Charles I of England
http://dbpedia.org/resource/Charles_I_of_England an entity of type: Thing
Carles I d'Anglaterra (palau de Dunfermline, 19 de novembre de 1600 - Londres, 1649) fou rei d'Anglaterra i d'Escòcia des de 1625 i fins a la seva mort, executat, el 30 de gener de 1649 a Londres. Durant el regnat del seu fill Carles II d'Anglaterra, el rei executat va ser venerat com a sant per l'Església Anglicana. Era considerat un màrtir que havia mort per la conservació de la successió apostòlica a l'Església d'Anglaterra. D'altra banda, el rei, tot i que era indecís, imprudent i no gaire encertat en la seva vida pública, en la privada era un home amb un alt sentit de la moral i una gran religiositat. Hi ha diverses associacions dedicades a la seva devoció. És l'única persona oficialment canonitzada per l'Església Anglicana.
rdf:langString
Karl I. (englisch Charles I [t͡ʃɑːlz ðə fɘːst]; * 19. November 1600 in Dunfermline; † 30. Januar 1649 in London) aus dem Haus Stuart war von 1625 bis 1649 König von England, Schottland und Irland. Seine Versuche, in England und Schottland eine gleichförmige Kirchenverfassung einzuführen und im Sinne des Absolutismus ohne Parlament zu regieren, lösten den englischen Bürgerkrieg aus, der mit Karls Hinrichtung und der zeitweiligen Abschaffung der Monarchie endete.
rdf:langString
Karlos I.a (ingelesez: Charles I; Dunfermline, Eskozia, 1600eko azaroaren 19a – Londres, 1649ko urtarrilaren 30a) Ingalaterra, Eskozia eta Irlandako erregea izan zen 1625eko martxoaren 27tik 1649an hil zuten arte.
rdf:langString
Carlos I de Inglaterra y de Escocia (en inglés, Charles I of England and Scotland; Dunfermline, Escocia, 19 de noviembre de 1600-Palacio de Whitehall, Londres, 30 de enero de 1649) fue rey de Inglaterra, Escocia e Irlanda, desde el 27 de marzo de 1625 hasta su ejecución en 1649.
rdf:langString
Bhí Séarlas I (19 Mí na Samhna 1600 - 30 Eanáir 1649) ina rí ar Shasana, Albain agus Éirinn. Tháinig sé i gcomharbacht ar a athair, Séamus I Shasana. Bhí sé i gcóróin ó 27 Márta 1625 go dtí gur chuir fórsaí na Parlaiminte chun báis é ar 30 Eanáir 1649. Nuair a tháinig deireadh leis an Interregnum faoi cheannas Oilibhéir Cromail, cuireadh an mhonarcacht ar bun arís agus cuireadh an mac ba shine leis i réim, mar Sheárlas II.
rdf:langString
Charles I (19 November 1600 – 30 Januari 1649). Putra dari James VI & I, adalah raja Inggris, raja Skotlandia dan raja Irlandia dari 27 Maret 1625 sampai ia dieksekusi dengan cara dipenggal. Charles ikut dalam perebutan kekuasaan dengan Parlemen Inggris.
rdf:langString
チャールズ1世（Charles I, 1600年11月19日 - 1649年1月30日）は、ステュアート朝のイングランド、スコットランド、アイルランドの王（在位：1625年 - 1649年）。スコットランド王ジェームズ6世（当時はイングランド王位継承以前、後のイングランド王ジェームズ1世）と妃アン・オブ・デンマークの次男。父と同じ絶対王政を強めて議会と対立を深め、清教徒革命（イングランド内戦）で敗れて処刑された。
rdf:langString
Karel I (Engels: Charles I) (Dunfermline, 19 november 1600 — Londen, 30 januari 1649) uit het Huis Stuart was een anglicaanse koning van Schotland, Engeland en Ierland (27 maart 1625 – 30 januari 1649). Hij is de enige Britse vorst die ooit werd afgezet en onthoofd. Hij was een zoon van Jacobus VI van Schotland, Jacobus I van Engeland.
rdf:langString
Karol I Stuart (ur. 19 listopada 1600 w Dunfermline, Fife; zm. 30 stycznia 1649 w Londynie) – król Anglii i Szkocji w latach 1625-1649, syn Jakuba I Stuarta, króla Anglii i Szkocji (jako Jakub VI) oraz Anny, córki króla Danii Fryderyka II. Karol był jedynym brytyjskim władcą, który został obalony przez poddanych i ścięty.
rdf:langString
Karl I (engelska: Charles I), född 19 november 1600 på Dunfermline Palace i Fife i Skottland, död 30 januari 1649 i Westminster i London, var kung av England, Irland och Skottland från 1625 till 1649. Han störtades av parlamentsstyrkorna anförda av Oliver Cromwell i det engelska inbördeskriget och avrättades.
rdf:langString
Карл I (англ. Charles I of England; 19 [29] ноября 1600, Данфермлинский дворец, Файф — 30 января [9 февраля] 1649, Лондон) — король Англии, Шотландии и Ирландии с 27 марта 1625 года. Из династии Стюартов. Его политика абсолютизма и церковные реформы вызвали восстания в Шотландии и Ирландии и Английскую революцию. В ходе гражданских войн Карл I потерпел поражение, был предан суду парламента и казнён 30 января 1649 года в Лондоне.
rdf:langString
Карл І (англ. Charles I; 19 листопада 1600 — 30 січня 1649) — король Англії й Ірландії з 1625 року, з династії Стюартів, син Якова І (Джеймса І Англійського, Джеймса (Якова) VI Шотландського), батько Карла ІІ. Після того, як він успадковував трон свого батька, почалися незгоди з парламентом. Король прийняв Петицію про Права (1628 рік), але потім розпустив парламент і правив без нього (1629—1640, «одинадцять років тиранії»). Вів фінансову політику, що викликала народне невдоволення. У ході англійської революції XVII століття був усунутий від влади і страчений 1649 року.
