Assassination of Julius Caesar

http://dbpedia.org/resource/Assassination_of_Julius_Caesar an entity of type: Thing

اغتيال يوليوس قيصر كان نتيجة مؤامرة من العديد من أعضاء مجلس الشيوخ الروماني. بقيادة غايوس كاسيوس لونغينوس و‌بروتس و‌دسيموس جونيوس بروتوس ألبينوس، ولقد طعنوا يوليوس قيصر حتى الموت في مكان بجانب في يوم (15 مارس) عام 44 ق م. قيصر كان دكتاتور الجمهورية الرومانية حينئذٍ، وقد أعلنه مجلس الشيوخ . جعل هذا الإعلان بعضًا من أعضاء مجلس الشيوخ أن قيصر سيطيح بمجلس الشيوخ لصالح طغيان. لم يتمكن المتآمرون من استعادة الجمهورية الرومانية. عواقب الاغتيال أدت إلى نشوب حرب المحررين الأهلية، وفي نهاية المطاف، إلى عهد زعامة الإمبراطورية الرومانية. rdf:langString
L'assassinat de Juli Cèsar va ser el resultat d'una conspiració de 40 senadors romans que es van donar a ells mateixos el nom de liberatores (alliberadors). Liderats per Gai Cassi Longí (Cassius) i Marc Juni Brut (Brutus), van matar Juli Cèsar al Teatre de Pompeu el 15 de març de l'any 44 aC (les idus de març). Cèsar s'havia fet declarar "dictador perpetu" pel Senat, i molts temien que l'acumulació de poders conduiria a un règim tirànic. El buit de poder posterior a l'assassinat va portar a la Tercera guerra civil romana, en què els liberatores van ser derrotats. Posteriorment el fill adoptiu de Cèsar, Octavi August, va decidir declarar-se emperador, posant fi al període republicà a Roma. Aquest episodi va ser recollit per Plutarc i Suetoni. rdf:langString
Julius Caesar, the Roman dictator, was assassinated by a group of senators on the Ides of March (15 March) of 44 BC during a meeting of the Senate at the Curia of Pompey of the Theatre of Pompey in Rome where the senators stabbed Caesar 23 times. They claimed to be acting over fears that Caesar's unprecedented concentration of power during his dictatorship was undermining the Roman Republic. At least 60 senators were party to the conspiracy, led by Marcus Junius Brutus and Gaius Cassius Longinus. Despite the death of Caesar, the conspirators were unable to restore the institutions of the Republic. The ramifications of the assassination led to the Liberators' civil war and ultimately to the Principate period of the Roman Empire. rdf:langString
Als Caesarmörder bezeichnet man die Mitglieder einer Verschwörung römischer Senatoren im Jahr 44 v. Chr. gegen den Diktator auf Lebenszeit Gaius Iulius Caesar. rdf:langString
Pembunuhan Yulius Kaisar merupakan hasil konspirasi sekelompok Senator Romawi, dipimpin oleh Gaius Cassius Longinus dan Marcus Junius Brutus, yang ingin menjatuhkan Yulius Kaisar, yang dalam perang saudara naik dari jenderal militer ke penguasa politik ulung di Republik Romawi. Para konspirator itu membunuh Caesar pada (15 Maret) 44 SM, yang kemudian menimbulkan perang saudara lain dan akhirnya Oktavianus, cucu kakaknya, naik sebagai Kaisar Romawi. rdf:langString
L'assassinat de Jules César est le résultat d'un complot de sénateurs romains qui se surnommaient entre eux les Liberatores et dont les chefs les plus renommés furent Marcus Junius Brutus et Caius Cassius Longinus. L'événement eut lieu à la curie de Pompée attenante au théâtre de Pompée durant les ides de mars (le 15 mars) de l'an 44 av. J.-C. Peu avant, le Sénat avait nommé Jules César dictateur à vie, ce que certains sénateurs n'acceptaient pas. Ils pensaient que le régime allait aboutir à une tyrannie et que Jules César se ferait couronner roi de Rome. rdf:langString
È detto Cesaricidio l'assassinio di Gaio Giulio Cesare, avvenuto il 15 marzo del 44 a.C. (le Idi di marzo), a opera di un gruppo di circa venti senatori che si consideravano custodi e difensori della tradizione e dell'ordinamento repubblicano e che, per loro cultura e formazione, erano contrari a ogni forma di potere personale. Temendo che Cesare volesse farsi re di Roma, un numero variabile di circa 60 o 80 senatori, guidati da «Gaio Cassio, Marco e Decimo Bruto» congiurarono per uccidere il dittatore. Tra essi, oltre ai Pompeiani e ai repubblicani, vi erano alcuni sostenitori di Cesare che furono spinti a compiere questo assassinio prevalentemente da motivi personali: per rancore, invidia e delusioni per mancati riconoscimenti e compensi. rdf:langString
