Austerity
http://dbpedia.org/resource/Austerity an entity of type: Thing
Austerität (von griechisch αὐστηρότης austērótēs, deutsch ‚Herbheit, Ernst, Strenge‘) bedeutet „Disziplin“, „Entbehrung“ oder „Sparsamkeit“. Der Begriff wird vor allem in ökonomischen Zusammenhängen gebraucht und ist eine Bezeichnung für eine strenge staatliche Haushaltspolitik, die einen ausgeglichenen Staatshaushalt und eine Verringerung der Staatsschulden (Austeritätspolitik, restriktive Fiskalpolitik, Sparpolitik) anstrebt. Als Austeritätsmaßnahmen werden Haushaltskürzungen und Steuererhöhungen in Zeiten schlechter wirtschaftlicher Entwicklung definiert.
rdf:langString
La austeridad económica o política de austeridad es una política económica basada en la reducción del gasto público que se impuso en muchos países tras la Gran Recesión de 2008. Si bien, históricamente, ese fue el período donde surgió el nombre, este tipo de política tenía antecedentes previos durante el siglo XX. La reducción del gasto público o de los presupuestos también se conocen como recortes (cutback, en inglés).
rdf:langString
Une politique de rigueur ou politique d'austérité est une politique économique de maîtrise ou de réduction des dépenses publiques dans le but de réduire le déficit. Elle est souvent alliée à une augmentation de l'imposition dans le but d'assainir les dépenses publiques. La mise en pratique d'une politique de rigueur peut passer par plusieurs canaux : politique budgétaire, politique fiscale, politique monétaire.
rdf:langString
In politica economica si definisce con il termine austerità la politica di bilancio restrittiva o di rigore dello Stato fatta di tagli alle spese pubbliche al fine di ridurre il deficit pubblico; il termine è usato principalmente in contesti economici per indicare la politica fiscale dello Stato che mira a raggiungere un equilibrato bilancio statale, fino all'optimum rappresentato dal pareggio di bilancio come espresso dall'omonimo teorema.
rdf:langString
緊縮財政政策（きんしゅくざいせいせいさく、英:Austerity measures policy, Fiscal consolidation policy, Fiscal austerity policy）または緊縮財政とは、政府支出の抑制や増税といった手段で、財政赤字の削減や財政黒字の拡大をしようとする試みのことである。
rdf:langString
Polityka zaciskania pasa (ang. austerity) – polityka zmniejszania deficytu budżetowego poprzez gwałtowne cięcia wydatków państwa. Przykładem polityki zaciskania pasa jest Grecja po kryzysie zadłużenia w 2009.
rdf:langString
緊縮政策（英語：Austerity）是一套政治經濟政策，旨在通過削減支出，增加稅收或兩者結合來減少政府預算赤字。一個國家的政府若發現難以償還國家債務，便會考慮採用緊縮政策。這些政策旨在通過拉近政府收支差距來減少預算赤字，減輕還債難度。緊縮政策還能向債權人和信貸評級機構展示政府的財政紀律。 在大多數宏觀經濟學模型中，緊縮政策通常伴隨下降而使失業率上升。削減政府支出會減少的就業機會，這亦可能發生在身上。此外，加稅可以通過減少家庭可支配收入來減少消費。有人認為減少支出可能導致更高的債務GDP比率，因為政府支出本身就是GDP的組成部分。例如在大蕭條之後，雖然預算赤字有所減少，但很多歐洲國家執行緊縮政策之後均出現了失業率上升和債務GDP比率上升的情況。 當一個經濟體在處於或接近產能狀態運作時，較高的短期赤字支出（刺激）可能會導致利率上升，導致私人投資減少，進一步壓抑經濟增長。在的地方，刺激措施可能導致就業和產出增加。
rdf:langString
التقشف هو مصطلح يشير في علم الاقتصاد إلى السياسة الحكومية الرامية إلى خفض الإنفاق وغالبًا ما يكون ذلك من خلال تقليص الخدمات العامة. في كثير من الأحيان، تلجأ الحكومات إلى الإجراءات التقشفية بهدف خفض العجز في الموازنة، وغالبًا ما تترافق خطط التقشف مع زيادة الضرائب. التقشف بالمعنى العام يُقصد به صعوبة العيش وخشونته، بسبب عدم كفاية حاجيات الإنسان وهو، في الاصطلاح السياسي: برنامج حكومي ذو طابع اقتصادي، يستهدف الحد من الإسراف من زيادة الإنفاق على السلع الاستهلاكية؛ وتشجيع الادخار، والعمل على مضاعفة الإنتاج؛ علاجاً لأزمة اقتصادية، تمر بها البلاد.
