Bohr effect
http://dbpedia.org/resource/Bohr_effect an entity of type: Disease
L'efecte Bohr és una propietat de l'hemoglobina descrit inicialment el 1904 pel fisiòleg danès Christian Bohr (pare del físic Niels Bohr), que estableix que un increment de la concentració de protons i/o de diòxid de carboni suposa la disminució de l'afinitat de l'hemoglobina per l'oxigen.
rdf:langString
تأثير بور هو ظاهرة فسيولوجية وصفت لأول مرة عام 1904 بوساطة عالم وظائف الأعضاء الدنمركي كريستيان بور حيث تنص على أن جاذبية الهيموغلوبين للأكسجين تتناسب عكسيا مع كل من الحموضة وتركيز ثنائي أكسيد الكربون.
rdf:langString
The Bohr effect is a phenomenon first described in 1904 by the Danish physiologist Christian Bohr. Hemoglobin's oxygen binding affinity (see oxygen–haemoglobin dissociation curve) is inversely related both to acidity and to the concentration of carbon dioxide. That is, the Bohr effect refers to the shift in the oxygen dissociation curve caused by changes in the concentration of carbon dioxide or the pH of the environment. Since carbon dioxide reacts with water to form carbonic acid, an increase in CO2 results in a decrease in blood pH, resulting in hemoglobin proteins releasing their load of oxygen. Conversely, a decrease in carbon dioxide provokes an increase in pH, which results in hemoglobin picking up more oxygen.
rdf:langString
Der Bohr-Effekt bezeichnet das Sinken der Affinität von Hämoglobin (Hb) zu Sauerstoff, wenn der pH-Wert sinkt oder die CO2-Konzentration steigt. Gemeinsam mit der kooperativen Bindung von Sauerstoff und dem im Rapoport-Luebering-Zyklus durch das Enzym Bisphosphoglyceratmutase gebildeten allosterischen Effektor 2,3-Bisphosphoglycerat gewährleistet diese Eigenschaft die optimale Funktion des Hämoglobins als Sauerstofftransporter. Der Effekt ist nach seinem Entdecker, dem dänischen Physiologen Christian Bohr (1855–1911), Vater des Physikers Niels Bohr, benannt.
rdf:langString
El efecto Bohr es una propiedad de la hemoglobina descrita por primera vez en 1904 por el fisiólogo danés Christian Bohr (padre del físico Niels Bohr), que establece que a un pH menor (más ácido, más hidrogeniones), la hemoglobina se unirá al oxígeno con menos afinidad. Puesto que el dióxido de carbono está directamente relacionado con la concentración de hidrogeniones (iones H), liberados en la disociación del H2CO3 a iones HCO3- + iones H+ que conduce finalmente a una disminución de la afinidad por el oxígeno de la hemoglobina.
rdf:langString
Per effetto Bohr si intende il rilascio di molecole di ossigeno da parte dell'emoglobina quando questa è influenzata dalla concentrazione di H+ (pH) e CO2. Fu scoperto dal fisiologo danese Christian Bohr (padre del più celebre Niels), assieme a Karl Hasselbalch e August Krogh, nel 1904.
rdf:langString
L'effet Bohr est la diminution de l'affinité de l'hémoglobine pour l'oxygène (O2) lors d'une augmentation de la pression partielle en dioxyde de carbone (CO2) ou d'une diminution de pH. Expérimentalement, cela se traduit, tous les autres paramètres étant fixés, par un décalage vers la droite de la courbe de saturation de l'hémoglobine. Il s'agit d'un effet allostérique. Cet effet fut identifié en 1904 par le physiologiste danois Christian Bohr, père du physicien Niels Bohr.
rdf:langString
보어 효과(Bohr effect, Bohr shift)는 낮은 pH에서 헤모글로빈의 산소친화도가 떨어지는 현상이다. 운동을 하면 이산화 탄소가 생기기 때문에 산소 공급에 도움이 된다. 1904년 덴마크의 생리학자인 크리스티안 보어가 처음으로 기술했다. 세포호흡의 부산물이나 대사 산물로 혈관에 이산화 탄소 농도가 증가하게 되면 이산화탄소는 적혈구 내로 유입된다. 탄산무수화효소의 작용을 통해 탄산이 형성된 후, 이는 각각 탄산이온과 수소이온으로 이온화되는데 이때 발생한 수소이온이 적혈구의 헤모글로빈에 음성 알로스테릭 작용을 하게 된다. 이에 따라 산소는 헤모글로빈에서 보다 해리되기 좋은 상태가 되고 조직에 산소 공급이 증가하게 된다.
