Classical element
http://dbpedia.org/resource/Classical_element an entity of type: Thing
Nach der Vier-Elemente-Lehre (auch Vierelementelehre) besteht alles Sein in bestimmten Mischungsverhältnissen aus den vier Grundelementen bzw. „Essenzen“ oder „Wurzelkräften“ „Erde“, „Wasser“, „Luft“ und „Feuer“ als Prinzipien des Festen, Flüssigen, Gasförmigen und Glühend Verzehrenden. In der chinesischen Kultur gibt es ein ähnliches Modell, die Fünf-Elemente-Lehre. Hierbei sind die fünf Grundelemente Metall, Holz, Erde, Wasser und Feuer.
rdf:langString
En diversaj epokoj kaj kulturoj, oni pensis, ke la mondo estas komponata de bazaj elementoj.
rdf:langString
Les quatre éléments sont utilisés depuis l'Antiquité pour décrire la matière composant l'univers. C'est un concept développé dans le cadre de l'étude des sciences naturelles dans la philosophie antique. Le concept est également utilisé en astrologie et pour décrire les composantes du zodiaque.
rdf:langString
Is iad an chré, an t-uisce, an tine, an t-aer na ceithre dúile clasaiceacha.
rdf:langString
Elemen klasik atau unsur klasik adalah suatu konsep yang digunakan oleh para filosof kuno untuk menjelaskan terjadinya pola-pola di alam. Versi Yunani dari konsep ini telah ada sejak zaman pra-Socrates dan bertahan melewati Abad pertengahan dan masuk sampai masa Renaisans, secara mendalam memberikan pengaruh cara berpikir dan budaya orang-orang Eropa; akan tetapi konsep ini jauh lebih tua telah dikenal di Timur Jauh, dan secara luas tersebar di India dan Republik Rakyat Tiongkok, di mana konsep tersebut membentuk dasar dari Buddhisme dan Hinduisme, secara khusus dalam suatu konteks esoteris.
rdf:langString
四元素（しげんそ、ギリシア語: Τέσσερα στοιχεία）とは、この世界の物質は、火・空気（もしくは風）・水・土の4つの元素から構成されるとする概念である。四元素は、日本語では四大元素、四大、四元、四原質ともよばれる。古代ギリシア・ローマ、イスラーム世界、および18～19世紀頃までのヨーロッパで支持された。古代インドにも同様の考え方が見られる。中国の五行説と類比されることも多い。 エンペドクレスの説がよく知られるが、アラビア・ヨーロッパの西洋文化圏で広く支持されたのはアリストテレスの説であり、四元素を成さしめる「熱・冷・湿・乾」の4つの性質を重視するため、四性質ともいわれる。4つの元素は、土や水など、実際にその名でよばれている具体物を指すわけではなく、物質の状態であり、様相であり、それぞれの物質を支える基盤のようなものだとされた。
rdf:langString
고대 원소(古代元素, Classical Elements) 또는 고대의 원소는 고대인들이 우주의 기본 요소라고 믿었던 원소들을 가리킨다. 고대 원소 체계로는 사대 원소(四大元素), (五大元素), 불교의 사대(四大) · 오대(五大) · 육대(六大), 동양 철학의 오행(五行), 중세 연금술의 삼원소(三元素) · 사원소(四元素) 등의 체계가 있다.
rdf:langString
Elementen zijn de stoffen of krachten waartoe volgens oude filosofische en religieuze concepten alles op aarde te herleiden is.
rdf:langString
Många filosofier och världsbilder har en uppsättning av klassiska element som anses återspegla den enklaste väsentliga delar och principer som allt består av eller på vilket konstitution och grundläggande behörighet någonting grundar sig på. Några uppsättningar är De fyra elementen, De fem elementen (wu xing) eller i indisk filosofi.
rdf:langString
Żywioły, elementy, pierwiastki – redukcjonistyczna koncepcja filozoficzna, według której świat materialny (Wszechświat) składa się z kilku podstawowych elementów. Różne proporcje w jakich występują one w różnych obiektach i substancjach ma odpowiadać za złożoność świata materialnego, a sposoby, w jaki reagują one ze sobą, mają wyjaśniać przemiany w tym świecie. Teorie żywiołów były w wielu kulturach przednaukowym sposobem wyjaśniania rzeczywistości przyrodniczej.
