Antarctic Circumpolar Current
http://dbpedia.org/resource/Antarctic_Circumpolar_Current an entity of type: Agent
Západní příhon (anglicky: Antarctic Circumpolar Current nebo West Wind Drift) je největší mořský proud na Zemi. Obtéká Antarktidu ve směru hodinových ručiček v oblasti mezi 40. a 60. stupněm jižní zeměpisné šířky.
rdf:langString
Antarkta Ĉirkaŭpolusa Marfluo estas la plej granda marfluo sur Tero. Ĝi ĉirkaŭfluas Antarktidon en direkto de horloĝaj montriletoj en regiono inter 40 kaj 60 grado de suda latitudo.
rdf:langString
Itsaslaster Zirkunpolar Antartikoa Antartikaren inguruan mendebaldetik ekialdera dabilen itsaslaster bat da. Duela 23.000.000 urte inguru sortu zen, Antartikaren eta Hego Amerikaren arteko bereizketa gauzatu zenean Drake pasaia zabaltzean. Garrantzi handia du munduko itsaslasterren zirkulazioan.
rdf:langString
南極周極流（なんきょくしゅうきょくりゅう、Antarctic Circumpolar Current）または南極環流（なんきょくかんりゅう）とは、南極大陸の周りを取り囲むように東向きに流れる海流（環流）のことである。西風海流、環南極海流、周極流とも呼ばれる。
rdf:langString
A Corrente Circumpolar Antárctica é uma corrente oceânica que flui de Oeste para Este à volta da Antárctida. É a corrente dominante do Oceano Antártico e a maior corrente oceânica, com aproximadamente 125 Sverdrups.
rdf:langString
Антаркти́ческое циркумполя́рное тече́ние (течение За́падных Ветро́в) — холодное поверхностное океаническое течение протяжённостью до 30 тыс. км при ширине до 2,5 тыс. км в Южном полушарии, огибающее между 40° и 50° ю. ш. с запада на восток земной шар. Это единственное на Земле течение, которое проходит через все меридианы.
rdf:langString
南極繞極流（英語：Antarctic Circumpolar Current，ACC），或稱為西風漂流、南極環流，為一個環繞南極洲由西向東的洋流。南極繞極流為南冰洋的主要循環系統特徵。這令溫暖的海水隔離南極洲，令其大陸維持其巨大冰原。 南極繞極流被水手們廣泛認知多年。傑克·倫敦的 "Make Westing" 深刻地刻劃出（clipper ship）上水手們在紐約至加利福尼亞的航線上繞過合恩角的困難。
rdf:langString
التيار القطبيي للقطبية الجنوبي (المعروف أيضًا باسم الانجراف الغربي الكبير) هو تيار للمحيط الجنوبي الذي يتدفق من الغرب إلى الشرق حول القارة القطبية الجنوبية. نشأ من افتتاح ممر دريك منذ حوالي 33 مليون سنة، مكرسًا الفصل الأخير من القارة القطبية الجنوبية من أمريكا الجنوبية. كان لهذا الافتتاح آثار كبيرة، مما أدى إلى تبريد عالمي للمناخ، بالإضافة إلى تشكيل غطاء قطبي معمر على القارة القطبية الجنوبية.يلعب التيار المحيطي دورا محوريا في دوران المحيط العالمي سحمل 150 ألف كم مكعب في الثانية أو 150 ضعف تدفق جميع أنهار العالم. أنها تخمر المياه القادمة من المحيط الهندي والمحيط الهادئ، وخاصة من جنوب المحيط الأطلسي يتم إنشاء أعمدة من الماء البارد في بحر ودل وأرض أديلي وبحر روس.ومع ذلك فإن هده المنطقة المحيطية الغنية جدا بالحياة في أعماق المحيط لا تزال غير معروفة بسبب صعوبات الوصول إلى البعثات الثقنية وصيانت
rdf:langString
El corrent circumpolar antàrtic (CCA) és el corrent principal de l'oceà Antàrtic i l'únic que dona la volta al món sencer. El corrent envolta completament l'Antàrtida i flueix en direcció est, travessant les parts meridionals de l'oceà Atlàntic, el Pacífic i l'Índic. El CCA també s'anomena Deriva dels Vents de l'Oest. Malgrat el seu flux relativament lent, és el corrent que mou la major massa d'aigua del planeta, té una profunditat d'entre dos i quatre mil metres.
rdf:langString
The Antarctic Circumpolar Current (ACC) is an ocean current that flows clockwise (as seen from the South Pole) from west to east around Antarctica. An alternative name for the ACC is the West Wind Drift. The ACC is the dominant circulation feature of the Southern Ocean and has a mean transport estimated at 100–150 Sverdrups (Sv, million m3/s), or possibly even higher, making it the largest ocean current. The current is circumpolar due to the lack of any landmass connecting with Antarctica and this keeps warm ocean waters away from Antarctica, enabling that continent to maintain its huge ice sheet.
