Angstrom
http://dbpedia.org/resource/Angstrom
أنجستروم أو أنغستروم وحدة قياس للطول تساوي من المتر (أي أن 1 ملم يحتوي على 10 ملايين أنجستروم أي جزء من عشرة مليارات من المتر). وقد سميت هذه الوحدة نسبة إلى العالم آندرز أنغستروم. أنغستروم نسبة إلى وحدات القياس الأخرى
* 1 أنغستروم = 0.1 نانومتر
* 1 أنغستروم = 0.0001 ميكرومتر
* 1 أنغستروم = 0.0000001 مليمتر أنغستروم | نانومتر | ميكرومتر | مليمتر | سينتمتر | ديسيمتر | متر | ديكامتر | هيكتومتر | كيلومتر لا تعد وحدة الأنغستروم جزءًا من النظام الدولي للوحدات، ولكن يمكن اعتبارها جزءًا من النظام المتري بوجه عام.
rdf:langString
Ångström nebo angstrom (symbol Å) je jednotka délky. Hodnota jednoho angstromu je rovna 100 pm neboli 0,1 nm neboli 10−10 m. I když se nejedná o jednotku SI, často se používá při vyjadřování velikostí atomů, délek chemických vazeb nebo vlnových délek spektrálních čar. Jednotka je pojmenována po švédském fyzikovi Andersi Jonasi Ångströmovi.
rdf:langString
Anstromo, aŭ angstromo (mallongigo Å) estas mezurunuo de longo, egala al 100 pikometroj (do, 10–10m). Ĝi ne estas unuo de SI, kaj internaciaj normigaj organizaĵoj ĝin malrekomendas. Oni ofte uzas ĝin en fiziko por mezuroj de atomoj, kemiaj ligiloj, kaj ondolongoj de videbla lumo; ĝian oportunon ilustras la fakto, ke la diametro de hidrogena atomo estas proksimume 1Å.
rdf:langString
Ångstrom bat metro baten hamar mila milioiren bat da. Å letra erabili ohi da eta atomoen tamainen kalkulorako erabili ohi da.
* Ångstrom 1 = 10-10 metro Izen hori Anders Jonas Ångström (1814-1874) suediar fisikariaren ohorez jarri zitzaion.
rdf:langString
Is éard is ångström (nó uaireanta i nGaeilge: angstram) ann ná aonad faid a úsáidtear sa chriostalghrafaíocht agus i mbrainsí bainteacha fisice. Is í an tsiombail Å a sheasann dó, agus is ionann 1 Å agus 10-10 m - is féidir a rá freisin gurb ionann aon nanaiméadar (nm) amháin agus deich n-angstram. Ní cuid de chóras idirnáisiúnta na n-aonad (SI) é an t-angstram. Fuair an t-aonad a ainm ón bhfisiceoir Sualannach Anders Ångström.Scríobhtar an tsiombail Å i gcónaí leis an comhartha idirdhealaitheach, mar atá an litir san aibítir Shualainnise. Is minic a scríobhtar ainm an aonaid i nGaeilge agus i mBéarla gan na comharthaí diaicritice, ach tá siad ann sna sainmhínithe oifigiúla.
rdf:langString
Ångström (dari bahasa Swedia, dibaca /ɔŋ-strɶm/) dengan simbol Å adalah satuan panjang. Walaupun bukan merupakan satuan SI tetapi sering digunakan dengan satuan SI. Karena kesulitan ortografi, satuan ini boleh ditulis sebagai angstrom. 1 ångström (Å) = 10–10 meter (m) = 0.1 nanometer (nm) Satuan ini biasa digunakan sebagai ukuran partikel atomik dan panjang senyawa kimia menggunakan spektrum optik. Satuan angstrom juga umum dipakai dalam pengukuran panjang gelombang cahaya.
rdf:langString
Un ångström, écrit aangstroem avec l’ancienne orthographe suédoise (typiquement parmi les nordiques et allemands sur un clavier qui n’a pas les lettres spéciales suédoises), communément mais incorrectement angstrœm ou angström, parfois aangström (prononcé [ɑ̃gstχœm], suédois [ˈɔ̀ŋstrœm]), est une unité de longueur valant 0,1 nanomètre, soit 10−10 mètre (1 dixième de milliardième de mètre) ou encore 10−4 micromètre (1 dix-millième de micromètre), et ayant pour symbole Å. Bien que fréquemment utilisée en physique atomique, cette unité, citée dans la brochure du BIPM jusqu'en 2006, n'a pas été sanctionnée par le Comité international ni par la Conférence générale.
