Armorica

http://dbpedia.org/resource/Armorica an entity of type: WikicatCelticPeople

Armòrica és la regió de la Gàl·lia que correspon, aproximadament, la zona entre Pornic (prop de Nantes) a Dieppe aplegant l'actual Bretanya, el nord-oest del país del Loira i la totalitat del litoral de Normandia. El seu nom prové de l'expressió gal·la are-mori ('al mar'), que va evolucionar a *are-mor-ika o 'lloc davant/vora el mar'. rdf:langString
Armorika, latinsky Armorica nebo Aremorica, je historické území na severozápadě Galie v období antiky a raného středověku. Zaujímala oblast Bretaňského poloostrova a přilehlé oblasti vymezené na jihu řekou Liger (Loira) a na severovýchodě řekou Sequana (Seina), tedy region Bretaně a části sousedních regionů Normandie a Pays de la Loire v dnešní Francii. Název se odvozuje z keltských slov are „při“ a „mori“ moře, tedy znamená „země u moře“, „přímoří“ a připomíná ho jméno současného departementu Côtes-d'Armor. rdf:langString
Aremorica (auch Armorica, von keltisch are mori, „vor dem Meer“) war in der Antike eine geographische Bezeichnung für die nordwestliche Küste des heutigen Frankreichs zwischen den Flüssen Sequana (Seine) und Liger (Loire), also die heutigen Landschaften Normandie und Bretagne. Die Region war ab der Eisenzeit bis zur Eroberung durch das Römische Reich das Siedlungsgebiet gallischer Stämme wie der Aulerker, Coriosoliten, Eburoviken, Lexovier, Namneten, Osismier, Redonen, Veneter und Veneller und wurde dann in der gallorömischen Zeit zuerst als Teil der römischen Provinz Gallien und später als Teil der Provinz Gallia Lugdunensis verwaltet. rdf:langString
Η Αρμορική (γαλλικά: Armorique, λατινικά Armorica) είναι όνομα κελτικής προέλευσης, το οποίο χαρακτήριζε κατά την αρχαιότητα το έδαφος που βρίσκονταν στη βορειοδυτική περιοχή της Γαλατίας, από τις εκβολές του ποταμού Λίγηρα έως τις εκβολές του Σηκουάνα,δηλαδή η σημερινή Βρετάνη. Οι συγγραφείς του τέλους της Ρωμαϊκής Δημοκρατίας και αρχής της Ρωμαϊκής Αυτοκρατορίας την παρουσιάζουν ως κατοικημένη από επτά γαλατικές φυλές, τις οποίες αναφέρει και ο Ιούλιος Καίσαρ. rdf:langString
Armorica or Aremorica (Gaulish: Aremorica; Breton: Arvorig, [arˈvoːrik]) is the name given in ancient times to the part of Gaul between the Seine and the Loire that includes the Brittany Peninsula, extending inland to an indeterminate point and down the Atlantic Coast. rdf:langString
Armorica o Aremorica è il nome che nell'antichità era dato all'odierna Bretagna e ai territori compresi tra la Senna e la Loira. Il nome armoar significa, in gallico, costa, cioè "terre sul mare", in contrapposizione con l'interno di tale penisola definito argoat. rdf:langString
アルモリカ (ラテン語: ArmoricaまたはAremorica、ブルトン語: Arvorig)は、古代ガリアの一部の名称。セーヌ川とロワール川とに挟まれた地域で、内陸の不確定な地点まで伸び、大西洋へ下り、ブルターニュ半島も含んでおり、より具体的には、ロワール川河口南のポルニックからコー地方のディエップまでの間を指す。 rdf:langString
Armoryka (łac. Armorica lub Aremorica, z celtyckiego are „nad” + mor „morze”) – kraina historyczna na terenie starożytnej Galii, obejmująca tereny między Loarą i Sekwaną, tj. późniejszą Bretanię i część Normandii. Zamieszkana przez kilka ludów celtyckich, m.in. Wenetów, , i . Podbita przez Cezara w trakcie wojen galijskich, wchodziła później w skład rzymskiej prowincji Gallia Lugdunensis. Z Armoryki wywodził się św. Jodok. Do nazwy krainy nawiązuje nazwa planetoidy Armor. rdf:langString
