Animal navigation
http://dbpedia.org/resource/Animal_navigation an entity of type: WikicatAnimals
La navegación animal es la capacidad que tienen algunos animales de orientarse sin mapas ni instrumentos. Aves como el gaviotín ártico, insectos como la mariposa monarca y peces como el salmón realizan migraciones de miles de kilómetros muchas otras especies realizan migraciones similares y aun muchas otras más recorren distancias menores. Estas son capaces de regresar a su hábitat.
rdf:langString
Navigasi hewan adalah kemampuan beberapa hewan untuk menemukan jalan mereka secara akurat tanpa peta atau alat. Burung seperti , serangga seperti dan ikan seperti salmon biasanya bermigrasi ribuan mil untuk dan dari tempat pembuahan mereka, dan beberapa spesies lain bernavigasi secara efektif untuk jarak yang lebih pendek.
rdf:langString
항해(navigation) 또는 위치찾기(orientation)는 일반적으로 많은 동물들이 지도나 특별한 도구 없이 정확하게 길을 찾을 수 있는 선천적 능력이다. 북극 제비 갈매기와 같은 새, 제왕 나비와 같은 곤충 및 연어와 같은 물고기 그리고 귀신고래등은 번식지를 옮기기 위해 서식지를 정기적으로 수천 마일을 전후하는 거리를 이동한다. 그리고 다른 많은 종들은 더 짧은 거리에서 효과적으로 이동한다. 그리고 이러한 이주가 아니어도 대부분의 동물들은 자신 또는 자기가 속한 개체군의 서식지 및 영역과 관련된 지역을 위치찾기하는 항해 능력을 유전적으로 가지고 있다고 알려져 있다.
rdf:langString
La navegació animal és la capacitat de molts animals de trobar el seu camí amb precisió sense mapes o instruments. Moltes aus, insectes com la papallona monarca i peixos com el salmó regularment migren milers de quilòmetres a des dels seus llocs de cria, i moltes altres espècies naveguen amb efectivitat a distàncies més curtes.
rdf:langString
Animal navigation is the ability of many animals to find their way accurately without maps or instruments. Birds such as the Arctic tern, insects such as the monarch butterfly and fish such as the salmon regularly migrate thousands of miles to and from their breeding grounds, and many other species navigate effectively over shorter distances. The ability of wild animals to navigate may be adversely affected by products of human activity. For example, there is evidence that pesticides may interfere with bee navigation, and that lights may harm turtle navigation.
rdf:langString
Animala navigado estas la kapablo de multaj bestoj por trovi sian vojon akurate sen uzi kompreneble mapojn aŭ aliajn ilojn. Birdoj kiaj la Arkta ŝterno, insektoj kiaj la monarka papilio kaj fiŝoj kiaj la salmo regule migras milojn da kilometroj al kaj el ties reproduktejaj teritorioj, kaj multaj aliaj specioj navigas efike dum pli mallongaj distancoj.
rdf:langString
Бионавигация — способность животных выбирать направление движения при регулярных сезонных миграциях (на зимовки или к местам размножения). Обеспечивается способностью к ориентации в окружающем пространстве с помощью органов чувств и наследственно закрепленными реакциями — инстинктами. Значение инстинктов особенно велико в тех случаях, когда перелёты совершают молодые птицы, ни разу ещё не летавшие на зимовку (см. Перелёты птиц). Помимо пернатых, способность к бионавигации присуща некоторым млекопитающим, совершающим дальние сезонные кочёвки (например, северным оленям, морским котикам, китам), а также некоторым пресмыкающимся (например, морским черепахам). Огромную роль в выборе правильного направления и пути играет взаимодействие животных в кочующей группе; поэтому, например, перелёты обыч
rdf:langString
Біонавіга́ція — (від біо… та лат. navigatio плавання) — здатність до вибору напряму руху під час сезонних міграцій та пошуку сховища (хомінг). Забезпечується орієнтацією за допомогою органів чуття та інстинктами. До біонавігаціі здатні багато комах, риби, птиці, плазуни і ссавці. Значення інстинктів особливо важливе в тих випадках, коли перельоти здійснюють молоді птиці, що жодного разу ще не літали на зимівлю. Окрім пернатих, здатність до біонавігаціЇ властива деяким ссавцям, які здійснюють далеку сезонну кочівлю (наприклад, північним оленям, морським котикам, китам), а також деяким плазунам (наприклад, морським черепахам). Величезну роль у виборі правильного напряму та дороги грає взаємодія тварин у кочівній групі; тому, наприклад, перельоти зазвичай здійснюються зграями.
