Chandrayaan-1

http://dbpedia.org/resource/Chandrayaan-1 an entity of type: Thing

Čandraján-1 (v sanskrtu चन्द्रयान-१ tj. „Měsíční loď 1“, v anglickém přepisu Chandrayaan-1) byla první indická sonda, kterou Indická kosmická agentura (ISRO) vyslala na oběžnou dráhu Měsíce, aby během dvou let otestovala indické technologie a prováděla zde vědecký výzkum. Start sondy se uskutečnil v říjnu 2008 z indického kosmodromu Šríharikota s pomocí nosiče PSLV-XL. rdf:langString

Chandrayaan-1 ( bahasa Sanskerta: चंद्रयान-1 ) adalah sebuah misi tak berawak yang dilaksanakan oleh , lembaga ruang angkasa nasional India. Misi ini mencakup sebuah pengorbit bulan dan sebuah impactor. Wahana luar angkasa ini diluncurkan oleh versi modifikasi dari pada 22 Oktober 2008 dari Satish Dhawan Space Centre, Sriharikota, Andhra Pradesh. 'Chandrayaan' (dalam berbagai ) kira-kira dapat diterjemahkan menjadi 'Perjalanan ke Bulan'. rdf:langString

찬드라얀 1호(Chandrayaan-1, 산스크리트어: चंद्रयान-1, Lunar Craft)는 인도의 달 탐사선으로, 현지 시간 2008년 10월 22일 오전 6시 22분(UTC+5:30)에 인도 안드라프라데시 주 스리하리코타의 사티시 다완 우주 센터(Satish Dhawan Space Centre)에서 자체 개발한 PSLV-C11 로켓에 탑재되어 발사되었다. '찬드라얀'은 산스크리트어로 '달 우주선'을 의미한다. rdf:langString

チャンドラヤーン1号（チャンドラヤーン1ごう、サンスクリット語: चंद्रयान-1、英語: Chandrayaan-1）は、インド宇宙研究機関(ISRO)が、2008年10月22日に打ち上げた月探査機である。チャンドラヤーンはサンスクリットの語彙「チャンドラ（चंद्र）」（月）と「ヤーナ（यान）」（乗り物）による合成語をヒンディー語読みしたものであり、直訳すると「月の乗り物」という意味になる。その搭載機器によって月面における水の存在を確定的とする成果を挙げた。 rdf:langString

Chandrayaan-1 (sanskryt चंद्रयान-1, dosłownie „księżycowy statek–1”) – pierwsza indyjska sonda kosmiczna i sztuczny satelita Księżyca. Sonda składała się z orbitera i niewielkiego lądownika (impaktora), który uderzył w powierzchnię Księżyca. Całkowity koszt misji szacowany jest na 80-100 mln USD. rdf:langString

Chandrayaan-1 (Sanskrit: चंद्रयान-1) var en indisk rymdsond, som gick i omloppsbana runt månen i 312 dagar (planerad tid: 2 år). Sonden byggdes av den indiska rymdstyrelsen, och sköts upp den 22 oktober 2008 med en PSLV-XL raket.Sonden gick in i omloppsbana runt Månen den 8 november 2008 och skickade data fram till 29 augusti 2009. Sverige bidrog till projektet med SARA-instrumentet från Institutet för rymdfysik. rdf:langString

月船1号（又译为：月球初航1号或月球飛船1號，或直接音譯為錢德拉揚1號。梵語：चंद्रयान-1，意為「月球飛行器」）是印度的首颗绕月人造卫星，探测器重590公斤，可携带11个载荷，2008年10月22日在斯利哈里柯塔岛发射。这是由印度太空研究组织，印度国家空间局组织的一次非载人科学月球探测任务。这次任务包括一个月球轨道探测器和硬着陆探测器。遥感卫星质量1,308公斤（2,884英磅）（在轨质量590公斤（1,301英磅），净载2504公斤（1,111英磅）），携带高解析度可见光，近红外，软／硬X射线频谱遥感设备。在超过2年的时间里，它将要探测月球表面，生成月球的化学特性和3D拓扑结构的完整地图。月球极地地区是本次探测的重点，因为那里可能存在固态水。印度空间研究组织已经任命作为项目主任。运载火箭已经于2008年10月22日在印度当地时间下午6时22分（00：52 UTC）成功发射。在飞船抵达月球转移轨道后，还需要5.5天才能抵达月球。整个项目的经费大约38.6亿印度卢比（约8000万美元）这次任务携带了印度空间研究组织ISRO的探测设备之外还免费携带了6件来自美国国家宇航局、欧洲空间局和等国际航天组织的设备。 rdf:langString

