Buddhist philosophy
http://dbpedia.org/resource/Buddhist_philosophy an entity of type: Thing
Filosofia budista Budaren heriotzan (parinirvana) oinarriturik, Indiako eskola budistetan garatu eta Ekialdeko Asian zehar zabalduriko ikerketa sistema filosofikoa da.
rdf:langString
불교는 기원전 6세기경 인도에서 고타마 붓다에 의해 창시된 종교이다. 불교는 고타마 붓다가 펼친 가르침이자 또한 진리를 깨달아 부처(붓다 · 깨우친 사람)가 될 것을 가르치는 종교이다. 인도 불교사에서 불교는 원시 불교 · 부파 불교 · 대승 불교 · 밀교의 순으로 전개되었는데 불교의 사상 또는 불교 철학은 이러한 전개와 불가분의 관련이 있다. 이 문서는 인도에서 전개된 불교 사상인 인도의 불교 사상에 대해 특히 다룬다. 인도를 제외한 각 나라에서 전개된 불교 사상은 해당 문서에서 별도로 다루고 있다. 예를 들어, 중국에서 전개된 불교 사상은 에서, 한국에서 전개된 불교 사상은 한국의 불교 사상에서 별도로 다루고 있다.
rdf:langString
仏教哲学（ぶっきょうてつがく）。仏教は、インドで紀元前6世紀に釈迦が創始した宗教であり、ひとつの学問体系であるといえる。しかし、釈迦の説いたのは、それまでのインドの思索や体系、また価値観と不可分である。
rdf:langString
Boeddhistische filosofie is de logische onderbouwing en doordenking van boeddhistische begrippen als essentie-loosheid en wederzijds afhankelijk ontstaan. In de boeddhistische filosofie is er geen strikte scheiding tussen religie en filosofie. Het is een pragmatische toepassing van logische analyse om de werking van de geest te begrijpen en tot rust te laten komen.
rdf:langString
Filozofia buddyjska – została zapoczątkowana przez Buddę, prawdopodobnie w VI wieku p.n.e. lub V wieku p.n.e.
rdf:langString
佛教哲学（英文：Buddhist philosophy）是指在佛陀死亡（parinirvana）之后，印度各佛教流派之间发展起来的哲学研究和探究体系，后来传播到整个亚洲。 佛教之路结合了哲学推理和冥想。 佛教的传统为佛教的解放提供了多种途径，印度和随后的东亚的佛教思想家在分析这些途径时涵盖了诸如现象学，伦理学，本体论，认识论，逻辑和时间哲学之类的话题。 早期佛教是基于意识器官获得经验证据 ，佛陀似乎对某些形而上学问题持怀疑态度，认为它们不利于宗教自由，反而导致了进一步的推测，所以拒绝回答这些问题。 佛教哲学中一个经常出现的主题是概念的具体化，以及随后回到佛教中间道路。 佛教哲学的特殊之处常常是佛教不同流派之间争论的主题，这些细节和争执引起了早期佛教的分化出各种流派。 佛教哲学采用类似于形而上学的认识论基础，提取和分析佛教中的哲学观点。 这些观点可能归类于现象学、伦理学、本体论、认识论与逻辑等等。佛教是有神论宗教，信仰鬼神和神圣的文本等超自然的信息来源， 但佛教哲学采用科学事业相同的自然的理性推理，并接受相同的评估和批评方法， 避免吸引超自然的信息来源。
rdf:langString
الفلسفة البوذية هي وضع وشرح التعاليم التي قدمها بوذا كما هو موجود في تريبيتاكا وعجما. ويتمثل اهتمامها الرئيسي في تفسير دهارما والتي تشكل حقيقة واقعة. والفكرة التي تكررت هي إضفاء الطابع المادي على المفاهيم، والعودة إلى الطريق الوسط البوذي. تجنبت البوذية المبكرة فكر المضاربة بشأن ما وراء الطبيعة وعلم الظواهر والأخلاق ونظرية المعرفة، ولكنها بدلاً من ذلك استندت إلى أدلة تجريبية اكتسبتها بأعضاء الحس (أياتنا (ayatana)).