rdf:langString
Os elementos clássicos normalmente se referem aos conceitos de terra, água, ar, fogo e (depois) éter, que foram propostos para explicar a natureza e a complexidade de toda a matéria em termos de substâncias mais simples.
rdf:langString
元素或古典元素（英語：Classical elements），在古典哲學中，是一種構成世界上所有物質的最基本實體，或是能量。在歷史上，許多不同的民族，都曾經建構出屬於他們自己的元素思想，最著名的代表有古希臘的四元素說、或五元素說，印度佛教的四大種（地、水、火、風）以及中國的五行。 在近代化學中，元素特指自然界中一百多种基本的金属和非金属物质，它们只由一种原子组成，其原子中的每一核子具有同样数量的質子，用一般的化学方法不能使元素分解，并且它能构成一切物质。一些常見元素的例子有碳、氫和氧。
rdf:langString
Стихі́я (елемент) (від дав.-гр. στοιχεῖον — «елемент, стихія») в античній і середньовічній натурфілософії — одна з чотирьох (у давньокитайській філософії — 5 стихій у-сін) першооснов світу: земля, вода, повітря і вогонь. Вчення про чотири елементи становило теоретичну основу алхімії.
rdf:langString
العنصر التقليدي (باللاتينية: Elementa alchemica) : لقد استخدمت عدة من الفلسفات القديمة مجموعة من العناصر التقليدية لشرح الأنماط في الطبيعة. كلمة «عنصر» في هذا السياق تشير إما إلى حالة المادة أو طورها (كما في الفلسفة الصينية الأطوار الخمسة)، بدلا من العناصر الكيميائية في العلوم الحديثة . العناصر التقليدية اليونانية (الأرض، والماء، والهواء، والنار، والأثير (باللاتينية: Aether) تعود إلى فترة ما قبل سقراط واستمرت طوال العصور الوسطى إلى عصر النهضة، وأثرت بالغ التأثير في الفكر والثقافة الأوروبية. ويمكن اعتبار الجدول الدوري للعناصر ومفهوم الاحتراق (النار) وهو تسلسل لهذه الأفكار والفلسفات القديمة.
rdf:langString
Els quatre elements clàssics són l'aigua, la terra, el foc i l'aire. En l'antiguitat clàssica representaven les quatre formes conegudes de la matèria i eren utilitzats per tal d'explicar diferents comportaments de la natura. En la majoria d'aquestes escoles de pensament se sol afegir un cinquè element als quatre elements tradicionals, que s'anomena alternativament com Idea, Buit, Èter o quintaessència (literalment "la cinquena essència").
rdf:langString
Živel (od „živý“, v jiných jazycích často „element“, prvek, základní složka) znamená nezkrotnou, neovladatelnou a často ničivou přírodní sílu. Starověká filosofie i věda a později alchymie a esoterika chápala čtyři živly (oheň, vzduch, voda, země) jako základní složky světa a snažila se jimi vyložit nejen přírodní jevy, ale také vnitřní složení člověka (Hippokratés, Galénos). Platón myšlenku čtyř živlů rozvinul tvrzením, že organismy (především živočichové) jsou tvořeny čtyřmi živly a přidal živel pátý. Čtyři živly v moderní symbolizaci
rdf:langString
Σύμφωνα με την οντολογική θεωρία των τεσσάρων στοιχείων όλος ο κόσμος δομείται θεμελιακά από τέσσερα βασικά στοιχεία. Από αυτά, τις αλληλεπιδράσεις και τις αναμείξεις τους οικοδομούνται όλα τα υλικά και άυλα, ορατά και αόρατα αντικείμενα του Σύμπαντος. Τα τέσσερα στοιχεία έχουν τα εξής ονόματα:
* ο Αέρας
* η Φωτιά
* το Νερό
* η Γη
rdf:langString
Classical elements typically refer to earth, water, air, fire, and (later) aether which were proposed to explain the nature and complexity of all matter in terms of simpler substances. Ancient cultures in Greece, Tibet, and India had similar lists which sometimes referred, in local languages, to "air" as "wind" and the fifth element as "void".
rdf:langString
Los cuatro o cinco elementos de la naturaleza —habitualmente, el agua, la tierra, el fuego y el aire, a los que suele añadirse la quintaesencia o éter— eran, para muchas doctrinas antiguas, los constituyentes básicos de la materia y explicaban el comportamiento del mundo físico. El modelo estuvo vigente hasta que la ciencia moderna empezó a desentrañar los elementos y reacciones químicas.