Armoriko estas antikva nomo por larĝa regiono marborda en Francio inter Pornic, apud Nanto, kaj Dieppe norde de la regiono de Caux. Ĝi entenis do la tutan nunan regionon Bretonio, la nordokcidentan parton de la Luarlandoj kaj la tutan normandan marbordon. Vivis tie keltaj triboj ene de armorika federacio. Strabono, greka geografo, kiu naskiĝis en Amasya, Kapadokio ĉirkaŭ 58 a.K. kaj Posidonios de Apamée aŭ de Rhodes priskribis la armorikanojn (armoricani) kiel devenintaj de la belgaj gaŭloj (belgae). rdf:langString
Antzinean, Armorika Galiaren zatia izan zen, gaur egun Bretainia dena hartzen zuena. Pornic (Nantestik gertu) eta Dieppe arteko eskualdea izan zen: egungo Bretainiaz gain Loirerriako ipar-mendebaldea eta Normandiako kostaldea ere hartzen zituena. Izena Galiako zeltazko are mori ('itsasoan') esapidetik dator, Aremorica edo 'itsasoaren aurrean dagoen herrialdea' bilakatu zena. René Goscinnyk eta Albert Uderzok marraztutako Asterix Galiarra bertan bizi da. rdf:langString
En la Antigüedad, la palabra Armórica se empleaba para describir la región costera del noroeste francés, entre Pornic (cerca de Nantes) y Dieppe. Comprendía la actual Bretaña, el noroeste del país del Loira y la totalidad del litoral de Normandía. Su nombre proviene de la expresión gala are mori ('en el mar'), que evolucionó en Aremorica o 'país frente al mar'. Véase también: Armórica en la Alta Edad Media rdf:langString
Armorica atau Aremorica adalah istilah yang mengacu kepada wilayah Galia yang terletak di antara sungai Seine dan Loire, termasuk Semenanjung Bretagne. Namanya berasal dari frase dalam bahasa Galia are-mori yang berarti "di atas laut". Istilah ini awalnya memiliki cakupan yang lebih luas dan termasuk sebagian besar kawasan Normandia pada abad ke-10. Plinius yang Tua dalam bukunya Naturalis Historia (4.17.105) bahkan mengklaim bahwa Armorica adalah nama lama dan menyatakan bahwa batas selatan Armorica mencapai kawasan Pegunungan Pirenia. Belakangan cakupannya dibatasi di Bretagne saja. rdf:langString
Armorique est un nom propre d'origine gauloise, qui désigne depuis l'Antiquité classique le territoire situé entre la Loire et la Seine ou entre les estuaires de la Gironde et de la Seine. Selon certains auteurs, ce territoire s'étendait même depuis l'estuaire de la Gironde jusqu'à celui de l'Escaut. Cet espace forme une péninsule entre la Manche et le golfe de Gascogne, à l’ouest du continent européen. L'Armorique est souvent confondue avec la Bretagne, qui ne constitue pourtant qu'une partie du territoire armoricain. rdf:langString
Armorica is de naam die Bretagne in de oudheid had. De naam is van Keltische oorsprong (ar mor = de zee). Julius Caesar overwon tijdens de Gallische Oorlog de Keltische stammen van Armorica. Tegen de zeevarende stam der Veneti moest hij een eigen oorlogsvloot mobiliseren. De Romeinen wonnen de zeeslag.Waarschijnlijk werd het gebied in de erop volgende eeuwen grondig geromaniseerd. In de 5e eeuw n.Chr. kreeg echter door de immigratie van Romano-Britten uit Britannia, die voor de Angelsaksen op de vlucht waren, een Keltische taal weer de overhand. Sindsdien staat het gebied bekend onder de naam Bretagne (Breiz in het Bretons). rdf:langString
