Atomic nucleus
http://dbpedia.org/resource/Atomic_nucleus an entity of type: Thing
Atomové jádro je vnitřní kladně nabitá část atomu a tvoří jeho hmotnostní i prostorové centrum. Atomové jádro představuje 99,9 % hmotnosti atomu. Průměr jádra činí přibližně 10−15 m, což je přibližně 100 000× méně než průměr celého atomu. Existence atomového jádra byla poprvé pozorována v Rutherfordově experimentu, na jehož základě vznikl tzv. planetární model atomu.
rdf:langString
Atomo-nukleoa edo nukleo atomikoa atomo baten erdigunea da, non bere masa guztiaren % 99,99 baino gehiago dagoen. Protoiz eta neutroiz osatua dago (nukleoi deituak), elkarrekintza nuklear bortitzaren bidez elkartuta mantentzen direnak. Nukleoan dagoen protoi kopuruak elementu kimikoa zein den adierazten du. Nukleoan protoi kopuru bera baina neutroi kopuru ezberdina duten atomoei isotopo deritze. Protoiek nukleoari karga elektriko positiboa ematen diote, hain zuzen ere protoien kargen baturaren balioa duena. Atomo nukleoaren existentzia Geiger-Marsden saiakuntzaren bidez ebatzi zen.
rdf:langString
原子核（げんしかく、（英: atomic nucleus）は、単に核（かく、（英: nucleus）ともいい、電子と共に原子を構成している。原子の中心に位置する核子の塊であり、正の電荷を帯びている。核子は、基本的には陽子と中性子から成っているが、通常の水素原子（軽水素）のみ、陽子1個だけである。陽子と中性子の個数、すなわち質量数によって原子核の種類（核種）が決まる。 原子核の質量を半経験的に説明する、ヴァイツゼッカー＝ベーテの質量公式（原子核質量公式、他により改良された公式が存在する）がある。
rdf:langString
In chimica e in fisica con il termine nucleo atomico generalmente si intende la parte centrale, densa, di un atomo, costituita da protoni che possiedono carica positiva e neutroni che non posseggono carica, detti collettivamente nucleoni. È oggetto di studio della chimica nucleare e della fisica nucleare.
rdf:langString
Atomkärnan är en samling av neutroner och protoner som sitter ihop. Atomkärnor bildar tillsammans med elektroner en atom. Antalet protoner i kärnan bestämmer vilket grundämne och antalet neutroner vilken isotop som atomen utgör. Väteatomkärnan är den enklaste, bestående av endast en proton. I atomkärnan är det huvudsakligen två krafter som spelar roll - den elektromagnetiska kraften och den starka kärnkraften. Den elektromagnetiska kraften verkar repellerande då atomkärnans elektriska laddning är positiv. Den starka kärnkraften, som verkar mellan kärnpartiklar, är den attraherande kraften.
rdf:langString
原子核（德语：Atomkern，英语：Atomic nucleus）是原子的组成部分，位于原子的中央，占有原子的大部分质量。組成原子核的有中子和質子。当周围有和其中质子等量的电子围绕时，构成的是原子。原子核極其渺小，比如鈾的的原子半徑/原子核半徑比例是26634，而氫是60250。
rdf:langString
النواة (الجمع: نَوَيات ونوىً) هي الجزء المركزي من الذرة الذي تتكثف فيه كتلة الذرة وتتكون معظم كتلتها من البروتونات موجبة الشحنة والنيوترونات المتعادلة الشحنة لتكون النواة بالمحصلة موجبة الشحنة، وشحنة البروتونات الموجبة عددياً تساوي شحنة الألكترونات السالبة لذلك تكون الذرة متعادلة كهربياً. وهي أطروحة تفسير بنية الذرة على شكل نواة موجبة الشحنة تدور حولها إلكترونات سالبة الشحنة تعود لنتائج تجربة رذرفورد في عام 1911، وهو التفسير الذي هدم التصور السابق لبنية الذرة على أنها توزيع متوازن نسبيا للكلتة. تجمع مكونات النواة طاقة كبيرة جدا وهي قوى الترابط النووى وهي أكبر قوى نعرفها بين الجسيمات الأولية ولكن تأثيرها يكون على مسافة صغيرة جدا في حدود قطر النواة.
rdf:langString
El nucli atòmic és la part central de l'àtom que conté la major part de la matèria que el forma però que, tanmateix, n'ocupa un volum relativament molt petit. Està format per barions, concretament per protons i neutrons, en nombre variable, però sempre més neutrons que protons. En són una excepció el nucli de l'hidrogen ordinari (format per un únic protó) i els dels àtoms més lleugers, en què el nombre de protons i el de neutrons sol ser igual. El nombre de protons s'anomena nombre atòmic i és el paràmetre que determina a quin element químic correspon l'àtom. El nombre de neutrons d'àtoms del mateix element pot ser variable: els nuclis amb el mateix nombre atòmic, però diferent nombre de neutrons, s'anomenen isòtops.
