Anti-austerity movement in Greece
http://dbpedia.org/resource/Anti-austerity_movement_in_Greece an entity of type: WikicatAnti-austerityMeasuresProtestsInTheEuropeanUnion
Κατά τη διάρκεια της άνοιξης του 2010 πραγματοποιήθηκαν στην Ελλάδα σειρά από γενικές απεργίες σχετιζόμενες με τα σκληρά οικονομικά μέτρα, που εξήγγειλε η κυβέρνηση ως αποτέλεσμα της κρίσης εξυπηρέτησης του χρέους. Η κυβέρνηση αναγκάστηκε να εξαγγείλει δύο πακέτα νέων οικονομικών μέτρων σε διάστημα δύο μόλις μηνών, καθώς το πρώτο πακέτο δεν κατάφερε να ανακόψει την πτωτική πορεία της Ελλάδας στις διεθνείς αγορές. Η σειρά των μέτρων προκάλεσε αντιδράσεις, οι οποίες κορυφώθηκαν με την απεργία της 5ης Μαΐου, που συνοδεύτηκε από διαδηλώσεις στην Αθήνα (από τις μεγαλύτερες που έχουν καταγραφεί στην Ελλάδα) και σε άλλες πόλεις.
rdf:langString
Las Protestas en Grecia de 2010-2012 fueron las realizadas por una parte de la población de este país contra los planes de austeridad emprendidos por el gobierno. El 5 de mayo de 2010, una huelga general y manifestaciones en las principales ciudades se llevó a cabo a través de Grecia. Las protestas fueron provocadas por los planes de recortar el gasto público, tales como los salarios y aumentar los impuestos como medidas de austeridad a cambio de 110 000 000 000 euros de rescate, destinadas a resolver la crisis de la deuda griega de 2010.
rdf:langString
الاحتجاجات اليونانية 2011، هي احتجاجات بدأت في اليونان في 25 مايو 2011. اندلعت وساعد على تزايدها أحداث مشابهة على فيسبوك، نشرها محتجون إسبان.. ويحتج المواطنون اليونانيون على الحكومة، صندوق النقد الدولي، اللذان وقعها على مذكرة قرض طويل الأجل. وتمكن المذكرة صندوق النقد الدولي من التدخل في اقتصاد اليونان، إلى حد إمكانية بيع ممتلكات الدولة. بالإضافة إلى أن هذه المذكرة قد اعتبرت غير قانونية، لأن الدستور اليوناني ينص على وجوب توقيعها من قبل 180 عضو في البرلمان على الأقل (وقد وقعها 173 عضو فقط). ويحتج اليونانيون أيضًا على أن السرقات التي يقترفها غالبية أعضاء البرلمان لعقود مضت، وأحدثها قضية .
rdf:langString
Les protestes a Grècia de 2010-2012 són un seguit de vagues generals, manifestacions i altres tipus de protestes democràtiques que espontàniament van començar a realitzar ciutadans a Grècia, sense ser convocats per partits polítics ni sindicats, a partir de maig de 2010. Aquests ciutadans es consideren un moviment apartidista conegut com els indignats de Grècia i es reuneixen als carrers i places majors de les ciutats en assemblees públiques, i s'organitzen en acampades i per mitjà de democràcia directa.
rdf:langString
Am 5. Mai 2010 fanden ein Generalstreik und landesweite Demonstrationen in den Großstädten Griechenlands statt. Die Proteste sind durch die Kürzungspläne der öffentlichen Ausgaben ausgelöst worden, wie beispielsweise die Kürzung der Löhne und Sozialleistungen als Sparmaßnahmen im Gegenzug für ein 110 Milliarden Euro schweres Rettungspaket, das dazu bestimmt gewesen ist, die Schuldenkrise Griechenlands, die 2010 zum Vorschein kam, zu lösen. Drei Menschen wurden in den Protesten vom 5. Mai getötet, den größten Protesten seit den massiven Demonstrationen, die zum Fall der Diktatur im Jahr 1974 führten.