rdf:langString
L'ångström (Å), o angstrom (pronuncia svedese: /'ɔŋstrœm/), è un'unità di lunghezza non appartenente al Sistema internazionale (SI) corrispondente a 0,1 nm o 1×10−10 m. Prende nome dal fisico svedese Anders Jonas Ångström, uno dei padri della spettroscopia. Questa unità di misura viene spesso impiegata per indicare le dimensioni delle molecole e degli atomi, il cui raggio varia tra 0,25 e 3 Å, e per indicare la lunghezza dei legami chimici, compresi, di solito, tra 0,75 (molecola di H2) e 2 Å. 1 Å = 100 pm = 0,1 nm = 10−4 μm = 10−7 mm = 10−8 cm = 10−10 m
rdf:langString
オングストローム(典: ångström, 記号:Å)は、長さの非SI単位である。原子や分子の大きさ、可視光の波長など、非常に小さな長さを表すのに用いられる。 1 Åは10−10m = 0.1ナノメートル(nm) = 100ピコメートル(pm) と定義されている。原子や分子の大きさ、また可視光の波長は数千オングストロームというオーダーとなることから、分光学などにおいて数値的に都合がよく、かつては広く使われていた。しかし、2019年以降の国際単位系はこの単位の使用を認めていない(後述)。 日本の計量法では「電磁波の波長、膜厚又は物体の表面の粗さ若しくは結晶格子に係る長さの計量」にのみ使用することができる法定計量単位である、それ以外の用途(取引、証明)に用いることはできない。 SI単位ではないため、理化学分野、工業分野、教育分野で積極的に使われることはないが、その利便さから今日でもオングストロームを用いることがある。
rdf:langString
옹스트롬(스웨덴어: Ångström, 기호: Å)은 길이의 단위로서 10-10 미터 또는 0.1nm를 나타낸다. 옹스트롬은 원자 하나의 지름과 그 척도가 비슷하여 미시세계를 다룰때 많이 사용하는 단위이다. 1 Å = 1.0 x 10–10 m = 0.1 nm 옹스트롬은 종종 자연 과학과 과학 기술에서 원자나 분자의 크기, 미생물 구조, 화학결합, 크리스탈의 원자 배열, 전자기 방사선의 파장, 집적회로의 규모를 나타내기 위해 사용된다. 이 단위는 스웨덴의 물리학자 안데르스 요나스 옹스트룀(1814-1874)에서 이름이 붙여졌다. 이 기호는 스웨덴 철자처럼 항상 동그라미 부호와 함께 쓰인다. 기호 이름이 가끔 그 부호가 없는 로마자로 쓰일 때도 공식적 의미로 그 부호를 포함한다.
rdf:langString
Angstrem (Å) – jednostka długości równa 10−10 m. Angstrem nie jest w Polsce legalną jednostką miar; nie jest jednostką układu SI.
rdf:langString
埃格斯特朗(Ångström, 简称埃,符号Å)是一个长度计量单位。 它並不是国际制单位,但是可与国际制单位进行换算,一埃是十分之一奈米(即1 Å = 10–10 米 = 0.1奈米)。 一般用于原子直径、化學键长和可见光的波长。原子的共價半徑在0.3埃(氢)和2.3埃(铯)之间。它还被廣泛得应用于结构生物学。 埃格斯特朗这个单位是为了纪念瑞典科学家安德斯·埃格斯特朗而命名的。埃格斯特朗是光谱学的创始人之一,他为太阳光谱的辐射波长制作了谱图,即以埃为单位。他同时也钻研热传导、地磁学和北极光。
rdf:langString
Un ångström o àngstrom (Å) és una unitat de longitud equivalent a 0,1 nanòmetres o 1 × 10−10 metres. Rep el seu nom en honor del físic suec Anders Jonas Ångström (1814 - 1874). A la seva definició original, abans de ser redefinit en termes d'unitats del Sistema Internacional, un àngstrom equivalia a 1/6.438,4696 de la longitud d'ona de la ratlla roja de l'espectre d'emissió del cadmi en aire sec. Equivalències: 1 Å = 10−10 m = 0,000 000 000 1 m1 Å = 0,1 nanòmetres1 Å = 100 picòmetres1 Å = 100 000 femtòmetres10¹⁰ Å = 10.000.000.000 Å = 1 m
rdf:langString
Το Ώνγκστρεμ (απλούστερα Όνγκστρεμ) ή όπως έχει επικρατήσει λανθασμένα στα ελληνικά, Άνγκστρομ, ή άνγκστρομο ή μονάδα ώνγκστρεμ/άνγκστρομ (Angstrom ή Ångström) είναι μονάδα μήκους ίση με ένα δεκάκις χιλιοστό του μικρού (μικρόν) και συμβολίζεται με το σουηδικό γράμμα Å (Å). Χρησιμοποιείται κυρίως για τη μέτρηση ατομικών πυρήνων, οπτικών φασμάτων και χημικών δεσμών. Στις μέρες μας τέτοια μικρά μεγέθη μετριούνται συνήθως σε νανόμετρα, όπου και από τον ορισμό του Ώνγκστρεμ ισχύει: Σήμερα χρησιμοποιείται κυρίως για τη μέτρηση του μήκους κύματος ηλεκτρομαγνητικών ακτινοβολιών.