rdf:langString
La corriente Circumpolar Antártica (CCA) es una corriente marina de aguas relativamente frías que fluye de oeste a este alrededor de la Antártida, es decir, en sentido horario visto desde el polo sur. La CCA es la característica dominante de la circulación del océano Antártico. Gira en sentido oeste a este, es decir, con la misma dirección del movimiento de rotación y viene a ser la única corriente austral que compensa el movimiento de este a oeste de las corrientes localizadas en la Zona Intertropical. Aunque en el hemisferio norte la situación es la misma, la existencia de Europa y América del Norte complica la trayectoria de dicha corriente, que también sería circumpolar de no existir estos continentes. El equivalente de la corriente circumpolar antártica en el hemisferio norte serían l
rdf:langString
Der antarktische Zirkumpolarstrom (engl. Antarctic Circumpolar Current (ACC), auch Antarctic Subpolar) ist eine ringförmige kalte Meeresströmung um Antarktika. Der Zirkumpolarstrom ist die im Südpolarmeer dominierende Zirkulation und besitzt einen Massentransport von 100–150 Sverdrups (Sv, Millionen m3/s), was sie zur mächtigsten Meeresströmung der Welt macht. Die Strömung ist ringförmig, da es keine mit der Antarktika verbundenen Landmassen gibt, wodurch der Zirkumpolarstrom als einzige Meeresströmung direkt den Atlantischen, Indischen und Pazifischen Ozean verbindet. Der Zirkumpolarstrom strömt mit der Erdrotation, also nach Osten gerichtet, und wird hauptsächlich durch die Westwinddrift angetrieben.
rdf:langString
Arus Lingkar Antarktika atau Arus Sirkumpolar Antarktika (ACC) adalah arus air laut yang mengalir searah jarum jam (dilihat dari Kutub Selatan) dari barat ke timur di sekitar Antarktika. Nama alternatif untuk ACC adalah Hanyutan Angin Barat. ACC adalah ciri aliran dominan Samudra Selatan dan memiliki angkutan rata-rata yang diperkirakan 100-150 (Sv, juta m³/s), atau bahkan mungkin lebih tinggi, menjadikannya arus air laut terbesar. Arus tersebut melingkar karena kurangnya daratan yang terhubung dengan Antarktika dan ini membuat perairan laut yang hangat menjauhi Antarktika, memungkinkan benua tersebut untuk mempertahankan lapisan es yang besar.
rdf:langString
La corrente circumpolare antartica (in inglese Antarctic Circumpolar Current), per definire la quale si usa spesso l'acronimo ACC, è la principale corrente dell'oceano Meridionale e l'unica corrente marina che circola intorno all'intero globo. La ACC circonda completamente l'Antartide e scorre in direzione est attraversando le parti meridionali dell'oceano Atlantico, Pacifico e Indiano.
rdf:langString
Le courant circumpolaire antarctique (aussi nommé Grande dérive d'Ouest) est le courant marin de l’océan Austral qui coule d'ouest en est autour de l'Antarctique. Il est issu de l'ouverture du passage de Drake il y a environ 33 millions d'années, consacrant la séparation définitive de l'Antarctique de l'Amérique du Sud. Cette ouverture a eu des implications majeures, induisant un refroidissement global du climat, ainsi que la formation d'une calotte polaire pérenne sur l'Antarctique.
rdf:langString
남극순환류(영어: Antarctic Circumpolar Current)는 남극대륙을 바라볼 때 시계방향, 서에서 동으로 흐르는 해류이며 이러한 이유로 서풍 표류(West Wind Drift)라고도 불린다. 남극순환류는 남극해의 주된 순환 특성으로 100-150(Sv, 백만 m3/s) 또는 그 이상으로 추정되는 평균 수송량을 가지고 있어 가장 큰 해류이다. 이 해류는 남극과 연결되어 있는 육지가 거의 없어 극 주위를 순환하고, 이로 인해 따뜻한 해수가 남극으로부터 멀어져 남극이 거대한 빙상을 유지할 수 있게 해준다. 차가운 남극의 물과 따뜻한 아남극의 물과 만나면서 영양분이 높아지는 지역이 생성되는 남극수렴대는 극순환류와 관련이 있다. 이들은 요각류, 크릴새우와 연관된 높은 수준의 식물성 플랑크톤을 양성하며, 그로 인해 물고기, 고래, 바다표범, 펭귄, 알바트로스, 그리고 다른 많은 종들을 지원하는 먹이사슬을 형성한다. 또한 남극순환류는 로스(Ross) 환류와 웨델(Weddell) 환류를 생성한다.