rdf:langString
Ο πυρήνας είναι μία πολύ μικρή περιοχή στο κέντρο του ατόμου (οι διαστάσεις του πυρήνα είναι 5 τάξεις μεγέθους, δηλαδή 100.000 φορές μικρότερες από τις ατομικές διαστάσεις που είναι της τάξης των 10-10 m ή 1 Å), η οποία περιέχει σχεδόν το σύνολο της μάζας του ατόμου μιας και τα νουκλεόνια από τα οποία αποτελείται, δηλαδή, τα θετικά φορτισμένα πρωτόνια και τα ηλεκτρικά ουδέτερα νετρόνια έχουν περίπου 1836 και 1838 φορές αντίστοιχα μεγαλύτερη μάζα από τα αρνητικά φορτισμένα ηλεκτρόνια που κινούνται (μόνο την πιθανότητα εύρεσης ενός ηλεκτρονίου μπορούμε να γνωρίζουμε γύρω από τον πυρήνα, όπως καθορίζει η κβαντική μηχανική) γύρω του.
rdf:langString
Der Atomkern ist der positiv geladene innere Teil eines Atoms. Die Unterteilung eines Atoms in Atomkern und Atomhülle geht auf Ernest Rutherford zurück, der 1911 in Streuexperimenten zeigte, dass Atome aus einem winzigen, kompakten Kern in einer leichten Hülle bestehen müssen. Dabei hat der Atomkern zwar einen 20.000 bis 150.000 Mal kleineren Durchmesser als die Atomhülle, beherbergt aber mehr als 99,9 Prozent der Masse des gesamten Atoms. Der Atomkern besteht aus Protonen und (außer bei 1H) Neutronen. Der Atomkern bestimmt durch seine Protonenzahl (auch Kernladungszahl, Ordnungszahl) die Anzahl der Elektronen eines elektrisch neutralen Atoms, dadurch auch die Struktur der Elektronenhülle und somit die chemischen Eigenschaften des Atoms. Protonen und Neutronen werden im Kern durch Kernkräf
rdf:langString
The atomic nucleus is the small, dense region consisting of protons and neutrons at the center of an atom, discovered in 1911 by Ernest Rutherford based on the 1909 Geiger–Marsden gold foil experiment. After the discovery of the neutron in 1932, models for a nucleus composed of protons and neutrons were quickly developed by Dmitri Ivanenko and Werner Heisenberg. An atom is composed of a positively charged nucleus, with a cloud of negatively charged electrons surrounding it, bound together by electrostatic force. Almost all of the mass of an atom is located in the nucleus, with a very small contribution from the electron cloud. Protons and neutrons are bound together to form a nucleus by the nuclear force.
rdf:langString
La atomkerno (ankaŭ nomata atoma nukleo) estas parto de la atomo, konsistanta el protonoj kaj neŭtronoj. En ĝi koncentriĝas 99,9 % de la atoma maso, kvankam ĝi reprezentas nur etan parton de ĝia volumeno. Pro la protonoj, atomkerno havas pozitivan ŝargon. Neŭtrala atomo (laŭ ŝargo) estiĝas, se kernon kun n protonoj ĉirkaŭas sama nombro da elektronoj. La nombro de la protonoj montras, kiun kemian elementon la atomkerno reprezentas. Atomoj kun sama proton- sed malsama neŭtronnombro estas nomataj izotopoj de la kemia elemento.
rdf:langString
El núcleo atómico es la parte central de un átomo, tiene carga positiva, y concentra más del 99,9 % de la masa total del átomo. Está formado por protones y neutrones (denominados nucleones) que se mantienen unidos por medio de la interacción nuclear fuerte,y detallada la cual permite que el núcleo sea estable, a pesar de que los protones se repelen entre sí (como los polos iguales de dos imanes). La cantidad de protones en el núcleo (número atómico), determina el elemento químico al que pertenece. Los núcleos atómicos no necesariamente tienen el mismo número de neutrones, ya que átomos de un mismo elemento pueden tener masas diferentes, es decir son isótopos del elemento.
rdf:langString
San adamh tá an núicléas adamhach, a bhfuil mais is lucht dearfach aige, i lár baill, agus mar a bheadh scamall leictreon á thimpeallú. Tá an núicléas cumtha as neodróin is prótóin, agus tá beagnach mais iomlán an adaimh ann ach codán an-bheag de thoirt an adaimh. Cuireann na neodróin le mais an núicléis, ach ní chuireann le lucht leictreach an núicléis. Ní bhíonn líon na neodrón tairiseach in adaimh dúile ar bith, áfach.
rdf:langString
Inti atom adalah pusat atom yang terdiri dari proton dan neutron, dikelilingi oleh Awan elektron. Banyaknya proton dalam inti atom disebut nomor atom, dan menentukan elemen dari suatu atom. Pada , inti atom dapat digambarkan sebagai molekul yang seharusnya dibentuk oleh atom pengikat seperti yang dijelaskan oleh fisika molekul. Ukuran inti atom jauh lebih kecil dari ukuran atom itu sendiri, dan hampir sebagian besar tersusun dari proton dan neutron, hampir sama sekali tidak ada sumbangan dari elektron.
rdf:langString
Le noyau atomique est la région située au centre d'un atome, constituée de protons et de neutrons (les nucléons). La taille du noyau (de l'ordre du femtomètre, soit 10−15 m) est environ 100 000 fois plus petite que celle de l'atome (10−10 m) et concentre quasiment toute sa masse. Les forces nucléaires qui s'exercent entre les nucléons sont à peu près un million de fois plus grandes que les forces entre les atomes ou les molécules.
