Biological determinism
http://dbpedia.org/resource/Biological_determinism an entity of type: WikicatSociologicalTheories
Il determinismo biologico, chiamato anche determinismo genetico, è l'ipotesi secondo cui solo i fattori biologici, quindi i geni di un organismo, (e non ad esempio i fattori sociali o ambientali) determinano il modo in cui un organismo agisce o cambia nel tempo.
rdf:langString
생물학주의(生物學主義, Biologism)는 사회적, 문화적 행동을 포함한 인간 행동 양식에 대한 최종적인, 혹은 최초의 결정적 요인이 ‘자연’이라고 바라보는 개념이다. 본연적으로 유물론적 입장을 취하는 이데올로기이나, 학자의 성향에 따라 기독교적, 유심론적, 관념론적 생물학자 등이 다양하게 존재한다. 실증과학의 성과를 근거로 하며, 과학 학문적이기보다는 이데올로기적인 측면이 강조되는 바 있다. 사회적으로는 생물학적 입장에 근거하여 사회 현상을 설명하는 이론으로써 대표적으로 사회 유기체설과 사회 다위니즘 등이 있다. 철학적으로는 인식은 생명을 유지하는 동시에 삶의 질을 증진시키는 작용이며 생존 경쟁을 위한 수단이라고 여기는 인식론을 의미하며, 대표적으로는 니체의 초인주의, 베르그송의 직관 철학 따위가 있다.
rdf:langString
تُعرف الحتمية البيولوجية (بالإنكليزية: biological determinism)، والمسماة أيضاً بالـحتمية الجينية أو الاختزال الجيني، بأنها التصديق بأن السلوك البشري تحكمه جينات الفرد أو مكونٌ ما في بنيتها، على حساب دور البئية المحيطة به عموماً، سواءً في مرحلة التطور الجنيني أو التعلم.وقد ارتبطت الحتمية البيولوجية بأفكار أخرى في العلم والمجتمع، كمبحث تحسين النسل، والعنصرية العلمية، والجدال حول قابلية توريث حاصل الذكاء (IQ)، أو الأساس البيولوجي المفترض للأدوار الجنسوية (الاجتماعية)، وجدال البيولوجيا الاجتماعية.في عام 1892، اقترح أوغست وايزمان في نظرية جِبلة الخلايا الجنسية –أي مكوناتها الرئيسية كالنطاف والبيوض– (germ plasm) الخاصة به، أن المعلومات الوروثة تنقلها الخلايا الجنسية فقط، والتي اعتقد بأنها تحمل المحدِّدات (أي الجينات).وأيّد فرانسيس غالتون مَبحث تحسين التنسيل، لأنه افترض أن الصفات غير المرغوبة كحن
rdf:langString
El determinisme biològic, en sociologia, filosofia de la ciència i biologia, descriu la creença que el comportament humà és controlat pels gens d'un individu. El determinisme biològic afirmaria que tant les normes de conducta compartides com les diferències socials i econòmiques que hi ha entre els grups, bàsicament diferències de raça, de classe i de sexe, deriven de certes diferències heretades innates, i que en aquest sentit, la societat constitueix un reflex fidel de la biologia. El determinisme biològic hauria tingut un paper negatiu en l'explicació i creació de conceptes com la raça, el gènere i la sexualitat.
rdf:langString
Biological determinism, also known as genetic determinism, is the belief that human behaviour is directly controlled by an individual's genes or some component of their physiology, generally at the expense of the role of the environment, whether in embryonic development or in learning. Genetic reductionism is a similar concept, but it is distinct from genetic determinism in that the former refers to the level of understanding, while the latter refers to the supposedly causal role of genes. Biological determinism has been associated with movements in science and society including eugenics, scientific racism, and the debates around the heritability of IQ, the basis of sexual orientation, and sociobiology.
rdf:langString
Biologismus (Begriffsbildung aus Biologie mit dem Suffix -ismus) bezeichnet die Übertragung biologischer Maßstäbe und Begriffe auf nicht oder nicht primär biologische Verhältnisse. Dazu gehören die einseitige oder exklusive Deutung dieser Verhältnisse anhand biologischer Betrachtungs- und Erklärungsmuster. Ob und inwieweit eine Weltanschauung „biologistisch“ ist, ist zwischen Anhängern und Gegnern solcher Positionen dementsprechend häufig umstritten.
