Ariel (moon)
http://dbpedia.org/resource/Ariel_(moon) an entity of type: Thing
Ariel és el satèl·lit més brillant d'Urà i el quart quant a mida. Va ser descobert per William Lassell el 24 d'octubre de 1851.
rdf:langString
Ariel je jeden z největších měsíců planety Uran. Byl objeven Williamem Lassellem 24. října 1851. Podrobnější průzkum a snímky měsíce pořídila sonda Voyager 2 v lednu 1986, kdy proletěla 127 000 km od měsíce.
rdf:langString
Arielo estas unu el la ĉefaj naturaj satelitoj de la planedo Urano. Ĝin malkovris la brita astronomo William Lassell la 24-an de oktobro 1851, samtempe kiel Umbrielo. La sistemo de Urano estis ĝis nun vizitita nur de la usona kosmoesplorilo Voyager 2, dum januaro 1986.
rdf:langString
Der Mond Ariel (auch Uranus I) ist der hellste und viertgrößte der 27 bekannten Monde des Planeten Uranus. Er hat – von innen nach außen gezählt – die fünfzehnte Umlaufbahn und besitzt von allen Uranusmonden die größte Oberflächenreflektivität (Albedo).
rdf:langString
Ariel, edo Urano I, Urano planetaren satelite naturaletariko bat da.
rdf:langString
An 4ú is mó de chuid Úránais, 191,000 km amach ó dhromchla an phláinéid, le trastomhas 1,160 km. D'fhionn an réalteolaí amaitéarach Briotanach William Lassell (1799-1880) é sa bhliain 1851.
rdf:langString
아리엘(Ariel)은 천왕성의 제1위성이며 천왕성의 5개 주요위성 중 하나이다. 1851년 10월 윌리엄 라셀이 발견했지만, 러시아 태생의 천문학자 가 이보다 4년 먼저 발견한 것을 보인다. 아리엘은 천왕성 중심에서 19만 1,020 km 떨어진 거리에서 공전하고 있으며, 그 주기는 약 2.5일이다. 아리엘의 지름은 약 1158 km, 질량은 천왕성 질량의 약 1.8×10－5배이며 광도는 13.7등급이다. 아리엘은 다른 4위성과 같이 천왕성의 적도면과 같은 궤도면상을 공전하고 있다. 아리엘은 태양계에서 14번째로 큰 위성이다. 아리엘은 주로 얼음으로 이루어져 있으며, 약간의 얼어붙은 메탄과 암석이 섞여 있을 것으로 생각된다. 1986년 미국의 탐사선 보이저 2호가 보내온 사진은 아리엘의 표면이 낭떠러지와 긴 계곡 같은 지형으로 엇갈려 있음을 보여준다. 이들 중 몇몇은 지각운동으로 만들어진 듯한 물질이 부분적으로 채워져 있다. 몇몇 경우에는 얼음이 지구의 빙하흐름과 같이 계곡에서 뻗어나와 넓은 평원을 가로지르는 것처럼 보인다.
rdf:langString
Ariel is een natuurlijke maan van Uranus. De maan is in 1851 ontdekt door William Lassell. Ariel is de op vier na grootste maan van Uranus en ook de helderste. De maan volgt de gekantelde baan van Uranus en doet hier twee dagen over. Hierdoor zijn er extreme seizoensverschillen. Een van de twee polen is verlicht voor een half Uranusjaar (42 aardjaren) en de andere blijft donker.
rdf:langString
アリエル またはエアリエル (Uranus I Ariel) は、天王星の第1衛星で、天王星の5大衛星の1つである。5大衛星の中では4番目に大きい。1851年にウィリアム・ラッセルによって発見された。
rdf:langString
Ariel (Uran I ) – jeden z pięciu największych satelitów Urana. Został odkryty przez Williama Lassella w 1851, równocześnie z Umbrielem. Wszystkie duże księżyce Urana są zbudowane z około 40–50% zamrożonej wody zmieszanej ze skałami, są to nieco większe kawałki skał niż na dużych księżycach Saturna takich jak Rea. Powierzchnia Ariela jest pokryta kraterami oraz głębokimi (nawet do 10 km), długimi na setki kilometrów wąwozami. Ariel jest bardzo podobny do Tytanii, lecz jego powierzchnia jest bardziej urozmaicona, zaś kratery i wąwozy są tu dużo większe i bardziej rozwinięte. Powierzchnia jest stosunkowo młoda (jej wiek jest porównywalny z wiekiem powierzchni Enceladusa), niektóre procesy tworzące nową powierzchnię są w toku.