rdf:langString
Elementu klasikoek, Antzinako Greziako lurra, ura, sua eta airea kontzeptuei egiten diete erreferentzia, zeinak natura eta materia guztiaren konplexutasuna azaltzeko erabiltzen ziren, hauen oinarrizko subtantzia gisa identifikatuz. Egipto, Babilonia, , Tibet eta antzinako kulturetan ere antzeko kontzeptuak erabiltzen zituzten, batzuetan “haizea” erabiltzen zuten “airea”-ren ordez; eta, beste batzuetan, bosgarren elementu bat gehitzen zuten, “hutsa” bezala itzuli daitekena. Txinatar sistemak Egurra ( 木mù), Sua (火huǒ), Lurra (土tǔ), Metala ((金jīn) eta Ura (水shuǐ) kontzeptuak zituen, baina hauek materia mota desberdinak deskribitu baino, energia edo trantsizioak azaltzeko erabiltzen ziren.
rdf:langString
Il riferimento a quattro elementi (aria, acqua, terra e fuoco) è comune a tutte le cosmogonie. Tanto l'Oriente quanto l'Occidente hanno concepito una stretta connessione tra il microcosmo umano e il macrocosmo naturale. Dall'equilibrio degli elementi dipendeva la vita della specie umana e la sopravvivenza del cosmo: l'universo ordinato, sorto dal caos, era governato da personificazioni divinizzate dei quattro elementi.
rdf:langString
Стихи́и или элеме́нты (лат. elementa «первовещество»; от др.-греч. στοίχος «члены ряда», то есть первоначально «буквы алфавита») в античной и средневековой натурфилософии — четыре первоначальных вещества (огонь, земля, воздух и вода), к которым также добавлялся «пятый элемент». Понятие впервые в традиционном смысле было употреблено Платоном, который считал стихии правильными многогранниками, Аристотель развил идею до универсального философского понятия. В Средневековье учение о первоэлементах было одной из теоретических основ алхимии и астрологии.
rdf:langString
rdf:langString
عنصر تقليدي
rdf:langString
Elements clàssics
rdf:langString
Živel
rdf:langString
Vier-Elemente-Lehre
rdf:langString
Τέσσερα στοιχεία
rdf:langString
Klasikaj elementoj
rdf:langString
Elementos de la naturaleza
rdf:langString
Classical element
rdf:langString
Elementu klasikoak
rdf:langString
Na dúile
rdf:langString
Quatre éléments
rdf:langString
Elemen klasik
rdf:langString
Quattro elementi
rdf:langString
四元素
rdf:langString
고대 원소
rdf:langString
Element (oudheid)
rdf:langString
Żywioły
rdf:langString
Elementos clássicos
rdf:langString
Стихии (философия)
rdf:langString
Klassiska element
rdf:langString
古典元素
rdf:langString
Стихія (алхімія)
xsd:integer
6313
xsd:integer
1123760270
rdf:langString
🜁
rdf:langString
🜂
rdf:langString
🜃
rdf:langString
🜄
rdf:langString
Earth
rdf:langString
Fire
rdf:langString
Water
rdf:langString
Air
rdf:langString
Allegories of the Classical elements, by Giuseppe Arcimboldo. From top-left, clockwise: air, fire, water, and earth.