شاندرايان 1 هي مهمة فضائية هندية قامت بها منظمة البحوث الفضائية الهندية، وهي تستهدف وضع قمر صناعي في مدار حول القمر سنتين من أجل تجريب قدرات الهند في استكشاف الفضاء. انطلاق هاته المهمة كان في 1 أكتوبر 2008 من . تبلغ ميزانيتها ثمانين مليون دولار ستقوم برحلتين اخريين في 2010 و2012. بلغت التكلفة التقديرية للمشروع 386 «كرور» عشرة ملايين روبية «56 مليون دولار أمريكي». rdf:langString

Chandrayaan I (Sànscrit: चंद्रयान-1, lit: Nau lunar), és una missió lunar no tripulada de l'Agencia Índia d'investigació Espacial (Indian Space Research Organization, ISRO). La missió inclou un orbitador així com un impactador. La nau espacial va ser llançada per una versió modificada del vehicle de llançament de satèl·lits polars de la ISRO. Al setembre de 2009, l'equip de la Chandrayaan va confirmar la detecció de terra humida a la superfície de la lluna. Confirmant la presència d'aigua. rdf:langString

Chandrayaan-1 (Hindi च्हन्द्रयान ‚Mondfahrzeug‘, Hindi Chandra für Mond, yaan für Wagen, Fahrzeug) war eine Raumsonde der indischen Raumfahrtagentur ISRO, die am 22. Oktober 2008 zum Mond startete und ihn mindestens zwei Jahre lang umkreisen sollte, um unter anderem nach Wassereis zu suchen. Die Mission endete bereits im August 2009, nachdem technische Systeme versagt hatten und am 28. August 2009 um 20:00 Uhr UTC der Kontakt mit der Sonde abgerissen war. Sie gilt aber trotzdem als großer Erfolg. Chandrayaan-1 war bis dahin 312 Tage im All und hatte den Mond mehr als 3.400 Mal umrundet. Im März 2017 teilte die NASA mit, dass die Sonde durch eine Kooperation mehrerer Radioteleskope in einem Mondorbit wiederentdeckt wurde. rdf:langString

Chandrayaan-1 (transl. Moon-craft, ) was the first Indian lunar probe under the Chandrayaan program. It was launched by the Indian Space Research Organisation in October 2008, and operated until August 2009. The mission included a lunar orbiter and an impactor. India launched the spacecraft using a PSLV-XL rocket on 22 October 2008 at 00:52 UTC from Satish Dhawan Space Centre, at Sriharikota, Andhra Pradesh. The mission was a major boost to India's space program, as India researched and developed indigenous technology to explore the Moon. The vehicle was inserted into lunar orbit on 8 November 2008. rdf:langString

Chandrayaan I (en Sánscrito चंद्रयान - "Chandra": Luna, "Yaan": vehículo) es un satélite de la Agencia India de Investigación Espacial (Indian Space Research Organization, ISRO) cuya misión se desarrolló en órbita polar en torno a la Luna. Esta misión incluyó cooperación de otras agencias espaciales como la Agencia Espacial Europea y la NASA. La sonda dejó de funcionar el 28 de agosto de 2009 después de un buen desempeño en el que cubrió un 95% de sus objetivos. rdf:langString

Chandrayaan-1 (en sanskrit चन्द्रयान-१, prononcé [ t͡ʃʌnd̪ɾʌːjaːn] est une mission spatiale de l'Organisation indienne pour la recherche spatiale (ISRO, l'agence spatiale de l'Inde) qui était destinée à mettre une sonde spatiale en orbite autour de la Lune durant deux ans pour tester les capacités technologiques de l'Inde dans l'espace et pour rapporter des informations scientifiques sur les caractéristiques de la surface lunaire. La sonde spatiale d'une masse de 1380 kilogrammes comporte onze instruments dont la moitié[Combien ?] sont fournis par la NASA et l'Agence spatiale européenne. Chandrayaan-1 est placée en orbite le 22 octobre 2008 par un lanceur PSLV-C qui décolle depuis le centre spatial Satish-Dhawan. Elle s'insère en orbite lunaire le 8 novembre 2008 et commence alors à recue rdf:langString

Chandrayaan-1 (Chandra = luna, yaan = viaggio) è stata una missione lunare senza equipaggio dell'Agenzia spaziale indiana. La missione era composta di un orbiter ed un impattatore, la Moon Impact Probe, di 29 kg dotato di uno spettrometro di massa, una telecamera e un altimetro. La sonda è stata lanciata da una versione modificata del razzo indiano Polar Satellite Launch Vehicle il 22 ottobre 2008 dal Satish Dhawan Space Centre (SHAR), in , nello Stato sud-orientale dell'Andhra Pradesh alle 6:22 ore locali, 2:52 in Italia (00:52 UTC). rdf:langString