rdf:langString
The anti-austerity movement in Greece involved a series of demonstrations and general strikes that took place across the country. The events, which began on 5 May 2010, were provoked by plans to cut public spending and raise taxes as austerity measures in exchange for a €110 billion bail-out, aimed at solving the Greek government-debt crisis. Three people were killed on 5 May in one of the largest demonstrations in Greece since 1973.
rdf:langString
Le mouvement anti-austérité en Grèce commence le 5 mai 2010 à la suite de l'application de mesures d'austérité. Le gouvernement de la Grèce cherche ainsi à répondre aux exigences de l'Union européenne, cette dernière ayant promis une aide s'élevant à 110 milliards d'euros pour mettre fin à la crise de la dette publique grecque. Le mouvement se caractérise entre autres par des manifestations et des grèves générales pour marquer l'opposition aux hausses d'impôts et de taxes, ainsi qu'à la réduction des dépenses publiques.
rdf:langString
Protesty w Grecji (2010–2012) – fala społecznych wystąpień, które ogarnęły pogrążoną w gospodarczym kryzysie Grecję. Przyczyną rozpoczęcia protestów była polityka rządu, forsująca szybki wzrost obciążeń społeczeństwa i głębokie cięcia wydatków, w zamierzeniu autorów mająca doprowadzić do ograniczenia deficytu budżetowego. W opinii rządu, była to jedynie słuszna i możliwa droga wyjścia z kryzysu. Realizacją takiej strategii, warunkowały pomoc finansową Unia Europejska oraz Międzynarodowy Fundusz Walutowy. Opozycja wyrażała opinie przeciwstawne. Przewidywała niepokoje społeczne, zniszczenie gospodarki i brak szans na redukcję deficytu budżetowego.
rdf:langString
Общенациональная забастовка в Греции началась как Всегреческая забастовка государственных служащих 4 мая 2010 года в ответ на правительственную программу жёсткой экономии, внедрённую для преодоления долгового кризиса в 2010 году. Теперь уже каждый понял, что ответ Евросоюза был нерешительным, неудачно сформулированным, а сейчас уже стал определённо опасным не только для Греции, но и для всех стран ЕС. Атакованы банки и парламент: в Афинах уже не осталось учреждений, в которых можно чувствовать себя в безопасности. Другими словами – Греция пережила сегодня гражданскую войну.
rdf:langString
Os Protestos na Grécia em 2010–2012 foram uma série de protestos e greves gerais que ocorrem em todo o país feitos por uma parte da população deste país contra as medidas de austeridade tomadas pelo governo.
rdf:langString
Загальнонаціональний страйк у Греції розпочався як всегрецький страйк державних службовців 4 травня 2010 року у відповідь на урядову програму жорсткої економії, впроваджену задля подолання боргової кризи 2010 року. На заклик Загальної конфедерації праці Греції до протестувальників 5 травня приєдналися працівники приватного сектора. Події 5 травня обернулись справжньою трагедію: демонстрація переросла у масове заворушення, 3 особи загинули під час підпалів будинків, десятки отримали травми. Кореспонденти Euronews, описуючи події 5 травня повідомили:
rdf:langString
rdf:langString
Anti-austerity movement in Greece
rdf:langString
الاحتجاجات اليونانية 2011
rdf:langString
Protestes de Grècia de 2010-2012
rdf:langString
Proteste in Griechenland 2010–2012
rdf:langString
Απεργιακές κινητοποιήσεις στην Ελλάδα την άνοιξη του 2010
rdf:langString
Protestas en Grecia de 2010-2012
rdf:langString
Mouvement anti-austérité en Grèce
rdf:langString
Protesty w Grecji
rdf:langString
