Aristocracy
http://dbpedia.org/resource/Aristocracy an entity of type: Thing
El terme aristocràcia es refereix a la forma de govern en què el poder era ostentat pels millors o els notables d'una comunitat. Etimològicament deriva de les paraules gregues aristos, "millor" i kratein "domini". Avui dia, aquest terme defineix la forma de govern en què el poder és ostentat per una elit tancada, un grup social minoritari o privilegiat econòmicament o per raó del seu llinatge, intel·ligència o nivell cultural.
rdf:langString
Aristokratio estas politika reĝimo, en kiu regas la nobelaro. Tiu estis sistemo hegemonia en la Antikva Reĝimo. La etimologio de la termino derivas de la greka vorto ἀριστοκρατία aristokratía; de ἄριστος aristos elstareco, kaj de κράτος, kratos povo, tio estas, reĝimo en kiu regas la elstaruloj, teorie.
rdf:langString
Is dream beag a bhfuil fabhar acu a ritheann an tír é an t-uaslathas (Gréigis: ἀριστοκρατία aristokratía, ó ἄριστος aristos 'ar fheabhas', agus κράτος, kratos 'riail'). Is aicme bheag chumhachtach é an t-uaslathas, a reáchtálann an tír, agus lucht an rachmais go hiondúil.
rdf:langString
Aristokrasi (Yunani ἀριστοκρατία aristokratía, dari ἄριστος aristos "excellent," dan κράτος kratos "kekuatan") adalah bentuk pemerintahan di mana kekuasaan berada di tangan kelompok kecil, yang mendapat keistimewaan, atau kelas yang berkuasa. Istilah ini berasal dari bahasa Yunani aristokratia, yang berarti "aturan yang terbaik". Pada saat asal kata di Yunani Kuno, hal itu dipahami sebagai pemerintahan terbaik oleh warga yang memenuhi syarat dan sering kontras baik dengan bentuk monarki, aturan satu individu. Di kemudian waktu, aristokrasi biasanya dilihat sebagai pemerintahan oleh kelompok istimewa, individu yang terbaik, kelas bangsawan, dan kontras dengan demokrasi.
rdf:langString
L'aristocrazia (dal greco άριστος, àristos, "migliore" e κράτος, kratos, "comando") è una forma di governo nella quale poche persone (che secondo l'etimologia greca del termine dovrebbero essere i "migliori") controllano interamente lo Stato; secondo il pensiero platonico-aristotelico è una delle tre forme di governo, assieme a monarchia e timocrazia, mentre l'oligarchia è la sua forma degenerata; è stata, assieme all'oligarchia, tra le forme di governo più diffuse in Europa negli ultimi secoli, generalmente sotto forma di monarchie costituzionali, nelle quali il potere del sovrano è controllato da un parlamento composto da soli nobili.
rdf:langString
貴族制（きぞくせい、アリストクラシー）は、少数の特権的な貴族が支配階級となる政治体制のこと。対比語は民主主義（デモクラシー、多数者支配）など。
rdf:langString
귀족정(貴族政, 영어: aristocracy)은 혈통·문벌·재산 등에 의해서 이 인정된 귀족이라고 불리는 소수가 지배하는 정체다. 귀족 전원이 참가하는 직접귀족정과 일부만이 참가하는 간접귀족정이 있다.
rdf:langString
Aristocratie (Oudgrieks: ἀριστοκρατία < ἄριστος ("beste") + κρατεῖν ("heersen")) is een regeringsvorm waarbij de heerschappij in handen is van de aanzienlijksten in de samenleving, de zogenaamde "aristocraten". Doorgaans geldt binnen een aristocratie dat het lidmaatschap erfelijk is. De Griekse oorsprong van het woord suggereert de betekenis: geregeerd door de besten.
rdf:langString
Arystokracja (gr. ἀριστοκρατία aristokratia, od wyrazów ἄριστος aristos „najlepszy” + κρατέω krateo „rządzę”) – najwyższa warstwa społeczna, która wykształciła się w starożytnej Grecji, podczas najazdu Dorów w 1200 r. p.n.e. Mianem arystokracji określa się zatem elitarną warstwę społeczną, zajmującą najwyższą pozycję w społeczeństwie, do której przynależność wynika ze szlachetnego urodzenia i jest dziedziczna (arystokracja rodowa).
rdf:langString
Аристокра́тия (др.-греч. ἀριστοκρατία, «власть лучших»; от ἀριστεύς — «знатнейший, благороднейшего происхождения», и κράτος — «мощь, власть, вождь») — форма государственного правления, при которой власть принадлежит знати (в отличие от единоличного наследственного правления монарха, единоличного выборного правления тирана или демократии). В Древней Греции, откуда происходит термин, данная форма правления в исходном варианте дословно понималась как «владычество лучших», когда каждый аристократ обладает определённым набором добродетелей. Похожие взгляды существовали и в средневековой Европе (рыцарские добродетели), и в древнем Китае (шесть искусств), когда аристократ действительно являлся лучшим в каком-то коллективе, роду, городе, государстве.