rdf:langString
Λιτότητα καλείται ένα σύνολο πολιτικοοικονομικών πολιτικών που στοχεύουν στη μείωση των ελλειμμάτων του κρατικού προϋπολογισμού μέσω περικοπών δαπανών, αυξήσεων φόρων ή συνδυασμού και των δύο. Υπάρχουν τρεις κύριοι συνδυασμοί, υψηλότεροι φόροι που στοχεύουν στη χρηματοδότηση των δαπανών όπως η αύξησή τους σε συνδυασμό με τη μείωση των δαπανών και χαμηλότεροι φόροι με χαμηλότερες κρατικές δαπάνες. Τα μέτρα λιτότητας χρησιμοποιούνται συχνά από κυβερνήσεις όταν υπάρχει δυσκολία στον δανεισμό. Τα μέτρα αποσκοπούν στη μείωση του δημοσιονομικού ελλείμματος φέρνοντας τα δημόσια έσοδα πιο κοντά στις δαπάνες. Οι υποστηρικτές αυτών των μέτρων δηλώνουν ότι αυτό μειώνει το ποσό του απαιτούμενου δανεισμού και μπορεί επίσης να επιδείξει τη δημοσιονομική πειθαρχία της κυβέρνησης στους πιστωτές και τους ο
rdf:langString
Austerity is a set of political-economic policies that aim to reduce government budget deficits through spending cuts, tax increases, or a combination of both. There are three primary types of austerity measures: higher taxes to fund spending, raising taxes while cutting spending, and lower taxes and lower government spending. Austerity measures are often used by governments that find it difficult to borrow or meet their existing obligations to pay back loans. The measures are meant to reduce the budget deficit by bringing government revenues closer to expenditures. Proponents of these measures state that this reduces the amount of borrowing required and may also demonstrate a government's fiscal discipline to creditors and credit rating agencies and make borrowing easier and cheaper as a
rdf:langString
Severŝparado aŭ aŭstereco estas aro de ekonomiaj politikoj enordigitaj celante malgrandigi registarajn buĝetajn deficitojn, speciale dum ekonomia malkresko. Politikoj sub la esprimo 'severŝparadaj rimedoj' ofte enhavas elspezajn haltojn, impostajn altigojn aŭ kombino de ambaŭ, kaj povas esti uzataj por montri la registaran fiskan disciplinemon al pruntistoj kaj agentejoj de kredittakso, alproksimigante la enspezojn al la elspezoj.
rdf:langString
Pengetatan anggaran atau austeritas adalah serangkaian kebijakan ekonomi yang diterapkan dengan tujuan mengurangi defisit anggaran pemerintah. Pengetatan anggaran meliputi pemangkasan belanja, peningkatan pajak, atau campuran keduanya. Kebijakan-kebijakan tersebut dijalankan untuk menunjukkan kedisiplinan pemerintah secara fiskal kepada kreditur dan dengan menyamakan pendapatan dengan pengeluaran. Karena belanja pemerintah turut menentukan angka produk domestik bruto (PDB), pengurangan belanja akan menaikkan , tolak ukur beban utang negara.
rdf:langString
Een sober beleid (Engels: austerity) is een economisch beleid met doel om het begrotingstekort van de overheid te verminderen door bezuinigingen, belastingverhogingen of een mix van beide. Sobere maatregelen worden vaak gebruikt door regeringen die het moeilijk vinden om te lenen, of om te voldoen aan het terugbetalen van leningen. De maatregelen zijn bedoeld om de staatsschulden af te betalen door de overheidsinkomsten gelijk te stellen met de uitgaven. Dit vermindert het aantal nieuwe leningen en kan de fiscale discipline van een overheid aantonen aan crediteuren en kredietbeoordelaars, waardoor het lenen gemakkelijker of goedkoper wordt.