rdf:langString
Ariel är en av Uranus månar. Den upptäcktes 1851 av William Lassell. Ariel är uppkallad efter luftanden Ariel i William Shakespeares pjäs Stormen. Ariel är den fjärde av Uranus månar. Den är nästan lika stor som Umbriel och den har en diameter som är ungefär en tredjedel av månens. Den består till cirka 50 % av is (fruset vatten), 30 % silikater och 20 % organiskt material, huvudsakligen metanföreningar.
rdf:langString
Ariel (air'-ee-əl, AFI: [ˈɛəriəl]) é um dos cinco satélites naturais (lua) do planeta Urano descoberto em 24 de outubro de 1851 por William Lassell. Ariel foi descoberto juntamente com uma outra lua de Urano, Umbriel.
rdf:langString
天衛一（Ariel、发音为/ˈɛəriəl/）是天王星的衛星，它是威廉·拉塞爾（William Lassell）在1851年10月24日和天衛二一起發現的。
rdf:langString
أرييل هو قمر لأورانوس اكتشف في 24 تشرين الأول 1851 بواسطة ويليام لاسيل واكتشف في نقس الوقت مع أومبريل أرييل يحتل المركز الرابع من حيث الحجم لأقمار أورانوس السبعة وعشرين المعروفة. يدور أرييل ويتعاقب في المستوى الاستوائي لكوكب أورانوس؛ وهو متعامد تقريباً على مدار أورانوس مما يجعله يمر بدورة موسمية قصوى. اسمه مشتق من قصيدة ألكسندر بوب وقد اقترح اسمه وأسماء بقية الأقمار الرئيسية من قبل جون هيرشل في سنة 1852 بناء على طلب لاسيل.
rdf:langString
Ο Άριελ (αγγλικά: Ariel) είναι ο τέταρτος μεγαλύτερος από τους 27 φυσικούς δορυφόρους του πλανήτη Ουρανού και ο δέκατος τέταρτος, κατά σειρά μεγέθους, δορυφόρος του ηλιακού συστήματος. Ανακαλύφθηκε από τον Ουίλιαμ Λάσελ στις 24 Οκτωβρίου 1851, μαζί με τον Ουμβριήλ . Πήρε το όνομά του από έναν χαρακτήρα του Ουίλλιαμ Σαίξπηρ από το έργο «Η Τρικυμία», όπως και άλλοι 9 δορυφόροι του πλανήτη. Η άλλη του σημερινή ονομασία είναι Ουρανός I (Uranus I). Μέχρι στιγμής, μεγάλο μέρος της λεπτομερούς γνώσης του Άριελ προέρχεται από το διαστημικό σκάφος Βόγιατζερ 2 το 1986, το οποίο κατάφερε να φωτογραφήσει γύρω στο 35% της επιφάνειας του φεγγαριού. Πιστεύεται ότι αποτελείται από περίπου ίσες ποσότητες πάγου και πετρώματος, και είναι πιθανό να διακρίνεται σε έναν βραχώδη και ένα παγωμένο μανδύα.
rdf:langString
Ariel is the fourth-largest of the 27 known moons of Uranus. Ariel orbits and rotates in the equatorial plane of Uranus, which is almost perpendicular to the orbit of Uranus and so has an extreme seasonal cycle. After Miranda, Ariel is the second-smallest of Uranus's five major rounded satellites and the second-closest to its planet. Among the smallest of the Solar System's 19 known spherical moons (it ranks 14th among them in diameter), it is believed to be composed of roughly equal parts ice and rocky material. Its mass is approximately equal in magnitude to Earth's hydrosphere.