rdf:langString
El determinismo biológico, en sociología, filosofía de la ciencia y biología, describe la creencia de que el comportamiento humano es controlado por los genes de un ser humano. El determinismo biológico afirmaría que tanto las normas de conducta compartidas como las diferencias sociales y económicas que existen entre los grupos, básicamente diferencias de etnia, de clase y de sexo, derivan de ciertas diferencias heredadas innatas, y que en este sentido, la sociedad constituye un reflejo fiel de la biología. El determinismo biológico habría desempeñado un papel negativo en la explicación y creación de conceptos como la raza, el género y la sexualidad.
rdf:langString
En sociologie, philosophie des sciences et biologie, le biologisme, appelé aussi déterminisme biologique, est un modèle théorique scientiste selon lequel les conditions naturelles et organiques de la vie et de son évolution (gènes, hormones, neurotransmetteurs, lois néodarwiniennes) sont la base de la réalité physique et spirituelle de l'homme et de la société. Le déterminisme biologique, qui se pose aujourd'hui essentiellement en termes de (en), est un réductionnisme (de type organicisme et naturalisme) mis sur le devant de la scène par les textes et discours biologisants de porte-parole, de relais culturels qui peuvent véhiculer une idéologie qui déduit des conditions de vie et des besoins biologiques de l'homme, de ses dispositions héréditaires, tant des normes d'action que les princip
rdf:langString
Determinisme biologis atau determinisme genetik adalah keyakinan bahwa perilaku manusia dikendalikan oleh suatu gen individu atau beberapa komponen fisiologi yang dimilikinya, yang pada umumnya mengabaikan peran lingkungan, baik dalam perkembangan embrio atau dalam pembelajaran. Topik ini dikaitkan dengan gerakan di dalam sains dan masyarakat yang diantaranya adalah eugenika, , dugaan , dugaan , dan perdebatan sosiobiologi.
rdf:langString
O determinismo biológico, também conhecido como determinismo genético, é a crença de que o comportamento humano é controlado diretamente pelos genes de um indivíduo ou algum componente de sua fisiologia, geralmente às custas do papel do meio ambiente, seja no desenvolvimento embrionário ou no aprendizado. O é um conceito semelhante, mas é distinto do determinismo genético porque o primeiro se refere ao nível de compreensão, enquanto o último se refere ao papel supostamente causal dos genes. O determinismo biológico tem sido associado a movimentos na ciência e na sociedade, incluindo a eugenia, o racismo científico e os debates em torno da , a base da orientação sexual e a sociobiologia.
rdf:langString
Biologizm – stanowisko filozoficzne rozpatrujące ogół zagadnień filozoficznych, zwłaszcza dotyczących indywidualnych i społecznych zachowań ludzi, z punktu widzenia biologii. Głównymi reprezentantami biologizmu byli uczeni ewolucjoniści Charles Darwin oraz Herbert Spencer. Ponadto kierunek ten występuje u filozofów życia (np. Henri Bergson) i w etyce (Fryderyk Nietzsche). Termin został utworzony na przełomie XIX i XX w. przez Heinricha Rickerta.
rdf:langString
Biologism, biologisk determinism eller genetisk determinism är försök att härleda mänskligt beteende, utveckling och personlighet framför allt utifrån biologiska faktorer som biologiskt kön, heritabilitet och evolutionspsykologiska förklaringar, istället för utifrån ett samspel mellan biologiska och sociala faktorer. Biologist används ofta som ett skällsord för människor som enligt ordets användare har en övertro på biologins, de biologiska könens och/eller genetikens betydelse.