rdf:langString
ولد الملك تشارلز الأول (Charles I) في 19 نوفمبر 1600، وتوفي في 30 يناير 1649. هو ملك إنكلترا، واسكتلندا، وإيرلندا (1625-1649 م)، وابن الملك السابق جيمس الأول ستيوارت وآن من الدانمارك وله أخو أكبر منه سنا هنري ستيوارت، أمير ويلز وأميرة إليزابيث. أدت هذه الظعائن المتبادلة، إلى قطع العلاقة بين الطرفين نهائيا عام 1645 م. اندلعت الحرب الأهلية بين أنصار الملك من جهة وجيش البرلمانيين والأسكتلنديين (حلفائهم الجدد) من جهة أخرى. في نفس السنة 1645 م منيت القوات الملكية بهزيمة في نيزبي. وجد تشارلز نفسه معزولا فقام في العام التالي (1646 م) بتسليم نفسه للأسكتلنديين، والذي سلموه بدورهم إلى البرلمانيين.
rdf:langString
Karel I. Stuart (19. listopadu 1600 – 30. ledna 1649) byl král Anglie, Skotska a Irska od 27. března 1625 až do své popravy 30. ledna 1649. Je znám především pro svůj střet s parlamentem. Byl zastáncem názoru o božském původu panovníka, což znamenalo, že panovník odvozoval svou moc od Boha a nemohl tak být sesazen. Mnoho lidí se domnívalo, že se snaží o zavedení absolutní monarchie.
rdf:langString
Ο Κάρολος Α΄ (Charles I of England, 19 Νοεμβρίου 1600 – 30 Ιανουαρίου 1649) ήταν μονάρχης των τριών βασιλείων της Αγγλίας, της Σκωτίας και της Ιρλανδίας από τις 27 Μαρτίου του 1625 έως τη δημόσια εκτέλεσή του το 1649. Ο Κάρολος ήταν δευτερότοκος γιος του Ιακώβου ΣΤ΄ της Σκωτίας & Α΄ της Αγγλίας και έγινε διάδοχός μετά τον θάνατο του μεγαλύτερου αδελφού του Ερρίκου Φρειδερίκου το 1612. Μετά από μία αντιδημοφιλή και αποτυχημένη προσπάθεια να νυμφευθεί με μια πριγκίπισσα των Αψβούργων της Ισπανίας, νυμφεύθηκε την Ερριέττα Μαρία της Γαλλίας.
rdf:langString
Charles I (19 November 1600 – 30 January 1649) was King of England, Scotland, and Ireland from 27 March 1625 until his execution in 1649. He was born into the House of Stuart as the second son of King James VI of Scotland, but after his father inherited the English throne in 1603, he moved to England, where he spent much of the rest of his life. He became heir apparent to the kingdoms of England, Scotland, and Ireland in 1612 upon the death of his elder brother, Henry Frederick, Prince of Wales. An unsuccessful and unpopular attempt to marry him to the Spanish Habsburg princess Maria Anna culminated in an eight-month visit to Spain in 1623 that demonstrated the futility of the marriage negotiation. Two years later, he married the Bourbon princess Henrietta Maria of France.
rdf:langString
Karlo la 1-a, aŭ anglalingve Charles I, (naskiĝis la 19-an de novembro 1600 - mortis la 30-an de januaro 1649) estis la reĝo de Anglio, Skotlando kaj Irlando ekde la 27-an de marto 1625 ĝis sia mortpuno en 1649. Karlo restas fama pro la influo-batalo, kiun li entreprenis kontraŭ la Parlamento de Anglio. Ĉar li klopodis instali absolutan monarkion, multaj angloj timis lin. Multaj el liaj decidoj kaŭzis konsiderindan opozicion, precipe la kreado de novaj impostoj sen la konsento de la Parlamento.
rdf:langString
Charles Ier, né le 19 novembre 1600 à Dunfermline et mort le 30 janvier 1649 à Londres, est roi d'Angleterre, d'Écosse et d'Irlande de 1625 à son exécution en 1649. Petit-fils de la reine Marie Stuart et fils du roi Jacques Stuart, il succède à ce dernier à sa mort, le 27 mars 1625. Dès le début de son règne, Charles Ier affronta le Parlement d'Angleterre pour accroître ses revenus, alors que ce dernier cherchait à limiter les prérogatives royales, que le roi considérait être de droit divin. Ses interférences dans les affaires religieuses des Églises d'Angleterre et d'Écosse, et ses hausses d’impôts sans l'accord du Parlement furent très mal acceptées par certains prédicateurs protestants, qui le considéraient comme un monarque absolu et un tyran.
rdf:langString
찰스 1세(Charles I, 1600년 11월 19일 ~ 1649년 1월 30일)는 1625년 3월 27일부터 1649년 자신의 처형까지 잉글랜드의 국왕이자 스코틀랜드와 아일랜드의 국왕을 겸하였다. 그는 유명하게 잉글랜드 의회와 권력 투쟁에 참여하였다. 그가 왕권신수설의 옹호자로서 잉글랜드에서 많은이들은 그가 절대 권력을 얻는 데 시도하고 있었다는 것에 두려워했다. 많은 그의 활동들, 특히 의회의 동의 없이 세금 부과에 광범위한 반대가 있었다. 종교적 갈등은 찰스의 군림에 스며들었다. 그는 의회와 여론의 반대에 가톨릭 공주 헨리에타 마리아와 결혼하였다. 챨스는 성직자 리처드 몬터그와 자신이 캔터베리 대주교로 임명한 윌리엄 로드를 포함한 다른 논쟁적 종교인들과 자신을 제휴하였다. 로드는 많은 찰스의 많은 주제가 잉글랜드 성공회를 가톨릭에 너무 가깝게 가져온 것을 느꼈던 잉글랜드 성공회의 전례에 변화를 일으켰다. 스코틀랜드에 종교 개혁을 강요하는 찰스의 이후의 시도들은 잉글랜드를 약하게 하고 그의 몰락을 제촉하는 도움을 준 전쟁으로 이끌었다. 찰스는 또한 잉글랜드의 종교 개혁 이래 잉글랜드 성공회에 의하여 시성된 단 하나의 사람이다.