rdf:langString
[[Image:Oxyhaemoglobin dissociation curve.png|thumb|350px|ヘモグロビンの酸素解離曲線、酸性に傾くと酸素解離曲線は赤線方向に移動し酸素を多くは含めない。逆にアルカリ性に傾くと酸素解離曲線は緑線方向に移り酸素を多く含めるボーア効果（ボーアこうか、英:Bohr effect）とは、血液内の二酸化炭素量の変化による赤血球内のpHの変化によりヘモグロビンの酸素解離曲線が移動すること。生理学者クリスティアン・ボーア（ニールス・ボーアの父）により発見された。ヘモグロビンの酸素解離曲線がpHの低下や温度上昇などの変化によって右方変移することで末梢で酸素を解離しやすくなり、pHの上昇や温度低下などで左方変移することで結合しやすくなる効果である。
rdf:langString
Efekt Bohra – zjawisko występujące w fizjologii, polegające na zmniejszaniu powinowactwa hemoglobiny do tlenu w warunkach obniżonego pH (wzrost stężenia jonów wodorowych, H+). Powoduje to, że tlen jest łatwiej oddawany przez hemoglobinę (dysocjacja tlenu). Ułatwia to oddawanie tlenu w tkankach. Przeciwnie podwyższenie pH zwiększa powinowactwo wiązaniu tlenu przez hemoglobinę i utrudnia oddawanie go w tkankach. W procesie tym bierze udział H2CO3, który pod wpływem anhydrazy węglanowej rozkłada się do jonu wodorowęglanowego oraz kationu wodoru. Krzywa wysycenia hemoglobiny tlenem ma .
rdf:langString
Bohreffekten är en egenskap hos hemoglobin som först beskrevs av fysiologen Christian Bohr, far till fysikern Niels Bohr. Bohreffekten beskriver den egenskap hos hemoglobin att en förhöjning av koldioxidens partialtryck i blodet (pCO2) kommer att förskjuta till höger, vilket kommer att minska hemoglobinets affinitet för syre. Detta leder till ökad syrefrisättning i vävnader med högt pCO2, vilket vanligtvis är vävnader med hög metabol aktivitet och därmed stor syreförbrukning.
rdf:langString
波耳效應（英語：Bohr effect），1904年由丹麦生理学家克里斯蒂安·玻尔首先提出，即：氢离子（低 pH）和二氧化碳会降低血红蛋白与氧气的亲和力，促进血红蛋白释放氧气。 产生该效应的原因为质子与二氧化碳可与血红蛋白（Hb）分子特定位点结合而促进后者从松弛态（relaxed state，R态）转变为紧张态（tense state，T态）。相关的基团有血红蛋白 α 亚基的 N 端氨基以及 β 亚基的 His-146 和 α 亚基的 His-122 两个咪唑基，这些基团在 Hb 处于紧张态时都是高度质子化的。Hb 与氧气的结合促使质子解离。因此当 pH 降低、质子浓度增高时，将有利于上述基团处于质子化的形态，从而稳定 T 态，抑制 Hb 与氧气的结合。 外周组织中二氧化碳产生 Bohr 效应的原因有两个，一是它可以在碳酸酐酶催化下发生水合生成碳酸，并解离出质子： 二是它可与珠蛋白 N 端去质子化的氨基可逆地作用，产生。不过，这两种途径都是通过释放出质子而产生玻尔效应。
rdf:langString
Эффект Вериго — Бора (синонимы — эффект Вериго, эффект Бора) — зависимость степени диссоциации оксигемоглобина от величины парциального давления углекислоты в альвеолярном воздухе и крови, при снижении которого сродство кислорода к гемоглобину повышается, что затрудняет переход кислорода из капилляров в ткани. Эффект этот был открыт независимо друг от друга русским физиологом Б. Ф. Вериго в 1892 году и датским физиологом К. Бором в 1904 году.