rdf:langString
De westenwinddrift, ook Antarctische ringoceaan en Antarctische circumpolaire stroom, (Engels: Antarctic Circumpolar Current, afgekort ACC) is een zeestroom in de Zuidelijke Oceaan die oostwaarts om het continent Antarctica loopt. Door de stroming kan warm oceaanwater niet in de buurt van het continent komen, waardoor het klimaat er koud blijft en de ijskap op Antarctica kon ontstaan. Het debiet van de stroom is 134 ±27 sverdrup, waarmee het de grootste stroming op aarde is. Ten zuiden van de westenwinddrift liggen twee gyres, de Rossgyre en de Weddellgyre.
rdf:langString
Prąd Wiatrów Zachodnich, Antarktyczny Prąd Okołobiegunowy (dawniej: Dryf Wiatrów Zachodnich) – zimny prąd morski, największy system prądów obiegający kulę ziemską. Płynie między 40 a 56 stopniem szerokości geograficznej południowej. Jest to strefa bardzo silnych wiatrów, sztormów i gwałtownych zmian pogodowych. W strefie południowej Atlantyku odnogami Prądu Wiatrów Zachodnich są zimne prądy morskie: Benguelski (opływający południowo-zachodnie wybrzeża Afryki) oraz Falklandzki, który wpływa na warunki pogodowe na Falklandach i na wybrzeżu Argentyny.
rdf:langString
Västvinddriften eller Antarktiska cirkumpolarströmmen är en kraftig havsström som drar österut runt hela Antarktis på ca 45-55 grader sydlig bredd. Vädret på dessa breddgrader hör till världshavens hårdaste, både på grund av strömmarna och de rasande vindarna och ovädren, som inte hindras av några landområden eller större öar. Strömmen bildar en ungefärlig gräns mellan de tre stora oceanerna och Södra Ishavet. Oceanografer brukar mer precist sätta den gränsen vid den s.k. antarktiska konvergensen (den södra polarfronten), den rörliga zonen där kallt, näringsrikt antarktiskt vatten möter det varmare vattnet från oceanerna och börjar sjunka ner mot djuphavet. Denna konvergenszon ligger mitt i västvinddriften på ca 55 grader sydlig bredd och den är också, grovt räknat, gräns för det område dä
rdf:langString
Течія Західних вітрів або ж Антарктична циркумполярна течія (англ. Antarctic Circumpolar Current, ACC) — потужна океанічна течія в Південній півкулі між 40 і 55° південної широти, що зумовлена впливом постійних західних вітрів (звідки й назва) і має напрям із заходу на схід. Це найпотужніша на Землі течія. Перетинає Атлантичний, Індійський та Тихий океани. Ця течія охоплює земну кулю безперервним кільцем, в межах Південного океану від неї відгалужуються холодні Бенгельська, Західноавстралійська та Перуанська течії. Течія створює вири Росса і Ведделла.
rdf:langString
rdf:langString
التيار القطبي للقطب الجنوبي
rdf:langString
Corrent circumpolar antàrtic
rdf:langString
Západní příhon
rdf:langString
Antarktischer Zirkumpolarstrom
rdf:langString
Antarkta Ĉirkaŭpolusa Marfluo
rdf:langString
Antarctic Circumpolar Current
rdf:langString
Corriente circumpolar antártica
rdf:langString
Itsaslaster Zirkunpolar Antartikoa
rdf:langString
Courant circumpolaire antarctique
rdf:langString
Arus Lingkar Antarktika
rdf:langString
Corrente circumpolare antartica
rdf:langString
南極環流
rdf:langString
남극순환류
rdf:langString
Prąd Wiatrów Zachodnich
rdf:langString
Westenwinddrift
rdf:langString
Corrente Circumpolar Antártica
rdf:langString
Антарктическое циркумполярное течение
rdf:langString
Västvinddriften
rdf:langString
南極繞極流
rdf:langString
Течія Західних вітрів
xsd:integer
2015
xsd:integer
1124198954
rdf:langString
El corrent circumpolar antàrtic (CCA) és el corrent principal de l'oceà Antàrtic i l'únic que dona la volta al món sencer. El corrent envolta completament l'Antàrtida i flueix en direcció est, travessant les parts meridionals de l'oceà Atlàntic, el Pacífic i l'Índic. El CCA també s'anomena Deriva dels Vents de l'Oest. Fou observada per primer cop el 1699-1700 per l'astrònom britànic Edmond Halley mentre explorava la regió a bord de la nau HMS Paramore. Posteriorment fou descrita als diaris de bord d'altres exploradors cèlebres com James Cook (1772-1775), Thaddeus Bellinghausen (1819-1821) i James Clark Ross (1839-1843). El CCA és la circulació dominant i característica de l'Oceà del Sud i té un transport mitjà estimat en 100-150 Sverdrups (Sv, milions de m³ / s), o potser encara més elevat, convertint-lo en el corrent oceànic més gran. El corrent és circumpolar degut a la manca de terra que connecta amb l'Antàrtida amb altres continents. Aquest corrent fred manté les aigües càlides de l'oceà lluny de l'Antàrtida, permetent que aquest continent mantingui la seva gran capa de gel. Malgrat el seu flux relativament lent, és el corrent que mou la major massa d'aigua del planeta, té una profunditat d'entre dos i quatre mil metres.
