Barber surgeon
http://dbpedia.org/resource/Barber_surgeon an entity of type: Thing
Ranhojič neboli felčar byl ve středověku praktický ošetřovatel a medik. Povolání ranhojiče mělo blízko k řemeslu a . Často prováděli pouštění žilou, které bylo velmi rozšířenou léčbou. Prováděli i amputace, častý zákrok ve válečné medicíně. Univerzitně vzdělaní lékaři se v té době omezovali na diagnostiku nemocí a předpis léků, praktickou chirurgii považovali za podřadnou práci. Hippokratova přísaha dokonce praktikování chirurgie zapovídala slovy: „Nebudu (lidské tělo) řezat, ani ty, kdo trpí kameny, a tento zákrok přenechám mužům, kteří takovéto řemeslo provádějí.“
rdf:langString
كان الجراح واحدًا من أشهر أصحاب المهن الطبية في العصور الوسطى الأوروبية - ووجه رعايته بوجه عام للجنود أثناء المعركة أو بعدها. في هذا العهد، لم يكن ممارسي الصيدلة بالأعشاب يجرون أي عملية جراحية، ولكن كان يجريها أهل الجراحة. وعادة ما كانوا يتخذون موطنًا لهم في القلاع حيث قدموا أيضًا المساعدة الطبية للأثرياء.
rdf:langString
Ο γιατρός κουρέας ήταν σύνηθες χειρωνακτικό επάγγελμα στην μεσαιωνική Ευρώπη. Η ετυμολογία της λέξης «κουρέας» προέρχεται από την «περιποίηση» ή και «θεραπεία» των πελατών. Οι κουρείς χειρουργοί διατηρούσαν δημόσια λουτρά, όπου και δέχονταν και περιποιούνταν τους πελάτες τους.
rdf:langString
Le barbier chirurgien était à la fois barbier et chirurgien. Il apparait vers la fin du XIIe siècle, et disparait au cours du XVIIIe siècle. Cette association, et cette disparition, peuvent se comprendre à la suite d'un changement d'épistémè.
rdf:langString
Cyrulik, balwierz, chirurg, felczer (łac. barbarius) – osoba, która dawniej zajmowała się zawodowo między innymi goleniem, kąpaniem, rwaniem zębów, nastawianiem złamań, puszczaniem krwi, a także nieskomplikowanymi operacjami i leczeniem lekkich chorób. Bardziej skomplikowanymi chorobami zajmowali się wykształceni na uniwersytetach medycy, natomiast balwierze wykorzystywali wiedzę ludową i doświadczenie. Balwierze mieli prawo wywieszania miednic, czyli znaku swojego cechu.
rdf:langString
De chirurgijn was een medisch behandelaar in de middeleeuwen en vroegmoderne tijd. Het vak van chirurgijn kwam voort uit het werk van de barbier, en hield zich vooral bezig met zaken waarbij bloed tevoorschijn kwam, dit in tegenstelling tot de universitair opgeleide artsen, die zich met interne geneeskunde bezighielden. Nicolaas de Graaff (1619 - ca. 1688), Wouter Schouten (1638-1704), Isaac Hendricksz Hartman (1632-1684) en Cornelis Solingen (1641-1687) waren chirurgijn in Nederland.
rdf:langString
理髪外科医（りはつげかい、英語: barber surgeon）とは、髪を切る理容師が人体を切る外科医の仕事を兼ねていた職業である。12世紀ごろから18世紀のヨーロッパに存在が確認される。理容外科医（りようげかい）、床屋外科医（とこやげかい）とも呼ばれる。 行っていた仕事としては、剃毛、散髪、化粧、ボディケア、抜歯、瀉血、浣腸、傷の縫合、戦傷の治療・四肢切断、助産師、ヘルニア切開手術、結石摘出、ブタの去勢などさまざまである。 理髪外科医は、職業の専門化によって仕事が無くなったが、床屋の看板サインポール、オーストラリアなどのイギリス連邦諸国で男性外科医を(Dr.)ではなくミスター(Mr.)と呼ぶ伝統などに名残がみられる。
rdf:langString
Barbeiro-cirurgião era uma das profissões mais comuns na área médica durante a Idade Média, que eram geralmente incumbidos do tratamento de soldados durante ou após batalhas. Nesta época, cirurgias em geral não eram realizadas por médicos, mas por barbeiros, que também faziam pequenas cirurgias nos ferimentos dos camponeses e sangrias. Comumente, os barbeiros-cirurgiões fixavam residência próxima a castelos, onde também forneciam serviços para os abastados.