rdf:langString
Bohr efektua hemoglobinak oxigenoarekiko duen afinitatearen jaitsieran datza, odoleko CO2 kontzentrazioa handitzen denean. 1904an fisiologoak (Niels Bohr fisikariaren aita) egiaztatu zuen bere izena daraman efektua. Bohr efektuak garrantzia handia du arnas-fisiologian: berari esker oxigenoa hemoglobinari lotzen da biriketan (bertan CO2 kontzentrazioa oso txikia baita) eta askatzen da ehunetan (CO2 kontzentrazioa handia delako eta -beraz- hemoglobinak afinitate gutxiago duelako oxigenoarekiko). CO2-ko kontzentrazio handiak pHaren azidifikazioa dakar: CO2 + H2O HCO3- + H+ HbO2 + H+ HbH+ + O2
rdf:langString
Efek Bohr, pada awalnya merupakan sebagian sifat hemoglobin yang dijabarkan pertama oleh ilmuwan Denmark bernama yang merupakan ayah dari Niels Bohr. Menurut dia, peningkatan konsentrasi proton dan/atau CO2 akan menurunkan daya serap hemoglobin terhadap oksigen. Peningkatan rasio plasma CO2 juga akan menurunkan pH darah oleh karena sifat antagonis antara proton dan karbondioksida.
rdf:langString
Het Bohr-effect is de eigenschap van hemoglobine dat als de concentratie van kooldioxide in het bloed toeneemt, de afgifte van zuurstof aan cellen toeneemt. Het omgekeerde Bohr-effect treedt op bij een verlaging van de concentratie van kooldioxide. Door veel te ademen, gaat er veel kooldioxide verloren en geeft het hemoglobine nog maar weinig zuurstof af aan cellen. In samenwerking met het Bohr-effect is er ook het Haldane-effect.
rdf:langString
O efeito de Bohr é caracterizado pelo estímulo à dissociação entre o oxigênio e a hemoglobina (Hb), causando liberação de oxigênio para o sangue, quando ocorre um aumento na concentração de gás carbônico, ou pela promoção da ligação do oxigênio à hemoglobina quando ocorre uma diminuição do pH sanguíneo, facilitando, consequentemente, a expulsão do gás carbônico pelos pulmões. Esse efeito foi identificado em 1904 pelo fisiologista dinamarquês Christian Bohr, pai do físico Niels Bohr. A reação de ligação entre a hemoglobina e o oxigênio é descrita da seguinte forma: CO2 + H2O ↔ H+ + HCO-3
rdf:langString
Ефект Бора — фізіологічне явище, яке вперше було описане 1904 року датським фізіологом Крістіаном Бором. Підвищення кислотності та концентрації вуглекислого газу призводить до зменшення спорідненості гемоглобіну до кисню (див. ). Тобто зі зміною концентрації вуглекислого газу або рН середовища крива дисоціації кисню буде зсуватися. Оскільки вуглекислий газ реагує з водою з утворенням вуглекислоти, збільшення концентрації СО 2 призводить до зниження рН крові і, відповідно, зниження спорідненості гемоглобіну до кисню. І навпаки, зменшення концентрації вуглекислого газу призводить до підвищення рН і збільшує спорідненість гемоглобіну до кисню.
rdf:langString
rdf:langString
تأثير بور
rdf:langString
Efecte Bohr
rdf:langString
Bohr-Effekt
rdf:langString
Efecto Bohr
rdf:langString
Bohr effect
rdf:langString
Bohr efektua
rdf:langString
Efek Bohr
rdf:langString
Effetto Bohr
rdf:langString
Effet Bohr
rdf:langString
보어 효과
rdf:langString
ボーア効果
rdf:langString
Bohr-effect
rdf:langString
Efekt Bohra
rdf:langString
Efeito de Bohr
rdf:langString
Эффект Вериго — Бора
rdf:langString
Bohreffekten
rdf:langString
玻尔效应
rdf:langString
Ефект Бора
xsd:integer
618291
xsd:integer
1096061416
rdf:langString
L'efecte Bohr és una propietat de l'hemoglobina descrit inicialment el 1904 pel fisiòleg danès Christian Bohr (pare del físic Niels Bohr), que estableix que un increment de la concentració de protons i/o de diòxid de carboni suposa la disminució de l'afinitat de l'hemoglobina per l'oxigen.