rdf:langString
Západní příhon (anglicky: Antarctic Circumpolar Current nebo West Wind Drift) je největší mořský proud na Zemi. Obtéká Antarktidu ve směru hodinových ručiček v oblasti mezi 40. a 60. stupněm jižní zeměpisné šířky.
rdf:langString
التيار القطبيي للقطبية الجنوبي (المعروف أيضًا باسم الانجراف الغربي الكبير) هو تيار للمحيط الجنوبي الذي يتدفق من الغرب إلى الشرق حول القارة القطبية الجنوبية. نشأ من افتتاح ممر دريك منذ حوالي 33 مليون سنة، مكرسًا الفصل الأخير من القارة القطبية الجنوبية من أمريكا الجنوبية. كان لهذا الافتتاح آثار كبيرة، مما أدى إلى تبريد عالمي للمناخ، بالإضافة إلى تشكيل غطاء قطبي معمر على القارة القطبية الجنوبية.يلعب التيار المحيطي دورا محوريا في دوران المحيط العالمي سحمل 150 ألف كم مكعب في الثانية أو 150 ضعف تدفق جميع أنهار العالم. أنها تخمر المياه القادمة من المحيط الهندي والمحيط الهادئ، وخاصة من جنوب المحيط الأطلسي يتم إنشاء أعمدة من الماء البارد في بحر ودل وأرض أديلي وبحر روس.ومع ذلك فإن هده المنطقة المحيطية الغنية جدا بالحياة في أعماق المحيط لا تزال غير معروفة بسبب صعوبات الوصول إلى البعثات الثقنية وصيانتها تم جمع معظم البيانات التي تم جمعها عن التيار القطبي أثناء عبور إلى القطب الجنوبي.
rdf:langString
Der antarktische Zirkumpolarstrom (engl. Antarctic Circumpolar Current (ACC), auch Antarctic Subpolar) ist eine ringförmige kalte Meeresströmung um Antarktika. Der Zirkumpolarstrom ist die im Südpolarmeer dominierende Zirkulation und besitzt einen Massentransport von 100–150 Sverdrups (Sv, Millionen m3/s), was sie zur mächtigsten Meeresströmung der Welt macht. Die Strömung ist ringförmig, da es keine mit der Antarktika verbundenen Landmassen gibt, wodurch der Zirkumpolarstrom als einzige Meeresströmung direkt den Atlantischen, Indischen und Pazifischen Ozean verbindet. Der Zirkumpolarstrom strömt mit der Erdrotation, also nach Osten gerichtet, und wird hauptsächlich durch die Westwinddrift angetrieben. Mit dem Zirkumpolarstrom verbunden ist die Antarktische Konvergenz, wo das kalte Wasser der Antarktis auf das wärmere Wasser der Subantarktis trifft und eine Zone aufsteigender Nährstoffe bildet. Durch den Nährstoff- und Wärmetransport und die Fähigkeit Kohlendioxid zu speichern, bestimmt der Zirkumpolarstrom maßgeblich das regionale polare und globale Klima sowie die Unterwasser-Biodiversität.
rdf:langString
The Antarctic Circumpolar Current (ACC) is an ocean current that flows clockwise (as seen from the South Pole) from west to east around Antarctica. An alternative name for the ACC is the West Wind Drift. The ACC is the dominant circulation feature of the Southern Ocean and has a mean transport estimated at 100–150 Sverdrups (Sv, million m3/s), or possibly even higher, making it the largest ocean current. The current is circumpolar due to the lack of any landmass connecting with Antarctica and this keeps warm ocean waters away from Antarctica, enabling that continent to maintain its huge ice sheet. Associated with the Circumpolar Current is the Antarctic Convergence, where the cold Antarctic waters meet the warmer waters of the subantarctic, creating a zone of upwelling nutrients. These nurture high levels of phytoplankton with associated copepods and krill, and resultant foodchains supporting fish, whales, seals, penguins, albatrosses, and a wealth of other species. The ACC has been known to sailors for centuries; it greatly speeds up any travel from west to east, but makes sailing extremely difficult from east to west, although this is mostly due to the prevailing westerly winds. Jack London's story "Make Westing" and the circumstances preceding the mutiny on the Bounty poignantly illustrate the difficulty it caused for mariners seeking to round Cape Horn westbound on the clipper ship route from New York to California. The eastbound clipper route, which is the fastest sailing route around the world, follows the ACC around three continental capes – Cape Agulhas (Africa), South East Cape (Australia), and Cape Horn (South America). The current creates the Ross and Weddell gyres.