rdf:langString
rdf:langString
Navegació animal
rdf:langString
Animala navigado
rdf:langString
Animal navigation
rdf:langString
Navegación animal
rdf:langString
Navigasi hewan
rdf:langString
항해 (생태학)
rdf:langString
Бионавигация
rdf:langString
Біонавігація
xsd:integer
34903260
xsd:integer
1111495048
rdf:langString
La navegació animal és la capacitat de molts animals de trobar el seu camí amb precisió sense mapes o instruments. Moltes aus, insectes com la papallona monarca i peixos com el salmó regularment migren milers de quilòmetres a des dels seus llocs de cria, i moltes altres espècies naveguen amb efectivitat a distàncies més curtes. La navegació per estima (dead reckoning), que va ser suggerit per Charles Darwin el 1873 com a possible mecanisme de navegació des d'una posició coneguda amb només informació sobre la pròpia velocitat i direcció. Al segle xx, Karl von Frisch va demostrar que les abelles de mel poden navegar pel sol, pel patró de polarització del cel blau i pel camp magnètic de la Terra; d'aquests, confien al sol quan sigui possible. va demostrar que els coloms també podien fer ús d'una sèrie de senyals de navegació, incloent el sol, camp magnètic de la Terra, olfacte i la visió. va demostrar que una espècie de petit ocell mariner, de Manx, podia orientar-se i volar a casa a tota velocitat, quan s'allibera lluny de casa, sempre que el sol o les estrelles eren visibles. Diverses espècies d'animals poden integrar senyals de diferents tipus per orientar-se i navegar amb eficàcia. Els insectes i els ocells són capaços de combinar els punts d'estudi amb direcció sensada (del camp magnètic de la terra) o del cel) per identificar on són, per tant, navegar. Els 'mapes' interns es formen sovint amb la visió, però també es poden utilitzar altres sentits, incloent olfacte i ecolocació. La capacitat dels animals salvatges per navegar pot veure's afectada negativament pels productes de l'activitat humana. Per exemple, hi ha evidència que els pesticides poden interferir amb la navegació de les abelles, i que les llums poden fer malbé la navegació de les tortugues.
rdf:langString
Animal navigation is the ability of many animals to find their way accurately without maps or instruments. Birds such as the Arctic tern, insects such as the monarch butterfly and fish such as the salmon regularly migrate thousands of miles to and from their breeding grounds, and many other species navigate effectively over shorter distances. Dead reckoning, navigating from a known position using only information about one's own speed and direction, was suggested by Charles Darwin in 1873 as a possible mechanism. In the 20th century, Karl von Frisch showed that honey bees can navigate by the sun, by the polarization pattern of the blue sky, and by the earth's magnetic field; of these, they rely on the sun when possible. William Tinsley Keeton showed that homing pigeons could similarly make use of a range of navigational cues, including the sun, earth's magnetic field, olfaction and vision. Ronald Lockley demonstrated that a small seabird, the Manx shearwater, could orient itself and fly home at full speed, when released far from home, provided either the sun or the stars were visible. Several species of animal can integrate cues of different types to orient themselves and navigate effectively. Insects and birds are able to combine learned landmarks with sensed direction (from the earth's magnetic field or from the sky) to identify where they are and so to navigate. Internal 'maps' are often formed using vision, but other senses including olfaction and echolocation may also be used. The ability of wild animals to navigate may be adversely affected by products of human activity. For example, there is evidence that pesticides may interfere with bee navigation, and that lights may harm turtle navigation.