rdf:langString
원자핵(原子核, 영어: atomic nucleus)은 원자 중심의 핵자(양성자와 중성자)와 중간자로 이루어진 작고 밀도가 높은 부분을 말한다. 지름은 (수소의 양성자 핵 크기인) 1.6 fm(10-15 m)에서 (우라늄 등의 무거운 핵의) 15 fm 정도이다. 이 크기는 원자 전체 크기의 23,000 분의 1(우라늄)에서 145,000 분의 1(수소)에 해당한다. 원자 질량의 대부분은 핵자를 이루는 양성자와 중성자의 질량이며, 원자핵 주위를 도는 전자의 질량은 아주 일부만을 차지한다. 원자핵의 바깥쪽에 있는 전자의 질량은 양성자 질량의 약 이므로 원자의 질량은 대부분 원자핵의 질량, 즉 양성자의 수와 중성자의 수에 해당하는 질량의 합계라고 할 수 있다. 원자 중에는 양성자의 수는 같으나 중성자의 수가 다른 원자핵을 갖는 동위 원소가 존재하며, 그 존재 비율은 장소나 물질의 종류에 관계없이 거의 일정한 비율로 존재한다. 원자 1개의 질량은 매우 작아서 보통 실험실에서 쓰이는 그램 단위의 질량을 차지하는 원자나 분자의 수는 1023∼1025개의 집단으로 되어 있다. 따라서 원자 1개의 정확한 질량을 이용하여 물질의 연구를 진행하는 것은 비실용적이다.
rdf:langString
Jądro atomowe – centralna część atomu składająca się z protonów i neutronów, powiązanych siłami jądrowymi, stanowiąca niewielką część objętości całego atomu, skupiona jest w nim prawie cała masa. Jądro atomowe jest charakteryzowane przez jego liczbę atomową i liczbę masową. Liczba atomowa wynika z liczby protonów w jądrze, określa ładunek elektryczny jądra, który jest głównym czynnikiem określającym strukturę poziomów energetycznych elektronów w atomie. Liczba masowa jest równa sumie liczby protonów i neutronów w jądrze i decyduje o masie danego atomu.
rdf:langString
Een atoomkern of nucleus bevindt zich in het centrum van een atoom of ion. De kern bestaat uit twee soorten nucleonen, namelijk uit een of meer positief geladen protonen en nul of meer neutrale neutronen. Een nuclide is een atoomkernsoort. De soort wordt bepaald door het aantal protonen en het aantal neutronen. De inwendige structuur van de kern kan gemodelleerd worden met een schillenmodel voor de protonen en neutronen (niet te verwarren met de elektronenschillenmodel voor het gehele atoom). Dit nucleaire schillenmodel werd ontwikkeld in 1950 door Maria Goeppert Mayer.
rdf:langString
O núcleo atómico (português europeu) ou atômico (português brasileiro) é constituído por prótons, que possuem carga elétrica positiva, e nêutrons que possuem ambas as cargas elétricas (negativa e positiva), o que a torna neutra. Cada protão do núcleo tenta afastar os outros devido à repulsão elétrica. Isso só não prevalece por existir uma outra força de atração entre os neutrões e os prótons, e com isso parcialmente contrabalançando a repulsão elétrica próton-próton.
rdf:langString
А́томное ядро́ — центральная часть атома, в которой сосредоточена основная его масса (более 99,9 %). Ядро заряжено положительно, заряд ядра определяет химический элемент, к которому относят атом. Размеры ядер различных атомов составляют несколько фемтометров, что более чем в 10 тысяч раз меньше размеров самого атома. Атомные ядра изучает ядерная физика. Атомное ядро, рассматриваемое как класс частиц с определённым числом протонов и нейтронов, принято называть нуклидом.
rdf:langString
Ядро́ — центральна частина атома, в якій зосереджена основна частина маси атома (понад 99,9 %). Ядро має позитивний заряд, що дорівнює кількості протонів, що входять в його склад, і саме від величини заряду ядра залежить, який хімічний елемент представлений атомом. У порівнянні з розмірами атома, який визначається радіусом електронних орбіт, розміри ядра надзвичайно малі — 10−15-10−14 м, тобто приблизно у 10-100 тисяч разів менші від розміру самого атома. Ядро найпростішого атома — атома водню (ізотоп протій) — є одним протоном.