rdf:langString
تأثير بور هو ظاهرة فسيولوجية وصفت لأول مرة عام 1904 بوساطة عالم وظائف الأعضاء الدنمركي كريستيان بور حيث تنص على أن جاذبية الهيموغلوبين للأكسجين تتناسب عكسيا مع كل من الحموضة وتركيز ثنائي أكسيد الكربون.
rdf:langString
The Bohr effect is a phenomenon first described in 1904 by the Danish physiologist Christian Bohr. Hemoglobin's oxygen binding affinity (see oxygen–haemoglobin dissociation curve) is inversely related both to acidity and to the concentration of carbon dioxide. That is, the Bohr effect refers to the shift in the oxygen dissociation curve caused by changes in the concentration of carbon dioxide or the pH of the environment. Since carbon dioxide reacts with water to form carbonic acid, an increase in CO2 results in a decrease in blood pH, resulting in hemoglobin proteins releasing their load of oxygen. Conversely, a decrease in carbon dioxide provokes an increase in pH, which results in hemoglobin picking up more oxygen.
rdf:langString
Der Bohr-Effekt bezeichnet das Sinken der Affinität von Hämoglobin (Hb) zu Sauerstoff, wenn der pH-Wert sinkt oder die CO2-Konzentration steigt. Gemeinsam mit der kooperativen Bindung von Sauerstoff und dem im Rapoport-Luebering-Zyklus durch das Enzym Bisphosphoglyceratmutase gebildeten allosterischen Effektor 2,3-Bisphosphoglycerat gewährleistet diese Eigenschaft die optimale Funktion des Hämoglobins als Sauerstofftransporter. Der Effekt ist nach seinem Entdecker, dem dänischen Physiologen Christian Bohr (1855–1911), Vater des Physikers Niels Bohr, benannt.
rdf:langString
Bohr efektua hemoglobinak oxigenoarekiko duen afinitatearen jaitsieran datza, odoleko CO2 kontzentrazioa handitzen denean. 1904an fisiologoak (Niels Bohr fisikariaren aita) egiaztatu zuen bere izena daraman efektua. Bohr efektuak garrantzia handia du arnas-fisiologian: berari esker oxigenoa hemoglobinari lotzen da biriketan (bertan CO2 kontzentrazioa oso txikia baita) eta askatzen da ehunetan (CO2 kontzentrazioa handia delako eta -beraz- hemoglobinak afinitate gutxiago duelako oxigenoarekiko). CO2-ko kontzentrazio handiak pHaren azidifikazioa dakar: CO2 + H2O HCO3- + H+ Goiko erreakzioa eskuineruntz abiatzen da karbono dioxidoaren kontzentrazioa handia denean, pHa jaisten duen H+ agertuz. Ustez, pHaren jaitsiera horrek hemoglobinaren konformazioa aldatzen du eta bere oxigenoarekiko afinitatea jaitsi egiten du: HbO2 + H+ HbH+ + O2
rdf:langString
El efecto Bohr es una propiedad de la hemoglobina descrita por primera vez en 1904 por el fisiólogo danés Christian Bohr (padre del físico Niels Bohr), que establece que a un pH menor (más ácido, más hidrogeniones), la hemoglobina se unirá al oxígeno con menos afinidad. Puesto que el dióxido de carbono está directamente relacionado con la concentración de hidrogeniones (iones H), liberados en la disociación del H2CO3 a iones HCO3- + iones H+ que conduce finalmente a una disminución de la afinidad por el oxígeno de la hemoglobina.