rdf:langString
The angstrom (/ˈæŋstrəm/, /ˈæŋstrʌm/; ANG-strəm, ANG-strum) or ångström is a metric unit of length equal to 10−10 m; that is, one ten-billionth (US) of a metre, a hundred-millionth of a centimetre, 0.1 nanometre, or 100 picometres. Its symbol is Å, a letter of the Swedish alphabet. The unit is named after the Swedish physicist Anders Jonas Ångström (1814–1874). The 8th edition of the BIPM brochure (2006) and the NIST guide 811 (2008) used the spelling ångström, with Swedish letters; however, this form is rare in English texts. Some popular US dictionaries list only the spelling angstrom.
rdf:langString
Das Ångström [ˈɔŋstrø:m] (nach dem schwedischen Physiker Anders Jonas Ångström) ist eine Maßeinheit der Länge. Das Einheitenzeichen ist Å (A mit Ring). Ein Ångström entspricht dem zehnmillionsten Teil eines Millimeters. Das Ångström ist keine SI-Einheit. 1 Å = 100 pm = 0,1 nm = 10−10 m In der Thermodynamik wird die mittlere freie Weglänge der sich bewegenden Moleküle häufig in Ångström angegeben. Auch in der Optik und der Astronomie wird es zur Angabe einer Wellenlänge genutzt (allerdings weniger in deutschsprachigen, sondern eher in englischsprachigen Fachpublikationen).
rdf:langString
El ángstrom (símbolo Å) es una unidad de longitud empleada principalmente para expresar longitudes de onda, distancias moleculares y atómicas, etc. Se representa por la letra Å. Es una unidad de medida equivalente a la diezmilmillonésima parte del metro: 0,000 000 000 1 metros. En un centímetro caben cien millones de ángstroms. Su nombre proviene del físico sueco Anders Jonas Ångström. 1 Å = 1 × 10–10 m = 0,1 nm El símbolo aceptado es "Å", independientemente de cómo se escriba la unidad. Sin embargo, la "A" se utiliza a menudo en contextos menos formales o en medios tipográficos limitados.
rdf:langString
De ångström ([ˈɔŋstrøm]?, symbool Å) is een eenheid van lengte die gelijk is aan 10−10 meter (dat is 0,1 nanometer of 100 picometer). De eenheid is genoemd naar de Zweedse natuurkundige Anders Jonas Ångström. De ångström wordt vaak gebruikt om de afmetingen van een atoom of molecuul uit te drukken. De doorsnede van een atoom ligt tussen 0,5 Å en 6 Å.
rdf:langString
O angstrom (Å) é uma unidade de medida de comprimento equivalente 10-10 m, ou seja 100 picômetros ou 0,1 nanômetros. O plural é angstroms ou angstrons. O nome da unidade é uma homenagem ao físico Anders Jonas Ångström do século XIX, e seu símbolo "Å" é uma letra maiúscula do alfabeto sueco. O angstrom não faz parte do Sistema Internacional de Unidades (SI), mas pode ser considerado como parte do sistema métrico no sentido lato; era mencionado no boletim oficial do Escritório_Internacional_de_Pesos_e_Medidas (BIPM) até sua 8ª edição, mas foi eliminado completamente na 9ª edição. Entretanto, a unidade ainda é muito usada em física e química para medidas de comprimento ordem de grandeza do diâmetro de um átomo, como comprimento de ligações químicas, tamanho de moléculas e estruturas biológica
rdf:langString
Ångström, beteckning Å, är en äldre längdenhet använd främst inom spektroskopin. Den är uppkallad efter den svenske fysikern Anders Ångström, som introducerade den och använde den i sin forskning. 1 Å = 0,000 000 000 1 m = 1 · 10−10 m = 0,1 nm = 100 pm. På engelska kallas en ångström ofta angstrom, på tyska ofta Angström. Symbolen för ångström, Å, har av historiska skäl en egen plats i Unicode-uppsättningen: U+212B (Angstrom sign, Å, d.v.s. samma utseende som ett svenskt Å men tekniskt sett ett annat tecken), men Unicodestandarden rekommenderar att U+00C5, dvs den vanliga bokstaven Å, används.
rdf:langString
А́нгстрем (Å) — одиниця довжини, дорівнює 10−10 м або одній десятимільйонній міліметра. Названа на честь шведського вченого Андерса Ангстрема. Застосовується для вимірювання розмірів атомів, відстаней між ними та довжини хвилі електромагнітного випромінювання у рентгенівській, ультрафіолетовій та видимій ділянках спектра. Ангстрем широко використовується в багатьох сферах науки, оскільки 10−10 м — це приблизний діаметр орбіти електрона в незбудженому атомі водню. Той самий порядок має розмір атомної решітки в більшості кристалів. 1 Å = 10−10 м = 10−8 см = 0,1 нм = 100 пм.
rdf:langString
А́нгстрем (русское обозначение: Å; международное: Å) — внесистемная единица измерения длины, равная 10−10 м (1 Å = 0,1 нм = 100 пм; 10 000 Å = 1 мкм). Названа в честь шведского физика и астронома Андерса Ангстрема, предложившего её в 1868 году. Данная единица измерения широко используется во многих областях науки, поскольку 10−10 м — это приблизительный диаметр орбиты электрона в невозбуждённом атоме водорода. Тот же порядок имеет шаг атомной решётки в большинстве кристаллов. В русском языке произносится а́нгстрэм, по-шведски — о́нгстрём.
