Agora
http://dbpedia.org/resource/Agora an entity of type: Settlement
أغورا (Agora) هي ساحة دائرية كان المزارعون بأثينا يلتقون بها منذ عام 406 ق.م ولكنها لم تكن حكراً عليهم بل كانت موضع التقاء الفلاسفة أيضاً. شكلت الأغورا مركزاً إدارياً ودينياً وتجاريا في الدولة، بحيث إنها كانت المكان العمومي الذي كانت تُتخذ فيه القرارات الأساسية في المجتمع الإغريقي (اليوناني) القديم. كمثال: الأغورا القديمة في أثينا.
rdf:langString
Agora (řecky αγορά neboli αγορα, u Homéra lidové shromáždění a odtud i shromaždiště) znamená shromaždiště uprostřed starověkého města, kde se odehrával veřejný život.
rdf:langString
Die Agora (altgriechisch ἀγορά agorá, Plural Agorai) war im antiken Griechenland der zentrale Fest-, Versammlungs- und Marktplatz einer Stadt. Sie war damit eine bedeutende gesellschaftliche Institution und ein kennzeichnendes Merkmal der griechischen Polis. Als zentraler Kultplatz war sie der Veranstaltungsort vieler für die Ausbildung einer gemeinsamen Identität entscheidender religiöser Feste mit gymnischen und musischen Agonen. Als Ort der Volks- und Gerichtsversammlungen kam ihr eine herausragende Rolle für das geordnete Zusammenleben in der Gemeinschaft zu. Bei Homer gilt das Fehlen einer Agora als ein Anzeichen für Recht- und Gesetzlosigkeit. Laut Herodot war die Agora für den Perserkönig Kyros II. das bestimmende Merkmal einer selbstständigen griechischen Stadt (Historien 1.153).
rdf:langString
The agora (/ˈæɡərə/; Ancient Greek: ἀγορά agorá) was a central public space in ancient Greek city-states. It is the best representation of a city-state's response to accommodate the social and political order of the polis. The literal meaning of the word "agora" is "gathering place" or "assembly". The agora was the center of the athletic, artistic, business, social, spiritual and political life in the city. The Ancient Agora of Athens is the best-known example.
rdf:langString
Ágora (del griego ἀγορά, asamblea, de ἀγείρω, ‘reunir’[cita requerida]) es un término por el que se designaba en la Antigua Grecia a la plaza de las ciudades-estado griegas (polis), donde se solían congregar los ciudadanos. Era un espacio abierto centro del comercio (mercado), de la cultura y la política de la vida social de los griegos. Estaba normalmente rodeada por los edificios privados y públicos más importantes, como las stoas (pórticos columnados), pritaneos (oficinas administrativas), bouleterión (edificio para las reuniones de la boulé) y balaneia (baños).
rdf:langString
( 다른 뜻에 대해서는 아고라 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 아고라는 고대 그리스의 도시들에 있었던 열린 '회의의 장소'였다. 도시의 운동, 예술, 영혼, 정치적 삶의 중심지였다. 초기 그리스 시대에(BC 900-700년 경)에 고대 그리스의 시민으로 분류되던 자유민인 남성은 아고라에서 국방의 의무를 위해 모이거나, 왕, 의회의 통치의 발언을 듣곤 했다. 후기 그리스 시대에, 아고라는 상인들이 콜로네이드 아래에서 그들의 상품을 팔기 위한 노점, 상점 등을 운영하는 시장의 기능을 제공했다. 고대 아테네는 그들의 중심가에 큰 아고라가 있었던 것을 자랑스럽게 생각했다. 아테네의 지배자인 페이시스트라토스(Πεισίστρατος)와 히피아스(Ἱππίας) 아래에서, 아고라는 약 600에서 750 야드의 열린 정사각형 공간으로 정리되었고, 웅장한 공공 건물들과 구분되었다.
rdf:langString
アゴラ（古代ギリシャ語: Ἀγορά、Agorá）は、古代ギリシアの都市国家ポリスにおいて重要な公共空間として不可欠な場所である広場を指すギリシア語で、人が集まることから商取引も行なわれたため、市場としても機能した。ローマ時代のラテン語ではフォルムに相当する。 アゴラはまた、民会の開催場所でもあった。ヘシオドスも、『仕事と日』の中でアゴラという言葉を集会の場として用いている。 アゴラは、ミケーネ文明の崩壊の後にポリスと共に成立し、ホメーロス（紀元前8世紀後半頃?）の時代までには都市の一部として確立した。最も著名なアゴラはアテナイの古代アゴラで、アメリカ古典学研究所がロックフェラーからの資金援助を受けて発掘を行なった。
rdf:langString
Agorà (in greco antico: ἀγορά, da ἀγείρω = raccolgo, raduno) è il termine con il quale nell'antica Grecia si indicava la piazza principale della polis.
