California Gold Rush
http://dbpedia.org/resource/California_Gold_Rush an entity of type: Thing
بدأت حمى الذهب في كاليفورنيا في 24 يناير 1848 مع اكتشاف جيمس مارشال الذهب في بعض مجاري الأنهار في كاليفورنيا. احتفظ جيمس بالأمر سرا لحين تواتيه الفرصة ويستثمر في مجال البحث عن الذهب إلا أنه سرعان ما انتشر الخبر في الصحافة وأدى لحدوث فورة هجرة إلى كاليفورنيا، حيث أن الآلاف استقلوا القطار والعربات والسفن وحتى ساروا على الاقدام من قارتي أمريكا والعالم القديم طمعا في الحصول على ثروة سريعة. في البداية اغتنى الكثير من المنقبين، إلا أنه لم يلبث الأمر حتى سادت الصراعات وأعمال السطو وأصبح من الصعوبة الحصول على الذهب بسبب احتكار الشركات الكبيرة فضلا عن تضائل كميات الذهب.
rdf:langString
Kalifornská zlatá horečka (1848–1855) začala 24. ledna 1848 v (Kalifornie), když bylo Jamesem Marshallem při stavbě Sutterovy pily objeveno zlato. Zpráva o objevu se brzy rozšířila, výsledkem bylo 300 000 mužů, žen a dětí, kteří přišli do Kalifornie ze zbytku Spojených států a zahraničí. United States Geological Survey odhaduje, že během prvních pěti let zlaté horečky bylo vytěženo až 370 tun zlata. Cena tohoto množství zlata by dnes činila přibližně 16 miliard dolarů. Do dneška se na území Kalifornie podle odhadů vytěžilo okolo 3700 tun zlata.
rdf:langString
Während des kalifornischen Goldrauschs von 1848 bis 1854 suchten Tausende ihr Glück als Goldgräber in Kalifornien. Aus dem kalifornischen Goldrausch leitet sich auch der offizielle Beiname Kaliforniens Golden State ab.
rdf:langString
Kaliforniako urre sukarra (ingelesez: California Gold Rush) 1848-1955 artean AEBtan jazotako fenomeno sozial eta demografiko bat izan zen, Kaliforniako San Frantzisko hiriaren ingurura urrea topatzeko grinez etorkin eta urre-biltzaile ugari hurbiltzea ezaugarri nagusitzat du. Gertakizun edo fenomeno hau Coloma herriko zerrategian urrea topatu zenean hasi zen. Aurkikuntzaren berria kea bezala zabaldu zenean, AEBtako gainontzeko estatuetatik, Europako herrialdeetatik, Txinatik eta munduko beste hainbat herrialdetatik 300.000 inguru etorkin bertaratu ziren.
rdf:langString
Thosaigh Fuadar Óir Chalifornia ar an 24 Eanáir, 1848 le fionnachtain óir ag Muileann Sutter (Béarla: Sutter's Mills) i gColoma, California. Scaip an nuacht chuig gach cearn den tír agus thar sáile, agus mheall an scéal 300,000 duine go California ón chuid eile de SAM agus thar lear.
rdf:langString
La corsa all'oro californiana, o febbre dell'oro californiana, fu un periodo della storia americana segnata dall'interesse mondiale per l'oro della Sierra Nevada, nella regione centrale della California.
rdf:langString
Kalifornijska gorączka złota (ang. California gold rush) – krótkotrwały okres gorączki złota na zachodnim wybrzeżu USA w połowie XIX wieku.
rdf:langString
La febre de l'or de Califòrnia va ser un fenomen social ocorregut al Far West, als Estats Units, entre 1848 i 1855; caracteritzat per la gran quantitat d'immigrants que van arribar a la rodalia de San Francisco (Califòrnia) a la recerca d'aquest metall. Aquest fenomen va començar prop del poble de , quan es va descobrir or al paratge de . Quan la notícia del descobriment es va escampar, al voltant de tres-centes mil persones van emigrar a Califòrnia des de la resta dels Estats Units i d'altres països.
rdf:langString
La kalifornia kurego pri oro - angle California Gold Rush – eble eĉ nomebla pli trafe laŭ la germana lingvo kalifornia "deliro pri oro" (kalifornischer Goldrausch) aŭ laŭ la hispana "febro pri oro" (fiebre del oro de California) – estis tempo inter la jaroj 1848 kaj 1854, dum kiu multaj miloj da homoj vojaĝis al Kalifornio por tie serĉi oron en la espero de fabela riĉiĝo. Pro sia kreskinta riĉeco kaj pro la forte altiĝinta loĝantaro, Kalifornio la 18-an de oktobro 1850 kiel 31-a ŝtato estis akceptita en la ŝtataron de Usono.
rdf:langString
The California Gold Rush (1848–1855) was a gold rush that began on January 24, 1848, when gold was found by James W. Marshall at Sutter's Mill in Coloma, California. The news of gold brought approximately 300,000 people to California from the rest of the United States and abroad. The sudden influx of gold into the money supply reinvigorated the American economy; the sudden population increase allowed California to go rapidly to statehood, in the Compromise of 1850. The Gold Rush had severe effects on Native Californians and accelerated the Native American population's decline from disease, starvation and the California genocide.
rdf:langString
La fiebre del oro de California (en inglés: California gold rush) fue un fenómeno social ocurrido en Estados Unidos entre 1848 y 1855, caracterizado por la gran cantidad de inmigrantes que llegaron a las cercanías de San Francisco (California) en busca de dicho metal. Este fenómeno comenzó cuando se descubrió oro en Sutter's Mill, cerca del pueblo de Coloma. Cuando la noticia del descubrimiento se esparció, alrededor de trescientas mil personas emigraron a California desde el resto de los Estados Unidos y de otros países.
rdf:langString
Demam Emas California (bahasa Inggris: California Gold Rush) terjadi ketika sejumlah orang pergi ke pegunungan di California untuk menemukan emas, yang bermula ketika menemukan emas saat membangun sebuah tempat untuk pada tahun 1848. Ratusan ribu orang pergi ke California. Namun, beberapa orang tetap di rumah dan membuka toko pemasok yang membekali mereka semua dengan peralatan tambang.
