Borderline personality disorder
http://dbpedia.org/resource/Borderline_personality_disorder an entity of type: Thing
Hraniční porucha osobnosti, též jako emočně nestabilní porucha osobnosti, (zkr. HPO, anglicky Borderline personality disorder) je v psychiatrii a psychoterapii jeden z typů poruchy osobnosti. Označuje se též jako hraniční typ emočně nestabilní osobnosti. V klasifikaci MKN-10 Světové zdravotnické organizace je zařazena pod kódem F60.31.
rdf:langString
Mugako nortasunaren nahasmendu edo borderline nortasunaren nahasmendu ezegonkortasun emozionalak, pertsona arteko harremanetan zailtasunak edukitzeak, oldarkortasunak eta hustasun kronikoaren sentsazioak ezaugarritzen duten nortasunaren nahasmendua da. Buru nahasmenduen artean, ohikoena da. Nahasmendu hau izendatzeko, askotan, borderline hitza erabiltzen dute. 1884an definitu zuen lehendabizikoz C. Hughes psikiatrak eta 1938an erabili zuen, neurosi baino larriagoak ziren baina psikosiak ez ziren gaitz psikiatrikoak izendatzeko.
rdf:langString
اضطراب الشخصيّة الحدّي هو نوع من أنواع اضطراب الشخصيّة من المجموعة B أبرز أعراضه وملامحه وجود اندفاعية مميّزةٍ، وعدم اتّزانٍ في التعبير عن المشاعر وفي العلاقات مع الأشخاص، وفي صورة الذات. هذا المرض مصنّف ضمن الدليل التشخيصي والإحصائي للاضطرابات النفسية. بما أنّ هذا الاضطراب يتميّز بطول الأمد وبقابليته للانتشار وللتغلغل، فإنّه غالباً ما توجد ممانعة من قبل المصابين بهذا الاضطراب لتشخيص النفسيّة، وخاصّة في المراحل الأولى من المراهقة أو البلوغ المبكر. ومن الممكن أن تزداد أعراض هذا الاضطراب سوءاً في حال عدم حدوث علاج مبكّر لها.
rdf:langString
El trastorn límit de la personalitat (TLP) és un trastorn greu de la personalitat que s'expressa per humors canviants, per relacions humanes problemàtiques, per una manca de confiança en un mateix i també per comportaments autoagressius. El concepte formal del TLP és relativament nou en el camp de la psicopatologia. No va aparèixer en el Manual Diagnòstic dels Trastorns Mentals (DSM) publicat per l'Associació Americana de Psiquiatria fins a l'any 1980 (DSM-III).
rdf:langString
Η οριακή (μεταιχμιακή) διαταραχή προσωπικότητας – ΜΔΠ (αγγλικά: borderline personality disorder – BPD) περιγράφεται ως μια παρατεταμένη διατάραξη της λειτουργίας της προσωπικότητας ενός ατόμου. Εμφανίζεται σε ηλικία μεγαλύτερη των δεκαοχτώ χρονών, μολονότι παρατηρείται και σε εφήβους. Οι οριακοί ασθενείς χαρακτηρίζονται από ασυνήθιστα επίπεδα αστάθειας στη διάθεση, στο συναίσθημα, στη συμπεριφορά και στην εικόνα εαυτού, καθώς και από χαοτικές σχέσεις με το αντικείμενο. Βρίσκονται στο μεταίχμιο νεύρωσης και ψύχωσης και εκδηλώνουν παρορμητικότητα, αυτοκτονικές πράξεις, αυτοακρωτηριασμούς, προβλήματα ταυτότητας και αισθήματα κενού και ανίας. Ο είναι ένα έκδηλο σύμπτωμα, ενώ οι ενέργειες για απόπειρα ή ολοκληρωμένη αυτοκτονία είναι πιθανές, ειδικότερα σε περιπτώσεις χωρίς προηγούμενη φροντίδ
rdf:langString
Emocie malstabila personeca perturbo estas personeca perturbo, do membro el grupo da psikaj malsanoj, kiu karakteriziĝas per aparta impulsiĝemo kaj malstabilemo de interhomaj rilatoj, per fortaj kaj tre rapidaj ŝanĝiĝoj de la propraj emocioj kaj de la psika memkoncepto. Certaj areoj de la perceptado de emocioj, de la homa pensado kaj agado estas malhelpataj, kaj sekve la konduto de la koncernaj homoj (rilate al si mem kaj rilate al la socia ĉirkaŭaĵo) fare de aliaj homoj ofte perceptiĝas negativa kaj parte paradoksa.
rdf:langString
Borderline personality disorder (BPD), also known as emotionally unstable personality disorder (EUPD), is a personality disorder characterized by a long-term pattern of unstable interpersonal relationships, distorted sense of self, and strong emotional reactions. Those affected often engage in self-harm and other dangerous behaviors, often due to their difficulty with returning their emotional level to a healthy or normal baseline. They may also struggle with a feeling of emptiness, fear of abandonment, and detachment from reality. Symptoms of BPD may be triggered by events considered normal to others. BPD typically begins by early adulthood and occurs across a variety of situations. Substance use disorders, depression, and eating disorders are commonly associated with BPD. Some 8 to 10% o
rdf:langString
Die Borderline-Persönlichkeitsstörung (BPS) oder emotional instabile Persönlichkeitsstörung des Borderline-Typs ist eine psychische Erkrankung. Typisch für sie sind Impulsivität, instabile, aber intensive zwischenmenschliche Beziehungen, rasche Stimmungswechsel und ein schwankendes Selbstbild aufgrund von gestörter Selbstwahrnehmung. Hinzu kommen oft selbstschädigendes Verhalten, Gefühle innerer Leere, Dissoziationserlebnisse und Angst vor dem Verlassenwerden. Symptome der BPS können durch Situationen ausgelöst werden, die andere als normal empfinden.
rdf:langString
El trastorno límite de la personalidad, (abreviado como TLP o BPD), también llamado limítrofe o fronterizo, es definido por el DSM-IV (DSM-IV 301.83) como «un trastorno de la personalidad que se caracteriza primariamente por inestabilidad emocional, pensamiento extremadamente polarizado y dicotómico, impulsividad y relaciones interpersonales caóticas». El perfil global del trastorno también incluye típicamente una inestabilidad acusada y generalizada del estado de ánimo, de la autoimagen y de la conducta, así como del sentido de identidad, que puede llevar a periodos de disociación. Se incluye dentro del grupo B de trastornos de la personalidad, los llamados «dramático-emocionales». Es, con diferencia, el más común de los trastornos de la personalidad.