Armórica ou Aremorica era, na Antiguidade, a região da Gália que incluía a península da Bretanha e o território entre os rios Sena e Loire, até um ponto indeterminado no interior. Este topónimo baseia-se na expressão gaulesa are mori "à beira-mar". Em bretão (idioma que, juntamente com o gaélico e o córnico são as línguas vivas derivadas do gaulês) "à beira mar" diz-se war vor (e gaélico ar for), embora a forma mais antiga arvor seja usada para as zonas costeiras da Bretanha, em contraste com argoad (ar 'em', coad 'floresta' [em gaélico ar goed ('coed', floresta)], para designar o interior. Esta utilização moderna permite deduzir que os Romanos contactaram inicialmente populações costeiras e partiram do princípio que o nome localizado Armórica dizia respeito a toda a região, tanto litoral rdf:langString
Армо́рика (Ареморика; лат. Armorica, Aremorica) — историческая область на северо-западе нынешней Франции. Часто это название употребляется и для Бретани. Арморика существовала в античности и рассматривалась как часть Галлии, расположенная на её атлантическом побережье, между реками Сеной и Луарой, иногда — и Гаронной. Первоначально термин толковался значительно шире, чем сейчас: он включал нынешнюю Нормандию и даже всё атлантическое побережье современной Франции. rdf:langString
Арморика (лат. Armorica, лат. Aremorica) — історична область на північному заході сучасної Франції. Часто назву «Арморика» вживають як синонім назви «Бретань». Арморика, що існувала за античності й була складовою Галлії, розташовувалася на узбережжі Атлантики між гирлами річок Сени і Луари, охоплюючи всю сучасну Бретань, і простягалася на невизначену відстань углиб материка. Найвідомішими на території Арморики є сліди неолітичних цивілізацій — численні мегалітичні споруди — кромлехи, дольмени, менгіри, кургани, які датуються часом 4000 — 2000 роками до н. е. Хоча цілком ймовірно, що окремі споруди були створені ще 5000 років до н. е. Про походження людей, які створили перші неолітичні цивілізації та мегалітичні культури ведуться суперечки. Існує точка зору, висловлена Томасом Роллестоном, rdf:langString
rdf:langString Armorica
rdf:langString Armòrica
rdf:langString Armorika
rdf:langString Aremorica
rdf:langString Αρμορική
rdf:langString Armoriko
rdf:langString Armórica
rdf:langString Armorika
rdf:langString Armorica
rdf:langString Armorica
rdf:langString Armorique
rdf:langString アルモリカ
rdf:langString Armorica (Bretagne)
rdf:langString Armoryka
rdf:langString Armórica
rdf:langString Арморика
rdf:langString Арморика
xsd:float 48.16669845581055
xsd:float -1.0
xsd:integer 154491
xsd:integer 1123915143
xsd:string 48.1667 -1.0
rdf:langString Armòrica és la regió de la Gàl·lia que correspon, aproximadament, la zona entre Pornic (prop de Nantes) a Dieppe aplegant l'actual Bretanya, el nord-oest del país del Loira i la totalitat del litoral de Normandia. El seu nom prové de l'expressió gal·la are-mori ('al mar'), que va evolucionar a *are-mor-ika o 'lloc davant/vora el mar'.
rdf:langString Armorika, latinsky Armorica nebo Aremorica, je historické území na severozápadě Galie v období antiky a raného středověku. Zaujímala oblast Bretaňského poloostrova a přilehlé oblasti vymezené na jihu řekou Liger (Loira) a na severovýchodě řekou Sequana (Seina), tedy region Bretaně a části sousedních regionů Normandie a Pays de la Loire v dnešní Francii. Název se odvozuje z keltských slov are „při“ a „mori“ moře, tedy znamená „země u moře“, „přímoří“ a připomíná ho jméno současného departementu Côtes-d'Armor.