rdf:langString
La filosofia budista fa referència a les investigacions filosòfiques i sistemes de coneixement que es van desenvolupar entre diverses escoles budistes de l'Índia després de la mort de Buda i que es van estendre per tot Àsia. El camí budista combina tant el raonament filosòfic com la meditació. Les tradicions budistes presenten multitud de i els pensadors budistes a l'Índia i, posteriorment, a l'Àsia oriental, han tractat temes tan variats com la fenomenologia, l' ètica, l' ontologia, l' epistemologia, la lògica i la en l'anàlisi d'aquests camins.
rdf:langString
Buddhist philosophy refers to the philosophical investigations and systems of inquiry that developed among various schools of Buddhism in India following the parinirvana of The Buddha and later spread throughout Asia. The Buddhist path combines both philosophical reasoning and meditation. The Buddhist traditions present a multitude of Buddhist paths to liberation, and Buddhist thinkers in India and subsequently in East Asia have covered topics as varied as phenomenology, ethics, ontology, epistemology, logic and philosophy of time in their analysis of these paths.
rdf:langString
Buddhistische Philosophie befasst sich ausführlich mit Problemen der Metaphysik, Phänomenologie, Ethik, Erkenntnistheorie und Systemtheorie. Dem Anspruch nach soll sie dabei nicht auf ontologische oder metaphysische Spekulationen zurückgreifen, die durch empirische Ansätze auf Basis der Sinnesorgane gewonnen werden.
rdf:langString
La filosofía budista es la descripción de la filosofía oriental que comprende la suma de las investigaciones filosóficas de las varias escuelas budistas. La principal preocupación del budismo siempre fue la liberación del sufrimiento (nirvana) y el camino hacia esa liberación, que consiste en acción ética (sīla), meditación y sabiduría (prajña, saber «las cosas como realmente son», sct. yathābhūtaṃ viditvā). Los budistas indios buscaron esta comprensión no solo a partir de las enseñanzas del Buda, sino a través del análisis filosófico y la deliberación racional. Los pensadores budistas en India y posteriormente en Asia oriental han cubierto temas filosóficos tan variados como fenomenología, ética, ontología, epistemología, lógica y filosofía del tiempo en su análisis de este camino.
rdf:langString
Cet article traite du bouddhisme comme philosophie. En effet, le bouddhisme comporte une telle dimension philosophique qu'il est perçu par un certain nombre de ses pratiquants et observateurs comme philosophie plutôt que religion, bien que cette qualification soit parfois préférée.
rdf:langString
Filsafat Buddha mengacu kepada pandangan atau penerapan ajaran Buddha terhadap nilai-nilai kehidupan, eksistensi, pengetahuan, akal budi, materi, serta moralitas manusia. Semasa hidupnya, Buddha Gautama secara personal tidak pernah mendokumentasikan apa yang ia ajarkan dalam bentuk tulisan, sehingga filsafat Buddha dibangun berdasarkan rekonstruksi yang dilakukan terhadap ajaran-ajaran Buddha yang berkembang dalam aliran-aliran Buddha pasca kematian beliau. Pokok kajian filsafat Buddha pada awalnya ditekankan pada dukkha yang menjadi awal permasalahan dan eksistensi kehidupan di dunia ini. Pokok kajian tersebut dirangkum dalam empat kebenaran mulia, termasuk di dalamnya jalan pembebasan dari dukkha tersebut untuk mencapai nibbana. Seiring berjalannya waktu, kajian filsafat Buddha kemudian
rdf:langString
A filosofia budista refere-se às investigações filosóficas e sistemas de investigação que se desenvolveram entre várias escolas budistas na Índia após o parinirvana (ou seja, a morte) do Buda e depois se espalharam por toda a Ásia. O caminho budista combina raciocínio filosófico e meditação. As tradições budistas apresentam uma infinidade de , e pensadores budistas na Índia e posteriormente no leste da Ásia abordaram tópicos tão variados quanto fenomenologia, ética, ontologia, epistemologia, lógica, filosofia do tempo e metafísica em suas análises desses caminhos.
