Aromata
http://dbpedia.org/resource/Aromata an entity of type: SpatialThing
Aromata (Greek: Αρώματα, lit. "spices, aromatics"), also called the Spice Port, was an emporium and seaport in the Horn of Africa, today a part of Somalia. It lay near the tip of Cape Guardafui, which was itself called the "promontory of spices" (Aromaton akron, Αρώματον ἄκρον). It was notable for its produce of resins and various herbs.
rdf:langString
Aromata (en griego: Αρώματα, literalmente "especias, aromáticos"), también llamado el Puerto de las Especias, fue un emporio y puerto marítimo en el Cuerno de África, hoy parte de Somalia. Se encontraba cerca de la punta del cabo Guardafui, que a su vez se conocía como "promontorio de las especias" (Aromaton akron, Αρώματον ἄκρον). Destacaba por su producción de resinas y diversas hierbas.
rdf:langString
Aromata (in greco : Αρώματα, lett. " Spezie, aromatici "), chiamato anche Porto delle spezie, era un emporio e porto marittimo nel Corno d'Africa, oggi parte della Somalia. Si trovava vicino alla punta di Capo Guardafui, che a sua volta era chiamato il "promontorio delle spezie" (Aromaton akron, Αρώματον ἄκρον). Era celebre per il commercio di resine e varie erbe.
rdf:langString
Аромата (грец. Αρώματα), або Пряний Порт — торговельний та морський порт на Сомалійському півострові, нині входить до складу Сомалі. Розташований біля мису Гвардафуй, через що його називають «мисом ароматів» (грец. Αρώματον ἄκρον; ароматон акрон). Відомий виробництвом смол та різноманітних трав.
rdf:langString
rdf:langString
Aromata
rdf:langString
Aromata
rdf:langString
Aromata
rdf:langString
Аромата
xsd:float
11.82999992370605
xsd:float
51.2400016784668
xsd:integer
1313883
xsd:integer
1001686228
xsd:string
11.83 51.24
rdf:langString
Aromata (Greek: Αρώματα, lit. "spices, aromatics"), also called the Spice Port, was an emporium and seaport in the Horn of Africa, today a part of Somalia. It lay near the tip of Cape Guardafui, which was itself called the "promontory of spices" (Aromaton akron, Αρώματον ἄκρον). It was notable for its produce of resins and various herbs. According to the 1st-century Periplus of the Erythraean Sea, the "port of spices" (Aromaton emporion, Ἀρωμάτων ἐμπόριον) had a roadstead or anchorage (hormos) in the land of the Barbaroi. It was one of the "far side" ports that lay in a line along the north Somali coast. They were "far" because they came after Adulis and beyond the strait of Bab-el-Mandeb. Merchants left Egypt in July to reach them. Aromata was the sixth port after Zeyla (Aualites), Berbera (Malao), Heis (Moundou), Bandar Kasim (Mosullon) and Bandar Alula (Akannai). It is to be identified with Damo, a site protected on the south but exposed on the north. It could occasionally be dangerous to ships. British archaeologist Neville Chittick discovered Roman pottery near Damo, confirming the identification. Previously, G. W. B. Huntingford had identified with Olok (Olog), which is 3 kilometres (1.9 mi) to the west. According to the 2nd-century Geography of Ptolemy, a merchant named Diogenes, returning from India, was driven south by a north wind as he approached Aromata. He sailed for 25 days with the coast of the Troglodytae on his right (west) almost as far as Rhapta in Azania. Citing Marinus of Tyre, Ptolemy adds that a merchant named Theophilos sailed from Rhapta to Aromata in twenty days with a south wind blowing. Ptolemy emphasises that these were single sailings and he does not know the average number of days to sail between Aromata and Rhapta. He places Aromata 6°N, while Marinus places it 4.25°N. He cites a certain Dioskoros for the location of , the southernmost point the Greeks reached in Africa, being "many days" beyond Rhapta. He then estimates the distance from Aromata to Cape Prason as 20.67° of latitude. Ptolemy also says that he has heard from traders that the direction from Arabia Felix to Aromata is southwest not due south. He places Aromata on the Gulf of Aden and not in the Indian Ocean. Aromata, like all other ports on the Gulf of Aden, was independent and ruled by its own chief. Its major exports were frankincense and all grades of cassia (gizeir, asuphe, magla and moto). It may have served as a major transshipment port for goods coming from India and Southeast Asia, the latter being the main source for cassia. It also exported grain, rice, sesame oil and cotton cloth. According to the Periplus, a ship warned at Aromata of an approaching storm on the Indian Ocean could take refuge at Tabai (Chori Hordio), two days' sailing and on the other side of the cape. The Monumentum Adulitanum is a 4th-century monumental inscription by King Ezana of Axum recording his various victories in war. It is lost, but its text was copied down in the 6th century by Cosmas Indicopleustes in his Christian Topography. It describes Ezana's easternmost conquest as the "land of Aromatics", also translated "Land of Incense" or "frankincense country": I am the first and only of the kings my predecessors to have subdued all these peoples by the grace given me by my mighty god Ares [Mahram], who also engendered me. It is through him that I have submitted to my power all the peoples neighbouring my empire, in the east to the Land of Aromatics, to the west to the land of Ethiopia [Kush] and the Sasou [?Sesea]; some I fought myself, against others I sent my armies. Paul Henze takes this to refer to the whole of the "dry coastal region, a major source of incense" from the lowlands of what is today Eritrea through Somalia and perhaps even a part of South Arabia. Yuzo Shitomi suggests that it may in fact have been Ḥaḍramawt in South Arabia. L. P. Kirwan distinguishes two lands of incense: that of the Monumentum Adulitanum (which he places in South Arabia) and that of the Christian Topography itself (which is the Aromata of the Periplus and Ptolemy).