rdf:langString
Carlo I Stuart (Dunfermline, 19 novembre 1600 – Londra, 30 gennaio 1649) è stato re d'Inghilterra, Scozia, Irlanda e Francia dal 27 marzo 1625 fino alla sua morte, avvenuta per decapitazione il 30 gennaio 1649. Carlo I è stato il primo monarca della storia a venire condannato a morte da un tribunale, attraverso una regolare sentenza emessa in nome della legge. Viene venerato come santo dalla Chiesa anglicana, che lo ricorda il 30 gennaio.
rdf:langString
Carlos I (Dunfermline, 19 de novembro de 1600 – Londres, 30 de janeiro de 1649) foi o Rei da Inglaterra, Escócia e Irlanda de 1625 até sua execução. Era o segundo filho do rei Jaime VI da Escócia e sua esposa Ana da Dinamarca; quando seu pai herdou o trono inglês em 1603, Carlos se mudou para a Inglaterra, onde passou a maior parte da vida. Ele se tornou herdeiro aparente, quando seu irmão Henrique Frederico morreu. Uma tentativa malsucedida e impopular tentou casar Carlos com uma princesa espanhola em 1623. Dois anos depois se casou com a francesa Henriqueta Maria.
rdf:langString
查理一世（英語：Charles I），詹姆士六世及一世次子，1612年威爾士親王亨利·弗雷德里克去世后成为王储。1600年11月19日－1649年1月30日）自1625年3月27日登基至1649年1月30日被处死（他是唯一以国王身分被处死的英格兰国王），是英格兰、苏格兰及爱尔兰国王。 查理一世在位期间卷入了与英格蘭議會的权力斗争，他试图获得王室的收入，而议会则试图节制国王自以为的君權神授。他的很多臣民都反对他的行为，认为他是残暴的独裁者。尤其是他干扰英格兰与苏格兰教会的活动，未征得议会同意就任意向民眾征税。 查理一世在位期间的另一个特点就是混乱的宗教冲突。臣民们普遍不信任他们国王的信仰，一方面，在三十年战争中，他的失误成功地帮助了新教势力，然而另外一个事实却是，他迎娶了一位信奉罗马天主教的公主。查理一世还重用当时具有争议的教会人物，例如和威廉·劳德，他们都曾任查理一世时期的坎特伯雷大主教。他的很多臣民都认为这样做使得英格兰教会与罗马天主教会的关系太紧密了。此后，查理一世还试图迫使苏格兰进行宗教改革，从而引发了主教战争。这一切都使英格兰和苏格兰国会更加坚定了自己的立场，最终促成了查理一世的灭亡。
rdf:langString
rdf:langString
Charles I of England
rdf:langString
تشارلز الأول ملك إنجلترا
rdf:langString
Carles I d'Anglaterra
rdf:langString
Karel I. Stuart
rdf:langString
Karl I. (England)
rdf:langString
Κάρολος Α΄ της Αγγλίας
rdf:langString
Karlo la 1-a (Anglio)
rdf:langString
Carlos I de Inglaterra
rdf:langString
Karlos I.a Ingalaterrakoa eta Eskoziakoa
rdf:langString
Séarlas I, Rí Shasana, na hÉireann agus na hAlban
rdf:langString
Charles I dari Inggris
rdf:langString
Charles Ier (roi d'Angleterre)
rdf:langString
Carlo I d'Inghilterra
rdf:langString
チャールズ1世 (イングランド王)
rdf:langString
찰스 1세
rdf:langString
Karel I van Engeland
rdf:langString
Karol I Stuart
rdf:langString
Carlos I de Inglaterra
rdf:langString
Карл I (король Англии)
rdf:langString
Karl I av England
rdf:langString
Карл I (король Англії)
rdf:langString
查理一世 (英格蘭)
rdf:langString
Charles I
rdf:langString
Charles I
rdf:langString
Charles I, King of England
rdf:langString
Whitehall, London, England
rdf:langString
Dunfermline Palace, Dunfermline, Scotland
xsd:integer
7426
xsd:integer
1123230579
rdf:langString
Charles I
rdf:langString
t
rdf:langString
UK-Royal-Signature Charles.svg
rdf:langString
left
rdf:langString
right
rdf:langString
Charles in green robes. The Crown Jewels rest on a table behind him.
rdf:langString
Thomas Wentworth, 1st Earl of Strafford
rdf:langString
William Laud, Archbishop of Canterbury
xsd:date
1600-11-19
rdf:langString
St George's Chapel, Windsor Castle, England
rdf:langString
Portrait from the studio of Anthony van Dyck, 1636
rdf:langString
Cromwell was said to have visited Charles's coffin, sighing "Cruel necessity!" as he did so. The story was depicted by Delaroche in the nineteenth century.
rdf:langString
Another of Delaroche's paintings, Charles I Insulted by Cromwell's Soldiers, is an allegory for later events in France and the mocking of Christ.