rdf:langString
Austeridade é um conjunto de políticas político-económicas que visam reduzir os déficits orçamentários do governo por meio de cortes de gastos, aumento de impostos ou uma combinação de ambos. As medidas de austeridade são frequentemente utilizadas por governos que têm dificuldade em contrair empréstimos ou cumprir as suas obrigações existentes de pagar os empréstimos. As medidas têm como objetivo reduzir o déficit orçamentário, aproximando as receitas do governo das despesas. Isso reduz a quantidade de empréstimos necessários e também pode demonstrar a disciplina fiscal do governo para os credores e agências de classificação de crédito e, como resultado, tornar o empréstimo mais fácil ou mais barato. Austeridade é decorrente nas discussões de Economia, com principalmente liberais ortodoxos
rdf:langString
Политика жёсткой экономии (также политика экономии, политика строгой экономии) — одна из разновидностей бюджетной политики государственного аппарата страны, переживающей тяжёлое в финансово-экономическом отношении время (кризис, рецессия, депрессия). Подобный курс, как правило, является ответом на ряд негативных явлений в экономике, вызванных кризисом перепроизводства (например, политика жёсткой экономии в Румынии 1980-х годов), а также кризисом перекредитования, дефицитов бюджета и/или операций по текущим счетам (например, Европейский долговой кризис после 2008 года).
rdf:langString
Політика жорсткої економії (також політика економії, політика суворої економії) — один з різновидів бюджетної політики державного апарату країни, яка переживає важкий в фінансово-економічному відношенні час (кризу, рецесію, депресію). Подібний курс, як правило, є відповіддю на ряд негативних явищ в економіці, викликаних кризою перевиробництва (наприклад, політика жорсткої економії в Румунії 1980-х років), а також кризою перекредитування, дефіцитів бюджету та/або операцій за поточними рахунками (наприклад, Європейська боргова криза після 2008 року).
rdf:langString
rdf:langString
Austerity
rdf:langString
تقشف
rdf:langString
Austerität
rdf:langString
Λιτότητα
rdf:langString
Severŝparado
rdf:langString
Austeridad económica
rdf:langString
Pengetatan anggaran
rdf:langString
Politique de rigueur
rdf:langString
Austerità
rdf:langString
緊縮財政政策
rdf:langString
Sober beleid
rdf:langString
Polityka zaciskania pasa
rdf:langString
Austeridade
rdf:langString
Политика жёсткой экономии
rdf:langString
Політика жорсткої економії
rdf:langString
緊縮政策
xsd:integer
684037
xsd:integer
1124545768
rdf:langString
التقشف هو مصطلح يشير في علم الاقتصاد إلى السياسة الحكومية الرامية إلى خفض الإنفاق وغالبًا ما يكون ذلك من خلال تقليص الخدمات العامة. في كثير من الأحيان، تلجأ الحكومات إلى الإجراءات التقشفية بهدف خفض العجز في الموازنة، وغالبًا ما تترافق خطط التقشف مع زيادة الضرائب. التقشف بالمعنى العام يُقصد به صعوبة العيش وخشونته، بسبب عدم كفاية حاجيات الإنسان وهو، في الاصطلاح السياسي: برنامج حكومي ذو طابع اقتصادي، يستهدف الحد من الإسراف من زيادة الإنفاق على السلع الاستهلاكية؛ وتشجيع الادخار، والعمل على مضاعفة الإنتاج؛ علاجاً لأزمة اقتصادية، تمر بها البلاد. لقد مارست العديد من الدول تلك السياسة ومن أبرز تلك الدول هي إسبانيا وفرنسا وبريطانيا والمغرب والجزائر والسودان واليونان. وقد شهدت اليونان كثيرا من موجات الغضب الشعبي العارمة حيال تطبيق تلك السياسة وحرمان الشعب من جزء من الرفاهية المطلوبة. ولكن تبقى سياسة التقشف هي الحل الوحيد أمام أي دولة تعاني من مشكلة اقتصادية مثل العجز في الموازنة وانخفاض الإيرادات مقارنة بالنفقات العامة للدولة إلى أن تقوم تلك الدول بزيادة الإنتاجية وبالتالي زيادة إيراداتها حتى تخرج من تلك الأزمة. يمكن لأي فرد استخدام سياسة التقشف في حياته اليومية للتخفيف من مصروفه، كما تستخدمه الشركات حين تلجأ إلى خفض نفقاتها من خلال تسريح بعض الموظفين وتخفيض الرواتب ووقف المصاريف غير المنتجة. وكذلك تفعل الحكومات حين تضطرها الظروف إلى تقليص نفقاتها أيضاً. إذا التقشف هو إجراء قد يفرض نفسه على القطاعين الخاص والعام حين تنخفض المداخيل وتصبح غير كافية لتغطية المصاريف، فيتم اللجوء إلى خيار تقليص النفقات، لأحداث التوازن بينها وبين الإيرادات.