Protestos na Grécia em 2010–2012
rdf:langString
Протесты в Греции (2010—2012)
rdf:langString
Протести в Греції (2010—2012)
xsd:integer
45405910
xsd:integer
1104214752
rdf:langString
A police officer flees rock throwers; a crowd assembles peacefully in front of Parliament
rdf:langString
Unemployment, inflation, corruption, 2010–2011 Greek debt crisis, IMF presence in the country, harsh austerity measures with welfare cuts, bipartidism, particracy, democracy deficit
xsd:gMonthDay
--05-05
xsd:gMonthDay
--04-04
--05-05
--10-18
--10-20
xsd:gMonthDay
--02-12
--04-05
--06-29
rdf:langString
Demonstrations, strike action, sit-ins, occupations, rioting, civil disobedience, police violence
rdf:langString
the European sovereign debt crisis and the impact of the Arab Spring
rdf:langString
Anti-austerity movement in Greece
xsd:gMonthDay
--05-25
--05-29
--06-29
rdf:langString
Les protestes a Grècia de 2010-2012 són un seguit de vagues generals, manifestacions i altres tipus de protestes democràtiques que espontàniament van començar a realitzar ciutadans a Grècia, sense ser convocats per partits polítics ni sindicats, a partir de maig de 2010. Aquests ciutadans es consideren un moviment apartidista conegut com els indignats de Grècia i es reuneixen als carrers i places majors de les ciutats en assemblees públiques, i s'organitzen en acampades i per mitjà de democràcia directa. Es poden comparar amb els anomenats "Indignats" a Espanya, les protestes de Portugal de 2011, les protestes d'Islàndia de 2008 i altres protestes ciutadanes, pacífiques però molt generalitzades, que van anar sortint paral·lelament a Europa i al Magrib des de la crisi financera mundial de 2008. De fet, els mateixos participans d'aquestes protestes troben que tenen objectius comuns i estan relacionats en xarxa (alguns parlen humorísticament de la PIGS League) i de posar-se d'acord en els dies a fer les majors concentracions i manifestacions. Els sistemes d'organització també són els mateixos. En aquest sentit, formen part també de la i de la . El 4 de maig de 2010, a Atenes, els manifestants van penjar per primera vegada la banderola amb el missatge "People of Europe: Rise up!" (pobles d'Europa, uniu-vos!) que és present a tots aquests moviments i hom podria considerar que el 25 de maig de 2011 es van federar oficialment en realitzar la primera gran manisfestació massiva conjunta amb aquestes pancartes i pancartes on es llegia "Indignats!" a diverses ciutats europeees, incloent-ne de multitudinàries a Grècia, Itàlia, Espanya i Portugal, i de més discretes als països del centre de l'euro.
rdf:langString
الاحتجاجات اليونانية 2011، هي احتجاجات بدأت في اليونان في 25 مايو 2011. اندلعت وساعد على تزايدها أحداث مشابهة على فيسبوك، نشرها محتجون إسبان.. ويحتج المواطنون اليونانيون على الحكومة، صندوق النقد الدولي، اللذان وقعها على مذكرة قرض طويل الأجل. وتمكن المذكرة صندوق النقد الدولي من التدخل في اقتصاد اليونان، إلى حد إمكانية بيع ممتلكات الدولة. بالإضافة إلى أن هذه المذكرة قد اعتبرت غير قانونية، لأن الدستور اليوناني ينص على وجوب توقيعها من قبل 180 عضو في البرلمان على الأقل (وقد وقعها 173 عضو فقط). ويحتج اليونانيون أيضًا على أن السرقات التي يقترفها غالبية أعضاء البرلمان لعقود مضت، وأحدثها قضية . في الوقت الذي زادت فيه نسبة العجز في اليونان، فقد ارتفع معدل البطالة إلى أكثر من 15% في 2011، ووصلت نسبة الضرائب إلى 23%. وأدت حالة الفقر وانخفاض مستوى الدخل الاقتصادي إلى خروج اليونانيين إلى الشوارع، للمطالبة بإلغاء المذكرة الموقعة مع صندوق النقد الدولي، وايجاد حلول فورية لمشكلاتهم.