Júlio César, o ditador romano, foi assassinado por um grupo de senadores nos Idos de Março (15 de março) do ano 44 a.C. durante uma reunião do Senado na Cúria de Pompeu do Teatro de Pompeu em Roma. Durante o episódio, que também ficou conhecido como cesaricídio, os senadores esfaquearam César 23 vezes e alegaram estar agindo sob o temor de que a concentração de poder sem precedentes que César estava promovendo durante a sua ditadura estava minando as bases da República Romana, sendo que apresentaram o feito como um ato de tiranicídio. rdf:langString
Уби́йство Га́я Ю́лия Це́заря произошло 15 марта 44 года до н. э. в Риме. Выдающийся полководец Гай Юлий Цезарь в ходе гражданской войны 49—45 годов до н. э. разгромил своих политических врагов и установил единоличную власть над Римской державой. Группа сенаторов во главе с Гаем Кассием Лонгином и Марком Юнием Брутом организовала заговор, чтобы убить Цезаря и восстановить Республику. На заседании сената в иды марта заговорщики набросились на диктатора с кинжалами и нанесли ему 23 раны, от которых он умер на месте. Вопреки распространённому мнению, изложенному, в частности, Шекспиром в пьесе «Юлий Цезарь», это произошло не в Капитолии, а в курии Помпея, где в то время заседал сенат. После этого убийцы заняли Капитолий. Они не получили ожидаемой поддержки; в день похорон Цезаря народ окончате rdf:langString
Убивство Гая Юлія Цезаря відбулося 15 березня 44 року до н. е. в Римі. Видатний полководець Гай Юлій Цезар у ході громадянської війни 49-45 років до н. е. розгромив своїх політичних ворогів і встановив одноосібну владу над Римською державою. Група сенаторів на чолі з Гаєм Кассієм Лонгіном і Марком Юнієм Брутом організувала змову, щоб убити Цезаря і відновити Республіку. На засіданні сенату в іди березня змовники накинулися на диктатора з кинджалами і завдали йому 23 рани, від яких він помер на місці. Після цього вбивці зайняли Капітолій. Вони не отримали очікуваної підтримки; в день похорону Цезаря народ остаточно став на сторону його «партії», яку очолював Марк Антоній. Влітку 44 року до н. е. змовники роз'їхалися по провінціях. Поступово розгорілася громадянська війна, в якій вони до кін rdf:langString
rdf:langString Assassination of Julius Caesar
rdf:langString اغتيال يوليوس قيصر
rdf:langString Assassinat de Juli Cèsar
rdf:langString Caesarmörder
rdf:langString Pembunuhan Yulius Kaisar
rdf:langString Cesaricidio
rdf:langString Assassinat de Jules César
rdf:langString Assassinato de Júlio César
rdf:langString Убийство Гая Юлия Цезаря
rdf:langString Убивство Гая Юлія Цезаря
xsd:float 41.89527893066406
xsd:float 12.47694396972656
xsd:integer 15775663
xsd:integer 1123875899
rdf:langString Man in brown and red being stabbed by men in white
rdf:langString The Assassination of Julius Caesar by William Holmes Sullivan, c. 1888, Royal Shakespeare Theatre
xsd:date -044-03-15
xsd:integer 250
xsd:double 1.15
rdf:langString Curia of Pompey of the Theatre of Pompey, Rome
rdf:langString the Crisis of the Roman Republic
xsd:integer 60
rdf:langString Assassination of Julius Caesar
rdf:langString Assassination by stabbing
xsd:string 41.89527777777778 12.476944444444445
rdf:langString اغتيال يوليوس قيصر كان نتيجة مؤامرة من العديد من أعضاء مجلس الشيوخ الروماني. بقيادة غايوس كاسيوس لونغينوس و‌بروتس و‌دسيموس جونيوس بروتوس ألبينوس، ولقد طعنوا يوليوس قيصر حتى الموت في مكان بجانب في يوم (15 مارس) عام 44 ق م. قيصر كان دكتاتور الجمهورية الرومانية حينئذٍ، وقد أعلنه مجلس الشيوخ . جعل هذا الإعلان بعضًا من أعضاء مجلس الشيوخ أن قيصر سيطيح بمجلس الشيوخ لصالح طغيان. لم يتمكن المتآمرون من استعادة الجمهورية الرومانية. عواقب الاغتيال أدت إلى نشوب حرب المحررين الأهلية، وفي نهاية المطاف، إلى عهد زعامة الإمبراطورية الرومانية.