rdf:langString
Gangguan kepribadian ambang (bahasa Inggris: borderline personality disorder, disingkat BPD) merupakan gangguan kepribadian yang umumnya ditandai dengan pola emosi yang tidak stabil, hubungan yang tidak stabil, citra diri yang berubah-ubah, dan reaksi emosi yang intens. Mereka yang hidup dengan BPD kerap kali turut melakukan tindakan untuk menyakiti dirinya sendiri atau melakukan tindakan berbahaya lainnya yang sering kali bersifat . Umumnya, mereka juga bergulat dengan perasaan hampa atau kosong, takut ditinggalkan, dan disosiasi. Gejala-gejala dari BPD bisa saja muncul akibat dari peristiwa atau kejadian yang dianggap normal atau biasa saja bagi orang lain. Sekitar 10% orang yang hidup dengan BPD meninggal akibat bunuh diri. BPD sendiri merupakan gangguan yang banyak mendapatkan stigma s
rdf:langString
Il disturbo "borderline" di personalità è un disturbo di personalità le cui caratteristiche essenziali includono la paura di un reale o immaginario abbandono, l'instabilità nelle relazioni interpersonali, l’instabilità dell'immagine di sé e dell'umore, e una marcata impulsività. Raramente alcuni pazienti possono riportare la presenza di ideazione paranoide transitoria, associata a stress, o gravi sintomi dissociativi.
rdf:langString
Le trouble de la personnalité borderline (TPB), ou trouble de la personnalité limite (TPL), est un trouble de la personnalité caractérisé par une impulsivité majeure et une instabilité marquée des émotions, des relations interpersonnelles et de l'image de soi. Le terme anglais borderline (« cas-limite » ou « état-limite ») est issu de l'expression utilisée par le psychiatre américain Charles Hamilton Hughes, en 1884, « the borderland of insanity ».
rdf:langString
경계선 인격장애 또는 정서불안 성격장애(境界線人格障碍, 영어: borderline personality disorder, BPD 또는 emotionally unstable personality disorder)는 정서·행동·대인관계가 매우 불안정하고 변동이 심한 이상 성격으로 감정의 기복이 심한 인격 장애를 말한다. 경계선 인격장애는 불안정한 대인관계, 자아, 감정기복 등 장기적이고 비정상적 행동의 패턴을 보이며, 주로 성인기 초기에 시작하는 인격장애다. 종종 자해 위험을 보이기도 하는데, 환자들은 공허감, 유기공포(fear of abandonment), 해리(dissociation)로 고통받는다. 겉으로 아무 이상이 없어 보일 수도 있다. 약물 남용, 우울감, 식사 장애는 경계선 인격장애와 함께 발생하는 질병 가운데 하나다. 약 10% 자살률을 보인다고 보고된다. 경계선 인격장애의 원인은 정확하지 않으나 유전적, 환경적, 사회적 영향을 받는 것으로 보인다.
rdf:langString
境界性パーソナリティ障害（きょうかいせいパーソナリティしょうがい、英: borderline personality disorder ; BPD）は、境界性人格障害、境界型パーソナリティ障害、情緒不安定パーソナリティ障害（じょうちょふあんてい-、emotionally unstable personality disorder）と呼ばれる人格障害の精神疾患。境界性の由来は｢神経症｣と｢統合失調症｣という2つの精神疾患の境界にある症状であることからである。 例えば、境界性パーソナリティ障害患者における｢強いイライラ感｣は神経症的な症状で、｢現実が冷静に認識できない｣という症状は統合失調症的なものである。境界性パーソナリティ障害は気分の波が激しく感情が極めて不安定で、良い･悪いなどを両極端に判定したり、強いイライラ感が抑えきれなくなったりする症状を示す。不安定な自己 - 他者のイメージで対人関係が不安定で特定の他者に見捨てられないことに固執、自己の感情や思考の制御不全、衝動的なリストカットや大量服薬など自傷行為・自己を損なうような性的逸脱行為やドラッグ服用・過食など自己破壊行為などを特徴とする障害である。一般では英名からボーダーライン、ボーダーと呼称されることもある。旧来の疾患概念である境界例が指す症状とされ、1980年に発表された『精神障害の診断と統計マニュアル』第3版(DSM-III)では、これまでの境界例の議論から2つの群として取り出され、統合失調症との近縁性のある統合失調型パーソナリティ障害と、対人関係の不安定性や傷つきやすさが焦点となる境界性パーソナリティ障害が分類された。
rdf:langString
Osobowość chwiejna emocjonalnie podtypu granicznego (ang. borderline personality disorder, BPD), in. pograniczne zaburzenie osobowości, osobowość borderline – zaburzenie osobowości charakteryzujące się wahaniami nastroju, napadami intensywnego gniewu, niestabilnym obrazem siebie, niestabilnymi i naznaczonymi silnymi emocjami związkami interpersonalnymi, silnym lękiem przed odrzuceniem i gorączkowymi wysiłkami mającymi na celu uniknięcie odrzucenia, działaniami autoagresywnymi oraz chronicznym uczuciem pustki (braku sensu w życiu).
rdf:langString
Perturbação borderline da personalidade (PBP) (português europeu) ou transtorno da personalidade borderline (TPB) (português brasileiro) ou ainda transtorno de personalidade limítrofe é um padrão de comportamento anormal caracterizado por instabilidade nos relacionamentos interpessoais, instabilidade na imagem de si próprio e instabilidade emotiva. Em muitos casos observa-se comportamentos de risco e autolesão. A pessoa pode também debater-se com uma sensação de vazio e medo intenso de abandono emocional. Os sintomas podem ser desencadeados por eventos aparentemente normais. O comportamento tem geralmente início no começo da idade adulta e ocorre em diferentes contextos. Em muitos casos a condição está associada a outras perturbações, como abuso de substâncias, depressão e perturbações ali
rdf:langString
De borderline-persoonlijkheidsstoornis, ook bekend als emotieregulatiepersoonlijkheidsstoornis, is een van de in de DSM genoemde persoonlijkheidsstoornissen. De stoornis is gekenmerkt door abnormaal gedrag dat zich uit in instabiele relaties, een instabiel zelfbeeld en hevige stemmingswisselingen. Er kan sprake zijn van een sterke angst om verlaten te worden, een gevoel van leegte, impulsief gedrag en van zelfverminking. Deze persoonlijkheidsstoornis kan beginnen in de adolescentie of vroege volwassenheid en uit zich in meerdere levensdomeinen; soms verbetert ze met het ouder worden. Te onderscheiden comorbide stoornissen zijn angststoornissen zoals gegeneraliseerde angststoornis en sociale fobie, stemmingsstoornissen zoals klinische depressie en dysthymie, eetstoornissen en middelenmisbru
rdf:langString
Пограни́чное расстро́йство ли́чности (эмоциона́льно неусто́йчивое расстро́йство ли́чности, пограни́чный тип, сокр. ПРЛ) — расстройство личности, характеризующееся импульсивностью, низким самоконтролем, эмоциональной неустойчивостью, высокой тревожностью и сильным уровнем десоциализации. Включено в DSM-5 и в МКБ-10 (в последнем считается подвидом эмоционально неустойчивого расстройства личности).
rdf:langString
Emotionellt instabil personlighetsstörning, förkortat EIPS, EIP eller EUPD (efter engelskans emotionally unstable personality disorder), tidigare även kallat borderline personlighetsstörning (BPD) är en personlighetsstörning, som kan kännetecknas av exempelvis instabila relationer, känslomässig labilitet, tomhetskänslor, stark ilska och självmordsförsök. Omkring 10 procent av diagnostiserade med EIPS dör av självmord. De flesta självmordsförsök sker i tjugoårsåldern, men de flesta dödsfall vid självmord sker i trettioårsåldern.