Chandrayaan-1 (Sânscrito: चंद्रयान-1, lit: Nave Lunar) foi uma missão espacial lunar não-tripulada organizada pela Agência Espacial Indiana. A espaçonave foi lançada em direção à órbita da Lua em 22 de outubro de 2008, do Centro Espacial de Satish Dhawan, no interior da Índia. A Chandrayaan-1 foi lançada com sucesso a 22 de outubro, às 06h 22min do horário indiano (00h 52min UTC) e, após atingir a órbita de transferência lunar, levou cinco dias e meio em seu caminho até o satélite. O custo da missão foi estimado em US$ 80 milhões e seu diretor é o cientista . rdf:langString

Chandrayaan-1 (Sanskriet: चंद्रयान-1) was een onbemande ruimtemissie naar de Maan van de Indian Space Research Organisation (ISRO), het ruimtevaartagentschap van India. "Chandra-yaan" betekent ruw vertaald uit het Sanskriet en Hindi "maan-voertuig". De ruimtesonde werd gelanceerd op 22 oktober 2008 met een aangepaste versie van de vanaf Satish Dhawan Space Centre in Andhra Pradesh. Op 8 november 2008 werd de satelliet in een baan om de Maan gebracht en op 14 november landde de op de zuidpool van de Maan. Chandrayaan-1 heeft gefunctioneerd tot 26 augustus 2009. rdf:langString

«Чандраян-1» (санскр. चंद्रयान्-१, «Лунный корабль») — космический зонд, искусственный спутник Луны. Проект Индийской организации космических исследований (ISRO). Аппарат состоит из орбитального модуля и ударного зонда. Был выведен на орбиту с помощью модернизированной версии индийской ракеты-носителя PSLV-XL. Масса станции вместе с топливом составляет 1304 кг, по форме аппарат похож на куб со стороной 1,5 метра. Станция несёт 12 приборов, из них 6 индийских, а шесть других принадлежат ЕКА, НАСА и . rdf:langString

Чандраян-1 (англ. Chandrayaan-1) — індійський космічний апарат (перекладається як «місячний апарат»), запущений 22 жовтня 2008 року з космодрому в південній Індії і через шістнадцять діб польоту виведений на орбіту Місяця. Індія стала третьою азійською країною, після Японії і Китаю, що запустила штучний супутник Місяця. Стартова маса станції разом з паливом складає 1380 кг, за формою апарат схожий на куб зі стороною 1,5 метра. Маса станції на місячній орбіті (після використання палива на розгін до Місяця) — 675 кг (523 кг після відокремлення імпактора). Маса наукового обладнання складає 90 кг. rdf:langString

rdfs:label

rdf:langString Chandrayaan-1

rdf:langString شاندرايان 1

rdf:langString Chandrayaan-1

rdf:langString Čandraján-1

rdf:langString Chandrayaan-1

rdf:langString 찬드라얀 1호

rdf:langString チャンドラヤーン1号

rdf:langString Chandrayaan-1

rdf:langString Чандраян-1

rdf:langString Chandrayaan-1

rdf:langString 月船1号

rdf:langString Чандраян-1

foaf:name

rdf:langString Chandrayaan-1

dbpprop:name

rdf:langString Chandrayaan-1

dbpedia-owl:wikiPageID

xsd:integer 1024431

dbpedia-owl:wikiPageRevisionID

xsd:integer 1122940280

dbpprop:apsis

rdf:langString selene

dbpprop:cosparId

xsd:integer 2008

dbpprop:imageSize

xsd:integer 300

dbpprop:lastContact

xsd:gMonthDay --08-28

dbpprop:launchDate

xsd:gMonthDay --10-22

dbpprop:launchRocket

rdf:langString PSLV-XL C11

dbpprop:missionDuration

xsd:gMonthDay --10-22

<second> 6.31152E7

dbpprop:satcat

xsd:integer 33405

dbpedia-owl:abstract

rdf:langString Chandrayaan I (Sànscrit: चंद्रयान-1, lit: Nau lunar), és una missió lunar no tripulada de l'Agencia Índia d'investigació Espacial (Indian Space Research Organization, ISRO). La missió inclou un orbitador així com un impactador. La nau espacial va ser llançada per una versió modificada del vehicle de llançament de satèl·lits polars de la ISRO. La sonda porta instruments per estudiar la lluna en l'espectre visible, en l'infraroig proper i raigs X. Aquesta missió inclou la cooperació significativa d'altres agències espacials com la NASA, la ESA i la Agencia aeroespacial Búlgara. El cost estimat de la missió és de 3,8 milions de rúpies índies (83 milions de dòlars americans). La missió de dos anys d'estudi de la superfície lunar, tenia previst realitzar un mapa topogràfic complet en tres dimensions i de les seves característiques químiques. Les regions polars són d'especial interès, en recerca d'aigua en forma de gel. El llançador indi PSLV-C11, que tranportava la sonda, va enlairar-se el 21 d'octubre de 2008, des del centre espacial Satish Dhawan de Sriharikota, a les 6:20 del matí, hora local i va finalitzar el 28 d'agost de 2009, quan es va perdre el contacte de ràdio amb la sonda. Va estar 312 dies en orbita lunar, fent 3400 voltes. Al setembre de 2009, l'equip de la Chandrayaan va confirmar la detecció de terra humida a la superfície de la lluna. Confirmant la presència d'aigua.

