Churrigueresque
http://dbpedia.org/resource/Churrigueresque an entity of type: WikicatArchitecturalStyles
Der Churriguerismus (spanisch churrigueresco) ist eine nach dem spanischen Baumeister und Bildhauer José Benito de Churriguera und seinen Brüdern und Neffen benannte iberische und iberoamerikanische Spielart des Spätbarocks im Zeitraum von etwa 1690 bis 1750.
rdf:langString
Churrigueresque (/ˌtʃʊərɪɡəˈrɛsk/; Spanish: Churrigueresco), also but less commonly "Ultra Baroque", refers to a Spanish Baroque style of elaborate sculptural architectural ornament which emerged as a manner of stucco decoration in Spain in the late 17th century and was used up to about 1750, marked by extreme, expressive and florid decorative detailing, normally found above the entrance on the main facade of a building.
rdf:langString
El churrigueresco es una etapa artística, así como un estilo arquitectónico, de España, que se dio en la época del barroco, y llegó hasta el Nuevo Mundo, en diversos edificios construidos en los virreinatos de Perú y Nueva España (donde se le conoce como barroco anticlásico).
rdf:langString
Churrigueresco in misura minore chiamato anche "Ultra barocco", si riferisce ad uno stile barocco spagnolo elaborato, scultoreo e ornamentale emerso come maniera della decorazione a stucco in Spagna alla fine del XVII secolo e fu utilizzato fino al 1750 circa. É caratterizzato da dettagli decorativi estremi, espressivi e floridi, normalmente presenti sopra l'ingresso sulla facciata principale di un edificio.
rdf:langString
O churrigueresco (também conhecido como barroco mexicano) é um estilo extravagante de arquitetura e decoração, popular na Espanha e na América Latina no século XVIII, também usado algumas vezes para definir livremente, como um todo, o barroco e o rococó tardios na arquitetura espanhola. Esta designação tem origem na família Churriguera, escultores de Salamanca, a quem se devem as principais contribuições para este estilo, notavelmente , e
rdf:langString
Churriguerastil eller churrigueresco är en spansk arkitektur- och inredningsstil under den spanska senbarocken som präglas av invecklade och uttrycksfulla detaljer. Churriguerastilen växte fram som en form av stuckornamentation i Spanien i slutet av 1600-talet och användes fram till cirka 1750. Den återfinns oftast ovanför huvudentrén på byggnadens fasad. Stilen har fått sitt namn efter familjen från Salamanca och dess ursprung kan härledas till arkitekten och skulptören Alonso Cano som ritade fasaden på katedralen i Granada år 1667.
rdf:langString
L'estil xorigueresc, o xoriguerisme, és una modalitat arquitectònica de l'època del barroc espanyol; va arribar fins als territoris de la Nova Espanya, on es coneix com a barroc mexicà. Aquest terme prové del cognom Xoriguera, llinatge d'arquitectes i escultors d'origen català, el primer dels quals, , es traslladà a viure a Madrid, on castellanitzà el seu cognom com a Churriguera. L'obra dels Xoriguera, o Churriguera, es caracteritza per la seva decoració recarregada. Per extensió, el terme s'ha utilitzat per denominar el barroc espanyol del primer terç del segle xviii. S'entenien per xorigueresques totes aquelles arquitectures que posseïen un moviment marcat i una ornamentació bigarrada, sobretot en els retaules. Barreja d'elements gòtics, platerescs i pròpiament barrocs, és la variant de
rdf:langString
La stilo Ĉurigera, estas etapo, kaj stilo arkitektura de Hispanio okazinta en la epoko de la baroko kaj alvenis ĝis Nova Hispanio, kie ĝi estas konata kiel baroko estípite, atingante grandan disvolvigon.