rdf:langString
Емоційно нестабільний розлад особистості, також межовий розлад особистості (англ. Borderline personality disorder) — розлад особистості, що характеризується нестабільністю настрою, міжособистісних стосунків і самоусвідомлення ще з молодих років. Виділяють два типи: імпульсивний тип, що характеризується переважно емоційною нестабільністю та відсутністю контролю імпульсів, і межовий тип, що характеризується крім порушень у самооцінці, цілей і внутрішніх переваг, хронічними почуттями порожнечі, інтенсивними і нестабільними міжособистісними стосунками, і тенденцією до саморуйнівної поведінки, в тому числі актів самоушкодження і спроб самогубств. Для встановлення діагнозу потрібні величезні дослідницькі докази.
rdf:langString
邊緣型人格障礙（borderline personality disorder，縮寫：BPD）也稱為情緒不穩定人格障礙 (EUPD)，簡稱邊緣人格（ICD-10），是一種B型人格疾患，以長期不穩定的人際關係模式、扭曲的自我概念和強烈的情緒反應為主要特徵。它的另一個主要特徵是精神上和行為上的極端對立且交互並存，並作出自我傷害等破壞性的行為，且這些行為會反覆出現。BPD 的症狀可能由其他人認為正常的事件觸發。自殘和自殺在此疾患上是常見的。約50% 到 80% 的 BPD 患者會發生自殘，最常見的自殘方法是用銳利物割劃身體。 其他症狀可能包括出現與現實狀況不成比例的、強烈的被拋棄恐懼感、絕望和憤怒。BPD 通常從成年早期開始，並在各種情況下發生。物質使用疾患、抑鬱症和進食障礙通常與 BPD 相關。大約 10% BPD患者死於自殺。BPD經常遭受來自媒體和精神病學領域的社會污名，因此常常未被診斷出來。 據估計每年約有 1.6% 的人患有 BPD，最高可能高達 6%。女性被診斷出BPD的機率大約是男性的三倍。這種疾病在老年人中似乎不太常見。關於此種疾病的命名一直存在爭議，尤其是針對“邊緣”這個詞的適用性。有相關的消息指出BPD患者被暗示人格具有缺陷，而此結論對於BPD患者帶有歧視的意味。目前精神醫學的各學派仍對此疾患的確切特質、原因與療法有所爭議，但此疾患已被公認為一項重大的心理問題。
rdf:langString
rdf:langString
Borderline personality disorder
rdf:langString
اضطراب الشخصية الحدي
rdf:langString
Trastorn límit de la personalitat
rdf:langString
Hraniční porucha osobnosti
rdf:langString
Borderline-Persönlichkeitsstörung
rdf:langString
Οριακή (μεταιχμιακή) διαταραχή προσωπικότητας
rdf:langString
Emocie malstabila personeca perturbo
rdf:langString
Trastorno límite de la personalidad
rdf:langString
Mugako nortasunaren nahasmendu
rdf:langString
Gangguan kepribadian ambang
rdf:langString
Trouble de la personnalité borderline
rdf:langString
Disturbo borderline di personalità
rdf:langString
경계선 인격장애
rdf:langString
Borderline-persoonlijkheidsstoornis
rdf:langString
境界性パーソナリティ障害
rdf:langString
Osobowość chwiejna emocjonalnie typu borderline
rdf:langString
Пограничное расстройство личности
rdf:langString
Transtorno de personalidade borderline
rdf:langString
Borderline personlighetsstörning
rdf:langString
Емоційно нестабільний розлад особистості
rdf:langString
边缘型人格障碍
rdf:langString
Borderline personality disorder
rdf:langString
Borderline personality disorder
xsd:integer
149223
xsd:integer
1124724715
xsd:integer
20010003
rdf:langString
Based on reported symptoms
xsd:double
301.83
rdf:langString
rdf:langString
F60.3
rdf:langString
D001883
rdf:langString
Early adulthood
rdf:langString
Unstable relationships, sense of self, and emotions; impulsivity; recurrent suicidal behavior and self-harm; fear of abandonment; chronic feelings of emptiness; inappropriate anger; feeling detached from reality
rdf:langString
Despair by Edvard Munch , who is presumed to have lived with borderline personality disorder
rdf:langString
Unclear
rdf:langString
Long term
rdf:langString
Estimation of c. 1.6% of people in a given year
xsd:integer
935
rdf:langString
rdf:langString
Borderline pattern
rdf:langString
Emotional intensity disorder
rdf:langString
Emotionally unstable personality disorder – impulsive or borderline type
rdf:langString
اضطراب الشخصيّة الحدّي هو نوع من أنواع اضطراب الشخصيّة من المجموعة B أبرز أعراضه وملامحه وجود اندفاعية مميّزةٍ، وعدم اتّزانٍ في التعبير عن المشاعر وفي العلاقات مع الأشخاص، وفي صورة الذات. هذا المرض مصنّف ضمن الدليل التشخيصي والإحصائي للاضطرابات النفسية. يكون هذا الاضطراب موجوداً في مراحل المراهقة، ويمكن أن يظهر عرضةً حسب الموقف. من الأعراض الأخرى لهذا الاضطراب الخوف من الهجران والتهميش، وحدوث نوباتٍ شديدةٍ من الغضب والتهيّجيّة؛ الأمر الذي يكون من الصعب فهمه بالنسبة للآخرين. غالباً ما يبدي الأشخاص المصابون باضطراب الشخصيّة الحدّي رأيهم في الأشخاص المحيطين بحالةٍ إقصائيةٍ، إمّا بجعلهم مثاليّين وإما بأنهم غير متحلّين بالقيم، وذلك بشكلٍ متفاوتٍ ما بين التقدير العالي الإيجابي وخيبة الأمل السلبية. بالإضافة إلى ذلك فإنّ من الممكن أن يصل الأمر إلى إيذاء النفس أو حتى الانتحار. بما أنّ هذا الاضطراب يتميّز بطول الأمد وبقابليته للانتشار وللتغلغل، فإنّه غالباً ما توجد ممانعة من قبل المصابين بهذا الاضطراب لتشخيص النفسيّة، وخاصّة في المراحل الأولى من المراهقة أو البلوغ المبكر. ومن الممكن أن تزداد أعراض هذا الاضطراب سوءاً في حال عدم حدوث علاج مبكّر لها.
rdf:langString
El trastorn límit de la personalitat (TLP) és un trastorn greu de la personalitat que s'expressa per humors canviants, per relacions humanes problemàtiques, per una manca de confiança en un mateix i també per comportaments autoagressius. El concepte formal del TLP és relativament nou en el camp de la psicopatologia. No va aparèixer en el Manual Diagnòstic dels Trastorns Mentals (DSM) publicat per l'Associació Americana de Psiquiatria fins a l'any 1980 (DSM-III). És a partir d'aquí, un cop assolit l'estatus oficial de "trastorn de la personalitat", quan es dispara l'interès per aquesta patologia. Aquest estatus es va aconseguir després de grans controvèrsies i disputes iniciades als anys 70. La nomenclatura oficial i els criteris diagnòstics es van acordar mitjançant compromisos entre els diferents models i atenent a dades empírico-descriptives. Amb aquesta definició es deixa definitivament enrere la idea del borderline com si oscil·lés entre la neurosi i la psicosi.