rdf:langString
Циру́льник, цилю́рник, цилю́рик (не плутати з перукарем і голярем) — особа, що виконувала в старовину обов'язки лікаря, банника і перукаря. Слово цирульник походить від пол. cyrulik, що сходить через середньолатинське cirurgus до лат. chirurgicus («хірург»). Східнослов'янські форми цирульник, цилюрник утворені додаванням суфікса -ник, форми цилюрик, цилюрник виникли внаслідок метатези.
rdf:langString
The barber surgeon, one of the most common European medical practitioners of the Middle Ages, was generally charged with caring for soldiers during and after battle. In this era, surgery was seldom conducted by physicians, but instead by barbers, who, possessing razors and coordination indispensable to their trade, were called upon for numerous tasks ranging from cutting hair to amputating limbs.
rdf:langString
Bader, auch Stübner, lateinisch balneator bzw. weiblich balneatrix (Badefrau), genannt, ist eine alte Berufsbezeichnung für den Betreiber oder Angestellten einer Badestube. Der Beruf ist seit dem Mittelalter bekannt. Einerseits waren Bader die „Ärzte der kleinen Leute“, die sich keinen Rat bei den studierten Ärzten leisten konnten. Andererseits waren sie aber bis ins 18. Jahrhundert wichtige Gehilfen der akademisch gebildeten Ärzteschaft (siehe ).
rdf:langString
Al barbero cirujano, uno de los practicantes de medicina europeos más comunes durante la Edad Media, generalmente se le encargaba el cuidado de los soldados durante y después de las batallas. En esta época, solo de manera infrecuente los médicos llevaban a cabo las cirugías, que eran en cambio realizadas por barberos, quienes, al poseer navajas de afeitar y la coordinación que es indispensable para su oficio, eran llamados a numerosas tareas que iban desde cortar el cabello hasta amputar miembros.
rdf:langString
Ahli bedah-cukur, salah satu praktisi medis Eropa yang paling umum pada Abad Pertengahan, umumnya bertugas merawat tentara selama dan setelah pertempuran. Di era ini, operasi jarang dilakukan oleh dokter, tetapi oleh tukang cukur, yang memiliki pisau cukur dan koordinasi yang sangat diperlukan untuk pekerjaan mereka, dipanggil untuk berbagai tugas mulai dari memotong rambut hingga mengamputasi anggota badan.
rdf:langString
Cerusico è un termine con cui per molti secoli si indicò il chirurgo. La sua etimologia deriva dal greco (cheir-cheiros: mano ed ergon: lavoro) divenuto in latino chirurgicus e quindi in epoca medioevale cirugicus-cirugico ed infine cerusicus-cerusico. L'ultima delle Novelle della Pescara di Gabriele D'Annunzio dove si narra la vicenda di un marinaio, gravemente ferito, che viene maldestramente operato da un suo compagno privo di ogni conoscenza scientifica, è intitolata, appunto, Il cerusico di mare.
rdf:langString
Цирю́льник (через польск. cyrulik от лат. chirurgus) — исторически парикмахер и банщик, владеющий элементарными приёмами хирургии. В армии Петра I — нестроевой низший медицинский чин. В каждом городе Европы к XII—XIII вв. была баня с парикмахерской при ней. Как и все ремесленники Средних веков, ее работники были объединены в цех. Квалификация банщика присваивалась цехом ученику только после нескольких лет (до семи) ученичества и после сдачи экзаменов в присутствии старейшин цеха банщиков, представителя городского совета и докторов медицины. В воинском уставе Петра I было сказано:
rdf:langString
rdf:langString
حلاق جراح
rdf:langString
Ranhojič
rdf:langString
Bader
rdf:langString
Γιατρός κουρέας
rdf:langString
Barber surgeon
rdf:langString
Barbero cirujano
rdf:langString
Ahli bedah-cukur
rdf:langString
Barbier chirurgien
rdf:langString
Cerusico
rdf:langString
理髪外科医
rdf:langString
Chirurgijn
rdf:langString
Cyrulik
rdf:langString
Barbeiro-cirurgião
rdf:langString
Цирюльник
rdf:langString
Цирульник
xsd:integer
939871
xsd:integer
1120919685
rdf:langString
"If you want a servant to follow your orders, you can't give them in an unknown tongue."
