Armenian bole
http://dbpedia.org/resource/Armenian_bole an entity of type: Work
Bolus armenicus, deutsch Armenische Tonerde, ist eine Ton-Heilerde, wird häufig auch als terra armena oder terra armenia bezeichnet und wurde im Laufe des Mittelalters zum Synonym für medizinisch angewandte Tonerde. Bei Bolus armenicus handelte es sich um verunreinigte, durch Eisenoxid braunrot gefärbte Aluminiumoxide (Al2O3) sowie kieselsaure Tonerde (Aluminiumsilikate). Als Handelsware wird die früher auch Bolus armenus genannte Tonerde auch (Armenische) Siegelerde (terra sigillata, „gesiegelte Erde“ als weißer oder roter Bolus) genannt. Als Terra Lemnia (lemnische Erde) wurde Boluserde von der Insel Lemnos bezeichnet.
rdf:langString
Armenian bole, also known as bolus armenus or bole armoniac, is an earthy clay, usually red, native to Armenia but also found in other places. The term Armenian was later referred to a specific quality of the clay. Originally used in medication, it has also been used as a pigment, as a poliment or base for gilding, and for other uses. It is red due to the presence of iron oxide; the clay also contains hydrous silicates of aluminum and possibly magnesium.
rdf:langString
El bol arménico, también conocido como bol armenio o bolo arménico, es una arcilla terrosa, generalmente roja, originaria de Armenia pero que también se encuentra en otros lugares. El término armenio se refirió más tarde a una calidad específica de la arcilla. Originalmente utilizado en medicamentos, también se ha utilizado como pigmento, como base o base para dorar y para otros usos. Es de color rojo debido a la presencia de óxido de hierro ; la arcilla también contiene silicatos hidratados de aluminio y posiblemente magnesio .
rdf:langString
Il bolo armeno, o semplicemente bolo, è un'argilla nella cui composizione rientra l'ossido di ferro, da qui la tipica colorazione rossa. Il nome deriva dalla zona d'origine, l'Armenia, che era anticamente il principale luogo di provenienza. È molto apprezzato per l'elevata purezza.
rdf:langString
Bolus (łac. < gr. bṓlos 'gleba', 'bryła ziemi'), pulment - glinka czerwonobrązowa, żółtawa (bolus armenica) albo biała (bolus alba), stosowana od wczesnego średniowiecza jako wykończeniowa warstwa zaprawy (z klejem lub białkiem) pod polerowane złocenia płatkowe w tłach i nimbach obrazów; od XVI w. stosowana w zaprawach pod malarstwo olejne; powodowała niekiedy zmiany w kolorycie obrazów, ponieważ w miarę starzenia się farby olejne nabierały przezroczystości i zaprawa prześwitywała przez nie.
rdf:langString
Bolus är en mycket finkorning lera som kan vara järnhaltig med varierande färg beroende på mängden järn den innehåller. Den har smuligt brott och är något spröd, samt är svagt glänsande. I fuktigt tillstånd känns den fet och är ibland kletig. I vatten spricker den, med ett knastrande ljud, sönder i små bitar utan att bli mjuk. Hårdheten hos Bolus är 1 - 2 och densiteten är 2,4. Dess sammansättning består av 41 - 42 % kiselsyra, 20 - 25 % aluminiumoxid 24 - 25 % vatten och resten järnoxid. Vid bränning blir leran hård och i vissa fall smältbar.
rdf:langString
Le bol d'Arménie, bol oriental, rouge ampoli, bolus, ou assiette, est un type d'argile ocreuse rouge (couleur due à l'oxyde de fer), grasse au toucher, tonique et astringente, très fine (kaolinique) qui permet l'adhérence des feuilles d'or, lors de la dorure à l'eau, sur un bois apprêté ou sur le parchemin. L'assiette est connue depuis l'Antiquité, mais ce n'est qu'après le XIVe siècle que l'assiette est exclusivement appliquée sur un bois apprêté.
