждение Рене Декарта, фундаментальный элемент западного рационализма Нового времени. Это утверждение Декарт выдвинул как первичную достоверность, истину, в которой невозможно усомниться — и с которой, следовательно, можно начинать отстраивать здание достоверного знания.
rdf:langString
Cogito, ergo sum (latin för "Jag tänker, alltså finns jag") är en sats som den franske filosofen René Descartes tog till utgångspunkt vid utvecklingen av sitt filosofiska system och som han formulerade på sitt modersmål franska, Je pense, donc je suis. Satsen ingår i Descartes bok Discours de la méthode pour bien conduire sa raison et chercher la vérité dans les sciences ("Avhandling om metoden") som gavs ut 1637.
rdf:langString
Cogito ergo sum (фр. Je pense donc je suis — «Я мислю, отже я єсьм») — засадниче положення філософії Рене Декарта. Уперше Декарт висловив його французькою в «Розмірковуваннях про метод» (1637). У «Засадах філософії» 1644 року він використав латинську форму. Методологічне значення фрази для Декарта в тому, що існує твердження, яке є безумовно істинним. Декарт закликав до універсального сумніву. Сумніватися можна у всьому — в бутті зовнішнього світу, Бога, матерії тощо, однак суб'єкт міркування не може сумніватися у власному бутті, оскільки, якщо він не єсть, то хто ж тоді розмірковує?
rdf:langString
rdf:langString
مبدأ الكوجيتو
rdf:langString
Cogito, ergo sum
rdf:langString
Cogito ergo sum
rdf:langString
Cogito ergo sum
rdf:langString
Cogito ergo sum
rdf:langString
Cogito ergo sum
rdf:langString
Cogito, ergo sum
rdf:langString
Cogito ergo sum
rdf:langString
Cogito ergo sum
rdf:langString
Cogito ergo sum
rdf:langString
Cogito ergo sum
rdf:langString
코기토 에르고 숨
rdf:langString
我思う、ゆえに我あり
rdf:langString
Cogito, ergo sum
rdf:langString
Cogito ergo sum
rdf:langString
Cogito ergo sum
rdf:langString
Cogito ergo sum
rdf:langString
Cogito ergo sum
rdf:langString
Cogito, ergo sum
rdf:langString
我思故我在
xsd:integer
7344
xsd:integer
1121406475
rdf:langString
Cogito, ergo sum ('penso, per tant soc', originàriament "je pense, donc je suis") és una frase pronunciada per Descartes que resumeix el seu pensament respecte a la veritat i el coneixement. La formulació apareix en francès, per primer cop en el Discurs del mètode (1637), al primer paràgraf de la quarta part del llibre i, posteriorment, en llatí en les Meditacions metafísiques i s'inscriu en una llarga tradició de pensadors, des de Plató a Agustí d'Hipona, que van provar de fonamentar la realitat i l'autenticitat de la percepció humana. El sentit del "donc" en la frase no és causal, sinó simultani. Es tracta de mostrar l'absoluta impossibilitat de pensar sense existir i, per tant, que el pensament i l'existència són idees innates, evidents per si mateixes. Descartes no vol acceptar com a veritable res que no estigui absolutament comprovat (dubte metòdic), per fugir de possibles fonts d'error que s'acumulin en la construcció del saber. Per això, comença a qüestionar tot el que l'envolta. Comença pels sentits, que sovint proporcionen dades poc fiables (miratges, il·lusions...) i continua amb la raó: ha d'admetre la possibilitat racional que tot allò que pensa sigui mentida. Llavors, s'adona que tot i que dubti de tot, inclòs d'ell mateix, del seu raonament o del propi dubte, hi ha quelcom que roman: el subjecte que dubta. Sense pensar no existeixo i viceversa. Si dubta, hi ha algú o alguna cosa que està dubtant (després ho identificarà amb el jo). D'això no pot dubtar, encara que sembli una paradoxa (és indubtable que algú està dubtant). Aquest algú que dubta, que pensa, existeix, aleshores formula el seu famós aforisme: "penso, per tant existeixo", pel qual demostra la realitat del subjecte com a primera veritat inqüestionable.