rdf:langString
rdf:langString
أنغستروم
rdf:langString
Àngstrom
rdf:langString
Ångström
rdf:langString
Ångström (Einheit)
rdf:langString
Ώνγκστρεμ
rdf:langString
Anstromo
rdf:langString
Angstrom
rdf:langString
Angstrom
rdf:langString
Ángstrom
rdf:langString
Ångström
rdf:langString
Ångström
rdf:langString
Ångström
rdf:langString
Ångström
rdf:langString
옹스트롬
rdf:langString
オングストローム
rdf:langString
Ångström (eenheid)
rdf:langString
Angstrem
rdf:langString
Angstrom
rdf:langString
Ангстрем
rdf:langString
Ångström
rdf:langString
Ангстрем
rdf:langString
埃格斯特朗
rdf:langString
angstrom
xsd:integer
25739045
xsd:integer
1108911542
rdf:langString
Non-SI metric unit
rdf:langString
Å
xsd:integer
-9
-7
rdf:langString
m
rdf:langString
mm
rdf:langString
Un ångström o àngstrom (Å) és una unitat de longitud equivalent a 0,1 nanòmetres o 1 × 10−10 metres. Rep el seu nom en honor del físic suec Anders Jonas Ångström (1814 - 1874). A la seva definició original, abans de ser redefinit en termes d'unitats del Sistema Internacional, un àngstrom equivalia a 1/6.438,4696 de la longitud d'ona de la ratlla roja de l'espectre d'emissió del cadmi en aire sec. L'àngstrom no és una unitat del Sistema Internacional, i tampoc està inclosa entre les unitats que es poden utilitzar dins de la Unió Europea, tanmateix, durant un temps la seva utilització ser acceptada temporalment i es va incloure en la relació que el BIPM publica periòdicament. A la primera edició, de l'any 1970, l'àngstrom apareix a la taula d'unitats admeses temporalment, però el CIPM del 1978 ja va establir que no havia d'utilitzar-se en àmbits nous, a la darera edició on apareix és la vuitena, de l'any 2006, a la novena, de l'any 2019, ja no hi és. Aquesta unitat havia estat utilitzada habitualment per a mesurar distàncies o radis atòmics i longituds d'ona en espectroscòpia o les dimensions dels circuits integrat. Equivalències: 1 Å = 10−10 m = 0,000 000 000 1 m1 Å = 0,1 nanòmetres1 Å = 100 picòmetres1 Å = 100 000 femtòmetres10¹⁰ Å = 10.000.000.000 Å = 1 m
rdf:langString
أنجستروم أو أنغستروم وحدة قياس للطول تساوي من المتر (أي أن 1 ملم يحتوي على 10 ملايين أنجستروم أي جزء من عشرة مليارات من المتر). وقد سميت هذه الوحدة نسبة إلى العالم آندرز أنغستروم. أنغستروم نسبة إلى وحدات القياس الأخرى
* 1 أنغستروم = 0.1 نانومتر
* 1 أنغستروم = 0.0001 ميكرومتر
* 1 أنغستروم = 0.0000001 مليمتر أنغستروم | نانومتر | ميكرومتر | مليمتر | سينتمتر | ديسيمتر | متر | ديكامتر | هيكتومتر | كيلومتر لا تعد وحدة الأنغستروم جزءًا من النظام الدولي للوحدات، ولكن يمكن اعتبارها جزءًا من النظام المتري بوجه عام.
rdf:langString
Ångström nebo angstrom (symbol Å) je jednotka délky. Hodnota jednoho angstromu je rovna 100 pm neboli 0,1 nm neboli 10−10 m. I když se nejedná o jednotku SI, často se používá při vyjadřování velikostí atomů, délek chemických vazeb nebo vlnových délek spektrálních čar. Jednotka je pojmenována po švédském fyzikovi Andersi Jonasi Ångströmovi.
