Anti-art
http://dbpedia.org/resource/Anti-art an entity of type: WikicatArtMovements
Antiart és un terme usat per aquells qui rebutgen les definicions anteriors d'art i qüestionen l'art en general. Paradoxalment, la lluita contra l'art tendeix a fer aquest qüestionament i rebuig des del punt de vista artístic. El terme s'associa amb el moviment Dada i generalment s'accepta com atribuïble a Marcel Duchamp, pronunciat per primera vegada abans de la Primera Guerra Mundial, al voltant de 1914, quan va començar a utilitzar objectes trobats com a art. S'utilitza també per descriure les formes revolucionàries d'art. El terme va ser utilitzat més tard pels artistes conceptuals de la dècada de 1960 per descriure la feina dels qui van afirmar haver-se retirat per complet de la pràctica de l'art, a partir de la producció d'obres que podrien ser venudes en sèrie.
rdf:langString
Para aclarar la idea de lo que es un movimiento antiarte se debe definir primero lo que es "arte". Una de las definiciones más aceptadas, menciona al arte como el acto ligado a las emociones, relacionado estrechamente con la creación y apreciación de la belleza, entendiendo la belleza como aquella cualidad contenida en un objeto que satisface las necesidades de un sujeto. Junto a ello, la historia se ha encargado de inmortalizar de manera notoria a aquellos creadores que lo realizaban manifestando un dominio de las técnicas a niveles de excelencia. Esto no sólo los separaba del resto de los hombres, sino que los hacía merecedores de la admiración y respeto de los círculos de poder.
rdf:langString
Anti-kunst is een ambigue term die wordt gebruikt voor een reeks concepten en grondhoudingen die klassieke opvattingen over kunst verwerpen en de vraag stelt wat kunst precies is. Paradoxaal genoeg wordt anti-kunst binnen de kunstwereld toch beschouwd als kunst. De term wordt geassocieerd met de dada-beweging, maar is breder dan dat. Ook Fluxus was een beweging met kenmerken van anti-kunst. Algemeen aanvaard wordt dat de anti-kunst ontstond toen Marcel Duchamp vóór de Eerste Wereldoorlog gevonden voorwerpen en industriele produkten begon te presenteren als kunst. Aanvankelijk werd de term gebruikt om revolutionaire vormen van kunst te beschrijven.
rdf:langString
反芸術（はんげいじゅつ、Anti-art）は芸術作品に対する定義で、伝統的な展覧会の文脈の中で展示されながら、真剣な芸術をあざ笑うかのような内容を持つ作品、また芸術というものの本質を問い直し変質させてしまうような作品のこと。さらに既存の芸術という枠組みを逸脱するような芸術思想や芸術運動のこと。 ダダイスムによるオブジェや自動筆記による文学、など、挑発的な芸術形態が「反芸術」と呼ばれたが、芸術の枠がある限り、反芸術はいつでもどこでも出現する可能性がある。また20世紀美術の歴史は、反芸術が芸術の範囲を押し広げた結果ともいえる。
rdf:langString
Anti-art is a loosely used term applied to an array of concepts and attitudes that reject prior definitions of art and question art in general. Somewhat paradoxically, anti-art tends to conduct this questioning and rejection from the vantage point of art. The term is associated with the Dada movement and is generally accepted as attributable to Marcel Duchamp pre-World War I around 1914, when he began to use found objects as art. It was used to describe revolutionary forms of art. The term was used later by the Conceptual artists of the 1960s to describe the work of those who claimed to have retired altogether from the practice of art, from the production of works which could be sold.
rdf:langString
L’anti-art est un ensemble de concepts et d'attitudes qui rejettent l’art et peuvent prendre la forme d'art ou non. Le terme a été utilisé pour la première fois par Marcel Duchamp[réf. nécessaire]. Certaines formes d'anti-art « rejettent seulement certains aspects de l'art ». Selon le cas, elles rejettent les normes artistiques conventionnelles, le marché de l’art, la haute culture, l’individualisme en art ou l’universalité de l’art.
rdf:langString
Anti-arte è qualsiasi opera che può essere esposta in un contesto "tradizionale" ma che di fatto denigra l'arte stessa o ne stravolge la natura. Il termine è da attribuirsi all'artista franco-americano Marcel Duchamp, il cui lavoro Fountain - un urinale - fu il primo esempio del genere. Queste riflessioni hanno poi portato ad una reinterpretazione globale della figura dell'artista, che è sfociata in una valorizzazione del gesto artistico più che dell'oggetto artistico in sé.