rdf:langString Aremorica (auch Armorica, von keltisch are mori, „vor dem Meer“) war in der Antike eine geographische Bezeichnung für die nordwestliche Küste des heutigen Frankreichs zwischen den Flüssen Sequana (Seine) und Liger (Loire), also die heutigen Landschaften Normandie und Bretagne. Die Region war ab der Eisenzeit bis zur Eroberung durch das Römische Reich das Siedlungsgebiet gallischer Stämme wie der Aulerker, Coriosoliten, Eburoviken, Lexovier, Namneten, Osismier, Redonen, Veneter und Veneller und wurde dann in der gallorömischen Zeit zuerst als Teil der römischen Provinz Gallien und später als Teil der Provinz Gallia Lugdunensis verwaltet.
rdf:langString Η Αρμορική (γαλλικά: Armorique, λατινικά Armorica) είναι όνομα κελτικής προέλευσης, το οποίο χαρακτήριζε κατά την αρχαιότητα το έδαφος που βρίσκονταν στη βορειοδυτική περιοχή της Γαλατίας, από τις εκβολές του ποταμού Λίγηρα έως τις εκβολές του Σηκουάνα,δηλαδή η σημερινή Βρετάνη. Οι συγγραφείς του τέλους της Ρωμαϊκής Δημοκρατίας και αρχής της Ρωμαϊκής Αυτοκρατορίας την παρουσιάζουν ως κατοικημένη από επτά γαλατικές φυλές, τις οποίες αναφέρει και ο Ιούλιος Καίσαρ.
rdf:langString Armorica or Aremorica (Gaulish: Aremorica; Breton: Arvorig, [arˈvoːrik]) is the name given in ancient times to the part of Gaul between the Seine and the Loire that includes the Brittany Peninsula, extending inland to an indeterminate point and down the Atlantic Coast.
rdf:langString Armoriko estas antikva nomo por larĝa regiono marborda en Francio inter Pornic, apud Nanto, kaj Dieppe norde de la regiono de Caux. Ĝi entenis do la tutan nunan regionon Bretonio, la nordokcidentan parton de la Luarlandoj kaj la tutan normandan marbordon. Vivis tie keltaj triboj ene de armorika federacio. Strabono, greka geografo, kiu naskiĝis en Amasya, Kapadokio ĉirkaŭ 58 a.K. kaj Posidonios de Apamée aŭ de Rhodes priskribis la armorikanojn (armoricani) kiel devenintaj de la belgaj gaŭloj (belgae). Julio Cezaro diris: « Horum omnium fortissimi sunt Belgae » (El ĉiuj, la belgoj estas la plej fortaj.).
rdf:langString En la Antigüedad, la palabra Armórica se empleaba para describir la región costera del noroeste francés, entre Pornic (cerca de Nantes) y Dieppe. Comprendía la actual Bretaña, el noroeste del país del Loira y la totalidad del litoral de Normandía. Su nombre proviene de la expresión gala are mori ('en el mar'), que evolucionó en Aremorica o 'país frente al mar'. En su Historia Natural, Plinio el Viejo afirma que Armórica es el antiguo nombre de Aquitania y menciona que los Pirineos son como el borde austral de la región. Teniendo en cuenta el origen galo del nombre, esta afirmación tiene sentido si se considera que Armórica no describe un país específico, sino una región geográfica cuya característica es estar frente al mar. La República romana tuvo largos años de relaciones comerciales con los galos y con los armoricanos (haciendo distinción entre estos). Sin embargo, Armórica revendía los productos de Roma a los bretones y los belgas, y una de las consecuencias de la guerra de las Galias fue la eliminación de estos intermediarios a la vez que la extensión del territorio romano para satisfacer la demanda de tierras por los plebeyos romanos. El comercio entre Armórica y las islas británicas fue descrito por Diodoro Sículo. Después de la campaña de Craso en 57 a. C., la resistencia armoricana al dominio romano era respaldada por los aristócratas celtas de Britania. En respuesta, Roma invadió Britania en dos ocasiones, en 55 a. C. y 54 a. C., bajo el mando de Julio César. En el Imperio romano, Armórica fue parte de la provincia de Gallia Lugdunensis, la cual tenía su capital en Lugdunum (Lyon). Cuando las provincias romanas fueron reorganizadas en el siglo IV, Armórica fue colocada bajo las segunda y tercera divisiones de Lugdunensis. Armórica se rebeló contra Roma en dos ocasiones en el siglo V, expulsando a los funcionarios romanos en la segunda ocasión. La península de Bretaña conoció una importante inmigración de celtas bretones procedentes mayoritariamente de las regiones actuales de Cornualles y país de Gales en los siglos V a VII. Durante los siglos IX y X, los vikingos comenzaron a establecerse en la península de Cotentin, lo cual acarreó el desuso del nombre de Armórica, favoreciendo el de Normandía. Véase también: Armórica en la Alta Edad Media