* l
*
* s
rdf:langString
La ruée vers l’or en Californie est une période d'environ huit ans (1848-1856) qui commence en janvier 1848 par suite de la découverte d'or à Sutter's Mill, une scierie appartenant au Suisse Johann August Sutter, près de Coloma, à l'est de Sacramento, dans l'actuel État de Californie (États-Unis). La nouvelle se répand rapidement et attire en Californie plus de 300 000 aventuriers, américains et étrangers.
rdf:langString
캘리포니아 골드 러시(California Gold Rush, 1848년 ~ 1855년)는 당시 캘리포니아 준주 콜로마의 슈터 밀에서 제임스 W. 마셜이 1848년 1월 24일 금을 발견함으로 촉발된 사건이다. 황금을 발견했다는 소식은 이내 확산되어 미국의 각지, 그리고 해외에서 남녀노소를 비롯한 약 30만 명의 인구가 캘리포니아에 유입되었다. 초기 채굴자들 중 1849년에 캘리포니아로 향한 사람이 많았기 때문에 연도를 따서 포티나이너스라고 불렸다. 그들은 배, 또는 마차로 대륙을 횡단했지만 여행 도중에 많은 어려움에 직면했다. 새롭게 도착한 사람들 대부분이 미국인이었지만 이 골드 러시는 라틴아메리카, 유럽, 오스트레일리아 및 아시아 등지의 사람들도 유입되었다. 초기에 채굴자들은 선광 냄비와 같이 단순한 기술로 강바닥의 사금을 찾았다. 후에는 금 탐광을 위한 보다 세련된 기술이 개발되어 적용되었다. 그 최고조에 이르렀을 때, 기술적 진보의 혜택을 누리기 위해서는 막대한 자금이 필요하였으므로 개인 채굴자보다 회사의 광산개발 비율이 늘어나 갔다. 오늘날 미 달러로 수십억 달러에 달하는 금이 발견되어 극소수에게는 막대한 부를 가져왔지만, 많은 사람들이 왔을 때와 다를 바 없는 상태로 고향으로 돌아갔다.
rdf:langString
カリフォルニア・ゴールドラッシュ（英: California Gold Rush、1848年-1855年）は、カリフォルニア州（当時はまだ州になっていない）コロマのサッターズミルでジェームズ・ウィルソン・マーシャルが金を発見した1848年1月24日に始まった。金発見の報せはたちまち広がり、アメリカの全国や海外からおよそ30万人もの男、女、子供がカリフォルニアに集まることとなった。この30万人の中で約15万人は海路から、残りの15万人は陸路を伝って到着した。 ゴールドラッシュの影響は相当のものだった。サンフランシスコは1846年に人口200人ほどの小さな開拓地だったものが、1852年には約36,000人の新興都市に成長し、カリフォルニア中に道路、教会、学校および新たな町が建設された。1849年には州憲法が起草され、知事や州議会議員が選挙で選ばれ、1850年協定の一部としてこの年にカリフォルニアはアメリカ合衆国31番目の州として迎え入れられることになった。 新しい交通体系が発展し、蒸気船が定期運航され、鉄道が敷かれ、カリフォルニアの次の成長分野となった農業が州内で広く始められた。しかし、ゴールドラッシュは否定的な効果もあった。インディアン達が攻撃されてその伝統的な土地から追い出され、また金の採掘で川や湖など環境が汚された。
rdf:langString
De Californische goldrush was de grootschalige, stormachtige migratie van mensen vanuit de hele wereld naar Californië, die ontstond nadat daar op 24 januari 1848 goud was gevonden en aanhield tot 1856.
rdf:langString
A Corrida do ouro na Califórnia (1848–1855) começou em 24 de janeiro de 1848, quando foi encontrado ouro em Sutter's Mill. Quando as notícias da descoberta se espalharam, cerca de 300 000 pessoas, oriundas do restante dos Estados Unidos e do exterior, acorreram à Califórnia.
rdf:langString
Калифорнийская золотая лихорадка — неорганизованная массовая добыча золота в Калифорнии в 1848—1855 годах. Началась золотая лихорадка 24 января 1848 года, когда (англ. James W. Marshall) обнаружил золото вблизи лесопилки Саттера (англ. Sutter's sawmill), которой владел калифорнийский предприниматель Джон Саттер, на реке Американ-Ривер. Как только новость об обнаружении распространилась, около 300 тысяч человек прибыли в Калифорнию из других штатов США и из-за рубежа.
rdf:langString
Guldrushen i Kalifornien (1848–1855) inleddes den 24 januari 1848, då man upptäckte guld vid i Coloma. Sedan skrivit om händelsen spred sig ryktet snabbt, vilket ledde till att omkring 300 000 människor från och utanför USA begav sig till Kalifornien.
rdf:langString
加利福尼亚淘金潮（California Gold Rush），是1848年1月24日開始的一個淘金潮，當時是由在加利福尼亞州科洛馬的發現黃金。一开始消息傳播得较慢，主要是当地人开始淘金，但到1849年消息傳開後，大約30萬人從美國其他地方和海外各地來到加利福尼亞州。许多淘金者是唱着《哦，苏珊娜》这首流行一时的歌曲直奔加利福尼亚的。 黃金突然湧入貨幣供應市場，重振了美國經濟；而人口的突然增加，也使加利福尼亞在1850年妥協案中迅速升格為州。淘金熱對加利福尼亞原住民產生了嚴重影響，疾病、飢餓和加利福尼亞大屠殺，加速了美國原住民人口的減少。到淘金潮結束時，加利福尼亞州已從人口稀少的前墨西哥領地，發展到其前兩位美國參議員之一的約翰·查爾斯·弗里蒙特在1856年被選為新共和黨的第一位總統候選人。 在淘金熱開始之初，沒有法律論及金礦的財產權，因此發展出“抵押索賠”制度。淘金者使用簡單的淘選技術從溪流和河床中提取黃金。儘管採礦對環境造成危害，但仍開發出更複雜的黃金回收方法，後來也在世界各地被廣為採用。定期蒸汽輪船的導入，成為新的運輸方式之一。到了1869年，更修建了從加利福尼亞到美國東部的鐵路。在最高峰時，技術發展需要大量資金，因而黃金公司的產值比重相對於個體戶大幅增加。相當於時價數百億美元的黃金被開採出來，為少數人帶來了巨大的財富，而大多數加利福尼亞淘金者賺到的錢只比剛開始時多了一點點而已。
rdf:langString
Каліфорнійська золота лихоманка — неорганізоване масове видобування золота в Каліфорнії у 1848–1855 роках. Почалася в січні 1848 року, коли було виявлено золото на березі на . Як тільки новина про відкриття розповсюдилася, близько 300 тис. шукачів прибули до Каліфорнії з інших штатів США і з-за кордону. Каліфорнійській золотій лихоманці присвячений роман французького письменника Блеза Сандрара «Золото».