rdf:langString
Біологізм (утворення поняття від біології за допомогою суфікса -ізм), також біологічний детермінізм або генетичний детермінізм — означає перенесення біологічних стандартів і понять у небіологічні або не переважно біологічні умови. Сюди входить одностороння або ексклюзивна інтерпретація цих зв'язків на основі біологічних спостережень і моделей пояснення. Це спроби вивести людську поведінку, розвиток і особистість насамперед із біологічних факторів, таких як біологічна стать, спадковість та еволюційно-психологічні пояснення, замість взаємодії між біологічними та соціальними факторами. Серед визначальних елементів, знайдених у літературі, найважливішим є уявлення про те, що генетика визначає майбутнє індивіда та його характеристики. Біологічний детермінізм асоціюється з рухами в науці та сусп
rdf:langString
Биологический детерминизм, биологизаторство — представление о том, что жизнь человека и общества в целом полностью определяется биологическими факторами. На поведение людей влияют как биологические (генотип, инстинкты), так и социальные факторы (воспитание, социальное окружение, культура). Сторонники биологического детерминизма абсолютизируют значение биологических факторов в ущерб социальным (редукционизм). К негативным современным проявлениям биологизаторства относят: Эволюционный нейробиолог Николай Кукушкин высказался так:
rdf:langString
rdf:langString
حتمية أحيائية
rdf:langString
Determinisme biològic
rdf:langString
Biologismus
rdf:langString
Biological determinism
rdf:langString
Determinismo biológico
rdf:langString
Determinisme biologis
rdf:langString
Biologisme
rdf:langString
Determinismo biologico
rdf:langString
생물학 결정론
rdf:langString
Biologizm
rdf:langString
Determinismo biológico
rdf:langString
Биологический детерминизм
rdf:langString
Biologism
rdf:langString
Біологізм
xsd:integer
49246
xsd:integer
1109311091
rdf:langString
تُعرف الحتمية البيولوجية (بالإنكليزية: biological determinism)، والمسماة أيضاً بالـحتمية الجينية أو الاختزال الجيني، بأنها التصديق بأن السلوك البشري تحكمه جينات الفرد أو مكونٌ ما في بنيتها، على حساب دور البئية المحيطة به عموماً، سواءً في مرحلة التطور الجنيني أو التعلم.وقد ارتبطت الحتمية البيولوجية بأفكار أخرى في العلم والمجتمع، كمبحث تحسين النسل، والعنصرية العلمية، والجدال حول قابلية توريث حاصل الذكاء (IQ)، أو الأساس البيولوجي المفترض للأدوار الجنسوية (الاجتماعية)، وجدال البيولوجيا الاجتماعية.في عام 1892، اقترح أوغست وايزمان في نظرية جِبلة الخلايا الجنسية –أي مكوناتها الرئيسية كالنطاف والبيوض– (germ plasm) الخاصة به، أن المعلومات الوروثة تنقلها الخلايا الجنسية فقط، والتي اعتقد بأنها تحمل المحدِّدات (أي الجينات).وأيّد فرانسيس غالتون مَبحث تحسين التنسيل، لأنه افترض أن الصفات غير المرغوبة كحنف القدم والإجرامية تورَّث، وبالتالي كان هدفه منع أناس معيبين كهؤلاء من الإنجاب، بينما حاول كل من صاموئيل جورج مورتون وبول بروكا ربط السعة القحفية (أي حجم الجمجمة الداخلي) مع لون البشرة، محاولين إظهار أفضلية العرق الأبيض.كما حاول باحثون آخرون أمثال هنري اتش. غودار وروبيرت يركيز قياس ذكاء البشر، وإثبات موروثية القيم الناتجة، مجدداً كمحاولة لإثبات تفوق العرق الأبيض على من سواه. وكان غالتون أول من روّج لعبارة «الطبيعة ضد التنشئة»، والتي استُخدمت لاحقاً لتوصيف الجدال المتزايد حول ما يُعتبر المسؤول الحقيقي عن تحديد السلوك البشري؛ الجينات أم البيئة، بينما يتفق العلماء اليوم، كعلماء البيئة واختصاصيي الوراثيات السلوكية، أنّ كلا العاملين –وضوحاً– مهمّين ومتشابكين في الحقيقة. ولاحقاً في القرن العشرين، أصبحت حتمية الأدوار الاجتماعية موضع جدل اختصاصيي الوراثيات وغيرهم، فحاول علماء الأحياء، أمثال جون موني وأنكيه أيه. إرهارت، شرح الأنوثة والمثلية الجنسية وفق المعايير الاجتماعية السائدة آنذاك، وعلى هذه الخلفية ناقش علماء البيولوجيا التطورية ريتشارد لوونتين وآخرون اختلاف الملابس والتفضيلات الأخرى بتنوع المجتمعات.أسس عالم الأحياء إدوارد أوسبورن ويلسون اختصاص علم الأحياء الاجتماعي، انطلاقاً من مشاهادته على الحيوانات، كالاجتماعية العليا، مرجحاً على نحو جدلي إمكانية تطبيق تفسيراتها للسلوك الاجتماعية على البشر.