rdf:langString
Das Ångström [ˈɔŋstrø:m] (nach dem schwedischen Physiker Anders Jonas Ångström) ist eine Maßeinheit der Länge. Das Einheitenzeichen ist Å (A mit Ring). Ein Ångström entspricht dem zehnmillionsten Teil eines Millimeters. Das Ångström ist keine SI-Einheit. 1 Å = 100 pm = 0,1 nm = 10−10 m Das Ångström wird insbesondere in der Kristallographie und der Chemie benutzt, um mit „einfachen“ Zahlenwerten arbeiten zu können. So ist 1 Å die typische Größenordnung für Atomradien sowie Abstände von Atomen in Kristallstrukturen und Bindungslängen in Molekülen. Der Radius isolierter neutraler Atome beträgt zwischen 0,3 und 3 Å. Daher wird das Ångström oft als Einheit für Abstände in atomaren Größenordnungen verwendet, z. B. für die Dicke sehr dünner Schichten, für die Angabe der verwendeten Wellenlänge der Röntgenstrahlung bei ihrer Ermittlung in Röntgenbeugungsexperimenten wie der Kristallstrukturanalyse, sowie für die Porengröße von stationären Phasen in flüssigchromatographischen Säulen für die Hochleistungsflüssigkeitschromatographie (HPLC). In der Thermodynamik wird die mittlere freie Weglänge der sich bewegenden Moleküle häufig in Ångström angegeben. Auch in der Optik und der Astronomie wird es zur Angabe einer Wellenlänge genutzt (allerdings weniger in deutschsprachigen, sondern eher in englischsprachigen Fachpublikationen). Einen ähnlichen Versuch, zu einfach handhabbaren Zahlenwerten zu kommen, unternahm 1925 Manne Siegbahn mit der Definition der X-Einheit, die etwa 10−13 Meter entsprach. Das Ångström setzte sich aber durch. Da das Ångström nicht in der Einheitenrichtlinie aufgeführt wird, ist es in der EU keine gesetzliche Einheit, nach der schweizerischen Einheitenverordnung auch nicht in der Schweiz. In DIN 1301-3 ist sie ausdrücklich als nicht mehr zugelassene Einheit aufgelistet.
rdf:langString
Το Ώνγκστρεμ (απλούστερα Όνγκστρεμ) ή όπως έχει επικρατήσει λανθασμένα στα ελληνικά, Άνγκστρομ, ή άνγκστρομο ή μονάδα ώνγκστρεμ/άνγκστρομ (Angstrom ή Ångström) είναι μονάδα μήκους ίση με ένα δεκάκις χιλιοστό του μικρού (μικρόν) και συμβολίζεται με το σουηδικό γράμμα Å (Å). Χρησιμοποιείται κυρίως για τη μέτρηση ατομικών πυρήνων, οπτικών φασμάτων και χημικών δεσμών. Στις μέρες μας τέτοια μικρά μεγέθη μετριούνται συνήθως σε νανόμετρα, όπου και από τον ορισμό του Ώνγκστρεμ ισχύει: Σήμερα χρησιμοποιείται κυρίως για τη μέτρηση του μήκους κύματος ηλεκτρομαγνητικών ακτινοβολιών. Το Ώνγκστρεμ Å πήρε την ονομασία του από τον σουηδό φυσικό Ανδρέα Ώνγκστρεμ (Anders Jonas Ångström) (1814–1874), ο οποίος ήταν ένας από τους πρωτοπόρους της φασματοσκοπίας.
rdf:langString
The angstrom (/ˈæŋstrəm/, /ˈæŋstrʌm/; ANG-strəm, ANG-strum) or ångström is a metric unit of length equal to 10−10 m; that is, one ten-billionth (US) of a metre, a hundred-millionth of a centimetre, 0.1 nanometre, or 100 picometres. Its symbol is Å, a letter of the Swedish alphabet. The unit is named after the Swedish physicist Anders Jonas Ångström (1814–1874). The angstrom is often used in the natural sciences and technology to express sizes of atoms, molecules, microscopic biological structures, and lengths of chemical bonds, arrangement of atoms in crystals, wavelengths of electromagnetic radiation, and dimensions of integrated circuit parts. The atomic (covalent) radii of phosphorus, sulfur, and chlorine are about 1 angstrom, while that of hydrogen is about 0.5 angstroms. Visible light has wavelengths in the range of 4000–7000 Å. In the late 19th century, spectroscopists adopted 10−10 of a metre as a convenient unit to express the wavelengths of characteristic spectral lines (monochromatic components of the emission spectrum) of chemical elements. However, they soon realized that the definition of the metre at the time, based on a material artifact, was not accurate enough for their work. So, around 1907 they defined their own unit of length, which they called "Ångström", based on the wavelength of a specific spectral line. It was only in 1960, when the metre was redefined in the same way, that the angstrom became again equal to 10−10 meter. Even though it is a decimal power fraction of the metre, the angstrom was never part of the SI system of units, and it has been increasingly replaced by the nanometre or picometre. Up to 2019 it was listed as a compatible unit by both the International Bureau of Weights and Measures (BIPM) and the US National Institute of Standards and Technology (NIST), but it is not mentioned in the 9th edition of the official SI document, the "BIPM Brochure" (2019) or in the NIST version of the same. The 8th edition of the BIPM brochure (2006) and the NIST guide 811 (2008) used the spelling ångström, with Swedish letters; however, this form is rare in English texts. Some popular US dictionaries list only the spelling angstrom. The accepted symbol is "Å", no matter how the unit is spelled. However, "A" is often used in less formal contexts or typographically limited media.
rdf:langString
Anstromo, aŭ angstromo (mallongigo Å) estas mezurunuo de longo, egala al 100 pikometroj (do, 10–10m). Ĝi ne estas unuo de SI, kaj internaciaj normigaj organizaĵoj ĝin malrekomendas. Oni ofte uzas ĝin en fiziko por mezuroj de atomoj, kemiaj ligiloj, kaj ondolongoj de videbla lumo; ĝian oportunon ilustras la fakto, ke la diametro de hidrogena atomo estas proksimume 1Å.
rdf:langString
Ångstrom bat metro baten hamar mila milioiren bat da. Å letra erabili ohi da eta atomoen tamainen kalkulorako erabili ohi da.