rdf:langString
Am 5. Mai 2010 fanden ein Generalstreik und landesweite Demonstrationen in den Großstädten Griechenlands statt. Die Proteste sind durch die Kürzungspläne der öffentlichen Ausgaben ausgelöst worden, wie beispielsweise die Kürzung der Löhne und Sozialleistungen als Sparmaßnahmen im Gegenzug für ein 110 Milliarden Euro schweres Rettungspaket, das dazu bestimmt gewesen ist, die Schuldenkrise Griechenlands, die 2010 zum Vorschein kam, zu lösen. Drei Menschen wurden in den Protesten vom 5. Mai getötet, den größten Protesten seit den massiven Demonstrationen, die zum Fall der Diktatur im Jahr 1974 führten. Am 25. Mai 2011 begann die Bewegung der empörten Bürger (griechisch: Κίνημα Αγανακτισμένων Πολιτών), auch die Griechische Revolution genannt, in vielen Städten im ganzen Land zu demonstrieren. Diese zweite Welle von Massendemonstrationen unterscheidet sich radikal von den Demonstrationen im Mai 2010, und zwar dadurch, dass diese weder von einer politischen Partei organisiert werden, noch eine bestimmte Partei unterstützten. Am Anfang verliefen die Proteste friedlich. In Anlehnung an die Proteste in Spanien 2011/2012, wurden diese Demonstrationen vollständig über die sozialen Netzwerke organisiert, weswegen sie den Spitznamen Facebook-Mai bekamen. Im späteren Verlauf nahmen die Proteste gewalttätigen Charakter an. Zahlreiche Beobachter stellten die Frage, ob die Proteste in Griechenland Teil einer europaweit vernetzten Protestbewegung seien und ob diese von den Ereignissen des Arabischen Frühlings inspiriert worden seien. Es war die Rede von einer paneuropäischen Bewegung der „Empörten“.
rdf:langString
Κατά τη διάρκεια της άνοιξης του 2010 πραγματοποιήθηκαν στην Ελλάδα σειρά από γενικές απεργίες σχετιζόμενες με τα σκληρά οικονομικά μέτρα, που εξήγγειλε η κυβέρνηση ως αποτέλεσμα της κρίσης εξυπηρέτησης του χρέους. Η κυβέρνηση αναγκάστηκε να εξαγγείλει δύο πακέτα νέων οικονομικών μέτρων σε διάστημα δύο μόλις μηνών, καθώς το πρώτο πακέτο δεν κατάφερε να ανακόψει την πτωτική πορεία της Ελλάδας στις διεθνείς αγορές. Η σειρά των μέτρων προκάλεσε αντιδράσεις, οι οποίες κορυφώθηκαν με την απεργία της 5ης Μαΐου, που συνοδεύτηκε από διαδηλώσεις στην Αθήνα (από τις μεγαλύτερες που έχουν καταγραφεί στην Ελλάδα) και σε άλλες πόλεις.
rdf:langString
The anti-austerity movement in Greece involved a series of demonstrations and general strikes that took place across the country. The events, which began on 5 May 2010, were provoked by plans to cut public spending and raise taxes as austerity measures in exchange for a €110 billion bail-out, aimed at solving the Greek government-debt crisis. Three people were killed on 5 May in one of the largest demonstrations in Greece since 1973. On 25 May 2011, anti-austerity activists organised by the Direct Democracy Now! movement, known as the Indignant Citizens Movement (Greek: Κίνημα Αγανακτισμένων Πολιτών, Kínima Aganaktisménon-Politón), started demonstrating in major cities across Greece. This second wave of demonstrations proved different from the years before in that they were not partisan and began through peaceful means. Some of the events later turned violent, particularly in the capital city of Athens. Inspired by the anti-austerity protests in Spain, these demonstrations were organised entirely using social networking sites, which earned it the nickname "May of Facebook". The demonstrations and square sit-ins were officially ended when municipal police removed demonstrators from Thessaloniki's White Tower square on 7 August 2011. On 29 June 2011, violent clashes occurred between the riot police and activists as the Greek parliament voted to accept the EU's austerity requirements. Incidents of police brutality were reported by international media such as the BBC, The Guardian, CNN iReport and The New York Times, as well as by academic research and organisations Amnesty International. The Athens Prosecutor agreed to an investigation into accusations of excessive use of tear gas, as well as the alleged use of other expired and carcinogenic chemical substances. As of 2011 the investigation was under way.