rdf:langString
Будди́йская филосо́фия — понятие, подразумевающее системы (весьма различные по онтологическим, эпистемологическим, психологическим и другим моментам) рационально обоснованных взглядов на мир, человека и познание, сложившиеся в рамках разных направлений и школ буддизма. Буддийская философия действует в том же проблемном поле, что и брахманское умозрение, пытаясь при этом переосмыслить его в собственных терминах; создаваемая буддийскими теоретиками философская реальность, в свою очередь, оказала в Средние века (вплоть до Шанкары) значительное влияние на развитие брахманистской и индуистской религиозной мысли и в значительной степени определяет облик брахманских философских систем. Важнейшую роль в развитии буддийской философии сыграли ранние школы вайбхашика и саутрантика и махаянские мадхья
rdf:langString
Буддійська філософія[джерело?] — система раціонально обґрунтованих поглядів на світ, людину та пізнання, що склалася в рамках різних направлень та шкіл буддизму. Філософська доктрина буддизму стверджує, що життя людини повне страждань, і важливо покласти їм край. Не теоретизування про душу і світ, а пошук шляху звільнення людини від страждань є справжнім призначенням людини. Буддійська ідея звільнення людини від страждань так чи інакше поділялася практично всіма філософськими системами Стародавньої Індії, лише теоретичне підґрунтя ідеї викликало заперечення прихильників ортодоксальних вчень. На противагу брахманізму, буддизм декларував рівність людей незалежно від станової та кастової приналежності, а також виступав проти доктрини атмана, субстанційного «Я», душі, всепроникної і постійної
rdf:langString
rdf:langString
Buddhist philosophy
rdf:langString
فلسفة بوذية
rdf:langString
Filosofia budista
rdf:langString
Buddhistická filozofie
rdf:langString
Buddhistische Philosophie
rdf:langString
Filosofia budista
rdf:langString
Filosofía budista
rdf:langString
Filsafat Buddhis
rdf:langString
Philosophie bouddhiste
rdf:langString
仏教哲学
rdf:langString
불교의 사상
rdf:langString
Boeddhistische filosofie
rdf:langString
Filozofia buddyjska
rdf:langString
Filosofia budista
rdf:langString
Буддийская философия
rdf:langString
Буддійська філософія
rdf:langString
佛教哲学
xsd:integer
4468
xsd:integer
1122920753
rdf:langString
人生佛教
rdf:langString
no
rdf:langString
rénshēng fójiào
rdf:langString
الفلسفة البوذية هي وضع وشرح التعاليم التي قدمها بوذا كما هو موجود في تريبيتاكا وعجما. ويتمثل اهتمامها الرئيسي في تفسير دهارما والتي تشكل حقيقة واقعة. والفكرة التي تكررت هي إضفاء الطابع المادي على المفاهيم، والعودة إلى الطريق الوسط البوذي. تجنبت البوذية المبكرة فكر المضاربة بشأن ما وراء الطبيعة وعلم الظواهر والأخلاق ونظرية المعرفة، ولكنها بدلاً من ذلك استندت إلى أدلة تجريبية اكتسبتها بأعضاء الحس (أياتنا (ayatana)). ومع ذلك، قد تناول علماء البوذية القضايا الوجودية وقضايا ما وراء الطبيعة لاحقًا. وكانت هناك نقاط خلافية معينة في الفلسفة البوذية في كثير من الأحيان بين المدارس البوذية المختلفة. وأدت هذه التوضيحات والنزاعات إلى ظهور العديد من المدارس البوذية الأولى التابعة لمذهب أبهيدهما (Abhidhamma) وعادات ماهايانا ومدارس (Prajnaparamita) ومادهياماكا (Madhyamaka) وطبيعة بودها ويوجاكارا.
rdf:langString
La filosofia budista fa referència a les investigacions filosòfiques i sistemes de coneixement que es van desenvolupar entre diverses escoles budistes de l'Índia després de la mort de Buda i que es van estendre per tot Àsia. El camí budista combina tant el raonament filosòfic com la meditació. Les tradicions budistes presenten multitud de i els pensadors budistes a l'Índia i, posteriorment, a l'Àsia oriental, han tractat temes tan variats com la fenomenologia, l' ètica, l' ontologia, l' epistemologia, la lògica i la en l'anàlisi d'aquests camins. El es basava en obtingudes pels òrgans dels sentits i Buda sembla que va conservar una distància escèptica de , negant-se a respondre-les perquè no eren propícies a l’alliberament, sinó que conduïen a més especulacions. Un tema recurrent en la filosofia budista ha estat la de conceptes i el posterior retorn al budista. Alguns punts particulars de la filosofia budista han estat sovint objecte de disputes entre diferents escoles del budisme. Aquestes elaboracions i disputes van donar lloc a les d' i a les tradicions del Mahayana com ara , , la i el Yogācāra.