rdf:langString Čandraján-1 (v sanskrtu चन्द्रयान-१ tj. „Měsíční loď 1“, v anglickém přepisu Chandrayaan-1) byla první indická sonda, kterou Indická kosmická agentura (ISRO) vyslala na oběžnou dráhu Měsíce, aby během dvou let otestovala indické technologie a prováděla zde vědecký výzkum. Start sondy se uskutečnil v říjnu 2008 z indického kosmodromu Šríharikota s pomocí nosiče PSLV-XL.

rdf:langString شاندرايان 1 هي مهمة فضائية هندية قامت بها منظمة البحوث الفضائية الهندية، وهي تستهدف وضع قمر صناعي في مدار حول القمر سنتين من أجل تجريب قدرات الهند في استكشاف الفضاء. انطلاق هاته المهمة كان في 1 أكتوبر 2008 من . تبلغ ميزانيتها ثمانين مليون دولار ستقوم برحلتين اخريين في 2010 و2012. أطلقت الهند المركبة الفضائية باستخدام صاروخ بي إس إل في-إكس إل «مركبة إطلاق الأقمار الصناعية القطبية» في 22 أكتوبر 2008 في الساعة 00:52 يو تي سي «توقيت عالمي موّحد» من مركز ساتيش دوان الفضائي، في سريهاريكوتا، أندرا برديش. كانت المهمة بمثابة دفعة كبيرة لبرنامج الفضاء الهندي، إذ بحثت الهند وطورت في التكنولوجيا الخاصة بها من أجل استكشاف القمر. أُدخلت المركبة في المدار القمري في 8 نوفمبر 2008. في 14 نوفمبر 2008، فُصل مسبار التصادم القمري عن المركبة المدارية شاندرايان في الساعة 14:36 يو تي سي، وضرب القطب الجنوبي بطريقة مسيطر عليها، ما جعل الهند رابع دولة تضع شارة علمها على القمر. ارتطم المسبار قرب فوهة شاكلتون في الساعة 15:01 يو تي سي، مخرجًا التربة شبه السطحية التي يمكن تحليلها من أجل الكشف عن وجود الجليد المائي القمري. سمي موقع التصادم باسم نقطة جواهر. بلغت التكلفة التقديرية للمشروع 386 «كرور» عشرة ملايين روبية «56 مليون دولار أمريكي». كان الغرض منه هو مسح سطح القمر على مدى فترة عامين، لصنع خريطة كاملة للتركيب الكيميائي على السطح والطبوغرافيا ثلاثية الأبعاد. المناطق القطبية لها أهمية خاصة؛ لأنها قد تحتوي على جليد مائي. ومن بين إنجازاته العديدة اكتشاف الوجود الواسع لجزيئات الماء في التربة القمرية. بعد ما يقارب العام، بدأت المركبة المدارية تعاني من العديد من المشكلات التقنية بما في ذلك فشل جهاز تعقب النجوم وضعف التدريع الحراري؛ لذا توقفت شاندرايان-1 عن التواصل في حوالي الساعة 20:00 يو تي سي في 28 أغسطس 2009، بعد فترة وجيزة أعلنت «آي إس آر أو» «منظمة البحوث الفضائية الهندية» رسميًا انتهاء المهمة. عملت شاندرايان-1 مدة 312 يومًا بدلًا من السنتين المخطط لهما، لكن المهمة حققت معظم أهدافها العلمية. في 2 يوليو 2016، استخدمت ناسا أنظمة الرادار الأرضية لإعادة تحديد موقع شاندرايان-1 في مدارها القمري، بعد أكثر من سبع سنوات من توقفها. سمحت المراقبة المتكررة على مدى الأشهر الثلاثة المقبلة بتحديد مدارها بدقة والذي يتفاوت بين 150 و270 كم «93 و168 ميل» في الارتفاع كل عامين.