rdf:langString
Ranhojič neboli felčar byl ve středověku praktický ošetřovatel a medik. Povolání ranhojiče mělo blízko k řemeslu a . Často prováděli pouštění žilou, které bylo velmi rozšířenou léčbou. Prováděli i amputace, častý zákrok ve válečné medicíně. Univerzitně vzdělaní lékaři se v té době omezovali na diagnostiku nemocí a předpis léků, praktickou chirurgii považovali za podřadnou práci. Hippokratova přísaha dokonce praktikování chirurgie zapovídala slovy: „Nebudu (lidské tělo) řezat, ani ty, kdo trpí kameny, a tento zákrok přenechám mužům, kteří takovéto řemeslo provádějí.“
rdf:langString
كان الجراح واحدًا من أشهر أصحاب المهن الطبية في العصور الوسطى الأوروبية - ووجه رعايته بوجه عام للجنود أثناء المعركة أو بعدها. في هذا العهد، لم يكن ممارسي الصيدلة بالأعشاب يجرون أي عملية جراحية، ولكن كان يجريها أهل الجراحة. وعادة ما كانوا يتخذون موطنًا لهم في القلاع حيث قدموا أيضًا المساعدة الطبية للأثرياء.
rdf:langString
Ο γιατρός κουρέας ήταν σύνηθες χειρωνακτικό επάγγελμα στην μεσαιωνική Ευρώπη. Η ετυμολογία της λέξης «κουρέας» προέρχεται από την «περιποίηση» ή και «θεραπεία» των πελατών. Οι κουρείς χειρουργοί διατηρούσαν δημόσια λουτρά, όπου και δέχονταν και περιποιούνταν τους πελάτες τους.
rdf:langString
The barber surgeon, one of the most common European medical practitioners of the Middle Ages, was generally charged with caring for soldiers during and after battle. In this era, surgery was seldom conducted by physicians, but instead by barbers, who, possessing razors and coordination indispensable to their trade, were called upon for numerous tasks ranging from cutting hair to amputating limbs. In this period, surgical mortality was very high due to blood loss and infection. Yet, since doctors thought that blood letting treated illness, barbers also applied leeches. Meanwhile, physicians considered themselves to be above surgery. Physicians mostly observed surgical patients and offered consulting, but otherwise often chose academia or working in universities. Some chose to reside in castles, where they treated the wealthy.
rdf:langString
Bader, auch Stübner, lateinisch balneator bzw. weiblich balneatrix (Badefrau), genannt, ist eine alte Berufsbezeichnung für den Betreiber oder Angestellten einer Badestube. Der Beruf ist seit dem Mittelalter bekannt. Einerseits waren Bader die „Ärzte der kleinen Leute“, die sich keinen Rat bei den studierten Ärzten leisten konnten. Andererseits waren sie aber bis ins 18. Jahrhundert wichtige Gehilfen der akademisch gebildeten Ärzteschaft (siehe ). Wie die Feldschere übten sie einen hochgeachteten, obgleich von der Wissenschaft nicht akkreditierten Heilberuf aus. Er umfasste das Badewesen, Körperpflege, Kosmetik und Teilgebiete der sich erst entwickelnden Chirurgie, Zahnmedizin und Augenheilkunde. So gehörten zum Tätigkeitsbereich etwa das Schröpfen und das Aderlassen sowie die Versorgung kleinerer Wunden. Neben dem Bader arbeitete im Badehaus oft ein Scherer oder Barbier, der für das Haareschneiden und Bartscheren zuständig war. Aus diesen, manchmal schwer unterscheidbaren, Berufen entwickelte sich der Handwerkschirurg, später Wundarzt genannt.
rdf:langString
Al barbero cirujano, uno de los practicantes de medicina europeos más comunes durante la Edad Media, generalmente se le encargaba el cuidado de los soldados durante y después de las batallas. En esta época, solo de manera infrecuente los médicos llevaban a cabo las cirugías, que eran en cambio realizadas por barberos, quienes, al poseer navajas de afeitar y la coordinación que es indispensable para su oficio, eran llamados a numerosas tareas que iban desde cortar el cabello hasta amputar miembros. En este período la mortalidad quirúrgica era muy alta, debido a la hemorragia y las infecciones. Sin embargo, en tanto los médicos creían que las sangrías curaban la enfermedad, los barberos también aplicaban sanguijuelas. Los médicos, mientras tanto, se consideraban por encima de hacer cirugías. La mayoría de médicos observaban a pacientes quirúrgicos y ofrecían consultas, pero por lo demás optaban con frecuencia por la academia, trabajabando en universidades o tomando residencia en castillos donde trataban a los ricos.