xsd:date
1649-01-30
rdf:langString
vertical
rdf:langString
The Earl of Strafford and William Laud : two of Charles's most influential advisors during the Personal Rule
rdf:langString
Charles+I,+King+of+England
rdf:langString
Charles I Insulted by Cromwell's Soldiers.jpg
rdf:langString
DelarocheCromwell.jpg
rdf:langString
Thomas Wentworth, 1st Earl of Strafford.jpg
rdf:langString
William Laud.jpg
rdf:langString
Elizabeth
rdf:langString
rdf:langString
Anne
rdf:langString
James VII & II, King of England, Scotland and Ireland
rdf:langString
Charles II, King of England, Scotland and Ireland
rdf:langString
Henrietta, Duchess of Orléans
rdf:langString
Henry, Duke of Gloucester
rdf:langString
Mary, Princess of Orange
rdf:langString
(later became King Charles II)
xsd:gMonthDay
--03-27
rdf:langString
xsd:integer
2
xsd:integer
1625
rdf:langString
rdf:langString
King of England and Ireland
rdf:langString
rdf:langString
Charles II
rdf:langString
Council of State
rdf:langString
King of England and Ireland
xsd:integer
145
150
xsd:integer
1612
1616
1625
rdf:langString
ولد الملك تشارلز الأول (Charles I) في 19 نوفمبر 1600، وتوفي في 30 يناير 1649. هو ملك إنكلترا، واسكتلندا، وإيرلندا (1625-1649 م)، وابن الملك السابق جيمس الأول ستيوارت وآن من الدانمارك وله أخو أكبر منه سنا هنري ستيوارت، أمير ويلز وأميرة إليزابيث. دفعه وزراؤه، بكنغهام وكذا الأسقف لود وزوجته هُنرِييت من فرنسا إلى الاستبداد بالحكم، مما جعل المعارضة في البرلمان تنتفض عليه. قام بحل البرلمان عام 1629 م عندما طالبه بأن يلتزم بتوقيع وثيقة تضمن المزيد من الحريات والحقوق. حاول الملك أن يحكم بمفرده (الفترة: 1629-1640 م)، إلا أن انتفاضة الأسكتلنديين أجبرته أن يستدعي البرلمان من جديد (1640 م)، فقد كان في حاجة إلى الأموال لتجهيز قواته. انتهز البرلمانيون الفرصة فأطاحوا برأسي كل من وأسقف لود. لم يحرك الملك ساكنا أمام مقتل رجاله المقربين، وكتم حقده في نفسه، وفي المقابل لاقى انحياز الملك للأطراف الكاثوليكية وكذا محاولته للانفراد بالحكم استهجانا كبيرا لدى البرلمانيين. أدت هذه الظعائن المتبادلة، إلى قطع العلاقة بين الطرفين نهائيا عام 1645 م. اندلعت الحرب الأهلية بين أنصار الملك من جهة وجيش البرلمانيين والأسكتلنديين (حلفائهم الجدد) من جهة أخرى. في نفس السنة 1645 م منيت القوات الملكية بهزيمة في نيزبي. وجد تشارلز نفسه معزولا فقام في العام التالي (1646 م) بتسليم نفسه للأسكتلنديين، والذي سلموه بدورهم إلى البرلمانيين. استطاع الفرار سنة 1647 م، لتندلع الحرب الأهلية مرة ثانية، كان الملك قد أقام تحالفا جديدا مع الأسكتلنديين، في مقابل إعطائهم بعض الحريات الدينية، إلا أن قائد الثوار أوليفر كرومول استطاع أن يحسم الموقف بصورة نهائية هذه المرة عام 1648 م. قام الأخير بعقد جلسة خاصة للبرلمان، بعد أن تم انتقاء أعضائه من بين أنصار الثوريين، أصدر حكم بإعدام الملك، لتضرب عنقه في وايتهل، بالقرب من وستمنستر عام 1649 م. وشاهد على اعدامه من أبنائه وأبنته الأميرة إليزابيث. خلفه على العرش ابنه تشارلز الثاني.
rdf:langString
Carles I d'Anglaterra (palau de Dunfermline, 19 de novembre de 1600 - Londres, 1649) fou rei d'Anglaterra i d'Escòcia des de 1625 i fins a la seva mort, executat, el 30 de gener de 1649 a Londres. Durant el regnat del seu fill Carles II d'Anglaterra, el rei executat va ser venerat com a sant per l'Església Anglicana. Era considerat un màrtir que havia mort per la conservació de la successió apostòlica a l'Església d'Anglaterra. D'altra banda, el rei, tot i que era indecís, imprudent i no gaire encertat en la seva vida pública, en la privada era un home amb un alt sentit de la moral i una gran religiositat. Hi ha diverses associacions dedicades a la seva devoció. És l'única persona oficialment canonitzada per l'Església Anglicana.
rdf:langString
Karel I. Stuart (19. listopadu 1600 – 30. ledna 1649) byl král Anglie, Skotska a Irska od 27. března 1625 až do své popravy 30. ledna 1649. Je znám především pro svůj střet s parlamentem. Byl zastáncem názoru o božském původu panovníka, což znamenalo, že panovník odvozoval svou moc od Boha a nemohl tak být sesazen. Mnoho lidí se domnívalo, že se snaží o zavedení absolutní monarchie. Období jeho vlády bylo prostoupeno náboženskými konflikty. Navzdory protestům parlamentu a veřejného mínění se oženil s katoličkou Henriettou Marií Bourbonskou, sestrou francouzského krále Ludvíka XIII. Později se spojil s kontroverzními církevními představiteli, jako byli a William Laud, kterého Karel jmenoval arcibiskupem canterburským. To vyvolalo obavy o to, že se Anglikánská církev dostane do blízkosti Římskokatolické církve. Karlova snaha rozšířit silou církevní reformy do Skotska vedla k válce biskupů, která oslabila anglickou vládu. Poslední období bylo poznamenáno občanskou válkou, ve které se mu postavily síly vedené anglickým a skotským parlamentem. Karel byl v první fázi občanské války poražen a parlament očekával, že bude respektovat konstituční monarchii. Místo toho se Karel pokusil vytvořit spojenectví se Skotskem. To vyvolalo druhou fázi občanské války a jeho druhou porážku. Karel byl zajat, souzen, uznán vinným ze zrady a popraven. Monarchie byla zrušena, byla vyhlášena Anglická republika a zemi vládl jako lord protektor Oliver Cromwell. Po obnově monarchie na trůn nastoupil syn Karla I. Karel II. a v rámci Anglikánské církve Karla I. kanonizoval.
rdf:langString
Karl I. (englisch Charles I [t͡ʃɑːlz ðə fɘːst]; * 19. November 1600 in Dunfermline; † 30. Januar 1649 in London) aus dem Haus Stuart war von 1625 bis 1649 König von England, Schottland und Irland. Seine Versuche, in England und Schottland eine gleichförmige Kirchenverfassung einzuführen und im Sinne des Absolutismus ohne Parlament zu regieren, lösten den englischen Bürgerkrieg aus, der mit Karls Hinrichtung und der zeitweiligen Abschaffung der Monarchie endete.