rdf:langString
贵族政治（古希臘語：ἀριστοκρατία，"aristokratía"。英語：Aristocracy），或译作贵族制或貴族民主，是指由少数几个贵族集团和精英階層掌握政权的政府组织形式，亦可指少數集團和企業寡頭壟斷的政治。
rdf:langString
الأَرِسْتُقْرَاطِيَّة هي شكل من أشكال الحكم يضع القوة في أيدي طبقة حاكمة صغيرة تتمتع بإمتيازات معيّنة. وقد إشتّقَ المصطلح من الكلمة اليونانية ( aristokratíā) والتي تعني «حكم الأفضل». وفي وقتِ نشوء الكلمة في اليونان القديمة، تصور اليونانيون على أنّ المقصود بالكلمة هو حكم المواطنين المؤهلين للحكم، وغالبا ما قورِنَ بإيجابٍ مع الملكية التي يحكمها الفرد. وقد أُستخدِمَ المصطلح للمرة الأولى على يد الفلاسفة الإغريق القدماء أمثال أفلاطون وأرسطو وغيرهم. والذين عنوا بهِ أن يعلو صهوة الحكم المواطنون الأفضل بعد أن يُنتخبوا بعمليةِ إختيارٍ دقيقة يصبحون بها حكّاماً، وكانَ الحكم الوراثي ممنوعاً منعاً باتّاً حتّى يكون الأبناء أفضلَ من آبائهم ويتمتعونَ بصفاتٍ تجعلهم لائقينَ بالحكم مقارنةً بأيّ مواطنٍ آخر. إنّ الحكم الوراثي في فهمنا لهُ بشكلهِ السلبي هو أكثر إرتباطاً بما يسمى (بالأوليغارشية)، وهي شكل فاسد م
rdf:langString
Aristokracie (z řec. aristos, nejlepší a kratos, vláda) je forma vlády, kde je moc v rukou elity, skupiny urozených lidí. Tím se liší jednak od absolutní monarchie jako vlády jediného panovníka, i od demokracie jako vlády všech svobodných občanů. Zvrhlou formou aristokracie je podle Aristotela oligarchie, vláda skupiny bohatých, kteří se žádnou jinou předností nevyznačují.
rdf:langString
Ως αριστοκρατία εννοείται εκείνο το πολίτευμα που στηρίζεται κατά τον Αριστοτέλη στη διακυβέρνηση των αρίστων. Στην πορεία των χρόνων, ο όρος χρησιμοποιήθηκε ευρύτερα για να υποδηλώσει τις τάξεις των ευγενών κληρονομικώ δικαιώματι, με αποτέλεσμα να παρατηρείται σύγχυση της καθαρής έννοιας της αριστοκρατίας με εκείνη της ολιγαρχίας. Οι άριστοι στην καθομιλούμενη των νεότερων χρόνων ταυτίστηκαν σταδιακά με τις ανώτερες τάξεις, ειδικότερα δε με τους μεγάλους γαιοκτήμονες και το φεουδαρχικό σύστημα. Ο αποκαλούμενος χρυσός αιώνας της αριστοκρατίας στη νεότερη ιστορία συνδέεται με την περίοδο 1688 - 1832, κατά την οποία η μοναρχία σταδιακά περιορίστηκε, ενώ την ίδια στιγμή η δημοκρατία ακόμα ήταν μακρινό όραμα.
rdf:langString
Aristokratie – früher auch Bestherrschaft – bezeichnet in der Politikwissenschaft die Herrschaft einer kleinen Gruppe besonders befähigter Individuen, wobei die Art der Befähigung nicht näher bestimmt ist. Die ursprüngliche Wortbedeutung ist „Herrschaft der Besten“ (gr. ἀριστοκρατία, aristokratía, aus ἄριστος, aristos: Bester und κρατεῖν, kratein: herrschen, im gleichen Sinne lat., wie etwa bei Cicero, civitas optimatum, zu Optimat[en] und Optimatenherrschaft). In der Praxis wurde die Eigenschaft, zu „den Besten“ zu gehören, häufig mit der Zugehörigkeit zu einer adligen Oberschicht gleichgesetzt, weshalb man unter Aristokratie oft die Herrschaft einer dynastisch legitimierten Gruppe versteht. So verstanden handelt es sich um eine Spielart der Oligarchie, allerdings ohne die negative Konnot
rdf:langString
Aristocracy (from Ancient Greek ἀριστοκρατίᾱ (aristokratíā), from ἄριστος (áristos) 'best', and κράτος (krátos) 'power, strength') is a form of government that places strength in the hands of a small, privileged ruling class, the aristocrats. The term derives from the Greek aristokratíā, meaning 'rule of the best'. In modern times, aristocracy was usually seen as rule by a privileged group, the aristocratic class, and has since been contrasted with democracy.
