Bolshevism
http://dbpedia.org/resource/Bolshevism
البلشفية هي تيار ماركسي ثوري في الفكر السياسي ونظام سياسي مرتبط بتشكيل حزب صارم ومركزي ومتماسك وملتزم بالثورة الاشتراكية. تركز البلشفية على الإطاحة بالنظام الرأسمالي القائم وتأسيس دكتاتورية البروليتاريا. في أكتوبر 1917، نظم الفصيل البلشفي انتفاضةً مسلحة ضد الحكومة المؤقتة، التي شكلتها الأحزاب الأخرى (بما في ذلك الاشتراكيون) واستولوا على السلطة. خضعت عواقب تلك الأفعال في روسيا وبقية العالم لتقييمات متعارضة.
rdf:langString
Bolshevism (from Bolshevik) is a revolutionary socialist current of Soviet Marxist–Leninist political thought and political regime associated with the formation of a rigidly centralized, cohesive and disciplined party of social revolution, focused on overthrowing the existing capitalist state system, seizing power and establishing the "dictatorship of the proletariat". In October 1917, the Bolshevik faction organized an armed uprising against the Provisional Government, formed by other (including socialist) parties and seized power (see the October Revolution).
rdf:langString
Bolŝevismo estas la fare de Lenin kaj Stalin evoluigita kaj uzata formo de marksismo en Rusio: ĝi estis formo de la proletara diktaturo, kiun oni realigis per ĉiu ilo, precipe aludata al nocio klasbatalo, kiam la celo estas la senposedigo kaj forigo, neniigo de la "malamikoj de la laborista klaso". La nocio estiĝis en 1903 dum la dua partikongreso de la Socialdemokrata Laborista Partio de Rusio en Londono.
rdf:langString
Bolschewismus (Wortherkunft: Bolschewiki; wörtlich übersetzt ‚Mehrheitler‘, eine Fraktion der Sozialdemokratischen Arbeiterpartei Russlands) war zunächst ein ideengeschichtlicher Begriff, mit dem die von Lenin geschaffene weltanschaulich-politische Lehre und die auf die russischen Verhältnisse angewendete Auslegung des Marxismus bezeichnet wurde. In der politischen Philosophie entsprach der Bolschewismus dem Dialektischen Materialismus, in der ideologisch-politischen Bedeutung zunächst (bis 1924) dem Leninismus, später dann dem Marxismus-Leninismus. Zunächst konkret von der radikalen Fraktion der Sozialdemokratischen Arbeiterpartei Russlands (SDAPR), den Bolschewiki, als Eigenbezeichnung benutzt, wurde in der Folge der Russischen Revolutionen von 1905 und 1922 das Bild vom „Bolschewismus“
rdf:langString
볼셰비즘(러시아어: Большевизм, 독일어: Bolschewismus) 또는 볼세비키주의는 20세기 초 러시아에서 형성된 혁명적 마르크스주의자들과 이후 형성된 공산주의자들의 사상적 경향을 총칭하는 용어이다. 볼셰비즘은 러시아어로 ‘다수파’를 뜻하는 ‘볼셰비키’(большеви́к)에서 나왔다. 블라디미르 레닌(Влади́мир Ле́нин, 1870 - 1924)은 1903년 영국 런던에서 개최된 러시아 사회민주노동당 제2차 당대회에서 율리 마르토프(Юлий Мартов, 1873 - 1923) 일파의 교조적 마르크스주의 및 경제주의를 배격하여 자파를 ‘다수파’로 칭하였는데, 이때부터 러시아 사회민주노동당 내 급진파는 ‘볼셰비키’라고 불리게 되었다. 볼셰비즘은 바로 이 볼셰비키 일군의 사상적 경향을 반대자(반공주의자들)의 입장에서 총칭하는 용어로 쓰였으며, 1920년대 중반부터는 주로 레닌주의를, 1930년대 말부터는 대부분 이오시프 스탈린(Ио́сиф Ста́лин, 1879 - 1953)의 마르크스-레닌주의를 일컫는 말로 쓰이기 시작하였다.
rdf:langString
Il bolscevismo (in russo: большевизм?, traslitterato: bol'ševizm) è una corrente del pensiero politico marxista, sviluppatasi all'inizio del XX secolo all'interno del Partito Operaio Socialdemocratico Russo (POSDR) e concretizzatasi nella formazione del Partito bolscevico, poi Partito Comunista dell'Unione Sovietica (PCUS).