rdf:langString
Animala navigado estas la kapablo de multaj bestoj por trovi sian vojon akurate sen uzi kompreneble mapojn aŭ aliajn ilojn. Birdoj kiaj la Arkta ŝterno, insektoj kiaj la monarka papilio kaj fiŝoj kiaj la salmo regule migras milojn da kilometroj al kaj el ties reproduktejaj teritorioj, kaj multaj aliaj specioj navigas efike dum pli mallongaj distancoj. Ĉirkaŭkalkule, navigado el konata loko uzante nur informadon pri la propra rapido kaj direkto, estis jam sugestita de Charles Darwin en 1873 kiel ebla mekanismo. En la 20a jarcento, Karl von Frisch montris, ke mielabeloj povas navigi laŭ la suno, pro la polusa bildo de la blua ĉielo, kaj pro la tera magneta kampo; el tiuj, ili fidas pri la suno se eblas. William Tinsley Keeton montris, ke leterkolomboj povas simile fari per la uzon de gamoj da navigaj ŝlosiloj, inklude la sunon, la teran magnetan kampon, flarado kaj vidkapablo. Ronald Lockley demonstris, ke specio de malgranda marbirdo, nome la Nordmara pufino, povas orientiĝi kaj flugi hejmen rapidege, post liberigo ege for el hejmo, se estas videblaj aŭ suno aŭ steloj. Kelkaj specioj de animaloj povas integri ŝlosilojn de diferencaj tipoj por orientiĝi kaj navigi efike. Insektoj kaj birdoj kapablas kombini lernitajn indikojn kun senca direkto (el la tera magneta kampo aŭ el la ĉielo) por identigi kie ili estas kaj tiele kiel navigi. Internaj 'mapoj' estas ofte formitaj uzante vidkapablon, sed ankaŭ aliaj sencoj inklude flaradon kaj ekolokigon povas esti uzataj. La kapablo de naturaj animaloj por navigi povas esti negative tuŝita de produktoj el homa agado. Ekzemple, estas pruvaro ke pesticidoj povas interrompi abelan navigadon, kaj ke la lumoj povas disorientigi la testudan navigadon kaj le akiron de kelkaj marbirdidoj.
rdf:langString
La navegación animal es la capacidad que tienen algunos animales de orientarse sin mapas ni instrumentos. Aves como el gaviotín ártico, insectos como la mariposa monarca y peces como el salmón realizan migraciones de miles de kilómetros muchas otras especies realizan migraciones similares y aun muchas otras más recorren distancias menores. Estas son capaces de regresar a su hábitat.
rdf:langString
Navigasi hewan adalah kemampuan beberapa hewan untuk menemukan jalan mereka secara akurat tanpa peta atau alat. Burung seperti , serangga seperti dan ikan seperti salmon biasanya bermigrasi ribuan mil untuk dan dari tempat pembuahan mereka, dan beberapa spesies lain bernavigasi secara efektif untuk jarak yang lebih pendek.
rdf:langString
항해(navigation) 또는 위치찾기(orientation)는 일반적으로 많은 동물들이 지도나 특별한 도구 없이 정확하게 길을 찾을 수 있는 선천적 능력이다. 북극 제비 갈매기와 같은 새, 제왕 나비와 같은 곤충 및 연어와 같은 물고기 그리고 귀신고래등은 번식지를 옮기기 위해 서식지를 정기적으로 수천 마일을 전후하는 거리를 이동한다. 그리고 다른 많은 종들은 더 짧은 거리에서 효과적으로 이동한다. 그리고 이러한 이주가 아니어도 대부분의 동물들은 자신 또는 자기가 속한 개체군의 서식지 및 영역과 관련된 지역을 위치찾기하는 항해 능력을 유전적으로 가지고 있다고 알려져 있다.