rdf:langString
Aristokraziak (grekoz aristos = onena + kratos = boterea) onenen gobernua esan nahi du. Terminoak boterea gizartearen klase gorenen esku dagoen erregimena definitzen du. Izen bera nobleziaren sinonimo gisa erabiltzen da. Platon eta Aristotelesek hitza haren jatorriko adieran erabili zuten. Platonen ustez, "onenak" filosofoak ziren, egiaren eta sistema etiko garbi baten bilatzaileak. Aristotelen iritziz, aristokrazia ez zen monarkia (bakar baten gobernua) eta demokrazia (herriaren gobernua) bezalakoa. Teoria aristotelikoan, gutxiengoak boterea du, guztien mesedetan. Horrela ez denean, aristokrazia oligarkia bihurtzen da, fakzioaren gobernua. Jatorrizko esanahitik haratago, erromatar eta greziarren arabera, aristokraziak ondo definitutako gizarte-mailak izan ziren, boterea zutenak edo ezkutu
rdf:langString
La aristocracia (del griego ἀριστοκρατία aristokratía; de ἄριστος aristos excelencia, y de κράτος, kratos poder) hace referencia originalmente a un sistema político sugerido por Platón y Aristóteles encabezado por gente que sobresale por su sabiduría intelectual, por su elevada virtud y por su experiencia del mundo. Otros criterios relacionados con la primera acepción sobre política griega, son la plutocracia (gobierno de los ricos) o la democracia (gobierno del pueblo).
rdf:langString
L'aristocratie est un régime politique dans lequel le pouvoir est officiellement détenu par une élite minoritaire mais dominante : caste, noblesse ou classe sociale, représentants élus ou cooptés, élite intellectuelle ou technocratique, voire philosophique. On désigne également par aristocratie les membres de cette élite, que ce soit des nobles ou des élus, des notables ou des riches, une nomenklatura ou un establishment, ou tout autre forme d'élite visible ou cachée.
rdf:langString
Aristocracia, (Grego ἀριστοκρατία aristokratía de ἄριστος aristos 'excelente', e κράτος, kratos 'regra') a palavra que pode ser traduzida literalmente como “o governo dos melhores”. O termo foi usado pela primeira vez por antigos filósofos gregos, que o usaram para descrever um sistema político em que apenas os melhores cidadãos, escolhidos por meio de um cuidadoso processo de seleção, se tornariam governantes, no qual o governo hereditário não seria permitido, a menos que os filhos dos governantes tivessem melhor desempenho e fossem mais bem dotados com os atributos que tornam uma pessoa adequada para governar em comparação com todos os outros cidadãos da política. Platão, Sócrates, Aristóteles, Xenofonte e os Espartanos consideravam a aristocracia (a forma ideal de governo de poucos) ine
rdf:langString
Aristokrati (av grekiska ἀριστοκρατία aristokratía, "de bästas välde"; från ἄριστος aristos, «ypperlig», och κράτος, kratos, «makt») betyder styre av en privilegierad elit, vanligen baserad på börd och ofta identifierat med adel.
rdf:langString
Аристокра́тія (від грец. αριστοκρατία (aristokratíа), ἀριστεύς — найкращий і κρατεῖν — правити, тобто влада найкращих) — форма державного ладу, за якої правління здійснюється представниками родової знаті. Як форма правління аристократія протиставляється монархії та демократії. В стародавні часи аристократичними республіками були Спарта, Рим (6-1 вв. до н. е.) та Карфаген; а в середньовічній Європі — Венеція, Псковська та Новгородська феодальні республіки.
rdf:langString
rdf:langString
Aristocracy
rdf:langString
أرستقراطية
rdf:langString
Aristocràcia
rdf:langString
Aristokracie
rdf:langString
Aristokratie
rdf:langString
Αριστοκρατία
rdf:langString
Aristokratio
rdf:langString
Aristocracia
rdf:langString
Aristokrazia
rdf:langString
Uaslathas
rdf:langString
Aristokrasi
rdf:langString
Aristocrazia
rdf:langString
Aristocratie
rdf:langString
귀족정
rdf:langString
貴族制
rdf:langString
Aristocratie
rdf:langString
Arystokracja
rdf:langString
Aristocracia
rdf:langString
Aristokrati
rdf:langString
Аристократия
rdf:langString
贵族政治
rdf:langString
Аристократія
xsd:integer
37671
xsd:integer
1118330654
rdf:langString
Aristokracie (z řec. aristos, nejlepší a kratos, vláda) je forma vlády, kde je moc v rukou elity, skupiny urozených lidí. Tím se liší jednak od absolutní monarchie jako vlády jediného panovníka, i od demokracie jako vlády všech svobodných občanů. Zvrhlou formou aristokracie je podle Aristotela oligarchie, vláda skupiny bohatých, kteří se žádnou jinou předností nevyznačují. Ve starověku a v některých zemích (například v Itálii) až do novověku byla tato "vláda nejlepších", obvykle vybíraných z nejpřednějších rodů v obci, typická pro nezávislé městské státy. V novověkých monarchiích, kde se na vládě podílela také šlechta, se název aristokracie začal používat právě pro tuto privilegovanou vrstvu.
rdf:langString
El terme aristocràcia es refereix a la forma de govern en què el poder era ostentat pels millors o els notables d'una comunitat. Etimològicament deriva de les paraules gregues aristos, "millor" i kratein "domini". Avui dia, aquest terme defineix la forma de govern en què el poder és ostentat per una elit tancada, un grup social minoritari o privilegiat econòmicament o per raó del seu llinatge, intel·ligència o nivell cultural.