rdf:langString
Ariel es el cuarto satélite más grande de Urano y el segundo en proximidad de los satélites principales. Fue descubierto en 1851 por William Lassell y nombrado por un personaje de dos diferentes obras de la literatura inglesa. Se conoce el 35 % de la superficie del satélite por el sobrevuelo de la sonda Voyager 2 en 1986, el único acercamiento al sistema uraniano hasta la fecha. Es el decimocuarto satélite en tamaño del sistema solar.
rdf:langString
Ariel adalah satelit terbesar keempat di antara 27 satelit Uranus. Ariel mengorbit dan berotasi di bidang khatulistiwa Uranus, yang hampir tegak lurus terhadap orbit Uranus, sehingga mengalami siklus musim yang ekstrem. Satelit ini ditemukan pada Oktober 1851 oleh William Lassell, dan dinamai dari tokoh dalam sastra, Ariel. Hingga tahun 2012, sebagian besar pengetahuan tentang Ariel didapat dari wahana Voyager 2, yang pada tahun 1986 berhasil memetakan 35% permukaannya. Saat ini belum ada rencana untuk mengirim wahana yang akan mempelajari satelit ini secara lebih rinci.
rdf:langString
Ariel o Ariele è la più luminosa e la quarta in ordine di grandezza delle 27 lune conosciute di Urano. Ariel orbita e ruota nel piano equatoriale di Urano, che è quasi perpendicolare all'orbita di Urano, e ha quindi un ciclo di stagioni estreme.
rdf:langString
Ariel, également connu sous le nom d'Uranus I, est un satellite naturel d'Uranus. Découvert le 24 octobre 1851 par William Lassell, il est nommé d'après un esprit de l'air apparaissant dans le poème La Boucle de cheveux enlevée d'Alexander Pope et la pièce de théâtre La Tempête de William Shakespeare. Il n'a été survolé que par une seule sonde spatiale, Voyager 2, en 1986, et seulement 35 % de la surface de l'astre a pu être photographiée à cette occasion.
rdf:langString
Ариэль — четвёртый по величине спутник Урана. Открыт 24 октября 1851 года Уильямом Ласселом и назван в честь ведущего сильфа из поэмы Александра Поупа «Похищение локона», а также духа, служившего Просперо в произведении Уильяма Шекспира «Буря». Почти все имеющиеся (на 2022 год) данные об Ариэле получены в ходе пролёта космического аппарата «Вояджер-2» в 1986 году. Заснято лишь 35 % его поверхности. Больше ни один космический аппарат с ним не сближался.
rdf:langString
Арієль, також Аріель (англ. Ariel) — четвертий за величиною супутник Урана. Відкритий 24 жовтня 1851 року Вільямом Ласселл одночасно з Умбріелем і названий на честь ведучої сильфіди з поеми Александра Поупа , а також духа, що служив Просперо у творі Вільяма Шекспіра «Буря». Майже всі наявні дані про Аріель отримані в ході прольоту космічного апарату «Вояджер-2» 1986 року. Знято лише 35 % його поверхні. Жоден інший космічний апарат із ним не зближувався; немає і затверджених планів їхнього запуску до системи Урана в майбутньому.
rdf:langString
rdf:langString
Ariel (moon)
rdf:langString
أرييل (قمر)
rdf:langString
Ariel (satèl·lit)
rdf:langString
Ariel (měsíc)
rdf:langString
Ariel (Mond)
rdf:langString
Άριελ (δορυφόρος)
rdf:langString
Arielo (luno)
rdf:langString
Ariel (satelitea)
rdf:langString
Ariel (satélite)
rdf:langString
Ariel (lune)
rdf:langString
Ariel
rdf:langString
Ariel (satelit)
rdf:langString
Ariel (astronomia)
rdf:langString
アリエル (衛星)
rdf:langString
아리엘 (위성)
rdf:langString
Ariel (maan)
rdf:langString
Ariel (księżyc)
rdf:langString
Ariel (satélite natural)
rdf:langString
Ариэль (спутник)
rdf:langString
Ariel (måne)
rdf:langString
天卫一
rdf:langString
Арієль (супутник)
rdf:langString
Ariel
rdf:langString
Ariel
xsd:integer
405421
xsd:integer
1122703890
rdf:langString
Arielian
xsd:double
0.23
xsd:double
0.53
rdf:langString
<kilometrePerSecond>
5.51
rdf:langString
Ariel in greyscale by Voyager 2 in 1986. Numerous graben are visible, including the Kachina Chasmata canyon system stretching across the upper part of the image.