rdf:langString
Hraniční porucha osobnosti, též jako emočně nestabilní porucha osobnosti, (zkr. HPO, anglicky Borderline personality disorder) je v psychiatrii a psychoterapii jeden z typů poruchy osobnosti. Označuje se též jako hraniční typ emočně nestabilní osobnosti. V klasifikaci MKN-10 Světové zdravotnické organizace je zařazena pod kódem F60.31.
rdf:langString
Die Borderline-Persönlichkeitsstörung (BPS) oder emotional instabile Persönlichkeitsstörung des Borderline-Typs ist eine psychische Erkrankung. Typisch für sie sind Impulsivität, instabile, aber intensive zwischenmenschliche Beziehungen, rasche Stimmungswechsel und ein schwankendes Selbstbild aufgrund von gestörter Selbstwahrnehmung. Hinzu kommen oft selbstschädigendes Verhalten, Gefühle innerer Leere, Dissoziationserlebnisse und Angst vor dem Verlassenwerden. Symptome der BPS können durch Situationen ausgelöst werden, die andere als normal empfinden. Bei dieser Persönlichkeitsstörung sind bestimmte Vorgänge in den Bereichen Gefühle, Denken und Handeln beeinträchtigt. Dies führt zu problematischen und teilweise paradox wirkenden Verhaltensweisen in sozialen Beziehungen und sich selbst gegenüber. Dadurch führt die Erkrankung oft zu erheblichen Belastungen und kann sowohl die Lebensqualität der Betroffenen als auch ihrer Bezugspersonen stark reduzieren. Die BPS wird häufig von weiteren psychischen Störungsbildern begleitet. Häufige zusätzliche Störungsbilder sind z. B. Depressionen, die Aufmerksamkeitsdefizit-/Hyperaktivitätsstörung (ADHS), Posttraumatische Belastungsstörungen (PTBS), Essstörungen, andere Persönlichkeitsstörungen und Substanzmissbrauch.
rdf:langString
Η οριακή (μεταιχμιακή) διαταραχή προσωπικότητας – ΜΔΠ (αγγλικά: borderline personality disorder – BPD) περιγράφεται ως μια παρατεταμένη διατάραξη της λειτουργίας της προσωπικότητας ενός ατόμου. Εμφανίζεται σε ηλικία μεγαλύτερη των δεκαοχτώ χρονών, μολονότι παρατηρείται και σε εφήβους. Οι οριακοί ασθενείς χαρακτηρίζονται από ασυνήθιστα επίπεδα αστάθειας στη διάθεση, στο συναίσθημα, στη συμπεριφορά και στην εικόνα εαυτού, καθώς και από χαοτικές σχέσεις με το αντικείμενο. Βρίσκονται στο μεταίχμιο νεύρωσης και ψύχωσης και εκδηλώνουν παρορμητικότητα, αυτοκτονικές πράξεις, αυτοακρωτηριασμούς, προβλήματα ταυτότητας και αισθήματα κενού και ανίας. Ο είναι ένα έκδηλο σύμπτωμα, ενώ οι ενέργειες για απόπειρα ή ολοκληρωμένη αυτοκτονία είναι πιθανές, ειδικότερα σε περιπτώσεις χωρίς προηγούμενη φροντίδα και αποτελεσματική θεραπεία. Η διαταραχή μπορεί να έχει επιπτώσεις σε πολλές όψεις της ζωής του ατόμου, κάτι που συνεπάγεται δυσκολίες στη διατήρηση σχέσεων στη δουλειά, στο σπίτι και στο ευρύτερο κοινωνικό περιβάλλον. Αυτή η διαγνωστική κατηγορία είναι επίσης γνωστή ως περιπατητική σχιζοφρένεια, προσωπικότητα «ως εάν», ψευδονευρωτική σχιζοφρένεια και ψυχωτική χαρακτηριολογική διαταραχή.
rdf:langString
Emocie malstabila personeca perturbo estas personeca perturbo, do membro el grupo da psikaj malsanoj, kiu karakteriziĝas per aparta impulsiĝemo kaj malstabilemo de interhomaj rilatoj, per fortaj kaj tre rapidaj ŝanĝiĝoj de la propraj emocioj kaj de la psika memkoncepto. Certaj areoj de la perceptado de emocioj, de la homa pensado kaj agado estas malhelpataj, kaj sekve la konduto de la koncernaj homoj (rilate al si mem kaj rilate al la socia ĉirkaŭaĵo) fare de aliaj homoj ofte perceptiĝas negativa kaj parte paradoksa. La perturbon ofte akompanas pliaj psikaj malsanoj, inter ili dissociiĝaj perturboj (en kiuj la pacientoj sentiĝas ne esti en sia propra korpo, ne en siaj propraj emocioj, sed iel flanke), depresioj kaj diversaj formoj de memvunda konduto. La perturbo ofte aperas paralele al aliaj personecaj perturboj. La dekstra informkesto aludas, ke en la aktuala Klasifiko Internacia de Malsanoj (KIM-10) de la Monda Organizaĵo pri Sano estas apartigitaj du subgrupoj: aparte impulsiĝema tipo, kaj "psikozolima" tipo, en la anglalingva faka literaturo kutime nomata "borderline"-tipo [prononco plimalpli "BO:dalajn"]: La vorto "borderline", en Esperanto "limlinio", aludas al tio ke en la 20-a jarcento la malsano konsideriĝis "lime" inter la neŭrozaj, malpli severaj, kaj psikozaj, do aparte severaj, psikaj malsanoj. Identiĝis simptomoj el ambaŭ malsanogrupoj. En la psikotraŭmatologio la simptomaro konsideriĝas inter la "kompleksaj posttraŭmataj stresaj perturboj". Post la esploroj kaj fakaj publikiĝoj de la aŭstradevena novjorka psikiatro la termino estas ĝenerale akceptata psika diagnozo. Iuj psikiatroj tamen daŭre kritikas la terminon, kiu laŭ ili ne priskribas klare difineblan personecan perturbon, sed simptomaron malfacile diferencigeblan de aliaj psikaj diagnozoj. Sed ne nur pri la pravigeblo de la diagnozo, ankaŭ pri la demando el kio fontas la psika simptomaro, ĝis nun regas vigla faka disputo.