rdf:langString
Las Protestas en Grecia de 2010-2012 fueron las realizadas por una parte de la población de este país contra los planes de austeridad emprendidos por el gobierno. El 5 de mayo de 2010, una huelga general y manifestaciones en las principales ciudades se llevó a cabo a través de Grecia. Las protestas fueron provocadas por los planes de recortar el gasto público, tales como los salarios y aumentar los impuestos como medidas de austeridad a cambio de 110 000 000 000 euros de rescate, destinadas a resolver la crisis de la deuda griega de 2010.
rdf:langString
Le mouvement anti-austérité en Grèce commence le 5 mai 2010 à la suite de l'application de mesures d'austérité. Le gouvernement de la Grèce cherche ainsi à répondre aux exigences de l'Union européenne, cette dernière ayant promis une aide s'élevant à 110 milliards d'euros pour mettre fin à la crise de la dette publique grecque. Le mouvement se caractérise entre autres par des manifestations et des grèves générales pour marquer l'opposition aux hausses d'impôts et de taxes, ainsi qu'à la réduction des dépenses publiques. Le 25 mai 2011, des manifestants forment le Κίνημα Αγανακτισμένων Πολιτών, que l'on peut traduire par « Mouvement des citoyens indignés », lequel organise des manifestations dans les grandes villes de la Grèce. Cette seconde vague de manifestations présente des caractéristiques inconnues jusqu'alors : elles ne sont pas politiquement partisanes et sont menées de façon pacifique. Cependant, des manifestations ultérieures seront le théâtre de violences, particulièrement à Athènes. S'inspirant des , elles sont organisées en utilisant exclusivement les réseaux sociaux. Le 29 juin 2011 est marqué par des conflits violents entre la police anti-émeute et des manifestants alors que le gouvernement de la Grèce vote en faveur des mesures d'austérité exigées par l'Union européenne. Des médias internationaux, tels The Guardian, CNN et The New York Times, et Amnesty International rapportent des brutalités policières . Le procureur d'Athènes autorise des enquêtes à la suite d'accusations d'usage excessif de gaz lacrymogène, tout comme de l'usage de substances chimiques carcinogènes. Les manifestations et les sit-in se terminent officiellement le 7 août 2011 lorsque la police interdit aux manifestants d'occuper le square de la Tour blanche à Thessalonique.
rdf:langString
Protesty w Grecji (2010–2012) – fala społecznych wystąpień, które ogarnęły pogrążoną w gospodarczym kryzysie Grecję. Przyczyną rozpoczęcia protestów była polityka rządu, forsująca szybki wzrost obciążeń społeczeństwa i głębokie cięcia wydatków, w zamierzeniu autorów mająca doprowadzić do ograniczenia deficytu budżetowego. W opinii rządu, była to jedynie słuszna i możliwa droga wyjścia z kryzysu. Realizacją takiej strategii, warunkowały pomoc finansową Unia Europejska oraz Międzynarodowy Fundusz Walutowy. Opozycja wyrażała opinie przeciwstawne. Przewidywała niepokoje społeczne, zniszczenie gospodarki i brak szans na redukcję deficytu budżetowego. Zdecydowana większość demonstrantów zachowywała spokój. Jednak w trakcie demonstracji i po ich zakończeniu, systematycznie zaznaczała się niepohamowana agresywność i wandalizmy osób nieznanych środowisku demonstrantów, uzbrojonych w niebezpieczne narzędzia i środki podpalające oraz zamaskowanych grup prowokatorów, na których głównie koncentrowały się zagraniczne media.