rdf:langString
Λιτότητα καλείται ένα σύνολο πολιτικοοικονομικών πολιτικών που στοχεύουν στη μείωση των ελλειμμάτων του κρατικού προϋπολογισμού μέσω περικοπών δαπανών, αυξήσεων φόρων ή συνδυασμού και των δύο. Υπάρχουν τρεις κύριοι συνδυασμοί, υψηλότεροι φόροι που στοχεύουν στη χρηματοδότηση των δαπανών όπως η αύξησή τους σε συνδυασμό με τη μείωση των δαπανών και χαμηλότεροι φόροι με χαμηλότερες κρατικές δαπάνες. Τα μέτρα λιτότητας χρησιμοποιούνται συχνά από κυβερνήσεις όταν υπάρχει δυσκολία στον δανεισμό. Τα μέτρα αποσκοπούν στη μείωση του δημοσιονομικού ελλείμματος φέρνοντας τα δημόσια έσοδα πιο κοντά στις δαπάνες. Οι υποστηρικτές αυτών των μέτρων δηλώνουν ότι αυτό μειώνει το ποσό του απαιτούμενου δανεισμού και μπορεί επίσης να επιδείξει τη δημοσιονομική πειθαρχία της κυβέρνησης στους πιστωτές και τους οργανισμούς αξιολόγησης πιστοληπτικής ικανότητας και να κάνει τον δανεισμό ευκολότερο. Στα περισσότερα μακροοικονομικά μοντέλα, οι πολιτικές λιτότητας μειώνουν τις κρατικές δαπάνες οδηγούν σε αύξηση της ανεργίας βραχυπρόθεσμα. Τα μέτρα επηρεάζουν άμεσα τον δημόσιο τομέα αλλά ο ιδιωτικός δεν μένει ανέπαφος. Η αύξηση τον φόρων οδηγεί στη μείωση της κατανάλωσης μειώνοντας το διαθέσιμο εισόδημα των νοικοκυριών. Αυτό τείνει επίσης να μειώσει την απασχόληση βραχυπρόθεσμα. Οι μειωμένες κρατικές δαπάνες ενδέχεται να μειώσουν την αύξηση του ΑΕΠ βραχυπρόθεσμα, καθώς οι δημόσιες δαπάνες αποτελούν οι ίδιες συστατικό του. Στον απόηχο της Κρίσης του 2008, τα μέτρα λιτότητας σε πολλές ευρωπαϊκές χώρες ακολουθήθηκαν από αύξηση της ανεργίας και επιβράδυνση της αύξησης του ΑΕΠ. Το αποτέλεσμα ήταν η αύξηση των αναλογιών χρέους προς ΑΕΠ παρά τις μειώσεις των δημοσιονομικών ελλειμμάτων.