rdf:langString
Antarkta Ĉirkaŭpolusa Marfluo estas la plej granda marfluo sur Tero. Ĝi ĉirkaŭfluas Antarktidon en direkto de horloĝaj montriletoj en regiono inter 40 kaj 60 grado de suda latitudo.
rdf:langString
Itsaslaster Zirkunpolar Antartikoa Antartikaren inguruan mendebaldetik ekialdera dabilen itsaslaster bat da. Duela 23.000.000 urte inguru sortu zen, Antartikaren eta Hego Amerikaren arteko bereizketa gauzatu zenean Drake pasaia zabaltzean. Garrantzi handia du munduko itsaslasterren zirkulazioan.
rdf:langString
La corriente Circumpolar Antártica (CCA) es una corriente marina de aguas relativamente frías que fluye de oeste a este alrededor de la Antártida, es decir, en sentido horario visto desde el polo sur. La CCA es la característica dominante de la circulación del océano Antártico. Gira en sentido oeste a este, es decir, con la misma dirección del movimiento de rotación y viene a ser la única corriente austral que compensa el movimiento de este a oeste de las corrientes localizadas en la Zona Intertropical. Aunque en el hemisferio norte la situación es la misma, la existencia de Europa y América del Norte complica la trayectoria de dicha corriente, que también sería circumpolar de no existir estos continentes. El equivalente de la corriente circumpolar antártica en el hemisferio norte serían las corrientes del Golfo y de Kuro Shivo (en el Atlántico y Pacífico, respectivamente) como corrientes cálidas y sus corrientes opuestas frías que traen agua muy fría hacia el sur: la corriente Oriental de Groenlandia, la del Labrador y la de Oyashio. Como consecuencia de estas diferencias, en el hemisferio norte, las aguas cálidas llegan a rodear el cabo norte de Europa que siempre está libre de hielos pero en cambio, la contraparte de las corrientes frías señaladas permite la deriva de los icebergs procedentes de Groenlandia muy al sur (latitudes de Nueva Inglaterra, donde naufragó el Titanic). Así, más que impedir que las aguas cálidas lleguen a la Antártida, la corriente circumpolar antártica lo que hace es impedir que los icebergs procedentes de la Antártida lleguen a latitudes tan bajas como ocurre en el hemisferio norte.
rdf:langString
Arus Lingkar Antarktika atau Arus Sirkumpolar Antarktika (ACC) adalah arus air laut yang mengalir searah jarum jam (dilihat dari Kutub Selatan) dari barat ke timur di sekitar Antarktika. Nama alternatif untuk ACC adalah Hanyutan Angin Barat. ACC adalah ciri aliran dominan Samudra Selatan dan memiliki angkutan rata-rata yang diperkirakan 100-150 (Sv, juta m³/s), atau bahkan mungkin lebih tinggi, menjadikannya arus air laut terbesar. Arus tersebut melingkar karena kurangnya daratan yang terhubung dengan Antarktika dan ini membuat perairan laut yang hangat menjauhi Antarktika, memungkinkan benua tersebut untuk mempertahankan lapisan es yang besar. Berkaitan dengan Arus Lingkar adalah Konvergensi Antarktika, tempat perairan Antarktika yang dingin bertemu dengan sub-Antarktika yang lebih hangat, menciptakan zona kenaikan nutrien. Ini memelihara fitoplankton tingkat tinggi dengan kopepoda dan kril yang berkaitan, dan rantai makanan yang dihasilkan mendukung ikan, paus, anjing laut, penguin, albatros, dan berbagai spesies lainnya. ACC telah dikenal oleh para pelaut selama berabad-abad. Ia sangat mempercepat berbagai perjalanan dari barat ke timur, tetapi membuat pelayaran sangat sulit dari timur ke barat, meskipun hal ini sebagian besar disebabkan oleh yang berlaku. Kisah Jack London "Make Westing" dan keadaan sebelum perlawanan nyata bersama Bounty dengan sendu menggambarkan kesulitan yang ditimbulkannya bagi para pelaut yang berusaha mengitari Cape Horn menuju barat dengan laluan kapal layar dari New York ke California. ke timur, yang merupakan laluan pelayaran tercepat di seluruh dunia, mengikuti ACC di sekitar tiga tanjung benua, yakni Tanjung Agulhas (Afrika), (Australia), dan Tanjung Horn (Amerika Selatan). Arus ini menciptakan Pusaran Ross dan .
