Ataraxia
http://dbpedia.org/resource/Ataraxia
في الفلسفة الطمأنينة (أو الأتاراكسيا من الإغريقية ἀταραξία بمعنى «لا قلق») تعني التحرر من كل قلق وتكلف.
rdf:langString
L'ataràxia (en grec antic ἀταραξία) és la disposició de l'ànima proposada pels epicuris, estoics i escèptics, gràcies a la qual assolim l'equilibri emocional, mitjançant la disminució de la intensitat de les nostres passions i desigs i la fortalesa de l'ànima davant l'adversitat, i finalment la felicitat, que és la finalitat d'aquests tres corrents filosòfics. L'ataràxia és, per tant, tranquil·litat, serenitat i impertorbabilitat en relació amb l'ànima, la raó i els sentiments.
rdf:langString
Ataraxie (řec. αταραξία, od a-tarachos, neotřesitelný) označuje ideál duševního klidu a cíl lidského života ve skeptické, epikurejské a stoické filosofii. Je to stav naprostého klidu, kdy duše není obtěžována žádnými afekty a může vyrovnaně čelit všem vnějším událostem, protože jsou jí lhostejné. Vysoké hodnocení ataraxie je charakteristické pro skeptické myslitele pozdní antiky i pro některé myslitele novověku.
rdf:langString
Die Ataraxie (altgriechisch ἀταραξία ataraxía „Unerschütterlichkeit“, auch Ataraxis [ἀτάραξις], von ἀτάρακτος atáraktos „unerschütterlich“) ist die Bezeichnung der Epikureer und Pyrrhoneer für das Ideal der Seelenruhe. Sie bezeichnet als seelischen Zustand die Affektlosigkeit und Gelassenheit gegenüber Schicksalsschlägen und ähnlichen Außeneinwirkungen, die das Glück des Weisen, die Eudaimonie, gefährden.
rdf:langString
Γενικά ο όρος αυτός σημαίνει την παντελή έλλειψη ταραχής, άγχους και στρές. Ισοδυναμεί με την γαλήνη, ηρεμία και την εξ αυτών απορρέουσα ευτυχία.Φιλοσοφικά τον όρο αυτό πρόβαλλαν ως ιδανικό ζωής τόσο ο Επίκουρος όσο και οι οπαδοί του Πυρρωνισμού.
rdf:langString
Se denomina ataraxia (del griego ἀταραξία, «ausencia de turbación») a la disposición del ánimo propuesta por Demócrito y desarrollada por los epicúreos, estoicos y escépticos, gracias a la cual una persona, mediante la disminución de la intensidad de pasiones y deseos que puedan alterar el equilibrio mental y corporal, y la fortaleza frente a la adversidad, alcanza dicho equilibrio y finalmente la felicidad, que es el fin de estas tres corrientes filosóficas. La ataraxia es, por tanto, tranquilidad, serenidad e imperturbabilidad en relación con el alma, la razón y los sentimientos.Bajo ese mismo concepto vemos que Epicuro hablaba de la como la ausencia de dolor y que por tanto lograr una parte de la felicidad implicaba evitar el dolor y mantener la tranquilidad.
rdf:langString
Ataraxia (antzinako grezieraz: ἀταραξία, "lasaitasuna") greziar jatorriko hitza edo kontzeptua da. Arimaren erabateko lasaitasun egoera da, pertsonak inolako beldurrik edo grinarik ez duenean bizi duen lasaitasuna. Pirronek eta Epikurok erabili zuten bere lanetan. Eskola filosofikoaren arabera ataraxia kotzeptu ezberdina.
rdf:langString
Ataraxia (ἀταραξία, bisa diterjemahkan menjadi "ketenangan jiwa") adalah istilah Yunani Kuno yang pertama kali digunakan oleh filsuf Pyrron dan kemudian oleh Epikuros dan kaum Stoik. Istilah ini mengacu kepada kebebasan dari rasa gelisah, takut, atau cemas. , epikureanisme, dan stoisisme sama-sama mengajarkan bahwa orang sebaiknya berusaha mencapai ataraxia, tetapi peranan dan nilai ataraxia dalam masing-masing aliran berbeda-beda tergantung pada ajarannya.