rdf:langString
Агора́ (дав.-гр. άγορά, agorá, «місце зборів», «площа») — у давньогрецьких містах-державах базарна площа й місце для народних зборів, осередок суспільного життя. Навколо агори розташовувались храми, державні установи (булетріон, монетний двір, суд), стої, майстерні, торговельні крамниці, борделі. Найбільше відома афінська агора розташована біля північних схилів ареопагу та Афінського акрополя. Аналог римського форума.
rdf:langString
Agora är benämningen av rum på torg i antika grekiska städer. De användes som marknadsplats eller allmän mötesplats. Agoras yttre begränsning utgjordes av ett antal stoa, det vill säga en lång täckt arkad, i vilken man kunde promenera eller stå i skugga under dagens varma timmar. Agora omfattar inte tempelbyggnader. De låg på ett Akropolis, en avskild upphöjd plats. Den romerska motsvarigheten var Forum, där Basilikan motsvarar stoan.
rdf:langString
阿哥拉（希腊语：Αγορά）原意为市集，泛指古希腊以及古罗马城市中经济、社交、文化的中心。 阿哥拉通常地处城市中心，为露天广场。城市男性居民聚集在那里进行商业交易。除此以外，阿哥拉还是居民谈论政治、谈论哲学以及相互结识的场所，以至于古罗马时代阿哥拉被称为Forum。 最著名的阿哥拉为雅典阿哥拉。
rdf:langString
L'àgora (del grec ἀγορά 'assemblea' i també 'mercat') era la plaça pública de les ciutats estat gregues (les polis). N'era el centre cultural, comercial i polític. Les assemblees de ciutadans es realitzaven al mateix recinte. Sorgeix rere la caiguda de la civilització micènica i cap al segle viii aC són una característica essencial de tota polis. La més famosa és l'àgora d'Atenes. Es considera que l'àgora és l'equivalent al fòrum romà.
rdf:langString
Η Αγορά ήταν, στις αρχαίες ελληνικές και ρωμαϊκές πόλεις, το οικονομικό, διοικητικό, κοινωνικό και πνευματικό κέντρο του άστεως. Στην αγορά γινόταν εμπορικές συναλλαγές, συνήθως στον κεντρικό αύλιο χώρο της πόλης. Ήταν ένας ανοικτός χώρος, στον οποίο συναθροίζονταν οι άρρενες κάτοικοι της πόλης. Εκτός από τον εμπορικό της χαρακτήρα, η Αγορά ήταν και ο τόπος στον οποίο οι αρχαίοι συζητούσαν τις πολιτικές εξελίξεις, τα κοινά, γνωριζόνταν και φιλοσοφούσαν. Στα ρωμαϊκά χρόνια, η Αγορά αποκαλείτο με την λατινική της ονομασία "forum" (πληθυντικός "fora"). Η αγορά παρήκμασε στον ελλαδικό χώρο στα χρόνια του Βυζαντίου.
rdf:langString
La agoro (greke ἀγορά - agora) laŭ PIV estas centra "placo en la antikvaj helenaj urboj". Tamen en antikva Grekio temis pri multe pli ol nur la centra placo de urbo. La agoro estis signifa socia institucio kaj karakteriza ero de poliso (antikva greka urboŝtato). Ĝi servis kiel politika kaj juĝeja kunvenejo. Ĝi plenumis la funkcion de merkata placo kaj samtempe ankaŭ estis grava kulta loko de la urba socio. Altaroj kaj etaj temploj tial apartenis al la aspekto de ĉiu agoro. Kiel administra centro la placo ofte ĉirkaŭiĝis ankaŭ de la oficejoj de la urbaj politikaj kaj administraj institucioj. La aspekto de la agoroj ĝenerale difiniĝis de kolonaraj haloj, kiuj uzeblis por diversaj celoj. Precipe por la rolo de la agoro kiel ĉiutaga kunvenejo de la urbanoj tiaj haloj utilis, ĉar ili ofertis al
rdf:langString
Agora (antzinako grezieraz: αγορά) greziar polisetan hiritarrak biltzen ziren espazio publiko garrantzitsuena da, gaur egungo plazen baliokidea. Espazio itxi bat zen, merkatua, kultura eta politika ardatz gisa zituena. Eraikin pribatu eta publiko garrantzitsuenek inguratzen zuten normalean, hala nola, estoak (zutabedun atariak), pritaneoak (bulego administratiboak), bouleteriona (boule-aren bileretarako eraikina) eta bainuak.