rdf:langString
Borderline personality disorder (BPD), also known as emotionally unstable personality disorder (EUPD), is a personality disorder characterized by a long-term pattern of unstable interpersonal relationships, distorted sense of self, and strong emotional reactions. Those affected often engage in self-harm and other dangerous behaviors, often due to their difficulty with returning their emotional level to a healthy or normal baseline. They may also struggle with a feeling of emptiness, fear of abandonment, and detachment from reality. Symptoms of BPD may be triggered by events considered normal to others. BPD typically begins by early adulthood and occurs across a variety of situations. Substance use disorders, depression, and eating disorders are commonly associated with BPD. Some 8 to 10% of people affected by the disorder may die by suicide. The disorder is often stigmatized in both the media and the psychiatric field and as a result is often underdiagnosed. The causes of BPD are unclear but seem to involve genetic, neurological, environmental, and social factors. It occurs about five times more often in a person who has an affected close relative. Adverse life events appear to also play a role. The underlying mechanism appears to involve the frontolimbic network of neurons. BPD is recognized by the American Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders (DSM) as a personality disorder, along with nine other such disorders. The condition must be differentiated from an identity problem or substance use disorders, among other possibilities. BPD is typically treated with psychotherapy, such as cognitive behavioral therapy (CBT) or dialectical behavior therapy (DBT). DBT may reduce the risk of suicide in the disorder. Therapy for BPD can occur one-on-one or in a group. While medications cannot cure BPD, they may be used to help with the associated symptoms. Quetiapine and SSRI antidepressants remain widely prescribed for the condition, though there is no evidence regarding the efficacy of the latter class of drugs. Severe cases of the disorder may require hospital care. About 1.6% of people have BPD in a given year, with some estimates as high as 6%. Women are diagnosed about three times as often as men. The disorder appears to become less common among older people. Up to half of those with BPD improve over a ten-year period. Those affected typically use a high amount of healthcare resources. There is an ongoing debate about the naming of the disorder, especially the suitability of the word borderline.
rdf:langString
Mugako nortasunaren nahasmendu edo borderline nortasunaren nahasmendu ezegonkortasun emozionalak, pertsona arteko harremanetan zailtasunak edukitzeak, oldarkortasunak eta hustasun kronikoaren sentsazioak ezaugarritzen duten nortasunaren nahasmendua da. Buru nahasmenduen artean, ohikoena da. Nahasmendu hau izendatzeko, askotan, borderline hitza erabiltzen dute. 1884an definitu zuen lehendabizikoz C. Hughes psikiatrak eta 1938an erabili zuen, neurosi baino larriagoak ziren baina psikosiak ez ziren gaitz psikiatrikoak izendatzeko.
rdf:langString
El trastorno límite de la personalidad, (abreviado como TLP o BPD), también llamado limítrofe o fronterizo, es definido por el DSM-IV (DSM-IV 301.83) como «un trastorno de la personalidad que se caracteriza primariamente por inestabilidad emocional, pensamiento extremadamente polarizado y dicotómico, impulsividad y relaciones interpersonales caóticas». El perfil global del trastorno también incluye típicamente una inestabilidad acusada y generalizada del estado de ánimo, de la autoimagen y de la conducta, así como del sentido de identidad, que puede llevar a periodos de disociación. Se incluye dentro del grupo B de trastornos de la personalidad, los llamados «dramático-emocionales». Es, con diferencia, el más común de los trastornos de la personalidad. El término borderline para referirse al trastorno está ampliamente extendido, incluso en idiomas distintos al inglés. Fue usado por primera vez en 1884, por el psiquiatra C. Hughes, y posteriormente por el psicoanalista Adolph Stern en 1938 para caracterizar afecciones psiquiátricas que superaban la neurosis, pero que no alcanzaban la psicosis (muchos autores califican los síntomas del TLP como pseudopsicóticos). Bajo esta concepción se establecía un continuo gradual entre uno y otro extremo, situándose el trastorno en el «límite». El concepto formal de trastorno límite de la personalidad es relativamente nuevo en el campo de la psicopatología. No apareció en el Manual diagnóstico y estadístico de los trastornos mentales (DSM) publicado por la Asociación Estadounidense de Psiquiatría hasta 1980 (DSM-III). Es a partir de ahí, una vez logrado el estatus oficial de «trastorno de la personalidad», cuando se dispara el interés por esta patología. Esto se logró tras grandes controversias y disputas iniciadas en los años 1970. La nomenclatura oficial y criterios diagnósticos se acordaron mediante compromisos entre los diferentes modelos y atendiendo a datos empírico-descriptivos. Con esta definición se dejó atrás definitivamente la idea anterior de la afección como un fenómeno que fluctuaba entre la neurosis y la psicosis para constituir un cuadro con entidad propia y no un límite de un continuo entre otros dos.
rdf:langString
Gangguan kepribadian ambang (bahasa Inggris: borderline personality disorder, disingkat BPD) merupakan gangguan kepribadian yang umumnya ditandai dengan pola emosi yang tidak stabil, hubungan yang tidak stabil, citra diri yang berubah-ubah, dan reaksi emosi yang intens. Mereka yang hidup dengan BPD kerap kali turut melakukan tindakan untuk menyakiti dirinya sendiri atau melakukan tindakan berbahaya lainnya yang sering kali bersifat . Umumnya, mereka juga bergulat dengan perasaan hampa atau kosong, takut ditinggalkan, dan disosiasi. Gejala-gejala dari BPD bisa saja muncul akibat dari peristiwa atau kejadian yang dianggap normal atau biasa saja bagi orang lain. Sekitar 10% orang yang hidup dengan BPD meninggal akibat bunuh diri. BPD sendiri merupakan gangguan yang banyak mendapatkan stigma sosial, baik di media, maupun di dunia psikiatri. Penyebab pasti dari BPD masih belum jelas, tetapi diduga berkaitan dengan genetik, neurologis, serta faktor lingkungan dan sosial. Namun, sekitar lima kali lebih banyak orang yang hidup dengan BPD juga memiliki kerabat atau keluarga dekat yang hidup dengan BPD. Biasanya, BPD diterapi dengan pendekatan psikoterapi, seperti terapi perilaku kognitif atau terapi perilaku dialektis. Namun, BPD tidak mampu disembuhkan dengan obat-obatan, tetapi penggunaan obat mampu membantu untuk menangani beberapa gejala dari BPD.
rdf:langString
Il disturbo "borderline" di personalità è un disturbo di personalità le cui caratteristiche essenziali includono la paura di un reale o immaginario abbandono, l'instabilità nelle relazioni interpersonali, l’instabilità dell'immagine di sé e dell'umore, e una marcata impulsività. Le relazioni interpersonali dei soggetti che soffrono di disturbo borderline di personalità sono infatti caratterizzate dall'alternanza tra gli estremi dell’iperidealizzazione e della svalutazione. Questa stessa oscillazione si riscontra anche nel senso di identità o immagine di sé e nell'instabilità affettiva. In riferimento all'instabilità affettiva, e quindi alla marcata reattività dell'umore, bisogna sottolineare come questi stati (per es. disforia, irritabilità o ansia) tendano a durare solitamente poche ore e soltanto raramente più di pochi giorni. Il pattern del disturbo include inoltre sentimenti cronici di vuoto, ricorrenti comportamenti, gesti o minacce suicidari, o comportamento auto-mutilante. Possono inoltre essere presenti rabbia inappropriata o difficoltà a controllare la rabbia (per es., frequenti accessi di ira spesso per ragioni che gli altri hanno difficoltà a comprendere o considerano futili), depressione e, più raramente, mania. Tali comportamenti iniziano entro la prima età adulta e si manifestano attraverso una varietà di situazioni e contesti. Le persone che soffrono di tale disturbo sono spesso impegnate nell'idealizzazione e/o svalutazione degli altri, ovvero nell'alternanza tra un'alta considerazione positiva ed una netta svalutazione, sia di sé stessi che delle persone con cui si relazionano (partner, amici, etc.). Pratiche di autolesionismo, ideazioni suicidarie, abuso di sostanze, disordini sessuali e altri comportamenti impulsivi potenzialmente dannosi per il soggetto (guida spericolata, abbuffate, spese sconsiderate) sono frequenti. Vi sono prove che anomalie del sistema limbico siano correlabili a molti dei sintomi. Raramente alcuni pazienti possono riportare la presenza di ideazione paranoide transitoria, associata a stress, o gravi sintomi dissociativi. La malattia è riconosciuta nel Manuale Diagnostico e Statistico dei Disturbi Mentali. Dal momento che un disturbo di personalità è una condizione pervasiva, duratura e inflessibile di esperienze interiori di disadattamento e comportamento patologico, vi è una generale riluttanza nel diagnosticare questi tipi di disturbi nella prima adolescenza. Tuttavia, senza un trattamento precoce, i sintomi possono peggiorare. È in corso un dibattito sulla terminologia di questo disturbo, in particolare l'idoneità della parola "borderline". Il manuale ICD-10 si riferisce alla condizione come disturbo di personalità emotivamente instabile (tipo borderline e tipo impulsivo) con, tuttavia, criteri diagnostici simili. Nel DSM-5, il nome della malattia è rimasto uguale alle precedenti edizioni. Può essere confuso con il disturbo dell'umore detto disturbo bipolare, ma il passaggio tra depressione e mania/ipomania (e viceversa) è qui molto più rapido e fugace.