rdf:langString
L'ataraxie (du grec ἀταραξία, signifiant « absence de troubles ») apparaît d'abord chez Démocrite et désigne la tranquillité de l’âme ou encore la paix de cette dernière résultant de la modération et de l’harmonie de l'existence. L’ataraxie devient ensuite le principe du bonheur (eudaimonia) dans le stoïcisme, l'épicurisme et le scepticisme. Elle provient d’un état de profonde quiétude, découlant de l'absence de tout trouble ou douleur.
rdf:langString
아타락시아(ataraxia)는 헬레니즘(hellenisum) 시대의 인간의 자연스러운 본성에 근거하여 쾌락의 획득과 고통의 회피가 인간을 행복하게 한다고 주장한 에피쿠로스 학파가 감정적, 정신적 동요나 혼란이 없는 평정심의 상태를 표현한 말이다. 스토아학파의 아파테이아(apatheia)와 자주 비교되는 용어이다.
rdf:langString
アタラクシア（希: Ἀταραξία、英語: Ataraxia）とは、心の平静不動なる状態のこと。乱されない心の状態。激しい情熱や欲望から自由な、平静な心のさま。古代ギリシア哲学の専門用語であり、ヘレニズム時代の人生観、エピクロスの処世哲学である。エピクロス以外の同時代の哲学者も、似たような内容を説いた。 語源は、古代ギリシア語で「動揺」を意味する名詞「タラケー」（ταραχή）または動詞「タラッソー」（ταράσσω）に、否定の接頭辞「ア」（ἀ）を足して抽象名詞化したもの。直訳は「無動揺」「不動揺」。
rdf:langString
Ataraxie (Αταραξία) is een Griekse term, gebruikt door Pyrrho en Epicurus, die het ideaal van zielsrust beschrijft. Het gaat dan om een onverstoorbare staat die zich kenmerkt door vrijheid van zorgen, affectieloosheid en emotionele gelatenheid. Volgens Epicurus is het de eerste stap om hêdonê (genot) - wat volgens zijn leer het hoogste goed is - te bereiken. In de moderne psychologie en filosofie wordt de toestand van ataraxie beschreven met de term gelijkmoedigheid.
rdf:langString
Ataraksja (stgr. αταραξια – brak zamętu, niepokoju) – postawa niewzruszoności, równowagi i spokoju ducha, ideał spokoju wewnętrznego człowieka. Jedna z cech mędrca według filozofów hellenistycznych.
rdf:langString
Ataraxia (Αταραξία) är en grekisk term använd av Pyrrhon och Epikuros för stillhet, lugn i kropp och själ. För Epikuros var ataraxia, aponia, hēdonē (njutning) och khara (glädje) ideal-tillstånden för människan.
rdf:langString
内心的宁静（ἀταραξία, “毫无纷扰”）是一个古希臘語词汇，一开始为皮浪所用，而后伊壁鸠鲁亦开始使用该词，指代一种强大、清醒的状态，远离纷扰、担忧。古希腊作家塞克斯圖斯·恩丕里柯将该词定义为“没有烦恼，灵魂安宁”。在非哲学领域，该词也可以指士兵在上战场时的理想状态。 達成內心的平靜是 皮浪主義 伊比鳩魯學派 斯多葛主義 的共同目標，但是 內心的寧靜 在各個哲學學派理論裡有不同的地位和目標。阻礙達成內心寧靜的心智障礙在每個哲學都不同。而且每個哲學對達成內心寧靜著不同的理解。
rdf:langString
Ataraxia (Greek: ἀταραξία, from ("a-", negation) and tarachē "disturbance, trouble"; hence, "unperturbedness", generally translated as "imperturbability", "equanimity", or "tranquility") is a Greek term first used in Ancient Greek philosophy by Pyrrho and subsequently Epicurus and the Stoics for a lucid state of robust equanimity characterized by ongoing freedom from distress and worry. In non-philosophical usage, the term was used to describe the ideal mental state for soldiers entering battle.
rdf:langString
Nomiĝas ataraksio (Αταραξία) animstato proponita de la epikuranoj, stoikistoj kaj skeptikistoj dank'al kiu oni akiras la emocian ekvilibron —feliĉecon— per la malmultigo de la intenseco de niaj pasioj kaj deziroj, kaj la forteco de la animo kontraŭ la adverseco. Ĝi estas, do, spirita kvieteco, ena paco, neperturbebleco.