rdf:langString
Efek Bohr, pada awalnya merupakan sebagian sifat hemoglobin yang dijabarkan pertama oleh ilmuwan Denmark bernama yang merupakan ayah dari Niels Bohr. Menurut dia, peningkatan konsentrasi proton dan/atau CO2 akan menurunkan daya serap hemoglobin terhadap oksigen. Peningkatan rasio plasma CO2 juga akan menurunkan pH darah oleh karena sifat antagonis antara proton dan karbondioksida. Pada 1904, Christian Bohr menemukan bahwa CO2 menurunkan daya serap hemoglobin dengan drastis, dan pada 1928, menemukan bahwa semua senyawa asam organik memiliki sifat serupa sebagai mekanisme difusi gas di dalam sirkulasi darah. Oleh sebab itu, tidak saja CO2 di dalam pembuluh darah kapiler yang melepaskan oksigen dari penyerapnya pada hemoglobin, tetapi tekanan oksigen di dalam paru juga akan melepaskan gas CO2 dari hemoglobin yang mengusungnya. Pada 1920, untuk pertama kalinya memperlihatkan bahwa molekul hemoglobin memiliki asam yang menjadi lebih asam ketika ter. German dan pada 1937 lebih lanjut membuktikan bahwa proses deprotonasi hemoglobin terjadi sebagai akibat dari proses oksigenasi pada gugus asam hemoglobin yang disebut imidazol, dan pada 1943-1949 gugus asam serupa pada hemoglobin ditemukan oleh dan disebut amonium. Pada 1952 dan 1958, -, dan melakukan pengamatan biokimia dan mendapati bahwa daya cerap oksigen pada mamalia berbanding terbalik dengan berat tubuh. Kemudian diketahui bahwa hal ini disebabkan oleh jumlah residu sisteina untuk setiap molekul hemoglobin yang semakin banyak, sebanding dengan jumlah ion H+ yang dilepaskan pada proses oksigenasi, pada ukuran mamalia yang semakin kecil. Selain itu, pada tahun 1959 Larimer menemukan bahwa ukuran mamalia berbanding terbalik dengan jumlah anhidrase karbonat yang terdapat di dalam sel darah merah.
rdf:langString
Per effetto Bohr si intende il rilascio di molecole di ossigeno da parte dell'emoglobina quando questa è influenzata dalla concentrazione di H+ (pH) e CO2. Fu scoperto dal fisiologo danese Christian Bohr (padre del più celebre Niels), assieme a Karl Hasselbalch e August Krogh, nel 1904.
rdf:langString
L'effet Bohr est la diminution de l'affinité de l'hémoglobine pour l'oxygène (O2) lors d'une augmentation de la pression partielle en dioxyde de carbone (CO2) ou d'une diminution de pH. Expérimentalement, cela se traduit, tous les autres paramètres étant fixés, par un décalage vers la droite de la courbe de saturation de l'hémoglobine. Il s'agit d'un effet allostérique. Cet effet fut identifié en 1904 par le physiologiste danois Christian Bohr, père du physicien Niels Bohr.
rdf:langString
보어 효과(Bohr effect, Bohr shift)는 낮은 pH에서 헤모글로빈의 산소친화도가 떨어지는 현상이다. 운동을 하면 이산화 탄소가 생기기 때문에 산소 공급에 도움이 된다. 1904년 덴마크의 생리학자인 크리스티안 보어가 처음으로 기술했다. 세포호흡의 부산물이나 대사 산물로 혈관에 이산화 탄소 농도가 증가하게 되면 이산화탄소는 적혈구 내로 유입된다. 탄산무수화효소의 작용을 통해 탄산이 형성된 후, 이는 각각 탄산이온과 수소이온으로 이온화되는데 이때 발생한 수소이온이 적혈구의 헤모글로빈에 음성 알로스테릭 작용을 하게 된다. 이에 따라 산소는 헤모글로빈에서 보다 해리되기 좋은 상태가 되고 조직에 산소 공급이 증가하게 된다.
rdf:langString
[[Image:Oxyhaemoglobin dissociation curve.png|thumb|350px|ヘモグロビンの酸素解離曲線、酸性に傾くと酸素解離曲線は赤線方向に移動し酸素を多くは含めない。逆にアルカリ性に傾くと酸素解離曲線は緑線方向に移り酸素を多く含めるボーア効果（ボーアこうか、英:Bohr effect）とは、血液内の二酸化炭素量の変化による赤血球内のpHの変化によりヘモグロビンの酸素解離曲線が移動すること。生理学者クリスティアン・ボーア（ニールス・ボーアの父）により発見された。ヘモグロビンの酸素解離曲線がpHの低下や温度上昇などの変化によって右方変移することで末梢で酸素を解離しやすくなり、pHの上昇や温度低下などで左方変移することで結合しやすくなる効果である。
rdf:langString
Het Bohr-effect is de eigenschap van hemoglobine dat als de concentratie van kooldioxide in het bloed toeneemt, de afgifte van zuurstof aan cellen toeneemt. Het omgekeerde Bohr-effect treedt op bij een verlaging van de concentratie van kooldioxide. Door veel te ademen, gaat er veel kooldioxide verloren en geeft het hemoglobine nog maar weinig zuurstof af aan cellen. Dit effect werd voor het eerst in 1904 door de Deense fysioloog Christian Bohr beschreven. De zuurstof wordt afgegeven aan omliggende weefsels. Dit effect kan ook optreden als de pH (zuurgraad) van het bloed afneemt, of de temperatuur en de verdringing van zuurstof uit het hemoglobine toenemen. Het omgekeerde Bohr-effect betekent dat hemoglobine in het bloed juist meer zuurstof opneemt. In samenwerking met het Bohr-effect is er ook het Haldane-effect.