rdf:langString
Buddhistische Philosophie befasst sich ausführlich mit Problemen der Metaphysik, Phänomenologie, Ethik, Erkenntnistheorie und Systemtheorie. Dem Anspruch nach soll sie dabei nicht auf ontologische oder metaphysische Spekulationen zurückgreifen, die durch empirische Ansätze auf Basis der Sinnesorgane gewonnen werden. Buddha soll eine ablehnende Haltung gegenüber spekulativem Denken im Allgemeinen eingenommen haben. Ein Grundgedanke des Buddha ist es, dass die Welt in prozeduralen Begriffen gedacht werden sollte. Er empfahl, die Realität als aus abhängig entstandenen Erscheinungen anzusehen. In buddhistischen Traditionen werden die Extreme der Verdinglichung und des Nihilismus vermieden. Aspekte der buddhistischen Philosophie waren oft Gegenstand von Streitigkeiten zwischen unterschiedlichen Schulen des Buddhismus. Während eine Theorie um ihrer selbst willen im Buddhismus als wertlos angesehen wird, steht eine Theorie im Interesse der Erleuchtung (Bodhi) mit buddhistischer Ethik und buddhistischen Wertvorstellungen in Einklang.
rdf:langString
Buddhist philosophy refers to the philosophical investigations and systems of inquiry that developed among various schools of Buddhism in India following the parinirvana of The Buddha and later spread throughout Asia. The Buddhist path combines both philosophical reasoning and meditation. The Buddhist traditions present a multitude of Buddhist paths to liberation, and Buddhist thinkers in India and subsequently in East Asia have covered topics as varied as phenomenology, ethics, ontology, epistemology, logic and philosophy of time in their analysis of these paths. Pre-sectarian Buddhism was based on empirical evidence gained by the sense organs (ayatana) and the Buddha seems to have retained a skeptical distance from certain metaphysical questions, refusing to answer them because they were not conducive to liberation but led instead to further speculation. A recurrent theme in Buddhist philosophy has been the reification of concepts, and the subsequent return to the Buddhist Middle Way. Particular points of Buddhist philosophy have often been the subject of disputes between different schools of Buddhism. These elaborations and disputes gave rise to various schools in early Buddhism of Abhidharma, and to the Mahayana traditions such as Prajnaparamita, Madhyamaka, Buddha-nature and Yogācāra.
rdf:langString
La filosofía budista es la descripción de la filosofía oriental que comprende la suma de las investigaciones filosóficas de las varias escuelas budistas. La principal preocupación del budismo siempre fue la liberación del sufrimiento (nirvana) y el camino hacia esa liberación, que consiste en acción ética (sīla), meditación y sabiduría (prajña, saber «las cosas como realmente son», sct. yathābhūtaṃ viditvā). Los budistas indios buscaron esta comprensión no solo a partir de las enseñanzas del Buda, sino a través del análisis filosófico y la deliberación racional. Los pensadores budistas en India y posteriormente en Asia oriental han cubierto temas filosóficos tan variados como fenomenología, ética, ontología, epistemología, lógica y filosofía del tiempo en su análisis de este camino. El budismo temprano se basó en evidencia empírica obtenida por los órganos de los sentidos (ayatana) y el Buda parece haber mantenido una distancia escéptica de ciertas preguntas metafísicas, negándose a responderlas porque no eran conducentes a la liberación. Los puntos particulares de la filosofía budista han sido a menudo objeto de disputas entre diferentes campos filosóficos budistas. Estas disputas dieron lugar a varias escuelas llamadas Abhidharma, y a las tradiciones Mahayana de Prajnaparamita (perfección de la sabiduría), Madhyamaka (camino medio) y Yogacara (práctica de yoga). La filosofía budista comienza con el pensamiento de Gautama Buddha (circa siglos VI y IV a. C.) y se conserva en los primeros textos budistas como las Nikayas del Canon Pali. El pensamiento budista es transregional y transcultural. Se originó en