rdf:langString
L'atarassia (letteralmente, dal greco antico, ἀταραξία, “assenza di agitazione”, “tranquillità”) è un termine filosofico, già usato da Democrito, ma adottato principalmente dalle scuole post-aristoteliche stoiche, epicurea e scettica per designare «la perfetta pace dell'anima che nasce dalla liberazione dalle passioni», nel più ampio contesto della filosofia morale (etica) legata alla ricerca della felicità.
rdf:langString
Атара́ксия (др.-греч. ἀταραξία — «невозмутимость, хладнокровие, спокойствие») — душевное спокойствие, невозмутимость, безмятежность, по мнению некоторых древнегреческих философов, достигаемая мудрецом. В стоицизме атараксия часто близка апатии. В современной практической психологии — состояние полного отсутствия страха (как правило, после пережитого эмоционального стресса).
rdf:langString
Ataraxia (em grego clássico: Ἀταραξία ataraxia) traduz-se por "ausência de inquietude/preocupação", "tranquilidade de ânimo". Demócrito usou este termo ao afirmar "A felicidade é prazer, bem-estar, harmonia, simetria e ataraxia", mas foram os epicuristas, os céticos e os estoicos que puseram a ataraxia no centro de seu pensamento.
rdf:langString
Атараксія (грец. αταραξία — «незворушність, холоднокровність, спокій») — душевний спокій, незворушність, безтурботність, що, на думку деяких давньогрецьких філософів, досягається мудрецем. Атараксія (грец. ἀταραξία — спокій) — термін старогрецької філософії, яким Піррон та Епікур описували блаженний безтурботний стан. Стан атараксії — найбільше, чого може досягти людина в житті, — це звільнити себе від страхів та неприємних відчуттів, отримувати від життя насолоди, серед яких найбільша — уміння запобігати стражданням та зберігати душевну рівновагу, незворушність і безпристрасність.
rdf:langString
rdf:langString
Ataraxia
rdf:langString
طمأنينة (فلسفة)
rdf:langString
Ataràxia
rdf:langString
Ataraxie
rdf:langString
Ataraxie
rdf:langString
Αταραξία
rdf:langString
Ataraksio
rdf:langString
Ataraxia
rdf:langString
Ataraxia
rdf:langString
Ataraxia
rdf:langString
Atarassia
rdf:langString
Ataraxie
rdf:langString
아타락시아
rdf:langString
アタラクシア
rdf:langString
Ataraxie
rdf:langString
Ataraksja
rdf:langString
Атараксия
rdf:langString
Ataraxia
rdf:langString
Ataraxia
rdf:langString
Атараксія
rdf:langString
内心的宁静
xsd:integer
246544
xsd:integer
1124927133
rdf:langString
في الفلسفة الطمأنينة (أو الأتاراكسيا من الإغريقية ἀταραξία بمعنى «لا قلق») تعني التحرر من كل قلق وتكلف.
rdf:langString
L'ataràxia (en grec antic ἀταραξία) és la disposició de l'ànima proposada pels epicuris, estoics i escèptics, gràcies a la qual assolim l'equilibri emocional, mitjançant la disminució de la intensitat de les nostres passions i desigs i la fortalesa de l'ànima davant l'adversitat, i finalment la felicitat, que és la finalitat d'aquests tres corrents filosòfics. L'ataràxia és, per tant, tranquil·litat, serenitat i impertorbabilitat en relació amb l'ànima, la raó i els sentiments.
rdf:langString
Ataraxie (řec. αταραξία, od a-tarachos, neotřesitelný) označuje ideál duševního klidu a cíl lidského života ve skeptické, epikurejské a stoické filosofii. Je to stav naprostého klidu, kdy duše není obtěžována žádnými afekty a může vyrovnaně čelit všem vnějším událostem, protože jsou jí lhostejné. Vysoké hodnocení ataraxie je charakteristické pro skeptické myslitele pozdní antiky i pro některé myslitele novověku.
rdf:langString
Die Ataraxie (altgriechisch ἀταραξία ataraxía „Unerschütterlichkeit“, auch Ataraxis [ἀτάραξις], von ἀτάρακτος atáraktos „unerschütterlich“) ist die Bezeichnung der Epikureer und Pyrrhoneer für das Ideal der Seelenruhe. Sie bezeichnet als seelischen Zustand die Affektlosigkeit und Gelassenheit gegenüber Schicksalsschlägen und ähnlichen Außeneinwirkungen, die das Glück des Weisen, die Eudaimonie, gefährden.