rdf:langString
Churriguerescoa Espainiako barroko berantean (XVII. mende bukaera - 1750) hedatu zen arkitektura-moldea izan zen. Izena José Benito Churriguera arkitektoarengandik jaso zuen. Italiako arkitektura barrokoan du oinarria (Borromini) eta Juan de Herreraren hoztasunarekiko erantzun gisa jaio zen, apaingarriak arkitektura-osagaiei nagusitzen zaizkien moldeak erabiliz. Churrigueresco estiloan platereskoa eta gotikoko elementuak nahasten dira, eta ugari erabiltzen dira zutabe salomondarrak, estipiteak eta horma-konkak; landare apaingarriak, lerro biribilkatuak, erlaitz biribilak eta eskulturak ere sarri azaltzen dira. Churriguera anaiez gainera, Pedro de Ribera, , eta Leonardo de Figueroa izan ziren estilo honetako artista ospetsuenak. Churriguerescoa Espainian eta Latinoamerikan baizik ez zen za
rdf:langString
Le baroque churrigueresque est l'aspect que prend le baroque en Espagne au XVIIIe siècle (plus particulièrement entre 1720 et 1770) et qui se caractérise par une abondance ornementale. Il développe en particulier les valeurs décoratives d’éléments singuliers tels que le retable, le portail, et la façade. La façade principale de la cathédrale de Compostelle est en fait un placage baroque sur la structure romane : cette façade élevée de 1738 à 1747 par Fernando Casas y Novoa illustre bien l'épanouissement du churrigueresque dans toute la province.
rdf:langString
Churrigueresk of Churriguerisme (Spaans: churrigueresco) is een overladen Spaanse barokstijl. Het churriguerisme bereikte ook Nieuw-Spanje, waar het bekend werd als Mexicaanse barok. De term churrigueresco is afgeleid van de familienaam Churriguera. De Churriguera's ( (1665-1725) en zijn broers en ) waren een familie van barokarchitecten van wie het werk gekarakteriseerd werd door een overvloed aan versieringen.
rdf:langString
Churrigueryzm – specyficzna, hiszpańska odmiana baroku, charakteryzująca się przerostem elementów ornamentowych i niezwykłą obfitością rzeźbiarskich detali występująca w Hiszpanii i Meksyku. Styl powstał pod koniec XVII wieku i cechował się znacznym nagromadzeniem dekoracji zarówno architektonicznych, rzeźbiarskich i malarskich, które przesłaniały układ konstrukcyjny budowli. Łączył ze sobą detale włoskie, niderlandzkie i motywy meksykańskie tworząc często zawiły wzór roślinny w postaci splątanych ornamentów umieszczanych na płaszczyznach ścian, kwiatonów, festonów, w połączeniu z łamanymi gzymsami, spiralnymi kolumnami itp.
rdf:langString
Чурригерéско или чурригерéск (исп. Churrigueresco) — позднебарочный (начало XVIII века) этап в развитии архитектуры Испании. Помимо метрополии, получил широкое распространение в Мексике, где известен под названием мексиканского барокко или ультрабарокко.
* Ретабло монастыря Сан-Эстебан (Св. Стефана) в Саламанке.
* План селения Нуэво-Бастан, церковь Сан-Франсиско-Хавиер, дворец Гойенече.
* Хор в Новом соборе в Саламанке.
* Пласа-Майор (Большая площадь) в Саламанке.
* Портал дворца Сан-Тельмо в Севилье.
rdf:langString
Чуррігерéско (ісп. Churrigueresco) — пізньобарочний (початок XVIII століття) етап у розвитку архітектури Іспанії. Крім метрополії, поширений у Мексиці, де відомий під назвою мексиканського бароко або ультрабароко.
* Ретабло монастиря Сан-Естебан (св. Стефана) в Саламанці.
* План селища Нуево-Бастан, церква Сан-Франсиско-Хав'єр, палац Гоєнече.
* Хор в Новому соборі в Саламанці.
* Пласа-Майор (Велика площа) в Саламанці.
* Портал палацу Сан Тельмо в Севільї. Інші представники цього сімейства: Хоакін Чуррігера, Ніколас Чуррігера, Альберто де Чуррігера, Мануель де Лара Чуррігера.