rdf:langString
Le trouble de la personnalité borderline (TPB), ou trouble de la personnalité limite (TPL), est un trouble de la personnalité caractérisé par une impulsivité majeure et une instabilité marquée des émotions, des relations interpersonnelles et de l'image de soi. Le terme anglais borderline (« cas-limite » ou « état-limite ») est issu de l'expression utilisée par le psychiatre américain Charles Hamilton Hughes, en 1884, « the borderland of insanity ». Ce concept fait l'objet de différentes hypothèses psychanalytiques dans lesquelles le terme désigne un type frontière entre « l'organisation névrotique » et « l'organisation psychotique ». D'après ces hypothèses, l'état-limite reposerait sur l'angoisse de perte d'objet et se traduirait par une insécurité interne constante et des attitudes de mise à l'épreuve de l'entourage incessantes. Parmi les symptômes observés, les personnes atteintes souffriraient fréquemment de dysphorie. Les relations interpersonnelles sont particulièrement instables et intenses pouvant facilement passer de l'idéalisation à la dévalorisation de l'autre. Les modalités défensives permettant de décharger l'angoisse ressentie comprennent : réactions impulsives voire agressives, troubles alimentaires, comportements et sexualité à risque, conduites addictives, voire dans les cas les plus extrêmes automutilation ou tentatives de suicide. Ces comportements peuvent provoquer par la suite une phase de culpabilité et de honte qui peut engendrer à son tour une nouvelle phase de comportements impulsifs. Les personnes atteintes de trouble de la personnalité borderline se rétablissent après traitement dans la majorité des cas, avec un rétablissement qui, en général, perdure.
rdf:langString
境界性パーソナリティ障害（きょうかいせいパーソナリティしょうがい、英: borderline personality disorder ; BPD）は、境界性人格障害、境界型パーソナリティ障害、情緒不安定パーソナリティ障害（じょうちょふあんてい-、emotionally unstable personality disorder）と呼ばれる人格障害の精神疾患。境界性の由来は｢神経症｣と｢統合失調症｣という2つの精神疾患の境界にある症状であることからである。 例えば、境界性パーソナリティ障害患者における｢強いイライラ感｣は神経症的な症状で、｢現実が冷静に認識できない｣という症状は統合失調症的なものである。境界性パーソナリティ障害は気分の波が激しく感情が極めて不安定で、良い･悪いなどを両極端に判定したり、強いイライラ感が抑えきれなくなったりする症状を示す。不安定な自己 - 他者のイメージで対人関係が不安定で特定の他者に見捨てられないことに固執、自己の感情や思考の制御不全、衝動的なリストカットや大量服薬など自傷行為・自己を損なうような性的逸脱行為やドラッグ服用・過食など自己破壊行為などを特徴とする障害である。一般では英名からボーダーライン、ボーダーと呼称されることもある。旧来の疾患概念である境界例が指す症状とされ、1980年に発表された『精神障害の診断と統計マニュアル』第3版(DSM-III)では、これまでの境界例の議論から2つの群として取り出され、統合失調症との近縁性のある統合失調型パーソナリティ障害と、対人関係の不安定性や傷つきやすさが焦点となる境界性パーソナリティ障害が分類された。 症状は青年期または成人初期から多く生じ、30代頃には軽減してくる傾向がある。自傷行動、自殺、薬物乱用リスクの高いグループである。治療は精神療法（心理療法）を主とし、薬物療法は補助的に位置づけられ副作用と薬物乱用に注意し慎重に用いられる必要がある。具体的な治療法については、「境界性パーソナリティ障害#治療」を参照。
rdf:langString
경계선 인격장애 또는 정서불안 성격장애(境界線人格障碍, 영어: borderline personality disorder, BPD 또는 emotionally unstable personality disorder)는 정서·행동·대인관계가 매우 불안정하고 변동이 심한 이상 성격으로 감정의 기복이 심한 인격 장애를 말한다. 경계선 인격장애는 불안정한 대인관계, 자아, 감정기복 등 장기적이고 비정상적 행동의 패턴을 보이며, 주로 성인기 초기에 시작하는 인격장애다. 종종 자해 위험을 보이기도 하는데, 환자들은 공허감, 유기공포(fear of abandonment), 해리(dissociation)로 고통받는다. 겉으로 아무 이상이 없어 보일 수도 있다. 약물 남용, 우울감, 식사 장애는 경계선 인격장애와 함께 발생하는 질병 가운데 하나다. 약 10% 자살률을 보인다고 보고된다. 경계선 인격장애의 원인은 정확하지 않으나 유전적, 환경적, 사회적 영향을 받는 것으로 보인다. 경계선 성격장애는 인지행동치료(cognitive behavioral therapy, CBT)를 병행한 심리치료를 받게 된다. 변증법적 행동치료(dialectical behavior therapy)는 자살 위험을 줄여줄 수 있다. 치료는 일대일로 행해질 수 있으며 그룹으로 진행되기도 한다. 이러한 치료가 경계선 인격장애를 치료할 수는 없으나 경계선 인격장애로 인한 증상들을 완화시켜줄 수는 있다. 몇몇 환자들은 병원을 통한 치료를 요하기도 한다. 매년 약 1.6%의 환자들이 경계선 인격장애를 진단받는다. BPD는 남성과 여성에서 똑같이 발생하지만 여성은 남성보다 치료를 받거나 병원을 찾는 경향이 더 크다보니 진단률에서 여성이 남성보다 3배 높으며 나이 든 사람일수록 낮게 진단된다. 절반 가량의 환자들이 10년 이상의 치료를 받는다. 병명에 대해 논란이 있는데 '경계선'이라는 단어가 사회적인 낙인 찍기를 부추긴다는 이유에서다.