rdf:langString
Ο Κάρολος Α΄ (Charles I of England, 19 Νοεμβρίου 1600 – 30 Ιανουαρίου 1649) ήταν μονάρχης των τριών βασιλείων της Αγγλίας, της Σκωτίας και της Ιρλανδίας από τις 27 Μαρτίου του 1625 έως τη δημόσια εκτέλεσή του το 1649. Ο Κάρολος ήταν δευτερότοκος γιος του Ιακώβου ΣΤ΄ της Σκωτίας & Α΄ της Αγγλίας και έγινε διάδοχός μετά τον θάνατο του μεγαλύτερου αδελφού του Ερρίκου Φρειδερίκου το 1612. Μετά από μία αντιδημοφιλή και αποτυχημένη προσπάθεια να νυμφευθεί με μια πριγκίπισσα των Αψβούργων της Ισπανίας, νυμφεύθηκε την Ερριέττα Μαρία της Γαλλίας. Μετά την άνοδο του στο θρόνο, ο Κάρολος ήλθε σε σύγκρουση με το Κοινοβούλιο της Αγγλίας, το οποίο προσπαθούσε να περιστείλει τα βασιλικά του προνόμια. Ο Κάρολος πίστευε στο "θείο δικαίωμα των βασιλέων" και νόμιζε ότι μπορούσε να κυβερνά σύμφωνα με την δική του συνείδηση. Πολλοί υπήκοοί του αντιτέθηκαν στις πολιτικές του, ειδικά στην επιβολή φόρων χωρίς κοινοβουλευτική συναίνεση, και θεώρησαν τις πράξεις του τυραννικές. Η θρησκευτική του πολιτική σε συνδυασμό με τον γάμο του με μια Ρωμαιοκαθολική, γέννησε την αντιπάθεια και την δυσπιστία μεταρρυθμιστικών ομάδων όπως οι Πουριτανοί και οι Σκώτοι Πρεσβυτεριανοί, οι οποίοι θεωρούσαν τις απόψεις του πολύ Καθολικές. Υποστήριξε τους ιερωμένους της Άνω Εκκλησίας, όπως ο Ρίτσαρντ Μόνταγκιου και ο Ουίλλιαμ Λωντ, και απέτυχε να βοηθήσει επιτυχώς τις Προτεσταντικές δυνάμεις κατά τον Τριακονταετή Πόλεμο. Οι προσπάθειές του να επιβάλει στην Εκκλησία της Σκωτίας Αγγλικανικές πρακτικές οδήγησε στους Πολέμους των Επισκόπων, που ενίσχυσαν τη θέση του Αγγλικού και του Σκωτικού κοινοβουλίου και βοήθησαν στην προετοιμασία της δικής του πτώσης. Από το 1642 ο Κάρολος πολεμούσε τους στρατούς του Αγγλικού και του Σκωτικού κοινοβουλίου στον Αγγλικό Εμφύλιο Πόλεμο. Μετά την ήττα του το 1645, παραδόθηκε σε μια Σκωτική δύναμη η οποία τελικά τον παρέδωσε στο Αγγλικό Κοινοβούλιο. Ο Κάρολος αρνήθηκε να δεχθεί τους όρους αυτών που τον αιχμαλώτισαν για τη δημιουργία μιας συνταγματικής μοναρχίας, και δραπέτευσε τον Νοέμβριο του 1647. Όντας πάλι φυλακισμένος στη Νήσο Ουάιτ, ο Κάρολος δημιούργησε μια συμμαχία με τη Σκωτία, αλλά περί το τέλος του 1648 ο στρατός που συγκρότησε ο Όλιβερ Κρόμγουελ (New Model Army) είχε εδραιώσει τον έλεγχο του στην Αγγλία. Ο Κάρολος δικάστηκε, καταδικάστηκε και εκτελέστηκε για έσχατη προδοσία τον Ιανουάριο του 1649. Η μοναρχία καταργήθηκε και ανακηρύχθηκε δημοκρατία με το όνομα Κοινοπολιτεία της Αγγλίας, η οποία διήρκεσε μέχρι το 1660 οπότε η μοναρχία αποκαταστάθηκε ("Παλινόρθωση") με τον γιο του Καρόλου, Κάρολο Β΄ της Αγγλίας.
rdf:langString
Karlo la 1-a, aŭ anglalingve Charles I, (naskiĝis la 19-an de novembro 1600 - mortis la 30-an de januaro 1649) estis la reĝo de Anglio, Skotlando kaj Irlando ekde la 27-an de marto 1625 ĝis sia mortpuno en 1649. Karlo restas fama pro la influo-batalo, kiun li entreprenis kontraŭ la Parlamento de Anglio. Ĉar li klopodis instali absolutan monarkion, multaj angloj timis lin. Multaj el liaj decidoj kaŭzis konsiderindan opozicion, precipe la kreado de novaj impostoj sen la konsento de la Parlamento. Religiaj konfliktoj markis la tutan reĝadon de Karlo. Li edziĝis kun katolika princino, Henrietta Maria, malgraŭ la malkonsento de la Parlamento kaj de la publiko pli ĝenerale. Karlo plie alianciĝis kun pluraj malpopularaj religiuloj, inkluzive de kaj , kiun Karlo nomumis kiel ĉefepiskopon de Canterbury. Multaj regnanoj opiniis, ke tiu decido tro proksimigis la Eklezion de Anglio al romkatolikismo. La posta strebo de Karlo al la religia reformo de Skotlando kaŭzis la , kiuj senfortigis Anglion kaj favoris lian postan eloficiĝon. La lastaj jaroj markiĝis de la angla enlanda milito, dum kiu Karlon kontraŭstaris la soldatoj de la Parlamento (kiu kontestis la plifortigon de la reĝa potenco) sed ankaŭ la puritanoj, kiuj estis malfavoraj al la religia inklino de la reĝo. Post du enlandaj militoj kaj pluraj malvenkoj, Karlo estis kaptita, procesita kaj mortpunita pro altperfido. La monarkio estis tiam nedaŭre aboliciita kaj anstataŭita de respubliko gvidita de Oliver Cromwell.
