Adoption
http://dbpedia.org/resource/Adoption an entity of type: Thing
L'adopció és el procés mitjançant el qual un individu acull una persona que no és de la seva sang com a fill o filla. L'adopció es pot dur a terme en solitari (família monoparental, d'un sol progenitor) o des d'una parella ja establerta. Els fills adoptius passen a tenir el mateix estatus que si haguessin nascut en aquella família. Es diferencia de l'acollida de menors, en què els fills no formen part oficial de la família, poden conservar vincles amb els pares biològics o el centre de referència, i sol estar limitada en el temps, mentre que l'adopció és per sempre.
rdf:langString
التبني هو عملية يفترض فيها أن شخص ما يعطي الأبوة للآخر، عادة ما يكون هذا الشخص هو الوالد البيولوجي للابن وبذلك، ينقل بشكل دائم جميع الحقوق والمسؤوليات، جنبا إلى جنب وبخلاف الوصاية أو الأنظمة الأخرى المصممة لرعاية الصغار، يُقصد بالتبني إحداث تغيير دائم في الوضع، وهذا يتطلب اعترافًا اجتماعيًا، إما من القانون أو الدين. من الناحية التاريخية، قامت بعض المجتمعات بسن قوانين محددة تحكم التبني؛ حيث حاول آخرون تحقيق التبني من خلال وسائل أقل رسمية، لا سيما عن طريق العقود التي حددت حقوق الميراث ومسؤوليات الوالدين. تميل النظم الحديثة التي نشأت في القرن العشرين إلى أن تكون عملية التبني محكومة شاملة القوانين واللوائح.
rdf:langString
Adoption (lateinisch adoptio) oder Annahme an Kindes statt oder Annahme als Kind bezeichnet die rechtliche Begründung eines Eltern-Kind-Verhältnisses zwischen dem Annehmenden und dem Kind ohne Rücksicht auf die biologische Abstammung. Sowohl leiblich verwandte als auch leiblich nicht verwandte Personen können adoptiert werden; Letztere nehmen rechtlich den Platz einer verwandten Person in einer Adoptivfamilie ein. Die familienrechtlichen Beziehungen zwischen dem adoptierten Kind und seinen Herkunftseltern erlöschen im Regelfall. Bei der Adoption von Volljährigen oder naher Verwandter gelten teilweise abweichende Regelungen.
rdf:langString
Is próiseas é an t-uchtú trína nglacann duine le tuismitheoireacht duine eile, leanbh de ghnáth, ó thuismitheoir nó tuismitheoirí fola nó dlíthiúla an duine sin. Aistríonn uchtuithe dlíthiúla gach ceart agus freagracht, mar aon le cleamhnacht, go buan ón tuismitheoir/i fola nó dlíthiúil/úla.
rdf:langString
( 영화에 대해서는 입양 (영화) 문서를 참고하십시오.) 입양(入養, 영어: adoption)은 혈연 관계와 상관없이 인위적으로 친자 관계를 맺는 것을 말한다. 이러한 행위로 자식의 자격을 얻은 사람을 양자(養子)라고 하며, 양자로 삼은 아이를 입양아(入養兒)라고도 한다. 일상적인 용어로서 입양은 양자를 들이거나 양자로 들어가는 행위를 말하고, 법률적인 용어로서 입양은 양부모가 될 사람과 양자가 될 사람이 양친자 관계를 맺는 신분행위를 말한다. 입양과 대치되는 개념인 파양은 양친자 관계를 해소시키는 행위이다. 파양은 입양아에게 엄청난 정신적 충격을 주는 것으로 알려져 있지만, 국내 제작 드라마 중 유일무이하게 해외 입양 문제를 모티브로 한 KBS 2TV 월화 드라마 '미안하다, 사랑한다(이하 미사)'가 지난 2004년 하반기에 방영되어, 사회적으로 가장 큰 화두가 되고 있는 해외 입양 문제의 심각성을 지적해보면서, 수 많은 시청자들에게 큰 반향을 불러 일으켰다.