la India y luego se extendió a Asia oriental, el Tíbet, Asia central y el Sudeste Asiático, desarrollando tradiciones nuevas y sincréticas en estas diferentes regiones. Las diversas escuelas del pensamiento budistas son la tradición filosófica dominante en el Tíbet y en países del sudeste asiático como Sri Lanka y Birmania. La principal preocupación del budismo es la soteriología, definida como la libertad desde dukkha (inquietud). Debido a que la ignorancia sobre la verdadera naturaleza de las cosas se considera una de las raíces del sufrimiento (dukkha), la filosofía budista se ocupa de la epistemología, la metafísica, la ética y la psicología. Los textos filosóficos budistas también se deben entender dentro del contexto de las prácticas meditativas que se supone que producen ciertos cambios cognitivos. Los conceptos innovadores clave incluyen las Cuatro Nobles Verdades, Anatta (no-yo) una crítica de una identidad personal fija, la transitoriedad (Anicca) de todas las cosas y un cierto escepticismo sobre las preguntas metafísicas. Después de la muerte de Buda, varios grupos comenzaron a sistematizar sus principales enseñanzas y desarrollaron sistemas filosóficos denominados Abhidharma. Los filósofos de Mahayana como Nagarjuna y Vasubandhu desarrollaron las teorías de shunyata (vacuidad de todos los fenómenos) y «vijnapti-matra» (solo apariencia), una forma de fenomenología o idealismo trascendental. La escuela de Dignāga o escuela de pramāṇa promovió una forma de epistemología y lógica. A través del trabajo de Dharmakirti, esta tradición de lógica budista se ha convertido en el principal sistema epistemológico utilizado en la filosofía y el debate de budismo tibetano. Según el profesor de filosofía budista Jan Westerhoff, las principales escuelas indias desde 300 a. C. hasta 1000 d. C. fueron:
* La tradición Mahāsāṃghika («Gran Comunidad»).
* Las escuelas Sthavira («Ancianos») que incluyen: Sarvāstivāda, Sautrāntika, Vibhajyavada (más tarde conocida como Theravada en Sri Lanka) y Pudgalavada.
* Las escuelas Mahayana, principalmente Madhyamaka, Yogachara, Tathāgatagarbha y Tantra. Después de la desaparición del budismo de la India, estas tradiciones filosóficas se extendieron por toda Asia a través de la ruta de la seda y continuaron desarrollándose en el budismo tibetano, el budismo de Asia oriental y las tradiciones budistas Theravada. El período moderno vio el surgimiento del modernismo budista y el bajo influencias occidentales y el desarrollo de un con influencias de la psicología moderna y la filosofía occidental. En el Tíbet, la tradición india continuó desarrollándose bajo pensadores como Sakya Pandita, Tsongkhapa y Ju Mipham. En China, nuevos desarrollos fueron dirigidos por pensadores como Xuangzang, autor de nuevos trabajos sobre Yogacara; Zhiyi, quien fundó la escuela Tiantai y desarrolló una nueva teoría de Madhyamaka y Guifeng Zongmi, que escribió sobre Huayan y Zen.
rdf:langString
Filosofia budista Budaren heriotzan (parinirvana) oinarriturik, Indiako eskola budistetan garatu eta Ekialdeko Asian zehar zabalduriko ikerketa sistema filosofikoa da.
rdf:langString
Cet article traite du bouddhisme comme philosophie. En effet, le bouddhisme comporte une telle dimension philosophique qu'il est perçu par un certain nombre de ses pratiquants et observateurs comme philosophie plutôt que religion, bien que cette qualification soit parfois préférée. L'approche philosophique du bouddhisme est notamment menée par des auteurs ou intellectuels occidentaux, qui cherchent à le replacer dans une grille conceptuelle d'héritage européen. Ainsi, en Occident, Jean-François Revel estime-t-il qu'« il s'agit d'une philosophie comportant une dimension métaphysique particulièrement importante, qui reste cependant une métaphysique s'inscrivant dans la philosophie, et ne relevant pas de la révélation ». De son côté, Edward Conze, universitaire britannique, décrit le bouddhisme en tant que philosophie comme « un pragmatisme dialectique avec une tendance psychologique ».