rdf:langString
Aromata (en griego: Αρώματα, literalmente "especias, aromáticos"), también llamado el Puerto de las Especias, fue un emporio y puerto marítimo en el Cuerno de África, hoy parte de Somalia. Se encontraba cerca de la punta del cabo Guardafui, que a su vez se conocía como "promontorio de las especias" (Aromaton akron, Αρώματον ἄκρον). Destacaba por su producción de resinas y diversas hierbas. Según el Periplo del mar Eritreo del siglo I, el "puerto de las especias" (Aromaton emporion, Ἀρωμάτων ἐμπόριον) tenía una rada o fondeadero (hormos) en la tierra de los Barbaroi. Era uno de los puertos del "lado opuesto" que formaba una línea a lo largo de la costa norte de Somalia. Estaba "lejos" porque venía después de Adulis y más allá del estrecho de Bab el-Mandeb. Los comerciantes salían de Egipto en julio para llegar a Aromata. Fue el sexto puerto después de Zeila (Aualites), Berbera (Malao), Heis (Moundou), Bandar Kasim (Mosullon) y Bandar Alula (Akannai). Se le identifica con Damo, un sitio protegido al sur pero expuesto al norte. En ocasiones, podría ser peligroso para los barcos. El arqueólogo británico Neville Chittick descubrió cerámica romana cerca de Damo, lo que confirma la identificación. Previamente, George W. B. Huntingford había identificado Aromata con Olok (Olog), que está 3 km al oeste. Según la Geografía de Ptolomeo del siglo II, un comerciante llamado Diógenes, que regresaba de la India, fue empujado hacia el sur por un viento del norte mientras se acercaba a Aromata. Navegó durante 25 días con la costa de los trogloditas a su derecha (oeste) casi hasta Rhapta en Azania. Citando a Marino de Tiro, Ptolomeo agrega que un comerciante llamado Teófilo zarpó de Rhapta a Aromata en veinte días con un viento sur. Ptolomeo enfatiza que se trataba de salidas individuales y no conoce el número medio de días para navegar entre Aromata y Rhapta. Coloca Aromata en 6° N, mientras que Marinus lo coloca 4.25° N. Cita a cierto Dióscoro para la ubicación del cabo Prason, el punto más meridional al que llegaron los griegos en África, estando "muchos días" más allá de Rhapta. Luego estima la distancia de Aromata al cabo Prason como 20,67° de latitud. Ptolomeo también decía que había escuchado de los comerciantes que la dirección de Arabia Felix a Aromata es suroeste y no hacia el sur. Coloca a Aromata en la costa del golfo de Adén y no en el océano Índico. Aromata, como todos los demás puertos del golfo de Adén, era independiente y estaba gobernado por su propio jefe. Sus principales exportaciones fueron el incienso y todos los grados de casia (gizeir, asuphe, magla y moto). Es posible que haya servido como un importante puerto de transbordo de mercancías procedentes de la India y el sudeste asiático, siendo este último la principal fuente de casia. También exportaba cereales, arroz, aceite de sésamo y telas de algodón. Según el Periplo, un barco advertido en Aromata de una tormenta que se avecinaba en el océano Índico podría refugiarse en Tabai (Chori Hordio ), tras dos días de navegación y al otro lado del cabo. El Monumentum Adulitanum es una inscripción monumental del siglo IV del rey Ezana que registra sus diversas victorias en la guerra. Está perdido, pero su texto fue copiado en el siglo VI por Cosmas Indicopleustes en su Topografía cristiana . Describe la conquista más oriental de Ezana como la "tierra de los aromáticos", también traducida como "Tierra del incienso" o "país del incienso": Soy el primero y único de los reyes mis predecesores que han sometido a todos estos pueblos por la gracia que me dio mi poderoso dios Ares [ Mahram ], quien también me engendró. Es a través de él que he sometido a mi poder a todos los pueblos vecinos de mi imperio, al este a la Tierra de los Aromáticos, al oeste a la tierra de Etiopía [ Kush ] y Sasou [ ¿Sesea?] ; algunos los luché yo mismo, contra otros envié mis ejércitos. Paul Henze toma esto para referirse a la totalidad de la «región costera seca, una fuente importante de incienso» desde las tierras bajas de lo que hoy es Eritrea hasta Somalia y quizás incluso una parte de Arabia del Sur. Yuzo Shitomi sugiere que, de hecho, pudo haber sido Ḥaḍramaut en el sur de Arabia. Laurence P. Kirwan distingue dos tierras de incienso: la del Monumentum Adulitanum (que coloca en Arabia del Sur) y la de la propia Topographia Christiana (que es el Aromata del Periplo y de Ptolomeo).