rdf:langString
Agora (bahasa Yunani: Ἀγορά, Agorá) adalah tempat untuk pertemuan terbuka di negara-kota di Yunani Kuno. Pada sejarah Yunani awal, (900–700 SM), orang merdeka dan pemilik tanah yang berstatus sebagai warga negara berkumpul di Agora untuk bermusyawarah dengan raja atau dewan. Di kemudian hari, Agora juga berfungsi sebagai pasar tempat para pedagang menempatkan barang dagangannya di antara pilar-pilar Agora. Dari fungsi ganda ini, muncullah dua kata dalam bahasa Yunani: αγοράζω, agorázō, "aku berbelanja", dan αγορεύω, agoreýō, "aku berbicara di depan umum". Istilah agorafobia digunakan untuk menunjukkan rasa takut terhadap tempat umum.
rdf:langString
L’agora, (du grec ancien ἀγορά) a d'abord désigné, dans la Grèce antique, la réunion du Conseil d’une cité ou de l’ensemble du peuple, au cours de laquelle les citoyens exercent leurs droits politiques, avant de désigner, par métonymie, la place publique qui porte ce nom. L’agora, espace public de rassemblement social, politique et mercantile de la cité, est avant tout le marché, en même temps que le rendez-vous où l’on se promène, où l’on apprend les nouvelles, où se forment les courants d’opinion.
rdf:langString
Agora (Oudgrieks: ἀγορά) was de marktplaats en het hart van een polis in Hellas, zoals de Agora van Athene in de 5e eeuw v.Chr. (cf. forum te Rome). Het was de plek waar het sociale leven zich afspeelde, en had daarvoor verschillende functies: een politieke, een sociale en een commerciële. Het woord agora betekent verzamelplaats. De agora was in eerste instantie een ontmoetings- en vergaderplaats voor de vrije burgers (mannen, want het werk werd in de regel door de vrouwen en de slaven gedaan). Oorspronkelijk kwam hier ook de ekklèsia, Volksvergadering bijeen. Daarnaast werd de agora gebruikt als marktplaats en als plek waar men zich kon ontspannen. Om de agora stonden bovendien vaak tempels die gewijd waren aan allerlei, hoofdzakelijk populaire, goden.
rdf:langString
Ágora (ἀγορά; "assembleia", "lugar de reunião", derivada de ἀγείρω, "reunir") é um termo grego que significa a reunião de qualquer natureza, geralmente empregada por Homero como uma reunião geral de pessoas. A ágora parece ter sido uma parte essencial da constituição dos primeiros estados gregos.
rdf:langString
Agora (gr. ἀγορά, dosł. miejsce zgromadzeń) – główny plac, rynek w miastach starożytnej Grecji. Centrum wokół którego toczyło się życie polityczne, religijne, a czasami także handlowe. We wczesnym etapie rozwoju polis agorą nazywano samo zgromadzenie obywateli uprawnionych do głosowania. Początkowo, w miastach z długą tradycją osadniczą, była nieplanowa, o niezbyt wyraźnych granicach, często jej plan był zaburzony budynkami o charakterze publicznym lub religijnym (po stronie zachodniej) i straganami (po stronie wschodniej), czy centralnie przebiegającą ulicą.
rdf:langString
Аго́ра́ (др.-греч. ἀγορά) — рыночная площадь в древнегреческих полисах, являвшаяся местом общегражданских собраний (которые также по месту проведения назывались агорами).На площади, обычно располагавшейся в центре города, находились главный городской рынок (делившийся на «круги» по различным видам товаров) и нередко правительственные учреждения. Агору, как правило, окружали также галереи с ремесленными мастерскими, храмы. Иногда по периметру агоры возводились статуи. Очень часто агора являлась административным и экономическим центром города.На агоре публично выставлялось действующее законодательство полиса, высеченные в камне важнейшие декреты и прочие официальные постановления.