rdf:langString
Γενικά ο όρος αυτός σημαίνει την παντελή έλλειψη ταραχής, άγχους και στρές. Ισοδυναμεί με την γαλήνη, ηρεμία και την εξ αυτών απορρέουσα ευτυχία.Φιλοσοφικά τον όρο αυτό πρόβαλλαν ως ιδανικό ζωής τόσο ο Επίκουρος όσο και οι οπαδοί του Πυρρωνισμού.
rdf:langString
Ataraxia (Greek: ἀταραξία, from ("a-", negation) and tarachē "disturbance, trouble"; hence, "unperturbedness", generally translated as "imperturbability", "equanimity", or "tranquility") is a Greek term first used in Ancient Greek philosophy by Pyrrho and subsequently Epicurus and the Stoics for a lucid state of robust equanimity characterized by ongoing freedom from distress and worry. In non-philosophical usage, the term was used to describe the ideal mental state for soldiers entering battle. Achieving ataraxia is a common goal for Pyrrhonism, Epicureanism, and Stoicism, but the role and value of ataraxia within each philosophy varies in accordance with their philosophical theories. The mental disturbances that prevent one from achieving ataraxia vary among the philosophies, and each philosophy has a different understanding as to how to achieve ataraxia.
rdf:langString
Nomiĝas ataraksio (Αταραξία) animstato proponita de la epikuranoj, stoikistoj kaj skeptikistoj dank'al kiu oni akiras la emocian ekvilibron —feliĉecon— per la malmultigo de la intenseco de niaj pasioj kaj deziroj, kaj la forteco de la animo kontraŭ la adverseco. Ĝi estas, do, spirita kvieteco, ena paco, neperturbebleco. Laŭ Epikuro, ekzistas du klasoj da deziroj: naturaj kaj necesaj, rilataj al travivo. Kaj naturaj nenecesaj kiuj venas de la kulturo, politiko kaj socia vivo. La kontentigo de la unuaj venigas rekte la plezuron. Koncerne pri la kontentigo de la duaj, nur la filozofio ebligas veni al ataraksio: «kvieteco spirita propra de la sciulo kiu distingas la naturajn dezirojn de la nenaturaj kaj kapablas foriĝi el tio, kio vanas».
rdf:langString
Se denomina ataraxia (del griego ἀταραξία, «ausencia de turbación») a la disposición del ánimo propuesta por Demócrito y desarrollada por los epicúreos, estoicos y escépticos, gracias a la cual una persona, mediante la disminución de la intensidad de pasiones y deseos que puedan alterar el equilibrio mental y corporal, y la fortaleza frente a la adversidad, alcanza dicho equilibrio y finalmente la felicidad, que es el fin de estas tres corrientes filosóficas. La ataraxia es, por tanto, tranquilidad, serenidad e imperturbabilidad en relación con el alma, la razón y los sentimientos.Bajo ese mismo concepto vemos que Epicuro hablaba de la como la ausencia de dolor y que por tanto lograr una parte de la felicidad implicaba evitar el dolor y mantener la tranquilidad.
rdf:langString
Ataraxia (antzinako grezieraz: ἀταραξία, "lasaitasuna") greziar jatorriko hitza edo kontzeptua da. Arimaren erabateko lasaitasun egoera da, pertsonak inolako beldurrik edo grinarik ez duenean bizi duen lasaitasuna. Pirronek eta Epikurok erabili zuten bere lanetan. Eskola filosofikoaren arabera ataraxia kotzeptu ezberdina.
rdf:langString
Ataraxia (ἀταραξία, bisa diterjemahkan menjadi "ketenangan jiwa") adalah istilah Yunani Kuno yang pertama kali digunakan oleh filsuf Pyrron dan kemudian oleh Epikuros dan kaum Stoik. Istilah ini mengacu kepada kebebasan dari rasa gelisah, takut, atau cemas. , epikureanisme, dan stoisisme sama-sama mengajarkan bahwa orang sebaiknya berusaha mencapai ataraxia, tetapi peranan dan nilai ataraxia dalam masing-masing aliran berbeda-beda tergantung pada ajarannya.