rdf:langString
rdf:langString
Churrigueresque
rdf:langString
Estil xorigueresc
rdf:langString
Churriguerismus
rdf:langString
Ĉurigera
rdf:langString
Churrigueresco
rdf:langString
Churrigueresco
rdf:langString
Baroque churrigueresque
rdf:langString
Churrigueresco
rdf:langString
Churrigueryzm
rdf:langString
Churrigueresk
rdf:langString
Churrigueresco
rdf:langString
Чурригереско
rdf:langString
Churriguerastil
rdf:langString
Чуррігереско
xsd:integer
4314229
xsd:integer
1090217711
rdf:langString
L'estil xorigueresc, o xoriguerisme, és una modalitat arquitectònica de l'època del barroc espanyol; va arribar fins als territoris de la Nova Espanya, on es coneix com a barroc mexicà. Aquest terme prové del cognom Xoriguera, llinatge d'arquitectes i escultors d'origen català, el primer dels quals, , es traslladà a viure a Madrid, on castellanitzà el seu cognom com a Churriguera. L'obra dels Xoriguera, o Churriguera, es caracteritza per la seva decoració recarregada. Per extensió, el terme s'ha utilitzat per denominar el barroc espanyol del primer terç del segle xviii. S'entenien per xorigueresques totes aquelles arquitectures que posseïen un moviment marcat i una ornamentació bigarrada, sobretot en els retaules. Barreja d'elements gòtics, platerescs i pròpiament barrocs, és la variant de l'art barroc que presenta més ornamentació. El primer exponent d'aquest estil artístic va ser José Benito Xoriguera (1665-1725), fill de Josep Simó Xoriguera. Format amb el seu pare com a muntador de retaules, es va fer conèixer com a autor de retaules importants, per a esglésies de Salamanca, Madrid, Valladolid… alguns dels quals han desaparegut.
rdf:langString
Der Churriguerismus (spanisch churrigueresco) ist eine nach dem spanischen Baumeister und Bildhauer José Benito de Churriguera und seinen Brüdern und Neffen benannte iberische und iberoamerikanische Spielart des Spätbarocks im Zeitraum von etwa 1690 bis 1750.
rdf:langString
La stilo Ĉurigera, estas etapo, kaj stilo arkitektura de Hispanio okazinta en la epoko de la baroko kaj alvenis ĝis Nova Hispanio, kie ĝi estas konata kiel baroko estípite, atingante grandan disvolvigon. La termino Ĉurigera devenas el la familinomo Churriguera [ĉurigEra]. La membroj de tiu familio Churriguera estis klano de barokaj arkitektoj kies verkaro karakteriĝis ĉar ĝi prezentis tre ŝarĝitan ornamaĵon. Etende, la termino estis uzata por nomigi la hispanan barokon de la unua triono de la 18a jarcento. Estis konsiderataj curigeraj ĉiuj kontrueroj kiuj montris markatan movŝajnon kaj buntan ornamon, ĉefe ĉe retabloj. Tiu stilo estas varianto de la stilo baroko, kiu prezentas pli da ornamo. Temis pri konstruo de retabloj efemeraj kaj simile pri arkitekturo.
rdf:langString
Churrigueresque (/ˌtʃʊərɪɡəˈrɛsk/; Spanish: Churrigueresco), also but less commonly "Ultra Baroque", refers to a Spanish Baroque style of elaborate sculptural architectural ornament which emerged as a manner of stucco decoration in Spain in the late 17th century and was used up to about 1750, marked by extreme, expressive and florid decorative detailing, normally found above the entrance on the main facade of a building.
rdf:langString
Churriguerescoa Espainiako barroko berantean (XVII. mende bukaera - 1750) hedatu zen arkitektura-moldea izan zen. Izena José Benito Churriguera arkitektoarengandik jaso zuen. Italiako arkitektura barrokoan du oinarria (Borromini) eta Juan de Herreraren hoztasunarekiko erantzun gisa jaio zen, apaingarriak arkitektura-osagaiei nagusitzen zaizkien moldeak erabiliz. Churrigueresco estiloan platereskoa eta gotikoko elementuak nahasten dira, eta ugari erabiltzen dira zutabe salomondarrak, estipiteak eta horma-konkak; landare apaingarriak, lerro biribilkatuak, erlaitz biribilak eta eskulturak ere sarri azaltzen dira. Churriguera anaiez gainera, Pedro de Ribera, , eta Leonardo de Figueroa izan ziren estilo honetako artista ospetsuenak. Churriguerescoa Espainian eta Latinoamerikan baizik ez zen zabaldu.
rdf:langString
El churrigueresco es una etapa artística, así como un estilo arquitectónico, de España, que se dio en la época del barroco, y llegó hasta el Nuevo Mundo, en diversos edificios construidos en los virreinatos de Perú y Nueva España (donde se le conoce como barroco anticlásico).
