Affidavit
http://dbpedia.org/resource/Affidavit an entity of type: Thing
Čestné prohlášení je náhradou za zejména listinný důkaz ve správním řízení, osvědčuje (ale nedokazuje) určité skutečnosti.
rdf:langString
Un afidàvit és un escrit mitjançant el qual hom declara solemnement (o jura, o promet) davant una persona autoritzada per la llei, com ara un notari, que els fets que anuncia són veritat. El terme afidàvit ve del llatí «ell ha declarat sota jurament» i és emprat principalment al .
rdf:langString
An affidavit (/ˌæfɪˈdeɪvɪt/ AF-ih-DAY-vit; Medieval Latin for "he has declared under oath") is a written statement voluntarily made by an affiant or deponent under an oath or affirmation which is administered by a person who is authorized to do so by law. Such a statement is witnessed as to the authenticity of the affiant's signature by a taker of oaths, such as a notary public or commissioner of oaths. An affidavit is a type of verified statement or showing, or in other words, it contains a verification, which means that it is made under oath on penalty of perjury, and this serves as evidence for its veracity and is required in court proceedings.
rdf:langString
Une déclaration sous serment (en latin « affidavit ») est un écrit par lequel on déclare solennellement devant une personne autorisée par la loi (par exemple un commissaire assermenté) que les faits qui y sont énoncés sont vrais.
rdf:langString
Is éard is mionnscríbhinn ann ná ráiteas nó cáipéis a thugtar faoi mhionn. Go tipiciúil, is é an rud a bhíonn i gceist le mionnscríbhinn ná fianaise a chuireann an finné ar fáil don . Le go mbeadh an mhionnscríbhinn bailí ó thaobh an dlí de, ní mór do Choimisinéir na Mionn a bheith i láthair agus an finné ag tabhairt na fianaise uaidh. Caithfidh an finné an leabhar a thabhairt, is é sin, lámh a chur ar an mBíobla (nó ar an Sean-Tiomna, más Giúdach é), agus focail an mhionna a labhairt i ndiaidh an choimisinéara. Mura ligfidh a chuid barúlacha i leith an chreidimh dó an leabhar a thabhairt, is féidir leis an bhfinné a chuid fianaise a thabhairt gan baint don Bhíobla. Sa chás sin, ní thugtar mionnscríbhinn ar an doiciméad, ach dearbhascadh.
rdf:langString
Um depoimento ou declaração juramentada (do inglês: affidavit; /ˌæfɪˈdeɪvɪt/; latim medieval, para o qual ele declarou sob juramento) é uma declaração de fato escrita voluntariamente feita por uma testemunha ou declarante sob um juramento ou afirmação, que está autorizada a fazê-lo por lei. Tal declaração é testemunhada quanto à autenticidade da assinatura do declarante por um prestador de juramentos, como um notário público ou um comissário de juramentos. Uma declaração juramentada é um tipo de declaração ou demonstração verificada, ou, em outras palavras, contém uma verificação, o que significa que é feita sob juramento ou penalidade de perjúrio, e isso serve como evidência de sua veracidade e é necessária em processos judiciais.
rdf:langString
Ett affidavit är en skriftlig utsaga i rättslig angelägenhet. Den betraktas som ett vittnesmål och äger rum under ed, ofta inför notarius publicus.
rdf:langString
宣誓书，香港稱誓章（英語：affidavit），澳門稱陳述或證言（葡萄牙語：depoimento），是指宣誓人在由合法主持人主持的宣誓儀式上自愿作出的事实书面陈述。宣誓人在宣誓書上列出自己所了解的事實。公證人要在場見證宣誓人在此類書面陈述上簽名。誓章是一种经过核实的声明，在司法訴訟時可以作為證據。一旦宣誓人在宣誓書中做出虛假陳述，宣誓人會被檢察機關以偽證罪起訴。
rdf:langString
Una declaración jurada es una manifestación escrita o verbal cuya veracidad es asegurada mediante un juramento ante una autoridad judicial o administrativa. Esto hace que el contenido de la declaración sea tomado como cierto hasta que se demuestre lo contrario.
rdf:langString
Ein Affidavit ist im Gegensatz zu einer eidesstattlichen Versicherung ein echte vereidigte Versicherung. Der Begriff entstammt der mittelalterlichen Rechtssprache. Affidavit (lateinisch) heißt: „(er/sie) hat zugesichert“.