rdf:langString
Austerity is a set of political-economic policies that aim to reduce government budget deficits through spending cuts, tax increases, or a combination of both. There are three primary types of austerity measures: higher taxes to fund spending, raising taxes while cutting spending, and lower taxes and lower government spending. Austerity measures are often used by governments that find it difficult to borrow or meet their existing obligations to pay back loans. The measures are meant to reduce the budget deficit by bringing government revenues closer to expenditures. Proponents of these measures state that this reduces the amount of borrowing required and may also demonstrate a government's fiscal discipline to creditors and credit rating agencies and make borrowing easier and cheaper as a result. In most macroeconomic models, austerity policies which reduce government spending lead to increased unemployment in the short term. These reductions in employment usually occur directly in the public sector and indirectly in the private sector. Where austerity policies are enacted using tax increases, these can reduce consumption by cutting household disposable income. Reduced government spending can reduce GDP growth in the short term as government expenditure is itself a component of GDP. In the longer term, reduced government spending can reduce GDP growth if, for example, cuts to education spending leave a country's workforce less able to do high-skilled jobs or if cuts to infrastructure investment impose greater costs on business than they saved through lower taxes. In both cases, if reduced government spending leads to reduced GDP growth, austerity may lead to a higher debt-to-GDP ratio than the alternative of the government running a higher budget deficit. In the aftermath of the Great Recession, austerity measures in many European countries were followed by rising unemployment and slower GDP growth. The result was increased debt-to-GDP ratios despite reductions in budget deficits. Theoretically in some cases, particularly when the output gap is low, austerity can have the opposite effect and stimulate economic growth. For example, when an economy is operating at or near capacity, higher short-term deficit spending (stimulus) can cause interest rates to rise, resulting in a reduction in private investment, which in turn reduces economic growth. Where there is excess capacity, the stimulus can result in an increase in employment and output. Alberto Alesina, Carlo Favero, and Francesco Giavazzi argue that austerity can be expansionary in situations where government reduction in spending is offset by greater increases in aggregate demand (private consumption, private investment, and exports).
rdf:langString
Austerität (von griechisch αὐστηρότης austērótēs, deutsch ‚Herbheit, Ernst, Strenge‘) bedeutet „Disziplin“, „Entbehrung“ oder „Sparsamkeit“. Der Begriff wird vor allem in ökonomischen Zusammenhängen gebraucht und ist eine Bezeichnung für eine strenge staatliche Haushaltspolitik, die einen ausgeglichenen Staatshaushalt und eine Verringerung der Staatsschulden (Austeritätspolitik, restriktive Fiskalpolitik, Sparpolitik) anstrebt. Als Austeritätsmaßnahmen werden Haushaltskürzungen und Steuererhöhungen in Zeiten schlechter wirtschaftlicher Entwicklung definiert.
rdf:langString
Severŝparado aŭ aŭstereco estas aro de ekonomiaj politikoj enordigitaj celante malgrandigi registarajn buĝetajn deficitojn, speciale dum ekonomia malkresko. Politikoj sub la esprimo 'severŝparadaj rimedoj' ofte enhavas elspezajn haltojn, impostajn altigojn aŭ kombino de ambaŭ, kaj povas esti uzataj por montri la registaran fiskan disciplinemon al pruntistoj kaj agentejoj de kredittakso, alproksimigante la enspezojn al la elspezoj. En la plejparto de la makroekonomikaj ŝablonoj, severŝparado ĝenerale plialtigas maldungecon pro la halto de registaraj elspezoj, kiuj malgrandigas postenojn en la publika aŭ/kaj en la privata sektoro. Intertempe, impostaj altigoj malpligrandigas enspezoj de la civitanoj, tielmaniere malpligrandigante konsumadon. Ĉar registara elspezado kontribuas al la malneta enlanda produkto (MEP), malgrandigi la elspezadon povas doni pli altan ŝuldo-al-MEP-proporcion, grava mezurilo de landa ŝulda ŝarĝo. Kiam ekonomio funkcias kvazaŭ plenpotence, pli grandaj nedaŭraj deficita elspezo (stimulo) kaŭzeblas interezoj kreski, do malgrandigante privatan investadon, kiu siavice malgrandigas ekonomian kreskon. En situacio de superplenpotenco, tamen, la stimulo povas rezulti altigon en dungado kaj produktado. Historia ekzemplero, en kiu severŝparo fiaskis, estis ekde 2010, post la ekonomia krizo de 2008, kiam multaj Eŭropaj landoj realigis tiujn politikojn: maldungeco kaj ŝuldo-al-MEP-proporcio kreskis, malgraŭ malgrandigoj en buĝetaj decitioj (rilate al la MEP). Alia ekzemplo de tre severa severŝparado estas la celata politiko de prezidanto Michel Temer de Brazilo.