rdf:langString
De borderline-persoonlijkheidsstoornis, ook bekend als emotieregulatiepersoonlijkheidsstoornis, is een van de in de DSM genoemde persoonlijkheidsstoornissen. De stoornis is gekenmerkt door abnormaal gedrag dat zich uit in instabiele relaties, een instabiel zelfbeeld en hevige stemmingswisselingen. Er kan sprake zijn van een sterke angst om verlaten te worden, een gevoel van leegte, impulsief gedrag en van zelfverminking. Deze persoonlijkheidsstoornis kan beginnen in de adolescentie of vroege volwassenheid en uit zich in meerdere levensdomeinen; soms verbetert ze met het ouder worden. Te onderscheiden comorbide stoornissen zijn angststoornissen zoals gegeneraliseerde angststoornis en sociale fobie, stemmingsstoornissen zoals klinische depressie en dysthymie, eetstoornissen en middelenmisbruik. De naam borderline letterlijk vertaald is 'grenslijn'. Eerder werd verondersteld dat de stoornis zich in het gebied tussen neurose en psychose bevond. Deze visie is gewijzigd, en de naam is blijven bestaan.Binnen de psychiatrie gaan stemmen op om de naam te wijzigen, bijvoorbeeld in emotieregulatiestoornis (ERS) of een vergelijkbare naam omdat de term borderline niet duidelijk is.
rdf:langString
Perturbação borderline da personalidade (PBP) (português europeu) ou transtorno da personalidade borderline (TPB) (português brasileiro) ou ainda transtorno de personalidade limítrofe é um padrão de comportamento anormal caracterizado por instabilidade nos relacionamentos interpessoais, instabilidade na imagem de si próprio e instabilidade emotiva. Em muitos casos observa-se comportamentos de risco e autolesão. A pessoa pode também debater-se com uma sensação de vazio e medo intenso de abandono emocional. Os sintomas podem ser desencadeados por eventos aparentemente normais. O comportamento tem geralmente início no começo da idade adulta e ocorre em diferentes contextos. Em muitos casos a condição está associada a outras perturbações, como abuso de substâncias, depressão e perturbações alimentares. Até 10% das pessoas afetadas morrem por suicídio. Embora as causas de TPB não sejam totalmente claras, aparentam envolver fatores genéticos, ambientais, sociais e ao nível do cérebro. A condição é cinco vezes mais comum em pessoas com um parente próximo também com a condição. A ocorrência de adversidades na vida pessoal aparenta ter influência. O mecanismo subjacente aparenta envolver a rede fotolímica de neurónios. O Manual de Diagnóstico e Estatística das Perturbações Mentais (DSM) classifica a PBP como perturbação da personalidade, a par de outras nove perturbações do mesmo tipo. O diagnóstico tem por base os sintomas, podendo ser realizados outros exames para descartar outras causas. A condição deve ser diferenciada de uma perturbação de identidade ou perturbação por uso de substâncias, entre outras possibilidades. A condição é geralmente tratada com psicoterapia, sobretudo terapia comportamental. A terapia comportamental dialética pode diminuir o risco de suicídio. A terapia pode ser individual ou em grupo. Embora os medicamentos não curem a PBP, podem ser usados para aliviar os sintomas associados. Alguns casos requerem tratamento hospitalar. Até metade das pessoas melhora no prazo de dez anos. A condição afeta 1,6% em dado ano. O diagnóstico da condição é três vezes mais comum entre mulheres do que entre homens, e aparenta ser menos comum entre pessoas mais idosas. A doença tem um elevado custo económico. Existe atualmente um debate sobre a nomenclatura da condição, em particular sobre o uso do termo "borderline". A condição é muitas vezes estigmatizada tanto na comunicação social como na própria psiquiatria.
rdf:langString
Emotionellt instabil personlighetsstörning, förkortat EIPS, EIP eller EUPD (efter engelskans emotionally unstable personality disorder), tidigare även kallat borderline personlighetsstörning (BPD) är en personlighetsstörning, som kan kännetecknas av exempelvis instabila relationer, känslomässig labilitet, tomhetskänslor, stark ilska och självmordsförsök. I DSM-5 (en av American Psychiatric Association utgiven diagnostisk manual för psykiska diagnoser) används termen borderline personlighetssyndrom medan ICD-10 (diagnostisk manual utgiven av Världshälsoorganisationen, WHO) kallar tillståndet emotionellt instabil personlighetsstörning. I informellt bruk används termen borderline. Det finns vissa skillnader vad gäller de diagnostiska kriterierna i DSM-5 och ICD-10, men det är i grunden samma diagnos. EIPS har liknande symptom som flera andra diagnoser, däribland ADHD, Aspergers syndrom, autism, bipolär sjukdom, PTSD och komplext PTSD. Det är vanligt att personer med EIPS även har annan psykisk problematik, såsom depression, ångest, ätstörningar och/eller missbruk. Omkring 10 procent av diagnostiserade med EIPS dör av självmord. De flesta självmordsförsök sker i tjugoårsåldern, men de flesta dödsfall vid självmord sker i trettioårsåldern. Det har bland läkare, terapeuter, psykologer och psykoanalytiker rått vitt skilda uppfattningar gällande vad EIPS ska kallas och vad som kännetecknar diagnosen. Enligt psykiatriprofessorn John Gunderson karaktäriseras EIPS av att personen har stora problem i tre områden: interpersonella relationer, känslokontroll och impulskontroll. Vidare säger han att om en person har starka rädslor för att bli övergiven och skär sig själv, är sannolikheten 88 procent att personen i fråga har EIPS. Prognosen är god för behandling av EIPS; inom 15 år blir 75 procent fria från diagnosen. Vanliga behandlingsformer för EIPS är dialektisk beteendeterapi och mentaliseringbaserad terapi (MBT).
rdf:langString
Osobowość chwiejna emocjonalnie podtypu granicznego (ang. borderline personality disorder, BPD), in. pograniczne zaburzenie osobowości, osobowość borderline – zaburzenie osobowości charakteryzujące się wahaniami nastroju, napadami intensywnego gniewu, niestabilnym obrazem siebie, niestabilnymi i naznaczonymi silnymi emocjami związkami interpersonalnymi, silnym lękiem przed odrzuceniem i gorączkowymi wysiłkami mającymi na celu uniknięcie odrzucenia, działaniami autoagresywnymi oraz chronicznym uczuciem pustki (braku sensu w życiu). Zapadalność na osobowość „borderline” wynosi około 1–2%. Zaburzenie wymaga wielokierunkowego leczenia, psychoterapii, a niekiedy też hospitalizacji.
rdf:langString
Емоційно нестабільний розлад особистості, також межовий розлад особистості (англ. Borderline personality disorder) — розлад особистості, що характеризується нестабільністю настрою, міжособистісних стосунків і самоусвідомлення ще з молодих років. Виділяють два типи: імпульсивний тип, що характеризується переважно емоційною нестабільністю та відсутністю контролю імпульсів, і межовий тип, що характеризується крім порушень у самооцінці, цілей і внутрішніх переваг, хронічними почуттями порожнечі, інтенсивними і нестабільними міжособистісними стосунками, і тенденцією до саморуйнівної поведінки, в тому числі актів самоушкодження і спроб самогубств. Для встановлення діагнозу потрібні величезні дослідницькі докази. Назва «межовий» використовується сьогодні трохи заплутаним способом (особливо серед нелікарів), і рідко зрозуміло, яку форму мають на увазі — чи цим словом називають емоційно нестабільний розлад особистості, чи його підтип.