rdf:langString
Věta Cogito ergo sum (Myslím, tedy jsem), zkráceně Cogito, je jádro Descartova pokusu o nové založení filosofické jistoty. I kdybych o všech jistotách, včetně smyslových vjemů mohl pochybovat, věta „myslím, tedy jsem“ je ve chvíli, kdy je vyslovena, nutně pravdivá.
rdf:langString
الكوجيتو (باللاتينية: Cogito, ergo sum) هو المبدأ الذي انطلق منه ديكارت لإثبات الحقائق بالبرهان وهو عبارة عن قضية منطقية ترجمتها بالعربية(أنا افكر إذا أنا موجود) .
rdf:langString
Cogito ergo sum estas filozofia propozicio latina de Kartezio (René Descartes) tradukita en Esperanton kiel "Mi pensas, tial mi ekzistas." La frazo originale aperis en la franca kiel "Je pense, donc je suis" en lia Discours de la méthode (Diskurso pri la metodo), por ke ĝi atingu pli larĝan legantaron. Ĝi aperis en la latina en liaj postaj Principia philosophiæ (Principoj de Filozofio). Kiel Descartes klarigis, "Ni ne povas dubi nian ekziston dum ni dubas… ." Pli plena formo, Dubito, ergo cogito, ergo sum ("Mi dubas, tial mi pensas, tial mi ekzistas."), perfekte priskribas la kartezian intencon.
rdf:langString
The Latin cogito, ergo sum, usually translated into English as "I think, therefore I am", is the "first principle" of René Descartes's philosophy. He originally published it in French as je pense, donc je suis in his 1637 Discourse on the Method, so as to reach a wider audience than Latin would have allowed. It later appeared in Latin in his Principles of Philosophy, and a similar phrase also featured prominently in his Meditations on First Philosophy. The dictum is also sometimes referred to as the cogito. As Descartes explained in a margin note, "we cannot doubt of our existence while we doubt." In the posthumously published The Search for Truth by Natural Light, he expressed this insight as dubito, ergo sum, vel, quod idem est, cogito, ergo sum ("I doubt, therefore I am — or what is the same — I think, therefore I am"). Antoine Léonard Thomas, in a 1765 essay in honor of Descartes presented it as dubito, ergo cogito, ergo sum ("I doubt, therefore I think, therefore I am"). Descartes's statement became a fundamental element of Western philosophy, as it purported to provide a certain foundation for knowledge in the face of radical doubt. While other knowledge could be a figment of imagination, deception, or mistake, Descartes asserted that the very act of doubting one's own existence served—at minimum—as proof of the reality of one's own mind; there must be a thinking entity—in this case the self—for there to be a thought. One critique of the dictum, first suggested by Pierre Gassendi, is that it presupposes that there is an "I" which must be doing the thinking. According to this line of criticism, the most that Descartes was entitled to say was that "thinking is occurring", not that "I am thinking".
rdf:langString
Cogito ergo sum (eigentlich lateinisch ego cogito, ergo sum, „Ich denke, also bin ich.“) ist der erste Grundsatz des Philosophen René Descartes, den er nach radikalen Zweifeln an der eigenen Erkenntnisfähigkeit als nicht weiter kritisierbares Fundament (lateinisch fundamentum inconcussum, „unerschütterliches Fundament“) in seinem Werk Meditationes de prima philosophia (1641) formuliert und methodisch begründet: „Da es ja immer noch ich bin, der zweifelt, kann ich an diesem Ich, selbst wenn es träumt oder phantasiert, selber nicht mehr zweifeln.“ Von diesem Fundament aus versucht Descartes dann, die Erkenntnisfähigkeit wieder aufzubauen.