rdf:langString
La austeridad económica o política de austeridad es una política económica basada en la reducción del gasto público que se impuso en muchos países tras la Gran Recesión de 2008. Si bien, históricamente, ese fue el período donde surgió el nombre, este tipo de política tenía antecedentes previos durante el siglo XX. La reducción del gasto público o de los presupuestos también se conocen como recortes (cutback, en inglés).
rdf:langString
Une politique de rigueur ou politique d'austérité est une politique économique de maîtrise ou de réduction des dépenses publiques dans le but de réduire le déficit. Elle est souvent alliée à une augmentation de l'imposition dans le but d'assainir les dépenses publiques. La mise en pratique d'une politique de rigueur peut passer par plusieurs canaux : politique budgétaire, politique fiscale, politique monétaire.
rdf:langString
Pengetatan anggaran atau austeritas adalah serangkaian kebijakan ekonomi yang diterapkan dengan tujuan mengurangi defisit anggaran pemerintah. Pengetatan anggaran meliputi pemangkasan belanja, peningkatan pajak, atau campuran keduanya. Kebijakan-kebijakan tersebut dijalankan untuk menunjukkan kedisiplinan pemerintah secara fiskal kepada kreditur dan dengan menyamakan pendapatan dengan pengeluaran. Dalam sebagian besar model ekonomi makro, pengetatan anggaran umumnya menaikkan angka pengangguran seiring menurunnya belanja pemerintah, mengurangi lapangan pekerjaan di sektor publik dan/atau swasta. Sementara itu, peningkatan pajak menurunkan pendapatan rumah tangga sehingga mengurangi belanja dan konsumsi. Karena belanja pemerintah turut menentukan angka produk domestik bruto (PDB), pengurangan belanja akan menaikkan , tolak ukur beban utang negara. Ketika ekonomi berjalan hampir 100%, jangka pendek yang lebih tinggi (stimulus) akan menaikkan suku bunga, menurunkan jumlah investasi swasta, dan menghambat pertumbuhan ekonomi. Ketika ekonomi berjalan melebihi 100%, stimulus akan menambah lapangan pekerjaan dan produski. Contoh kegagalan pengetatan anggaran dapat diamati setelah Resesi Besar. Negara-negara Eropa saat itu menerapkan kebijakan pengetatan anggaran. Akibatnya, tingkat pengangguran dan rasio utang-PDB naik drastis meski turun (relatif terhadap PDB).
rdf:langString
In politica economica si definisce con il termine austerità la politica di bilancio restrittiva o di rigore dello Stato fatta di tagli alle spese pubbliche al fine di ridurre il deficit pubblico; il termine è usato principalmente in contesti economici per indicare la politica fiscale dello Stato che mira a raggiungere un equilibrato bilancio statale, fino all'optimum rappresentato dal pareggio di bilancio come espresso dall'omonimo teorema.
rdf:langString
緊縮財政政策（きんしゅくざいせいせいさく、英:Austerity measures policy, Fiscal consolidation policy, Fiscal austerity policy）または緊縮財政とは、政府支出の抑制や増税といった手段で、財政赤字の削減や財政黒字の拡大をしようとする試みのことである。
rdf:langString
Polityka zaciskania pasa (ang. austerity) – polityka zmniejszania deficytu budżetowego poprzez gwałtowne cięcia wydatków państwa. Przykładem polityki zaciskania pasa jest Grecja po kryzysie zadłużenia w 2009.
rdf:langString
Een sober beleid (Engels: austerity) is een economisch beleid met doel om het begrotingstekort van de overheid te verminderen door bezuinigingen, belastingverhogingen of een mix van beide. Sobere maatregelen worden vaak gebruikt door regeringen die het moeilijk vinden om te lenen, of om te voldoen aan het terugbetalen van leningen. De maatregelen zijn bedoeld om de staatsschulden af te betalen door de overheidsinkomsten gelijk te stellen met de uitgaven. Dit vermindert het aantal nieuwe leningen en kan de fiscale discipline van een overheid aantonen aan crediteuren en kredietbeoordelaars, waardoor het lenen gemakkelijker of goedkoper wordt. De maatregelen beïnvloeden niet alleen de staatsschuld maar ook het bruto binnenlands product, zodat het netto resultaat een stijging van de staatsschuld in BBP-termen kan zijn. Een sober beleid doet normaal ook de werkloosheid toenemen, via een vermindering van de totale vraag (rechtstreeks in het geval van lagere overheidsuitgaven of via een verminderd beschikbaar inkomen in het geval van belastingverhogingen). In de Eurozone verplicht het Stabiliteits- en groeipact lidstaten met een begrotingstekort van meer dan 3% van het BBP om een sober beleid te voeren.