rdf:langString
rdf:langString
California Gold Rush
rdf:langString
حمى ذهب كاليفورنيا
rdf:langString
Febre de l'or de Califòrnia
rdf:langString
Kalifornská zlatá horečka
rdf:langString
Kalifornischer Goldrausch
rdf:langString
Kalifornia deliro pri oro
rdf:langString
Fiebre del oro de California
rdf:langString
Kaliforniako urre sukarra
rdf:langString
Fuadar Óir Chalifornia
rdf:langString
Ruée vers l'or en Californie
rdf:langString
Demam Emas California
rdf:langString
Corsa all'oro californiana
rdf:langString
캘리포니아 골드 러시
rdf:langString
Californische goldrush
rdf:langString
カリフォルニア・ゴールドラッシュ
rdf:langString
Kalifornijska gorączka złota
rdf:langString
Corrida do ouro na Califórnia
rdf:langString
Guldrushen i Kalifornien
rdf:langString
Калифорнийская золотая лихорадка
rdf:langString
Каліфорнійська золота лихоманка
rdf:langString
加利福尼亞淘金潮
xsd:float
38.80027770996094
xsd:float
-120.892219543457
xsd:integer
58296
xsd:integer
1119504786
rdf:langString
California becomes a U.S. state
rdf:langString
California genocide occurs
rdf:langString
right
rdf:langString
Prospectors working California gold placer deposits in 1850
xsd:date
1848-01-24
rdf:langString
State motto, "Eureka" on the Seal of California. California state route shield, with the number 49 and shaped like a miner's spade. The 1925 commemorative California Diamond Jubilee half dollar.
rdf:langString
Legacy
rdf:langString
California diamond jubilee half dollar commemorative obverse.jpg
rdf:langString
California 49.svg
rdf:langString
Great Seal of California.svg
xsd:integer
300000
rdf:langString
Sierra Nevada and Northern California goldfields
rdf:langString
California Gold Rush
xsd:integer
150
xsd:string
38.80027777777778 -120.89222222222222
rdf:langString
La febre de l'or de Califòrnia va ser un fenomen social ocorregut al Far West, als Estats Units, entre 1848 i 1855; caracteritzat per la gran quantitat d'immigrants que van arribar a la rodalia de San Francisco (Califòrnia) a la recerca d'aquest metall. Aquest fenomen va començar prop del poble de , quan es va descobrir or al paratge de . Quan la notícia del descobriment es va escampar, al voltant de tres-centes mil persones van emigrar a Califòrnia des de la resta dels Estats Units i d'altres països. Els primers cercadors d'or, anomenats Forty-niners, van viatjar a Califòrnia en vaixell per la ruta del cap d'Hornos o en caravanes travessant el continent, afrontant un viatge molt dur la major part de les vegades. La majoria dels immigrants eren nord-americans, però la febre de l'or també va atreure desenes de milers de persones des d'Iberoamèrica, Europa, Austràlia i Àsia. Al començament els cercadors d'or recollien l'or als rierols i llits dels rius usant tècniques simples com el garbellat, però més tard van desenvolupar mètodes més sofisticats per a l'extracció de l'or, que van ser adoptats a tot el món. Alguns d'aquests cercadors de fortuna es van fer milionaris, però no fou el cas de la majoria. Els efectes d'aquesta migració sobtada van ser espectaculars. Abans de la «febre de l'or», San Francisco era un llogaret diminut, i amb la febre el llogaret passà a ser una ciutat. Es van construir escoles, camins i esglésies, i es van fundar altres pobles. Es va crear un sistema legal i de govern, la qual cosa va portar a l'admissió de Califòrnia com estat de la Unió el 1850. Els nous mitjans de transport, com el vaixell de vapor, van entrar en servei a l'estat, i es van construir línies de ferrocarril. També es va iniciar el negoci de l'agricultura, el segon sector de major creixement a Califòrnia. La febre de l'or també va tenir efectes negatius: els aborígens de la regió van ser atacats i expulsats de les seves terres tradicionals. Important va ser també l'impacte ambiental que la mineria va produir.
rdf:langString
بدأت حمى الذهب في كاليفورنيا في 24 يناير 1848 مع اكتشاف جيمس مارشال الذهب في بعض مجاري الأنهار في كاليفورنيا. احتفظ جيمس بالأمر سرا لحين تواتيه الفرصة ويستثمر في مجال البحث عن الذهب إلا أنه سرعان ما انتشر الخبر في الصحافة وأدى لحدوث فورة هجرة إلى كاليفورنيا، حيث أن الآلاف استقلوا القطار والعربات والسفن وحتى ساروا على الاقدام من قارتي أمريكا والعالم القديم طمعا في الحصول على ثروة سريعة. في البداية اغتنى الكثير من المنقبين، إلا أنه لم يلبث الأمر حتى سادت الصراعات وأعمال السطو وأصبح من الصعوبة الحصول على الذهب بسبب احتكار الشركات الكبيرة فضلا عن تضائل كميات الذهب.
rdf:langString
Kalifornská zlatá horečka (1848–1855) začala 24. ledna 1848 v (Kalifornie), když bylo Jamesem Marshallem při stavbě Sutterovy pily objeveno zlato. Zpráva o objevu se brzy rozšířila, výsledkem bylo 300 000 mužů, žen a dětí, kteří přišli do Kalifornie ze zbytku Spojených států a zahraničí. United States Geological Survey odhaduje, že během prvních pěti let zlaté horečky bylo vytěženo až 370 tun zlata. Cena tohoto množství zlata by dnes činila přibližně 16 miliard dolarů. Do dneška se na území Kalifornie podle odhadů vytěžilo okolo 3700 tun zlata.