rdf:langString L'assassinat de Juli Cèsar va ser el resultat d'una conspiració de 40 senadors romans que es van donar a ells mateixos el nom de liberatores (alliberadors). Liderats per Gai Cassi Longí (Cassius) i Marc Juni Brut (Brutus), van matar Juli Cèsar al Teatre de Pompeu el 15 de març de l'any 44 aC (les idus de març). Cèsar s'havia fet declarar "dictador perpetu" pel Senat, i molts temien que l'acumulació de poders conduiria a un règim tirànic. El buit de poder posterior a l'assassinat va portar a la Tercera guerra civil romana, en què els liberatores van ser derrotats. Posteriorment el fill adoptiu de Cèsar, Octavi August, va decidir declarar-se emperador, posant fi al període republicà a Roma. Aquest episodi va ser recollit per Plutarc i Suetoni.
rdf:langString Julius Caesar, the Roman dictator, was assassinated by a group of senators on the Ides of March (15 March) of 44 BC during a meeting of the Senate at the Curia of Pompey of the Theatre of Pompey in Rome where the senators stabbed Caesar 23 times. They claimed to be acting over fears that Caesar's unprecedented concentration of power during his dictatorship was undermining the Roman Republic. At least 60 senators were party to the conspiracy, led by Marcus Junius Brutus and Gaius Cassius Longinus. Despite the death of Caesar, the conspirators were unable to restore the institutions of the Republic. The ramifications of the assassination led to the Liberators' civil war and ultimately to the Principate period of the Roman Empire.
rdf:langString Als Caesarmörder bezeichnet man die Mitglieder einer Verschwörung römischer Senatoren im Jahr 44 v. Chr. gegen den Diktator auf Lebenszeit Gaius Iulius Caesar.
rdf:langString Pembunuhan Yulius Kaisar merupakan hasil konspirasi sekelompok Senator Romawi, dipimpin oleh Gaius Cassius Longinus dan Marcus Junius Brutus, yang ingin menjatuhkan Yulius Kaisar, yang dalam perang saudara naik dari jenderal militer ke penguasa politik ulung di Republik Romawi. Para konspirator itu membunuh Caesar pada (15 Maret) 44 SM, yang kemudian menimbulkan perang saudara lain dan akhirnya Oktavianus, cucu kakaknya, naik sebagai Kaisar Romawi.
rdf:langString L'assassinat de Jules César est le résultat d'un complot de sénateurs romains qui se surnommaient entre eux les Liberatores et dont les chefs les plus renommés furent Marcus Junius Brutus et Caius Cassius Longinus. L'événement eut lieu à la curie de Pompée attenante au théâtre de Pompée durant les ides de mars (le 15 mars) de l'an 44 av. J.-C. Peu avant, le Sénat avait nommé Jules César dictateur à vie, ce que certains sénateurs n'acceptaient pas. Ils pensaient que le régime allait aboutir à une tyrannie et que Jules César se ferait couronner roi de Rome. L'assassinat eut comme résultat la guerre civile des Libérateurs suivie de la prise du pouvoir par Octave, qui allait devenir Auguste, premier empereur romain.