rdf:langString
Efekt Bohra – zjawisko występujące w fizjologii, polegające na zmniejszaniu powinowactwa hemoglobiny do tlenu w warunkach obniżonego pH (wzrost stężenia jonów wodorowych, H+). Powoduje to, że tlen jest łatwiej oddawany przez hemoglobinę (dysocjacja tlenu). Ułatwia to oddawanie tlenu w tkankach. Przeciwnie podwyższenie pH zwiększa powinowactwo wiązaniu tlenu przez hemoglobinę i utrudnia oddawanie go w tkankach. W procesie tym bierze udział H2CO3, który pod wpływem anhydrazy węglanowej rozkłada się do jonu wodorowęglanowego oraz kationu wodoru. Krzywa wysycenia hemoglobiny tlenem ma .
rdf:langString
Bohreffekten är en egenskap hos hemoglobin som först beskrevs av fysiologen Christian Bohr, far till fysikern Niels Bohr. Bohreffekten beskriver den egenskap hos hemoglobin att en förhöjning av koldioxidens partialtryck i blodet (pCO2) kommer att förskjuta till höger, vilket kommer att minska hemoglobinets affinitet för syre. Detta leder till ökad syrefrisättning i vävnader med högt pCO2, vilket vanligtvis är vävnader med hög metabol aktivitet och därmed stor syreförbrukning.
rdf:langString
O efeito de Bohr é caracterizado pelo estímulo à dissociação entre o oxigênio e a hemoglobina (Hb), causando liberação de oxigênio para o sangue, quando ocorre um aumento na concentração de gás carbônico, ou pela promoção da ligação do oxigênio à hemoglobina quando ocorre uma diminuição do pH sanguíneo, facilitando, consequentemente, a expulsão do gás carbônico pelos pulmões. Esse efeito foi identificado em 1904 pelo fisiologista dinamarquês Christian Bohr, pai do físico Niels Bohr. A reação de ligação entre a hemoglobina e o oxigênio é descrita da seguinte forma: Hb(O2)n + O2 ↔ Hb (O2)n+1 + xH+ Ou seja, a ligação entre a Hb e o O2 resulta em uma liberação de prótons que diminui o pH. Portanto, uma diminuição do pH (aumento de H+) resulta em uma dissociação entre o oxigênio e a hemoglobina. Devido ao efeito Bohr, a Hb auxilia também no transporte de CO2. Para que ocorra o transporte de gás carbônico pelo sangue, a seguinte reação é catalisada pela enzima anidrase carbônica: CO2 + H2O ↔ H+ + HCO-3 O gás carbônico, portanto, é transportado pelo sangue na forma de bicarbonato. Quando há uma produção de CO2 nos tecidos, devido ao processo de respiração celular, ocorre a formação de bicarbonato e um aumento na concentração de H+ que leva a dissociação da Hb e do O2 e, portanto, a um aumento da concentração de O2 disponível. Nos pulmões, a alta concentração de O2 induz a captação do mesmo pela Hb, resultando na liberação de H+, que irá promover a conversão de HCO-3 para CO2, permitindo que esse gás seja liberado para o exterior do corpo. O efeito Bohr, portanto, contribui para que haja uma razão adequada entre as concentrações de CO2 e O2 disponíveis no sangue, devido ao acoplamento das reações entre a ligação do oxigênio e a hemoglobina e a formação de bicarbonato. Dessa forma,o meio alcalino aumenta a afinidade da hemoglobina pelo oxigênio e o meio ácido diminui a afinidade.