rdf:langString
rdf:langString
نواة الذرة
rdf:langString
Nucli atòmic
rdf:langString
Atomové jádro
rdf:langString
Atomkern
rdf:langString
Ατομικός πυρήνας
rdf:langString
Atomkerno
rdf:langString
Atomic nucleus
rdf:langString
Núcleo atómico
rdf:langString
Atomo nukleo
rdf:langString
Núicléas adamhach
rdf:langString
Inti atom
rdf:langString
Noyau atomique
rdf:langString
Nucleo atomico
rdf:langString
원자핵
rdf:langString
原子核
rdf:langString
Atoomkern
rdf:langString
Jądro atomowe
rdf:langString
Núcleo atómico
rdf:langString
Atomkärna
rdf:langString
Атомное ядро
rdf:langString
Ядро атома
rdf:langString
原子核
xsd:integer
19916559
xsd:integer
1122166617
rdf:langString
النواة (الجمع: نَوَيات ونوىً) هي الجزء المركزي من الذرة الذي تتكثف فيه كتلة الذرة وتتكون معظم كتلتها من البروتونات موجبة الشحنة والنيوترونات المتعادلة الشحنة لتكون النواة بالمحصلة موجبة الشحنة، وشحنة البروتونات الموجبة عددياً تساوي شحنة الألكترونات السالبة لذلك تكون الذرة متعادلة كهربياً. وهي أطروحة تفسير بنية الذرة على شكل نواة موجبة الشحنة تدور حولها إلكترونات سالبة الشحنة تعود لنتائج تجربة رذرفورد في عام 1911، وهو التفسير الذي هدم التصور السابق لبنية الذرة على أنها توزيع متوازن نسبيا للكلتة. تجمع مكونات النواة طاقة كبيرة جدا وهي قوى الترابط النووى وهي أكبر قوى نعرفها بين الجسيمات الأولية ولكن تأثيرها يكون على مسافة صغيرة جدا في حدود قطر النواة. يتراوح نصف قطر النواة بين 1.75 fm (فيمتومتر) (1.75×10−15 م) للهيدروجين (أي نصف قطر بروتون وحيد) إلى حوالي 15 فيمتومتر للذرات الأكبر كتلة كاليورانيوم. هذه الأبعاد أصغر بكثير جدا من قطر الذرة نفسها (النواة والإلكترونات) فهي أصغر بحوالي 23 ألف مرة لليورانيوم و145 ألف مرة للهيدروجين. يسمى الفرع من الفيزياء المهتم بدراسة وفهم نواة الذرة بما فيه تركيبها والقوى العاملة فيها بالفيزياء الذرية.
rdf:langString
El nucli atòmic és la part central de l'àtom que conté la major part de la matèria que el forma però que, tanmateix, n'ocupa un volum relativament molt petit. Està format per barions, concretament per protons i neutrons, en nombre variable, però sempre més neutrons que protons. En són una excepció el nucli de l'hidrogen ordinari (format per un únic protó) i els dels àtoms més lleugers, en què el nombre de protons i el de neutrons sol ser igual. El nombre de protons s'anomena nombre atòmic i és el paràmetre que determina a quin element químic correspon l'àtom. El nombre de neutrons d'àtoms del mateix element pot ser variable: els nuclis amb el mateix nombre atòmic, però diferent nombre de neutrons, s'anomenen isòtops. La força que manté units els barions que formen el nucli atòmic, els quals s'anomenen nucleons, és la força nuclear forta. Alguns àtoms es descomponen espontàniament mitjançant processos radioactius que consisteixen en l'emissió d'electrons (rajos beta) o nuclis d'heli (rajos alfa) altament energètics. Alguns nuclis són extremadament estables, en canvi d'altres es descomponen molt ràpidament. L'estabilitat d'un nucli atòmic depèn del nombre total de nucleons (els elements de nombre atòmic superior al del plom són tots radioactius i el plom i els que tenen un nombre atòmic inferior no ho solen ser) i també de la proporció entre el nombre de protons i neutrons: per això en un mateix element, diferents isòtops poden tenir una vida mitjana diferent.
rdf:langString
Atomové jádro je vnitřní kladně nabitá část atomu a tvoří jeho hmotnostní i prostorové centrum. Atomové jádro představuje 99,9 % hmotnosti atomu. Průměr jádra činí přibližně 10−15 m, což je přibližně 100 000× méně než průměr celého atomu. Existence atomového jádra byla poprvé pozorována v Rutherfordově experimentu, na jehož základě vznikl tzv. planetární model atomu.
rdf:langString
Ο πυρήνας είναι μία πολύ μικρή περιοχή στο κέντρο του ατόμου (οι διαστάσεις του πυρήνα είναι 5 τάξεις μεγέθους, δηλαδή 100.000 φορές μικρότερες από τις ατομικές διαστάσεις που είναι της τάξης των 10-10 m ή 1 Å), η οποία περιέχει σχεδόν το σύνολο της μάζας του ατόμου μιας και τα νουκλεόνια από τα οποία αποτελείται, δηλαδή, τα θετικά φορτισμένα πρωτόνια και τα ηλεκτρικά ουδέτερα νετρόνια έχουν περίπου 1836 και 1838 φορές αντίστοιχα μεγαλύτερη μάζα από τα αρνητικά φορτισμένα ηλεκτρόνια που κινούνται (μόνο την πιθανότητα εύρεσης ενός ηλεκτρονίου μπορούμε να γνωρίζουμε γύρω από τον πυρήνα, όπως καθορίζει η κβαντική μηχανική) γύρω του. Οι πυρήνες δεν συμμετέχουν ενεργά στις χημικές αντιδράσεις, οι οποίες καθορίζονται από τα ηλεκτρόνια, εντούτοις, η έλξη των ηλεκτρονίων από τους πυρήνες των ατόμων παίζει καταλυτικό ρόλο στην πραγματοποίησή τους. Πέραν τούτου, υπάρχουν άλλου είδους αντιδράσεις οι οποίες αλλάζουν την κατάσταση των πυρήνων, γνωστές ως πυρηνικές αντιδράσεις.