rdf:langString
Le courant circumpolaire antarctique (aussi nommé Grande dérive d'Ouest) est le courant marin de l’océan Austral qui coule d'ouest en est autour de l'Antarctique. Il est issu de l'ouverture du passage de Drake il y a environ 33 millions d'années, consacrant la séparation définitive de l'Antarctique de l'Amérique du Sud. Cette ouverture a eu des implications majeures, induisant un refroidissement global du climat, ainsi que la formation d'une calotte polaire pérenne sur l'Antarctique. Le courant circumpolaire joue un rôle moteur dans la circulation océanique mondiale. Il charrie de l'ordre de 150 millions de mètres cubes par seconde (ou 150 sverdrups), soit 150 fois le débit de tous les fleuves du monde. Il brasse les eaux provenant de l'océan Indien, du Pacifique, mais surtout de l'Atlantique Sud. Des colonnes d'eaux froides sont créées dans les mers de Weddell, de la Terre Adélie et de Ross et vont tapisser le fond des bassins océaniques. Cette région océanique, très riche en vie sous-marine et ornithologique, demeure toutefois très mal connue en raison des difficultés d'accès et de maintien des expéditions scientifiques et techniques. La plupart des données relevées sur le courant circumpolaire antarctique l'ont été lors de transits vers l'Antarctique. Récemment, la Polar Pod Expedition a été spécialement conçue comme une étude de long terme spécialement consacrée au courant. L'histoire de Jack London, Les Mutinés de l'Elseneur, illustre de manière poignante la difficulté que cela causait aux marins cherchant à contourner le cap Horn sur la route entre New York et la Californie.
rdf:langString
南極周極流（なんきょくしゅうきょくりゅう、Antarctic Circumpolar Current）または南極環流（なんきょくかんりゅう）とは、南極大陸の周りを取り囲むように東向きに流れる海流（環流）のことである。西風海流、環南極海流、周極流とも呼ばれる。
rdf:langString
La corrente circumpolare antartica (in inglese Antarctic Circumpolar Current), per definire la quale si usa spesso l'acronimo ACC, è la principale corrente dell'oceano Meridionale e l'unica corrente marina che circola intorno all'intero globo. La ACC circonda completamente l'Antartide e scorre in direzione est attraversando le parti meridionali dell'oceano Atlantico, Pacifico e Indiano. Fu osservata per la prima volta nel 1699-1700 dall'astronomo britannico Edmond Halley, mentre esplorava la regione a bordo della nave HMS Paramore. In seguito fu descritta nei diari di bordo da altri celebri esploratori come James Cook nel 1772-1775, Thaddeus Bellingshausen nel 1819-1821 e James Clark Ross nel 1839-1843. A dispetto del suo flusso relativamente lento è la corrente che muove la maggior massa d'acqua del pianeta raggiungendo profondità comprese fra i 2000 m e i 4000 m e una larghezza di circa 2000 km.La corrente è alimentata da fortissimi venti provenienti da occidente, in passato era anche nota con la definizione di West Wind Drift.
rdf:langString
남극순환류(영어: Antarctic Circumpolar Current)는 남극대륙을 바라볼 때 시계방향, 서에서 동으로 흐르는 해류이며 이러한 이유로 서풍 표류(West Wind Drift)라고도 불린다. 남극순환류는 남극해의 주된 순환 특성으로 100-150(Sv, 백만 m3/s) 또는 그 이상으로 추정되는 평균 수송량을 가지고 있어 가장 큰 해류이다. 이 해류는 남극과 연결되어 있는 육지가 거의 없어 극 주위를 순환하고, 이로 인해 따뜻한 해수가 남극으로부터 멀어져 남극이 거대한 빙상을 유지할 수 있게 해준다. 차가운 남극의 물과 따뜻한 아남극의 물과 만나면서 영양분이 높아지는 지역이 생성되는 남극수렴대는 극순환류와 관련이 있다. 이들은 요각류, 크릴새우와 연관된 높은 수준의 식물성 플랑크톤을 양성하며, 그로 인해 물고기, 고래, 바다표범, 펭귄, 알바트로스, 그리고 다른 많은 종들을 지원하는 먹이사슬을 형성한다. 선원들에게 수세기동안 알려져 온 바로 의하면 남극순환류는 대부분 편서풍으로 인해 서에서 동으로의 이동 속도를 크게 높여주지만, 동에서 서로의 항해는 매우 어렵게 만든다. 세계에서 가장 빠른 항해 경로인 동쪽으로 향하는 클리퍼 항로는 남극 환류를 따라 아굴라스곶(아프리카), 사우스이스트곶(호주), 혼곶(남아메리카) 이 세 개의 곶 주위를 지나간다. 세계에서 가장 빠른 항해 경로인 동쪽으로 향하는 클리퍼 항로는 남극 환류를 따라 아굴라스곶(아프리카), 사우스이스트곶(호주), 혼곶(남아메리카) 이 세 개의 곶 주위를 지나간다. 또한 남극순환류는 로스(Ross) 환류와 웨델(Weddell) 환류를 생성한다.