rdf:langString
Austeridade é um conjunto de políticas político-económicas que visam reduzir os déficits orçamentários do governo por meio de cortes de gastos, aumento de impostos ou uma combinação de ambos. As medidas de austeridade são frequentemente utilizadas por governos que têm dificuldade em contrair empréstimos ou cumprir as suas obrigações existentes de pagar os empréstimos. As medidas têm como objetivo reduzir o déficit orçamentário, aproximando as receitas do governo das despesas. Isso reduz a quantidade de empréstimos necessários e também pode demonstrar a disciplina fiscal do governo para os credores e agências de classificação de crédito e, como resultado, tornar o empréstimo mais fácil ou mais barato. Austeridade é decorrente nas discussões de Economia, com principalmente liberais ortodoxos e por "Austríacos" defendendo completamente a sua necessidade e com Economistas "desenvolvimentistas" e marxistas Contra a Austeridade Fiscal Na Europa, essa discussão é comum em muitos países e virou tema central de diversos debates políticos entre grandes nomes da política europeia, não possuindo claramente um "lado político", já que existem pessoas do lado mais a esquerda do debate público que defendem e criticam a austeridade fiscal, e a mesma coisa na Direita Política pois existe um consenso de que estas medidas causam sofrimento. Podemos ter como exemplo de pessoas da Esquerda Política que não gostam das medidas de Austeridade, temos Ólafur Ragnar Grimsson, que já assumiu o cargo de presidente da Islândia relata que, segundo sua visão, a Islândia conseguiu sair da Crise de 2008 que abalou o mundo, pois, houve uma recusa de seu governo, a adotar as medidas de austeridade fiscal. Outro exemplo de nomes da Esquerda Política contra a Austeridade Fiscal é François Hollande, ex-presidente francês que ganhou a eleição de 2012 na França, usando uma bandeira contra as medidas de Austeridade Fiscal. Por outro lado, podemos observar nomes da Esquerda, que apoiam as medidas de austeridade fiscal, como o Presidente da Áustria van der Bellen que é apoiador de medidas ortodoxas e austeras, combatendo um populismo anti-austero por parte da Direita Austríaca, como Helle Thorning-Schmidt, ex-primeira-ministra da Dinamarca que acredita na conciliação da Austeridade Fiscal com Alto Crescimento Económico que é um ponto, onde Pessoas que são contra a Austeridade Fiscal, alegam que são incompatíveis. Olhando no lado mais a Direita, temos a Alemã, Angela Merkel como a Grande Representante da Austeridade na Europa , como também podemos ver a austeridade no Governo de Mariano Rajoy, ex-primeiro ministro espanhol que foi marcado por estas medidas, como também, vemos nomes como Boris Johnson, Primeiro-Ministro Britânico que é contra a austeridade.
rdf:langString
Политика жёсткой экономии (также политика экономии, политика строгой экономии) — одна из разновидностей бюджетной политики государственного аппарата страны, переживающей тяжёлое в финансово-экономическом отношении время (кризис, рецессия, депрессия). Подобный курс, как правило, является ответом на ряд негативных явлений в экономике, вызванных кризисом перепроизводства (например, политика жёсткой экономии в Румынии 1980-х годов), а также кризисом перекредитования, дефицитов бюджета и/или операций по текущим счетам (например, Европейский долговой кризис после 2008 года). Политика жёсткой экономии выражается в первую очередь в урезании зарплат и соцпакетов работников бюджетной сферы, сокращении пенсии и других социально ориентированных программ при параллельном увеличении налоговых сборов. В современной экономике свободного потребления политика жёсткой экономии в целом признана неэффективным средством борьбы с кризисными явлениями так как она фактически вводит экономику страны в состояние постоянной «дефляционной спирали». Тем не менее, часто исходя из политических, а не финансово-экономических соображений, политика жёсткой экономии продолжает применяться, а иногда и навязываться странам, утратившим контроль над своими финансами. Основной мотивацией в таких случаях является стремление снизить дефицит бюджета страны, а также сохранить единую европейскую валюту евро как символа единства ряда стран Европы. При этом политика жёсткой экономии может сочетаться и с другими «карательными» мерами, например, частичная экспроприация индивидуальных банковских вкладов государством (например, заморозкой банковских счетов, ограничениями на вывоз капитала и прочего, как это было во время финансового кризиса на Кипре в 2012—2013 годах). В тех ситуациях, когда за политикой экономии стоят определённые политические круги, возможен рост антиправительственных настроений, часто направленных не только против определённого круга политиков, но и против тех государств, к которым они принадлежат (например, рост антигерманских настроений в Греции и на Кипре).