rdf:langString
rdf:langString
Agora
rdf:langString
أغورا
rdf:langString
Àgora
rdf:langString
Agora
rdf:langString
Agora
rdf:langString
Αρχαία Αγορά
rdf:langString
Agoro
rdf:langString
Ágora
rdf:langString
Agora
rdf:langString
Agora
rdf:langString
Agora
rdf:langString
Agorà
rdf:langString
아고라
rdf:langString
アゴラ
rdf:langString
Agora
rdf:langString
Agora
rdf:langString
Ágora
rdf:langString
Агора
rdf:langString
Agora
rdf:langString
阿哥拉
rdf:langString
Агора
xsd:integer
275247
xsd:integer
1122578196
rdf:langString
أغورا (Agora) هي ساحة دائرية كان المزارعون بأثينا يلتقون بها منذ عام 406 ق.م ولكنها لم تكن حكراً عليهم بل كانت موضع التقاء الفلاسفة أيضاً. شكلت الأغورا مركزاً إدارياً ودينياً وتجاريا في الدولة، بحيث إنها كانت المكان العمومي الذي كانت تُتخذ فيه القرارات الأساسية في المجتمع الإغريقي (اليوناني) القديم. كمثال: الأغورا القديمة في أثينا.
rdf:langString
L'àgora (del grec ἀγορά 'assemblea' i també 'mercat') era la plaça pública de les ciutats estat gregues (les polis). N'era el centre cultural, comercial i polític. Les assemblees de ciutadans es realitzaven al mateix recinte. Sorgeix rere la caiguda de la civilització micènica i cap al segle viii aC són una característica essencial de tota polis. La més famosa és l'àgora d'Atenes. Formava una part essencial de la constitució dels antics estats grecs. En els primers temps, l'àgora era un terreny obert, que generalment es trobava davant del palau reial i a les ciutats portuàries en zones properes al port. L'àgora de Troia era a la ciutadella. Allà els caps es reunien en consell i seien per celebrar judicis. La gent es reunia a l'àgora per presenciar jocs atlètics. Era també el lloc per on es circulava i on es trobava la gent. Un passatge d'Homer explica amb una imatge molt viva els ociosos que la freqüentaven. Estava tancada amb grans pedres enclavades a terra i s'hi col·locaven seients de marbre perquè els caps poguessin seure per celebrar judicis. El lloc era sagrat perquè hi acostumava a haver el santuari d'una o diverses divinitats. L'àgora que descriu Homer era la dels feacis, i hi havia un temple dedicat a Posidó. L'assemblea que se celebrava a l'àgora acostumava a ser convocada pel rei, i de vegades per algun cabdill distingit, com ara Aquil·les abans d'anar a la guerra de Troia. Homer descriu l'escena i diu que el rei ocupava el seient principal i al seu voltant s'asseien els nobles, mentre que el poble estava assegut en cercle al davant. S'han discutit els drets de la gent en aquestes assemblees, i sembla que els nobles participaven en els debats i el poble assentia o discrepava col·lectivament, sense intervenir en les discussions. L'àgora també era el lloc on se celebrava el mercat públic, i al seu entorn hi havia les botigues. A mesura que va augmentar el comerç es va haver d'anar delimitant l'espai que ocupava, per donar cabuda a les altres activitats que també s'hi feien. Hi havia botigues fixes i parades mòbils que es distribuïen en diferents espais, anomenats segons el tipus de producte que s'hi venia. De la primitiva disposició de l'àgora en va sorgir la magnífica ἀγορά de les èpoques posteriors, que consistia en un espai obert, tancat per pòrtics o columnates (stoa) i amb galeries per passejar-hi, i dividit en parts separades dedicades a les diverses ocupacions que s’hi celebraven. Estava adornada amb estàtues, altars i temples, i també hi havia edificis on es tancaven els negocis públics i privats i per a l'administració de justícia. L'Àgora d'Atenes era travessada diagonalment per la Via de les Panatenees, que s'iniciava al santuari d'Eleusis i menava directament a l'Acròpoli. Es considera que l'àgora és l'equivalent al fòrum romà.
rdf:langString
Agora (řecky αγορά neboli αγορα, u Homéra lidové shromáždění a odtud i shromaždiště) znamená shromaždiště uprostřed starověkého města, kde se odehrával veřejný život.