rdf:langString
The atomic nucleus is the small, dense region consisting of protons and neutrons at the center of an atom, discovered in 1911 by Ernest Rutherford based on the 1909 Geiger–Marsden gold foil experiment. After the discovery of the neutron in 1932, models for a nucleus composed of protons and neutrons were quickly developed by Dmitri Ivanenko and Werner Heisenberg. An atom is composed of a positively charged nucleus, with a cloud of negatively charged electrons surrounding it, bound together by electrostatic force. Almost all of the mass of an atom is located in the nucleus, with a very small contribution from the electron cloud. Protons and neutrons are bound together to form a nucleus by the nuclear force. The diameter of the nucleus is in the range of 1.70 fm (1.70×10−15 m) for hydrogen (the diameter of a single proton) to about 11.7 fm for uranium. These dimensions are much smaller than the diameter of the atom itself (nucleus + electron cloud), by a factor of about 26,634 (uranium atomic radius is about 156 pm (156×10−12 m)) to about 60,250 (hydrogen atomic radius is about 52.92 pm). The branch of physics concerned with the study and understanding of the atomic nucleus, including its composition and the forces that bind it together, is called nuclear physics.
rdf:langString
Der Atomkern ist der positiv geladene innere Teil eines Atoms. Die Unterteilung eines Atoms in Atomkern und Atomhülle geht auf Ernest Rutherford zurück, der 1911 in Streuexperimenten zeigte, dass Atome aus einem winzigen, kompakten Kern in einer leichten Hülle bestehen müssen. Dabei hat der Atomkern zwar einen 20.000 bis 150.000 Mal kleineren Durchmesser als die Atomhülle, beherbergt aber mehr als 99,9 Prozent der Masse des gesamten Atoms. Der Atomkern besteht aus Protonen und (außer bei 1H) Neutronen. Der Atomkern bestimmt durch seine Protonenzahl (auch Kernladungszahl, Ordnungszahl) die Anzahl der Elektronen eines elektrisch neutralen Atoms, dadurch auch die Struktur der Elektronenhülle und somit die chemischen Eigenschaften des Atoms. Protonen und Neutronen werden im Kern durch Kernkräfte zusammengehalten. Ändert sich der Aufbau oder Zustand eines Kerns, wie z. B. durch Radioaktivität, kann die umgesetzte Energie millionenfach größer sein als bei einer chemischen Reaktion der Hülle. Das Teilgebiet der Physik, das sich mit Atomkernen beschäftigt, heißt Kernphysik. In Begriffen, die den Atomkern betreffen, wurde in der Anfangszeit meist der Vorsatz „Atom-“ verwendet. Später wurde das weitgehend abgelöst durch Kern- oder Nuklear-, nach dem lateinischen Wort nucleus für Kern. Nuklear bezeichnet Dinge oder Wirkungen, die mit Eigenschaften oder mit Reaktionen von Atomkernen zusammenhängen, beispielsweise Nuklearmedizin. Die einzelnen Atomsorten werden nach dem Aufbau ihrer Atomkerne als Nuklide bezeichnet. Kenntnisse über die Eigenschaften von Atomkernen sind notwendig u. a. zum Verstehen der Radioaktivität, der Kernspaltung (Kernkraftwerk, Kernreaktor, Kernwaffe) und der Kernfusion (Kernfusionsreaktor, Wasserstoffbombe, Leuchten der Sterne), aber auch der Magnetresonanztomographie (MRT) in der Medizin sowie der Hyperfeinstruktur in der Spektroskopie. Zur Geschichte der Forschung an Atomkernen siehe Kernphysik#Geschichte
rdf:langString
La atomkerno (ankaŭ nomata atoma nukleo) estas parto de la atomo, konsistanta el protonoj kaj neŭtronoj. En ĝi koncentriĝas 99,9 % de la atoma maso, kvankam ĝi reprezentas nur etan parton de ĝia volumeno. Pro la protonoj, atomkerno havas pozitivan ŝargon. Neŭtrala atomo (laŭ ŝargo) estiĝas, se kernon kun n protonoj ĉirkaŭas sama nombro da elektronoj. La nombro de la protonoj montras, kiun kemian elementon la atomkerno reprezentas. Atomoj kun sama proton- sed malsama neŭtronnombro estas nomataj izotopoj de la kemia elemento. La atomkernon karakterizas la nombro de la protonoj (nomata ankaŭ atomnumero) kaj la nombro de ĝiaj neŭtronoj.
rdf:langString
El núcleo atómico es la parte central de un átomo, tiene carga positiva, y concentra más del 99,9 % de la masa total del átomo. Está formado por protones y neutrones (denominados nucleones) que se mantienen unidos por medio de la interacción nuclear fuerte,y detallada la cual permite que el núcleo sea estable, a pesar de que los protones se repelen entre sí (como los polos iguales de dos imanes). La cantidad de protones en el núcleo (número atómico), determina el elemento químico al que pertenece. Los núcleos atómicos no necesariamente tienen el mismo número de neutrones, ya que átomos de un mismo elemento pueden tener masas diferentes, es decir son isótopos del elemento. La existencia del núcleo atómico fue deducida del experimento de Rutherford, donde se bombardeó una lámina fina de oro con partículas alfa, que son núcleos atómicos de helio emitidos por rocas radiactivas. La mayoría de esas partículas traspasaban la lámina, pero algunas rebotaban, lo cual demostró la existencia de un minúsculo núcleo atómico.