rdf:langString
Antikonst är ett begrepp, som ibland har använts som beteckning på sådan konst som står i motsats till den etablerade konsten. Man undviker avsiktligt skönheten och intar ofta en ironisk eller utmanande attityd gentemot politiken, t.ex. genom att upphöja banala föremål till konst. Betecknande är att alla traditionella värderingar förnekas, estetiska normer saboteras och själva konstens existensberättigande ifrågasätts.
rdf:langString
Антииску́сство — широко используемый термин, обозначающий ряд авангардистских концепций, взглядов и течений, отрицающих первоначальное определение искусства и ставящих под вопрос искусство в целом. Термин прежде всего ассоциируется с дада-модернистским течением в искусстве начала XX века и был впервые употреблён приблизительно в 1913—1914 годах французским и американским художником, теоретиком искусства Марселем Дюшаном, когда тот начал создавать первые произведения в технике реди-мейд. Впоследствии термин был перенят концептуалистами 1960-х годов для описания творчества художников, отказавшихся от традиционных практик искусства и от создания произведений, предназначенных на продажу, а также многими другими течениями в искусстве, такими как мэйл-арт конца 1950-х годов или группой Молодых б
rdf:langString
Антимистецтво - це термін, що Марта використовується на позначення ряду понять і відносин, які відкидають попереднє визначення мистецтва, та це поняття в цілому. Антиарт має на меті відмовитись від прибуткового погляду на мистецтво. Цей термін пов'язаний з Дадаїстським рухом, і приписується Марселю Дюшану, який ще перед Першою світовою війною почав демонструвати так звані "готові предмети" як приклад мистецтва. Антимистецькі твори не визнають мистецтво з репресивним характером стосовно певної верстви населення.
rdf:langString
反艺术（英語：anti-art）是一个宽泛的术语，用来指各种拒绝艺术定义或更一般地质疑艺术本身的概念和想法。反艺术在某种程度上是自相矛盾的，因为其倾向于从艺术的角度进行这种质疑和拒绝。这一概念与达达主义有关，通常认为是马塞尔·杜尚于1914年左右最早使用的，当时他正开始制作其现成物艺术。反艺术一开始用来形容革命性的艺术形式，后来则被1960年代的概念艺术家们用来描述那些声称完全退出艺术创作、不再出售作品的人的作品。 反艺术的表达可能采用传统形式、符合普遍的艺术品定义标准，也可能不采用传统形式或不符合普遍艺术标准。反艺术作品可能表示完全反对使用传统标准来判断什么是艺术、什么不是艺术，或者只将批评集中在传统艺术标准的某些方面，例如艺术市场或高雅艺术。一些反艺术作品可能反对艺术中的个人主义，而另一些可能拒绝艺术的“普遍性”。此外，某些形式的反艺术完全不承认艺术，或拒绝承认艺术是一个单独的领域或专业。反艺术作品也可能因为认为艺术压迫一部分人群而反对艺术。 反艺术已被艺术界普遍接受为艺术，尽管有些人仍然拒绝将杜尚的现成品视为艺术，例如“反反艺术”（anti-anti-art）的反概念主义艺术家。
rdf:langString
rdf:langString
Antiart
rdf:langString
Anti-art
rdf:langString
Movimiento antiarte
rdf:langString
Anti-art
rdf:langString
Anti-arte
rdf:langString
反芸術
rdf:langString
Anti-art
rdf:langString
Антиискусство
rdf:langString
Антимистецтво
rdf:langString
Antikonst
rdf:langString
反艺术
xsd:integer
2097128
xsd:integer
1122083848
rdf:langString
Antiart és un terme usat per aquells qui rebutgen les definicions anteriors d'art i qüestionen l'art en general. Paradoxalment, la lluita contra l'art tendeix a fer aquest qüestionament i rebuig des del punt de vista artístic. El terme s'associa amb el moviment Dada i generalment s'accepta com atribuïble a Marcel Duchamp, pronunciat per primera vegada abans de la Primera Guerra Mundial, al voltant de 1914, quan va començar a utilitzar objectes trobats com a art. S'utilitza també per descriure les formes revolucionàries d'art. El terme va ser utilitzat més tard pels artistes conceptuals de la dècada de 1960 per descriure la feina dels qui van afirmar haver-se retirat per complet de la pràctica de l'art, a partir de la producció d'obres que podrien ser venudes en sèrie.