rdf:langString
Die Agora (altgriechisch ἀγορά agorá, Plural Agorai) war im antiken Griechenland der zentrale Fest-, Versammlungs- und Marktplatz einer Stadt. Sie war damit eine bedeutende gesellschaftliche Institution und ein kennzeichnendes Merkmal der griechischen Polis. Als zentraler Kultplatz war sie der Veranstaltungsort vieler für die Ausbildung einer gemeinsamen Identität entscheidender religiöser Feste mit gymnischen und musischen Agonen. Als Ort der Volks- und Gerichtsversammlungen kam ihr eine herausragende Rolle für das geordnete Zusammenleben in der Gemeinschaft zu. Bei Homer gilt das Fehlen einer Agora als ein Anzeichen für Recht- und Gesetzlosigkeit. Laut Herodot war die Agora für den Perserkönig Kyros II. das bestimmende Merkmal einer selbstständigen griechischen Stadt (Historien 1.153).
rdf:langString
Η Αγορά ήταν, στις αρχαίες ελληνικές και ρωμαϊκές πόλεις, το οικονομικό, διοικητικό, κοινωνικό και πνευματικό κέντρο του άστεως. Στην αγορά γινόταν εμπορικές συναλλαγές, συνήθως στον κεντρικό αύλιο χώρο της πόλης. Ήταν ένας ανοικτός χώρος, στον οποίο συναθροίζονταν οι άρρενες κάτοικοι της πόλης. Εκτός από τον εμπορικό της χαρακτήρα, η Αγορά ήταν και ο τόπος στον οποίο οι αρχαίοι συζητούσαν τις πολιτικές εξελίξεις, τα κοινά, γνωριζόνταν και φιλοσοφούσαν. Στα ρωμαϊκά χρόνια, η Αγορά αποκαλείτο με την λατινική της ονομασία "forum" (πληθυντικός "fora"). Η αγορά παρήκμασε στον ελλαδικό χώρο στα χρόνια του Βυζαντίου. Από τις πιο γνωστές Αγορές είναι οι:
* Αρχαία Αγορά της Αθήνας
* Ρωμαϊκή Αγορά της Αθήνας και από τις ρωμαϊκές Αγορές το:
* και τα
* Αυτοκρατορικά στη Ρώμη.
rdf:langString
The agora (/ˈæɡərə/; Ancient Greek: ἀγορά agorá) was a central public space in ancient Greek city-states. It is the best representation of a city-state's response to accommodate the social and political order of the polis. The literal meaning of the word "agora" is "gathering place" or "assembly". The agora was the center of the athletic, artistic, business, social, spiritual and political life in the city. The Ancient Agora of Athens is the best-known example.
rdf:langString
La agoro (greke ἀγορά - agora) laŭ PIV estas centra "placo en la antikvaj helenaj urboj". Tamen en antikva Grekio temis pri multe pli ol nur la centra placo de urbo. La agoro estis signifa socia institucio kaj karakteriza ero de poliso (antikva greka urboŝtato). Ĝi servis kiel politika kaj juĝeja kunvenejo. Ĝi plenumis la funkcion de merkata placo kaj samtempe ankaŭ estis grava kulta loko de la urba socio. Altaroj kaj etaj temploj tial apartenis al la aspekto de ĉiu agoro. Kiel administra centro la placo ofte ĉirkaŭiĝis ankaŭ de la oficejoj de la urbaj politikaj kaj administraj institucioj. La aspekto de la agoroj ĝenerale difiniĝis de kolonaraj haloj, kiuj uzeblis por diversaj celoj. Precipe por la rolo de la agoro kiel ĉiutaga kunvenejo de la urbanoj tiaj haloj utilis, ĉar ili ofertis al la vizitantoj protekton de la sunradioj, de pluvo kaj vento. En la grekaj urboj de Malgrandazio ofte ekzistis pluraj agoroj kun malsamaj signifoj. En multaj urboj la urbeca kaj pompa trakonstruo de la centraj placoj tamen nur okazis dum la helenisma-romia epoko. Antaŭe, en antikva Grekio la agoro foje nur estis malferma placo sen dekoro. Funkcio kaj aspekto de la agoroj parte samas al tiu de la centra placo Forumo de la grandurboj en la Romia Imperio. La plej konata agoro estis tiuj de Ateno nome la Antikva Agoro kaj la Romia Agoro. Pliaj konataj agoroj troviĝis ekzemple en Priene kaj Mileto (Malgrandazio), en Malgrandazio. Ĉe Azorín ĝi estas Ampleksaĵo, placo, kunvenejo, en la antikvaj grekaj urboj; kiel la Foro [tiele], ĉe la romanoj; kiel la Zoco [tiele], ĉe la araboj.