xsd:double
1162.2
xsd:date
1851-10-24
rdf:langString
km/s
rdf:langString
The dark face of Ariel, cut by valleys and marked by craters, appears half in sunlight and half in shadow
xsd:double
14.4
xsd:integer
84
rdf:langString
≈ 60 K
rdf:langString
?
rdf:langString
Uranus I
rdf:langString
no
rdf:langString
or
rdf:langString
m/s2
rdf:langString
solstice
rdf:langString
أرييل هو قمر لأورانوس اكتشف في 24 تشرين الأول 1851 بواسطة ويليام لاسيل واكتشف في نقس الوقت مع أومبريل أرييل يحتل المركز الرابع من حيث الحجم لأقمار أورانوس السبعة وعشرين المعروفة. يدور أرييل ويتعاقب في المستوى الاستوائي لكوكب أورانوس؛ وهو متعامد تقريباً على مدار أورانوس مما يجعله يمر بدورة موسمية قصوى. في عام 2012 نقلت إلينا المركبة الفضائية فوياجر 2 كثير من المعلومات المفصلة عن أرييل بعد تحليق المسبار بالقرب من أورانوس عام 1986، كما نجح في التقاط صور لما يصل إلى 35% من سطح القمر. لا توجد خطط فعلية للعودة لدراسة القمر بالتفصيل، على الرغم من الأفكار التي تُطرح من وقت لآخر مثل المركبة المدارية ومسبار أورانوس. أرييل هو ثاني أصغر أقمار أورانوس الخمسة الدائرية الرئيسة بعد ميراندا، والثاني من حيث بعده عن الكوكب. يحتل أرييل المركز الرابع عشر من حيث القطر بين أصغر أقمار المجموعة الشمسية التسعة عشر الكروية المعروفة. يُعتقد أنه يتكون من أجزاء متساوية تقريباً من الجليد والمواد الصخرية. شُكل أرييل –مثل جميع أقمار أورانوس- نتيجة للقرص المزود الذي أحاط بالكوكب بعد فترة قصيرة من تكوينه، وفي الغالب يختلف في أنه –مثل الأقمار الكبيرة الأخرى- يحتوي على لب دخلي من الصخور مُحاط بدثار من الجليد. أرييل لديه سطح معقد يتألف من فوهات صدمية واسعة النطاق تقاطعها أنظمة من الأخاديد وسفوح شديدة الانحدار وسلاسل جبال. يظهر على السطح علامات لنشاط جيولوجي حديث أكثر من أقمار أورانوس الأخرى، ومن المحتمل أن يكون ذلك عائداُ إلى التسخين الحراري في المد والجزر. اسمه مشتق من قصيدة ألكسندر بوب وقد اقترح اسمه وأسماء بقية الأقمار الرئيسية من قبل جون هيرشل في سنة 1852 بناء على طلب لاسيل.
rdf:langString
Ariel és el satèl·lit més brillant d'Urà i el quart quant a mida. Va ser descobert per William Lassell el 24 d'octubre de 1851.
rdf:langString
Ariel je jeden z největších měsíců planety Uran. Byl objeven Williamem Lassellem 24. října 1851. Podrobnější průzkum a snímky měsíce pořídila sonda Voyager 2 v lednu 1986, kdy proletěla 127 000 km od měsíce.