rdf:langString
Os Protestos na Grécia em 2010–2012 foram uma série de protestos e greves gerais que ocorrem em todo o país feitos por uma parte da população deste país contra as medidas de austeridade tomadas pelo governo. Em 5 de maio de 2010, uma greve geral e manifestações nas grandes cidades foram realizadas em todo o país. Os protestos foram provocados devido aos planos de cortar os gastos públicos, tais como os salários e aumentar os impostos como medidas de austeridade em troca de 110 bilhões de euros de resgate no sentido de resolver a crise da dívida grega em 2010. Três pessoas morreram no dia 5 de maio, em uma das maiores manifestações na Grécia desde 1973. Em 25 de maio de 2011, os ativistas anti-austeridade organizados pelo movimento "Democracia Direta Agora!", conhecido como o Movimento dos Cidadãos Indignados (em grego: Κίνημα Αγανακτισμένων Πολιτών, Kínima Aganaktisménon-Politón), começaram a protestar nas principais cidades da Grécia. Esta segunda onda de protestos mostrou-se diferente dos anos anteriores, no sentido de que os manifestantes não são partidários e de que os protestos iniciaram-se através de meios pacíficos. Alguns dos eventos mais tarde tornaram-se violentos, particularmente na capital Atenas. Inspirado pelos protestos anti-austeridade na Espanha, estas manifestações foram organizadas inteiramente através das redes sociais, o que lhe valeu o apelido de "Maio do Facebook". As manifestações e protestos sentados foram encerradas oficialmente quando a polícia municipal retirou os manifestantes da Torre Branca de Thessaloniki em 7 de agosto de 2011. Em 29 de Junho de 2011, confrontos violentos ocorreram entre as tropas de choque e ativistas quando o Parlamento grego votou a favor de aceitar exigências de austeridade da União Europeia. Incidentes de violência policial foram relatados pelos meios de comunicação internacionais, como a BBC, The Guardian, CNN iReport e The New York Times, bem como por investigação acadêmica e pela Anistia Internacional. O promotor de justiça de Atenas concordou em iniciar uma investigação sobre as acusações de uso excessivo de gás lacrimogêneo, bem como a alegada utilização de outras substâncias químicas expiradas e cancerígenos. A investigação está em curso.
rdf:langString
Общенациональная забастовка в Греции началась как Всегреческая забастовка государственных служащих 4 мая 2010 года в ответ на правительственную программу жёсткой экономии, внедрённую для преодоления долгового кризиса в 2010 году. Активное участие в организации массовых демонстраций и акций протеста приняли греческие профсоюзы. По их мнению, предложенные правительством Георгиоса Папандреу меры по выходу из кризиса несправедливые, а от предлагаемых мер по сокращению бюджетного дефицита в первую очередь пострадают рядовые работники, а владельцев крупных компаний и финансистов, виновных в кризисе, они не затронут. Джон Монкс, глава Европейской конфедерации профсоюзов, заметил: Теперь уже каждый понял, что ответ Евросоюза был нерешительным, неудачно сформулированным, а сейчас уже стал определённо опасным не только для Греции, но и для всех стран ЕС. По призыву Всеобщей конфедерации труда Греции к протестующим 5 мая присоединились работники частного сектора. События 5 мая обернулись настоящей трагедией: демонстрация переросла в массовые беспорядки, 3 человека погибли при поджогах домов, десятки получили травмы. Корреспонденты Euronews, описывая события 5 мая сообщили: Атакованы банки и парламент: в Афинах уже не осталось учреждений, в которых можно чувствовать себя в безопасности. Другими словами – Греция пережила сегодня гражданскую войну.
rdf:langString
Загальнонаціональний страйк у Греції розпочався як всегрецький страйк державних службовців 4 травня 2010 року у відповідь на урядову програму жорсткої економії, впроваджену задля подолання боргової кризи 2010 року. Активну участь в організації масових демонстрацій та акцій протесту взяли грецькі профспілки. На їх думку, запропоновані урядом Йоргоса Папандреу заходи щодо виходу з кризи несправедливі, а від запропонованих заходів зі скорочення бюджетного дефіциту в першу чергу постраждають рядові працівники, власників великих компаній і фінансистів, винних у кризі, вони не зачеплять. Джон Монкс, голова Європейської конфедерації профспілок, зауважив: На заклик Загальної конфедерації праці Греції до протестувальників 5 травня приєдналися працівники приватного сектора. Події 5 травня обернулись справжньою трагедію: демонстрація переросла у масове заворушення, 3 особи загинули під час підпалів будинків, десятки отримали травми. Кореспонденти Euronews, описуючи події 5 травня повідомили:
xsd:nonNegativeInteger
124806