rdf:langString
Bolszewizm – odmiana doktryny komunistycznej stworzona przez Włodzimierza Lenina, stanowiąca interpretację marksizmu i jego dostosowanie do uwarunkowań rosyjskich. Ideologia ta stanowiła swoisty system wartości formułowany przez bolszewików i służący ich celom. Bolszewicka alternatywna droga rozwoju państwa, mimo całej swojej odmienności i swoistości, była także mocno osadzona w intelektualnej i obyczajowej tradycji rosyjskiej, szczególnie zaś identyfikowała się z całym XIX-wiecznym nurtem rewolucyjnym.
rdf:langString
Большеви́зм (от большевик) — социалистическое революционное марксистское течение политической мысли и политический режим, связанный с формированием жёстко централизованной, сплочённой и дисциплинированной партии социалистической марксистской революции, ориентированной на свержение существующего капиталистического государственного строя, захват власти и установление диктатуры пролетариата. Ряд исследователей характеризует большевизм как радикально-экстремистское политическое течение.
rdf:langString
Більшовизм (від більшовик) — революційна марксистська течія політичної думки і політичний режим, пов'язаний з формуванням жорстко централізованої, згуртованої і дисциплінованої партії соціальної революції, яка орієнтована на повалення існуючого капіталістичного державного ладу, захоплення влади і встановлення «диктатури пролетаріату». Термін «більшовизм», як згодом і «комунізм», усталений в західній історіографії в значенні певної сукупності особливостей радянської влади в певний політичний період. В даний час назву «більшовики» активно використовують різні групи сталіністів і троцькістів.
rdf:langString
rdf:langString
بلشفية (تيار)
rdf:langString
Bolschewismus
rdf:langString
Bolŝevismo
rdf:langString
Bolshevism
rdf:langString
Bolchévisme
rdf:langString
Bolscevismo
rdf:langString
볼셰비즘
rdf:langString
Bolszewizm
rdf:langString
Большевизм
rdf:langString
Більшовизм
xsd:integer
167138
xsd:integer
1124445462
rdf:langString
"We and Others", Eurasian Times, Berlin, 1925
rdf:langString
The positive significance of Bolshevism may be that having removed the mask and showed everyone Satan in his undisguised form, he led many through confidence in the reality of Satan to faith in God.
rdf:langString
البلشفية هي تيار ماركسي ثوري في الفكر السياسي ونظام سياسي مرتبط بتشكيل حزب صارم ومركزي ومتماسك وملتزم بالثورة الاشتراكية. تركز البلشفية على الإطاحة بالنظام الرأسمالي القائم وتأسيس دكتاتورية البروليتاريا. يعود أصل البلشفية إلى بدايات القرن العشرين في روسيا وكانت مرتبطة بنشاطات الفصيل البلشفي داخل حزب العمل الديمقراطي الاشتراكي الروسي، وأولًا مع مؤسس ذلك الفصيل فلاديمير لينين. بقيت البلشفية على الأرضية الماركسية، لكنها امتصت في ذات الوقت العناصر الأيديولوجية وممارسات الثوريين في النصف الثاني من القرن التاسع عشر (سيرغي نيشايف وبيوتور تكاشيف ونيكولاي شيرنيشيفسكي) وعقدت نقاط اتصال عديدة مع الحركات اليسارية الراديكالية المحلية مثل الشعبوية. كان لينين المنظر الأول للبلشفية؛ وإلى جانبه كان منظرو البلشفية جوزيف ستالين ويفغيني بريوبرازينسكي وليون تروتسكي. في أكتوبر 1917، نظم الفصيل البلشفي انتفاضةً مسلحة ضد الحكومة المؤقتة، التي شكلتها الأحزاب الأخرى (بما في ذلك الاشتراكيون) واستولوا على السلطة. خضعت عواقب تلك الأفعال في روسيا وبقية العالم لتقييمات متعارضة. ينسب بعض الباحثين نشاطات جوزيف ستالين إلى النظرية البلشفية، الذي رأس الحزب الشيوعي السوفيتي وامتلك في الوقت ذاته السلطة المطلقة في الاتحاد السوفيتي. ومع ذلك، لا يخلط الآخرون (معاصرو ستالين واللاحقون) بين البلشفية والستالينية، معتبرين الاثنين ظواهر ذات اتجاهات متعددة (ثورية وثيرميدورية). أصبح تعبير البلشفية بالإضافة إلى الشيوعية لاحقًا مؤسسة في التأريخ الغربي بمعنى مجموعة من السمات للسلطة السوفيتية في فترة سياسية معينة. في الوقت الحاضر، تُستخدم تسمية البلاشفة من قبل محموعات ماركسية-لينينية وتروتسكية.