rdf:langString
Le barbier chirurgien était à la fois barbier et chirurgien. Il apparait vers la fin du XIIe siècle, et disparait au cours du XVIIIe siècle. Cette association, et cette disparition, peuvent se comprendre à la suite d'un changement d'épistémè.
rdf:langString
Ahli bedah-cukur, salah satu praktisi medis Eropa yang paling umum pada Abad Pertengahan, umumnya bertugas merawat tentara selama dan setelah pertempuran. Di era ini, operasi jarang dilakukan oleh dokter, tetapi oleh tukang cukur, yang memiliki pisau cukur dan koordinasi yang sangat diperlukan untuk pekerjaan mereka, dipanggil untuk berbagai tugas mulai dari memotong rambut hingga mengamputasi anggota badan. Pada periode ini mortalitas pembedahan sangat tinggi, karena kehilangan darah dan infeksi. Namun, karena para dokter mengira bahwa membiarkan kehilangan darah akan mengobati penyakit, tukang cukur juga menggunakan lintah. Sementara itu, dokter menganggap diri mereka berada di atas operasi. Dokter kebanyakan mengamati pasien bedah dan menawarkan konsultasi, tetapi sebaliknya sering memilih pekerjaan akademisi, bekerja di universitas, atau memilih tinggal di istana tempat mereka merawat orang kaya.
rdf:langString
Cerusico è un termine con cui per molti secoli si indicò il chirurgo. La sua etimologia deriva dal greco (cheir-cheiros: mano ed ergon: lavoro) divenuto in latino chirurgicus e quindi in epoca medioevale cirugicus-cirugico ed infine cerusicus-cerusico. La figura del cerusico compare nel corso dell'Alto Medioevo, epoca in cui l'attività chirurgica viene relegata nelle mani di figure minori: barbieri, norcini, ambulanti.Questo atteggiamento può essere spiegato con la natura stessa dell'atto operatorio che, praticato a quei tempi senza alcuna anestesia e in condizioni igieniche precarie, risultava particolarmente cruento e rischioso tanto da essere ritenuto un atto indegno di un medico. Da notare che questo concetto si ritrova anche nel giuramento di Ippocrate che vietava a coloro che praticavano l'arte medica, di eseguire il taglio della pietra (la litotomia). La mancanza di cultura generale e medica non impedì a questi cerusici di raggiungere traguardi importanti. Spesso furono degli ottimi e provetti operatori in quanto quella chirurgia non richiedeva altro che velocità di esecuzione e manualità. L'ultima delle Novelle della Pescara di Gabriele D'Annunzio dove si narra la vicenda di un marinaio, gravemente ferito, che viene maldestramente operato da un suo compagno privo di ogni conoscenza scientifica, è intitolata, appunto, Il cerusico di mare.
rdf:langString
Cyrulik, balwierz, chirurg, felczer (łac. barbarius) – osoba, która dawniej zajmowała się zawodowo między innymi goleniem, kąpaniem, rwaniem zębów, nastawianiem złamań, puszczaniem krwi, a także nieskomplikowanymi operacjami i leczeniem lekkich chorób. Bardziej skomplikowanymi chorobami zajmowali się wykształceni na uniwersytetach medycy, natomiast balwierze wykorzystywali wiedzę ludową i doświadczenie. Balwierze mieli prawo wywieszania miednic, czyli znaku swojego cechu.
rdf:langString
De chirurgijn was een medisch behandelaar in de middeleeuwen en vroegmoderne tijd. Het vak van chirurgijn kwam voort uit het werk van de barbier, en hield zich vooral bezig met zaken waarbij bloed tevoorschijn kwam, dit in tegenstelling tot de universitair opgeleide artsen, die zich met interne geneeskunde bezighielden. Nicolaas de Graaff (1619 - ca. 1688), Wouter Schouten (1638-1704), Isaac Hendricksz Hartman (1632-1684) en Cornelis Solingen (1641-1687) waren chirurgijn in Nederland.