rdf:langString
الأَرِسْتُقْرَاطِيَّة هي شكل من أشكال الحكم يضع القوة في أيدي طبقة حاكمة صغيرة تتمتع بإمتيازات معيّنة. وقد إشتّقَ المصطلح من الكلمة اليونانية ( aristokratíā) والتي تعني «حكم الأفضل». وفي وقتِ نشوء الكلمة في اليونان القديمة، تصور اليونانيون على أنّ المقصود بالكلمة هو حكم المواطنين المؤهلين للحكم، وغالبا ما قورِنَ بإيجابٍ مع الملكية التي يحكمها الفرد. وقد أُستخدِمَ المصطلح للمرة الأولى على يد الفلاسفة الإغريق القدماء أمثال أفلاطون وأرسطو وغيرهم. والذين عنوا بهِ أن يعلو صهوة الحكم المواطنون الأفضل بعد أن يُنتخبوا بعمليةِ إختيارٍ دقيقة يصبحون بها حكّاماً، وكانَ الحكم الوراثي ممنوعاً منعاً باتّاً حتّى يكون الأبناء أفضلَ من آبائهم ويتمتعونَ بصفاتٍ تجعلهم لائقينَ بالحكم مقارنةً بأيّ مواطنٍ آخر. إنّ الحكم الوراثي في فهمنا لهُ بشكلهِ السلبي هو أكثر إرتباطاً بما يسمى (بالأوليغارشية)، وهي شكل فاسد من الحكم الأرستقراطي حيثُ تحكم القلة القليلة حتّى لو لم يكونوا من الأفضل بين المواطنين.اعتبرَ أفلاطون وسقراط وأرسطو وإكسينفون والأسبارطيون أنّ الأرستقراطية بشكلها المثالي للحكم من قبل القلّة أفضل بطبيعتها من الشكل المثالي للحكم من قبل الأكثرية (الديمقراطية). بيد أنّهم اعتبروا أنّ الشكل الفاسد للأرستقراطية (الأوليغارشية) أسوأ من الشكل الفاسد للديمقراطية. كان هذا الإعتقاد متجذّراً في الإفتراض القائل بأنَّ الجماهير لا تنتج سوى سياسية متوسطة، في حين أنّ أفضل الرجال سينتجونَ سياسةَ جيّدة، إذا ما كانوا بالفعل أفضل الرجال. وفي وقتٍ لاحق، استخدمَ بوليبيوس في تحليلهِ للدستور الروماني مفهوم الأرستقراطية لوصف مفهومهِ للجمهورية باعتبارها شكلاً مختلطاً للحكومة جنباً إلى جنب مع الديمقراطية والملكية في مفهومها في ذلك الوقت كنظام للضوابط والتوازنات. وفي الممارسات العملية غالباً ما تقود الأرستقراطية إلى حكمومة وراثية، إذ يقوم بعدها الحاكم وراثياً بتعيين الضباط بما يرونهُ هم مناسباً لهم. وباتَ يُنظرُ في العصورِ الحديثة للأرستقراطية على أنّها حكم الخواص أي الطبقة الأرستقراطية، وبالتالي مناقضتها لمفهوم الديمقراطية.
rdf:langString
Ως αριστοκρατία εννοείται εκείνο το πολίτευμα που στηρίζεται κατά τον Αριστοτέλη στη διακυβέρνηση των αρίστων. Στην πορεία των χρόνων, ο όρος χρησιμοποιήθηκε ευρύτερα για να υποδηλώσει τις τάξεις των ευγενών κληρονομικώ δικαιώματι, με αποτέλεσμα να παρατηρείται σύγχυση της καθαρής έννοιας της αριστοκρατίας με εκείνη της ολιγαρχίας. Οι άριστοι στην καθομιλούμενη των νεότερων χρόνων ταυτίστηκαν σταδιακά με τις ανώτερες τάξεις, ειδικότερα δε με τους μεγάλους γαιοκτήμονες και το φεουδαρχικό σύστημα. Ο αποκαλούμενος χρυσός αιώνας της αριστοκρατίας στη νεότερη ιστορία συνδέεται με την περίοδο 1688 - 1832, κατά την οποία η μοναρχία σταδιακά περιορίστηκε, ενώ την ίδια στιγμή η δημοκρατία ακόμα ήταν μακρινό όραμα. Είναι μια μορφή διακυβέρνησης που δίνει τη δύναμη στα χέρια μιας μικρής, προνομιούχου άρχουσας τάξης, των αριστοκρατών. Την εποχή που η λέξη άρχισε να εμφανίζεται στην αρχαία Ελλάδα, οι Έλληνες την αντιλαμβάνονταν ως μορφή διακυβέρνησης από τους πιο καταρτισμένους πολίτες - και συχνά την αντιπαραβάλλαν ευνοϊκά με τη μοναρχία, την κυριαρχία ενός ατόμου. Ο όρος χρησιμοποιήθηκε για πρώτη φορά από αρχαίους Έλληνες όπως ο Αριστοτέλης και ο Πλάτωνας, οι οποίοι τον χρησιμοποίησαν για να περιγράψουν ένα σύστημα όπου μόνο οι καλύτεροι από τους πολίτες, που επιλέγονταν μέσω προσεκτικής διαδικασίας επιλογής, θα γίνονταν άρχοντες και η κληρονομική εξουσία θα απαγορευόταν, εκτός και αν τα παιδιά των ηγεμόνων απέδιδαν καλύτερα και ήταν καλύτερα προικισμένα με τα χαρακτηριστικά που καθιστούν ένα άτομο ικανό να κυβερνήσει σε σύγκριση με κάθε άλλο πολίτη στην πολιτεία. Η μορφή διακυβέρνησης σε αυτήν την αντίληψη σχετίζεται περισσότερο με την Ολιγαρχία, μια διεφθαρμένη μορφή Αριστοκρατίας όπου κυριαρχούν λίγοι, αλλά όχι οι καλύτεροι. Ο Πλάτωνας, ο Σωκράτης, ο Αριστοτέλης, ο Ξενοφών και οι