rdf:langString
Bolŝevismo estas la fare de Lenin kaj Stalin evoluigita kaj uzata formo de marksismo en Rusio: ĝi estis formo de la proletara diktaturo, kiun oni realigis per ĉiu ilo, precipe aludata al nocio klasbatalo, kiam la celo estas la senposedigo kaj forigo, neniigo de la "malamikoj de la laborista klaso". La nocio estiĝis en 1903 dum la dua partikongreso de la Socialdemokrata Laborista Partio de Rusio en Londono. La sekvantoj de Lenin formis en tiu partikongreso plimulton en la partio (ruse bolŝinstvo, derivita de la rusa больше [bolŝe] = pli), kaj pro tio oni nomis ilin bolŝevikoj. La malplimulto nomiĝas ruse menŝinstvo (de la rusa меньше [menŝe] = malpli), el kio devenis la formo menŝeviko. En la Rusa Enlanda Milito, komenciĝinta en 1917/1918, batalis la komunisma ruĝa armeo kontraŭ la blanka armeo. La blankoj estis komuna nocio por ĉiu kontraŭbolŝevika forto. Lev Trockij gvidis la Ruĝan Armeon, kiu sukcese batalis kontraŭ la blankoj. Ĝis 1922 la bolŝevikoj akiris preskaŭ la tutan teritorion de la iama cara imperio. Tio okazis per ekonomia modelo de tiel nomata militkomunismo, dum kiu ĉiu entrepreno staris sub ŝtata kontrolo. La agresivaj, mizerigaj agoj de la bolŝevikoj kondukis al malsatmizero kaj ribeloj de la popolo. En 1921 ŝanĝis la militkomunisman ekonomion la modelo de Nova Ekonomia Politiko. Rezulte la nocio "bolŝevismo" en la 1920-aj kaj 1930-aj jaroj kompreniĝis sinonime al "la ideologio de Sovetunio" aŭ "sovetunia komunismo". Konvinkitaj komunistoj ekster Sovetunio komprenis la vorton pozitive, konvinkitaj kontraŭ-komunistoj ekster Sovetunio komprenis ĝin negative. Kiam en 1933 la nazioj transprenis la povon en la Germana Regno, "bolŝevismo" iĝis ofta ofenda vorto en la faŝisma propagando de Nazia Germanio, kaj ankaŭ poste en la malfruaj 1940-aj kaj fruaj 1950-aj jaroj en la okcident-eŭropaj landoj kaj Usono ĝi kutime kompreniĝis en negativa kunteksto. En 1952 la nocio bolŝeviko iĝis ne plu uzata en oficialaj paroloj kaj dokumentoj en Sovetunio. Ekde tiam en la orienta bloko oni nur uzis la nocion marksismo-leninismo.
rdf:langString
Bolshevism (from Bolshevik) is a revolutionary socialist current of Soviet Marxist–Leninist political thought and political regime associated with the formation of a rigidly centralized, cohesive and disciplined party of social revolution, focused on overthrowing the existing capitalist state system, seizing power and establishing the "dictatorship of the proletariat". Bolshevism originated at the beginning of the 20th century in Russia and was associated with the activities of the Bolshevik faction within the Russian Social Democratic Labour Party – and first of all, the founder of the faction, Vladimir Lenin. Remaining on the soil of Marxism, Bolshevism at the same time absorbed elements of the ideology and practice of the revolutionaries of the second half of the 19th century (Sergey Nechaev, Pyotr Tkachev, Nikolay Chernyshevsky) and had many points of contact with such domestic left–wing radical movements as populism. The main theorist of Bolshevism was Vladimir Lenin; besides him, the theoreticians of Bolshevism include Leon Trotsky, Nikolai Bukharin and Yevgeni Preobrazhensky. In October 1917, the Bolshevik faction organized an armed uprising against the Provisional Government, formed by other (including socialist) parties and seized power (see the October Revolution). Some researchers attribute to Bolshevik theory the program of Joseph Stalin, who headed the All–Union Communist Party (Bolsheviks) and at the same time possessed full state power in the Soviet Union. However, others (both Stalin's contemporaries and later) do not confuse "Bolshevism" and "Stalinism" proper, considering them to be multidirectional (revolutionary and thermidorian) phenomena. The expression "Bolshevism", as well as "communism" later, has become established in Western historiography in the sense of a certain set of features of Soviet power in a certain political period. At present, the very name "Bolsheviks" is actively used by various groups of Marxist–Leninists and Trotskyists.