rdf:langString
理髪外科医（りはつげかい、英語: barber surgeon）とは、髪を切る理容師が人体を切る外科医の仕事を兼ねていた職業である。12世紀ごろから18世紀のヨーロッパに存在が確認される。理容外科医（りようげかい）、床屋外科医（とこやげかい）とも呼ばれる。 行っていた仕事としては、剃毛、散髪、化粧、ボディケア、抜歯、瀉血、浣腸、傷の縫合、戦傷の治療・四肢切断、助産師、ヘルニア切開手術、結石摘出、ブタの去勢などさまざまである。 理髪外科医は、職業の専門化によって仕事が無くなったが、床屋の看板サインポール、オーストラリアなどのイギリス連邦諸国で男性外科医を(Dr.)ではなくミスター(Mr.)と呼ぶ伝統などに名残がみられる。
rdf:langString
Barbeiro-cirurgião era uma das profissões mais comuns na área médica durante a Idade Média, que eram geralmente incumbidos do tratamento de soldados durante ou após batalhas. Nesta época, cirurgias em geral não eram realizadas por médicos, mas por barbeiros, que também faziam pequenas cirurgias nos ferimentos dos camponeses e sangrias. Comumente, os barbeiros-cirurgiões fixavam residência próxima a castelos, onde também forneciam serviços para os abastados.
rdf:langString
Цирю́льник (через польск. cyrulik от лат. chirurgus) — исторически парикмахер и банщик, владеющий элементарными приёмами хирургии. В армии Петра I — нестроевой низший медицинский чин. В каждом городе Европы к XII—XIII вв. была баня с парикмахерской при ней. Как и все ремесленники Средних веков, ее работники были объединены в цех. Квалификация банщика присваивалась цехом ученику только после нескольких лет (до семи) ученичества и после сдачи экзаменов в присутствии старейшин цеха банщиков, представителя городского совета и докторов медицины. Цех имел правила, касающиеся проводимых в бане процедур и платежей за услуги бани. Банщики имели право, кроме мытья, заниматься массажем, стричь, брить, вправлять вывихи, накладывать перевязки при переломах и ранах, вырывать больные зубы. Главная их деятельность, помимо стрижки и бритья, состояла в кровопусканиях путем надреза подкожных вен, что вплоть до XIX вв. считалось очень полезным: в традициях античной и средневековой медицины многие болезни объясняли застоем дурной крови, которую необходимо выпустить из тела. Поскольку о дезинфекции инструментов тогда не имели представления, подобные процедуры, проводимые в банях, вероятно, способствовали распространению заразных заболеваний. Средневековый цирюльник-ремесленник отличался от профессионального врача, получившего теоретическое медицинское образование по трудам Галена, Гиппократа, Аристотеля в университете. К тому же некоторые ученые врачи имели духовный сан, а священникам правила Четвертого Латеранского собора (1215 г.) запрещали лично резать тела и пачкать руки кровью, что и вело к дальнейшему разделению в Европе профессий медика и цирюльника-хирурга. Некоторые цирюльники серьезно совершенствовали свои навыки хирургии, имея большую реальную практику общения с ранами, травмами и кожными болезнями, тем более что распространение с XV в. огнестрельного оружия поставило их перед лицом проблем лечения огнестрельных ранений, не имевших аналогов в прошлом: появились методики перевязывания ран, извлечения пуль и осколков и т. п. С XVII—XVIII вв. началось разделение специальностей парикмахера и хирурга, когда хирургия окончательно стала частью настоящей профессиональной медицины. На Руси в допетровский период цирюльники были в составе Аптекарского приказа и присутствовали в воинских соединениях вместе с докторами, костоправами, аптекарями и лекарями. В воинском уставе Петра I было сказано: «Надлежит быть при всякой дивизии одному лекарю и одному штаб-лекарю, а во всяком полку полевому лекарю, також в каждой роте по цирюльнику» В соответствии со штатным расписанием, на одну роту (эскадрон) полагалось по одному цирюльнику.
rdf:langString
Циру́льник, цилю́рник, цилю́рик (не плутати з перукарем і голярем) — особа, що виконувала в старовину обов'язки лікаря, банника і перукаря. Слово цирульник походить від пол. cyrulik, що сходить через середньолатинське cirurgus до лат. chirurgicus («хірург»). Східнослов'янські форми цирульник, цилюрник утворені додаванням суфікса -ник, форми цилюрик, цилюрник виникли внаслідок метатези.
xsd:nonNegativeInteger
10716