rdf:langString
Ο Άριελ (αγγλικά: Ariel) είναι ο τέταρτος μεγαλύτερος από τους 27 φυσικούς δορυφόρους του πλανήτη Ουρανού και ο δέκατος τέταρτος, κατά σειρά μεγέθους, δορυφόρος του ηλιακού συστήματος. Ανακαλύφθηκε από τον Ουίλιαμ Λάσελ στις 24 Οκτωβρίου 1851, μαζί με τον Ουμβριήλ . Πήρε το όνομά του από έναν χαρακτήρα του Ουίλλιαμ Σαίξπηρ από το έργο «Η Τρικυμία», όπως και άλλοι 9 δορυφόροι του πλανήτη. Η άλλη του σημερινή ονομασία είναι Ουρανός I (Uranus I). Μέχρι στιγμής, μεγάλο μέρος της λεπτομερούς γνώσης του Άριελ προέρχεται από το διαστημικό σκάφος Βόγιατζερ 2 το 1986, το οποίο κατάφερε να φωτογραφήσει γύρω στο 35% της επιφάνειας του φεγγαριού. Πιστεύεται ότι αποτελείται από περίπου ίσες ποσότητες πάγου και πετρώματος, και είναι πιθανό να διακρίνεται σε έναν βραχώδη και ένα παγωμένο μανδύα. Ο Άριελ περιφέρεται γύρω από τον Ουρανό με ανάδρομη φορά και ολοκληρώνει μία περιφορά σε 2,52 ημέρες. Η τροχιά που διαγράφει είναι σχεδόν κυκλική και ταυτίζεται με το επίπεδο των τροχιών των υπόλοιπων δορυφόρων. Πιθανώς η τροχιά του βρίσκεται στο επίπεδο του ισημερινού του πλανήτη. Η μεγάλη απόσταση του Ήλιου από τον Ουρανό έχει ως συνέπεια να φτάνει ελάχιστο φως στον Άριελ.
rdf:langString
Ariel is the fourth-largest of the 27 known moons of Uranus. Ariel orbits and rotates in the equatorial plane of Uranus, which is almost perpendicular to the orbit of Uranus and so has an extreme seasonal cycle. It was discovered in October 1851 by William Lassell and named for a character in two different pieces of literature. As of 2019, much of the detailed knowledge of Ariel derives from a single flyby of Uranus performed by the space probe Voyager 2 in 1986, which managed to image around 35% of the moon's surface. There are no active plans at present to return to study the moon in more detail, although various concepts such as a Uranus Orbiter and Probe have been proposed. After Miranda, Ariel is the second-smallest of Uranus's five major rounded satellites and the second-closest to its planet. Among the smallest of the Solar System's 19 known spherical moons (it ranks 14th among them in diameter), it is believed to be composed of roughly equal parts ice and rocky material. Its mass is approximately equal in magnitude to Earth's hydrosphere. Like all of Uranus's moons, Ariel probably formed from an accretion disc that surrounded the planet shortly after its formation, and, like other large moons, it is likely differentiated, with an inner core of rock surrounded by a mantle of ice. Ariel has a complex surface consisting of extensive cratered terrain cross-cut by a system of scarps, canyons, and ridges. The surface shows signs of more recent geological activity than other Uranian moons, most likely due to tidal heating.
rdf:langString
Arielo estas unu el la ĉefaj naturaj satelitoj de la planedo Urano. Ĝin malkovris la brita astronomo William Lassell la 24-an de oktobro 1851, samtempe kiel Umbrielo. La sistemo de Urano estis ĝis nun vizitita nur de la usona kosmoesplorilo Voyager 2, dum januaro 1986.
rdf:langString
Der Mond Ariel (auch Uranus I) ist der hellste und viertgrößte der 27 bekannten Monde des Planeten Uranus. Er hat – von innen nach außen gezählt – die fünfzehnte Umlaufbahn und besitzt von allen Uranusmonden die größte Oberflächenreflektivität (Albedo).
rdf:langString
Ariel, edo Urano I, Urano planetaren satelite naturaletariko bat da.
rdf:langString
Ariel es el cuarto satélite más grande de Urano y el segundo en proximidad de los satélites principales. Fue descubierto en 1851 por William Lassell y nombrado por un personaje de dos diferentes obras de la literatura inglesa. Se conoce el 35 % de la superficie del satélite por el sobrevuelo de la sonda Voyager 2 en 1986, el único acercamiento al sistema uraniano hasta la fecha. Es el decimocuarto satélite en tamaño del sistema solar. Orbita en el plano ecuatorial del planeta que, al ser perpendicular a la órbita de Urano alrededor del Sol, hace que el satélite tenga un ciclo estacional extremo. Al igual que el resto de satélites uranianos, se formó probablemente a partir del disco de acreción que rodeaba el planeta tras su formación. Se cree que está compuesto por una mezcla equilibrada de rocas y hielos, y diferenciado en un núcleo rocoso rodeado por un manto de hielo. Tiene una superficie compleja, constituida por extensos terrenos craterizados y cortados por sistemas de escarpes, cañones y crestas. Muestra signos de actividad geológica más reciente que en el resto de satélites, quizá producto del calentamiento de marea.