rdf:langString
Le baroque churrigueresque est l'aspect que prend le baroque en Espagne au XVIIIe siècle (plus particulièrement entre 1720 et 1770) et qui se caractérise par une abondance ornementale. Il développe en particulier les valeurs décoratives d’éléments singuliers tels que le retable, le portail, et la façade. Il tient son nom de la famille des Churriguera, sculpteurs à Salamanque, dont les retables sont célèbres pour être des structures spectaculaires, sculptées de manière artisanale, mêlant des motifs décoratifs islamiques, gothiques et plateresques qui sont refondus dans des compositions baroques extravagantes. On peut cependant trouver les premières traces de cette architecture dans l'œuvre d'Alonzo Cano, qui a dessiné la façade de la cathédrale de Grenade en 1667. Pedro de Ribera (1681-1742), architecte qui a réalisé le (es) à Madrid, est considéré comme l'un des maîtres de l'art churrigueresque, illustré notamment par la façade de l'hospice San Fernando, édifiée de 1722 à 1726, véritable transposition en pierre des riches retables en bois sculpté. La façade principale de la cathédrale de Compostelle est en fait un placage baroque sur la structure romane : cette façade élevée de 1738 à 1747 par Fernando Casas y Novoa illustre bien l'épanouissement du churrigueresque dans toute la province. L'Andalousie fut une région où l'on vit fleurir de nombreux exemples de l'art churrigueresque, dans nombre de villes ou villages, les architectes les plus représentatifs en sont Leonardo de Figueroa (1650-1730) et Francisco Hurtado (1669-1725), ce dernier ayant grandement contribué au renouvellement du vocabulaire ornemental par l'emploi d'éléments décoratifs classiques multipliés en prismes et fragmentés à souhait. Séville constitua un centre très important de l'art churrigueresque, on y trouve notamment le grand portail du palais de San Telmo édifié de 1734 à 1754 par Antonio Matias de Figueroa, traité à la manière d'une gigantesque retable, et surtout l'église de San Luis, qui est le représentant le plus remarquable du churrigueresque à Séville. Mais cette architecture fit également bien des émules dans les Provinces basques, en Navarre, en Aragon, en Catalogne et dans le pays valencien, de sorte que ce style est devenu un temps le véritable art national espagnol, art populaire qui se déclina en de multiples variantes régionales. Au Mexique, l'ex-cathédrale Saint-François-Xavier de Tepotzotlán, qui abrite le musée de la vice-royauté, relève aussi de ce style architectural.
rdf:langString
Churrigueresco in misura minore chiamato anche "Ultra barocco", si riferisce ad uno stile barocco spagnolo elaborato, scultoreo e ornamentale emerso come maniera della decorazione a stucco in Spagna alla fine del XVII secolo e fu utilizzato fino al 1750 circa. É caratterizzato da dettagli decorativi estremi, espressivi e floridi, normalmente presenti sopra l'ingresso sulla facciata principale di un edificio.
rdf:langString
Churrigueresk of Churriguerisme (Spaans: churrigueresco) is een overladen Spaanse barokstijl. Het churriguerisme bereikte ook Nieuw-Spanje, waar het bekend werd als Mexicaanse barok. De term churrigueresco is afgeleid van de familienaam Churriguera. De Churriguera's ( (1665-1725) en zijn broers en ) waren een familie van barokarchitecten van wie het werk gekarakteriseerd werd door een overvloed aan versieringen. Bij uitbreiding werd de term gebruikt voor het benoemen van de Spaanse barok van het begin van de 18e eeuw. De stijl is niet alleen van toepassing op bouwwerken, maar vooral ook op retabels. (Plaza Mayor van Salamanca) wordt tot het churriguerisme gerekend. De term wordt ook gebruikt om artiesten te beschrijven als (Transparente in de Kathedraal van Toledo), of (tabernakel van de kartuis van Granada).
rdf:langString
Churrigueryzm – specyficzna, hiszpańska odmiana baroku, charakteryzująca się przerostem elementów ornamentowych i niezwykłą obfitością rzeźbiarskich detali występująca w Hiszpanii i Meksyku. Styl powstał pod koniec XVII wieku i cechował się znacznym nagromadzeniem dekoracji zarówno architektonicznych, rzeźbiarskich i malarskich, które przesłaniały układ konstrukcyjny budowli. Łączył ze sobą detale włoskie, niderlandzkie i motywy meksykańskie tworząc często zawiły wzór roślinny w postaci splątanych ornamentów umieszczanych na płaszczyznach ścian, kwiatonów, festonów, w połączeniu z łamanymi gzymsami, spiralnymi kolumnami itp. Stanowił zespolenie zdobniczych form późnego gotyku hiszpańskiego i plateresku. Wyrażał się najpełniej w portalach kościołów i pałaców, osiągając pełnię rozkwitu w 1. połowie XVIII wieku.