rdf:langString
Ágora (del griego ἀγορά, asamblea, de ἀγείρω, ‘reunir’[cita requerida]) es un término por el que se designaba en la Antigua Grecia a la plaza de las ciudades-estado griegas (polis), donde se solían congregar los ciudadanos. Era un espacio abierto centro del comercio (mercado), de la cultura y la política de la vida social de los griegos. Estaba normalmente rodeada por los edificios privados y públicos más importantes, como las stoas (pórticos columnados), pritaneos (oficinas administrativas), bouleterión (edificio para las reuniones de la boulé) y balaneia (baños).
rdf:langString
Agora (antzinako grezieraz: αγορά) greziar polisetan hiritarrak biltzen ziren espazio publiko garrantzitsuena da, gaur egungo plazen baliokidea. Espazio itxi bat zen, merkatua, kultura eta politika ardatz gisa zituena. Eraikin pribatu eta publiko garrantzitsuenek inguratzen zuten normalean, hala nola, estoak (zutabedun atariak), pritaneoak (bulego administratiboak), bouleteriona (boule-aren bileretarako eraikina) eta bainuak. Agorak zibilizazio mikenikoaren suntsipena eta gero sortu ziren, eta Homeroren garaietarako ongi sustraitutako lekuak ziren (K.a. VIII. mendea g.g.b). Antzinako Erroman foroak ordezkatuko luke agoraren funtzioa.
rdf:langString
L’agora, (du grec ancien ἀγορά) a d'abord désigné, dans la Grèce antique, la réunion du Conseil d’une cité ou de l’ensemble du peuple, au cours de laquelle les citoyens exercent leurs droits politiques, avant de désigner, par métonymie, la place publique qui porte ce nom. L’agora, espace public de rassemblement social, politique et mercantile de la cité, est avant tout le marché, en même temps que le rendez-vous où l’on se promène, où l’on apprend les nouvelles, où se forment les courants d’opinion. C'est également un terme utilisé dans l'architecture et l'urbanisme dans les villes modernes. Le forum en est plus ou moins l'équivalent romain. Ces deux termes ont aussi connu un grand succès en tant que métaphore, notamment sur Internet avec les forums de discussion.
rdf:langString
Agora (bahasa Yunani: Ἀγορά, Agorá) adalah tempat untuk pertemuan terbuka di negara-kota di Yunani Kuno. Pada sejarah Yunani awal, (900–700 SM), orang merdeka dan pemilik tanah yang berstatus sebagai warga negara berkumpul di Agora untuk bermusyawarah dengan raja atau dewan. Di kemudian hari, Agora juga berfungsi sebagai pasar tempat para pedagang menempatkan barang dagangannya di antara pilar-pilar Agora. Dari fungsi ganda ini, muncullah dua kata dalam bahasa Yunani: αγοράζω, agorázō, "aku berbelanja", dan αγορεύω, agoreýō, "aku berbicara di depan umum". Istilah agorafobia digunakan untuk menunjukkan rasa takut terhadap tempat umum. merupakan bentuk pertemuan bangsa Romawi yang mengikuti Agora dan kadang-kadang disebut untuk menunjukkan Agora.
rdf:langString
( 다른 뜻에 대해서는 아고라 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 아고라는 고대 그리스의 도시들에 있었던 열린 '회의의 장소'였다. 도시의 운동, 예술, 영혼, 정치적 삶의 중심지였다. 초기 그리스 시대에(BC 900-700년 경)에 고대 그리스의 시민으로 분류되던 자유민인 남성은 아고라에서 국방의 의무를 위해 모이거나, 왕, 의회의 통치의 발언을 듣곤 했다. 후기 그리스 시대에, 아고라는 상인들이 콜로네이드 아래에서 그들의 상품을 팔기 위한 노점, 상점 등을 운영하는 시장의 기능을 제공했다. 고대 아테네는 그들의 중심가에 큰 아고라가 있었던 것을 자랑스럽게 생각했다. 아테네의 지배자인 페이시스트라토스(Πεισίστρατος)와 히피아스(Ἱππίας) 아래에서, 아고라는 약 600에서 750 야드의 열린 정사각형 공간으로 정리되었고, 웅장한 공공 건물들과 구분되었다.