rdf:langString
La kalifornia kurego pri oro - angle California Gold Rush – eble eĉ nomebla pli trafe laŭ la germana lingvo kalifornia "deliro pri oro" (kalifornischer Goldrausch) aŭ laŭ la hispana "febro pri oro" (fiebre del oro de California) – estis tempo inter la jaroj 1848 kaj 1854, dum kiu multaj miloj da homoj vojaĝis al Kalifornio por tie serĉi oron en la espero de fabela riĉiĝo. La 24-an de januaro 1848 la usonano James W. Marshall en la loko Sutter’s Mill ("muelejo de Sutter"), la konstruejo por lignosegejo en la farmejo germane nomita Neu-Helvetien kaj angle New Helvetia de la svisa elmigrinto Johann August Sutter trovis la unuan ŝtonetoforman pecon de oro. La posedanto de la farmejo instrukciis al la laboristoj silenti pri la evento, sed iuj el ili tamen babilis pri la trovo de oro, kaj baldaŭ la unuaj homoj el Kalifornio elvojis al la regiono por mem serĉi pri oro aparte en la regionaj rojoj. La novjorka gazeto New York Herald la 19-an de aŭgusto 1848 raportis pri trovoj de oro.Amasaj vojaĝoj al la "oraj teritorioj" de Kalifornio ekestis post la 5-a de decembro 1848, kiam la usona prezidento James K. Polk parolis antaŭ la nacia parlamento, la Usona Kongreso. Li uzis la trovojn de oro, por pravigi la meksikusonan militon de la jaroj 1846 kaj 1947 pri la teritorio Kalifornio. Tiu prezidenta parolo oficiale konfirmis la trovojn de oro en Kalifornio. Dum la sekvaj jaroj pliaj centmiloj da homoj ekvojis al Kalifornio en la espero de fabela riĉiĝo. Inter januaro 1848 kaj decembro 1849 la loĝantaro de la urbo San-Francisko kreskis de 1.000 al 25.000 homoj. La formigro el aliaj partoj de Kalifornio al la "oraj teritorioj" parte havis drastajn efikojn por la loka ekonomio: Ekzemple kalifornia gazeto devis ĉesi sian eldonadon, ĉar ĉiuj laboristoj forkuris el la laborposteno al la orserĉejoj. Plurdek ŝipoj restis sen ŝipanaro en la golfo de San-Francisko, ĉar la maristoj tuj post la alveno forkuris de la ŝipoj kaj same ekvojis serĉi pri oro... Nur malmultaj serĉantoj pri oro vere riĉiĝis, la plej multaj tamen ne, kaj tiuj kiuj vere trovis oron, ofte perdis ĝin en vetludado aŭ devis pagi amase troigitajn prezojn por simplaj varoj. Dum la jaro 1849 en la "oraj teritorioj" de Kalifornio ekzemple ovo kostis unu usonan dolaron, malnovaj gazetoj vendiĝis kontraŭ po dek dolaroj kaj kreditoj estis donitaj je interezo de po kvin procentoj semajne. La komercistoj kaj posedantoj de gastejoj sekve estis la precipaj profitantoj de la "kurego pri oro". La senkontrola almigro de homoj krome kaŭzis ankaŭ pliajn problemojn: inter la jaroj 1849 kaj 1951 ses fojojn okazis incendioj en la urbo San-Francisko, la higienaj cirkonstancoj tie kaj en la loĝlokoj de la "oraj teritorioj" estis katastrofaj, tiel ke puloj kaj ratoj amase disvastiĝis. Dum la vintro de 1851 erupciis epidemio de ĥolero. Antaŭ la "kurego pri oro" dum la jaro 1847 pli ol 150 000 indianoj vivis sur la teritorio de la poste usona ŝtato. Ĝis la jaro 1870 restis nur 31 000. Dum la sama tempo la suma loĝantaro de Kalifornio kreskis de proksimume 92.000 al ĉirkaŭ 560.000 loĝantoj. Pli ol 60 procentoj de la indiĝenaj indianoj mortis pro malsanoj, kiujn alportis la usonaj serĉantoj pri oro. Multnombraj pliaj estis forpelitaj de sia tradicia vivoteritorio kaj murditaj. Murdoj de indianoj estis oficiale premiitaj per mono, kaj indianaj infanoj vendiĝis kvazaŭ sklavoj. Dum la serĉo de oro pli ol 7 000 tunoj da plumbo estis elfositaj, kiuj sekve venenigis rojojn, riverojn kaj lagojn de la regiono. Pro sia kreskinta riĉeco kaj pro la forte altiĝinta loĝantaro, Kalifornio la 18-an de oktobro 1850 kiel 31-a ŝtato estis akceptita en la ŝtataron de Usono. Ekde la jaro 1854 la orminado estis organizita industrie kaj en granda skalo, kaj la tempo de la privataj serĉistoj pri oro estis pasinta. Nek Sutter nek Marshall mem povis profiti de la oro: Marshall mortis komplete senmona, kaj Sutter perdis la plej grandan parton de sia grandega posedaĵo je grundo, kiu iam ampleksis vastajn partojn de la posta ŝtato Kalifornio.