rdf:langString
An 4ú is mó de chuid Úránais, 191,000 km amach ó dhromchla an phláinéid, le trastomhas 1,160 km. D'fhionn an réalteolaí amaitéarach Briotanach William Lassell (1799-1880) é sa bhliain 1851.
rdf:langString
Ariel adalah satelit terbesar keempat di antara 27 satelit Uranus. Ariel mengorbit dan berotasi di bidang khatulistiwa Uranus, yang hampir tegak lurus terhadap orbit Uranus, sehingga mengalami siklus musim yang ekstrem. Satelit ini ditemukan pada Oktober 1851 oleh William Lassell, dan dinamai dari tokoh dalam sastra, Ariel. Hingga tahun 2012, sebagian besar pengetahuan tentang Ariel didapat dari wahana Voyager 2, yang pada tahun 1986 berhasil memetakan 35% permukaannya. Saat ini belum ada rencana untuk mengirim wahana yang akan mempelajari satelit ini secara lebih rinci. Setelah Miranda, Ariel adalah satelit terkecil kedua di antara lima satelit utama Uranus, dan merupakan yang terdekat kedua dari Uranus. Satelit ini diyakini terdiri atas es dan bebatuan. Seperti satelit Uranus lainnya, Ariel kemungkinan besar terbentuk dari piringan akresi yang mengelilingi Uranus setelah pembentukannya dan, seperti satelit besar lainnya, satelit ini kemungkinan terdiferensiasi, dengan inti berbatu yang dikelilingi oleh mantel es.
rdf:langString
Ariel, également connu sous le nom d'Uranus I, est un satellite naturel d'Uranus. Découvert le 24 octobre 1851 par William Lassell, il est nommé d'après un esprit de l'air apparaissant dans le poème La Boucle de cheveux enlevée d'Alexander Pope et la pièce de théâtre La Tempête de William Shakespeare. Il n'a été survolé que par une seule sonde spatiale, Voyager 2, en 1986, et seulement 35 % de la surface de l'astre a pu être photographiée à cette occasion. Ariel est la plus brillante des lunes en orbite autour d'Uranus, ainsi que la troisième plus massive et la quatrième plus grande. Elle est principalement composée, à parts égales, de glaces et de roches. À l'instar des autres lunes d'Uranus, son orbite est inscrite dans un plan perpendiculaire à l'orbite de la planète autour du Soleil, ce qui provoque des variations saisonnières extrêmes en surface. En cela, elle suit la rotation atypique de la planète qui tourne selon un axe quasiment parallèle au plan de son orbite autour du Soleil. Pour cette raison, Ariel, comme les autres lunes d'Uranus, s'est très probablement formée à partir d'un disque d'accrétion qui entourait la planète peu de temps après sa formation. Sa structure interne s'est différenciée pour former un noyau de roche et un manteau de glace. Ariel a une surface complexe comprenant de vastes terrains marqués par des cratères d'impact et traversés par un réseau de failles escarpées, de canyons et de crêtes. Cette surface montre des signes d'une activité géologique plus récente que les autres lunes d'Uranus, résultant des importantes forces de marées exercées par la planète. L'énergie ainsi accumulée a été dissipée sous forme de chaleur dans le manteau de l'astre.