rdf:langString
Charles I (19 November 1600 – 30 January 1649) was King of England, Scotland, and Ireland from 27 March 1625 until his execution in 1649. He was born into the House of Stuart as the second son of King James VI of Scotland, but after his father inherited the English throne in 1603, he moved to England, where he spent much of the rest of his life. He became heir apparent to the kingdoms of England, Scotland, and Ireland in 1612 upon the death of his elder brother, Henry Frederick, Prince of Wales. An unsuccessful and unpopular attempt to marry him to the Spanish Habsburg princess Maria Anna culminated in an eight-month visit to Spain in 1623 that demonstrated the futility of the marriage negotiation. Two years later, he married the Bourbon princess Henrietta Maria of France. After his 1625 succession, Charles quarrelled with the English Parliament, which sought to curb his royal prerogative. He believed in the divine right of kings, and was determined to govern according to his own conscience. Many of his subjects opposed his policies, in particular the levying of taxes without parliamentary consent, and perceived his actions as those of a tyrannical absolute monarch. His religious policies, coupled with his marriage to a Roman Catholic, generated antipathy and mistrust from Reformed religious groups such as the English Puritans and Scottish Covenanters, who thought his views too Catholic. He supported high church Anglican ecclesiastics and failed to aid continental Protestant forces successfully during the Thirty Years' War. His attempts to force the Church of Scotland to adopt high Anglican practices led to the Bishops' Wars, strengthened the position of the English and Scottish parliaments, and helped precipitate his own downfall. From 1642, Charles fought the armies of the English and Scottish parliaments in the English Civil War. After his defeat in 1645 at the hands of the Parliamentarian New Model Army, he fled north from his base at Oxford. Charles surrendered to a Scottish force and after lengthy negotiations between the English and Scottish parliaments he was handed over to the Long Parliament in London. Charles refused to accept his captors' demands for a constitutional monarchy, and temporarily escaped captivity in November 1647. Re-imprisoned on the Isle of Wight, he forged an alliance with Scotland, but by the end of 1648, the New Model Army had consolidated its control over England. Charles was tried, convicted, and executed for high treason in January 1649. The monarchy was abolished and the Commonwealth of England was established as a republic. The monarchy was restored to Charles's son Charles II in 1660.
rdf:langString
Karlos I.a (ingelesez: Charles I; Dunfermline, Eskozia, 1600eko azaroaren 19a – Londres, 1649ko urtarrilaren 30a) Ingalaterra, Eskozia eta Irlandako erregea izan zen 1625eko martxoaren 27tik 1649an hil zuten arte.
rdf:langString
Carlos I de Inglaterra y de Escocia (en inglés, Charles I of England and Scotland; Dunfermline, Escocia, 19 de noviembre de 1600-Palacio de Whitehall, Londres, 30 de enero de 1649) fue rey de Inglaterra, Escocia e Irlanda, desde el 27 de marzo de 1625 hasta su ejecución en 1649.
rdf:langString
Bhí Séarlas I (19 Mí na Samhna 1600 - 30 Eanáir 1649) ina rí ar Shasana, Albain agus Éirinn. Tháinig sé i gcomharbacht ar a athair, Séamus I Shasana. Bhí sé i gcóróin ó 27 Márta 1625 go dtí gur chuir fórsaí na Parlaiminte chun báis é ar 30 Eanáir 1649. Nuair a tháinig deireadh leis an Interregnum faoi cheannas Oilibhéir Cromail, cuireadh an mhonarcacht ar bun arís agus cuireadh an mac ba shine leis i réim, mar Sheárlas II.
rdf:langString
Charles I (19 November 1600 – 30 Januari 1649). Putra dari James VI & I, adalah raja Inggris, raja Skotlandia dan raja Irlandia dari 27 Maret 1625 sampai ia dieksekusi dengan cara dipenggal. Charles ikut dalam perebutan kekuasaan dengan Parlemen Inggris.
rdf:langString
Charles Ier, né le 19 novembre 1600 à Dunfermline et mort le 30 janvier 1649 à Londres, est roi d'Angleterre, d'Écosse et d'Irlande de 1625 à son exécution en 1649. Petit-fils de la reine Marie Stuart et fils du roi Jacques Stuart, il succède à ce dernier à sa mort, le 27 mars 1625. Dès le début de son règne, Charles Ier affronta le Parlement d'Angleterre pour accroître ses revenus, alors que ce dernier cherchait à limiter les prérogatives royales, que le roi considérait être de droit divin. Ses interférences dans les affaires religieuses des Églises d'Angleterre et d'Écosse, et ses hausses d’impôts sans l'accord du Parlement furent très mal acceptées par certains prédicateurs protestants, qui le considéraient comme un monarque absolu et un tyran. Son refus de soutenir durablement les forces protestantes durant la guerre de Trente Ans, associé à son mariage avec une princesse catholique, Henriette-Marie de France, soulevèrent également des interrogations quant à sa religion. Charles Ier s'allia par ailleurs à des figures ecclésiastiques controversées, comme Richard Montagu et William Laud, qu'il nomma archevêque de Cantorbéry. Tout cela fit que de nombreux sujets, dont les puritains, considérèrent que l'Église d'Angleterre se rapprochait trop de l'Église catholique. Enfin, ses tentatives pour imposer des réformes religieuses en Écosse furent la cause des guerres des évêques, qui renforcèrent la position des parlements anglais et écossais, et précipitèrent sa chute. Les dernières années de Charles Ier furent marquées par les guerres des Trois Royaumes et par la première révolution anglaise, au cours de laquelle il affronta les forces parlementaires. Ses troupes furent défaites lors de la première guerre civile (1642 – 1645) ; le Parlement escomptait alors qu'il accepterait ses demandes de monarchie parlementaire. Mais, il refusa de négocier et forgea une alliance avec l'Écosse, avant de s'enfuir sur l'île de Wight. Cela déclencha une deuxième guerre civile (1648 – 1649), et Charles Ier fut de nouveau battu, puis arrêté en 1649, jugé et exécuté pour haute trahison. La monarchie fut alors abolie et une « République », appelée Commonwealth d'Angleterre fut instaurée, avec Oliver Cromwell à sa tête. En 1660, la monarchie fut restaurée et le fils aîné de Charles Ier monta sur le trône, sous le nom de Charles II.