rdf:langString
The California Gold Rush (1848–1855) was a gold rush that began on January 24, 1848, when gold was found by James W. Marshall at Sutter's Mill in Coloma, California. The news of gold brought approximately 300,000 people to California from the rest of the United States and abroad. The sudden influx of gold into the money supply reinvigorated the American economy; the sudden population increase allowed California to go rapidly to statehood, in the Compromise of 1850. The Gold Rush had severe effects on Native Californians and accelerated the Native American population's decline from disease, starvation and the California genocide. The effects of the Gold Rush were substantial. Whole indigenous societies were attacked and pushed off their lands by the gold-seekers, called "forty-niners" (referring to 1849, the peak year for Gold Rush immigration). Outside of California, the first to arrive were from Oregon, the Sandwich Islands (Hawaii) and Latin America in late 1848. Of the approximately 300,000 people who came to California during the Gold Rush, about half arrived by sea and half came overland on the California Trail and the Gila River trail; forty-niners often faced substantial hardships on the trip. While most of the newly arrived were Americans, the gold rush attracted thousands from Latin America, Europe, Australia and China. Agriculture and ranching expanded throughout the state to meet the needs of the settlers. San Francisco grew from a small settlement of about 200 residents in 1846 to a boomtown of about 36,000 by 1852. Roads, churches, schools and other towns were built throughout California. In 1849 a state constitution was written. The new constitution was adopted by referendum vote; the future state's interim first governor and legislature were chosen. In September 1850, California became a state. At the beginning of the Gold Rush, there was no law regarding property rights in the goldfields and a system of "staking claims" was developed. Prospectors retrieved the gold from streams and riverbeds using simple techniques, such as panning. Although mining caused environmental harm, more sophisticated methods of gold recovery were developed and later adopted around the world. New methods of transportation developed as steamships came into regular service. By 1869, railroads were built from California to the eastern United States. At its peak, technological advances reached a point where significant financing was required, increasing the proportion of gold companies to individual miners. Gold worth tens of billions of today's US dollars was recovered, which led to great wealth for a few, though many who participated in the California Gold Rush earned little more than they had started with.
rdf:langString
Während des kalifornischen Goldrauschs von 1848 bis 1854 suchten Tausende ihr Glück als Goldgräber in Kalifornien. Aus dem kalifornischen Goldrausch leitet sich auch der offizielle Beiname Kaliforniens Golden State ab.
rdf:langString
Kaliforniako urre sukarra (ingelesez: California Gold Rush) 1848-1955 artean AEBtan jazotako fenomeno sozial eta demografiko bat izan zen, Kaliforniako San Frantzisko hiriaren ingurura urrea topatzeko grinez etorkin eta urre-biltzaile ugari hurbiltzea ezaugarri nagusitzat du. Gertakizun edo fenomeno hau Coloma herriko zerrategian urrea topatu zenean hasi zen. Aurkikuntzaren berria kea bezala zabaldu zenean, AEBtako gainontzeko estatuetatik, Europako herrialdeetatik, Txinatik eta munduko beste hainbat herrialdetatik 300.000 inguru etorkin bertaratu ziren.
rdf:langString
La fiebre del oro de California (en inglés: California gold rush) fue un fenómeno social ocurrido en Estados Unidos entre 1848 y 1855, caracterizado por la gran cantidad de inmigrantes que llegaron a las cercanías de San Francisco (California) en busca de dicho metal. Este fenómeno comenzó cuando se descubrió oro en Sutter's Mill, cerca del pueblo de Coloma. Cuando la noticia del descubrimiento se esparció, alrededor de trescientas mil personas emigraron a California desde el resto de los Estados Unidos y de otros países. Los primeros buscadores de oro, llamados forty-niners (los del 49; por haber llegado a California en 1849), viajaron a California por barco a través de la ruta de cabo de Hornos o en caravanas atravesando el continente, enfrentando un viaje muy duro la mayoría de las veces. La mayoría de los inmigrantes eran estadounidenses, pero la fiebre del oro también atrajo decenas de miles de personas desde América Latina, Europa, Australia y Asia. Al principio, los buscadores de oro recogían el oro en los arroyos y lechos de los ríos usando técnicas simples como el cribado, pero más tarde desarrollaron métodos más sofisticados para la extracción del oro que fueron adoptados en todo el mundo. Algunos de estos buscadores de fortuna se hicieron millonarios, pero la mayoría se quedó con poco más de los bienes que tenía cuando la fiebre comenzó. Los efectos de esta migración repentina fueron espectaculares. Antes de la fiebre del oro, San Francisco era una aldea diminuta, y con la fiebre la aldea llegó a ser una ciudad. Se construyeron escuelas, caminos e iglesias, y se fundaron otros pueblos. Se creó un sistema legal y de gobierno, lo cual llevó a la admisión de California como estado de la Unión en 1850. Los nuevos medios de transporte, como el barco de vapor, entraron en servicio en el estado, y se tendieron líneas de ferrocarril. También se inició el negocio de la agricultura, el segundo rubro de mayor crecimiento en California. La fiebre del oro también tuvo otros efectos: los aborígenes de la región fueron atacados y expulsados de sus tierras tradicionales. Importante fue también el impacto ambiental que la minería produjo.
rdf:langString
Thosaigh Fuadar Óir Chalifornia ar an 24 Eanáir, 1848 le fionnachtain óir ag Muileann Sutter (Béarla: Sutter's Mills) i gColoma, California. Scaip an nuacht chuig gach cearn den tír agus thar sáile, agus mheall an scéal 300,000 duine go California ón chuid eile de SAM agus thar lear.
rdf:langString
Demam Emas California (bahasa Inggris: California Gold Rush) terjadi ketika sejumlah orang pergi ke pegunungan di California untuk menemukan emas, yang bermula ketika menemukan emas saat membangun sebuah tempat untuk pada tahun 1848. Ratusan ribu orang pergi ke California. Namun, beberapa orang tetap di rumah dan membuka toko pemasok yang membekali mereka semua dengan peralatan tambang. Banyak orang yang menjadi kaya, tetapi ada pula yang tidak. Di samping mencoba menemukan emas, beberapa orang mulai menjual barang. Kadang-kadang seorang wanita dapat menerima lebih daripada suaminya yang menambang. Orang seperti Levi Strauss juga menjual barang. Ia menemukan dan menjual jins yang dibuat dari denim. Demam Emas California berakhir tahun 1855, yang saat itu, penambang emas kembali ke rumah karena emas makin sulit ditemukan.