rdf:langString
아리엘(Ariel)은 천왕성의 제1위성이며 천왕성의 5개 주요위성 중 하나이다. 1851년 10월 윌리엄 라셀이 발견했지만, 러시아 태생의 천문학자 가 이보다 4년 먼저 발견한 것을 보인다. 아리엘은 천왕성 중심에서 19만 1,020 km 떨어진 거리에서 공전하고 있으며, 그 주기는 약 2.5일이다. 아리엘의 지름은 약 1158 km, 질량은 천왕성 질량의 약 1.8×10－5배이며 광도는 13.7등급이다. 아리엘은 다른 4위성과 같이 천왕성의 적도면과 같은 궤도면상을 공전하고 있다. 아리엘은 태양계에서 14번째로 큰 위성이다. 아리엘은 주로 얼음으로 이루어져 있으며, 약간의 얼어붙은 메탄과 암석이 섞여 있을 것으로 생각된다. 1986년 미국의 탐사선 보이저 2호가 보내온 사진은 아리엘의 표면이 낭떠러지와 긴 계곡 같은 지형으로 엇갈려 있음을 보여준다. 이들 중 몇몇은 지각운동으로 만들어진 듯한 물질이 부분적으로 채워져 있다. 몇몇 경우에는 얼음이 지구의 빙하흐름과 같이 계곡에서 뻗어나와 넓은 평원을 가로지르는 것처럼 보인다.
rdf:langString
Ariel is een natuurlijke maan van Uranus. De maan is in 1851 ontdekt door William Lassell. Ariel is de op vier na grootste maan van Uranus en ook de helderste. De maan volgt de gekantelde baan van Uranus en doet hier twee dagen over. Hierdoor zijn er extreme seizoensverschillen. Een van de twee polen is verlicht voor een half Uranusjaar (42 aardjaren) en de andere blijft donker.
rdf:langString
Ariel o Ariele è la più luminosa e la quarta in ordine di grandezza delle 27 lune conosciute di Urano. Ariel orbita e ruota nel piano equatoriale di Urano, che è quasi perpendicolare all'orbita di Urano, e ha quindi un ciclo di stagioni estreme. Fu scoperto nel mese di ottobre 1851 da William Lassell, e prese il nome da un personaggio di due distinte opere letterarie. Gran parte della conoscenza dettagliata di Ariel deriva da un unico sorvolo di Urano effettuato dalla sonda Voyager 2 nel 1986, che è riuscita a riprendere l'immagine di circa il 35% della superficie della luna. Non ci sono per il momento piani per tornare a studiare la luna in modo più dettagliato, anche se vari progetti, come Urano orbiter and probe, vengono proposti di volta in volta. Dopo Miranda, Ariel è il secondo più piccolo dei cinque maggiori satelliti sferici di Urano, e il secondo più vicino al pianeta. Tra le più piccole delle 19 lune sferiche conosciute del sistema solare (è la 14ª per diametro), si ritiene che sia composto di ghiaccio e materiale roccioso più o meno in parti uguali. Come tutte le lune di Urano, Ariel si formò probabilmente da un disco di accrescimento che circondava il pianeta poco dopo la sua formazione e, come altre lune di grandi dimensioni, è verosimilmente differenziato, con un nucleo interno di roccia circondato da un mantello di ghiaccio. Ariel ha una superficie complessa composta da un ampio terreno craterizzato attraversato da un sistema di scarpate di faglia, canyon e creste. La superficie mostra segni di attività geologica più recente rispetto ad altre lune di Urano, molto probabilmente a causa delle forze di marea.
rdf:langString
アリエル またはエアリエル (Uranus I Ariel) は、天王星の第1衛星で、天王星の5大衛星の1つである。5大衛星の中では4番目に大きい。1851年にウィリアム・ラッセルによって発見された。
rdf:langString
Ariel (Uran I ) – jeden z pięciu największych satelitów Urana. Został odkryty przez Williama Lassella w 1851, równocześnie z Umbrielem. Wszystkie duże księżyce Urana są zbudowane z około 40–50% zamrożonej wody zmieszanej ze skałami, są to nieco większe kawałki skał niż na dużych księżycach Saturna takich jak Rea. Powierzchnia Ariela jest pokryta kraterami oraz głębokimi (nawet do 10 km), długimi na setki kilometrów wąwozami. Ariel jest bardzo podobny do Tytanii, lecz jego powierzchnia jest bardziej urozmaicona, zaś kratery i wąwozy są tu dużo większe i bardziej rozwinięte. Powierzchnia jest stosunkowo młoda (jej wiek jest porównywalny z wiekiem powierzchni Enceladusa), niektóre procesy tworzące nową powierzchnię są w toku.