rdf:langString
Anti-art is a loosely used term applied to an array of concepts and attitudes that reject prior definitions of art and question art in general. Somewhat paradoxically, anti-art tends to conduct this questioning and rejection from the vantage point of art. The term is associated with the Dada movement and is generally accepted as attributable to Marcel Duchamp pre-World War I around 1914, when he began to use found objects as art. It was used to describe revolutionary forms of art. The term was used later by the Conceptual artists of the 1960s to describe the work of those who claimed to have retired altogether from the practice of art, from the production of works which could be sold. An expression of anti-art may or may not take traditional form or meet the criteria for being defined as a work of art according to conventional standards. Works of anti-art may express an outright rejection of having conventionally defined criteria as a means of defining what art is, and what it is not. Anti-artworks may reject conventional artistic standards altogether, or focus criticism only on certain aspects of art, such as the art market and high art. Some anti-artworks may reject individualism in art, whereas some may reject "universality" as an accepted factor in art. Additionally, some forms of anti-art reject art entirely, or reject the idea that art is a separate realm or specialization. Anti-artworks may also reject art based upon a consideration of art as being oppressive of a segment of the population. Anti-art artworks may articulate a disagreement with the generally supposed notion of there being a separation between art and life. Anti-art artworks may voice a question as to whether "art" really exists or not. "Anti-art" has been referred to as a "paradoxical neologism", in that its obvious opposition to art has been observed concurring with staples of twentieth-century art or "modern art", in particular art movements that have self-consciously sought to transgress traditions or institutions. Anti-art itself is not a distinct art movement, however. This would tend to be indicated by the time it spans—longer than that usually spanned by art movements. Some art movements though, are labeled "anti-art". The Dada movement is generally considered the first anti-art movement; the term anti-art itself is said to have been coined by Dadaist Marcel Duchamp around 1914, and his readymades have been cited as early examples of anti-art objects. Theodor W. Adorno in Aesthetic Theory (1970) stated that "...even the abolition of art is respectful of art because it takes the truth claim of art seriously". Anti-art has become generally accepted by the artworld to be art, although some people still reject Duchamp's readymades as art, for instance the Stuckist group of artists, who are "anti-anti-art".
rdf:langString
Para aclarar la idea de lo que es un movimiento antiarte se debe definir primero lo que es "arte". Una de las definiciones más aceptadas, menciona al arte como el acto ligado a las emociones, relacionado estrechamente con la creación y apreciación de la belleza, entendiendo la belleza como aquella cualidad contenida en un objeto que satisface las necesidades de un sujeto. Junto a ello, la historia se ha encargado de inmortalizar de manera notoria a aquellos creadores que lo realizaban manifestando un dominio de las técnicas a niveles de excelencia. Esto no sólo los separaba del resto de los hombres, sino que los hacía merecedores de la admiración y respeto de los círculos de poder.
rdf:langString
Anti-arte è qualsiasi opera che può essere esposta in un contesto "tradizionale" ma che di fatto denigra l'arte stessa o ne stravolge la natura. Il termine è da attribuirsi all'artista franco-americano Marcel Duchamp, il cui lavoro Fountain - un urinale - fu il primo esempio del genere. Con la sua opera, Duchamp metteva in discussione la funzione stessa dell'arte e dell'artista in un momento storico in cui restava poco spazio di azione per l'artista nella società. Si trattava, quindi, di un intervento provocatorio, che mirava a far riflettere sulla capacità del gesto artistico di nobilitare anche la realtà comune più bassa e volgare. L'artista, per il fatto stesso di essere tale, propone agli spettatori oggetti banali, come una ruota di bicicletta o un urinale, e li fa diventare opera d'arte. Queste riflessioni hanno poi portato ad una reinterpretazione globale della figura dell'artista, che è sfociata in una valorizzazione del gesto artistico più che dell'oggetto artistico in sé. L'opera di Duchamp ha a che fare col movimento Dada; si noti però che mentre quest'ultimo fu di per sé limitato all'Europa occidentale del primo '900, l'anti-arte ebbe maggiore diffusione.Esempi di anti-arte si hanno, infatti, fino ai giorni nostri: da Duchamp in poi, diversi movimenti artistici sperimentano l'anti-arte.
rdf:langString
L’anti-art est un ensemble de concepts et d'attitudes qui rejettent l’art et peuvent prendre la forme d'art ou non. Le terme a été utilisé pour la première fois par Marcel Duchamp[réf. nécessaire]. Certaines formes d'anti-art « rejettent seulement certains aspects de l'art ». Selon le cas, elles rejettent les normes artistiques conventionnelles, le marché de l’art, la haute culture, l’individualisme en art ou l’universalité de l’art. D’autres formes d’anti-art « rejettent l’art entièrement ». Selon le cas, elles rejettent l’art en tant que champ séparé ou en tant que spécialité, l’art considéré comme une forme d’oppression, la séparation entre la vie et l’art ou l’existence même de l’art.