rdf:langString
Negli ordinamenti di common law, l'istituto giuridico dell'affidavit (voce derivante dal verbo latino medievale affidare, alla terza pers. sing. del perfetto indic., col significato di "diede affidamento/fede, giurò, testimoniò sotto giuramento") è un atto o documento giurato, asseverato da un pubblico ufficiale preposto, avente valore di prova in tribunale. L'affidavit trova applicazione perlopiù nel processo civile, ma è utilizzabile anche in quello penale.
rdf:langString
Аффидави́т (от лат. affido — «клятвенно удостоверяю»), или аффиде́вит, — в праве Великобритании и США письменное показание или заявление лица, выступающего в роли свидетеля, которое, при невозможности (затруднительности) его личной явки, даётся под присягой и удостоверяется нотариусом или иным уполномоченным должностным лицом.
rdf:langString
Афідевіт (Афідавіт) — письмова урочиста заява, письмове свідчення (твердження про факт), дане під присягою. У афідевіті, подібно присязі, вживаються клятвені дієслова, а особу, від якої походить афідевіт, попереджають про відповідальність за надання неправдивих даних (свідчень). Найширше використовується в країнах англо-американської системи права.
rdf:langString
rdf:langString
Afidàvit
rdf:langString
Čestné prohlášení
rdf:langString
Affidavit
rdf:langString
Affidavit
rdf:langString
Declaración jurada
rdf:langString
Mionnscríbhinn
rdf:langString
Déclaration sous serment
rdf:langString
Affidavit
rdf:langString
Depoimento
rdf:langString
Аффидевит
rdf:langString
Affidavit
rdf:langString
宣誓书
rdf:langString
Афідевіт
xsd:integer
795
xsd:integer
1119826170
rdf:langString
Čestné prohlášení je náhradou za zejména listinný důkaz ve správním řízení, osvědčuje (ale nedokazuje) určité skutečnosti.
rdf:langString
Un afidàvit és un escrit mitjançant el qual hom declara solemnement (o jura, o promet) davant una persona autoritzada per la llei, com ara un notari, que els fets que anuncia són veritat. El terme afidàvit ve del llatí «ell ha declarat sota jurament» i és emprat principalment al .
rdf:langString
An affidavit (/ˌæfɪˈdeɪvɪt/ AF-ih-DAY-vit; Medieval Latin for "he has declared under oath") is a written statement voluntarily made by an affiant or deponent under an oath or affirmation which is administered by a person who is authorized to do so by law. Such a statement is witnessed as to the authenticity of the affiant's signature by a taker of oaths, such as a notary public or commissioner of oaths. An affidavit is a type of verified statement or showing, or in other words, it contains a verification, which means that it is made under oath on penalty of perjury, and this serves as evidence for its veracity and is required in court proceedings.
rdf:langString
Ein Affidavit ist im Gegensatz zu einer eidesstattlichen Versicherung ein echte vereidigte Versicherung. Der Begriff entstammt der mittelalterlichen Rechtssprache. Affidavit (lateinisch) heißt: „(er/sie) hat zugesichert“. In Ländern, in denen englisches oder verwandtes Recht angewandt wird (vor allem ehemals britische Kolonien), ist das Affidavit eine vom Aussteller (englisch deponent oder affiant) unterzeichnete und durch dessen Eid beglaubigte Urkunde, die Aufschluss über die tatsächlichen Verhältnisse gibt. Derartige Urkunden dienen zum Beispiel bei englischen Zivilprozessen zur Beweisaufnahme im vorbereitenden Verfahren, werden aber auch anderweitig, z. B. im Verkehr mit den Steuerbehörden, genutzt. Aber in Großbritannien wird das Wort "affidavit" nicht verwendet. Anstatt dessen sagt man "sworn statement" oder dergleichen. Zur Abnahme der betreffenden Eide sind die vom Lord Chancellor ernannten , meist handelt es sich um Solicitors, zuständig, weil sie dieser Aufgabe neben ihrer täglichen Praxis nachkommen. Im Ausland sind es meist die britischen diplomatischen Vertreter und Konsuln und des Weiteren alle Beamten, die im betreffenden Land befugt sind, Eide abzunehmen. In den Vereinigten Staaten kann ein Affidavit von jedermann verfasst werden, nur die Unterschrift muss dann durch einen Notary public bestätigt werden. Eine bedeutende Rolle spielten Affidavits während der Zeit des Nationalsozialismus. Familienangehörige, Freunde und qualifizierte Organisationen in Staaten außerhalb Deutschlands konnten mit einer beglaubigten Bürgschaftserklärung Verfolgten die Einreise in Überseeländer (Vereinigtes Königreich, USA) ermöglichen, die dadurch der nationalsozialistischen Verfolgung auf dem Kontinent entkamen. Dieser Form des Affidavits entspricht heute die Verpflichtungserklärung im Ausländerrecht.