* l
*
* s
rdf:langString
La ruée vers l’or en Californie est une période d'environ huit ans (1848-1856) qui commence en janvier 1848 par suite de la découverte d'or à Sutter's Mill, une scierie appartenant au Suisse Johann August Sutter, près de Coloma, à l'est de Sacramento, dans l'actuel État de Californie (États-Unis). La nouvelle se répand rapidement et attire en Californie plus de 300 000 aventuriers, américains et étrangers. Ces pionniers, appelés par la suite « forty-niners » (expression que l'on pourrait traduire par « quarante-neuvards »), arrivaient par bateau ou par voie terrestre à bord de chariots, de tout le continent, au prix d'un voyage bien souvent difficile. Bien que la plupart de ces nouveaux arrivants aient été des Américains, la ruée vers l'or attira également des dizaines de milliers d'immigrants d'Amérique latine, d'Europe, d'Australie et d'Asie. Ces chercheurs d'or commencèrent par s'installer le long des rivières et utilisèrent pour leur recherche les techniques artisanales de l'orpaillage. Puis des méthodes plus sophistiquées d'extraction de l'or se développèrent et furent ensuite adoptées dans le monde entier. On estime que la valeur des quantités d'or découvertes pendant cette période s'élève à plusieurs milliards de dollars actuels. Mais alors que certains firent fortune, d'autres retournèrent chez eux avec guère plus que ce qu'ils possédaient au départ. La ruée vers l'or transforma profondément la Californie. Alors petit hameau constitué de tentes, San Francisco se développa sous la pression de la croissance démographique ; des routes, des églises, des écoles et d'autres bâtiments y furent construits. Un système de loi et un gouvernement furent créés, gouvernement qui mènera à l'admission de la Californie en tant qu'État américain en 1850. De nouveaux modes de transport se développèrent : le bateau à vapeur, qui devient un moyen de transport régulier, et les chemins de fer. L'agriculture, futur pan majeur de l'économie californienne, commença à se développer à travers tout l'État. Cependant, la ruée vers l'or eut aussi pour conséquences que de nombreux Nord-Amérindiens furent attaqués et chassés de leurs terres, que des tensions raciales et ethniques se formèrent, et que l'extraction de l'or entraîna de nombreux problèmes environnementaux.
rdf:langString
캘리포니아 골드 러시(California Gold Rush, 1848년 ~ 1855년)는 당시 캘리포니아 준주 콜로마의 슈터 밀에서 제임스 W. 마셜이 1848년 1월 24일 금을 발견함으로 촉발된 사건이다. 황금을 발견했다는 소식은 이내 확산되어 미국의 각지, 그리고 해외에서 남녀노소를 비롯한 약 30만 명의 인구가 캘리포니아에 유입되었다. 초기 채굴자들 중 1849년에 캘리포니아로 향한 사람이 많았기 때문에 연도를 따서 포티나이너스라고 불렸다. 그들은 배, 또는 마차로 대륙을 횡단했지만 여행 도중에 많은 어려움에 직면했다. 새롭게 도착한 사람들 대부분이 미국인이었지만 이 골드 러시는 라틴아메리카, 유럽, 오스트레일리아 및 아시아 등지의 사람들도 유입되었다. 초기에 채굴자들은 선광 냄비와 같이 단순한 기술로 강바닥의 사금을 찾았다. 후에는 금 탐광을 위한 보다 세련된 기술이 개발되어 적용되었다. 그 최고조에 이르렀을 때, 기술적 진보의 혜택을 누리기 위해서는 막대한 자금이 필요하였으므로 개인 채굴자보다 회사의 광산개발 비율이 늘어나 갔다. 오늘날 미 달러로 수십억 달러에 달하는 금이 발견되어 극소수에게는 막대한 부를 가져왔지만, 많은 사람들이 왔을 때와 다를 바 없는 상태로 고향으로 돌아갔다. 그러나 골드 러시의 영향은 상당한 결과를 낳았다. 작은 개척지였던 샌프란시스코는 신흥 도시로 성장하였고, 캘리포니아에는 도로, 교회, 학교 및 다른 마을이 건설되었다. 법률 체계와 정부가 창설되어 1850년 협정의 일부로서 이 해에 캘리포니아는 미국의 31번째 주로서 맞아들일 수 있게 되었다. 새로운 교통 체계가 퇴화하고, 항공모함이 정기 운항되고, 철도가 깔리자 광업에 이어 캘리포니아의 성장 동력이 된 농업이 주 내에서 광범위하게 시작될 수 있었다. 그러나 골드 러시는 긍정적인 효과도 있었다. 인디언들은 공격을 받아 조상 대대로 살아왔던 땅으로부터 내쫓겼고, 또한 금 채굴로 환경이 깨끗해졌다.
rdf:langString
カリフォルニア・ゴールドラッシュ（英: California Gold Rush、1848年-1855年）は、カリフォルニア州（当時はまだ州になっていない）コロマのサッターズミルでジェームズ・ウィルソン・マーシャルが金を発見した1848年1月24日に始まった。金発見の報せはたちまち広がり、アメリカの全国や海外からおよそ30万人もの男、女、子供がカリフォルニアに集まることとなった。この30万人の中で約15万人は海路から、残りの15万人は陸路を伝って到着した。 これら初期の採掘者らは1849年にカリフォニアに向かった者が多かったことから「フォーティナイナーズ」と呼ばれた。彼らは船、あるいは幌馬車で北アメリカ大陸を横断したが、旅の途中でしばしばかなりの困難さに直面した。これら新たに到着した者達の大半がアメリカ人だったが、このゴールドラッシュはラテンアメリカ、ヨーロッパ、オーストラリアおよびアジアなどの何万人もの人々をも惹きつけた。当初、採掘者達が選鉱なべのような単純な技術で小川や川床の砂金を探した。後に金探鉱のためのより洗練された技術が開発され、その技術が後に世界中で採用されていった。その最高潮に達した時、技術の進歩はそれなりの資金が必要となるまでになり、個人の採掘者よりも会社組織の探鉱の比率が増していった。今日の米ドルで数百億ドルにもなる金が発見され、極少数の者には莫大な富をもたらしたが、多くの者は来た時と大してかわらない資産のまま故郷に帰った。 ゴールドラッシュの影響は相当のものだった。サンフランシスコは1846年に人口200人ほどの小さな開拓地だったものが、1852年には約36,000人の新興都市に成長し、カリフォルニア中に道路、教会、学校および新たな町が建設された。1849年には州憲法が起草され、知事や州議会議員が選挙で選ばれ、1850年協定の一部としてこの年にカリフォルニアはアメリカ合衆国31番目の州として迎え入れられることになった。 新しい交通体系が発展し、蒸気船が定期運航され、鉄道が敷かれ、カリフォルニアの次の成長分野となった農業が州内で広く始められた。しかし、ゴールドラッシュは否定的な効果もあった。インディアン達が攻撃されてその伝統的な土地から追い出され、また金の採掘で川や湖など環境が汚された。 正貨の準備が容易になってニューヨークの銀行も数を増やした。1849年のとき24行だったのが、1853年には57行に増えた。そこで1853年には、合衆国初の手形交換所であるニューヨーク資金決済機構が設立された。初日には2260万ドルを決済した。今日では日に平均200億ドル超を決済しているという。
rdf:langString
La corsa all'oro californiana, o febbre dell'oro californiana, fu un periodo della storia americana segnata dall'interesse mondiale per l'oro della Sierra Nevada, nella regione centrale della California.