rdf:langString
Ariel är en av Uranus månar. Den upptäcktes 1851 av William Lassell. Ariel är uppkallad efter luftanden Ariel i William Shakespeares pjäs Stormen. Ariel är den fjärde av Uranus månar. Den är nästan lika stor som Umbriel och den har en diameter som är ungefär en tredjedel av månens. Den består till cirka 50 % av is (fruset vatten), 30 % silikater och 20 % organiskt material, huvudsakligen metanföreningar.
rdf:langString
Ариэль — четвёртый по величине спутник Урана. Открыт 24 октября 1851 года Уильямом Ласселом и назван в честь ведущего сильфа из поэмы Александра Поупа «Похищение локона», а также духа, служившего Просперо в произведении Уильяма Шекспира «Буря». Почти все имеющиеся (на 2022 год) данные об Ариэле получены в ходе пролёта космического аппарата «Вояджер-2» в 1986 году. Заснято лишь 35 % его поверхности. Больше ни один космический аппарат с ним не сближался. Ариэль — один из наименьших шарообразных спутников в Солнечной системе (14-й по размеру из 19). Среди спутников Урана он четвёртый по размеру (из пяти крупных спутников меньше него только Миранда) и имеет рекордное альбедо. Он состоит примерно наполовину изо льда и наполовину из камня и, вполне возможно, дифференцирован на каменное ядро и ледяную мантию. Как и все крупные спутники Урана, Ариэль, вероятно, образовался из аккреционного диска, окружавшего планету первое время после её формирования. У Ариэля сложный рельеф поверхности — сильно кратерированные участки пересечены обрывами, каньонами и горными хребтами. На нём есть более молодые, чем на других спутниках Урана, следы геологической активности. Источником энергии для неё, скорее всего, был приливный нагрев. Орбита Ариэля, как и других крупных спутников Урана, лежит в плоскости экватора планеты. Поэтому эти спутники подвержены экстремальным сезонным изменениям освещённости.
rdf:langString
Ariel (air'-ee-əl, AFI: [ˈɛəriəl]) é um dos cinco satélites naturais (lua) do planeta Urano descoberto em 24 de outubro de 1851 por William Lassell. Ariel foi descoberto juntamente com uma outra lua de Urano, Umbriel.
rdf:langString
Арієль, також Аріель (англ. Ariel) — четвертий за величиною супутник Урана. Відкритий 24 жовтня 1851 року Вільямом Ласселл одночасно з Умбріелем і названий на честь ведучої сильфіди з поеми Александра Поупа , а також духа, що служив Просперо у творі Вільяма Шекспіра «Буря». Майже всі наявні дані про Аріель отримані в ході прольоту космічного апарату «Вояджер-2» 1986 року. Знято лише 35 % його поверхні. Жоден інший космічний апарат із ним не зближувався; немає і затверджених планів їхнього запуску до системи Урана в майбутньому. Аріель — один із найменших кулястих супутників у Сонячній системі (14-й за розміром із 19). Серед супутників Урана він четвертий за розміром (із п'яти великих супутників менша від нього лише Міранда) і має рекордне альбедо. Він складається приблизно наполовину з льоду і наполовину з кам'янистих порід і, цілком можливо, на кам'яне ядро і крижану мантію. Як і всі великі супутники Урана, Аріель, ймовірно, утворився з акреційного диска, що оточував планету деякий час після її формування. У Аріеля складний рельєф поверхні — сильно кратеровані ділянки перетинаються обривами, каньйонами і гірськими хребтами. На ньому є молодші, ніж на інших супутниках Урана, сліди геологічної активності. Джерелом енергії для неї, швидше за все, було припливне нагрівання. Орбіта Аріеля, як і інших великих супутників Урана, лежить у площині екватора планети. Тому ці супутники піддаються екстремальним сезонним змінам освітленості.
rdf:langString
天衛一（Ariel、发音为/ˈɛəriəl/）是天王星的衛星，它是威廉·拉塞爾（William Lassell）在1851年10月24日和天衛二一起發現的。
<kilometrePerSecond>
5.51
<kelvin>
60.0
xsd:nonNegativeInteger
48336
xsd:double
0.23
0.53
xsd:double
14.4
xsd:double
19836.0
xsd:date
1851-10-24
xsd:double
60.0