rdf:langString Antzinean, Armorika Galiaren zatia izan zen, gaur egun Bretainia dena hartzen zuena. Pornic (Nantestik gertu) eta Dieppe arteko eskualdea izan zen: egungo Bretainiaz gain Loirerriako ipar-mendebaldea eta Normandiako kostaldea ere hartzen zituena. Izena Galiako zeltazko are mori ('itsasoan') esapidetik dator, Aremorica edo 'itsasoaren aurrean dagoen herrialdea' bilakatu zena. Erromatar Inperioak eskualdea konkistatu zuenean, Gallia Lugdunensis probintziaren barnean administratu zuen. V. mendean bitan matxinatu ziren Erromaren aurka eta, bigarrenean, erromatarrak bota zituzten. Hurrengo mendeetan Kornualles eta Galestik etorritako etorkin zelta asko izan zituen. IX. eta X. mendeetan, bikingoak bertan geratu ziren eta eskualdeak Normandia izena hartu zuen. René Goscinnyk eta Albert Uderzok marraztutako Asterix Galiarra bertan bizi da.
rdf:langString Armorique est un nom propre d'origine gauloise, qui désigne depuis l'Antiquité classique le territoire situé entre la Loire et la Seine ou entre les estuaires de la Gironde et de la Seine. Selon certains auteurs, ce territoire s'étendait même depuis l'estuaire de la Gironde jusqu'à celui de l'Escaut. Cet espace forme une péninsule entre la Manche et le golfe de Gascogne, à l’ouest du continent européen. L'Armorique est souvent confondue avec la Bretagne, qui ne constitue pourtant qu'une partie du territoire armoricain. L’Armorique est habitée dès le néolithique par des populations préceltiques et est probablement l’un des berceau du mégalithisme en Europe. Les auteurs de la fin de la République et du début de l'Empire romain la présentent comme peuplée par sept tribus gauloises dont Jules César donne la liste. Les Armoricains pourraient avoir constitué une confédération de peuples rivale de celle des Vénètes. Après la conquête, l'Empire romain n'a pas repris cette division dans son découpage provincial (Belgique, Lyonnaise, Aquitaine) de la Gaule. Mais au IVe siècle, face aux menaces venues de la mer, est créé un secteur militaire, le Tractus Armoricanus et Nervicanus comprenant les territoires littoraux de l'embouchure de la Somme à celle de la Garonne. À la fin de l'Antiquité, les Bretons insulaires émigrèrent massivement dans la partie occidentale de cette région, sur la péninsule qui prit progressivement le nom de Bretagne. L’usage du terme « Armorique » pour désigner la vaste région maritime entre la Gironde et la Seine a été progressivement remplacé par celui « France de l’Ouest » dans la géographie officielle française.
rdf:langString Armorica atau Aremorica adalah istilah yang mengacu kepada wilayah Galia yang terletak di antara sungai Seine dan Loire, termasuk Semenanjung Bretagne. Namanya berasal dari frase dalam bahasa Galia are-mori yang berarti "di atas laut". Istilah ini awalnya memiliki cakupan yang lebih luas dan termasuk sebagian besar kawasan Normandia pada abad ke-10. Plinius yang Tua dalam bukunya Naturalis Historia (4.17.105) bahkan mengklaim bahwa Armorica adalah nama lama dan menyatakan bahwa batas selatan Armorica mencapai kawasan Pegunungan Pirenia. Belakangan cakupannya dibatasi di Bretagne saja. Dalam budaya populer, Armorica dikenal sebagai tempat berdirinya desa Asterix pada masa Republik Romawi. Di sini orang Galia "yang tak terkalahkan" dapat bertahan melawan Roma.