rdf:langString
Болюс (фр. bolus, через итал. bolus от лат. bolus — лакомый, сочный кусок) — мелкозернистая железистая глина жёлтого, оранжевого или красно-коричневого оттенка, иначе: левкасная глина, лемносская земля. Иногда болюс неверно называют «армянским камнем» — это название следует относить к ляпис-лазури (армениум — краска ярко-синего цвета).
rdf:langString
Болюс (лат. bolus, левкасна глина, лемноська земля) — бурі, жовті та червоні глини, що містять велику кількість оксиду заліза. Використовувався в текстильному виробництві як поглинач жирів; як харчовий барвник до появи синтетичних барвників. Використовувався раніше як ґрунтовка, зокрема художниками , при цьому виявилося, що через якийсь час колір болюса пробивався крізь живопис, порушуючи тим самим колорит картин. В даний час використовується як ґрунтовка при золоченні, у вигляді пасти в суміші з клеєм фіксує сусальне золото на виробі.
rdf:langString
rdf:langString
Bolus armenicus
rdf:langString
Armenian bole
rdf:langString
Bol arménico
rdf:langString
Bol d'Arménie
rdf:langString
Bolo armeno
rdf:langString
Bolus (malarstwo)
rdf:langString
Болюс (глина)
rdf:langString
Bolus (lera)
rdf:langString
Болюс (глина)
xsd:integer
3813656
xsd:integer
958933745
rdf:langString
Bolus armenicus, deutsch Armenische Tonerde, ist eine Ton-Heilerde, wird häufig auch als terra armena oder terra armenia bezeichnet und wurde im Laufe des Mittelalters zum Synonym für medizinisch angewandte Tonerde. Bei Bolus armenicus handelte es sich um verunreinigte, durch Eisenoxid braunrot gefärbte Aluminiumoxide (Al2O3) sowie kieselsaure Tonerde (Aluminiumsilikate). Als Handelsware wird die früher auch Bolus armenus genannte Tonerde auch (Armenische) Siegelerde (terra sigillata, „gesiegelte Erde“ als weißer oder roter Bolus) genannt. Als Terra Lemnia (lemnische Erde) wurde Boluserde von der Insel Lemnos bezeichnet.
rdf:langString
Armenian bole, also known as bolus armenus or bole armoniac, is an earthy clay, usually red, native to Armenia but also found in other places. The term Armenian was later referred to a specific quality of the clay. Originally used in medication, it has also been used as a pigment, as a poliment or base for gilding, and for other uses. It is red due to the presence of iron oxide; the clay also contains hydrous silicates of aluminum and possibly magnesium.
rdf:langString
Le bol d'Arménie, bol oriental, rouge ampoli, bolus, ou assiette, est un type d'argile ocreuse rouge (couleur due à l'oxyde de fer), grasse au toucher, tonique et astringente, très fine (kaolinique) qui permet l'adhérence des feuilles d'or, lors de la dorure à l'eau, sur un bois apprêté ou sur le parchemin. L'assiette est connue depuis l'Antiquité, mais ce n'est qu'après le XIVe siècle que l'assiette est exclusivement appliquée sur un bois apprêté. L'assiette en pain, aussi appelée « en crotte », doit être cassée et laissée à tremper dans de l'eau. Elle est ensuite broyée et écrasée, puis mélangée à la colle de peau de lapin, ou de la gélatine.
rdf:langString
El bol arménico, también conocido como bol armenio o bolo arménico, es una arcilla terrosa, generalmente roja, originaria de Armenia pero que también se encuentra en otros lugares. El término armenio se refirió más tarde a una calidad específica de la arcilla. Originalmente utilizado en medicamentos, también se ha utilizado como pigmento, como base o base para dorar y para otros usos. Es de color rojo debido a la presencia de óxido de hierro ; la arcilla también contiene silicatos hidratados de aluminio y posiblemente magnesio .
rdf:langString
Il bolo armeno, o semplicemente bolo, è un'argilla nella cui composizione rientra l'ossido di ferro, da qui la tipica colorazione rossa. Il nome deriva dalla zona d'origine, l'Armenia, che era anticamente il principale luogo di provenienza. È molto apprezzato per l'elevata purezza.