rdf:langString
アゴラ（古代ギリシャ語: Ἀγορά、Agorá）は、古代ギリシアの都市国家ポリスにおいて重要な公共空間として不可欠な場所である広場を指すギリシア語で、人が集まることから商取引も行なわれたため、市場としても機能した。ローマ時代のラテン語ではフォルムに相当する。 アゴラはまた、民会の開催場所でもあった。ヘシオドスも、『仕事と日』の中でアゴラという言葉を集会の場として用いている。 アゴラは、ミケーネ文明の崩壊の後にポリスと共に成立し、ホメーロス（紀元前8世紀後半頃?）の時代までには都市の一部として確立した。最も著名なアゴラはアテナイの古代アゴラで、アメリカ古典学研究所がロックフェラーからの資金援助を受けて発掘を行なった。
rdf:langString
Agorà (in greco antico: ἀγορά, da ἀγείρω = raccolgo, raduno) è il termine con il quale nell'antica Grecia si indicava la piazza principale della polis.
rdf:langString
Agora (Oudgrieks: ἀγορά) was de marktplaats en het hart van een polis in Hellas, zoals de Agora van Athene in de 5e eeuw v.Chr. (cf. forum te Rome). Het was de plek waar het sociale leven zich afspeelde, en had daarvoor verschillende functies: een politieke, een sociale en een commerciële. Het woord agora betekent verzamelplaats. De agora was in eerste instantie een ontmoetings- en vergaderplaats voor de vrije burgers (mannen, want het werk werd in de regel door de vrouwen en de slaven gedaan). Oorspronkelijk kwam hier ook de ekklèsia, Volksvergadering bijeen. Daarnaast werd de agora gebruikt als marktplaats en als plek waar men zich kon ontspannen. Om de agora stonden bovendien vaak tempels die gewijd waren aan allerlei, hoofdzakelijk populaire, goden. Zo was de Atheense agora het ontmoetingspunt voor alle Atheense mannen, die zich op het plein of in de schaduw van de stoai (zuilenhallen) overgaven aan hun favoriete bezigheid: de conversatie. Hier kwam men om de laatste nieuwtjes te horen, en om zich te laten "onderwijzen" door allerlei filosofen. Door de groei van Athene kreeg elke functie een geëigende plaats toegewezen, de plenaire zittingen van de Volksvergadering verhuisden naar de Pnyx, maar het grootste deel van de openbare gebouwen op de Agora bleef in gebruik.
rdf:langString
Agora (gr. ἀγορά, dosł. miejsce zgromadzeń) – główny plac, rynek w miastach starożytnej Grecji. Centrum wokół którego toczyło się życie polityczne, religijne, a czasami także handlowe. We wczesnym etapie rozwoju polis agorą nazywano samo zgromadzenie obywateli uprawnionych do głosowania. Początkowo, w miastach z długą tradycją osadniczą, była nieplanowa, o niezbyt wyraźnych granicach, często jej plan był zaburzony budynkami o charakterze publicznym lub religijnym (po stronie zachodniej) i straganami (po stronie wschodniej), czy centralnie przebiegającą ulicą. Od V wieku p.n.e. „agora jońska”, zakładana według systemu hippodamejskiego, miała najczęściej kształt prostokąta, który - począwszy od okresu klasycznego - otaczały portyki kolumnowe (stoa). Przez jej środek z reguły przechodziła główna ulica miasta. Na agorze znajdowały się zazwyczaj budowle o przeznaczeniu religijnym i publicznym, mównice i siedzenia dla urzędników, studnie/fontanny oraz pomniki. Wejście do agory miało niekiedy formę imponującej bramy, jak np. w Efezie, Priene czy Milecie. Do najbardziej znanych należy agora ateńska. Miejsce, w którym powstała, zostało wybrane jeszcze w czasach Solona (około roku 600 p.n.e.). Był to nieregularny plac o lekkim nachyleniu, co zapewniało naturalny odpływ wody deszczowej, przy głównej drodze wiodącej na Akropol. Otoczenie było zdatne do zabudowy, sąsiadujące ze strefą mieszkalną Aten. W okresie klasycznym Agora ateńska była miejscem handlu, a także wielkich zgromadzeń mieszkańców i debat politycznych. W tym miejscu odbywały się wybory urzędników i sądy skorupkowe (ostracyzm), wystawiano (zanim wzniesiono stały teatr Dionizosa na południowych stokach Akropolu) sztuki teatralne, a także organizowano zawody sportowe. Budowle wokół agory wznosili Kimon (V wiek p.n.e.), Likurg (IV wiek p.n.e.), władcy hellenistyczni (II wiek p.n.e.), a także Rzymianie: ostatnią monumentalną budowlą była biblioteka Hadriana z II wieku n.e. Rzymskim odpowiednikiem agory ateńskiej było Forum Romanum.