rdf:langString
Filsafat Buddha mengacu kepada pandangan atau penerapan ajaran Buddha terhadap nilai-nilai kehidupan, eksistensi, pengetahuan, akal budi, materi, serta moralitas manusia. Semasa hidupnya, Buddha Gautama secara personal tidak pernah mendokumentasikan apa yang ia ajarkan dalam bentuk tulisan, sehingga filsafat Buddha dibangun berdasarkan rekonstruksi yang dilakukan terhadap ajaran-ajaran Buddha yang berkembang dalam aliran-aliran Buddha pasca kematian beliau. Pokok kajian filsafat Buddha pada awalnya ditekankan pada dukkha yang menjadi awal permasalahan dan eksistensi kehidupan di dunia ini. Pokok kajian tersebut dirangkum dalam empat kebenaran mulia, termasuk di dalamnya jalan pembebasan dari dukkha tersebut untuk mencapai nibbana. Seiring berjalannya waktu, kajian filsafat Buddha kemudian mencakup kajian filsafat pada umumnya seperti etika, epistemologi, fenomenologi, logika, ontologi, serta logika; termasuk nantinya isu-isu kontemporer seperti etika lingkungan, biomedis, perang dan perdamaian, hak asasi manusia hingga kajian gender. Seperti halnya ajaran Buddha yang berkembang menjadi dua mazhab yang dikenal secara umum, Theravada dan Mahayana, kajian terhadap filsafat Buddha juga terbagi ke dalam beberapa aliran Buddhis yang berkaitan dengan dua mazhab tersebut. Aliran-aliran ini memiliki persepsi yang berbeda terhadap beberapa poin dalam ajaran Buddha, yang kemudian menjadi kajian ilmu filsafat klasik maupun kontemporer. Hal-hal tertentu dari filsafat Buddha sering menjadi subjek perselisihan antara aliran-aliran Buddhisme yang berbeda. Elaborasi dan perselisihan ini memunculkan berbagai aliran dalam Buddhisme awal dari Abhidharma, dan tradisi dan aliran Mahayana dari prajnaparamita, Madhyamaka, sifat kebuddhaan, dan Yogacara.
rdf:langString
불교는 기원전 6세기경 인도에서 고타마 붓다에 의해 창시된 종교이다. 불교는 고타마 붓다가 펼친 가르침이자 또한 진리를 깨달아 부처(붓다 · 깨우친 사람)가 될 것을 가르치는 종교이다. 인도 불교사에서 불교는 원시 불교 · 부파 불교 · 대승 불교 · 밀교의 순으로 전개되었는데 불교의 사상 또는 불교 철학은 이러한 전개와 불가분의 관련이 있다. 이 문서는 인도에서 전개된 불교 사상인 인도의 불교 사상에 대해 특히 다룬다. 인도를 제외한 각 나라에서 전개된 불교 사상은 해당 문서에서 별도로 다루고 있다. 예를 들어, 중국에서 전개된 불교 사상은 에서, 한국에서 전개된 불교 사상은 한국의 불교 사상에서 별도로 다루고 있다.
rdf:langString
仏教哲学（ぶっきょうてつがく）。仏教は、インドで紀元前6世紀に釈迦が創始した宗教であり、ひとつの学問体系であるといえる。しかし、釈迦の説いたのは、それまでのインドの思索や体系、また価値観と不可分である。
rdf:langString
Boeddhistische filosofie is de logische onderbouwing en doordenking van boeddhistische begrippen als essentie-loosheid en wederzijds afhankelijk ontstaan. In de boeddhistische filosofie is er geen strikte scheiding tussen religie en filosofie. Het is een pragmatische toepassing van logische analyse om de werking van de geest te begrijpen en tot rust te laten komen.
rdf:langString
Filozofia buddyjska – została zapoczątkowana przez Buddę, prawdopodobnie w VI wieku p.n.e. lub V wieku p.n.e.
rdf:langString
A filosofia budista refere-se às investigações filosóficas e sistemas de investigação que se desenvolveram entre várias escolas budistas na Índia após o parinirvana (ou seja, a morte) do Buda e depois se espalharam por toda a Ásia. O caminho budista combina raciocínio filosófico e meditação. As tradições budistas apresentam uma infinidade de , e pensadores budistas na Índia e posteriormente no leste da Ásia abordaram tópicos tão variados quanto fenomenologia, ética, ontologia, epistemologia, lógica, filosofia do tempo e metafísica em suas análises desses caminhos. O budismo primitivo foi baseado em evidências empíricas obtidas pelos órgãos dos sentidos (ayatana) e o Buda parece ter mantido uma distância cética de certas questões metafísicas, recusando-se a respondê-las porque não conduziam à libertação, mas levavam a mais especulações. Um tema recorrente na filosofia budista tem sido a de conceitos e o subsequente retorno ao Caminho do Meio Budista. Pontos particulares da filosofia budista têm sido frequentemente objeto de disputas entre diferentes escolas do budismo. Essas elaborações e disputas deram origem a de Abhidharma e às tradições maaianas, como , Madhyamaka, Natureza de Buda e Iogachara.