rdf:langString
El determinisme biològic, en sociologia, filosofia de la ciència i biologia, descriu la creença que el comportament humà és controlat pels gens d'un individu. El determinisme biològic afirmaria que tant les normes de conducta compartides com les diferències socials i econòmiques que hi ha entre els grups, bàsicament diferències de raça, de classe i de sexe, deriven de certes diferències heretades innates, i que en aquest sentit, la societat constitueix un reflex fidel de la biologia. El determinisme biològic hauria tingut un paper negatiu en l'explicació i creació de conceptes com la raça, el gènere i la sexualitat. El determinisme biològic es planteja avui en termes de , un conjunt de teories que defensen la possibilitat de donar respostes últimes al comportament dels éssers vius a partir de la seva estructura genètica. Per tant, la conducta, tant dels animals com de l'ésser humà, obeeix a formes que han estat necessàries per a la supervivència dels seus gens, i que s'estenen a complexos sistemes socials adaptats al seu més favorable procés evolutiu. El consens científic és que actualment no hi ha proves per al determinisme biològic estricte en les ciències biològiques i psicològiques. Els trets físics i comportaments són fenotips ja que són el resultat d'interaccions complexes entre la biologia i el medi ambient.
rdf:langString
Biological determinism, also known as genetic determinism, is the belief that human behaviour is directly controlled by an individual's genes or some component of their physiology, generally at the expense of the role of the environment, whether in embryonic development or in learning. Genetic reductionism is a similar concept, but it is distinct from genetic determinism in that the former refers to the level of understanding, while the latter refers to the supposedly causal role of genes. Biological determinism has been associated with movements in science and society including eugenics, scientific racism, and the debates around the heritability of IQ, the basis of sexual orientation, and sociobiology. In 1892, the German evolutionary biologist August Weismann proposed in his germ plasm theory that heritable information is transmitted only via germ cells, which he thought contained determinants (genes). The English polymath Francis Galton, supposing that undesirable traits such as club foot and criminality were inherited, advocated eugenics, aiming to prevent supposedly defective people from breeding. The American physician Samuel George Morton and the French physician Paul Broca attempted to relate the cranial capacity (internal skull volume) to skin colour, intending to show that white people were superior. Other workers such as the American psychologists H. H. Goddard and Robert Yerkes attempted to measure people's intelligence and to show that the resulting scores were heritable, again to demonstrate the supposed superiority of people with white skin. Galton popularized the phrase nature and nurture, later often used to characterize the heated debate over whether genes or the environment determined human behavior. Scientists, such as ecologists, as well as behavioural geneticists, now see it as obvious that both factors are essential, and that they are intertwined, especially through the mechanisms of epigenetics. The American biologist E. O. Wilson, who founded the discipline of sociobiology based on observations of animals such as social insects, controversially suggested that its explanations of social behaviour might apply to humans.
rdf:langString
Biologismus (Begriffsbildung aus Biologie mit dem Suffix -ismus) bezeichnet die Übertragung biologischer Maßstäbe und Begriffe auf nicht oder nicht primär biologische Verhältnisse. Dazu gehören die einseitige oder exklusive Deutung dieser Verhältnisse anhand biologischer Betrachtungs- und Erklärungsmuster. Der Ausdruck ist jedoch kein biologischer Fachbegriff. Es handelt sich stattdessen um einen Begriff der Kulturwissenschaften, der eine distanzierende Wertung der als „biologistisch“ eingeschätzten Anschauungen beinhaltet, die als einseitig, sachfremd oder übertrieben gekennzeichnet werden sollen. Er wird daher in gesellschaftlichen und wissenschaftlichen Debatten auch abwertend oder als Kampfbegriff benutzt und kaum als Selbstbezeichnung derartiger Weltanschauungen. Als Selbstzuschreibung bevorzugen die Vertreter entsprechender Anschauungen stattdessen oft den Begriff Naturalismus. Ob und inwieweit eine Weltanschauung „biologistisch“ ist, ist zwischen Anhängern und Gegnern solcher Positionen dementsprechend häufig umstritten.