* Ångstrom 1 = 10-10 metro Izen hori Anders Jonas Ångström (1814-1874) suediar fisikariaren ohorez jarri zitzaion.
rdf:langString
El ángstrom (símbolo Å) es una unidad de longitud empleada principalmente para expresar longitudes de onda, distancias moleculares y atómicas, etc. Se representa por la letra Å. Es una unidad de medida equivalente a la diezmilmillonésima parte del metro: 0,000 000 000 1 metros. En un centímetro caben cien millones de ángstroms. Su nombre proviene del físico sueco Anders Jonas Ångström. 1 Å = 1 × 10–10 m = 0,1 nm El angstrom se utiliza a menudo en las ciencias naturales y la tecnología para expresar tamaños de átomos, moléculas, estructuras biológicas microscópicas y longitudes de enlace químicos, disposición de los átomos en los cristales, longitud de onda de la radiación electromagnética, y las dimensiones de las piezas del circuito integrado. Los radios atómicos (covalentes) de fósforo, azufre y cloro son de aproximadamente 1 angstrom, mientras que el del hidrógeno es de aproximadamente 0,5 angstroms. La luz visible tiene longitudes de onda en el rango de 4000–7000 Å. A finales del siglo XIX, los espectroscopistas adoptaron el 10-10 de un metro como unidad conveniente para expresar las longitudes de onda de las líneas espectraless características (componentes monocromáticas del espectro de emisión) de los elementos químicos. Sin embargo, pronto se dieron cuenta de que la definición del metro de la época, basada en un artefacto material, no era lo suficientemente precisa para su trabajo. Así que, en torno a 1907, definieron su propia unidad de longitud, a la que llamaron "Ångström", basada en la longitud de onda de una línea espectral específica. No fue hasta 1960, cuando se redefinió el metro de la misma manera, que el angstrom volvió a ser igual al 10-10 metro. Aunque es una fracción de potencia decimal del metro, el angstrom nunca formó parte del sistema de unidades del SI, y ha sido sustituido cada vez más por el nanómetro o el picómetro. Hasta 2019 figuraba como unidad compatible tanto por la Oficina Internacional de Pesas y Medidas (BIPM) como por el Instituto Nacional de Normas y Tecnología (NIST) de Estados Unidos,pero no se menciona en la 9ª edición del documento oficial del SI, el "Folleto del BIPM" (2019) o en la versión del NIST del mismo. La 8.ª edición del folleto del BIPM (2006) y la guía 811 del NIST (2008) utilizaba la grafía ångström, con letras suecas; sin embargo, esta forma es poco frecuente en los textos en español. Algunos diccionarios populares de EE.UU. sólo recogen la grafía angstrom. El símbolo aceptado es "Å", independientemente de cómo se escriba la unidad. Sin embargo, la "A" se utiliza a menudo en contextos menos formales o en medios tipográficos limitados.
rdf:langString
Is éard is ångström (nó uaireanta i nGaeilge: angstram) ann ná aonad faid a úsáidtear sa chriostalghrafaíocht agus i mbrainsí bainteacha fisice. Is í an tsiombail Å a sheasann dó, agus is ionann 1 Å agus 10-10 m - is féidir a rá freisin gurb ionann aon nanaiméadar (nm) amháin agus deich n-angstram. Ní cuid de chóras idirnáisiúnta na n-aonad (SI) é an t-angstram. Fuair an t-aonad a ainm ón bhfisiceoir Sualannach Anders Ångström.Scríobhtar an tsiombail Å i gcónaí leis an comhartha idirdhealaitheach, mar atá an litir san aibítir Shualainnise. Is minic a scríobhtar ainm an aonaid i nGaeilge agus i mBéarla gan na comharthaí diaicritice, ach tá siad ann sna sainmhínithe oifigiúla.
rdf:langString
Ångström (dari bahasa Swedia, dibaca /ɔŋ-strɶm/) dengan simbol Å adalah satuan panjang. Walaupun bukan merupakan satuan SI tetapi sering digunakan dengan satuan SI. Karena kesulitan ortografi, satuan ini boleh ditulis sebagai angstrom. 1 ångström (Å) = 10–10 meter (m) = 0.1 nanometer (nm) Satuan ini biasa digunakan sebagai ukuran partikel atomik dan panjang senyawa kimia menggunakan spektrum optik. Satuan angstrom juga umum dipakai dalam pengukuran panjang gelombang cahaya.