rdf:langString
De Californische goldrush was de grootschalige, stormachtige migratie van mensen vanuit de hele wereld naar Californië, die ontstond nadat daar op 24 januari 1848 goud was gevonden en aanhield tot 1856. Aanvankelijk verspreidden de geruchten over de goudvondst zich alleen in het zuidwesten van de Verenigde Staten en bleef de toestroom van mensen, die aangestoken door goudkoorts naar de vindplaats trokken, beperkt tot duizendtallen. Na een jaar gingen berichten over de goudvelden de hele wereld over en bereikte de goldrush een omvang van honderdduizenden goudzoekers. Hun reis duurde maanden, was zwaar en kostte velen het leven. Eenmaal in Californië troffen zij een gebied aan waar wetteloosheid heerste, zodat zij zelf hun claimrecht moesten organiseren. Gaandeweg werd het goud moeilijker te winnen en kwamen er wetten en maatregelen die tegen vreemdelingen waren gericht. Vanaf 1856 waren substantiële investeringen nodig in mijnbouwapparatuur, waardoor alleen grote bedrijven de mijnbouw konden voortzetten en de toestroom van gelukszoekers opdroogde. Toen de goldrush begon was San Francisco een kleine nederzetting. De stad werd een belangrijke toegangspoort tot de mijngebieden en groeide explosief. Rond de goudvelden ontstonden talrijke nieuwe nederzettingen. Van 1848 tot 1856 migreerden ruim 300.000 mensen naar Californië en werd daar naar schatting ruim 340.000 kilo goud gedolven. Het aantal indianen daalde in die periode van 150.000 naar 50.000 en de goudwinning veroorzaakte veel milieuschade. De Californische goldrush had wereldwijd economische gevolgen en droeg er mede toe bij dat Californië in 1850 de 31e staat van Amerika werd.
rdf:langString
Kalifornijska gorączka złota (ang. California gold rush) – krótkotrwały okres gorączki złota na zachodnim wybrzeżu USA w połowie XIX wieku.
rdf:langString
Guldrushen i Kalifornien (1848–1855) inleddes den 24 januari 1848, då man upptäckte guld vid i Coloma. Sedan skrivit om händelsen spred sig ryktet snabbt, vilket ledde till att omkring 300 000 människor från och utanför USA begav sig till Kalifornien. Dessa tidiga guldgrävare, som kallades "forty-niners" efter året 1849, reste till Kalifornien med segelfartyg och prärievagnar över hela kontinenten. Inte sällan fick de utstå hårda prövningar under resan. Även om de flesta nyanlända var nordamerikaner, så lockade guldrushen till sig tiotusentals människor från Sydamerika, Europa, Australien och Asien. I början utvann guldgrävarna guldet med hjälp av enkel guldvaskning, från vattendrag och flodbäddar, men utvecklade senare mer sofistikerade metoder som sedan anammades över hela världen. Man hittade guld motsvarande flera miljarder amerikanska dollar i dagens värde. Vissa blev enormt förmögna medan andra fick återvända hem, utan mycket mer än det de hade haft med sig från början. Guldrushen fick betydelsefulla konsekvenser. Staden San Francisco växte från att ha varit en liten tältsamling till en "boomtown" (engelskt uttryck för en snabbt expanderande stad), och vägar, kyrkor, skolor och nya byar byggdes. Man införde ett rättssystem och en regering, vilket ledde till att Kalifornien 1850 erkändes som en av USA:s delstater. Nya transportmetoder växte fram, då ångbåtar kom i regelbundet bruk och järnvägar byggdes. Jordbruket kom för första gången igång på ett större plan, vilket med tiden blev Kaliforniens näst största utvecklingsområde. Guldrushen hade dock även negativa konsekvenser: indianerna i området attackerades och drevs bort från sina traditionella landområden. Guldgrävandet skadade även miljön i området.
rdf:langString
Калифорнийская золотая лихорадка — неорганизованная массовая добыча золота в Калифорнии в 1848—1855 годах. Началась золотая лихорадка 24 января 1848 года, когда (англ. James W. Marshall) обнаружил золото вблизи лесопилки Саттера (англ. Sutter's sawmill), которой владел калифорнийский предприниматель Джон Саттер, на реке Американ-Ривер. Как только новость об обнаружении распространилась, около 300 тысяч человек прибыли в Калифорнию из других штатов США и из-за рубежа. Первые золотоискатели, которых стали называть «людьми 49-го» (англ. forty-niners), отправлялись в Калифорнию на парусных судах, в товарных вагонах со всего континента, часто сталкиваясь со значительными трудностями в дороге. Золотая лихорадка также привлекла десятки тысяч искателей из стран Латинской Америки, Европы, Австралии и Азии. Было обнаружено золото на сумму в несколько миллиардов сегодняшних долларов, что привело к появлению множества нуворишей среди старателей. Другие, однако, вернулись домой с пустыми руками. Последствия золотой лихорадки были многочисленными. Всего за несколько лет Сан-Франциско вырос из небольшого поселения в крупный город, в Калифорнии были построены дороги, школы, больницы и церкви. Была создана система законов, а в 1850 году Калифорния официально стала штатом США, который теперь часто называют «Золотой штат». Резко выросла и развилась отрасль сельского хозяйства. Однако у золотой лихорадки в Калифорнии выделяют и ряд негативных последствий, среди которых вытеснение индейцев с их традиционных земель и нанесение вреда окружающей среде.