rdf:langString
Бионавигация — способность животных выбирать направление движения при регулярных сезонных миграциях (на зимовки или к местам размножения). Обеспечивается способностью к ориентации в окружающем пространстве с помощью органов чувств и наследственно закрепленными реакциями — инстинктами. Значение инстинктов особенно велико в тех случаях, когда перелёты совершают молодые птицы, ни разу ещё не летавшие на зимовку (см. Перелёты птиц). Помимо пернатых, способность к бионавигации присуща некоторым млекопитающим, совершающим дальние сезонные кочёвки (например, северным оленям, морским котикам, китам), а также некоторым пресмыкающимся (например, морским черепахам). Огромную роль в выборе правильного направления и пути играет взаимодействие животных в кочующей группе; поэтому, например, перелёты обычно совершаются стаями. Механизмы бионавигации весьма разнообразны (астронавигация, навигация по наземным ориентирам и т.п.) и изучены ещё недостаточно.
rdf:langString
Біонавіга́ція — (від біо… та лат. navigatio плавання) — здатність до вибору напряму руху під час сезонних міграцій та пошуку сховища (хомінг). Забезпечується орієнтацією за допомогою органів чуття та інстинктами. До біонавігаціі здатні багато комах, риби, птиці, плазуни і ссавці. Значення інстинктів особливо важливе в тих випадках, коли перельоти здійснюють молоді птиці, що жодного разу ще не літали на зимівлю. Окрім пернатих, здатність до біонавігаціЇ властива деяким ссавцям, які здійснюють далеку сезонну кочівлю (наприклад, північним оленям, морським котикам, китам), а також деяким плазунам (наприклад, морським черепахам). Величезну роль у виборі правильного напряму та дороги грає взаємодія тварин у кочівній групі; тому, наприклад, перельоти зазвичай здійснюються зграями. Вирішальну роль при біонавігаціі грає орієнтація тварин в просторі за допомогою органів почуттів і спадково закріплених (інстинктивних) реакцій. Часто при біонавігаціі тварини використовують відразу декілька способів орієнтації — оптичний, акустичний, хімічний та ін. Доведено, що вони можуть орієнтуватися за сонцем і зірками, використовуючи при цьому свій біологічний годинник (так звана астронавігація). Багато видів (бджоли, голуби, морські черепахи) здатні реагувати також на зміну Магнітного поля Землі, тобто орієнтуватися по силовим магнітним лініям. Тварини можуть використовувати для визначення свого положення в просторі і зміна атмосферного тиску (наприклад, голуби), і поляризоване світло (бджоли, голуби), і ультрафіолетове випромінювання. Мешканці моря здатні орієнтуватися по морським течіям, руху хвиль, хімічним складом води. Важливу роль в навігації, особливо при наближенні до мети руху, грає орієнтація за характерними ознаками навколишніх об'єктів за допомогою механізму імпринтингу, або фіксації. Наприклад, тихоокеанські лососі (кета, горбуша, нерка і ін.), Що вийшли з ікринок в струмках і річках Далекого Сходу і західної частини США і Канади, відображають запахи води цих струмків. З віком вони скочуються в море, де ростуть і досягають статевої зрілості, а для розмноження повертаються в «свої» річки. В океані лососі використовують астрономічні або магнітні орієнтири, але біля берегів, при виборі річок і струмків, у яких важить по запаху. Навіть птахи, незважаючи на слабо розвинений нюх, можуть використовувати при навігації як орієнтир запахи. Для визначення свого місця розташування тварини застосовують також ультразвук (ехолокація кажанів, дельфінів і ін.) І інфразвук (деякі птиці). Молоді тварини в перший раз досягають місць своїх зимівель або подорожуючи в суспільстві старших особин, або спираючись на вроджену інформацію про направлення до мети своєї подорожі і про відстань до неї. Механізми біонавігаціі вивчені ще далеко не повністю. Якщо в ссавців було відкрито спеціальні системи навігації в мозку (так звані Grid-нейрони), то для комах нервові механізми орієнтування в просторі вивчені здебільшого поведінково. Засоби біонавігації: навігація за наземними орієнтирами, за магнітним полем, ступенем поляризації світла, використанням ехолокації.
xsd:nonNegativeInteger
33344