rdf:langString
O churrigueresco (também conhecido como barroco mexicano) é um estilo extravagante de arquitetura e decoração, popular na Espanha e na América Latina no século XVIII, também usado algumas vezes para definir livremente, como um todo, o barroco e o rococó tardios na arquitetura espanhola. Esta designação tem origem na família Churriguera, escultores de Salamanca, a quem se devem as principais contribuições para este estilo, notavelmente , e
rdf:langString
Churriguerastil eller churrigueresco är en spansk arkitektur- och inredningsstil under den spanska senbarocken som präglas av invecklade och uttrycksfulla detaljer. Churriguerastilen växte fram som en form av stuckornamentation i Spanien i slutet av 1600-talet och användes fram till cirka 1750. Den återfinns oftast ovanför huvudentrén på byggnadens fasad. Stilen har fått sitt namn efter familjen från Salamanca och dess ursprung kan härledas till arkitekten och skulptören Alonso Cano som ritade fasaden på katedralen i Granada år 1667.
rdf:langString
Чурригерéско или чурригерéск (исп. Churrigueresco) — позднебарочный (начало XVIII века) этап в развитии архитектуры Испании. Помимо метрополии, получил широкое распространение в Мексике, где известен под названием мексиканского барокко или ультрабарокко. Термин чурригереско происходит от фамилии Чурригера, семейства испанских архитекторов эпохи барокко. Как и для всей эпохи, для их творчества характерны изобилие деталей, украшений, богатый декор. Первым из этого семейства был Хосе де Чурригера (1665—1725), который был известен как мастер проектирования ретабло и работал в разных соборах Саламанки, Мадрида, Вальядолида и других городов Испании. Им, в частности, созданы:
* Ретабло монастыря Сан-Эстебан (Св. Стефана) в Саламанке.
* План селения Нуэво-Бастан, церковь Сан-Франсиско-Хавиер, дворец Гойенече.
* Хор в Новом соборе в Саламанке.
* Пласа-Майор (Большая площадь) в Саламанке.
* Портал дворца Сан-Тельмо в Севилье. Другие представители этого семейства: Хоакин Чурригера, Николас Чурригера, Альберто де Чурригера, Мануэль де Лара Чурригера. В Мексике к произведениям стиля чурригереско относят базилику в Сакатекасе, столице штата Сакатекас, ретабло в храме Сан-Франсиско-Хавьер (Национальный вицекоролевский музей) в Тепоцотлане, в штате Мехико, Алтарь Королей в Кафедральном соборе в Мехико. Наиболее известным и популярным среди испанцев произведением чурригереско является Собор Святого Иакова в Сантьяго-де-Компостела.
rdf:langString
Чуррігерéско (ісп. Churrigueresco) — пізньобарочний (початок XVIII століття) етап у розвитку архітектури Іспанії. Крім метрополії, поширений у Мексиці, де відомий під назвою мексиканського бароко або ультрабароко. Термін чурригереско походить від прізвища Чуррігера, сімейства іспанських архітекторів епохи бароко. Як і для всієї епохи, для їхньої творчості характерні розмаїття деталей, прикрас, багатий декор. Першим з цього сімейства був Хосе де Чуррігера (1665-1725), відомий як майстер проектування ретабло, що працював у різних соборах Саламанки, Мадрида, Вальядоліда та інших міст Іспанії. Ним, зокрема, створені:
* Ретабло монастиря Сан-Естебан (св. Стефана) в Саламанці.
* План селища Нуево-Бастан, церква Сан-Франсиско-Хав'єр, палац Гоєнече.
* Хор в Новому соборі в Саламанці.
* Пласа-Майор (Велика площа) в Саламанці.
* Портал палацу Сан Тельмо в Севільї. Інші представники цього сімейства: Хоакін Чуррігера, Ніколас Чуррігера, Альберто де Чуррігера, Мануель де Лара Чуррігера. У Мексиці до творів стилю чуррігереско відносять базиліку в Сакатекасі, столиці штату Сакатекас, ретабло в храмі Сан-Франсиско-Хав'єр (Національний віце-королівський музей) в Тепоцотлані, в штаті Мехіко, Вівтар королів в Кафедральному соборі в Мехіко. Найвідомішим та популярним серед іспанців твором чуррігереско є Собор Святого Якова в Сантьяго-де-Компостела.
xsd:nonNegativeInteger
7939