rdf:langString
Prąd Wiatrów Zachodnich, Antarktyczny Prąd Okołobiegunowy (dawniej: Dryf Wiatrów Zachodnich) – zimny prąd morski, największy system prądów obiegający kulę ziemską. Płynie między 40 a 56 stopniem szerokości geograficznej południowej. Jest to strefa bardzo silnych wiatrów, sztormów i gwałtownych zmian pogodowych. W strefie południowej Atlantyku odnogami Prądu Wiatrów Zachodnich są zimne prądy morskie: Benguelski (opływający południowo-zachodnie wybrzeża Afryki) oraz Falklandzki, który wpływa na warunki pogodowe na Falklandach i na wybrzeżu Argentyny. Na Pacyfiku swój początek bierze inny zimny prąd, który również stanowi odnogę Prądu Wiatrów Zachodnich. Jest to Prąd Peruwiański (Humboldta), który płynie wzdłuż zachodnich wybrzeży Ameryki Południowej, aż po strefę równikową. Na Oceanie Indyjskim analogicznie swój początek ma zimny Prąd Zachodnioaustralijski. Szerokość Prądu Wiatrów Zachodnich jest zróżnicowana i wynosi od 900 do 2000 km. Głębokość w wielu miejscach przekracza 3000 metrów. Niejednokrotnie w jego obszarze można spotkać krę lodową, a nawet duże fragmenty gór lodowych, które odrywają się w porze letniej na wybrzeżach Antarktydy. Transportuje on ok. 125 000 000 m³ wody na sekundę (125 Sv). Prąd ten stabilizuje i kształtuje klimat ziemski, jednocześnie izoluje Antarktydę od dopływu ciepłych mas wody z północy. Temperatura wody wynosi w ciągu roku od 0 do 15 stopni Celsjusza.
rdf:langString
De westenwinddrift, ook Antarctische ringoceaan en Antarctische circumpolaire stroom, (Engels: Antarctic Circumpolar Current, afgekort ACC) is een zeestroom in de Zuidelijke Oceaan die oostwaarts om het continent Antarctica loopt. Door de stroming kan warm oceaanwater niet in de buurt van het continent komen, waardoor het klimaat er koud blijft en de ijskap op Antarctica kon ontstaan. Het debiet van de stroom is 134 ±27 sverdrup, waarmee het de grootste stroming op aarde is. In Straat Drake beslaat de drift de volledige breedte, zo'n 700 kilometer. Daarbuiten is het gebied van de stroming typisch zo'n 2000 kilometer breed. De stroming heeft niet overal dezelfde snelheid. Noordelijk in de stroming bevindt zich een deel dat sneller stroomt en bekend is als het Subantarctisch Front. De stroomsnelheid in dit gebied is ongeveer 0,1 m/s. Verder naar het zuiden ligt het Polair Front, met een stroomsnelheid van ongeveer 0,15 m/s. In Straat Drake is de snelheid van beide stroomdraden meer dan verdubbeld (0,3-0,45 m/s). De ligging van de westenwinddrift wordt bepaald door de ligging van de continenten en de bathymetrie van de oceaanbodem. Voor Zuid-Amerika buigt een deel af naar het noorden als Perustroom. Daarna gaat de stroming door Straat Drake tussen het Antarctisch Schiereiland en Zuid-Amerika en wordt in twee takken gesplitst door de in het oosten. De noordelijke stroming, de Falklandstroom, is warmer dan de diepere zuidelijke stroom die verder naar het oosten de Scotiaboog passeert en daarna pas afbuigt naar het noorden. De stroming loopt dan verder door de Indische Oceaan, waar ze opnieuw gesplitst wordt door het Kerguelenplateau. Het meeste water passeert ten noorden van dit plateau. Bij Australië wordt een deel afgebogen als Westaustralische stroom. Ten zuiden van Nieuw-Zeeland volgt de stroming de contouren van het . Op dezelfde manier wordt de stroming licht afgebogen als ze de mid-oceanische rug in de zuidoostelijke Grote Oceaan passeert. Ten zuiden van de westenwinddrift liggen twee gyres, de Rossgyre en de Weddellgyre.