rdf:langString
The four elements and commonly associated colours
rdf:langString
Air_symbol .svg
rdf:langString
Arcimboldo Air .jpg
rdf:langString
Arcimboldo Earth.jpg
rdf:langString
Arcimboldowater.jpg
rdf:langString
Earth_symbol .svg
rdf:langString
Fire_symbol .svg
rdf:langString
Water_symbol .svg
rdf:langString
Giuseppe Arcimboldo Fire Kunsthistorisches Museum.jpg
xsd:integer
2
xsd:integer
270
xsd:integer
80
rdf:langString
العنصر التقليدي (باللاتينية: Elementa alchemica) : لقد استخدمت عدة من الفلسفات القديمة مجموعة من العناصر التقليدية لشرح الأنماط في الطبيعة. كلمة «عنصر» في هذا السياق تشير إما إلى حالة المادة أو طورها (كما في الفلسفة الصينية الأطوار الخمسة)، بدلا من العناصر الكيميائية في العلوم الحديثة . العناصر التقليدية اليونانية (الأرض، والماء، والهواء، والنار، والأثير (باللاتينية: Aether) تعود إلى فترة ما قبل سقراط واستمرت طوال العصور الوسطى إلى عصر النهضة، وأثرت بالغ التأثير في الفكر والثقافة الأوروبية. وقد كان في الهندوسية واليابانية أيضًا نفس العناصر الخمسة، وهي : الحالات الأربع للمادة، بالإضافة إلى العنصر الخامس لوصف ما وراء العالم المادي (اللامادة). وقد وجد المفهوم عينه في الهند والصين، حيث تشكل أساس التحليل في كل من الهندوسية والبوذية، ولا سيما في سياق الباطنية الخفية. ويمكن اعتبار الجدول الدوري للعناصر ومفهوم الاحتراق (النار) وهو تسلسل لهذه الأفكار والفلسفات القديمة. وعلى النقيض فقد كانت هناك عناصر مختلفة في الفلسفة الصينية، وهي : النار، والأرض، والماء، والمعادن، والخشب، التي تفهم على أنها أنواع مختلفة من الطاقة في حالة تفاعل مستمر وتنصهر مع بعضها البعض، بدلا من المفهوم الغربي للأنواع المختلفة من المادة.
rdf:langString
Els quatre elements clàssics són l'aigua, la terra, el foc i l'aire. En l'antiguitat clàssica representaven les quatre formes conegudes de la matèria i eren utilitzats per tal d'explicar diferents comportaments de la natura. En la cultura occidental l'origen de la teoria dels quatre elements es troba en els filòsofs presocràtics de la Grècia clàssica, i des d'aleshores ha estat objecte de nombroses obres d'expressió artística i filosòfica, perdurant a través de l'Edat Mitjana i el Renaixement i influint profundament el pensament i la cultura europeus. Paral·lelament l'hinduisme i el budisme han desenvolupat concepcions molt semblants. En la majoria d'aquestes escoles de pensament se sol afegir un cinquè element als quatre elements tradicionals, que s'anomena alternativament com Idea, Buit, Èter o quintaessència (literalment "la cinquena essència").
rdf:langString
Živel (od „živý“, v jiných jazycích často „element“, prvek, základní složka) znamená nezkrotnou, neovladatelnou a často ničivou přírodní sílu. Starověká filosofie i věda a později alchymie a esoterika chápala čtyři živly (oheň, vzduch, voda, země) jako základní složky světa a snažila se jimi vyložit nejen přírodní jevy, ale také vnitřní složení člověka (Hippokratés, Galénos). Platón myšlenku čtyř živlů rozvinul tvrzením, že organismy (především živočichové) jsou tvořeny čtyřmi živly a přidal živel pátý. V myšlení Dálného východu ke čtyřem živlům přistupuje pátý, v buddhismu „duch“ nebo v Japonsku „prázdno“, v čínské tradici Wu Xing (pěti fází) „kov“ a místo vzduchu je zde „dřevo“.[zdroj?] V moderní češtině je slovo živel používáno spíše pro ničivý přírodní jev či pro skupinu lidské společnosti a pro další příbuzné významy.Slovo „živel“ se také používá v přeneseném významu (metaforicky, metonymicky). Nejčastěji na lidi jako velmi aktivní, nezkrotné a nekontrolovatelné. Např. velmi akční člověk nebo nezkrotné dítě. Čtyři živly v moderní symbolizaci
rdf:langString
Nach der Vier-Elemente-Lehre (auch Vierelementelehre) besteht alles Sein in bestimmten Mischungsverhältnissen aus den vier Grundelementen bzw. „Essenzen“ oder „Wurzelkräften“ „Erde“, „Wasser“, „Luft“ und „Feuer“ als Prinzipien des Festen, Flüssigen, Gasförmigen und Glühend Verzehrenden. In der chinesischen Kultur gibt es ein ähnliches Modell, die Fünf-Elemente-Lehre. Hierbei sind die fünf Grundelemente Metall, Holz, Erde, Wasser und Feuer.