rdf:langString
El determinismo biológico, en sociología, filosofía de la ciencia y biología, describe la creencia de que el comportamiento humano es controlado por los genes de un ser humano. El determinismo biológico afirmaría que tanto las normas de conducta compartidas como las diferencias sociales y económicas que existen entre los grupos, básicamente diferencias de etnia, de clase y de sexo, derivan de ciertas diferencias heredadas innatas, y que en este sentido, la sociedad constituye un reflejo fiel de la biología. El determinismo biológico habría desempeñado un papel negativo en la explicación y creación de conceptos como la raza, el género y la sexualidad. El determinismo biológico se plantea hoy en términos de determinismo genético, un conjunto de teorías que defienden la posibilidad de dar respuestas últimas al comportamiento de los seres vivos a partir de su estructura genética. Por lo tanto, la conducta, tanto de los animales como del ser humano, obedece a formas que han sido necesarias para la supervivencia de sus genes, y que se extienden a complejos sistemas sociales adaptados a su más favorable proceso evolutivo. El consenso científico es que actualmente no hay pruebas para el determinismo biológico estricto en las ciencias biológicas y psicológicas. Los rasgos físicos y comportamientos son fenotipos ya que son el resultado de interacciones complejas entre la biología y el medio ambiente.
rdf:langString
En sociologie, philosophie des sciences et biologie, le biologisme, appelé aussi déterminisme biologique, est un modèle théorique scientiste selon lequel les conditions naturelles et organiques de la vie et de son évolution (gènes, hormones, neurotransmetteurs, lois néodarwiniennes) sont la base de la réalité physique et spirituelle de l'homme et de la société. Le déterminisme biologique, qui se pose aujourd'hui essentiellement en termes de (en), est un réductionnisme (de type organicisme et naturalisme) mis sur le devant de la scène par les textes et discours biologisants de porte-parole, de relais culturels qui peuvent véhiculer une idéologie qui déduit des conditions de vie et des besoins biologiques de l'homme, de ses dispositions héréditaires, tant des normes d'action que les principes de la connaissance. Cependant, les scientifiques partisans de cette thèse se démarquent de son idéologie (dérive de cette thèse, l'idéologie est présentée par les adversaires du biologisme comme un argument épouvantail pour réfuter toute influence du déterminisme biologique) et ne se réclament pas d'une théorie intégralement biologisée de la culture ou de la société. Le consensus scientifique actuel est en effet que tous les traits physiques, les comportements et les interactions sociales sont des phénotypes, c'est-à-dire le résultat d'interactions complexes entre les gènes et l'environnement mais aussi des processus acquis, résultat de l'expérience, de l'apprentissage des hommes prédisposés par des architectures génétiques particulières.