rdf:langString
Політика жорсткої економії (також політика економії, політика суворої економії) — один з різновидів бюджетної політики державного апарату країни, яка переживає важкий в фінансово-економічному відношенні час (кризу, рецесію, депресію). Подібний курс, як правило, є відповіддю на ряд негативних явищ в економіці, викликаних кризою перевиробництва (наприклад, політика жорсткої економії в Румунії 1980-х років), а також кризою перекредитування, дефіцитів бюджету та/або операцій за поточними рахунками (наприклад, Європейська боргова криза після 2008 року). Політика жорсткої економії виражається в першу чергу в урізанні зарплат і соцпакетів працівників бюджетної сфери, скороченні пенсії та інших соціально орієнтованих програм при паралельному збільшенні податкових зборів. В сучасній економіці вільного споживання політика жорсткої економії в цілому визнана неефективним засобом боротьби з кризовими явищами, так як вона фактично вводить економіку країни в стан постійної «дефляційної спіралі». Однак, часто виходячи з політичних, а не фінансово-економічних міркувань, політика жорсткої економії продовжує застосовуватися, а іноді і нав'язуватися країнам, що втратили контроль над своїми фінансами. Основною мотивацією в таких випадках є прагнення знизити дефіцит бюджету країни, а також зберегти, як в ЄС, єдину європейську валюту євро як символу єдності ряду країн Європи. При цьому політика жорсткої економії може поєднуватися і з іншими «каральними» заходами, наприклад, часткова експропріація індивідуальних банківських вкладів державою (наприклад, заморожуванням банківських рахунків, обмеженнями на вивезення капіталу та іншого, як це було під час ). У випадках, коли за політикою економії стоять певні політичні кола, можливе зростання антиурядових настроїв, часто спрямованих не тільки проти певного кола політиків, а й проти тих держав, до яких вони належать (наприклад, зростання антинімецьких настроїв в Греції та на Кіпрі). Політика суворої економії супроводжується масовими протестами, але незважаючи на це, в 2013 році, ряд урядів країн Єврозони продовжував або продовжує дотримуватися даного курсу внутрішньої політики (Іспанія, Греція, Кіпр, Португалія).
rdf:langString
緊縮政策（英語：Austerity）是一套政治經濟政策，旨在通過削減支出，增加稅收或兩者結合來減少政府預算赤字。一個國家的政府若發現難以償還國家債務，便會考慮採用緊縮政策。這些政策旨在通過拉近政府收支差距來減少預算赤字，減輕還債難度。緊縮政策還能向債權人和信貸評級機構展示政府的財政紀律。 在大多數宏觀經濟學模型中，緊縮政策通常伴隨下降而使失業率上升。削減政府支出會減少的就業機會，這亦可能發生在身上。此外，加稅可以通過減少家庭可支配收入來減少消費。有人認為減少支出可能導致更高的債務GDP比率，因為政府支出本身就是GDP的組成部分。例如在大蕭條之後，雖然預算赤字有所減少，但很多歐洲國家執行緊縮政策之後均出現了失業率上升和債務GDP比率上升的情況。 當一個經濟體在處於或接近產能狀態運作時，較高的短期赤字支出（刺激）可能會導致利率上升，導致私人投資減少，進一步壓抑經濟增長。在的地方，刺激措施可能導致就業和產出增加。
xsd:nonNegativeInteger
90129