rdf:langString
La locución latina «cogito ergo sum» es un planteamiento filosófico de René Descartes, el cual se convirtió en el elemento fundamental del racionalismo occidental. En castellano se traduce frecuentemente como «Pienso, luego existo», siendo más precisa la traducción literal del latín «pienso, por consiguiente soy» o «pienso, pues soy» o «porque pienso, soy» o «soy porque pienso» , ya que normalmente la traducción «Pienso, luego existo» se malentiende como «Pienso, después existo» siendo que Descartes llega a la conclusión de que pensar es una prueba de la preexistencia del ser (no se puede pensar sin antes existir); y, por ende, no llega a la conclusión de que se puede pensar sin existir, ni que la existencia es una consecuencia del pensamiento. «Cogito ergo sum» es una traducción del planteamiento original de Descartes en francés: «Je pense, donc je suis» (yo pienso,entonces soy), encontrado en su famoso Discurso del método (1637). La frase completa en su contexto es: Pero enseguida advertí que mientras de este modo quería pensar que todo era falso, era necesario que yo, quien lo pensaba, fuese algo. Y notando que esta verdad: yo pienso, por lo tanto soy, era tan firme y cierta, que no podían quebrantarla ni las más extravagantes suposiciones de los escépticos, juzgué que podía admitirla, sin escrúpulo, como el primer principio de la filosofía que estaba buscando. Mais, aussitôt après, je pris garde que, pendant que je voulais ainsi penser que tout était faux, il fallait nécessairement que moi qui le pensais fusse quelque chose. Et remarquant que cette vérité: je pense, donc je suis, était si ferme et si assurée, que toutes les plus extravagantes suppositions des sceptiques n'étaient pas capables de l'ébranler, je jugeai que je pouvais la recevoir sans scrupule pour le premier principe de la philosophie que je cherchais. La frase de Descartes expresa uno de los principios filosóficos fundamentales de la filosofía moderna: que mi pensamiento, y por lo tanto mi propia existencia, es indudable, algo absolutamente cierto y a partir de lo cual puedo establecer nuevas certezas.
rdf:langString
Cogito ergo sum René Descartes filosofoak adierazi zuen latinezko esaldi bat da, «Pentsatzen dut; beraz, banaiz» esan nahi duena. Norberaren existentzia frogatzeko existentziari buruzko galdera bera pentsatzea nahikoa dela baieztatzen du, pentsatzearen ekintzak ekintza horren subjektu bat behar baitu.
rdf:langString
Cogito ergo sum adalah sebuah ungkapan yang diutarakan oleh Descartes, sang filsuf ternama dari Prancis. Artinya adalah: "aku berpikir maka aku ada". Maksudnya kalimat ini membuktikan bahwa satu-satunya hal yang pasti di dunia ini adalah keberadaan seseorang sendiri. Keberadaan ini bisa dibuktikan dengan fakta bahwa ia bisa berpikir sendiri. Jika dijelaskan, kalimat "cogito ergo sum" berarti sebagai berikut.Descartes ingin mencari kebenaran dengan pertama-tama meragukan semua hal. Ia meragukan keberadaan benda-benda di sekelilingnya. Ia bahkan meragukan keberadaan dirinya sendiri. Descartes berpikir bahwa dengan cara meragukan semua hal termasuk dirinya sendiri tersebut, dia telah membersihkan dirinya dari segala prasangka yang mungkin menuntunnya ke jalan yang salah. Ia takut bahwa mungkin saja berpikir sebenarnya tidak membawanya menuju kebenaran. Mungkin saja bahwa pikiran manusia pada hakikatnya tidak membawa manusia kepada kebenaran, tetapi sebaliknya membawanya kepada kesalahan. Artinya, ada semacam kekuatan tertentu yang lebih besar dari dirinya yang mengontrol pikirannya dan selalu mengarahkan pikirannya ke jalan yang salah. Sampai di sini, Descartes tiba-tiba sadar bahwa bagaimanapun pikiran mengarahkan dirinya kepada kesalahan, tetapi ia tetaplah berpikir. Inilah satu-satunya yang jelas. Inilah satu-satunya yang tidak mungkin salah. Maksudnya, tak mungkin kekuatan tadi membuat kalimat "ketika berpikir, sayalah yang berpikir" salah. Dengan demikian, Descartes sampai pada kesimpulan bahwa ketika ia berpikir, maka ia ada. Atau dalam bahasa Latin: COGITO ERGO SUM, aku berpikir maka aku ada.