rdf:langString
L'ataraxie (du grec ἀταραξία, signifiant « absence de troubles ») apparaît d'abord chez Démocrite et désigne la tranquillité de l’âme ou encore la paix de cette dernière résultant de la modération et de l’harmonie de l'existence. L’ataraxie devient ensuite le principe du bonheur (eudaimonia) dans le stoïcisme, l'épicurisme et le scepticisme. Elle provient d’un état de profonde quiétude, découlant de l'absence de tout trouble ou douleur.
rdf:langString
아타락시아(ataraxia)는 헬레니즘(hellenisum) 시대의 인간의 자연스러운 본성에 근거하여 쾌락의 획득과 고통의 회피가 인간을 행복하게 한다고 주장한 에피쿠로스 학파가 감정적, 정신적 동요나 혼란이 없는 평정심의 상태를 표현한 말이다. 스토아학파의 아파테이아(apatheia)와 자주 비교되는 용어이다.
rdf:langString
アタラクシア（希: Ἀταραξία、英語: Ataraxia）とは、心の平静不動なる状態のこと。乱されない心の状態。激しい情熱や欲望から自由な、平静な心のさま。古代ギリシア哲学の専門用語であり、ヘレニズム時代の人生観、エピクロスの処世哲学である。エピクロス以外の同時代の哲学者も、似たような内容を説いた。 語源は、古代ギリシア語で「動揺」を意味する名詞「タラケー」（ταραχή）または動詞「タラッソー」（ταράσσω）に、否定の接頭辞「ア」（ἀ）を足して抽象名詞化したもの。直訳は「無動揺」「不動揺」。
rdf:langString
Ataraxie (Αταραξία) is een Griekse term, gebruikt door Pyrrho en Epicurus, die het ideaal van zielsrust beschrijft. Het gaat dan om een onverstoorbare staat die zich kenmerkt door vrijheid van zorgen, affectieloosheid en emotionele gelatenheid. Volgens Epicurus is het de eerste stap om hêdonê (genot) - wat volgens zijn leer het hoogste goed is - te bereiken. In de moderne psychologie en filosofie wordt de toestand van ataraxie beschreven met de term gelijkmoedigheid.
rdf:langString
L'atarassia (letteralmente, dal greco antico, ἀταραξία, “assenza di agitazione”, “tranquillità”) è un termine filosofico, già usato da Democrito, ma adottato principalmente dalle scuole post-aristoteliche stoiche, epicurea e scettica per designare «la perfetta pace dell'anima che nasce dalla liberazione dalle passioni», nel più ampio contesto della filosofia morale (etica) legata alla ricerca della felicità. Al di là delle diverse sfumature assunte nell'ellenismo e dell'affinità con termini quali apatia, aponia, adiaforia ed eutimia, la consolidazione del concetto di atarassia è opera della media e tarda Stoà, e più precisamente di Crisippo, Panezio, Polibio, Cicerone, Plutarco, Epitteto, Seneca e da ultimo Marco Aurelio con la traduzione del termine dal greco ataraxia nel latino tranquillitas. Per estensione, in medicina il termine può venir utilizzato per definire genericamente una condizione di imperturbabilità ed evidente mancanza di legami emotivi con l'ambiente e le persone che circondano il paziente, che si presenta in affezioni psichiatriche come la schizofrenia.
rdf:langString
Ataraksja (stgr. αταραξια – brak zamętu, niepokoju) – postawa niewzruszoności, równowagi i spokoju ducha, ideał spokoju wewnętrznego człowieka. Jedna z cech mędrca według filozofów hellenistycznych.
rdf:langString
Атара́ксия (др.-греч. ἀταραξία — «невозмутимость, хладнокровие, спокойствие») — душевное спокойствие, невозмутимость, безмятежность, по мнению некоторых древнегреческих философов, достигаемая мудрецом. В учениях представителей различных направлений философии понятие атараксии занимало различное место. Отмечается, что своим появлением существительное «атараксия» обязано Демокриту. Что касается прилагательного «невозмутимый» (греч. ἀ τάραχος), то оно используется Аристотелем в этике для определения таких добродетелей, как сдержанность и мужество. Наибольшее же развитие понятие «атараксия» получило в эпикуреизме и скептицизме. В различных традициях скептицизма (у Пиррона и его последователей, а также у скептиков платоновской академии) атараксия тесно связана с тем, что обозначается термином «эпохе» (греч. ἐποχή), то есть с воздержанием от суждений. При этом одни представители скептицизма считают конечной целью атараксию (Секст Эмпирик), а другие — эпохе (Аркесилай). Атараксия у скептиков описывает состояние разума, а не чувств: испытывая подобно другим людям боль и удовольствие, скептик воздерживается от суждений о том, хорошо это или плохо. У Эпикура атараксия связана не с воздержанием от суждения, а с удовольствием (др.-греч. ἡδονή): Эпикур определял удовольствие как отсутствие телесной боли и душевных страданий и тревог. Тревоги в душе возникают из-за ложных мнений о богах и смерти, которые вызывают у людей страх. Избавляет от ложных мнений трезвое рассуждение, приводящее к атараксии. Атараксия — это сосредоточение на самом общем и главном, считает Эпикур. В стоицизме атараксия часто близка апатии. В современной практической психологии — состояние полного отсутствия страха (как правило, после пережитого эмоционального стресса).