Σπαρτιάτες θεωρούσαν την Αριστοκρατία (την μορφή διακυβέρνησης από τους λίγους) ως εγγενώς καλύτερη από την ιδανική μορφή διακυβέρνησης από τους πολλούς (Δημοκρατία), αλλά θεωρούσαν επίσης τη διεφθαρμένη μορφή της Αριστοκρατίας (Ολιγαρχία) να είναι χειρότερη από τη διεφθαρμένη μορφή της δημοκρατίας ( οχλοκρατία ). Αυτή η πεποίθηση είχε τις ρίζες της στην υπόθεση ότι οι μάζες μπορούσαν να παράγουν μόνο μέτρια πολιτική, ενώ οι καλύτεροι άνθρωποι μπορούσαν να παράγουν την καλύτερη πολιτική, αν ήταν πράγματι οι καλύτεροι. Αργότερα, ο Πολύβιος στην ανάλυσή του για το χρησιμοποίησε την έννοια της αριστοκρατίας για να περιγράψει την αντίληψή του για μια δημοκρατία ως , μαζί με τη δημοκρατία και τη μοναρχία στην αντίληψή τους από τότε, ως σύστημα ελέγχων και ισορροπιών, όπου κάθε στοιχείο τιθασεύει τις υπερβολές του άλλου. Στην πράξη, η αριστοκρατία οδηγεί συχνά σε , μετά την οποία ο κληρονομικός μονάρχης διορίζει αξιωματικούς όπως νομίζει ο ίδιος. Στη σύγχρονη εποχή, ως αριστοκρατία εννοείται συνήθως ως διακυβέρνηση από μια προνομιούχα ομάδα, την αριστοκρατική τάξη. Έτσι έρχεται σε αντίθεση με τη δημοκρατία.
rdf:langString
Aristocracy (from Ancient Greek ἀριστοκρατίᾱ (aristokratíā), from ἄριστος (áristos) 'best', and κράτος (krátos) 'power, strength') is a form of government that places strength in the hands of a small, privileged ruling class, the aristocrats. The term derives from the Greek aristokratíā, meaning 'rule of the best'. At the time of the word's origins in ancient Greece, the Greeks conceived it as rule by the best-qualified citizens—and often contrasted it favorably with monarchy, rule by an individual. The term was first used by such ancient Greeks as Aristotle and Plato, who used it to describe a system where only the best of the citizens, chosen through a careful process of selection, would become rulers, and hereditary rule would actually have been forbidden, unless the rulers' children performed best and were better endowed with the attributes that make a person fit to rule compared with every other citizen in the polity. Hereditary rule in this understanding is more related to oligarchy, a corrupted form of aristocracy where there is rule by a few, but not by the best. Plato, Socrates, Aristotle, Xenophon, and the Spartans considered aristocracy (the ideal form of rule by the few) to be inherently better than the ideal form of rule by the many (democracy), but they also considered the corrupted form of aristocracy (oligarchy) to be worse than the corrupted form of democracy (mob rule). This belief was rooted in the assumption that the masses could only produce average policy, while the best of men could produce the best policy, if they were indeed the best of men. Later Polybius in his analysis of the Roman Constitution used the concept of aristocracy to describe his conception of a republic as a mixed form of government, along with democracy and monarchy in their conception from then, as a system of checks and balances, where each element checks the excesses of the other. In practice, aristocracy often leads to hereditary government, after which the hereditary monarch appoints officers as they see fit. In modern times, aristocracy was usually seen as rule by a privileged group, the aristocratic class, and has since been contrasted with democracy.
rdf:langString
Aristokratio estas politika reĝimo, en kiu regas la nobelaro. Tiu estis sistemo hegemonia en la Antikva Reĝimo. La etimologio de la termino derivas de la greka vorto ἀριστοκρατία aristokratía; de ἄριστος aristos elstareco, kaj de κράτος, kratos povo, tio estas, reĝimo en kiu regas la elstaruloj, teorie.