rdf:langString
Aromata (in greco : Αρώματα, lett. " Spezie, aromatici "), chiamato anche Porto delle spezie, era un emporio e porto marittimo nel Corno d'Africa, oggi parte della Somalia. Si trovava vicino alla punta di Capo Guardafui, che a sua volta era chiamato il "promontorio delle spezie" (Aromaton akron, Αρώματον ἄκρον). Era celebre per il commercio di resine e varie erbe. Secondo unl testo del I secolo, il Periplo del Mare Eritreo, il "porto delle spezie" (Aromaton Emporion, Ἀρωμάτων ἐμπόριον) aveva una rada o un ancoraggio (Hormos) nella terra di Barbaria . Era uno dei porti del "lato lontano", che si trovavano in una linea lungo la costa nord della Somalia. Erano "lontani" perché venivano dopo Adulis e oltre lo stretto di Bab-el-Mandeb . I mercanti lasciavano l'Egitto a luglio per raggiungerli. Aromata era il sesto porto dopo Zeyla ( Aualites ), Berbera ( Malao ), ( Moundou ), Bandar Kasim ( Mosullon ) e Bandar Alula ( Akannai ). Può essere identificata con , un sito protetto a sud ma esposto a nord. Occasionalmente poteva essere pericoloso per le navi. L'archeologo britannico scoperto ceramica romana vicino a Damo, confermandone l'identificazione. In precedenza, la aveva identificata con Olok (Olog), che è 3 km più a ovest. Secondo la Geografia di Tolomeo del II secolo, un mercante di nome Diogene, di ritorno dall'India, fu spinto a sud da un vento del nord mentre si avvicinava ad Aromata. Navigò per 25 giorni con la costa delle alla sua destra (ovest) quasi fino a Rhapta in Azania . Citando Marinus di Tiro, Tolomeo aggiunge che un mercante di nome Teofilo viaggiò da Rhapta per Aromata in venti giorni con un vento da sud. Tolomeo sottolinea che si trattavano di singoli viaggi e non conosce il numero medio di giorni per navigare tra Aromata e Rhapta. Posiziona Aromata 6 ° N, mentre Marinus la posiziona 4,25 ° N. Cita un certo Dioskoros per la posizione di , il punto più meridionale raggiunto dai Greci in Africa, "molti giorni" oltre Rhapta. Quindi stima la distanza da Aromata a Cape Prason come 20,67 ° di latitudine. Tolomeo dice anche di aver sentito dai commercianti che la direzione dall'Arabia Felix ad Aromata è verso sud-ovest, non verso sud. Pone Aromata nel Golfo di Aden e non nell'Oceano Indiano . Aromata, come tutti gli altri porti sul Golfo di Aden, era indipendente e governata dal suo stesso capo. Le sue maggiori esportazioni erano incenso e tutti i tipi di cassia (gizeir, asuphe, magla e moto). Potrebbe essere stato un importante porto di trasbordo di merci provenienti dall'India e dal sud-est asiatico, essendo quest'ultimo il principale luogo di produzione della cassia. Esportava anche grano, riso, olio di sesamo e tela di cotone. Secondo il Periplus, una nave avvertita ad Aromata di una tempesta in avvicinamento nell'Oceano Indiano potrebbe rifugiarsi a Tabai ( Chori Hordio ), due giorni di navigazione e dall'altra parte del promontorio. Il era un'iscrizione monumentale del IV secolo del re Ezana di Axum, che registra le sue varie vittorie in guerra. È andato perduto, ma il suo testo è stato copiato nel VI secolo da Cosmas Indicopleustes nella sua . Descrive la conquista più orientale di Ezana come "terra degli aromatici", tradotto anche "Terra dell'incenso" o "paese dell'incenso": Sono il primo e unico re dei miei predecessori ad aver sottomesso tutti questi popoli con la grazia che mi ha dato il mio potente dio Ares [], che mi ha anche generato. È attraverso di lui che ho sottomesso al mio potere tutti i popoli vicini al mio impero, ad est verso la terra degli aromatici, a ovest verso la terra dell'Etiopia [ Kush ] e il Sasou [ ? ] ; alcuni ho combattuto io stesso, contro altri ho inviato i miei eserciti. prende questo testo per riferirsi all'intera "regione costiera secca, un'importante fonte di incenso" proveniente dalle pianure di quella che oggi è l' Eritrea, attraverso la Somalia e forse anche una parte dell'Arabia meridionale . suggerisce che in realtà potrebbe essere stato Hadramawt, nell'Arabia meridionale. LP Kirwan distingue due terre di incenso: quella del Monumentum Adulitanum (che egli pone in Sud Arabia) e quello della Topografia Cristiana (che sarebbe l'Aromata dei Periplo e Tolomeo).
