Capitulary
http://dbpedia.org/resource/Capitulary an entity of type: TelevisionShow
Un capitular (en llatí: capitularium) era un precepte legislatiu o administratiu establert pels sobirans merovingis, i després pels sobirans carolingis, i llurs assemblees legislatives que tenien vigor en tot l'Imperi Carolingi. Reberen aquest nom perquè estaven dividits en seccions anomenades capitula (capítols). Alguns capitulars tenien un caràcter addicional als dels codis legals vigents a les terres conquerides, com són per exemple els capitulars establerts per l'emperador Carlemany a la Marca Hispànica en favor dels visigots hispànics.
rdf:langString
La capitular (en castellano, capitulación o capitulaciones) es un acto legislativo de la época carolingia. Se encuentra dividido en pequeños capítulos denominados capitula. Estas leyes reanudaban las decisiones tomadas en el , asamblea de hombres libres también llamada .
rdf:langString
Der Ausdruck Kapitularien (Einzahl: das Kapitular(e) oder Kapitularium), lateinisch Capitularia, bezeichnet in der Rechtsgeschichte hoheitliche Anordnungen im Sinne von Gesetzen vor allem in der Zeit der Karolinger, insbesondere unter Karl dem Großen.
rdf:langString
Le capitulaire est un document législatif de l'époque carolingienne. Il est divisé en petits chapitres nommés capitula, d'où le nom de capitulaire.
rdf:langString
Il capitolare è una legge o un'ordinanza emanata dai re o dagli imperatori franchi e i loro successori. Il termine deriva dal latino capitulare (diviso in capitoli o paragrafi). I capitolari erano il principale strumento di governo utilizzato dai re carolingi e regolavano moltissime questioni, dalla vita pubblica, sia laica che ecclesiastica, all'agricoltura, politica all'economia.
rdf:langString
Capitularia (enkelvoud capitulare, een bundeling van capitula: hoofdstukken) waren de schriftelijke koninklijke verordeningen waarmee Karel de Grote en zijn opvolgers de wetgeving bekendmaakten. Dit werd gebruikt vanaf het midden van de 8e eeuw tot het einde van de 9e eeuw. De capitularia konden algemeen zijn, maar ook specifiek voor een streek. Zij werden aan het hof opgesteld door geestelijken van de hofkapel. Om de uitvoering van de verordeningen te controleren, werden de missi dominici op pad gestuurd.
rdf:langString
Kapitularz – zbiór praw z czasów Karola Wielkiego i jego następców. Kapitularze zawierały najczęściej przepisy prawa publicznego, ich nazwa pochodzi od łacińskiego terminu capitula oznaczającego rozdział zarządzeń królewskich.
rdf:langString
A capitulary (Medieval Latin capitulare) was a series of legislative or administrative acts emanating from the Frankish court of the Merovingian and Carolingian dynasties, especially that of Charlemagne, the first emperor of the Romans in the west since the collapse of the Western Roman Empire in the late 5th century. They were so called because they were formally divided into sections called capitula (plural of capitulum, a diminutive of caput meaning "head(ing)": chapters).
rdf:langString
Капитулярии (от лат. capitula — глава) — законы и распоряжения (указы) франкских королей из династий Меровингов и Каролингов. Составлялись на латинском языке, разделялись на небольшие главы и параграфы. Составление капитуляриев прекратилось в конце IX века. Ни одного оригинала капитулярия не сохранилось, имеются лишь сборники копий.
rdf:langString
Капітулярії, Капітуляції (лат. capitulum, capitulare; від лат. caput— голова) — закони та розпорядження (укази) франкських королів із династії Каролінгів у VIII–IX століттях, що стосувались різних сторін державного управління. Назва «капітулярії» походить від того, що їхній текст був розділений на окремі параграфи (капітули). До 12 ст. середньовічне європейське законодавство розвинулося настільки, що окремі, розрізнені, закони було зведено в дві великі збірки — «Звід цивільного права» та «Звід церковного права».
rdf:langString
rdf:langString
Capitulary
rdf:langString
Capitular
rdf:langString
Kapitularien
rdf:langString
Capitular
rdf:langString
Capitulaire
rdf:langString
Capitolare
rdf:langString
Capitularia
rdf:langString
Kapitularz (zbiór praw)
rdf:langString
Капитулярии
rdf:langString
Капітулярія
xsd:integer
2646121
xsd:integer
1114019266
rdf:langString
Christian
rdf:langString
Pfister
xsd:integer
282
xsd:integer
5
rdf:langString
Capitulary
rdf:langString
Un capitular (en llatí: capitularium) era un precepte legislatiu o administratiu establert pels sobirans merovingis, i després pels sobirans carolingis, i llurs assemblees legislatives que tenien vigor en tot l'Imperi Carolingi. Reberen aquest nom perquè estaven dividits en seccions anomenades capitula (capítols). Alguns capitulars tenien un caràcter addicional als dels codis legals vigents a les terres conquerides, com són per exemple els capitulars establerts per l'emperador Carlemany a la Marca Hispànica en favor dels visigots hispànics.
rdf:langString
A capitulary (Medieval Latin capitulare) was a series of legislative or administrative acts emanating from the Frankish court of the Merovingian and Carolingian dynasties, especially that of Charlemagne, the first emperor of the Romans in the west since the collapse of the Western Roman Empire in the late 5th century. They were so called because they were formally divided into sections called capitula (plural of capitulum, a diminutive of caput meaning "head(ing)": chapters). As soon as the capitulary was composed, it was sent to the various functionaries of the Frankish Empire, archbishops, bishops, missi dominici and counts, a copy being kept by the chancellor in the archives of the palace. The last emperor to draw up capitularies was Lambert, in 898.