rdf:langString
Anti-kunst is een ambigue term die wordt gebruikt voor een reeks concepten en grondhoudingen die klassieke opvattingen over kunst verwerpen en de vraag stelt wat kunst precies is. Paradoxaal genoeg wordt anti-kunst binnen de kunstwereld toch beschouwd als kunst. De term wordt geassocieerd met de dada-beweging, maar is breder dan dat. Ook Fluxus was een beweging met kenmerken van anti-kunst. Algemeen aanvaard wordt dat de anti-kunst ontstond toen Marcel Duchamp vóór de Eerste Wereldoorlog gevonden voorwerpen en industriele produkten begon te presenteren als kunst. Aanvankelijk werd de term gebruikt om revolutionaire vormen van kunst te beschrijven.
rdf:langString
反芸術（はんげいじゅつ、Anti-art）は芸術作品に対する定義で、伝統的な展覧会の文脈の中で展示されながら、真剣な芸術をあざ笑うかのような内容を持つ作品、また芸術というものの本質を問い直し変質させてしまうような作品のこと。さらに既存の芸術という枠組みを逸脱するような芸術思想や芸術運動のこと。 ダダイスムによるオブジェや自動筆記による文学、など、挑発的な芸術形態が「反芸術」と呼ばれたが、芸術の枠がある限り、反芸術はいつでもどこでも出現する可能性がある。また20世紀美術の歴史は、反芸術が芸術の範囲を押し広げた結果ともいえる。
rdf:langString
Antikonst är ett begrepp, som ibland har använts som beteckning på sådan konst som står i motsats till den etablerade konsten. Man undviker avsiktligt skönheten och intar ofta en ironisk eller utmanande attityd gentemot politiken, t.ex. genom att upphöja banala föremål till konst. Betecknande är att alla traditionella värderingar förnekas, estetiska normer saboteras och själva konstens existensberättigande ifrågasätts. Happeningen kan också betraktas som en form av antikonst. Dadaismen och är de konstriktningar som främst förknippas med detta begrepp, och bland konstnärerna är det framför allt Marcel Duchamp och Yves Klein som nämnts i sammanhanget.
rdf:langString
Антииску́сство — широко используемый термин, обозначающий ряд авангардистских концепций, взглядов и течений, отрицающих первоначальное определение искусства и ставящих под вопрос искусство в целом. Термин прежде всего ассоциируется с дада-модернистским течением в искусстве начала XX века и был впервые употреблён приблизительно в 1913—1914 годах французским и американским художником, теоретиком искусства Марселем Дюшаном, когда тот начал создавать первые произведения в технике реди-мейд. Впоследствии термин был перенят концептуалистами 1960-х годов для описания творчества художников, отказавшихся от традиционных практик искусства и от создания произведений, предназначенных на продажу, а также многими другими течениями в искусстве, такими как мэйл-арт конца 1950-х годов или группой Молодых британских художников, начавших совместный творческий путь в 1988 году. Антипроизведения искусства могут выражать несогласие с тем, что существует разделение между искусством и жизнью, а также ставить под сомнение само существование искусства. «Антиискусство — это очевидный парадоксальный неологизм. В то время как искусству может быть дано определение, антиискусство противоречит определению. Таким образом, неотъемлемая часть искусства — это созидание, антиискусство выражает себя в разрушении». Антиискусство выступало в качестве явной оппозиции течениям в искусстве XX века, в особенности тем течениям, которые сознательно стремились к отступлению от традиций или институтов. Однако антиискусство само по себе не является отдельным течением искусства, но может быть определено довольно широкими временными рамками. Таким образом, некоторые течения в искусстве отождествляли себя с антиискусством, например, течение дада. Теодор Адорно в своей работе «Эстетическая теория» (1970) констатирует: «…искусство должно выходить за рамки собственного определения, собственного понятия, чтобы сохранить ему верность. Мысль об упразднении искусства делает искусству честь, ибо она свидетельствует о его благородном стремлении к истине».