rdf:langString Chandrayaan-1 (Hindi च्हन्द्रयान ‚Mondfahrzeug‘, Hindi Chandra für Mond, yaan für Wagen, Fahrzeug) war eine Raumsonde der indischen Raumfahrtagentur ISRO, die am 22. Oktober 2008 zum Mond startete und ihn mindestens zwei Jahre lang umkreisen sollte, um unter anderem nach Wassereis zu suchen. Die Mission endete bereits im August 2009, nachdem technische Systeme versagt hatten und am 28. August 2009 um 20:00 Uhr UTC der Kontakt mit der Sonde abgerissen war. Sie gilt aber trotzdem als großer Erfolg. Chandrayaan-1 war bis dahin 312 Tage im All und hatte den Mond mehr als 3.400 Mal umrundet. Im März 2017 teilte die NASA mit, dass die Sonde durch eine Kooperation mehrerer Radioteleskope in einem Mondorbit wiederentdeckt wurde. Dies war die erste Mission Indiens, die über den Erdorbit hinausging. Ihr Ziel war die Prüfung und Verbesserung der technologischen Kapazitäten Indiens im Weltraum sowie die Gewinnung wissenschaftlicher Informationen von der Mondoberfläche. Dazu kam auch eine hart aufschlagende Tochtersonde zum Einsatz, die während ihres Sturzes zur Mondoberfläche Messdaten aufnahm. Die Gesamtkosten der Mission wurden auf etwa 3,86 Milliarden Indische Rupien (57 Millionen US-Dollar) geschätzt; damit war Chandrayaan-1 die bislang billigste Mondmission.

rdf:langString Chandrayaan-1 (transl. Moon-craft, ) was the first Indian lunar probe under the Chandrayaan program. It was launched by the Indian Space Research Organisation in October 2008, and operated until August 2009. The mission included a lunar orbiter and an impactor. India launched the spacecraft using a PSLV-XL rocket on 22 October 2008 at 00:52 UTC from Satish Dhawan Space Centre, at Sriharikota, Andhra Pradesh. The mission was a major boost to India's space program, as India researched and developed indigenous technology to explore the Moon. The vehicle was inserted into lunar orbit on 8 November 2008. On 14 November 2008, the Moon Impact Probe separated from the Chandrayaan orbiter at 14:36 UTC and struck the south pole in a controlled manner, making India the fourth country to place its flag insignia on the Moon. The probe hit near the crater Shackleton at 15:01 UTC The location of impact was named Jawahar Point. The estimated cost for the project was ₹386 crore (US$48 million). It was intended to survey the lunar surface over a two-year period, to produce a complete map of the chemical composition at the surface and three-dimensional topography. The polar regions are of special interest as they might contain water ice. Among its many achievements was the discovery of widespread presence of water molecules in lunar soil. After almost a year, the orbiter started suffering from several technical issues including failure of the star tracker and poor thermal shielding; Chandrayaan-1 stopped communicating at about 20:00 UTC on 28 August 2009, shortly after which the ISRO officially declared that the mission was over. Chandrayaan-1 operated for 312 days as opposed to the intended two years, however the mission achieved most of its scientific objectives including detecting presence of Lunar Water. On 2 July 2016, NASA used ground-based radar systems to relocate Chandrayaan-1 in its lunar orbit, more than seven years after it shut down. Repeated observations over the next three months allowed a precise determination of its orbit which varies between 150 and 270 km (93 and 168 mi) in altitude every two years.

rdf:langString Chandrayaan I (en Sánscrito चंद्रयान - "Chandra": Luna, "Yaan": vehículo) es un satélite de la Agencia India de Investigación Espacial (Indian Space Research Organization, ISRO) cuya misión se desarrolló en órbita polar en torno a la Luna. Esta misión incluyó cooperación de otras agencias espaciales como la Agencia Espacial Europea y la NASA. La sonda dejó de funcionar el 28 de agosto de 2009 después de un buen desempeño en el que cubrió un 95% de sus objetivos. El satélite estaba equipado con instrumentos para obtener imágenes de la Luna en el espectro visible, infrarrojo cercano y rayos X. Durante 312 días estudió la superficie lunar y produjo un mapa completo de la topografía lunar en tres dimensiones, así como de sus características químicas. Hay especial interés en el estudio de las regiones polares, ya que se sospecha que pueden contener agua en forma de hielo. El lanzador indio PSLV-C11, que transportó la sonda, despegó el 21 de octubre de 2008 desde el Centro espacial Satish Dhawan de Sriharikota, a las 6:22 de la mañana, hora local; el 8 de noviembre se situó en órbita en torno a la Luna, dejando caer el módulo de impacto lunar MIP (Moon Impact Probe) desde una distancia de 100 kilómetros el día 14 del mismo mes.