rdf:langString
La capitular (en castellano, capitulación o capitulaciones) es un acto legislativo de la época carolingia. Se encuentra dividido en pequeños capítulos denominados capitula. Estas leyes reanudaban las decisiones tomadas en el , asamblea de hombres libres también llamada .
rdf:langString
Der Ausdruck Kapitularien (Einzahl: das Kapitular(e) oder Kapitularium), lateinisch Capitularia, bezeichnet in der Rechtsgeschichte hoheitliche Anordnungen im Sinne von Gesetzen vor allem in der Zeit der Karolinger, insbesondere unter Karl dem Großen.
rdf:langString
Le capitulaire est un document législatif de l'époque carolingienne. Il est divisé en petits chapitres nommés capitula, d'où le nom de capitulaire.
rdf:langString
Il capitolare è una legge o un'ordinanza emanata dai re o dagli imperatori franchi e i loro successori. Il termine deriva dal latino capitulare (diviso in capitoli o paragrafi). I capitolari erano il principale strumento di governo utilizzato dai re carolingi e regolavano moltissime questioni, dalla vita pubblica, sia laica che ecclesiastica, all'agricoltura, politica all'economia.
rdf:langString
Capitularia (enkelvoud capitulare, een bundeling van capitula: hoofdstukken) waren de schriftelijke koninklijke verordeningen waarmee Karel de Grote en zijn opvolgers de wetgeving bekendmaakten. Dit werd gebruikt vanaf het midden van de 8e eeuw tot het einde van de 9e eeuw. De capitularia konden algemeen zijn, maar ook specifiek voor een streek. Zij werden aan het hof opgesteld door geestelijken van de hofkapel. Om de uitvoering van de verordeningen te controleren, werden de missi dominici op pad gestuurd.
rdf:langString
Kapitularz – zbiór praw z czasów Karola Wielkiego i jego następców. Kapitularze zawierały najczęściej przepisy prawa publicznego, ich nazwa pochodzi od łacińskiego terminu capitula oznaczającego rozdział zarządzeń królewskich.
rdf:langString
Капитулярии (от лат. capitula — глава) — законы и распоряжения (указы) франкских королей из династий Меровингов и Каролингов. Составлялись на латинском языке, разделялись на небольшие главы и параграфы. Составление капитуляриев прекратилось в конце IX века. Текст капитулярия оглашался королём на собрании высших должностных лиц. Капитулярий сочетал в себе черты публичного, то есть государственного, и частного, то есть вотчинного, права. Он содержал разнообразную информацию о хозяйстве, политических институтах, социальном строе, об управлении завоёванными землями (например, «Капитулярий о поместьях» Карла Великого или «Кьерсийский капитулярий» Карла II Лысого). Ни одного оригинала капитулярия не сохранилось, имеются лишь сборники копий.
rdf:langString
Капітулярії, Капітуляції (лат. capitulum, capitulare; від лат. caput— голова) — закони та розпорядження (укази) франкських королів із династії Каролінгів у VIII–IX століттях, що стосувались різних сторін державного управління. Назва «капітулярії» походить від того, що їхній текст був розділений на окремі параграфи (капітули). В Меровінгську добу такі розпорядження називалися звичайно decretum, decretio, constitutio, і дійшло їх від тієї доби до наших днів всього лише 9. При Каролінгах ці розпорядження отримують назву капітулярії (термін «капітулярій» з'явився вже за Піпіна Короткого (у 744 році). Згодом кількість капітуляріїв зростає, особливо за правління Карла Великого, який широко використовував їх у проведенні реформ. Текст капітулярія оголошував король на зібраннях вищих посадових осіб, які потім повідомляли про ці розпорядження на зборах місцевої знаті. В деяких випадках капітулярії оголошувалися народу на судових зборах (in mallo publico). Жодного оригіналу капітулярія до наших днів не дійшло. Збереглися лише збірники копій, найдавніший із них був складений у 827 році абатом Фонтенельського монастиря Ансегізом. У 840-их роках Бенедикт Левіта, диякон з Майнцу, склав інший збірник, сильно забарвлений тенденцією Лжеісідорових декреталій і має тому набагато менше значення, ніж збірник Ансегіза. Потім Ісак, єпископ Лангрським, і Герар, єпископ Турський, взяли з обох згаданих вище збірок постанови, що стосуються церкви, а король Лотар (у середині IX століття) склав збірник капітулярів для Італійського королівства. За змістом капітулярії носили різноманітний характер. Багато з них стосувалося організації військової повинності, збереження миру в країні, управління завойованими землями. Видаючи капітулярії, королівська влада хотіла зміцнити владу своїх посланців (missi), намагалась упорядкувати організацію судочинства, захистити Церкву та її майно, а також «канонічний спосіб життя» духовенства. Трапляються і капітулярії, присвячені господарському життю королівського помістя (як-от «Капітулярій про помістя»). До 12 ст. середньовічне європейське законодавство розвинулося настільки, що окремі, розрізнені, закони було зведено в дві великі збірки — «Звід цивільного права» та «Звід церковного права».
rdf:langString
Christian Pfister
xsd:nonNegativeInteger
11304