rdf:langString
波耳效應（英語：Bohr effect），1904年由丹麦生理学家克里斯蒂安·玻尔首先提出，即：氢离子（低 pH）和二氧化碳会降低血红蛋白与氧气的亲和力，促进血红蛋白释放氧气。 产生该效应的原因为质子与二氧化碳可与血红蛋白（Hb）分子特定位点结合而促进后者从松弛态（relaxed state，R态）转变为紧张态（tense state，T态）。相关的基团有血红蛋白 α 亚基的 N 端氨基以及 β 亚基的 His-146 和 α 亚基的 His-122 两个咪唑基，这些基团在 Hb 处于紧张态时都是高度质子化的。Hb 与氧气的结合促使质子解离。因此当 pH 降低、质子浓度增高时，将有利于上述基团处于质子化的形态，从而稳定 T 态，抑制 Hb 与氧气的结合。 外周组织中二氧化碳产生 Bohr 效应的原因有两个，一是它可以在碳酸酐酶催化下发生水合生成碳酸，并解离出质子： 二是它可与珠蛋白 N 端去质子化的氨基可逆地作用，产生。不过，这两种途径都是通过释放出质子而产生玻尔效应。
rdf:langString
Эффект Вериго — Бора (синонимы — эффект Вериго, эффект Бора) — зависимость степени диссоциации оксигемоглобина от величины парциального давления углекислоты в альвеолярном воздухе и крови, при снижении которого сродство кислорода к гемоглобину повышается, что затрудняет переход кислорода из капилляров в ткани. Эффект этот был открыт независимо друг от друга русским физиологом Б. Ф. Вериго в 1892 году и датским физиологом К. Бором в 1904 году.
rdf:langString
Ефект Бора — фізіологічне явище, яке вперше було описане 1904 року датським фізіологом Крістіаном Бором. Підвищення кислотності та концентрації вуглекислого газу призводить до зменшення спорідненості гемоглобіну до кисню (див. ). Тобто зі зміною концентрації вуглекислого газу або рН середовища крива дисоціації кисню буде зсуватися. Оскільки вуглекислий газ реагує з водою з утворенням вуглекислоти, збільшення концентрації СО 2 призводить до зниження рН крові і, відповідно, зниження спорідненості гемоглобіну до кисню. І навпаки, зменшення концентрації вуглекислого газу призводить до підвищення рН і збільшує спорідненість гемоглобіну до кисню. На початку 1900-х років Крістіан Бор був добре відомим своєю роботою в галузі фізіології дихання професором Копенгагенського університету в Данії. Протягом двох десятиріч він вивчав розчинність кисню, вуглекислого газу та інших газів у різних рідинах і провів великі дослідження гемоглобіну та його спорідненості до кисню.1903 року він почав тісно співпрацювати з Карлом Гассельбалхом та Августом Крогом, двома його співробітниками, намагаючись експериментально відтворити роботи Густава фон Хюфнера, використовуючи цільну кров замість розчину гемоглобіну. Хюфнер припустив, що крива зв'язування кисню та гемоглобіну має гіперболічну форму, але після експериментів було визначено, що крива насправді сигмоїдна. Крім того, в процесі побудови численних кривих дисоціації стало очевидним, що високий парціальний тиск вуглекислого газу призводив до зміщення кривих вправо. Подальші експерименти підтвердили це спостереження. Існує суперечка щодо того, чи насправді Бор виявив зв'язок між СО 2 та спорідненістю до кисню першим, чи російський фізіолог Вериго Броніслав Фортунатович, який нібито виявив цей ефект 1898 року, за шість років до Бора. Хоча це ніколи не було доведено, Вериго фактично опублікував статтю про взаємозв'язок гемоглобіну і СО 2 1892 року. Запропонована ним модель була недосконалою, і Бор жорстоко критикував її у своїх публікаціях. Також на відкриття цього ефекту претендує Крог, соратник Бора, який винайшов прилад для вимірювання концентрації газу в експериментах і протягом усього життя стверджував, що він сам насправді був першим, хто виявив ефект.
xsd:nonNegativeInteger
18304