rdf:langString
Cogito, ergo sum est une locution latine signifiant « Je pense, donc je suis ». Employée en français par le philosophe et mathématicien René Descartes dans le Discours de la méthode (1637), la formule connaît une variante dans son œuvre en 1641, dans les Méditations métaphysiques : ego sum, ego existo (« je suis, j'existe ») ; puis, il revient à celle de 1637 de nouveau en 1644, dans les Principes de la philosophie (ego cogito, ergo sum). Pour le philosophe, elle exprime la première certitude qui résiste à un doute méthodique. Cherchant à refonder entièrement la connaissance, Descartes souhaite lui trouver un fondement solide, absolument certain. Cette recherche l'amène à la conclusion que seule sa propre existence, en tant que « chose qui pense », est certaine au départ. C'est cette découverte qu'exprime le « cogito ». Indépendamment des formulations, le cogito constitue un élément majeur de la pensée cartésienne. Il est une certitude à partir de laquelle Descartes va tenter de refonder toute la connaissance. Il consiste en une intuition qui ne se résume pas à une déduction logique. Dans le vocabulaire philosophique, l'expression est fréquemment raccourcie et substantivée. On parle simplement du cogito, pour exprimer l'intuition acquise par le sujet grâce à sa conscience de lui-même. Le cogito est alors pris comme une découverte qui n'est plus toujours liée à Descartes lui-même. On parle ainsi de cogito augustinien, avant Descartes, ou de cogito husserlien, après lui.
rdf:langString
「我思う、故に我在り」（われおもう、ゆえにわれあり、仏: Je pense, donc je suis、羅: Cogito ergo sum）は、デカルトが仏語の自著『方法序説』（Discours de la méthode）の中で提唱した有名な命題である。『方法序説』の他、『省察』、『哲学原理』、『真理の探究』でも類似した表現が使われているが、一様でなく、その解釈について争いがある。ラテン語訳のCogito, ergo sum（コーギトー・エルゴー・スム、cogito =我思う、ergo = 故に、sum = 我在り）との標題が有名だが、これは第三者の訳による『真理の探求』で用いられたもので、デカルト自身がこのような表現をしたことはない。『方法序説』の幾何学部分以外は、神学者のエティエンヌ・ド・クルセル（Étienne de Courcelles）がラテン語に訳し、デカルト自身が校閲し、Ego cogito, ergo sum, sive existo との表現がされている。デカルト自身がラテン語で書いた『哲学原理』（Principia philosophiae）ではego cogito, ergo sum、『省察』では、Ego sum, ego existo と表現されている。
rdf:langString
코기토 에르고 숨(라틴어: Cogito, ergo sum, →나는 생각한다. 그러므로 나는 존재한다.)은 데카르트가 방법적 회의 끝에 도달한 철학의 출발점이 되는 라틴어 명제이다. 데카르트는 애초에 《방법서설》에서 이 명제를 프랑스어로 썼지만( "Je pense, donc je suis"), 라틴어로 된 명제가 널리 알려지게 되었다. 데카르트는 후일 《철학 원리》에서 “우리가 의심하고 있는 동안 우리는 (의심하고 있는) 자신의 존재를 의심할 수 없다”고 하면서 다음과 같은 라틴어 명제를 제시하였다. “라틴어: dubito, ergo cogito, ergo sum 두비토, 에르고 코기토, 에르고 숨[*], 나는 의심한다. 그러므로 나는 생각한다. 그러므로 나는 존재한다.” 히포의 아우구스티누스 역시 "생각하는 나"라는 개념에서 코기토를 사용한 바 있다. 아우구스티누스 역시 회의주의를 배격하기 위해 확고한 진리의 바탕이 되는 개념으로서 코기토를 사용하였다. 데카르트는 중세 초의 이러한 주장을 근세의 자연 철학을 위해 다시 살려낸 것이다. 데카르트는 여타의 지식이 상상에 의한 허구이거나 거짓 또는 오해라고 할지라도 한 존재가 그것을 의심하는 행위는 최소한 그 존재가 실재임을 입증하는 것이라고 주장했다. 인식(이 경우엔 자각)이 있으려면 생각이 있어야 하기 때문이라는 이유이다. 데카르트의 코기토 에르고 숨은 인식론에서 중요하게 다루어졌으며 서양 철학의 근간에 영향을 준 명제 가운데 하나로 평가되고 있다.