rdf:langString
Aristokratie – früher auch Bestherrschaft – bezeichnet in der Politikwissenschaft die Herrschaft einer kleinen Gruppe besonders befähigter Individuen, wobei die Art der Befähigung nicht näher bestimmt ist. Die ursprüngliche Wortbedeutung ist „Herrschaft der Besten“ (gr. ἀριστοκρατία, aristokratía, aus ἄριστος, aristos: Bester und κρατεῖν, kratein: herrschen, im gleichen Sinne lat., wie etwa bei Cicero, civitas optimatum, zu Optimat[en] und Optimatenherrschaft). In der Praxis wurde die Eigenschaft, zu „den Besten“ zu gehören, häufig mit der Zugehörigkeit zu einer adligen Oberschicht gleichgesetzt, weshalb man unter Aristokratie oft die Herrschaft einer dynastisch legitimierten Gruppe versteht. So verstanden handelt es sich um eine Spielart der Oligarchie, allerdings ohne die negative Konnotation, sondern positiv gewendet. In den Geschichtswissenschaften wird der Begriff Aristokratie oft teilweise synonym zu Adel als der Gesamtheit aller Aristokraten in einem bestimmten geografischen Bereich verwendet, wobei jeder Erbadel eine Aristokratie, aber nicht jede Aristokratie ein Erbadel ist, da die Zugehörigkeit zur herrschenden Elite auch meritokratisch begründet sein kann (siehe Nobilität). Umgekehrt kann erbliche Gruppenzugehörigkeit auch abseits eines Adels von Bedeutung sein, so existierten auch bürgerlich-aristokratische Systeme wie das der Patrizier in mittelalterlichen Städten (Städtearistokratie) oder klerikalistische Priesteraristokratien. Im übertragenen Sinne werden die Begriffe Arbeiteraristokratie und Geldaristokratie verwendet.
rdf:langString
Aristokraziak (grekoz aristos = onena + kratos = boterea) onenen gobernua esan nahi du. Terminoak boterea gizartearen klase gorenen esku dagoen erregimena definitzen du. Izen bera nobleziaren sinonimo gisa erabiltzen da. Platon eta Aristotelesek hitza haren jatorriko adieran erabili zuten. Platonen ustez, "onenak" filosofoak ziren, egiaren eta sistema etiko garbi baten bilatzaileak. Aristotelen iritziz, aristokrazia ez zen monarkia (bakar baten gobernua) eta demokrazia (herriaren gobernua) bezalakoa. Teoria aristotelikoan, gutxiengoak boterea du, guztien mesedetan. Horrela ez denean, aristokrazia oligarkia bihurtzen da, fakzioaren gobernua. Jatorrizko esanahitik haratago, erromatar eta greziarren arabera, aristokraziak ondo definitutako gizarte-mailak izan ziren, boterea zutenak edo ezkutuan maneiatzen zutenak. Aintzinatik, terminoa gizarteko mailarik gorenenarekin eta gutxienenarekin identifikatu da. Goi Erdi Aroan, monarkiek ez zuten aristokrazien hazkuntza ahalbidetzen. Gorteak garatzen ziren heinean, noblezia-tituluek erreinuen politikan eragin handia zuten aristokrata berriak ahalbidetu zituzten. Praktikan, ez da historian zehar "onenen gobernuaren" adibide garrantzitsurik egon, normalean boterea erregeek edota, Aro Garaikidean, herriak baitzuten. Erregela horren salbuespen gisan, Venezia eta Polonia aipa daitezke.
rdf:langString
La aristocracia (del griego ἀριστοκρατία aristokratía; de ἄριστος aristos excelencia, y de κράτος, kratos poder) hace referencia originalmente a un sistema político sugerido por Platón y Aristóteles encabezado por gente que sobresale por su sabiduría intelectual, por su elevada virtud y por su experiencia del mundo. La acepción de aristocracia usada durante las monarquías del siglo XVIII, XIX y XX para denominar a las personas con el poder político y económico de un país, transmutado por derecho hereditario, siendo sinónimo de nobleza, deriva del afán que los nobles tenían por los estudios durante esa época. En los países europeos, la nobleza estuvo compuesta por los reyes, príncipes, duques, condes, barones, o los que traen causa por nobleza marcadamente militar como adelantados, almirantes, marqueses y emperadores. En tiempos pasados la Antigua Roma tuvo a los patricios como clase aristocrática y en otros países, como Japón, los nobles del pasado fueron primero los daimyō de alto rango y más tarde los kazoku, en la India eran los chatrías, los en Madagascar, etc. Otros criterios relacionados con la primera acepción sobre política griega, son la plutocracia (gobierno de los ricos) o la democracia (gobierno del pueblo). Hoy en día se designan como aristocracia a la nobleza y a las clases altas, por tradición o linaje, en cualquier sociedad. En un sentido más amplio, el término se usa para hablar de grupos selectos y excluyentes en diversos ambientes o contextos (por ejemplo, la «aristocracia financiera», la «aristocracia del saber», incluso la «aristocracia proletaria», por los trabajadores mejor remunerados).