rdf:langString Chandrayaan-1 (en sanskrit चन्द्रयान-१, prononcé [ t͡ʃʌnd̪ɾʌːjaːn] est une mission spatiale de l'Organisation indienne pour la recherche spatiale (ISRO, l'agence spatiale de l'Inde) qui était destinée à mettre une sonde spatiale en orbite autour de la Lune durant deux ans pour tester les capacités technologiques de l'Inde dans l'espace et pour rapporter des informations scientifiques sur les caractéristiques de la surface lunaire. La sonde spatiale d'une masse de 1380 kilogrammes comporte onze instruments dont la moitié[Combien ?] sont fournis par la NASA et l'Agence spatiale européenne. Chandrayaan-1 est placée en orbite le 22 octobre 2008 par un lanceur PSLV-C qui décolle depuis le centre spatial Satish-Dhawan. Elle s'insère en orbite lunaire le 8 novembre 2008 et commence alors à recueillir des données scientifiques. Neuf mois après le décollage, les opérateurs à terre perdent le contact avec la sonde spatiale. Les instruments de celle-ci ont permis néanmoins de recueillir des données scientifiques de qualité, notamment l'observation de concentrations d'eau en surface qui serait d'origine interne.

rdf:langString Chandrayaan-1 ( bahasa Sanskerta: चंद्रयान-1 ) adalah sebuah misi tak berawak yang dilaksanakan oleh , lembaga ruang angkasa nasional India. Misi ini mencakup sebuah pengorbit bulan dan sebuah impactor. Wahana luar angkasa ini diluncurkan oleh versi modifikasi dari pada 22 Oktober 2008 dari Satish Dhawan Space Centre, Sriharikota, Andhra Pradesh. 'Chandrayaan' (dalam berbagai ) kira-kira dapat diterjemahkan menjadi 'Perjalanan ke Bulan'.

rdf:langString Chandrayaan-1 (Chandra = luna, yaan = viaggio) è stata una missione lunare senza equipaggio dell'Agenzia spaziale indiana. La missione era composta di un orbiter ed un impattatore, la Moon Impact Probe, di 29 kg dotato di uno spettrometro di massa, una telecamera e un altimetro. La sonda è stata lanciata da una versione modificata del razzo indiano Polar Satellite Launch Vehicle il 22 ottobre 2008 dal Satish Dhawan Space Centre (SHAR), in , nello Stato sud-orientale dell'Andhra Pradesh alle 6:22 ore locali, 2:52 in Italia (00:52 UTC). L'orbiter è entrato in orbita lunare l'8 novembre 2008. Il 12 novembre ha raggiunto la sua orbita operativa: un'orbita circolare polare, a 100 km dalla superficie lunare. Il 14 novembre è stata sganciata la Moon Impact Probe, che dopo un volo di 25 minuti è impattata sulla Luna alle 16:04, ora italiana. Dopo aver subito alcuni guasti minori, tra i quali il danneggiamento dei sensori stellari, Chandrayaan-1 ha interrotto l'invio di segnali radio a Terra alle 20:00 UTC del 28 agosto 2009 (1:30 IST del 29 agosto). La stazione di controllo ha perso il contatto con la sonda e la missione è stata dichiarata conclusa. Chandrayaan-1 ha operato per 312 giorni in orbita lunare, meno della metà dei previsti due anni di missione.

rdf:langString Chandrayaan-1 (Sanskriet: चंद्रयान-1) was een onbemande ruimtemissie naar de Maan van de Indian Space Research Organisation (ISRO), het ruimtevaartagentschap van India. "Chandra-yaan" betekent ruw vertaald uit het Sanskriet en Hindi "maan-voertuig". De ruimtesonde werd gelanceerd op 22 oktober 2008 met een aangepaste versie van de vanaf Satish Dhawan Space Centre in Andhra Pradesh. Op 8 november 2008 werd de satelliet in een baan om de Maan gebracht en op 14 november landde de op de zuidpool van de Maan. Chandrayaan-1 heeft gefunctioneerd tot 26 augustus 2009. 22 juli 2019 is de opvolger Chandrayaan-2 gelanceerd.

rdf:langString 찬드라얀 1호(Chandrayaan-1, 산스크리트어: चंद्रयान-1, Lunar Craft)는 인도의 달 탐사선으로, 현지 시간 2008년 10월 22일 오전 6시 22분(UTC+5:30)에 인도 안드라프라데시 주 스리하리코타의 사티시 다완 우주 센터(Satish Dhawan Space Centre)에서 자체 개발한 PSLV-C11 로켓에 탑재되어 발사되었다. '찬드라얀'은 산스크리트어로 '달 우주선'을 의미한다.