rdf:langString
Ataraxia (em grego clássico: Ἀταραξία ataraxia) traduz-se por "ausência de inquietude/preocupação", "tranquilidade de ânimo". Demócrito usou este termo ao afirmar "A felicidade é prazer, bem-estar, harmonia, simetria e ataraxia", mas foram os epicuristas, os céticos e os estoicos que puseram a ataraxia no centro de seu pensamento. Os estoicos também procuravam tranquilidade mental, e, embora também tivessem visto a ataraxia como algo desejável e tivessem frequentemente feito uso do termo, a ataraxia, na qualidade de "ausência de preocupação", sempre foi o objetivo de vida dos epicuristas, sendo análogo ao estado de vida almejado pelos sábios estoicos, a saber, a apatheia (apatia), "ausência de paixões", que não deve ser confundida com o diagnóstico de apatia no sentido psicológico, caracterizado por uma perda de sensibilidade do indivíduo em relação aos estímulos cotidianos.
rdf:langString
Ataraxia (Αταραξία) är en grekisk term använd av Pyrrhon och Epikuros för stillhet, lugn i kropp och själ. För Epikuros var ataraxia, aponia, hēdonē (njutning) och khara (glädje) ideal-tillstånden för människan.
rdf:langString
内心的宁静（ἀταραξία, “毫无纷扰”）是一个古希臘語词汇，一开始为皮浪所用，而后伊壁鸠鲁亦开始使用该词，指代一种强大、清醒的状态，远离纷扰、担忧。古希腊作家塞克斯圖斯·恩丕里柯将该词定义为“没有烦恼，灵魂安宁”。在非哲学领域，该词也可以指士兵在上战场时的理想状态。 達成內心的平靜是 皮浪主義 伊比鳩魯學派 斯多葛主義 的共同目標，但是 內心的寧靜 在各個哲學學派理論裡有不同的地位和目標。阻礙達成內心寧靜的心智障礙在每個哲學都不同。而且每個哲學對達成內心寧靜著不同的理解。
rdf:langString
Атараксія (грец. αταραξία — «незворушність, холоднокровність, спокій») — душевний спокій, незворушність, безтурботність, що, на думку деяких давньогрецьких філософів, досягається мудрецем. Атараксія (грец. ἀταραξία — спокій) — термін старогрецької філософії, яким Піррон та Епікур описували блаженний безтурботний стан. Стан атараксії — найбільше, чого може досягти людина в житті, — це звільнити себе від страхів та неприємних відчуттів, отримувати від життя насолоди, серед яких найбільша — уміння запобігати стражданням та зберігати душевну рівновагу, незворушність і безпристрасність. Епікур вважав атараксію єдиним насправді щасливим станом людини. Це стан спокою, що виникає тоді, коли людина відкидає віру в загробне життя, не боїться богів, бо вони далеко і байдужі до людей, уникає політики й чванливої компанії, оточує себе тільки вірними друзями, і, найважливіше, стає відкритою чесною особою, гідною довіри. На думку Піррона людина не може відрізнити істинні й фальшиві відчуття, тому атараксія є спокоєм, що виникає при відмові від судження щодо догм і будь-чого неочевидного, не припиняючи водночас допитуватися до істини. Як художник Апеллес, розлютившись від невдалих спроб намалювати спіненого коня, жбурнув на полотно губку, коли чистив пензлі, що створило необхідний ефект. Стоїки теж часто використовували термін атараксія, оскільки прагнули до спокою в думках, але все ж віддавали перевагу слову апатія — відсутність пристрастей.
xsd:nonNegativeInteger
12215