rdf:langString
Un ångström, écrit aangstroem avec l’ancienne orthographe suédoise (typiquement parmi les nordiques et allemands sur un clavier qui n’a pas les lettres spéciales suédoises), communément mais incorrectement angstrœm ou angström, parfois aangström (prononcé [ɑ̃gstχœm], suédois [ˈɔ̀ŋstrœm]), est une unité de longueur valant 0,1 nanomètre, soit 10−10 mètre (1 dixième de milliardième de mètre) ou encore 10−4 micromètre (1 dix-millième de micromètre), et ayant pour symbole Å. Bien que fréquemment utilisée en physique atomique, cette unité, citée dans la brochure du BIPM jusqu'en 2006, n'a pas été sanctionnée par le Comité international ni par la Conférence générale.
rdf:langString
L'ångström (Å), o angstrom (pronuncia svedese: /'ɔŋstrœm/), è un'unità di lunghezza non appartenente al Sistema internazionale (SI) corrispondente a 0,1 nm o 1×10−10 m. Prende nome dal fisico svedese Anders Jonas Ångström, uno dei padri della spettroscopia. Questa unità di misura viene spesso impiegata per indicare le dimensioni delle molecole e degli atomi, il cui raggio varia tra 0,25 e 3 Å, e per indicare la lunghezza dei legami chimici, compresi, di solito, tra 0,75 (molecola di H2) e 2 Å. 1 Å = 100 pm = 0,1 nm = 10−4 μm = 10−7 mm = 10−8 cm = 10−10 m
rdf:langString
オングストローム(典: ångström, 記号:Å)は、長さの非SI単位である。原子や分子の大きさ、可視光の波長など、非常に小さな長さを表すのに用いられる。 1 Åは10−10m = 0.1ナノメートル(nm) = 100ピコメートル(pm) と定義されている。原子や分子の大きさ、また可視光の波長は数千オングストロームというオーダーとなることから、分光学などにおいて数値的に都合がよく、かつては広く使われていた。しかし、2019年以降の国際単位系はこの単位の使用を認めていない(後述)。 日本の計量法では「電磁波の波長、膜厚又は物体の表面の粗さ若しくは結晶格子に係る長さの計量」にのみ使用することができる法定計量単位である、それ以外の用途(取引、証明)に用いることはできない。 SI単位ではないため、理化学分野、工業分野、教育分野で積極的に使われることはないが、その利便さから今日でもオングストロームを用いることがある。
rdf:langString
옹스트롬(스웨덴어: Ångström, 기호: Å)은 길이의 단위로서 10-10 미터 또는 0.1nm를 나타낸다. 옹스트롬은 원자 하나의 지름과 그 척도가 비슷하여 미시세계를 다룰때 많이 사용하는 단위이다. 1 Å = 1.0 x 10–10 m = 0.1 nm 옹스트롬은 종종 자연 과학과 과학 기술에서 원자나 분자의 크기, 미생물 구조, 화학결합, 크리스탈의 원자 배열, 전자기 방사선의 파장, 집적회로의 규모를 나타내기 위해 사용된다. 이 단위는 스웨덴의 물리학자 안데르스 요나스 옹스트룀(1814-1874)에서 이름이 붙여졌다. 이 기호는 스웨덴 철자처럼 항상 동그라미 부호와 함께 쓰인다. 기호 이름이 가끔 그 부호가 없는 로마자로 쓰일 때도 공식적 의미로 그 부호를 포함한다.
rdf:langString
De ångström ([ˈɔŋstrøm]?, symbool Å) is een eenheid van lengte die gelijk is aan 10−10 meter (dat is 0,1 nanometer of 100 picometer). De eenheid is genoemd naar de Zweedse natuurkundige Anders Jonas Ångström. De ångström wordt vaak gebruikt om de afmetingen van een atoom of molecuul uit te drukken. De doorsnede van een atoom ligt tussen 0,5 Å en 6 Å. De ångström is geen SI-eenheid. In plaats daarvan kan men binnen het SI 0,1 nm of 100 pm gebruiken. De ångström wordt door wetenschappers echter nog wel gebruikt, omdat het handig is om hierin de afmetingen van atomen en ook van stellair stof uit te drukken. Zo is de bohrstraal, die een goede maat is voor de afmeting van een waterstofatoom, ongeveer 0,53 Å. Ook wordt de ångström gebruikt voor de golflengte van licht, hoewel de nanometer daar ook zeer gebruikelijk is, in ieder geval in de natuurkunde.
rdf:langString
Angstrem (Å) – jednostka długości równa 10−10 m. Angstrem nie jest w Polsce legalną jednostką miar; nie jest jednostką układu SI.