rdf:langString
Пограни́чное расстро́йство ли́чности (эмоциона́льно неусто́йчивое расстро́йство ли́чности, пограни́чный тип, сокр. ПРЛ) — расстройство личности, характеризующееся импульсивностью, низким самоконтролем, эмоциональной неустойчивостью, высокой тревожностью и сильным уровнем десоциализации. Включено в DSM-5 и в МКБ-10 (в последнем считается подвидом эмоционально неустойчивого расстройства личности). Часто сопровождается опасным поведением и самоповреждением. Такие люди могут также бороться с чувством опустошённости и страхом оказаться никому не нужными. Симптомы расстройства могут появиться в ответ на, казалось бы, обычные события в жизни. Болезненное поведение обычно начинается в юности и возникает в самых различных ситуациях. С этим расстройством часто связаны злоупотребление психоактивными веществами, депрессия и расстройства пищевого поведения. Приблизительно 10 % людей с ПРЛ погибает в результате суицида. Причины ПРЛ до конца не ясны, но известно, что существенный вклад вносит генетический фактор. В частности, полиморфизм определённых генов приводит к снижению выработки серотонина, что, в свою очередь, вызывает агрессивное поведение. Вероятность ПРЛ примерно в 5 раз больше, если в окружении человека есть близкий человек с ПРЛ. Имеют значение также неблагоприятные события в жизни. Механизм расстройства вовлекает лимбическую сеть нейронов. ПРЛ признается DSM в качестве одного из расстройств личности, которых всего классифицировано 9. Постановка диагноза основана на клинической картине, но для исключения других болезней может потребоваться медицинское обследование. ПРЛ должно быть дифференцировано, в частности, от расстройства идентичности и наркомании. Обычно ПРЛ лечат с помощью психотерапии, например когнитивно-поведенческой терапии (КПТ). Другой вид терапии, диалектическая поведенческая терапия (ДПТ), может снизить риск суицида. Терапия может быть в режиме один на один или в группе. Медикаменты не лечат ПРЛ, но могут использоваться для снятия некоторых симптомов ПРЛ. Некоторые пациенты нуждаются в госпитализации. В каждый отдельный год около 1,6 % людей страдают от ПРЛ, по некоторым оценкам, до 6%. Женщины болеют примерно в 3 раза чаще мужчин. С возрастом заболеваемость снижается. До половины людей испытывают улучшение состояния за 10 лет жизни. Обычно больные ПРЛ обращаются за помощью в систему здравоохранения. Идут споры о названии этого расстройства, особенно об уместности слова пограничный. ПРЛ часто стигматизируется как в СМИ, так и в сфере психиатрии. Классификация этого явления как самостоятельного расстройства личности носит спорный характер. Своим появлением данный термин, по всей видимости, обязан усилиям ряда известных американских психологов в период примерно с 1968 по 1980 год, итогом которых стало включение пограничного типа личности в DSM-III, что несомненно повлияло и на его появление, в конечном итоге, в МКБ-10. Однако теоретические работы и исследования, проделанные этими психологами, были посвящены обоснованию не качественно нового типа личности, а выделения нового, промежуточного между неврозами и психозами, уровня «тяжести» расстройств. Таким образом, предполагалось на практике ставить одновременно два диагноза из DSM-III: «пограничное расстройство личности» для описания пограничного уровня функционирования, и вместе с ним любое другое расстройство личности, для качественной характеристики диагноза. Из структуры DSM-III, DSM-IV, а также МКБ-10 об этом узнать невозможно.
rdf:langString
邊緣型人格障礙（borderline personality disorder，縮寫：BPD）也稱為情緒不穩定人格障礙 (EUPD)，簡稱邊緣人格（ICD-10），是一種B型人格疾患，以長期不穩定的人際關係模式、扭曲的自我概念和強烈的情緒反應為主要特徵。它的另一個主要特徵是精神上和行為上的極端對立且交互並存，並作出自我傷害等破壞性的行為，且這些行為會反覆出現。BPD 的症狀可能由其他人認為正常的事件觸發。自殘和自殺在此疾患上是常見的。約50% 到 80% 的 BPD 患者會發生自殘，最常見的自殘方法是用銳利物割劃身體。 其他症狀可能包括出現與現實狀況不成比例的、強烈的被拋棄恐懼感、絕望和憤怒。BPD 通常從成年早期開始，並在各種情況下發生。物質使用疾患、抑鬱症和進食障礙通常與 BPD 相關。大約 10% BPD患者死於自殺。BPD經常遭受來自媒體和精神病學領域的社會污名，因此常常未被診斷出來。 BPD 的原因尚無定論，但一些研究認為BPD與遺傳、神經、環境和社會因素皆有相關。BPD患者的近親罹患BPD的機率是其他人的五倍，而不良的生活事件似乎也有影響。其潛在的生理機制則指向神經系統中的邊緣系統缺失。BPD 與其他九種障礙共同被《精神疾病診斷與統計手冊》（DSM）認定為人格障礙。《精神疾病診斷與統計手冊》第四版認為只有超過18歲的成人會患此疾病，而第五版則修訂為成年早期開始。然而，有些人說這些症狀也有可能在兒童與青少年中發現。 如果不進行治療，BPD症狀可能會惡化。近一成的患者出現自殺行為。BPD 需要採用心理治療療程，例如認知行為療法(CBT) 或辯證行為療法 （页面存档备份，存于互联网档案馆）(DBT)，研究顯示DBT可能會降低這種疾病的自殺風險。BPD 的心理治療可以以一對一或團體治療的形式進行。另一方面，雖然藥物不能治癒 BPD，但可用於幫助緩解相關症狀。其中，雖然其有效性尚未被證明，SSRI類抗抑鬱藥和喹硫平仍然被廣泛用於BPD患者。BPD的嚴重病例可能需要接受住院治療。 據估計每年約有 1.6% 的人患有 BPD，最高可能高達 6%。女性被診斷出BPD的機率大約是男性的三倍。這種疾病在老年人中似乎不太常見。關於此種疾病的命名一直存在爭議，尤其是針對“邊緣”這個詞的適用性。有相關的消息指出BPD患者被暗示人格具有缺陷，而此結論對於BPD患者帶有歧視的意味。目前精神醫學的各學派仍對此疾患的確切特質、原因與療法有所爭議，但此疾患已被公認為一項重大的心理問題。
rdf:langString
Suicide, self harm
rdf:langString
Identity disorder, mood disorders, post-traumatic stress disorder, C-PTSD, substance use disorders, ADHD, histrionic, narcissistic, or antisocial personality disorder
rdf:langString
article
xsd:integer
913575
rdf:langString
Improves over time
xsd:string
301.83
rdf:langString
article
rdf:langString
913575
xsd:string
D001883
xsd:string
Suicide, self harm
xsd:nonNegativeInteger
183957
xsd:string
F60.3
xsd:string
000935