rdf:langString È detto Cesaricidio l'assassinio di Gaio Giulio Cesare, avvenuto il 15 marzo del 44 a.C. (le Idi di marzo), a opera di un gruppo di circa venti senatori che si consideravano custodi e difensori della tradizione e dell'ordinamento repubblicano e che, per loro cultura e formazione, erano contrari a ogni forma di potere personale. Temendo che Cesare volesse farsi re di Roma, un numero variabile di circa 60 o 80 senatori, guidati da «Gaio Cassio, Marco e Decimo Bruto» congiurarono per uccidere il dittatore. Tra essi, oltre ai Pompeiani e ai repubblicani, vi erano alcuni sostenitori di Cesare che furono spinti a compiere questo assassinio prevalentemente da motivi personali: per rancore, invidia e delusioni per mancati riconoscimenti e compensi. Il cesaricidio, inteso nel senso prevalente di eliminazione fisica di chi si ritenga possa pregiudicare la libertà per fini di potere personale, ha assunto nel tempo il significato ideologico di estremo tentativo di difendere i valori delle libertà civili o, al contrario, quello di conservare ad ogni costo i valori della tradizione messi in pericolo da un potere giudicato come dispotico
rdf:langString Júlio César, o ditador romano, foi assassinado por um grupo de senadores nos Idos de Março (15 de março) do ano 44 a.C. durante uma reunião do Senado na Cúria de Pompeu do Teatro de Pompeu em Roma. Durante o episódio, que também ficou conhecido como cesaricídio, os senadores esfaquearam César 23 vezes e alegaram estar agindo sob o temor de que a concentração de poder sem precedentes que César estava promovendo durante a sua ditadura estava minando as bases da República Romana, sendo que apresentaram o feito como um ato de tiranicídio. Pelo menos 60 senadores participaram da conspiração, liderada por Marco Júnio Bruto e Caio Cássio Longino. Apesar da morte de César, os conspiradores não conseguiram restaurar as instituições da República. As ramificações do assassinato levaram à Guerra Civil dos Libertadores e, finalmente, ao período do Principado do Império Romano.
rdf:langString Уби́йство Га́я Ю́лия Це́заря произошло 15 марта 44 года до н. э. в Риме. Выдающийся полководец Гай Юлий Цезарь в ходе гражданской войны 49—45 годов до н. э. разгромил своих политических врагов и установил единоличную власть над Римской державой. Группа сенаторов во главе с Гаем Кассием Лонгином и Марком Юнием Брутом организовала заговор, чтобы убить Цезаря и восстановить Республику. На заседании сената в иды марта заговорщики набросились на диктатора с кинжалами и нанесли ему 23 раны, от которых он умер на месте. Вопреки распространённому мнению, изложенному, в частности, Шекспиром в пьесе «Юлий Цезарь», это произошло не в Капитолии, а в курии Помпея, где в то время заседал сенат. После этого убийцы заняли Капитолий. Они не получили ожидаемой поддержки; в день похорон Цезаря народ окончательно встал на сторону его «партии», которую возглавлял Марк Антоний. Летом 44 года до н. э. заговорщики разъехались по провинциям. Постепенно разгорелась гражданская война, в которой они к концу 42 года до н. э. потерпели поражение и погибли один за другим. Убийство Цезаря изображено во множестве произведений живописи и литературы. В 42 году до н. э. в память об убийстве Юлия Цезаря были отлиты золотые и серебряные монеты.
rdf:langString Убивство Гая Юлія Цезаря відбулося 15 березня 44 року до н. е. в Римі. Видатний полководець Гай Юлій Цезар у ході громадянської війни 49-45 років до н. е. розгромив своїх політичних ворогів і встановив одноосібну владу над Римською державою. Група сенаторів на чолі з Гаєм Кассієм Лонгіном і Марком Юнієм Брутом організувала змову, щоб убити Цезаря і відновити Республіку. На засіданні сенату в іди березня змовники накинулися на диктатора з кинджалами і завдали йому 23 рани, від яких він помер на місці. Після цього вбивці зайняли Капітолій. Вони не отримали очікуваної підтримки; в день похорону Цезаря народ остаточно став на сторону його «партії», яку очолював Марк Антоній. Влітку 44 року до н. е. змовники роз'їхалися по провінціях. Поступово розгорілася громадянська війна, в якій вони до кінця 42 року до н. е. зазнали поразки і загинули один за іншим. Убивство Цезаря зображено в безлічі творах живопису і літератури.
xsd:nonNegativeInteger 42610
<Geometry> POINT(12.476943969727 41.895278930664)

data from the linked data cloud