rdf:langString
Bolschewismus (Wortherkunft: Bolschewiki; wörtlich übersetzt ‚Mehrheitler‘, eine Fraktion der Sozialdemokratischen Arbeiterpartei Russlands) war zunächst ein ideengeschichtlicher Begriff, mit dem die von Lenin geschaffene weltanschaulich-politische Lehre und die auf die russischen Verhältnisse angewendete Auslegung des Marxismus bezeichnet wurde. In der politischen Philosophie entsprach der Bolschewismus dem Dialektischen Materialismus, in der ideologisch-politischen Bedeutung zunächst (bis 1924) dem Leninismus, später dann dem Marxismus-Leninismus. Zunächst konkret von der radikalen Fraktion der Sozialdemokratischen Arbeiterpartei Russlands (SDAPR), den Bolschewiki, als Eigenbezeichnung benutzt, wurde in der Folge der Russischen Revolutionen von 1905 und 1922 das Bild vom „Bolschewismus“ vornehmlich von erklärten „Antibolschewisten“ geprägt und als Kampfbegriff gegen sämtliche Kommunistischen Parteien in Europa verwendet. In Deutschland hefteten insbesondere die Nationalsozialisten dem Begriff ein antisemitisches Vorzeichen an, so dass in der Folge die Begriffe „Bolschewist“ und „Jude“ propagandistisch nahezu synonym verwendet wurden. Zur Etablierung dieser Gesinnung hatte vor allem der NS-Chefideologe Alfred Rosenberg beigetragen, der die Revolution von 1917 in Moskau als Student miterlebte und 1922 seine antisemitische Kampfschrift Pest in Russland veröffentlichte. Im Rahmen des Ost-West-Konflikts nach dem Zweiten Weltkrieg verloren der Bolschewismus als politisches Phänomen und auch der Begriff selbst immer mehr an Bedeutung.
rdf:langString
Il bolscevismo (in russo: большевизм?, traslitterato: bol'ševizm) è una corrente del pensiero politico marxista, sviluppatasi all'inizio del XX secolo all'interno del Partito Operaio Socialdemocratico Russo (POSDR) e concretizzatasi nella formazione del Partito bolscevico, poi Partito Comunista dell'Unione Sovietica (PCUS). L'origine del termine è legata agli equilibri registrati in alcune votazioni del II Congresso del POSDR, tenutosi in clandestinità tra Bruxelles e Londra nel 1903: coloro che appoggiavano le tesi strategiche e organizzative sostenute da Lenin furono detti bolscevichi (большевики, bol'ševiki), cioè maggioritari, mentre coloro che le contrastavano furono detti menscevichi, cioè minoritari.
rdf:langString
볼셰비즘(러시아어: Большевизм, 독일어: Bolschewismus) 또는 볼세비키주의는 20세기 초 러시아에서 형성된 혁명적 마르크스주의자들과 이후 형성된 공산주의자들의 사상적 경향을 총칭하는 용어이다. 볼셰비즘은 러시아어로 ‘다수파’를 뜻하는 ‘볼셰비키’(большеви́к)에서 나왔다. 블라디미르 레닌(Влади́мир Ле́нин, 1870 - 1924)은 1903년 영국 런던에서 개최된 러시아 사회민주노동당 제2차 당대회에서 율리 마르토프(Юлий Мартов, 1873 - 1923) 일파의 교조적 마르크스주의 및 경제주의를 배격하여 자파를 ‘다수파’로 칭하였는데, 이때부터 러시아 사회민주노동당 내 급진파는 ‘볼셰비키’라고 불리게 되었다. 볼셰비즘은 바로 이 볼셰비키 일군의 사상적 경향을 반대자(반공주의자들)의 입장에서 총칭하는 용어로 쓰였으며, 1920년대 중반부터는 주로 레닌주의를, 1930년대 말부터는 대부분 이오시프 스탈린(Ио́сиф Ста́лин, 1879 - 1953)의 마르크스-레닌주의를 일컫는 말로 쓰이기 시작하였다. 위와 같은 설명과 같이, 볼셰비즘은 본래 마르크스주의의 가장 혁명적인 계파에 의해 성립된 사상적 경향이나 현대에 와서는 여러 가지 고정적인 특징을 갖춘 과격혁명파의 사상을 지칭하는 용어로 쓰이고 있다. 그 일반적인 여섯 가지 특징은 다음과 같다. 1.