rdf:langString
Une déclaration sous serment (en latin « affidavit ») est un écrit par lequel on déclare solennellement devant une personne autorisée par la loi (par exemple un commissaire assermenté) que les faits qui y sont énoncés sont vrais.
rdf:langString
Una declaración jurada es una manifestación escrita o verbal cuya veracidad es asegurada mediante un juramento ante una autoridad judicial o administrativa. Esto hace que el contenido de la declaración sea tomado como cierto hasta que se demuestre lo contrario. La institución de la declaración jurada ha sido establecida por diversos sistemas jurídicos, tanto de Common law como del Derecho continental, en gran parte para dar rapidez a ciertos trámites legales, sustituyendo transitoriamente a la presentación de documentos escritos o testimonios de terceros, mediante una presunción iuris tantum (que admite prueba en contrario). La importancia de la declaración jurada se halla en el hecho que permite abreviar procedimientos tanto ante autoridades judiciales como administrativas, y al mismo tiempo genera una responsabilidad legal para el declarante en caso de que la declaración jurada resulte ser contraria a la verdad de los hechos que se acrediten posteriormente, equiparando la declaración jurada con un efectivo juramento o promesa de decir la verdad. Este último elemento puede tener consecuencias a nivel penal en los ordenamientos jurídicos que consideran al perjurio (o violación de juramento) como un delito, o en los países que imponen castigos penales o administrativos para quien formula cualquier declaración falsa ante ciertas autoridades. En la mayoría de sistemas jurídicos que la aceptan, la declaración jurada es un elemento determinado solo para algunos supuestos específicamente previstos en la norma jurídica, para evitar una utilización excesiva que eventualmente pueda generar situaciones de abuso de derecho. Una declaración jurada se diferencia de la declaración simple en que esta última genera una responsabilidad menor para el declarante que miente a la autoridad, y porque la declaración simple no suele generar una presunción de veracidad sino solo una formulación de posiciones personales.
rdf:langString
Is éard is mionnscríbhinn ann ná ráiteas nó cáipéis a thugtar faoi mhionn. Go tipiciúil, is é an rud a bhíonn i gceist le mionnscríbhinn ná fianaise a chuireann an finné ar fáil don . Le go mbeadh an mhionnscríbhinn bailí ó thaobh an dlí de, ní mór do Choimisinéir na Mionn a bheith i láthair agus an finné ag tabhairt na fianaise uaidh. Caithfidh an finné an leabhar a thabhairt, is é sin, lámh a chur ar an mBíobla (nó ar an Sean-Tiomna, más Giúdach é), agus focail an mhionna a labhairt i ndiaidh an choimisinéara. Mura ligfidh a chuid barúlacha i leith an chreidimh dó an leabhar a thabhairt, is féidir leis an bhfinné a chuid fianaise a thabhairt gan baint don Bhíobla. Sa chás sin, ní thugtar mionnscríbhinn ar an doiciméad, ach dearbhascadh.