rdf:langString
Будди́йская филосо́фия — понятие, подразумевающее системы (весьма различные по онтологическим, эпистемологическим, психологическим и другим моментам) рационально обоснованных взглядов на мир, человека и познание, сложившиеся в рамках разных направлений и школ буддизма. Буддийская философия действует в том же проблемном поле, что и брахманское умозрение, пытаясь при этом переосмыслить его в собственных терминах; создаваемая буддийскими теоретиками философская реальность, в свою очередь, оказала в Средние века (вплоть до Шанкары) значительное влияние на развитие брахманистской и индуистской религиозной мысли и в значительной степени определяет облик брахманских философских систем. Важнейшую роль в развитии буддийской философии сыграли ранние школы вайбхашика и саутрантика и махаянские мадхьямика и йогачара. Буддийский путь сочетает философские размышления и медитацию. Философия рассматривается в буддизме в рамках медитативного опыта, а не как умозрительная дисциплина. В буддийских традициях представлено множество различных путей к освобождению и, анализируя их, буддийские мыслители в Индии и позднее Восточной Азии рассматривали такие разнообразные предметы как феноменология, этика, онтология, эпистемология, логика и философия времени. Ранний буддизм основывался на эмпирических данных, получаемых посредством органов чувств (аятана) и Будда, похоже, дистанцировался от определённых метафизических вопросов, отказываясь отвечать на них, потому что они не способствовали освобождению, а вместо этого приводили к дальнейшим догадкам. Повторяющейся темой в буддийской философии была конкретизация понятий и последующее возвращение к буддийскому Срединному пути.
rdf:langString
佛教哲学（英文：Buddhist philosophy）是指在佛陀死亡（parinirvana）之后，印度各佛教流派之间发展起来的哲学研究和探究体系，后来传播到整个亚洲。 佛教之路结合了哲学推理和冥想。 佛教的传统为佛教的解放提供了多种途径，印度和随后的东亚的佛教思想家在分析这些途径时涵盖了诸如现象学，伦理学，本体论，认识论，逻辑和时间哲学之类的话题。 早期佛教是基于意识器官获得经验证据 ，佛陀似乎对某些形而上学问题持怀疑态度，认为它们不利于宗教自由，反而导致了进一步的推测，所以拒绝回答这些问题。 佛教哲学中一个经常出现的主题是概念的具体化，以及随后回到佛教中间道路。 佛教哲学的特殊之处常常是佛教不同流派之间争论的主题，这些细节和争执引起了早期佛教的分化出各种流派。 佛教哲学采用类似于形而上学的认识论基础，提取和分析佛教中的哲学观点。 这些观点可能归类于现象学、伦理学、本体论、认识论与逻辑等等。佛教是有神论宗教，信仰鬼神和神圣的文本等超自然的信息来源， 但佛教哲学采用科学事业相同的自然的理性推理，并接受相同的评估和批评方法， 避免吸引超自然的信息来源。
rdf:langString
Буддійська філософія[джерело?] — система раціонально обґрунтованих поглядів на світ, людину та пізнання, що склалася в рамках різних направлень та шкіл буддизму. Філософська доктрина буддизму стверджує, що життя людини повне страждань, і важливо покласти їм край. Не теоретизування про душу і світ, а пошук шляху звільнення людини від страждань є справжнім призначенням людини. Буддійська ідея звільнення людини від страждань так чи інакше поділялася практично всіма філософськими системами Стародавньої Індії, лише теоретичне підґрунтя ідеї викликало заперечення прихильників ортодоксальних вчень. На противагу брахманізму, буддизм декларував рівність людей незалежно від станової та кастової приналежності, а також виступав проти доктрини атмана, субстанційного «Я», душі, всепроникної і постійної духовної першооснови.Найважливішу роль у розвитку буддійської філософії відіграли хінаянські школи вайбгашика та саутрантіка і махаянські мадг'яміка та йогачара.
xsd:nonNegativeInteger
120172