rdf:langString
Bolus (łac. < gr. bṓlos 'gleba', 'bryła ziemi'), pulment - glinka czerwonobrązowa, żółtawa (bolus armenica) albo biała (bolus alba), stosowana od wczesnego średniowiecza jako wykończeniowa warstwa zaprawy (z klejem lub białkiem) pod polerowane złocenia płatkowe w tłach i nimbach obrazów; od XVI w. stosowana w zaprawach pod malarstwo olejne; powodowała niekiedy zmiany w kolorycie obrazów, ponieważ w miarę starzenia się farby olejne nabierały przezroczystości i zaprawa prześwitywała przez nie.
rdf:langString
Болюс (фр. bolus, через итал. bolus от лат. bolus — лакомый, сочный кусок) — мелкозернистая железистая глина жёлтого, оранжевого или красно-коричневого оттенка, иначе: левкасная глина, лемносская земля. Иногда болюс неверно называют «армянским камнем» — это название следует относить к ляпис-лазури (армениум — краска ярко-синего цвета). Глину «болюс» с древности использовали для изготовления керамических сосудов: так называемой аретинской керамики и изделий терра сигиллата, для приготовления минеральных красок и в технике золочения металлических изделий. В последнем случае глина болюс служит грунтовкой в виде пасты в смеси с клеем, которая фиксирует сусальное золото на обрабатываемом предмете. В искусстве керамики цветную глину, в том числе болюс, используют в качестве ангоба. С XVI века болюс применяли в живописи. При соединении с масляными связующими веществами глина образует удобный, эластичный и прочный красно-коричневый грунт, также получивший название болюса. Такой грунт в отличие от гипсово-клеевого белого грунта придаёт теплоту и насыщенность тона в тенях, что особенно ценили живописцы болонской школы, а затем и многие художники академического направления XVII—XIX веков. По такому грунту тени писали лессировками. Коричневый грунт использовал А. Ван Дейк, по болюсным грунтам писали Д. Веласкес и Б. Э. Мурильо. Болюс используют в текстильном производстве в качестве поглотителя жиров; как пищевой краситель. Болюс ранее употреблялся в кулинарии ряда национальных кухонь (греческой, ассирийской, армянской, египетской), а в настоящее время используется во французской, испанской, португальской кухнях для подкрашивания пищи, иногда для усиления вязкости некоторых блюд.
rdf:langString
Bolus är en mycket finkorning lera som kan vara järnhaltig med varierande färg beroende på mängden järn den innehåller. Den har smuligt brott och är något spröd, samt är svagt glänsande. I fuktigt tillstånd känns den fet och är ibland kletig. I vatten spricker den, med ett knastrande ljud, sönder i små bitar utan att bli mjuk. Hårdheten hos Bolus är 1 - 2 och densiteten är 2,4. Dess sammansättning består av 41 - 42 % kiselsyra, 20 - 25 % aluminiumoxid 24 - 25 % vatten och resten järnoxid. Vid bränning blir leran hård och i vissa fall smältbar.
rdf:langString
Болюс (лат. bolus, левкасна глина, лемноська земля) — бурі, жовті та червоні глини, що містять велику кількість оксиду заліза. Використовувався в текстильному виробництві як поглинач жирів; як харчовий барвник до появи синтетичних барвників. Використовувався раніше як ґрунтовка, зокрема художниками , при цьому виявилося, що через якийсь час колір болюса пробивався крізь живопис, порушуючи тим самим колорит картин. В даний час використовується як ґрунтовка при золоченні, у вигляді пасти в суміші з клеєм фіксує сусальне золото на виробі. Болюс вживався в кулінарії ряду національних кухонь (грецької, ассирійської, вірменської, єгипетської), а нині використовується у французькій, іспанській, португальській кухнях для підфарбовування їжі, іноді для посилення в'язкості деяких страв.
xsd:nonNegativeInteger
4414