rdf:langString
Atomo-nukleoa edo nukleo atomikoa atomo baten erdigunea da, non bere masa guztiaren % 99,99 baino gehiago dagoen. Protoiz eta neutroiz osatua dago (nukleoi deituak), elkarrekintza nuklear bortitzaren bidez elkartuta mantentzen direnak. Nukleoan dagoen protoi kopuruak elementu kimikoa zein den adierazten du. Nukleoan protoi kopuru bera baina neutroi kopuru ezberdina duten atomoei isotopo deritze. Protoiek nukleoari karga elektriko positiboa ematen diote, hain zuzen ere protoien kargen baturaren balioa duena. Atomo nukleoaren existentzia Geiger-Marsden saiakuntzaren bidez ebatzi zen.
rdf:langString
San adamh tá an núicléas adamhach, a bhfuil mais is lucht dearfach aige, i lár baill, agus mar a bheadh scamall leictreon á thimpeallú. Tá an núicléas cumtha as neodróin is prótóin, agus tá beagnach mais iomlán an adaimh ann ach codán an-bheag de thoirt an adaimh. Tá an neodrón is an prótón beagnach ar comhais lena chéile, agus 1,840 oiread mhais an leictreoin iontu. Níl aon lucht leictreach glan ag an neodrón, ach tá ag an bprótón, é dearfach is ar cóimhéid le lucht an leictreoin. Is ionann líon na leictreon is líon na bprótón in adamh dúile (an uimhir adamhach), ionas gur neodrach an t-adamh iomlán. Cuireann na neodróin le mais an núicléis, ach ní chuireann le lucht leictreach an núicléis. Ní bhíonn líon na neodrón tairiseach in adaimh dúile ar bith, áfach. Bíonn líon na neodrón in iseatóip gach dúile difriúil óna chéile. Nuair a shuimítear mais na neodrón, mais na bprótón is mais bheag na leictreon san adamh, is é an toradh an mhais adamhach. Áirítear mais adamhach in aonaid maise adamhaí, 12 aonad maise ag adamh amháin carbóin.
rdf:langString
Inti atom adalah pusat atom yang terdiri dari proton dan neutron, dikelilingi oleh Awan elektron. Banyaknya proton dalam inti atom disebut nomor atom, dan menentukan elemen dari suatu atom. Pada , inti atom dapat digambarkan sebagai molekul yang seharusnya dibentuk oleh atom pengikat seperti yang dijelaskan oleh fisika molekul. Ukuran inti atom jauh lebih kecil dari ukuran atom itu sendiri, dan hampir sebagian besar tersusun dari proton dan neutron, hampir sama sekali tidak ada sumbangan dari elektron. Jumlah netron dalam inti atom menentukan isotop elemen tersebut. Jumlah proton dan netron dalam inti atom saling berhubungan; biasanya dalam jumlah yang sama, dalam nukleus besar ada beberapa netron lebih. Kedua jumlah tersebut menentukan jenis nukleus. Proton dan netron memiliki masa yang hampir sama, dan jumlah dari kedua masa tersebut disebut nomor massa, dan beratnya hampir sama dengan massa atom (tiap isotop memiliki masa yang unik). Masa dari elektron sangat kecil dan tidak menyumbang banyak kepada masa atom.
rdf:langString
Le noyau atomique est la région située au centre d'un atome, constituée de protons et de neutrons (les nucléons). La taille du noyau (de l'ordre du femtomètre, soit 10−15 m) est environ 100 000 fois plus petite que celle de l'atome (10−10 m) et concentre quasiment toute sa masse. Les forces nucléaires qui s'exercent entre les nucléons sont à peu près un million de fois plus grandes que les forces entre les atomes ou les molécules. Les noyaux instables, dits radioactifs, sont ceux d'où s'échappent des neutrons. Ils peuvent aussi être sujets à transmutation, soit spontanée soit provoquée par l'arrivée de particules supplémentaires ou de rayonnement électromagnétique.