rdf:langString
Ágora (ἀγορά; "assembleia", "lugar de reunião", derivada de ἀγείρω, "reunir") é um termo grego que significa a reunião de qualquer natureza, geralmente empregada por Homero como uma reunião geral de pessoas. A ágora parece ter sido uma parte essencial da constituição dos primeiros estados gregos. Normalmente era um espaço livre com edificações, onde os cidadãos costumavam ir, configuradas pela presença de mercados e feiras livres em seus limites, assim como por edifícios de caráter público. Enquanto elemento de constituição do espaço urbano, a ágora manifesta-se como a expressão máxima da esfera pública na , sendo o espaço público por excelência, da cultura e política da vida social dos gregos. Estava normalmente rodeada pelos edifícios privados e públicos mais importantes, como as stoas (pórticos colunados), pritaneus (gabinetes administrativos), (edifício para as reuniões da bulé) e balaneia (banhos). É nela que o cidadão grego convive com o outro para comprar coisas nas feiras, onde ocorrem as discussões políticas e os tribunais populares: é, portanto, o espaço da cidadania. Por este motivo, a ágora (assim como a Pnyx, o espaço de realização das eclésias) era considerada um símbolo da democracia direta, e, em especial, da democracia ateniense, na qual todos os cidadãos tinham igual voz e direito a voto. A de Atenas, por este motivo, também é a mais conhecida de todas as ágoras nas pólis da Antiguidade. Nas ágoras estavam presentes em maioria os aqueus, que se destacavam pela habilidade comercial e de mercado.
rdf:langString
Аго́ра́ (др.-греч. ἀγορά) — рыночная площадь в древнегреческих полисах, являвшаяся местом общегражданских собраний (которые также по месту проведения назывались агорами).На площади, обычно располагавшейся в центре города, находились главный городской рынок (делившийся на «круги» по различным видам товаров) и нередко правительственные учреждения. Агору, как правило, окружали также галереи с ремесленными мастерскими, храмы. Иногда по периметру агоры возводились статуи. Очень часто агора являлась административным и экономическим центром города.На агоре публично выставлялось действующее законодательство полиса, высеченные в камне важнейшие декреты и прочие официальные постановления. Изначально агора представляла собой открытую площадь посреди городской застройки со стихийной планировкой. Однако в классический период положение агоры стало более обособленным, и позднейший тип агоры — полностью обособленный, с регулярной планировкой — сообщался с городом лишь посредством ворот (наибольшее количество примеров агор такого типа можно найти в Малой Азии). Планировка агоры оказала влияние на архитектуру форумов в Древнем Риме. Одна из крупнейших и известнейших агор — Афинская агора с развалинами многочисленных торговых и общественных построек VI—I веков до н. э. (является центром под холмом Акрополя). Со временем в Афинах возникли две агоры в разных частях города: греческая и римская. Широко известны также агоры в Спарте и Коринфе. Для контроля за соблюдением порядка на площади назначались специальные должностные лица — агораномы (метрономы (μέτρον с др.-греч. — «мера» + νόμος с др.-греч. — «закон»), обязанностью которых было следить за правильностью употребляемых мер), ситофилаки (наблюдавшие за хлебной торговлей) и др.
rdf:langString
Агора́ (дав.-гр. άγορά, agorá, «місце зборів», «площа») — у давньогрецьких містах-державах базарна площа й місце для народних зборів, осередок суспільного життя. Навколо агори розташовувались храми, державні установи (булетріон, монетний двір, суд), стої, майстерні, торговельні крамниці, борделі. Найбільше відома афінська агора розташована біля північних схилів ареопагу та Афінського акрополя. Аналог римського форума.
rdf:langString
Agora är benämningen av rum på torg i antika grekiska städer. De användes som marknadsplats eller allmän mötesplats. Agoras yttre begränsning utgjordes av ett antal stoa, det vill säga en lång täckt arkad, i vilken man kunde promenera eller stå i skugga under dagens varma timmar. Agora omfattar inte tempelbyggnader. De låg på ett Akropolis, en avskild upphöjd plats. Den romerska motsvarigheten var Forum, där Basilikan motsvarar stoan.
rdf:langString
阿哥拉（希腊语：Αγορά）原意为市集，泛指古希腊以及古罗马城市中经济、社交、文化的中心。 阿哥拉通常地处城市中心，为露天广场。城市男性居民聚集在那里进行商业交易。除此以外，阿哥拉还是居民谈论政治、谈论哲学以及相互结识的场所，以至于古罗马时代阿哥拉被称为Forum。 最著名的阿哥拉为雅典阿哥拉。
xsd:nonNegativeInteger
6687