rdf:langString
La locuzione cogito ergo sum, che significa letteralmente «penso quindi sono», è la formula con cui Cartesio esprime la certezza indubitabile che l'essere umano ha di sé stesso in quanto soggetto pensante.
rdf:langString
Cogito, ergo sum ('Ik denk, dus ik ben') is een filosofische stelling van René Descartes, die een belangrijk element werd van de westerse filosofie. Cogito, ergo sum is Latijn, de taal die men destijds soms sprak, maar vooral waarin werd geschreven. Descartes kwam tot zijn stelling in paragraaf 7 van deel 1 van het werk Principia Philosophiae uit 1644; in het Discours de la Méthode uit 1637 komt de Franse versie ("Je pense, donc je suis") voor.
rdf:langString
Cogito, ergo sum (latin för "Jag tänker, alltså finns jag") är en sats som den franske filosofen René Descartes tog till utgångspunkt vid utvecklingen av sitt filosofiska system och som han formulerade på sitt modersmål franska, Je pense, donc je suis. I sin jakt på en verklighetsbild som enbart bestod av helt säker kunskap tvingades Descartes förkasta allt han ditintills hade trott på som var det minsta osäkert. Till slut insåg han att eftersom han kunde resa detta tvivel måste han vara en tänkande varelse. Han menade sedan att eftersom tankar kräver en tänkare måste han själv därmed existera. Därav formulerade han denna sats. Denna sats utgjorde ett fundament (satsen är ifrågasatt i några aspekter, se nedan) för Descartes att bygga vidare utifrån. Enligt Descartes var denna sats den enda kunskap som man kunde vara helt säker på. På det sättet kritiserade han såväl religiösa idealister som empiriska pragmatiker, eftersom båda dessa verkade utifrån en lång rad antaganden som i sig inte kunnat bevisas. Framförallt var det också ett uttryck för hans förkastande av blind tro på historiska auktoriteter. Descartes hävdade dock att vissa uppfattningar i ljuset av cogito, ergo sum är mer rimliga än andra. Eftersom vi vet att vi själva existerar – att det alltså utgör en sanning – kan vi också veta att det finns saker som är sanna och falska. Vi kan också vara säkra på att det finns en inre och yttre verklighet, att vi som subjekt existerar i relation till objekt, och att den yttre verkligheten existerar oberoende av våra subjektiva önskningar och vilja. Eftersom cogito, ergo sum är en självklar sanning, kan vi också utgå ifrån att den eller det som skapat oss har ärliga avsikter. Med cogito, ergo sum som ett slags grundaxiom kunde Descartes bygga upp en rationalistisk världsbild som fjärmade sig från medeltidens vidskeplighet och dogmatism, och pekade fram mot den moderna vetenskapliga världsbilden. Satsen ingår i Descartes bok Discours de la méthode pour bien conduire sa raison et chercher la vérité dans les sciences ("Avhandling om metoden") som gavs ut 1637. Kritiker menar att satsen förutsätter två sanningar som inte bevisats genom Descartes systematiska tvivel: att tankar måste ha en tänkare och att det var Descartes själv som tänkte sina tankar. I så fall är det mesta som kan sägas att "det finns tankar".
rdf:langString
Cogito, ergo sum é uma frase de autoria do filósofo e matemático francês René Descartes (1596-1650). Em geral, é traduzida para o português como "penso, logo existo"; embora seja mais correto traduzi-la como "penso, portanto sou". Na quarta parte da versão francesa de Discurso sobre o Método (1637), essa frase é formulada como je pense, donc je suis; nesse sentido, cogito ergo sum é a sua versão latina. Descartes alcança essa conclusão após duvidar da verdade de todas as coisas. A seu ver, mesmo que ele duvidasse de tudo, não poderia duvidar de que ele mesmo existe pelo menos enquanto "coisa que pensa" (res cogitans). Entretanto, na meditação segunda de Meditações Metafísicas (1641), essa conclusão aparece como "Eu sou, eu existo" ("Je suis, j’existe").