rdf:langString
원자핵(原子核, 영어: atomic nucleus)은 원자 중심의 핵자(양성자와 중성자)와 중간자로 이루어진 작고 밀도가 높은 부분을 말한다. 지름은 (수소의 양성자 핵 크기인) 1.6 fm(10-15 m)에서 (우라늄 등의 무거운 핵의) 15 fm 정도이다. 이 크기는 원자 전체 크기의 23,000 분의 1(우라늄)에서 145,000 분의 1(수소)에 해당한다. 원자 질량의 대부분은 핵자를 이루는 양성자와 중성자의 질량이며, 원자핵 주위를 도는 전자의 질량은 아주 일부만을 차지한다. 원자핵의 바깥쪽에 있는 전자의 질량은 양성자 질량의 약 이므로 원자의 질량은 대부분 원자핵의 질량, 즉 양성자의 수와 중성자의 수에 해당하는 질량의 합계라고 할 수 있다. 원자 중에는 양성자의 수는 같으나 중성자의 수가 다른 원자핵을 갖는 동위 원소가 존재하며, 그 존재 비율은 장소나 물질의 종류에 관계없이 거의 일정한 비율로 존재한다. 원자 1개의 질량은 매우 작아서 보통 실험실에서 쓰이는 그램 단위의 질량을 차지하는 원자나 분자의 수는 1023∼1025개의 집단으로 되어 있다. 따라서 원자 1개의 정확한 질량을 이용하여 물질의 연구를 진행하는 것은 비실용적이다. 따라서 화학적 연구는 원자 1개의 질량보다는 원자 사이의 질량의 비율을 이용하는 것이 편리하기 때문에 기준이 되는 원자로서 탄소 원자의 동위 원소 중에서 질량수가 12인 것, 즉 12C를 국제적으로 12로 정하고, 이 기준 값과 비교한 모든 원자의 상대적 질량을 구하여 원소의 원자량으로 정하고 있다. 원자량의 기준이 되는 1원자 질량 단위(amu= atomic mass unit의 약자)는 탄소의 동위 원소인 12C의 원자 1개의 질량의 1/12로서, 실제로는 1.6605655×10-24g이다. 따라서 어떤 원소의 원자량이란 이 질량을 1로 할 때 값이다.
rdf:langString
原子核（げんしかく、（英: atomic nucleus）は、単に核（かく、（英: nucleus）ともいい、電子と共に原子を構成している。原子の中心に位置する核子の塊であり、正の電荷を帯びている。核子は、基本的には陽子と中性子から成っているが、通常の水素原子（軽水素）のみ、陽子1個だけである。陽子と中性子の個数、すなわち質量数によって原子核の種類（核種）が決まる。 原子核の質量を半経験的に説明する、ヴァイツゼッカー＝ベーテの質量公式（原子核質量公式、他により改良された公式が存在する）がある。
rdf:langString
In chimica e in fisica con il termine nucleo atomico generalmente si intende la parte centrale, densa, di un atomo, costituita da protoni che possiedono carica positiva e neutroni che non posseggono carica, detti collettivamente nucleoni. È oggetto di studio della chimica nucleare e della fisica nucleare.
rdf:langString
Een atoomkern of nucleus bevindt zich in het centrum van een atoom of ion. De kern bestaat uit twee soorten nucleonen, namelijk uit een of meer positief geladen protonen en nul of meer neutrale neutronen. Een nuclide is een atoomkernsoort. De soort wordt bepaald door het aantal protonen en het aantal neutronen. Rondom de positief geladen kern bevindt zich een negatief geladen elektronenwolk. Doordat de kern alleen positief geladen protonen en ongeladen neutronen bevat, is ze positief geladen. De negatief geladen elektronenwolk rond de kern compenseert de positieve lading van de kern zodat het atoom als geheel elektrisch neutraal is. Dit elementaire inzicht in de opbouw van de materie werd in 1911 door Ernest Rutherford, die als de vader van de kernfysica gezien wordt, ontdekt. De kern is bijzonder klein ten opzichte van de gemiddelde afstanden tussen de elektronen en in vergelijking met de afmeting van het atoom als geheel, maar ze bevat vrijwel de gehele massa van het atoom. De ruimte rond een atoomkern, die door de elektronen ingenomen wordt, behoort tot de domeinen van de atoomfysica en de chemie. De ruimte buiten de kern kan vanuit het perspectief van de kernfysica als een praktisch lege ruimte worden opgevat. De inwendige structuur van de kern kan gemodelleerd worden met een schillenmodel voor de protonen en neutronen (niet te verwarren met de elektronenschillenmodel voor het gehele atoom). Dit nucleaire schillenmodel werd ontwikkeld in 1950 door Maria Goeppert Mayer.
rdf:langString
Jądro atomowe – centralna część atomu składająca się z protonów i neutronów, powiązanych siłami jądrowymi, stanowiąca niewielką część objętości całego atomu, skupiona jest w nim prawie cała masa. Jądro atomowe jest charakteryzowane przez jego liczbę atomową i liczbę masową. Liczba atomowa wynika z liczby protonów w jądrze, określa ładunek elektryczny jądra, który jest głównym czynnikiem określającym strukturę poziomów energetycznych elektronów w atomie. Liczba masowa jest równa sumie liczby protonów i neutronów w jądrze i decyduje o masie danego atomu. Badaniem jąder atomowych zajmuje się dział fizyki zwany fizyką jądrową.