rdf:langString
Σύμφωνα με την οντολογική θεωρία των τεσσάρων στοιχείων όλος ο κόσμος δομείται θεμελιακά από τέσσερα βασικά στοιχεία. Από αυτά, τις αλληλεπιδράσεις και τις αναμείξεις τους οικοδομούνται όλα τα υλικά και άυλα, ορατά και αόρατα αντικείμενα του Σύμπαντος. Τα τέσσερα στοιχεία έχουν τα εξής ονόματα:
* ο Αέρας
* η Φωτιά
* το Νερό
* η Γη Οι όροι παραπέμπουν στις αντίστοιχες φυσικές έννοιες της φωτιάς, των αερίων, του νερού και του εδάφους, λόγω παρεμφερών ιδιοτήτων, αλλά στην πραγματικότητα πρόκειται για υποτιθέμενα οντολογικά θεμέλια συστατικά της φύσης και όχι για τις γνωστές έννοιες της καθημερινότητας.
rdf:langString
En diversaj epokoj kaj kulturoj, oni pensis, ke la mondo estas komponata de bazaj elementoj.
rdf:langString
Classical elements typically refer to earth, water, air, fire, and (later) aether which were proposed to explain the nature and complexity of all matter in terms of simpler substances. Ancient cultures in Greece, Tibet, and India had similar lists which sometimes referred, in local languages, to "air" as "wind" and the fifth element as "void". These different cultures and even individual philosophers had widely varying explanations concerning their attributes and how they related to observable phenomena as well as cosmology. Sometimes these theories overlapped with mythology and were personified in deities. Some of these interpretations included atomism (the idea of very small, indivisible portions of matter), but other interpretations considered the elements to be divisible into infinitely small pieces without changing their nature. While the classification of the material world in ancient Indian, Hellenistic Egypt, and ancient Greece into Air, Earth, Fire and Water was more philosophical, during the Middle Ages medieval scientists used practical, experimental observation to classify materials. In Europe, the Ancient Greek concept, devised by Empedocles, evolved into the system of Aristotle and Hippocrates, who introduced systematic classification into the area, which evolved slightly into the medieval system, which for the first time in Europe became subject to experimental verification in the 1600s, during the Scientific Revolution. Modern science does not support the classical elements as the material basis of the physical world. Atomic theory classifies atoms into more than a hundred chemical elements such as oxygen, iron, and mercury. These elements form chemical compounds and mixtures, and under different temperatures and pressures, these substances can adopt different states of matter. The most commonly observed states of solid, liquid, gas, and plasma share many attributes with the classical elements of earth, water, air, and fire, respectively, but these states are due to similar behavior of different types of atoms at similar energy levels, and not due to containing a certain type of atom or a certain type of substance.
rdf:langString
Elementu klasikoek, Antzinako Greziako lurra, ura, sua eta airea kontzeptuei egiten diete erreferentzia, zeinak natura eta materia guztiaren konplexutasuna azaltzeko erabiltzen ziren, hauen oinarrizko subtantzia gisa identifikatuz. Egipto, Babilonia, , Tibet eta antzinako kulturetan ere antzeko kontzeptuak erabiltzen zituzten, batzuetan “haizea” erabiltzen zuten “airea”-ren ordez; eta, beste batzuetan, bosgarren elementu bat gehitzen zuten, “hutsa” bezala itzuli daitekena. Txinatar sistemak Egurra ( 木mù), Sua (火huǒ), Lurra (土tǔ), Metala ((金jīn) eta Ura (水shuǐ) kontzeptuak zituen, baina hauek materia mota desberdinak deskribitu baino, energia edo trantsizioak azaltzeko erabiltzen ziren. Antzinako kultura hauek, baita filosofo anitzek ere, azalpen oso desberdinak ematen zituzten elementuen ezaugarriei eta fenomeno naturalekin duten erlazioari buruz, baita kosmologiarekin duten loturaren inguruan ere. Batzuetan, teoria hauek mitologiarekin nahasten ziren, eta elementu hauek jainkotasun batean pertsonifikatuak ziren. Beste batzuetan, interpretazio atomista (materiaren zati oinarrizkoena, ñimiñoa eta zatiezina) ikus daiteke teoria hauetan. Baziren beste teoria batzuk ere esaten zutenak elementu hauek infinituraino zatitu daitezkeela hauen izaerari eragin gabe. Antzinako Grezia eta Indian Airearen, Lurraren, Suaren eta Uraren inguruko sailkapenak modu filosofikoago batean egiten ziren bitartean, Islamaren Urrezko Aroko zientzialariek behaketa esperimentalak egiten zituzten materia sailkatzeko. Europan, Aristotelesen antzinako sistema erdi aroko sistema (elementu klasikoak) bilakatu zen, zeina 1600. urtera arte, Iraultza Zientifikoaren garaira arte, ez zen modu esperimental baten bitartez frogatu. Azken mendeetako ikerketa enpirikoaren bitartez frogatu da antzinako sistema hauen azalpenak okerrak zirela. Jakina da teoria atomikoa azalpen zuzena dela, eta atomoak ehun baino gehiago diren elementu kimikotan sailkatu daitezkeela; oxigenoa, karbonoa eta merkurioa adibidez. Elementu hauek konposatu eta nahasketa kimikoak osatzen dituzte, eta tenperatura eta presio desberdinetan, substantzia hauek materiaren egoera desberdinetan azaldu daitezke. Normalean ikus daitezkeen materia-egoerak, egoera likidoa, solidoa eta gas-egoera dira. Plasmak baditu ezaugarri antzekoak Lurra, Ura, Airea eta Sua elementu klasikoekin alderatuz, baina orain badakigu hauek ez direla atomo, substantzia edo energia berezi bati esker sortuak.