rdf:langString
Determinisme biologis atau determinisme genetik adalah keyakinan bahwa perilaku manusia dikendalikan oleh suatu gen individu atau beberapa komponen fisiologi yang dimilikinya, yang pada umumnya mengabaikan peran lingkungan, baik dalam perkembangan embrio atau dalam pembelajaran. Topik ini dikaitkan dengan gerakan di dalam sains dan masyarakat yang diantaranya adalah eugenika, , dugaan , dugaan , dan perdebatan sosiobiologi. Pada tahun 1892 mengusulkan bahwa informasi yang diwariskan hanya dapat diturunkan melalui sel nutfah, yang menurutnya mengandung suatu determinan (gen). Francis Galton berpendapat bahwa sifat-sifat yang tidak diinginkan seperti dan kriminalitas dapat diwariskan, dengan berdasarkan pada eugenika, yang bertujuan dalam pencegahan orang yang dianggap cacat akibat perkembangbiakan. Samuel George Morton dan Paul Broca berusaha menghubungkan kapasitas tengkorak kranial (volume tengkorak internal) dengan warna kulit, dengan tujuan untuk menunjukkan bahwa orang kulit putih lebih unggul. Para peneliti lainnya seperti Alfred Binet, , dan Robert Yerkes berusaha mengukur kecerdasan manusia dan menunjukkan bahwa skor yang dihasilkan dapat diwariskan; yang lagi-lagi bertujuan untuk menunjukkan superioritas orang-orang dengan kulit putih. Galton mempopulerkan frasa '', yang kemudian sering kali digunakan untuk mengkarakterisasi perdebatan panas tentang apakah gen atau lingkungan yang menentukan perilaku manusia. Para ilmuwan seperti ahli ekologi dan ahli genetika perilaku kini melihatnya dengan jelas bahwa kedua faktor tersebut memang penting, dan keduanya memang saling terkait. Di akhir abad ke-20, juga diperdebatkan oleh para ahli genetika dan dan ahli lainnya. Ahli biologi seperti John Money dan berusaha menggambarkan feminitas dan homoseksualitas yang berdasarkan pada standar-standar sosial yang berlaku saat itu; di mana berlawanan dengan hal ini, ahli biologi evolusi Richard Lewontin dan ahli lainnya berpendapat bahwa pakaian dan preferensi lain juga bervariasi di dalam suatu masyarakat yang berbeda. Ahli biologi E. O. Wilson mendirikan suatu disiplin sosiobiologi, yang didasarkan pada pengamatan hewan seperti , yang secara kontroversial menunjukkan bahwa penjelasannya tentang perilaku sosial mungkin berlaku juga bagi manusia.
rdf:langString
Il determinismo biologico, chiamato anche determinismo genetico, è l'ipotesi secondo cui solo i fattori biologici, quindi i geni di un organismo, (e non ad esempio i fattori sociali o ambientali) determinano il modo in cui un organismo agisce o cambia nel tempo.
rdf:langString
생물학주의(生物學主義, Biologism)는 사회적, 문화적 행동을 포함한 인간 행동 양식에 대한 최종적인, 혹은 최초의 결정적 요인이 ‘자연’이라고 바라보는 개념이다. 본연적으로 유물론적 입장을 취하는 이데올로기이나, 학자의 성향에 따라 기독교적, 유심론적, 관념론적 생물학자 등이 다양하게 존재한다. 실증과학의 성과를 근거로 하며, 과학 학문적이기보다는 이데올로기적인 측면이 강조되는 바 있다. 사회적으로는 생물학적 입장에 근거하여 사회 현상을 설명하는 이론으로써 대표적으로 사회 유기체설과 사회 다위니즘 등이 있다. 철학적으로는 인식은 생명을 유지하는 동시에 삶의 질을 증진시키는 작용이며 생존 경쟁을 위한 수단이라고 여기는 인식론을 의미하며, 대표적으로는 니체의 초인주의, 베르그송의 직관 철학 따위가 있다.