rdf:langString
O núcleo atómico (português europeu) ou atômico (português brasileiro) é constituído por prótons, que possuem carga elétrica positiva, e nêutrons que possuem ambas as cargas elétricas (negativa e positiva), o que a torna neutra. Cada protão do núcleo tenta afastar os outros devido à repulsão elétrica. Isso só não prevalece por existir uma outra força de atração entre os neutrões e os prótons, e com isso parcialmente contrabalançando a repulsão elétrica próton-próton. Historicamente, vários modelos foram propostos para o núcleo: Modelo da gota líquida, , entre muitos outros. Entretanto, o panorama do núcleo atômico só foi ficando mais claro quando a estrutura das próprias partículas elementares (próton e nêutron) foi sendo desvendada, demonstrando que estas não eram assim verdadeiramente elementares. As forças de coesão nuclear foram propostas primeiramente com base nos modelos de múons e píons como integrantes da chamada "cola nuclear". Entretanto, os modelos atômicos mais recentes explicam que prótons e nêutrons compartilham uma sub partícula. A tal sub partícula compartilhada é um glúon. Um próton e um nêutron se comportam como dois cães brigando por um osso: ora o osso (o glúon) está com um cachorro (o próton) e ora está com o outro cachorro (o nêutron), assim eles se mantém próximos. Como são diversos prótons e diversos nêutrons, a "disputa" envolve todas as partículas e elas se mantém unidas. Essa união enfraquece se o átomo for muito grande como num átomo de urânio, por exemplo. Esses átomos muito grandes são instáveis e podem perder partes de si - processo chamado de desintegração radioativa.Existem vários modelos para explicar como o átomo é constituído. OS primeiros, como o de Dalton, tratam o átomo como uma esfera maciça, homogénea e indivisível, totalmente oposto aos fenómenos radioativos conhecidos. A radioatividade provoca alterações no núcleo e, em alguns casos, pode ser quebrado para formar novas substâncias. O modelo de Thompson explica a presença de cargas elétricas no átomo, que ainda é tido como esférico. A presença de um núcleo só começou a fazer parte dos modelos atómicos que surgiram posteriormente a Rutherford.
rdf:langString
Atomkärnan är en samling av neutroner och protoner som sitter ihop. Atomkärnor bildar tillsammans med elektroner en atom. Antalet protoner i kärnan bestämmer vilket grundämne och antalet neutroner vilken isotop som atomen utgör. Väteatomkärnan är den enklaste, bestående av endast en proton. I atomkärnan är det huvudsakligen två krafter som spelar roll - den elektromagnetiska kraften och den starka kärnkraften. Den elektromagnetiska kraften verkar repellerande då atomkärnans elektriska laddning är positiv. Den starka kärnkraften, som verkar mellan kärnpartiklar, är den attraherande kraften.
rdf:langString
Ядро́ — центральна частина атома, в якій зосереджена основна частина маси атома (понад 99,9 %). Ядро має позитивний заряд, що дорівнює кількості протонів, що входять в його склад, і саме від величини заряду ядра залежить, який хімічний елемент представлений атомом. У порівнянні з розмірами атома, який визначається радіусом електронних орбіт, розміри ядра надзвичайно малі — 10−15-10−14 м, тобто приблизно у 10-100 тисяч разів менші від розміру самого атома. Атомне ядро складається з нуклонів — позитивно заряджених протонів та нейтральних нейтронів, близьких за масою та іншими властивостями частинок, які взаємодіють між собою через сильну взаємодію. Ядро найпростішого атома — атома водню (ізотоп протій) — є одним протоном.
rdf:langString
原子核（德语：Atomkern，英语：Atomic nucleus）是原子的组成部分，位于原子的中央，占有原子的大部分质量。組成原子核的有中子和質子。当周围有和其中质子等量的电子围绕时，构成的是原子。原子核極其渺小，比如鈾的的原子半徑/原子核半徑比例是26634，而氫是60250。
rdf:langString
А́томное ядро́ — центральная часть атома, в которой сосредоточена основная его масса (более 99,9 %). Ядро заряжено положительно, заряд ядра определяет химический элемент, к которому относят атом. Размеры ядер различных атомов составляют несколько фемтометров, что более чем в 10 тысяч раз меньше размеров самого атома. Атомные ядра изучает ядерная физика. Атомное ядро состоит из нуклонов — положительно заряженных протонов и нейтральных нейтронов, которые связаны между собой при помощи сильного взаимодействия. Протон и нейтрон обладают собственным моментом количества движения (спином), равным и связанным с ним магнитным моментом. Единственный стабильный атом, не содержащий нейтронов в ядре — лёгкий водород (протий). Атомное ядро, рассматриваемое как класс частиц с определённым числом протонов и нейтронов, принято называть нуклидом. В некоторых редких случаях могут образовываться короткоживущие экзотические атомы, у которых вместо нуклона ядром служат иные частицы. Количество протонов в ядре называется его зарядовым числом — это число равно порядковому номеру элемента, к которому относится атом, в таблице (Периодической системе элементов) Менделеева. Количество протонов в ядре определяет структуру электронной оболочки нейтрального атома и, таким образом, химические свойства соответствующего элемента. Количество нейтронов в ядре называется его изотопическим числом . Ядра с одинаковым числом протонов и разным числом нейтронов называются изотопами. Ядра с одинаковым числом нейтронов, но разным числом протонов называются изотонами. Термины изотоп и изотон используются также применительно к атомам, содержащим указанные ядра, а также для характеристики нехимических разновидностей одного химического элемента. Полное количество нуклонов в ядре называется его массовым числом и приблизительно равно средней массе атома, указанной в таблице Менделеева. Нуклиды с одинаковым массовым числом, но разным протон-нейтронным составом принято называть изобарами. Как и любая квантовая система, ядра могут находиться в метастабильном возбуждённом состоянии, причём в отдельных случаях время жизни такого состояния исчисляется годами. Такие возбуждённые состояния ядер называются ядерными изомерами.
xsd:nonNegativeInteger
31362