rdf:langString
Les quatre éléments sont utilisés depuis l'Antiquité pour décrire la matière composant l'univers. C'est un concept développé dans le cadre de l'étude des sciences naturelles dans la philosophie antique. Le concept est également utilisé en astrologie et pour décrire les composantes du zodiaque.
rdf:langString
Los cuatro o cinco elementos de la naturaleza —habitualmente, el agua, la tierra, el fuego y el aire, a los que suele añadirse la quintaesencia o éter— eran, para muchas doctrinas antiguas, los constituyentes básicos de la materia y explicaban el comportamiento del mundo físico. El modelo estuvo vigente hasta que la ciencia moderna empezó a desentrañar los elementos y reacciones químicas. En la cultura occidental, el origen de la teoría de los cuatro elementos se encuentra en los filósofos presocráticos y perduró a través de la Edad Media hasta el Renacimiento, influyendo profundamente en la cultura y el pensamiento europeo. Los estados de la materia, según la ciencia moderna y, en menor grado, también la tabla periódica de los elementos y el concepto de combustión (fuego) pueden considerarse sucesores de aquellos primeros modelos.[cita requerida] China, por su parte, enunciaba elementos ligeramente diferentes y todavía usados en la medicina china tradicional: tierra, agua, fuego, metal y madera, entendidos más como diferentes tipos de energía en un estado de constante interacción y flujo entre unos y otros, en oposición a la noción occidental que los relaciona con las diferentes manifestaciones de la materia.[cita requerida]
rdf:langString
Is iad an chré, an t-uisce, an tine, an t-aer na ceithre dúile clasaiceacha.
rdf:langString
Elemen klasik atau unsur klasik adalah suatu konsep yang digunakan oleh para filosof kuno untuk menjelaskan terjadinya pola-pola di alam. Versi Yunani dari konsep ini telah ada sejak zaman pra-Socrates dan bertahan melewati Abad pertengahan dan masuk sampai masa Renaisans, secara mendalam memberikan pengaruh cara berpikir dan budaya orang-orang Eropa; akan tetapi konsep ini jauh lebih tua telah dikenal di Timur Jauh, dan secara luas tersebar di India dan Republik Rakyat Tiongkok, di mana konsep tersebut membentuk dasar dari Buddhisme dan Hinduisme, secara khusus dalam suatu konteks esoteris.
rdf:langString
四元素（しげんそ、ギリシア語: Τέσσερα στοιχεία）とは、この世界の物質は、火・空気（もしくは風）・水・土の4つの元素から構成されるとする概念である。四元素は、日本語では四大元素、四大、四元、四原質ともよばれる。古代ギリシア・ローマ、イスラーム世界、および18～19世紀頃までのヨーロッパで支持された。古代インドにも同様の考え方が見られる。中国の五行説と類比されることも多い。 エンペドクレスの説がよく知られるが、アラビア・ヨーロッパの西洋文化圏で広く支持されたのはアリストテレスの説であり、四元素を成さしめる「熱・冷・湿・乾」の4つの性質を重視するため、四性質ともいわれる。4つの元素は、土や水など、実際にその名でよばれている具体物を指すわけではなく、物質の状態であり、様相であり、それぞれの物質を支える基盤のようなものだとされた。
rdf:langString
고대 원소(古代元素, Classical Elements) 또는 고대의 원소는 고대인들이 우주의 기본 요소라고 믿었던 원소들을 가리킨다. 고대 원소 체계로는 사대 원소(四大元素), (五大元素), 불교의 사대(四大) · 오대(五大) · 육대(六大), 동양 철학의 오행(五行), 중세 연금술의 삼원소(三元素) · 사원소(四元素) 등의 체계가 있다.