rdf:langString
A Corrida do ouro na Califórnia (1848–1855) começou em 24 de janeiro de 1848, quando foi encontrado ouro em Sutter's Mill. Quando as notícias da descoberta se espalharam, cerca de 300 000 pessoas, oriundas do restante dos Estados Unidos e do exterior, acorreram à Califórnia. Estes garimpeiros temporãos, denominados forty-niners (ou seja, de 1849), viajaram para a Califórnia por mar e em carroções através do continente, frequentemente enfrentando grandes provações ao longo da jornada. Enquanto a maioria dos recém-chegados era estadunidense, a Corrida do Ouro também atraiu dezenas de milhares de pessoas da América Latina, Europa, Austrália e Ásia. No início, os garimpeiros obtiveram o ouro de cursos de água e leitos de rios usando técnicas simples, tais como o garimpo de bateia, e posteriormente desenvolveram métodos mais sofisticados de extração do ouro que foram adotados mundialmente. Ouro no valor de milhares de milhões de dólares atuais foi extraído, trazendo grande riqueza para uns poucos; a maioria, contudo, voltava para casa com pouco mais do que tinham no início da aventura. Os efeitos da Corrida do Ouro foram substanciais. San Francisco, Califórnia transformou-se de diminuto vilarejo de tendas numa cidade próspera, e estradas, igrejas, escolas e outras cidades foram construídas ao seu redor. Um sistema de leis e um governo foram criados, levando à admissão da Califórnia como estado em 1850. Novos métodos de transporte foram desenvolvidos, tais como os navios a vapor, que entraram em serviço regular, e as ferrovias foram construídas. A agricultura, próximo campo de crescimento da Califórnia, foi iniciada em larga escala por todo o estado. Todavia, a Corrida do Ouro também teve efeitos negativos: os nativos americanos foram atacados e expulsos de seus territórios tradicionais, e as minas de ouro causaram danos ao meio-ambiente.
rdf:langString
Каліфорнійська золота лихоманка — неорганізоване масове видобування золота в Каліфорнії у 1848–1855 роках. Почалася в січні 1848 року, коли було виявлено золото на березі на . Як тільки новина про відкриття розповсюдилася, близько 300 тис. шукачів прибули до Каліфорнії з інших штатів США і з-за кордону. Перші золотошукачі, які відправлялись до Каліфорнії на вітрильних суднах і в товарних вагонах зі всього континенту, часто стикалися зі значними труднощами в дорозі. Золота лихоманка також привернула десятки тисяч добровольців з країн Латинської Америки, Європи, Австралії і Азії. Було виявлено золото на суму в декілька мільярдів нинішніх доларів, що привело до збільшення статку деяких. Проте інші повернулися додому з порожніми руками. Ефект золотої лихоманки для Каліфорнії був значним: Сан-Франциско швидко виріс з маленького містечка до значного міста, по всій Каліфорнії були побудовані нові міста, дороги, церкви, школи. Були створені система законів і уряд Каліфорнії, які привели до прийняття її як штату в 1850 році. Активно розвивалися нові транспортні засоби: пароплави почали регулярні рейси і були побудовані залізниці. Сільське господарство також швидко зростало по всьому штату. Проте, золота лихоманка мала і негативні ефекти: американські індіанці часто знищувалися та виганялися зі своїх традиційних земель, а золотопромисловість завдала значної шкоди екології штату. Каліфорнійській золотій лихоманці присвячений роман французького письменника Блеза Сандрара «Золото».
rdf:langString
加利福尼亚淘金潮（California Gold Rush），是1848年1月24日開始的一個淘金潮，當時是由在加利福尼亞州科洛馬的發現黃金。一开始消息傳播得较慢，主要是当地人开始淘金，但到1849年消息傳開後，大約30萬人從美國其他地方和海外各地來到加利福尼亞州。许多淘金者是唱着《哦，苏珊娜》这首流行一时的歌曲直奔加利福尼亚的。 黃金突然湧入貨幣供應市場，重振了美國經濟；而人口的突然增加，也使加利福尼亞在1850年妥協案中迅速升格為州。淘金熱對加利福尼亞原住民產生了嚴重影響，疾病、飢餓和加利福尼亞大屠殺，加速了美國原住民人口的減少。到淘金潮結束時，加利福尼亞州已從人口稀少的前墨西哥領地，發展到其前兩位美國參議員之一的約翰·查爾斯·弗里蒙特在1856年被選為新共和黨的第一位總統候選人。 淘金熱的影響是巨大的。整個原住民族群被稱為“四九人”（指1849年，淘金熱移民的高峰年）的淘金者襲擊並趕出他們的土地。除了加利福尼亞州當地人以外，最早到達的是1848年末從自俄勒岡、三明治群島（夏威夷）和拉丁美洲前來的人。在淘金熱期間約有30萬人來到加利福尼亞，其中約有一半是通過海路到達；另一半則是陸上到達的，經由和希拉河谷步道；四九人經常在旅途中面臨艱辛。雖然大多數新來的人是美國人，淘金熱仍舊吸引了來自拉丁美洲、歐洲、澳大利亞和中國的數千人。農業和牧場擴大到全州，以滿足定居者的需求。舊金山從1846年大約200個居民的小規模定居點發展到1852年擁有大約36,000個居民的新興城市。道路、教堂、學校和其他城鎮遍布整個加利福尼亞。1849年，一部州憲法得以制定。新憲法經全民公投通過，並選出了未來州的臨時第一任州長和議員。1850年9月，加利福尼亞成為一個州。 在淘金熱開始之初，沒有法律論及金礦的財產權，因此發展出“抵押索賠”制度。淘金者使用簡單的淘選技術從溪流和河床中提取黃金。儘管採礦對環境造成危害，但仍開發出更複雜的黃金回收方法，後來也在世界各地被廣為採用。定期蒸汽輪船的導入，成為新的運輸方式之一。到了1869年，更修建了從加利福尼亞到美國東部的鐵路。在最高峰時，技術發展需要大量資金，因而黃金公司的產值比重相對於個體戶大幅增加。相當於時價數百億美元的黃金被開採出來，為少數人帶來了巨大的財富，而大多數加利福尼亞淘金者賺到的錢只比剛開始時多了一點點而已。
xsd:nonNegativeInteger
102728
<Geometry>
POINT(-120.89221954346 38.800277709961)