* 반자본주의적 정치·경제체를 수립하기 위한 일련의 권위적(Authoritative), 중앙집중적(Centralized), 폭력적(Violent) 계획 수립을 선호한다. 2.
* 정체(政體) 관리에서 전체주의(Totalitarianism)의 방식을 따른다. 3.
* 모든 혁명 운동에서 나타나는 기회주의 및 우경투항주의 경향에 반대한다. 4.
* 다수에 의한 민주적 결정, 절차주의라는 두 가지 요소를 배격하고(서구식 민주주의에 대한 강렬한 부정) 사상 및 사상적 목적의식에 의한 이념적 국가 성립을 목표로 한다. 5.
* 모든 경제 관리에 대한 급진적인 통제주의 방식을 선호한다. 6.
* 인류 문명의 지속적인 진보와 인간성(Humanitas)에 대한 숭배 및 전투적 무신론의 경향이 있다. 볼셰비즘이 단순히 마르크스주의의 일종이 아닌, 시대성을 초월해서 존재하는 이상주의(理想主義)적 과격혁명파의 일반적 경향이라는 점을 지적한 학자는 버트런드 러셀(Bertrand Russell), 프랑수아 퓌레(Francois Furet), 프리드리히 하이에크(Friedrich Hayek), 라인홀트 니부어(Reinhold Niebuhr) 등이 있다.
rdf:langString
Bolszewizm – odmiana doktryny komunistycznej stworzona przez Włodzimierza Lenina, stanowiąca interpretację marksizmu i jego dostosowanie do uwarunkowań rosyjskich. Ideologia ta stanowiła swoisty system wartości formułowany przez bolszewików i służący ich celom. Bolszewizm był ruchem rewolucyjnym, to jest dążącym do radykalnego obalenia istniejącego ustroju społeczno-politycznego, jak i do jego całkowitego przekształcenia. Bolszewicy stanowili odłam Socjaldemokratycznej Partii Robotniczej Rosji, który wyrósł z nurtu socjaldemokratycznego jako lewicowy z założenia, rewolucyjny, antymonarchistyczny, antyklerykalny ruch polityczny, oparty na podstawach ideologii socjalistycznej, stworzonej przez niemieckich teoretyków ruchu robotniczego Karola Marksa i Fryderyka Engelsa. Bolszewicka alternatywna droga rozwoju państwa, mimo całej swojej odmienności i swoistości, była także mocno osadzona w intelektualnej i obyczajowej tradycji rosyjskiej, szczególnie zaś identyfikowała się z całym XIX-wiecznym nurtem rewolucyjnym. Głównym twórcą ideologii bolszewizmu był Włodzimierz Lenin, który sformułował podstawowe założenia dotyczące roli partii oraz dwie specyficzne doktryny, będące następnie podstawą tworzenia się nowego ustroju państwowego i działalności partii bolszewickiej: dyktatury proletariatu i centralizmu demokratycznego. Były to dwie zasady ideologiczne, które w dużej mierze przesądziły o totalitarnym charakterze Rosji Radzieckiej. Założenia ideologiczne bolszewizmu jako odrębnej formacji politycznej sformułowane zostały na początku XX wieku, w latach 1901–1903. Sformułowana została wówczas także teoria partii-awangardy, której totalitarny charakter, jak się niekiedy wskazuje, spowodował przeniesienie modelu totalitarnego na całe społeczeństwo, stając się źródłem swoistości represyjnego reżimu, jaki zapanował w ramach Rosji Radzieckiej. Wskazuje się, że nie można utrzymywać, że cały totalitarny system państwowy zawierał się w bolszewickiej doktrynie partii-awangardy, ale faktem jest, że idea hegemonii partii rozwinęła się następnie w ideę „kierowniczej roli partii” w społeczeństwie socjalistycznym, czyli w despotyczny system rządzenia, legitymujący się zasadą, że partia kieruje społeczeństwem, gdyż „wie”, jakie są jego interesy, potrzeby i pragnienia. W 1902 roku ukazała się, bardzo znacząca dla rozwoju ideologii bolszewizmu i kształtowania się formuły partii bolszewickiej, broszura pod tytułem Co robić? Palące zagadnienia naszego ruchu, autorstwa Lenina.