rdf:langString Armorica o Aremorica è il nome che nell'antichità era dato all'odierna Bretagna e ai territori compresi tra la Senna e la Loira. Il nome armoar significa, in gallico, costa, cioè "terre sul mare", in contrapposizione con l'interno di tale penisola definito argoat.
rdf:langString アルモリカ (ラテン語: ArmoricaまたはAremorica、ブルトン語: Arvorig)は、古代ガリアの一部の名称。セーヌ川とロワール川とに挟まれた地域で、内陸の不確定な地点まで伸び、大西洋へ下り、ブルターニュ半島も含んでおり、より具体的には、ロワール川河口南のポルニックからコー地方のディエップまでの間を指す。
rdf:langString Armorica is de naam die Bretagne in de oudheid had. De naam is van Keltische oorsprong (ar mor = de zee). Julius Caesar overwon tijdens de Gallische Oorlog de Keltische stammen van Armorica. Tegen de zeevarende stam der Veneti moest hij een eigen oorlogsvloot mobiliseren. De Romeinen wonnen de zeeslag.Waarschijnlijk werd het gebied in de erop volgende eeuwen grondig geromaniseerd. In de 5e eeuw n.Chr. kreeg echter door de immigratie van Romano-Britten uit Britannia, die voor de Angelsaksen op de vlucht waren, een Keltische taal weer de overhand. Sindsdien staat het gebied bekend onder de naam Bretagne (Breiz in het Bretons). De Romano-Britten drongen verder op, tot aan Berry. In 448 verbonden zij zich met de tegen het Romeinse Rijk in opstand gekomen Bagaudae. Aetius, de bevelhebber van het Romeinse leger in Gallië, was gedwongen de hulp in te roepen van de Alanen, onder hun koning Goar. De Bretons werden teruggeslagen, en tot over de rivier de Vilaine teruggedreven. Lange tijd bleef deze rivier daarna de grens van hun gebied.
rdf:langString Armoryka (łac. Armorica lub Aremorica, z celtyckiego are „nad” + mor „morze”) – kraina historyczna na terenie starożytnej Galii, obejmująca tereny między Loarą i Sekwaną, tj. późniejszą Bretanię i część Normandii. Zamieszkana przez kilka ludów celtyckich, m.in. Wenetów, , i . Podbita przez Cezara w trakcie wojen galijskich, wchodziła później w skład rzymskiej prowincji Gallia Lugdunensis. Z Armoryki wywodził się św. Jodok. Do nazwy krainy nawiązuje nazwa planetoidy Armor.
rdf:langString Armórica ou Aremorica era, na Antiguidade, a região da Gália que incluía a península da Bretanha e o território entre os rios Sena e Loire, até um ponto indeterminado no interior. Este topónimo baseia-se na expressão gaulesa are mori "à beira-mar". Em bretão (idioma que, juntamente com o gaélico e o córnico são as línguas vivas derivadas do gaulês) "à beira mar" diz-se war vor (e gaélico ar for), embora a forma mais antiga arvor seja usada para as zonas costeiras da Bretanha, em contraste com argoad (ar 'em', coad 'floresta' [em gaélico ar goed ('coed', floresta)], para designar o interior. Esta utilização moderna permite deduzir que os Romanos contactaram inicialmente populações costeiras e partiram do princípio que o nome localizado Armórica dizia respeito a toda a região, tanto litoral quanto interior. Plínio o Velho, na sua História Natural (2.17.105), indica que Armórica era o nome antigo para a Aquitânia, dizendo que a fronteira sul da Armórica chegava até aos Pirenéus. Tomando em conta a origem gaulesa do nome, esta asserção é perfeitamente lógica e correcta, uma vez que Armórica não denomina um país, mas antes é uma palavra que identifica um tipo de região geográfica - uma região à beira-mar. Plínio enumera as seguintes tribos célticas que habitavam a península: os Éduos e os como aliados de Roma; os e os como tendo alguma independência; e os Boios, Sénones, (quer os quer os ), os Parísios, , , , , , , , , , e os . O comércio entre a Armórica e a Grã-Bretanha, descrito por Diodoro Sículo e implicitamente referido por Plínio [1] existia desde tempos muito recuados. Devido ao prolongado apoio dado pela aristocracia tribal dos Bretões à resistência ao domínio romano na Armórica, mesmo depois da campanha