rdf:langString
Carlo I Stuart (Dunfermline, 19 novembre 1600 – Londra, 30 gennaio 1649) è stato re d'Inghilterra, Scozia, Irlanda e Francia dal 27 marzo 1625 fino alla sua morte, avvenuta per decapitazione il 30 gennaio 1649. Fervente sostenitore del diritto divino dei re, proprio come il padre Giacomo I e la nonna paterna Maria Stuarda, nella prima fase del suo regno fu impegnato in una dura lotta di potere contro il Parlamento inglese, che si opponeva risolutamente alle sue aspirazioni assolutistiche volte a sopprimere l'utilizzo della Magna Carta, contrastando soprattutto la sua pretesa di riscuotere le tasse senza l'assenso parlamentare. Altra causa di attrito con una parte della società inglese fu la sua politica religiosa: perseverando nel "sentiero intermedio" della Chiesa anglicana, fu ostile alle tendenze riformate di molti dei suoi sudditi inglesi e scozzesi e da questi accusato di essere a sua volta troppo vicino al cattolicesimo romano, al punto da volerlo restaurare. Sposò infatti la principessa cattolica Enrichetta Maria di Francia, ed ebbe come stretto collaboratore William Laud, nominato da lui stesso arcivescovo di Canterbury ed esponente della corrente anglicana più filocattolica. Le tensioni politiche e religiose accumulate nel corso degli anni esplosero nella guerra civile inglese: contro di lui si scontrarono le forze del Parlamento, che si opponevano ai suoi tentativi di accrescere il suo potere in senso assolutistico, e i puritani, che erano ostili alle sue politiche religiose. La guerra si concluse con una disfatta per Carlo, che fu catturato, processato, condannato e giustiziato con l'accusa di alto tradimento. La monarchia venne abolita e venne fondata al suo posto una repubblica, che però, morto il principale leader della rivoluzione, Oliver Cromwell, entrò rapidamente in crisi, consentendo a Carlo II, figlio di Carlo I, di restaurare il regime monarchico. Carlo I è stato il primo monarca della storia a venire condannato a morte da un tribunale, attraverso una regolare sentenza emessa in nome della legge. Viene venerato come santo dalla Chiesa anglicana, che lo ricorda il 30 gennaio.
rdf:langString
찰스 1세(Charles I, 1600년 11월 19일 ~ 1649년 1월 30일)는 1625년 3월 27일부터 1649년 자신의 처형까지 잉글랜드의 국왕이자 스코틀랜드와 아일랜드의 국왕을 겸하였다. 그는 유명하게 잉글랜드 의회와 권력 투쟁에 참여하였다. 그가 왕권신수설의 옹호자로서 잉글랜드에서 많은이들은 그가 절대 권력을 얻는 데 시도하고 있었다는 것에 두려워했다. 많은 그의 활동들, 특히 의회의 동의 없이 세금 부과에 광범위한 반대가 있었다. 종교적 갈등은 찰스의 군림에 스며들었다. 그는 의회와 여론의 반대에 가톨릭 공주 헨리에타 마리아와 결혼하였다. 챨스는 성직자 리처드 몬터그와 자신이 캔터베리 대주교로 임명한 윌리엄 로드를 포함한 다른 논쟁적 종교인들과 자신을 제휴하였다. 로드는 많은 찰스의 많은 주제가 잉글랜드 성공회를 가톨릭에 너무 가깝게 가져온 것을 느꼈던 잉글랜드 성공회의 전례에 변화를 일으켰다. 스코틀랜드에 종교 개혁을 강요하는 찰스의 이후의 시도들은 잉글랜드를 약하게 하고 그의 몰락을 제촉하는 도움을 준 전쟁으로 이끌었다. 찰스의 군림의 마지막 세월들은 그의 권력을 키우는 시도를 도전한 의회의 군대와 그의 종교 정책들과 명백한 가톨릭 동정에 적대적이었던 청교도들에 의하여 자신이 반대되었던 잉글랜드 내전에 의하여 표시되었다. 제1차 내전 (1642년 ~ 1645년)은 의원들이 헌법적 왕정을 위한 자신들의 요구들을 그가 받아들이는 것을 기대했던 찰스의 패배로 끝났다. 대신 그는 도전적으로 제2차 내전 (1648년 ~ 1649년)을 일으켰다. 이 일은 받아들일 수 없는 것으로 숙고되었고, 찰스는 즉시 재판을 받고, 유죄 판결이 내려져 반역죄로 처형되었다. 그러고나서 왕정은 폐지되었고 잉글랜드 연방으로 불린 공화정이 선언되었다. 찰스의 아들 찰스 2세가 1660년 왕정복고 후에 국왕이 되었다. 찰스는 또한 잉글랜드의 종교 개혁 이래 잉글랜드 성공회에 의하여 시성된 단 하나의 사람이다.
rdf:langString
チャールズ1世（Charles I, 1600年11月19日 - 1649年1月30日）は、ステュアート朝のイングランド、スコットランド、アイルランドの王（在位：1625年 - 1649年）。スコットランド王ジェームズ6世（当時はイングランド王位継承以前、後のイングランド王ジェームズ1世）と妃アン・オブ・デンマークの次男。父と同じ絶対王政を強めて議会と対立を深め、清教徒革命（イングランド内戦）で敗れて処刑された。
rdf:langString
Karel I (Engels: Charles I) (Dunfermline, 19 november 1600 — Londen, 30 januari 1649) uit het Huis Stuart was een anglicaanse koning van Schotland, Engeland en Ierland (27 maart 1625 – 30 januari 1649). Hij is de enige Britse vorst die ooit werd afgezet en onthoofd. Hij was een zoon van Jacobus VI van Schotland, Jacobus I van Engeland.