rdf:langString チャンドラヤーン1号（チャンドラヤーン1ごう、サンスクリット語: चंद्रयान-1、英語: Chandrayaan-1）は、インド宇宙研究機関(ISRO)が、2008年10月22日に打ち上げた月探査機である。チャンドラヤーンはサンスクリットの語彙「チャンドラ（चंद्र）」（月）と「ヤーナ（यान）」（乗り物）による合成語をヒンディー語読みしたものであり、直訳すると「月の乗り物」という意味になる。その搭載機器によって月面における水の存在を確定的とする成果を挙げた。

rdf:langString «Чандраян-1» (санскр. चंद्रयान्-१, «Лунный корабль») — космический зонд, искусственный спутник Луны. Проект Индийской организации космических исследований (ISRO). Аппарат состоит из орбитального модуля и ударного зонда. Был выведен на орбиту с помощью модернизированной версии индийской ракеты-носителя PSLV-XL. Масса станции вместе с топливом составляет 1304 кг, по форме аппарат похож на куб со стороной 1,5 метра. Станция несёт 12 приборов, из них 6 индийских, а шесть других принадлежат ЕКА, НАСА и . В число основных целей запуска «Чандраян-1» входит поиск полезных ископаемых и запасов льда в полярных регионах Луны, а также составление трёхмерной карты поверхности. Часть программы «Чандраян-1» — запуск ударного зонда , оснащённого тремя инструментами: масс-спектрометром, альтиметром и видеокамерой. Он был запущен с окололунной орбиты (14 ноября 2008 года в 14:36 UTC) и в течение 25 минут достиг поверхности Луны, совершив жёсткую посадку. Выбросы лунной породы на месте падения модуля будут проанализированы орбитальным аппаратом. Данные, полученные при жёсткой посадке ударного зонда, будут использованы для мягкой посадки будущего индийского лунохода, доставка которого на Луну запланирована зондом «Чандраян-3» в 2023 году (посадка зонда «Чандраян-2» в 2019 году была неуспешной).

rdf:langString Chandrayaan-1 (sanskryt चंद्रयान-1, dosłownie „księżycowy statek–1”) – pierwsza indyjska sonda kosmiczna i sztuczny satelita Księżyca. Sonda składała się z orbitera i niewielkiego lądownika (impaktora), który uderzył w powierzchnię Księżyca. Całkowity koszt misji szacowany jest na 80-100 mln USD.

rdf:langString Chandrayaan-1 (Sanskrit: चंद्रयान-1) var en indisk rymdsond, som gick i omloppsbana runt månen i 312 dagar (planerad tid: 2 år). Sonden byggdes av den indiska rymdstyrelsen, och sköts upp den 22 oktober 2008 med en PSLV-XL raket.Sonden gick in i omloppsbana runt Månen den 8 november 2008 och skickade data fram till 29 augusti 2009. Sverige bidrog till projektet med SARA-instrumentet från Institutet för rymdfysik.

rdf:langString Chandrayaan-1 (Sânscrito: चंद्रयान-1, lit: Nave Lunar) foi uma missão espacial lunar não-tripulada organizada pela Agência Espacial Indiana. A espaçonave foi lançada em direção à órbita da Lua em 22 de outubro de 2008, do Centro Espacial de Satish Dhawan, no interior da Índia. A sonda tinha uma massa total de 1308 quilos, incluindo um equipamento de controle remoto de alta definição, em freqüências normais, infravermelho e de raios-X. Sua missão consistia em passar dois anos em órbita da Lua fazendo um mapeamento da superfície do satélite, para produzir um mapa completo de suas características químicas e de topografia em 3D. As regiões polares são de interesse especial, já que se acredita que elas possam conter algum tipo de gelo. A Chandrayaan-1 foi lançada com sucesso a 22 de outubro, às 06h 22min do horário indiano (00h 52min UTC) e, após atingir a órbita de transferência lunar, levou cinco dias e meio em seu caminho até o satélite. O custo da missão foi estimado em US$ 80 milhões e seu diretor é o cientista . A missão da Chandrayaan incluiu cinco experimentos da agência espacial do país e mais seis cargas de outras agências espaciais internacionais, como a NASA, ESA e , que foram transportadas sem custo para estas agências.

rdf:langString 月船1号（又译为：月球初航1号或月球飛船1號，或直接音譯為錢德拉揚1號。梵語：चंद्रयान-1，意為「月球飛行器」）是印度的首颗绕月人造卫星，探测器重590公斤，可携带11个载荷，2008年10月22日在斯利哈里柯塔岛发射。这是由印度太空研究组织，印度国家空间局组织的一次非载人科学月球探测任务。这次任务包括一个月球轨道探测器和硬着陆探测器。遥感卫星质量1,308公斤（2,884英磅）（在轨质量590公斤（1,301英磅），净载2504公斤（1,111英磅）），携带高解析度可见光，近红外，软／硬X射线频谱遥感设备。在超过2年的时间里，它将要探测月球表面，生成月球的化学特性和3D拓扑结构的完整地图。月球极地地区是本次探测的重点，因为那里可能存在固态水。印度空间研究组织已经任命作为项目主任。运载火箭已经于2008年10月22日在印度当地时间下午6时22分（00：52 UTC）成功发射。在飞船抵达月球转移轨道后，还需要5.5天才能抵达月球。整个项目的经费大约38.6亿印度卢比（约8000万美元）这次任务携带了印度空间研究组织ISRO的探测设备之外还免费携带了6件来自美国国家宇航局、欧洲空间局和等国际航天组织的设备。