de Crasso em 57 a.C., Júlio César invadiu por duas vezes a ilha em 55 a.C. e 54 a.C. como retaliação. Pistas acerca das intrincadas redes de relações culturais entre a Armórica e as "Bretanhas" de Plínio são-nos dadas por César quando descreve dos Suessiões, como "o mais poderoso dos governantes de toda a Gália, controlando não só uma grande área desta região [a Armórica] mas também da Bretanha" (De Bello Gallico ii.4). Achados arqueológicos ao longa da costa sul da Inglaterra, especialmente em Hengistbury Head, provam relações com a Armórica até leste do rio Solent. Esta relação "pré-histórica" entre a Cornualha e a Bretanha continuou chegada enquanto se falou o córnico (um dialeto do Bretão). Mais a Leste, no entanto, as ligações tipicamente continentais da costa britânica eram fundamentalmente com o vale do baixo Sena. A arqueologia não tem sido tão esclarecedora quanto à Armórica da Idade do Ferro quanto a moeda, a qual foi estudada por Philip de Jersey (Coinage in Iron Age Armorica 1994, vol 2 of Studies in Celtic Coinage). Sob o Império Romano, a Armórica era administrada como parte da Gália Lugdunense, cuja capital era Lugduno, a actual Lyon ou Lião. Aquando da reorganização das províncias romanas levada a cabo por Diocleciano no século IV, a Armórica foi dividida entre as segunda e terceira divisões da Lugdunense. Depois de as legiões terem retirado da Bretanha em 407, a elite local expulsou os magistrados civis em 408; a Armórica revoltou-se na década de 30 do mesmo século e novamente na década seguinte, expulsando os governantes do mesmo modo que o tinham feito os Romano-Britânicos. A península da "Bretanha" veio a ser colonizada com Bretões da Bretanha (ilha) durante os séculos V e VII, período do qual se guardam escassos documentos. Estes colonos, fossem ou não refugiados, deixaram a sua marca na toponímia das províncias mais ocidentais e atlânticas da Armórica: Cornouaille ("Cornualha") e Domnonea ("Devon"). No que toca às relações entre as línguas célticas da Grã-Bretanha, o córnico, o gaélico e o Bretão céltico, as quetões ainda não são pacíficas. Martin Henig sugeria, em 2003, que houve na Armórica, tal como na Grã-Bretanha pós-romana, "uma quantidade considerável de criação de identidade no período das migrações. Sabemos que a população do Kent, mista apesar de predominantemente Britânica e Franca, se redenominou como Juta, e as populações britânicas das terras a lesta da Dumnonia (Devon e Cornualha) acabaram por se classificar como "Saxões Ocidentais". Na Armórica Ocidental a pequena elite que conseguiu impôr uma identidade à população era mais de origem Britânica que Galo-Romana, pelo que se tornaram Bretões". Há provas abundantes na línguas e noutros elementos da continuidade significativa nessas áreas de língua Britânica antes dos períodos romanos. Com a evolução da Armórica Ocidental para a "Bretanha", quando os viquingues se estabeleceram na península do Cotentin e no baixo Sena (em torno de Ruão) durante os séculos IX e X, e estas regiões tomaram o nome de "Normandia", a expressão "Armórica" caiu em desuso. No entanto voltou aos holofotes quando do sucesso mundial obtido pela série de Histórias em Quadrinhos "Asterix", ficção criada pelos franceses René Goscinny e Albert Uderzo, na qual os habitantes de uma aldeia gaulesa da antiguidade, localizada entre o mar e a floresta em algum canto do litoral da Armórica, liderados pelo guerreiro Asterix, resistiam bravamente ao invasor romano graças à poção mágica preparada pelo druida Panoramix, que lhes dava uma força sobre humana. A série, criada em 1959, teve 350 milhões de unidades vendidas em todo o planeta em diversas línguas e agrada até hoje as novas gerações, embora já não mais redigida pelos seus idealizadores.