rdf:langString
A Corrente Circumpolar Antárctica é uma corrente oceânica que flui de Oeste para Este à volta da Antárctida. É a corrente dominante do Oceano Antártico e a maior corrente oceânica, com aproximadamente 125 Sverdrups.
rdf:langString
Västvinddriften eller Antarktiska cirkumpolarströmmen är en kraftig havsström som drar österut runt hela Antarktis på ca 45-55 grader sydlig bredd. Vädret på dessa breddgrader hör till världshavens hårdaste, både på grund av strömmarna och de rasande vindarna och ovädren, som inte hindras av några landområden eller större öar. Strömmen bildar en ungefärlig gräns mellan de tre stora oceanerna och Södra Ishavet. Oceanografer brukar mer precist sätta den gränsen vid den s.k. antarktiska konvergensen (den södra polarfronten), den rörliga zonen där kallt, näringsrikt antarktiskt vatten möter det varmare vattnet från oceanerna och börjar sjunka ner mot djuphavet. Denna konvergenszon ligger mitt i västvinddriften på ca 55 grader sydlig bredd och den är också, grovt räknat, gräns för det område där antarktiska isberg brukar uppträda. Närmare den antarktiska kontinenten finns även en östgående havsström, Östvinddriften. Kontinentens utformning gör emellertid att denna havsström inte är fullständigt cirkumpolär.
rdf:langString
Антаркти́ческое циркумполя́рное тече́ние (течение За́падных Ветро́в) — холодное поверхностное океаническое течение протяжённостью до 30 тыс. км при ширине до 2,5 тыс. км в Южном полушарии, огибающее между 40° и 50° ю. ш. с запада на восток земной шар. Это единственное на Земле течение, которое проходит через все меридианы.
rdf:langString
南極繞極流（英語：Antarctic Circumpolar Current，ACC），或稱為西風漂流、南極環流，為一個環繞南極洲由西向東的洋流。南極繞極流為南冰洋的主要循環系統特徵。這令溫暖的海水隔離南極洲，令其大陸維持其巨大冰原。 南極繞極流被水手們廣泛認知多年。傑克·倫敦的 "Make Westing" 深刻地刻劃出（clipper ship）上水手們在紐約至加利福尼亞的航線上繞過合恩角的困難。
rdf:langString
Течія Західних вітрів або ж Антарктична циркумполярна течія (англ. Antarctic Circumpolar Current, ACC) — потужна океанічна течія в Південній півкулі між 40 і 55° південної широти, що зумовлена впливом постійних західних вітрів (звідки й назва) і має напрям із заходу на схід. Це найпотужніша на Землі течія. Перетинає Атлантичний, Індійський та Тихий океани. Ця течія охоплює земну кулю безперервним кільцем, в межах Південного океану від неї відгалужуються холодні Бенгельська, Західноавстралійська та Перуанська течії. ACC є домінуючою ознакою циркуляції Південного океану і має середній транспорт в 100–150 свердрупів (Sv, мільйонів м³/с), З Циркумполярною течією пов’язана антарктична конвергенція, де холодні антарктичні води зустрічаються з більш теплими водами субантарктики, створюючи зону апвелінгу поживних речовин. Течія створює вири Росса і Ведделла. Північна межа течії проходить приблизно по 40° південної широти, південна підходить до берегів Антарктиди. Довжина цієї течії перевищує 30 тис. км, середня ширина близько 1 тис., максимальна близько 2,5 тис., мінімальна — в протоці Дрейка. Течія проникає майже до дна океану на глибини до 2-4,5 км. Швидкість течії до 2 км/год, але зазвичай у межах 0,4-0,9 км/год, на глибинах — не більше 0,4 км/год. Температура води змінюється від 12-15 °С у північній частині течії і до 1-2 °С в південній, солоність відповідно — від 35 до 34 ‰. Характеризується сильними вигинами, які виникають під упливом контурів материків, рельєфу дна і особливостей взаємодії з атмосферою. Щосекунди ця течія переносить понад 240 млн м³ морської води, тобто значно більше, ніж усі інші течії разом узяті, навіть у найвужчому місці, в протоці Дрейка щосекундне перенесення становить близько 130 млн м³. Антарктична циркумполярна течія — потужне джерело енергії для утворення циклонів і антициклонів, які мають велике значення для формування погоди на всій планеті. У зоні цієї течії утворюються і найбільші водяні вихори, які мають лише місцеве поширення на відміну від інших, які дрейфують за течією. Через часті і сильні шторми зону течії називають «ревучими сороковими широтами».
xsd:nonNegativeInteger
24044