rdf:langString Чандраян-1 (англ. Chandrayaan-1) — індійський космічний апарат (перекладається як «місячний апарат»), запущений 22 жовтня 2008 року з космодрому в південній Індії і через шістнадцять діб польоту виведений на орбіту Місяця. Індія стала третьою азійською країною, після Японії і Китаю, що запустила штучний супутник Місяця. Стартова маса станції разом з паливом складає 1380 кг, за формою апарат схожий на куб зі стороною 1,5 метра. Маса станції на місячній орбіті (після використання палива на розгін до Місяця) — 675 кг (523 кг після відокремлення імпактора). Маса наукового обладнання складає 90 кг. Основні цілі місії зонду — вивчення мінералогічного і хімічного складу Місяця, пошук води на його поверхні і докладне картографування всього природного супутника Землі. Індійські вчені планують створити докладний тривимірний атлас місячної поверхні і з'ясувати її хімічний склад. Перш за все їх цікавить наявність на Місяці металів — магнію, алюмінію, кремнію, заліза, титану, а також радіоактивних елементів — радону, урану, торію. Одна з головних цілей місії — пошук гелію-3, надзвичайно рідкісного на Землі ізотопу, який може служити паливом для термоядерної енергетики. Вважається, що цей ізотоп поширений на Місяці, хоча досі його родовища не були знайдені. Інше ключове завдання, покладене на Chandrayaan-1, полягає в знаходженні льоду на поверхні або під поверхнею Місяця, особливо в полярних регіонах. В ході місії буде складений тривимірний атлас поверхні Місяця. Індія проводить місію в співпраці із західними партнерами. Chandrayaan-1 несе на собі 12 наукових інструментів, шість з яких надані американським і європейським космічними агентствами (NASA і ESA) і Болгарією. 12 листопада 2008 «Чандраян-1» вийшов на розрахункову фінальну навколомісячну орбіту, коли планове включення двигуна знизило орбіту космічного апарату до 100 кілометрів і почав зондування Місяця. 14 листопада в наперед визначену певну точку на поверхні Місяця був «скинутий» відокремлюваний зонд, який у міру зниження сфотографує її і проаналізує склад надтонкої місячної атмосфери, передавши отримані дані «Чандраяну». Відокремлюваний апарат індійського орбітального зонда «Чандраян-1» зробив успішну «посадку» на Місяці, згідно з офіційним повідомленням Організації космічних досліджень і розробок Індії (ISRO). 35-кілограмовий апарат, прикрашений з боків зображеннями індійського прапора, врізався в місячну поверхню в запланованому місці поблизу південного полюса. Спуск після відокремлення від орбітального зонду зайняв 25 хвилин. За цей час апарат за допомогою вбудованої фото- і відеотехніки зробив безліч знімків і відіслав їх назад на «Чандраян». Примісячнившись, апарат подав сигнали, які були отримані вченими на Землі. Десять приладів, що залишилися на борту — фотокамери, спектрометри і радари — активовані на орбіті. Першими було включено два прилади — камеру для картографування поверхні Місяця і дозиметр радіації. Камера передала з космосу на Землю знімки земної і місячної поверхні ще по дорозі до Місяця. Аналіз отриманої інформації вимагатиме часу, і перші результати можна чекати тільки через декілька тижнів. Американський апарат M3, встановлений на «Чандраян-1», в кінці 2008 року вперше виявив на Місяці піроксени — мінерали, що містять залізо і які складають значну частину земної мантії. У останні місяці роботи індійські фахівці вимушені були відмовитися від частини досліджень, які планувалося провести за допомогою «Чандраяна», оскільки на зонді через перегрів вийшов з ладу один із сенсорів. Орбіту зонда довелося підняти зі 100 до 200 кілометрів. У серпні 2009 Індійська організація космічних досліджень повідомила, що втратила зв'язок з місячним зондом «Чандраян-1». Індійська організація космічних досліджень розробляє проект «Чандраяна-2», плануючи запустити його до Місяця в 2012 році. У 2015 році Індія планувала відправити до космосу гаганавтів (індійських космонавтів), однак потім термін польоту було перенесено, як мінімум на 2018 рік.

dbpprop:interplanetary

xsd:gMonthDay --11-08

dbpprop:orbitEccentricity

xsd:integer 0

dbpprop:orbitEpoch

xsd:date 2009-05-19

<http://dbpedia.org/ontology/SpaceMission/missionDuration>

<day> 730.5

dbpedia-owl:wikiPageLength

xsd:nonNegativeInteger 86652

dbpedia-owl:cosparId

xsd:string 2008-052A