rdf:langString
Carlos I (Dunfermline, 19 de novembro de 1600 – Londres, 30 de janeiro de 1649) foi o Rei da Inglaterra, Escócia e Irlanda de 1625 até sua execução. Era o segundo filho do rei Jaime VI da Escócia e sua esposa Ana da Dinamarca; quando seu pai herdou o trono inglês em 1603, Carlos se mudou para a Inglaterra, onde passou a maior parte da vida. Ele se tornou herdeiro aparente, quando seu irmão Henrique Frederico morreu. Uma tentativa malsucedida e impopular tentou casar Carlos com uma princesa espanhola em 1623. Dois anos depois se casou com a francesa Henriqueta Maria. Depois de sua sucessão, Carlos começou uma luta pelo poder contra o parlamento inglês, tentando obter uma receita enquanto o parlamento tentava restringir sua prerrogativa real. Ele acreditava no direito divino dos reis e achou que podia governar de acordo com sua consciência. Muitos de seus súditos eram contra suas políticas, particularmente suas interferências nas igrejas inglesa e escocesa e o aumento de impostos sem o consentimento parlamentar, vendo suas ações como de um monarca absoluto tirano. As políticas religiosas de Carlos, junto com seu casamento com uma católica, geraram antipatia e desconfiança entre grupos reformistas como os puritanos e calvinistas, que o viam como muito católico. Ele apoiava clérigos controversos como Ricardo Montagu e Guilherme Laud, quem Carlos nomeou Arcebispo da Cantuária, falhando em ajudar forças protestantes durante a Guerra dos Trinta Anos. Suas tentativas de forçar reformas religiosas na Escócia gerou as Guerras dos Bispos, aumentou a posição dos parlamentos inglês e escocês e ajudou a precipitar sua queda. A partir de 1641, Carlos lutou contra as forças dos dois parlamentos na Guerra Civil Inglesa. Depois de ser derrotado em 1645, ele se entregou para forças escocesas que o entregaram para o parlamento inglês. Carlos se recusou a aceitar as exigências de uma monarquia constitucional protestante e temporariamente fugiu em novembro de 1647. Recapturado na Ilha de Wight, ele criou uma aliança com a Escócia, porém o Exército Novo de Oliver Cromwell consolidou seu controle da Inglaterra no final de 1648. Carlos foi julgado, condenado e executado por traição em janeiro de 1649. A monarquia foi abolida e uma república foi declarada. O Interregnum inglês terminou em 1660 e a monarquia foi restaurada com seu filho Carlos II.
rdf:langString
Karol I Stuart (ur. 19 listopada 1600 w Dunfermline, Fife; zm. 30 stycznia 1649 w Londynie) – król Anglii i Szkocji w latach 1625-1649, syn Jakuba I Stuarta, króla Anglii i Szkocji (jako Jakub VI) oraz Anny, córki króla Danii Fryderyka II. Karol był jedynym brytyjskim władcą, który został obalony przez poddanych i ścięty.
rdf:langString
Karl I (engelska: Charles I), född 19 november 1600 på Dunfermline Palace i Fife i Skottland, död 30 januari 1649 i Westminster i London, var kung av England, Irland och Skottland från 1625 till 1649. Han störtades av parlamentsstyrkorna anförda av Oliver Cromwell i det engelska inbördeskriget och avrättades.
rdf:langString
Карл I (англ. Charles I of England; 19 [29] ноября 1600, Данфермлинский дворец, Файф — 30 января [9 февраля] 1649, Лондон) — король Англии, Шотландии и Ирландии с 27 марта 1625 года. Из династии Стюартов. Его политика абсолютизма и церковные реформы вызвали восстания в Шотландии и Ирландии и Английскую революцию. В ходе гражданских войн Карл I потерпел поражение, был предан суду парламента и казнён 30 января 1649 года в Лондоне.
rdf:langString
Карл І (англ. Charles I; 19 листопада 1600 — 30 січня 1649) — король Англії й Ірландії з 1625 року, з династії Стюартів, син Якова І (Джеймса І Англійського, Джеймса (Якова) VI Шотландського), батько Карла ІІ. Після того, як він успадковував трон свого батька, почалися незгоди з парламентом. Король прийняв Петицію про Права (1628 рік), але потім розпустив парламент і правив без нього (1629—1640, «одинадцять років тиранії»). Вів фінансову політику, що викликала народне невдоволення. У ході англійської революції XVII століття був усунутий від влади і страчений 1649 року.
rdf:langString
查理一世（英語：Charles I），詹姆士六世及一世次子，1612年威爾士親王亨利·弗雷德里克去世后成为王储。1600年11月19日－1649年1月30日）自1625年3月27日登基至1649年1月30日被处死（他是唯一以国王身分被处死的英格兰国王），是英格兰、苏格兰及爱尔兰国王。 查理一世在位期间卷入了与英格蘭議會的权力斗争，他试图获得王室的收入，而议会则试图节制国王自以为的君權神授。他的很多臣民都反对他的行为，认为他是残暴的独裁者。尤其是他干扰英格兰与苏格兰教会的活动，未征得议会同意就任意向民眾征税。 查理一世在位期间的另一个特点就是混乱的宗教冲突。臣民们普遍不信任他们国王的信仰，一方面，在三十年战争中，他的失误成功地帮助了新教势力，然而另外一个事实却是，他迎娶了一位信奉罗马天主教的公主。查理一世还重用当时具有争议的教会人物，例如和威廉·劳德，他们都曾任查理一世时期的坎特伯雷大主教。他的很多臣民都认为这样做使得英格兰教会与罗马天主教会的关系太紧密了。此后，查理一世还试图迫使苏格兰进行宗教改革，从而引发了主教战争。这一切都使英格兰和苏格兰国会更加坚定了自己的立场，最终促成了查理一世的灭亡。 在查理一世最后的几年中，由于企图推翻英格兰与苏格兰国会的权威，他与国会之间爆发了战争，史称为英国内战。同时他又利用自己英国国教领袖的身分制定了一系列的宗教政策，引起了喀尔文派清教徒的不满。查理一世在第一次英国内战（1642年－1645年）中被击败后，国会希望他能够接受君主立宪制。然而查理一世执迷不悟，他与苏格兰结盟，并逃到了怀特岛郡，这种行为彻底激怒了国会，从而导致了第二次英国内战（1648年－1649年）查理一世再次被击败，随后他被拘捕，审判，定罪，并以叛国罪处死。君主制瓦解，英格兰成了共和国，名为英格兰共和国，由國會領袖奧立佛·克倫威爾獨裁執政，这一时期也被称为。查理一世的儿子，查理二世，在其父死后继承了王位，但直到1660年复辟后才得以行使君主权力。
xsd:date
1649-02-09
xsd:date
1626-02-02
xsd:date
1633-06-18
rdf:langString
#Issue
rdf:langString
more...
rdf:langString
xsd:nonNegativeInteger
117945
xsd:gYear
1625
xsd:gYear
1625