rdf:langString
Elementen zijn de stoffen of krachten waartoe volgens oude filosofische en religieuze concepten alles op aarde te herleiden is.
rdf:langString
Il riferimento a quattro elementi (aria, acqua, terra e fuoco) è comune a tutte le cosmogonie. Tanto l'Oriente quanto l'Occidente hanno concepito una stretta connessione tra il microcosmo umano e il macrocosmo naturale. Dall'equilibrio degli elementi dipendeva la vita della specie umana e la sopravvivenza del cosmo: l'universo ordinato, sorto dal caos, era governato da personificazioni divinizzate dei quattro elementi. TizianoConcerto campestre, 1509, Parigi, Museo del Louvre La donna alla fonte è una personificazione dell'Acqua. Il suonatore di liuto rappresenta il Fuoco. L'uomo con i capelli scompigliati dal vento simboleggia l'Aria. La donna di spalle raffigura la Terra.
rdf:langString
Стихи́и или элеме́нты (лат. elementa «первовещество»; от др.-греч. στοίχος «члены ряда», то есть первоначально «буквы алфавита») в античной и средневековой натурфилософии — четыре первоначальных вещества (огонь, земля, воздух и вода), к которым также добавлялся «пятый элемент». Понятие впервые в традиционном смысле было употреблено Платоном, который считал стихии правильными многогранниками, Аристотель развил идею до универсального философского понятия. В Средневековье учение о первоэлементах было одной из теоретических основ алхимии и астрологии. В древнекитайской философии существует аналогичное учение — У-син, в котором называется пять элементов или стихий; огонь, вода, дерево, металл, земля.
rdf:langString
Många filosofier och världsbilder har en uppsättning av klassiska element som anses återspegla den enklaste väsentliga delar och principer som allt består av eller på vilket konstitution och grundläggande behörighet någonting grundar sig på. Några uppsättningar är De fyra elementen, De fem elementen (wu xing) eller i indisk filosofi.
rdf:langString
Żywioły, elementy, pierwiastki – redukcjonistyczna koncepcja filozoficzna, według której świat materialny (Wszechświat) składa się z kilku podstawowych elementów. Różne proporcje w jakich występują one w różnych obiektach i substancjach ma odpowiadać za złożoność świata materialnego, a sposoby, w jaki reagują one ze sobą, mają wyjaśniać przemiany w tym świecie. Teorie żywiołów były w wielu kulturach przednaukowym sposobem wyjaśniania rzeczywistości przyrodniczej.
rdf:langString
Os elementos clássicos normalmente se referem aos conceitos de terra, água, ar, fogo e (depois) éter, que foram propostos para explicar a natureza e a complexidade de toda a matéria em termos de substâncias mais simples.
rdf:langString
元素或古典元素（英語：Classical elements），在古典哲學中，是一種構成世界上所有物質的最基本實體，或是能量。在歷史上，許多不同的民族，都曾經建構出屬於他們自己的元素思想，最著名的代表有古希臘的四元素說、或五元素說，印度佛教的四大種（地、水、火、風）以及中國的五行。 在近代化學中，元素特指自然界中一百多种基本的金属和非金属物质，它们只由一种原子组成，其原子中的每一核子具有同样数量的質子，用一般的化学方法不能使元素分解，并且它能构成一切物质。一些常見元素的例子有碳、氫和氧。
rdf:langString
Стихі́я (елемент) (від дав.-гр. στοιχεῖον — «елемент, стихія») в античній і середньовічній натурфілософії — одна з чотирьох (у давньокитайській філософії — 5 стихій у-сін) першооснов світу: земля, вода, повітря і вогонь. Вчення про чотири елементи становило теоретичну основу алхімії.
xsd:nonNegativeInteger
31005