rdf:langString
Большеви́зм (от большевик) — социалистическое революционное марксистское течение политической мысли и политический режим, связанный с формированием жёстко централизованной, сплочённой и дисциплинированной партии социалистической марксистской революции, ориентированной на свержение существующего капиталистического государственного строя, захват власти и установление диктатуры пролетариата. Большевизм (от большинство) — принцип государственного политического и народного развития, основанный на полном игнорировании мнений и интересов меньшинства — элементов, паразитирующих на жизни и труде большинства людей (простого трудящегося народа) в государстве и во всем мире, достигающийся с помощью всеобщей осведомлённости и выражения мнения и интересов большинства. Зародилось в начале XX века в Российской империи и было связано с деятельностью большевистской фракции в составе РСДРП — и в первую очередь, Владимира Ленина. Оставаясь на почве марксизма, большевизм в то же время вобрал в себя элементы идеологии и практики революционеров второй половины XIX века (С. Г. Нечаева, П. Н. Ткачёва, Н. Г. Чернышевского) и имел немало точек соприкосновения с такими отечественными леворадикальными течениями, как народничество и анархизм. Основным теоретиком большевизма был Ленин, кроме него к теоретикам большевизма относят Льва Троцкого, Николая Бухарина, Евгения Преображенского и иногда Розу Люксембург. В октябре 1917 года фракция большевиков организовала вооружённое восстание против Временного правительства, сформированного другими (в том числе социалистическими) партиями и захватила власть (см. Октябрьская революция). Исторические последствия этих действий как для России, так и для мира в целом, имеют полярные оценки. Некоторые исследователи к большевистской теории относят и деятельность Иосифа Сталина, возглавлявшего Всесоюзную коммунистическую партию (большевиков) и одновременно обладавшего всей полнотой государственной власти в СССР. Однако другие (как современники Сталина, так и более поздние) не смешивают собственно «большевизм» и «сталинизм», считая их разнонаправленными (революционным и термидорианским) явлениями. Выражение «большевизм», как впоследствии и «коммунизм», устоялось в западной историографии в значении некой совокупности особенностей советской власти в определённый политический период. В настоящее время самоназвание «большевики» активно используют различные группы сталинистов и троцкистов. Ряд исследователей характеризует большевизм как радикально-экстремистское политическое течение.
rdf:langString
Більшовизм (від більшовик) — революційна марксистська течія політичної думки і політичний режим, пов'язаний з формуванням жорстко централізованої, згуртованої і дисциплінованої партії соціальної революції, яка орієнтована на повалення існуючого капіталістичного державного ладу, захоплення влади і встановлення «диктатури пролетаріату». Зародився на початку XX століття в Росії і був пов'язаним з діяльністю більшовицької фракції в складі РСДРП, перш за все — Володимира Леніна. Залишаючись на ґрунті марксизму, більшовизм в той же час увібрав в себе елементи ідеології і практики революціонерів другої половини 19 століття (С. Г. Нечаєва, П.Ткачова, М. Г. Чернишевського) і мав чимало спільного з такими російськими ліворадикальними течіями, як народництво і анархізм . Основним теоретиком більшовизму був Ленін, крім нього до теоретиків більшовизму відносять Льва Троцького, Миколу Бухаріна, Євгенія Преображенського й іноді Розу Люксембург. У жовтні 1917 року фракція більшовиків організувала збройне повстання проти Тимчасового уряду, сформованого іншими (в тому числі соціалістичними) партіями і захопила владу (див. Жовтневий переворот). Історичні наслідки цих дій як для Росії, так і для світу в цілому, мають полярні оцінки. Деякі дослідники до більшовицької теорії відносять і діяльність Йосипа Сталіна, який очолював Комуністичну партію Радянського Союзу і одночасно володів всією повнотою державної влади в СРСР. Однак інші (як сучасники Сталіна, так і більш пізні) не змішують власне «більшовизм» і «сталінізм», вважаючи їх різноспрямованими (революційним і термідоріанським) явищами. Термін «більшовизм», як згодом і «комунізм», усталений в західній історіографії в значенні певної сукупності особливостей радянської влади в певний політичний період. В даний час назву «більшовики» активно використовують різні групи сталіністів і троцькістів.
xsd:nonNegativeInteger
29648