rdf:langString Армо́рика (Ареморика; лат. Armorica, Aremorica) — историческая область на северо-западе нынешней Франции. Часто это название употребляется и для Бретани. Арморика существовала в античности и рассматривалась как часть Галлии, расположенная на её атлантическом побережье, между реками Сеной и Луарой, иногда — и Гаронной. Топоним «Арморика» происходит от галльского словосочетания are mori («на море») и суффикса -ika, использовавшегося для географических обозначений. Ср.: брет. Armor «Армор (прибрежные территории Бретани)», ar mor «море»; валл. ar y môr «(на берег)у моря»; лат. ōra maritima «поморье». Первоначально термин толковался значительно шире, чем сейчас: он включал нынешнюю Нормандию и даже всё атлантическое побережье современной Франции. Плиний Старший утверждает, что Арморика — это прежнее название Аквитании, и тем самым её южная граница проходит по Пиренеям. Он также перечисляет кельтские племена, жившие в Арморике. Два из них, эдуи и , заключили к моменту создания его «Естественной истории» союзный договор с Римом, другие были относительно независимыми. «Общины, живущие у берегов Океана под общим названием ареморийских», перечисляет и Юлий Цезарь. Диодор Сицилийский рассказывает, что Арморика имела тесные торговые отношения с Британией. Согласно же Страбону, четырьмя пунктами «переправы, которыми обычно пользуются при переезде с материка на остров» Великобритания, были устья Рейна (и Па-де-Кале), Сены, Луары и Гаронны. В честь Арморики назван астероид (774) Армор, открытый в 1913 году французским астрономом Шарлем ле Морваном, который был родом из этого региона. Вымышленная деревня галлов, в которой разворачиваются действия комиксов, мультфильмов и фильмов об Астериксе, размещалась в Арморике; об обнаружении археологами её «руин» сообщала шуточная статья в британской газете The Independent от 1 апреля 1993 года.
rdf:langString Арморика (лат. Armorica, лат. Aremorica) — історична область на північному заході сучасної Франції. Часто назву «Арморика» вживають як синонім назви «Бретань». Арморика, що існувала за античності й була складовою Галлії, розташовувалася на узбережжі Атлантики між гирлами річок Сени і Луари, охоплюючи всю сучасну Бретань, і простягалася на невизначену відстань углиб материка. Найвідомішими на території Арморики є сліди неолітичних цивілізацій — численні мегалітичні споруди — кромлехи, дольмени, менгіри, кургани, які датуються часом 4000 — 2000 роками до н. е. Хоча цілком ймовірно, що окремі споруди були створені ще 5000 років до н. е. Про походження людей, які створили перші неолітичні цивілізації та мегалітичні культури ведуться суперечки. Існує точка зору, висловлена Томасом Роллестоном, що перші землероби Європи і творці мегалітичних споруд заселили Західну Європу з Північної Африки. Інші науковці дотримуються точки зору, що перші неолітичні землероби Європи заселили Європу, мігруючи з Малої Азії і змішуючись із місцевим мисливським населенням. Топонім «Арморика» походить від галльської фрази are-mori («на морі») і суфіксу -ika, що використовувався для географічних назв. Спершу термін тлумачився значно ширше, ніж тепер, себто охоплюючи всю Нормандію і навіть усе атлантичне узбережжя сучасної Франції. Пліній Старший у своїй «Природній історії» стверджує, що Арморика — це стара назва Аквітанії, відтак її південні окреси проходять Піренеями. Він також перераховує кельтські племена, які проживали в Армориці. Два з них, едуї та карнутени, уклали союзний договір із Римом, решта — були відносно незалежними. Діодор Сицилійський розповідає, що Арморика мала тісні торговельні відносини з Британією.
xsd:nonNegativeInteger 13005
<Geometry> POINT(-1 48.166698455811)

data from the linked data cloud