rdf:langString
Биологический детерминизм, биологизаторство — представление о том, что жизнь человека и общества в целом полностью определяется биологическими факторами. На поведение людей влияют как биологические (генотип, инстинкты), так и социальные факторы (воспитание, социальное окружение, культура). Сторонники биологического детерминизма абсолютизируют значение биологических факторов в ущерб социальным (редукционизм). В XIX веке примерами биологического детерминизма были дискредитировавшие себя «научный» расизм (расовая теория), социал-дарвинизм, евгеника. В настоящее время определённой популярностью пользуется так называемая социобиология, создатель которой Эдвард Уилсон заявил, что «социология и другие общественные науки, равно как и гуманитарные науки, — это последние разделы биологии, ожидающие включения в „современный синтез“». В 1998 году, в книге «Consilience» он призвал к подчинению общественных и гуманитарных наук биологическим и физическим наукам. Привлекательность биологического детерминизма заключается в том, что он предлагает правдоподобные научные объяснения различных социальных противоречий. К негативным современным проявлениям биологизаторства относят:
* нейросексизм (обоснование неравенства мужчин и женщин биологическими факторами);
* игнорирование влияния среды и культуры на агрессивность (она объясняется лишь биологическими, прежде всего генетическими, факторами);
* объяснение сексуальных и романтических отношений только через эволюционно обусловленные предпочтения. Эволюционный нейробиолог Николай Кукушкин высказался так: Обычно, когда люди думают, что они объяснили, почему мозг что-то делает, они на самом деле просто описали то же самое с использованием научных слов. Вот вы думали, что вам мороженое нравится — а на самом деле это у вас дофамин выделился. Вот вы думали, что у вас хорошо развито планирование, а на самом деле это у вас активная дорсолатеральная префронтальная кора. Разумеется, такие объяснения ничего не объясняют, просто меняют систему координат. Чтобы именно «объяснить», почему мороженое нравится, нужно привлекать как всю эволюционную траекторию, приводящую к любви к сладкому, так и весь жизненный опыт взаимодействия с мороженым. Без такого холистического подхода об «объяснениях поведения» речи быть не может… …Может ли социальное неравенство объясняться биологическими причинами? Наверное, может. Снимает ли это с нас ответственность? Конечно нет. Наша культура позволяет нам воображать будущее, строить общество по своему замыслу, менять свое поведение. Эти способности — такая же часть нашей «прошивки», как страх смерти или половое влечение. Если угодно, у нас есть инстинкт сознательности.
rdf:langString
Biologism, biologisk determinism eller genetisk determinism är försök att härleda mänskligt beteende, utveckling och personlighet framför allt utifrån biologiska faktorer som biologiskt kön, heritabilitet och evolutionspsykologiska förklaringar, istället för utifrån ett samspel mellan biologiska och sociala faktorer. Det användes ursprungligen om filosofer som såg naturens ordning som en förebild för mänskligt handlande, såsom Friedrich Nietzsche, Ernst Mach, Richard Avenarius, Hans Vaihinger och i viss mån Henri Bergson och i viss mån pragmatisterna, även forskare som Jakob Johann von Uexküll kan föras hit. Heinrich Rickert hörde till rörelsens starka kritiker. Biologist används ofta som ett skällsord för människor som enligt ordets användare har en övertro på biologins, de biologiska könens och/eller genetikens betydelse. Det är vanligt förekommande inom likhetsfeminism att använda begreppet "biologism" som nedsättande benämning på vetenskapliga eller populärvetenskapliga uppfattningar om essentiella skillnader mellan könen, grundade på biologiska rön, medan särartsfeminister bejakar skillnader. Att förkasta seriös biologisk forskning kring till exempel könsskillnader och ärftlighetens betydelse för begåvningen är också vanligt, och har då har betecknats sociologism eller psykologism. Ordets användning som skällsord gör att få människor kallar sig själva biologister, och få människor är biologister i den strikta biologiskt deterministiska meningen.
rdf:langString
Biologizm – stanowisko filozoficzne rozpatrujące ogół zagadnień filozoficznych, zwłaszcza dotyczących indywidualnych i społecznych zachowań ludzi, z punktu widzenia biologii. Głównymi reprezentantami biologizmu byli uczeni ewolucjoniści Charles Darwin oraz Herbert Spencer. Ponadto kierunek ten występuje u filozofów życia (np. Henri Bergson) i w etyce (Fryderyk Nietzsche). Pokrewnym kierunkiem filozoficznym dla biologizmu jest organicyzm, który zakłada że społeczeństwo funkcjonuje i rozwija się jak żywy organizm. Oddziaływanie biologizmu można odnaleźć w behawioryzmie, kierunku w psychologii zakładającym, że ludzie podobnie jak wszystkie inne zwierzęta działają według stosunkowo prostych zasad opierających się na stałych, odruchowych lub wyuczonych reakcjach na bodźce. Zaczątki biologizmu można odnaleźć już u Arystotelesa, jednak stanowisko to pojawiło się na dobre w myśli filozoficznej i refleksji naukowej dopiero w XIX wieku wraz z opublikowaniem teorii ewolucji przez Charlesa Darwina. Duże znaczenie w upowszechnieniu tego kierunku miał socjolog i filozof Herbert Spencer. Termin został utworzony na przełomie XIX i XX w. przez Heinricha Rickerta.