rdf:langString
Negli ordinamenti di common law, l'istituto giuridico dell'affidavit (voce derivante dal verbo latino medievale affidare, alla terza pers. sing. del perfetto indic., col significato di "diede affidamento/fede, giurò, testimoniò sotto giuramento") è un atto o documento giurato, asseverato da un pubblico ufficiale preposto, avente valore di prova in tribunale. Consiste nella dichiarazione scritta, resa volontariamente da un soggetto (detto affiant o deponent) riguardo a fatti giuridici di cui è a personale conoscenza per osservazione o esperienza diretta, confermata da giuramento (oath) o da affermazione solenne (entrambi legalmente vincolanti e con lo scopo di rafforzare la veridicità di quanto dichiarato), emessi innanzi a un’autorità giudiziaria o amministrativa specificamente deputata a riceverli e autenticarli. Questi può essere un notary public (figura diversa dal notaio dei paesi di civil law, il cosiddetto "notaio latino"), un giudice di pace o un commissioner for oaths (letteralmente "commissario per i giuramenti"), che è un soggetto in possesso della patente per l'esercizio della funzione di amministratore dei giuramenti (solitamente, ma non necessariamente, un avvocato solicitor). L'affidavit trova applicazione perlopiù nel processo civile, ma è utilizzabile anche in quello penale. La sua peculiare caratteristica è l'avere efficacia probatoria durante i procedimenti giudiziari; vale cioè come testimonianza giurata dell'affiant/deponent. Questo lo distingue dalla statutory declaration, una dichiarazione legale molto simile all'affidavit, ma non soggetta a giuramento e utilizzata solo in ambiti extragiudiziali. Negli ordinamenti di civil law, funzione analoga a quella dell'affidavit è svolta dall'"atto notorio/di notorietà", detto anche "dichiarazione/attestazione giurata" (per l'ordinamento italiano, vedi l'articolo 47 del D.P.R. 28 dicembre 2000 n. 445).
rdf:langString
Um depoimento ou declaração juramentada (do inglês: affidavit; /ˌæfɪˈdeɪvɪt/; latim medieval, para o qual ele declarou sob juramento) é uma declaração de fato escrita voluntariamente feita por uma testemunha ou declarante sob um juramento ou afirmação, que está autorizada a fazê-lo por lei. Tal declaração é testemunhada quanto à autenticidade da assinatura do declarante por um prestador de juramentos, como um notário público ou um comissário de juramentos. Uma declaração juramentada é um tipo de declaração ou demonstração verificada, ou, em outras palavras, contém uma verificação, o que significa que é feita sob juramento ou penalidade de perjúrio, e isso serve como evidência de sua veracidade e é necessária em processos judiciais.
rdf:langString
Ett affidavit är en skriftlig utsaga i rättslig angelägenhet. Den betraktas som ett vittnesmål och äger rum under ed, ofta inför notarius publicus.
rdf:langString
Афідевіт (Афідавіт) — письмова урочиста заява, письмове свідчення (твердження про факт), дане під присягою. У афідевіті, подібно присязі, вживаються клятвені дієслова, а особу, від якої походить афідевіт, попереджають про відповідальність за надання неправдивих даних (свідчень). Найширше використовується в країнах англо-американської системи права. В Україні тлумачення терміну дається Роз'ясненнями Міністерства юстиції України щодо нотаріального оформлення від імені громадян, підприємств, установ і організацій України документів, призначених для дії за кордоном від 01.02.1998 р.. Варто зауважити, що окрім цих Роз'яснень, в Україні дефініції афідевіту не присвячено жодного офіційного акта.
rdf:langString
Аффидави́т (от лат. affido — «клятвенно удостоверяю»), или аффиде́вит, — в праве Великобритании и США письменное показание или заявление лица, выступающего в роли свидетеля, которое, при невозможности (затруднительности) его личной явки, даётся под присягой и удостоверяется нотариусом или иным уполномоченным должностным лицом. Документ представляется в суд, в ведении которого будет рассмотрение изложенных фактов. В документе указываются данные, которые точно определяют лицо, которое даёт показания, указываются его имя, фамилия и место жительства. Затем излагаются фактические обстоятельства, которым был свидетелем дающий показания без каких-либо дополнительных оценок, заключений и выводов. Последние возможны в том случае, если свидетель не способен ничего сообщить о фактическом положении дела. Лицо, давшее показания, собственноручно подписывает протокол, который затем передаётся уполномоченному судебному должностному лицу, которое также отмечает обстоятельства (кем, где, когда и в чьём присутствии была принесена присяга), при которых был составлен аффидавит, и подкрепляется принесённой в его присутствии присягой. Аффидавит имеет частое использование в морском судопроизводстве, а присяга обычно приносится в присутствии консула.
rdf:langString
宣誓书，香港稱誓章（英語：affidavit），澳門稱陳述或證言（葡萄牙語：depoimento），是指宣誓人在由合法主持人主持的宣誓儀式上自愿作出的事实书面陈述。宣誓人在宣誓書上列出自己所了解的事實。公證人要在場見證宣誓人在此類書面陈述上簽名。誓章是一种经过核实的声明，在司法訴訟時可以作為證據。一旦宣誓人在宣誓書中做出虛假陳述，宣誓人會被檢察機關以偽證罪起訴。
xsd:nonNegativeInteger
10321