rdf:langString
Cogito ergo sum (łac. „Myślę, więc jestem”) – zdanie będące konkluzją wywodu, w którym René Descartes (Kartezjusz) poszukuje niepowątpiewalnych podstaw wiedzy. Fakt myślenia jest niepodważalny, a w konsekwencji pewne jest istnienie podmiotu myślącego. Na tym fakcie Kartezjusz opiera możliwość istnienia wiedzy pewnej.
rdf:langString
“我思故我在”（拉丁語：Cogito, ergo sum；法語：Je pense, donc je suis）是法国哲学家笛卡尔的哲学命题，又稱为“笛卡尔的cogito”， 其意思是：从我在思考这一点上就能推导出我的存在。 印欧语系中，很多语言的系词有“存在”的意思，相当于中文中的“有”。中文里没有这样的系词，可以同时表示“属于”和“存在”等，所以容易导致误解。在笛卡尔的《谈谈方法》中注道，“旧译“我思故我在”是把法文的“je suis”理解为“我存在”，但是“在”字却被一些读者理解为“在场”、“未死”，与笛卡尔想表达的“是个本体”、“是个东西”不符。”笛卡兒認為这是一個絕對可靠的真理與第一原理。
rdf:langString
Cōgitō ergō sum [ˈkoːɡɪtoː ˈɛrɡoː sũm] (с лат. — «Я мыслю, следовательно, я есмь», или «я мыслю, следовательно, я существую») — философское утверждение Рене Декарта, фундаментальный элемент западного рационализма Нового времени. Это утверждение Декарт выдвинул как первичную достоверность, истину, в которой невозможно усомниться — и с которой, следовательно, можно начинать отстраивать здание достоверного знания. Аргумент не следует понимать как умозаключение («тот, кто мыслит, существует; я мыслю; следовательно, я существую»); напротив, его суть — в очевидности, самодостоверности моего существования как мыслящего субъекта (res cogitans — «вещи мыслящей»): всякий акт мышления (и шире — всякое представление, переживание сознания, ибо cogito не ограничивается мышлением) обнаруживает — при рефлексивном взгляде на него — меня, мыслящего, осуществляющего этот акт. Аргумент указывает на самообнаружение субъекта в акте мышления (сознания): я мыслю — и, созерцая своё мышление, обнаруживаю себя, мыслящего, стоящего за его актами и содержаниями.
rdf:langString
Cogito ergo sum (фр. Je pense donc je suis — «Я мислю, отже я єсьм») — засадниче положення філософії Рене Декарта. Уперше Декарт висловив його французькою в «Розмірковуваннях про метод» (1637). У «Засадах філософії» 1644 року він використав латинську форму. Методологічне значення фрази для Декарта в тому, що існує твердження, яке є безумовно істинним. Декарт закликав до універсального сумніву. Сумніватися можна у всьому — в бутті зовнішнього світу, Бога, матерії тощо, однак суб'єкт міркування не може сумніватися у власному бутті, оскільки, якщо він не єсть, то хто ж тоді розмірковує? Декарт першим із значних філософів почав використовувати термін свідомість. Принцип cogito ergo sum стверджує, що свідомість безумовно існує, втім Декарт був дуалістом на відміну, наприклад, від Берклі, і крім світу думок (res cogitans), визнавав існування також світу речей протяжних (res extensa), тобто матеріального світу. Йосип Бродський перекривив Декартів вислів у вірші «Не виходь з кімнати» (рос. Не выходи из комнаты, 1970). Там є такі рядки: …И вообще инкогнитоэрго сум, как заметила форме в сердцах субстанция. «Інкогніто ерго сум» можна перекласти як «Існую, оскільки нікому невідомий».
xsd:nonNegativeInteger
50479