rdf:langString
Is dream beag a bhfuil fabhar acu a ritheann an tír é an t-uaslathas (Gréigis: ἀριστοκρατία aristokratía, ó ἄριστος aristos 'ar fheabhas', agus κράτος, kratos 'riail'). Is aicme bheag chumhachtach é an t-uaslathas, a reáchtálann an tír, agus lucht an rachmais go hiondúil.
rdf:langString
L'aristocratie est un régime politique dans lequel le pouvoir est officiellement détenu par une élite minoritaire mais dominante : caste, noblesse ou classe sociale, représentants élus ou cooptés, élite intellectuelle ou technocratique, voire philosophique. On désigne également par aristocratie les membres de cette élite, que ce soit des nobles ou des élus, des notables ou des riches, une nomenklatura ou un establishment, ou tout autre forme d'élite visible ou cachée. Le terme aristocratie vient des racines grecques aristoi (άριστοι), « les meilleurs », et kratos (κράτος), « pouvoir », « autorité », « gouvernement ». À partir de la Révolution française, le terme « aristocratie » a été employé à tort pour désigner exclusivement la noblesse, ce qui lui a fait perdre son sens plus général, surtout en français. Usuellement, les notions d'aristocratie et d'oligarchie sont rapprochées. Cependant, celles-ci diffèrent dans la mesure où l'oligarchie n'est pas liée à la notion d'élite autoproclamée (il peut s'agir d'une sélection par l'argent, par exemple), tandis que l'aristocratie ne présuppose pas une minorité bien définie. Néanmoins, les idées restent proches et la confusion se justifie aussi du fait que, par l’idéologie du pouvoir, les puissants sont préjugés former une élite, qui devient ainsi autoproclamée. Par conséquent, ces deux termes sont couramment employés indifféremment.
rdf:langString
Aristokrasi (Yunani ἀριστοκρατία aristokratía, dari ἄριστος aristos "excellent," dan κράτος kratos "kekuatan") adalah bentuk pemerintahan di mana kekuasaan berada di tangan kelompok kecil, yang mendapat keistimewaan, atau kelas yang berkuasa. Istilah ini berasal dari bahasa Yunani aristokratia, yang berarti "aturan yang terbaik". Pada saat asal kata di Yunani Kuno, hal itu dipahami sebagai pemerintahan terbaik oleh warga yang memenuhi syarat dan sering kontras baik dengan bentuk monarki, aturan satu individu. Di kemudian waktu, aristokrasi biasanya dilihat sebagai pemerintahan oleh kelompok istimewa, individu yang terbaik, kelas bangsawan, dan kontras dengan demokrasi.
rdf:langString
L'aristocrazia (dal greco άριστος, àristos, "migliore" e κράτος, kratos, "comando") è una forma di governo nella quale poche persone (che secondo l'etimologia greca del termine dovrebbero essere i "migliori") controllano interamente lo Stato; secondo il pensiero platonico-aristotelico è una delle tre forme di governo, assieme a monarchia e timocrazia, mentre l'oligarchia è la sua forma degenerata; è stata, assieme all'oligarchia, tra le forme di governo più diffuse in Europa negli ultimi secoli, generalmente sotto forma di monarchie costituzionali, nelle quali il potere del sovrano è controllato da un parlamento composto da soli nobili.
rdf:langString
貴族制（きぞくせい、アリストクラシー）は、少数の特権的な貴族が支配階級となる政治体制のこと。対比語は民主主義（デモクラシー、多数者支配）など。
rdf:langString
귀족정(貴族政, 영어: aristocracy)은 혈통·문벌·재산 등에 의해서 이 인정된 귀족이라고 불리는 소수가 지배하는 정체다. 귀족 전원이 참가하는 직접귀족정과 일부만이 참가하는 간접귀족정이 있다.
rdf:langString
Aristocratie (Oudgrieks: ἀριστοκρατία < ἄριστος ("beste") + κρατεῖν ("heersen")) is een regeringsvorm waarbij de heerschappij in handen is van de aanzienlijksten in de samenleving, de zogenaamde "aristocraten". Doorgaans geldt binnen een aristocratie dat het lidmaatschap erfelijk is. De Griekse oorsprong van het woord suggereert de betekenis: geregeerd door de besten.
rdf:langString
Arystokracja (gr. ἀριστοκρατία aristokratia, od wyrazów ἄριστος aristos „najlepszy” + κρατέω krateo „rządzę”) – najwyższa warstwa społeczna, która wykształciła się w starożytnej Grecji, podczas najazdu Dorów w 1200 r. p.n.e. Mianem arystokracji określa się zatem elitarną warstwę społeczną, zajmującą najwyższą pozycję w społeczeństwie, do której przynależność wynika ze szlachetnego urodzenia i jest dziedziczna (arystokracja rodowa).