rdf:langString
O determinismo biológico, também conhecido como determinismo genético, é a crença de que o comportamento humano é controlado diretamente pelos genes de um indivíduo ou algum componente de sua fisiologia, geralmente às custas do papel do meio ambiente, seja no desenvolvimento embrionário ou no aprendizado. O é um conceito semelhante, mas é distinto do determinismo genético porque o primeiro se refere ao nível de compreensão, enquanto o último se refere ao papel supostamente causal dos genes. O determinismo biológico tem sido associado a movimentos na ciência e na sociedade, incluindo a eugenia, o racismo científico e os debates em torno da , a base da orientação sexual e a sociobiologia. Em 1892, o biólogo evolucionário alemão August Weismann propôs em sua teoria do que a informação hereditária é transmitida apenas por células germinativas, que ele pensava conter determinantes (genes). O polímata inglês Francis Galton, supondo que traços indesejáveis como pé torto e criminalidade fossem herdados, defendia a eugenia, com o objetivo de evitar que pessoas supostamente defeituosas se reproduzissem. O médico americano Samuel George Morton e o médico francês Paul Broca tentaram relacionar a capacidade craniana (volume interno do crânio) à cor da pele, pretendendo mostrar que os brancos eram superiores. Outros pesquisadores, como os psicólogos americanos Henry H. Goddard e , tentaram medir a inteligência das pessoas e mostrar que as pontuações resultantes eram hereditárias, mais uma vez para demonstrar a suposta superioridade das pessoas de pele branca. Galton popularizou a expressão natureza e criação, mais tarde frequentemente usada para caracterizar o acalorado debate sobre se os genes ou o ambiente determinam o comportamento humano. Cientistas como ecologistas e geneticistas comportamentais agora veem como óbvio que ambos os fatores são essenciais e que estão interligados, especialmente por meio dos mecanismos da epigenética. O biólogo americano E. O. Wilson fundou a disciplina de sociobiologia, baseada em observações de animais como insetos sociais, sugerindo de forma polêmica que suas explicações do comportamento social podem se aplicar aos humanos.
rdf:langString
Біологізм (утворення поняття від біології за допомогою суфікса -ізм), також біологічний детермінізм або генетичний детермінізм — означає перенесення біологічних стандартів і понять у небіологічні або не переважно біологічні умови. Сюди входить одностороння або ексклюзивна інтерпретація цих зв'язків на основі біологічних спостережень і моделей пояснення. Це спроби вивести людську поведінку, розвиток і особистість насамперед із біологічних факторів, таких як біологічна стать, спадковість та еволюційно-психологічні пояснення, замість взаємодії між біологічними та соціальними факторами. Серед визначальних елементів, знайдених у літературі, найважливішим є уявлення про те, що генетика визначає майбутнє індивіда та його характеристики. Біологічний детермінізм асоціюється з рухами в науці та суспільстві, включаючи євгеніку, науковий расизм, а також дебати навколо , основи , та соціобіології. Біологізм — це біологічний напрям у соціології другої половини XIX ст., який закони біології переносив на суспільство, що призводило до спрощеного бачення розвитку і функціонування суспільства. Біологізм у соціології, філософії науки та біології описує віру в те, що поведінка людини контролюється генами людини. Однак цей термін не є біологічним, хоч і використовує біологію нормативно, а не описово; але чи є це використання легітимним — питання не біологічне, а метаетичне. Натомість це термін, який використовується в культурологічних дослідженнях і включає дистанційну оцінку поглядів, які вважаються «біологічними» і повинні характеризуватися як односторонні, нерелевантні або перебільшені. Тому його також використовують у принизливій формі або як в соціальних і наукових дебатах і навряд чи як самоназву таких світоглядів. Як самопризначення, представники відповідних поглядів часто віддають перевагу терміну натуралізм. Сучасний науковий консенсус полягає в тому, що всі фізичні риси, поведінка та соціальні взаємодії є фенотипами, тобто результатом складної взаємодії між генами та середовищем, а також набутих процесів, результатом досвіду, навчання людей, схильних до певних генетичних особливостей.
xsd:nonNegativeInteger
20893