rdf:langString
Аромата (грец. Αρώματα), або Пряний Порт — торговельний та морський порт на Сомалійському півострові, нині входить до складу Сомалі. Розташований біля мису Гвардафуй, через що його називають «мисом ароматів» (грец. Αρώματον ἄκρον; ароматон акрон). Відомий виробництвом смол та різноманітних трав. Згідно з Періплом Еритрейського моря, датованим I століттям, з «порту ароматів» (грец. Ἀρωμάτων ἐμπόριον; ароматон емпоріон) був здійснений рейд на землі берберів, де була також облаштована стоянка. Аромата була одним із «дальніх» портів; вона була розташована в північній частині Сомалійського узбережжя в районі Баб-ель-Мандебської протоки. В липні сюди прибували торговці з Єгипту. Аромата була шостим портом після Зейли, Бербери, Гейса, Бандар-Касима та Бандар-Алули. Ідентифікується з Дамо — пунктом, захищеним на півдні, однак відкритим на півночі. Час від часу Аромата була небезпечною для суден. Британський археолог Невіл Чіттік знайшов давньоримську кераміку біля Дамо, підтвердивши ідентифікацію. Перед цим інший британський дослідник, Джордж Гантінгфорд ідентифікував Аромату з Олоком, розташованим у трьох кілометрах на захід від неї. Згідно з працею Птолемея Географія, написаною у ІІ столітті, торговець на ім'я Діоген, повертаючись з Індії, взяв напрямок на південь та дістався Аромати. Він плив майже місяць у західному напрямку. Згідно з Маріном Тірським, Птолемей також додав, що торговець на ім'я Теофіл плив з Рапти до Аромати протягом двадцяти днів. Птолемей акцентує, що це були поодинокі плавання і що він не знає середньої кількості днів, потрібної для подолання відстані між Ароматою та Раптою. Птолемей визначає розташування Аромати в районі 6° північної широти, тоді як Марін Тірський — в районі 4.25° північної широти. Птолемей оцінив відстань між Ароматою та найпівденнішою точкою грецьких володінь у Африці — мисом Прасон — у 20.67° (у широтному напрямі). Птолемей також стверджував, що чув від торговців, що напрямок з Родючої (південної) Аравії до Аромати не йде на південь. Він визначив, що Аромата лежить у районі Аденської затоки, а не Індійського океану. Як і інші порти Аденської затоки, Аромата була незалежною та мала власне керівництво. Головними статтями експорту були ладан та кориця. Також Аромата була крупним перевалочним портом для товарів, що прямували з Індії та Південно-Східної Азії; згодом стала головним джерелом кориці. Також Аромата експортувала зерно, рис, кунжутну олію та бавовняну тканину. Згідно з Периплом, судно, попереджене в Ароматі про наближення шторму в Індійському океані, відправляється на перечікування до Табаї, розташованого на іншому боці мису у двох днях плавання від Аромати. Monumentum Adulitanum, написаний у IV столітті правителем Аксуму Езаною, описує його численні військові перемоги. Оригінальний текст втрачений, однак зберігся переписаний у VI столітті Козьмою Індикопловом у його Християнській топографії. Він описує підкорення Езаною «землі Ароматів», що стала найсхіднішою територією його володінь, яка також фігурує під назвами «Земля Фіміаму» та «країна ладану». Пол Гензе характеризував Аромату як «сухий прибережний регіон, головне джерело фіміаму» та визначив її у проміжку між низинами сучасної Еритреї, Сомалі та півднем Аравійського півострова. Дослідник Юзо Шитомі припускає, що Ароматою міг бути Хадрамаут, розташований на півдні Аравійського півострова. Британський дослідник Лоуренс Кірван розрізняє дві «землі фіміаму» — на півдні Аравійського півострова (за Monumentum Adulitanum) та на півночі Сомалійського узбережжя (за Періплом Еритрейського моря).
xsd:nonNegativeInteger
7863
<Geometry>
POINT(51.240001678467 11.829999923706)