rdf:langString
Aristokrati (av grekiska ἀριστοκρατία aristokratía, "de bästas välde"; från ἄριστος aristos, «ypperlig», och κράτος, kratos, «makt») betyder styre av en privilegierad elit, vanligen baserad på börd och ofta identifierat med adel. Som statsrättslig term betecknar ordet aristokrati den republikanska statsform, där makten tillhör en begränsad, genom mer eller mindre tillfälliga omständigheter utmärkt samhällsklass. Statsformen kallas oligarki, när makten ägs av ett fåtal släkter, och plutokrati eller timokrati, när den tillhör de rika. Aristoteles förklarade att dygden är aristokratins väsen, medan Montesquieu gjorde denna egenskap till demokratins princip. Ofta nog, i synnerhet i det gamla Grekland och Rom, har statsutvecklingen gått från monarki genom aristokrati till demokrati.
rdf:langString
Аристокра́тия (др.-греч. ἀριστοκρατία, «власть лучших»; от ἀριστεύς — «знатнейший, благороднейшего происхождения», и κράτος — «мощь, власть, вождь») — форма государственного правления, при которой власть принадлежит знати (в отличие от единоличного наследственного правления монарха, единоличного выборного правления тирана или демократии). В Древней Греции, откуда происходит термин, данная форма правления в исходном варианте дословно понималась как «владычество лучших», когда каждый аристократ обладает определённым набором добродетелей. Похожие взгляды существовали и в средневековой Европе (рыцарские добродетели), и в древнем Китае (шесть искусств), когда аристократ действительно являлся лучшим в каком-то коллективе, роду, городе, государстве.
rdf:langString
Aristocracia, (Grego ἀριστοκρατία aristokratía de ἄριστος aristos 'excelente', e κράτος, kratos 'regra') a palavra que pode ser traduzida literalmente como “o governo dos melhores”. O termo foi usado pela primeira vez por antigos filósofos gregos, que o usaram para descrever um sistema político em que apenas os melhores cidadãos, escolhidos por meio de um cuidadoso processo de seleção, se tornariam governantes, no qual o governo hereditário não seria permitido, a menos que os filhos dos governantes tivessem melhor desempenho e fossem mais bem dotados com os atributos que tornam uma pessoa adequada para governar em comparação com todos os outros cidadãos da política. Platão, Sócrates, Aristóteles, Xenofonte e os Espartanos consideravam a aristocracia (a forma ideal de governo de poucos) inerentemente melhor do que a forma de governo de muitos (democracia). Essa crença estava enraizada na suposição de que as massas só poderiam produzir políticas médias, enquanto os melhores cidadãos poderiam produzir a melhor política, se fossem de fato os melhores. Com o tempo, acabou por colocar a força nas mãos de uma pequena classe social dominante, passando a ser confundida com a oligarquia. Sendo essa considerada uma corrupção da primeira, governada por uma fidalguia que detinha o poder de maneira hereditária, por laços consanguíneos.
rdf:langString
Аристокра́тія (від грец. αριστοκρατία (aristokratíа), ἀριστεύς — найкращий і κρατεῖν — правити, тобто влада найкращих) — форма державного ладу, за якої правління здійснюється представниками родової знаті. Аристократією називають форму правління, при якій державна влада зосереджена в руках привілейованої освіченої знатної меншості. Платон і Аристотель під аристократією розуміли правління освічених (знатних), професійно підготованих людей, які володіють політичним мистецтвом (мистецтвом управління). Пізніше аристократичну форму правління виділяли Полібій, Спіноза, Гоббс, Монтеск'є, Кант та інші. Обґрунтуванням такої форми правління її прихильниками є, як правило, ідея про політичну неповноцінність більшості членів суспільства, якими й покликана правити аристократична еліта. Як форма правління аристократія протиставляється монархії та демократії. В стародавні часи аристократичними республіками були Спарта, Рим (6-1 вв. до н. е.) та Карфаген; а в середньовічній Європі — Венеція, Псковська та Новгородська феодальні республіки. Склад, принципи створення вищих органів державної влади та їх співвідношення відрізняються в різних аристократіях. Наприклад, в Спарті влада знаходилась в руках двох царів, які обирались народними зборами герусії (Ради старійшин) та ефорів. В Римі члени сенату призначались цензором з числа колишніх посадових осіб та представників знатних родин; зі знаті створювались «виборні» магістрати (консули, претори, цензори та еділи). В Карфагені реальну владу мали 2 виборних суффети та виборна Рада старійшин. В Новгороді та Пскові міським патриціатом створювалась Рада правителів (рос. Совет господ). В аристократичній формі правління народні збори мали дуже невеликі повноваження і відігравали незначну роль. Населення не брало активної участі в державному житті. Вибори мали, значною мірою, фіктивний характер, а посадові особи були представниками знаті (спартіатів в Спарті, патриціїв в Римі, патриціата в середньовічних республіках). В аристократії, при створенні органів державної влади з вузького кола знаті, сильну тенденцію має принцип спадкування.Серед вільного населення грецьких полісів невелику групу становили аристократи-представники і нащадки родової знаті, які володіли великими ділянками землі, ремісничими майстернями і кораблями.
rdf:langString
贵族政治（古希臘語：ἀριστοκρατία，"aristokratía"。英語：Aristocracy），或译作贵族制或貴族民主，是指由少数几个贵族集团和精英階層掌握政权的政府组织形式，亦可指少數集團和企業寡頭壟斷的政治。
xsd:nonNegativeInteger
10204