rdf:langString
Ångström, beteckning Å, är en äldre längdenhet använd främst inom spektroskopin. Den är uppkallad efter den svenske fysikern Anders Ångström, som introducerade den och använde den i sin forskning. 1 Å = 0,000 000 000 1 m = 1 · 10−10 m = 0,1 nm = 100 pm. Enheten ångström ingår inte i Internationella måttenhetssystemet (SI). Den accepteras, men rekommenderas inte, av BIPM (Bureau International des Poids et Mesures) eftersom man istället kan använda SI-enheten meter med lämpligt prefix. Enheten är dock praktisk eftersom avståndet mellan kemiskt bundna atomer typiskt är några ångström. Enheten är därför de facto standard inom kristallografin och används normalt för att ange radier för atomer/joner, längd på axlarna i enhetsceller samt våglängd för röntgenstrålning. På engelska kallas en ångström ofta angstrom, på tyska ofta Angström. Symbolen för ångström, Å, har av historiska skäl en egen plats i Unicode-uppsättningen: U+212B (Angstrom sign, Å, d.v.s. samma utseende som ett svenskt Å men tekniskt sett ett annat tecken), men Unicodestandarden rekommenderar att U+00C5, dvs den vanliga bokstaven Å, används.
rdf:langString
O angstrom (Å) é uma unidade de medida de comprimento equivalente 10-10 m, ou seja 100 picômetros ou 0,1 nanômetros. O plural é angstroms ou angstrons. O nome da unidade é uma homenagem ao físico Anders Jonas Ångström do século XIX, e seu símbolo "Å" é uma letra maiúscula do alfabeto sueco. O angstrom não faz parte do Sistema Internacional de Unidades (SI), mas pode ser considerado como parte do sistema métrico no sentido lato; era mencionado no boletim oficial do Escritório_Internacional_de_Pesos_e_Medidas (BIPM) até sua 8ª edição, mas foi eliminado completamente na 9ª edição. Entretanto, a unidade ainda é muito usada em física e química para medidas de comprimento ordem de grandeza do diâmetro de um átomo, como comprimento de ligações químicas, tamanho de moléculas e estruturas biológicas microscópicas, espaçamentos entre planos cristalinos, e comprimento de onda de radiação eletromagnética. A unidade é ocasionalmente grafada angström, ångstrom ou ångström; porém as letras suecas "å" e "ö" não são parte do alfabeto português. O INMETRO usava a grafia "ångström" até 2007, mas mudou para "angstrom" em 2012. As grafias "fonéticas" ângstrom e ângstrons também ocorrem. Seguindo o padrão das unidades de medida do SI, o termo deve ser escrito em minúsculas, exceto no início de sentenças e em títulos.
rdf:langString
А́нгстрем (Å) — одиниця довжини, дорівнює 10−10 м або одній десятимільйонній міліметра. Названа на честь шведського вченого Андерса Ангстрема. Застосовується для вимірювання розмірів атомів, відстаней між ними та довжини хвилі електромагнітного випромінювання у рентгенівській, ультрафіолетовій та видимій ділянках спектра. Ангстрем широко використовується в багатьох сферах науки, оскільки 10−10 м — це приблизний діаметр орбіти електрона в незбудженому атомі водню. Той самий порядок має розмір атомної решітки в більшості кристалів. 1 Å = 10−10 м = 10−8 см = 0,1 нм = 100 пм.
* Довжина хвилі видимого світла: від 4000 Å до 8000 Å
* Діаметр атома: від 1 Å до 6 Å
* Діаметр ядра атома: приблизно 0,00001 Å
rdf:langString
埃格斯特朗(Ångström, 简称埃,符号Å)是一个长度计量单位。 它並不是国际制单位,但是可与国际制单位进行换算,一埃是十分之一奈米(即1 Å = 10–10 米 = 0.1奈米)。 一般用于原子直径、化學键长和可见光的波长。原子的共價半徑在0.3埃(氢)和2.3埃(铯)之间。它还被廣泛得应用于结构生物学。 埃格斯特朗这个单位是为了纪念瑞典科学家安德斯·埃格斯特朗而命名的。埃格斯特朗是光谱学的创始人之一,他为太阳光谱的辐射波长制作了谱图,即以埃为单位。他同时也钻研热传导、地磁学和北极光。
rdf:langString
А́нгстрем (русское обозначение: Å; международное: Å) — внесистемная единица измерения длины, равная 10−10 м (1 Å = 0,1 нм = 100 пм; 10 000 Å = 1 мкм). Названа в честь шведского физика и астронома Андерса Ангстрема, предложившего её в 1868 году. Данная единица измерения широко используется во многих областях науки, поскольку 10−10 м — это приблизительный диаметр орбиты электрона в невозбуждённом атоме водорода. Тот же порядок имеет шаг атомной решётки в большинстве кристаллов. В русском языке произносится а́нгстрэм, по-шведски — о́нгстрём. Ангстрем, являясь внесистемной единицей, не входит в число единиц Международной системы единиц (СИ). Однако в Российской Федерации допущен к использованию без ограничения срока с областью применения физика и оптика.Международная организация законодательной метрологии (МОЗМ) в своих рекомендациях относит ангстрем к тем единицам измерения, «которые должны быть изъяты из обращения как можно скорее там, где они используются в настоящее время, и которые не должны вводиться, если они не используются». В СИ единицей, самой близкой по величине к ангстрему, является нанометр (1 нм = 10 Å).
rdf:langString
=
xsd:nonNegativeInteger
17740