rdf:langString
反艺术（英語：anti-art）是一个宽泛的术语，用来指各种拒绝艺术定义或更一般地质疑艺术本身的概念和想法。反艺术在某种程度上是自相矛盾的，因为其倾向于从艺术的角度进行这种质疑和拒绝。这一概念与达达主义有关，通常认为是马塞尔·杜尚于1914年左右最早使用的，当时他正开始制作其现成物艺术。反艺术一开始用来形容革命性的艺术形式，后来则被1960年代的概念艺术家们用来描述那些声称完全退出艺术创作、不再出售作品的人的作品。 反艺术的表达可能采用传统形式、符合普遍的艺术品定义标准，也可能不采用传统形式或不符合普遍艺术标准。反艺术作品可能表示完全反对使用传统标准来判断什么是艺术、什么不是艺术，或者只将批评集中在传统艺术标准的某些方面，例如艺术市场或高雅艺术。一些反艺术作品可能反对艺术中的个人主义，而另一些可能拒绝艺术的“普遍性”。此外，某些形式的反艺术完全不承认艺术，或拒绝承认艺术是一个单独的领域或专业。反艺术作品也可能因为认为艺术压迫一部分人群而反对艺术。 反艺术的艺术作品可能反对把艺术与生活分离的普遍看法，或者提出“艺术”是否真正存在的问题。“反艺术”被认为是一个“自相矛盾的新词”，因为它与艺术的明显对立其实与20世纪艺术或“现代艺术”的主要内容一致，特别是那些有意识地试图超越传统的艺术运动。然而，反艺术本身并不是一场艺术运动。它延续的时间就可以说明这一点，它比通常的艺术运动跨越更长的时间。不过，有一些艺术运动确实被贴上了“反艺术”的标签。达达主义就通常被认为是第一个反艺术运动；据说“反艺术”一词本身是由达达主义者马塞尔·杜尚在1914年左右创造的，他的现成物被认为是反艺术物品的早期实例。 狄奥多·阿多诺在其1970年《美学理论》（Aesthetic Theory）一书中指出“……即使废除艺术也是对艺术的尊重，因为它认真对待艺术所宣称的真相”。 反艺术已被艺术界普遍接受为艺术，尽管有些人仍然拒绝将杜尚的现成品视为艺术，例如“反反艺术”（anti-anti-art）的反概念主义艺术家。
rdf:langString
Антимистецтво - це термін, що Марта використовується на позначення ряду понять і відносин, які відкидають попереднє визначення мистецтва, та це поняття в цілому. Антиарт має на меті відмовитись від прибуткового погляду на мистецтво. Цей термін пов'язаний з Дадаїстським рухом, і приписується Марселю Дюшану, який ще перед Першою світовою війною почав демонструвати так звані "готові предмети" як приклад мистецтва. Зразки антиарту можуть як приймати форму мистецтва, так і відкидати її. Загалом, антимистецтво відмовляється лише від деяких аспектів мистецтва. Залежно від ситуації, антимистецькі роботи можуть відхиляти загальноприйняті художні стандарти. Вони також можуть не приймати поняття арт-ринку та високого мистецтва. Іноді вони можуть відмовлятися від індивідуалізму в мистецтві. Антиарт відкидає універсальність та загальність, як загальноприйняті аспекти мистецтва, а деякі його форми цілком відкидають мистецтво як таке. Іноді роботи в стилі "антиарт" можуть не визнавати мистецтво окремою сферою чи галуззю діяльності. Антимистецькі твори не визнають мистецтво з репресивним характером стосовно певної верстви населення. Антиарт висловлює незгоду з загальноприйнятим відмежуванням мистецтва від життя. Власне, антимистецькі роботи порушують питання існування мистецтва взагалі. Йому часто приписують назву "парадоксального неологізму", оскільки його явні опозиційні настрої до мистецтва збігаються з засадами мистецтва XX ст, так званого сучасного мистецтва, зокрема художніх рухів, які прагнули порушити усталені традиції та інститути. Однак, сам по собі антиарт не є окремим напрямком у мистецтві. Це, як правило, підтверджується часовим проміжком, який він охоплює - він довший, ніж той, що зазвичай притаманний мистецьким рухам. Хоча, деякі мистецькі рухи таки носять назву "антимистецтво". Дадаїстський рух, як правило, вважається першим антимистецьким рухом, а власне термін "антиарт" вперше ввів дадаїст Марсель Дюшан приблизно у 1914 році, і його "готові предмети" вважаються ранніми прикладами антимистецьких робіт. Теодор В. Адорно в своїй "Естетичній теорії" (1970) заявив, що "... навіть знищення мистецтва є своєрідним проявом поваги до нього, оскільки воно приймає істини мистецтва цілком серйозно". Антиарт визнається в світі як напрям мистецтва, хоча дехто, наприклад Стакістські митці, які іменують себе анти-антимитцями, досі не вважають "готові предмети" Дюшана, зразками мистецтва.
xsd:nonNegativeInteger
46176