rdf:langString
養子縁組（ようしえんぐみ）は、具体的な血縁関係とは無関係に人為的に親子関係を発生させることをいう。英語では "adoption" といい（第2義）、日本語にもこれを音写した外来語「アダプション」「アドプション」がある。 この関係によって設定された親・子を、現代日本語では、それぞれに養親（ようしん）・養子（ようし）という。養子を性別で呼び分ける語は女性にだけあって養女（ようじょ）といい（第2義として）、男性を呼び分ける語は無い。養親子（ようしんし）は、養子縁組によって生じた親子の関係を指し、また、養親と養子の総称でもあって、血縁に基づく親子を指す実親子（じつしんし、じっしんし）と対義語の関係にある。養親にあたる父と母は、それぞれに養父（ようふ）・養母（ようぼ）といい、合わせて養父母（ようふぼ）という。これは祖父母でも同じで、養孫縁組（ようまごえんくみ）・養祖父（ようそふ）・養祖母（ようそぼ）・養祖父母（ようそふぼ）という。また、養子に行った先方の家は、養子先（ようしさき）といい、養家（ようか）、養方（ようかた）ともいう。
rdf:langString
L'adozione è un istituto giuridico che permette a un soggetto detto adottante di trattare ufficialmente un altro soggetto detto adottato come figlio, il quale assume il cognome dell'adottante.
rdf:langString
Adopcja (łac. adoptio), przysposobienie, usynowienie – forma przyjęcia do rodziny osoby obcej, stwarzająca stosunek podobny do pokrewieństwa. Jest to przybranie dziecka (często w wieku dziecięcym) za swoje.
rdf:langString
Adoption innebär att någon tar över föräldraansvaret för ett barn och blir att betrakta som barnets förälder. Inom kultur- och socialantropologin har begreppet en vidare mening och kan gälla grupper av individer eller till och med klaner eller stammar.
rdf:langString
收養，又稱抱養，係指即異姓養子，將他人子女收為自己子女，中國古代又稱為螟蛉子，這是由於古人誤以為蜾蠃把螟蛉的幼蟲收養作己子，實際上牠們是用作給自己幼蟲的食物。小说《封神演义》中的雷震子是一个弃婴，被周文王收为螟蛉子，列为文王的百子之末。 就如一般父母對子女的教養會對子女的將來和福祉造成影響一般，養父母對養子女的教養，也一樣會對養子女的將來和福祉造成影響，雖然不同狀況的養子女，會因其先天因素之故，而出現不同的侵略性和心理健康狀況，但養父母對養子女展現愛與關懷，會減少養子女的未來和福祉出現負面結果的可能。 法律上，收養是通过法定方式，賦予收養者與被收養者，發生與婚生子女具有相同權利義務的一種關係。因此，收養稱為法定血親或擬制血親。
rdf:langString
Osvojení nebo také adopce je jednou z forem náhradní rodinné péče, která si dává za cíl založit takový vztah mezi osvojitelem a osvojencem, jaký je přirozený mezi rodiči a dětmi. Usiluje o vytvoření opravdového, stabilního a harmonického domova pro osvojené dítě. Osvojením lze také chápat přijetí cizí osoby za vlastní, což je vyjádření základního principu osvojení, kterým je nahrazení biologického rodičovství právním.
rdf:langString
Adoption is a process whereby a person assumes the parenting of another, usually a child, from that person's biological or legal parent or parents. Legal adoptions permanently transfer all rights and responsibilities, along with filiation, from the biological parents to the adoptive parents.
rdf:langString
Η υιοθεσία είναι μια διαδικασία κατά την οποία ένα ενήλικο άτομο ή ένα ζευγάρι αναλαμβάνει τη γονική μέριμνα ενός ανήλικου τέκνου, από τον βιολογικό ή νομικό γονέα (ορφανοτροφείο) αυτού του ατόμου και με αυτόν τον τρόπο μεταβιβάζει μόνιμα όλα τα δικαιώματα και τις ευθύνες μαζί με τη συγγένεια από τον βιολογικό γονέα ή γονείς στους θετούς.
rdf:langString
Adopto estas oficiala, laŭleĝa akto, laŭ kiu estiĝas gepatra-gefila interrilato inter gepatroj kaj gefiloj, kiuj ne havas biologian parencecon. Tio estas konata sur la tuta mondo kaj ekzistis jam en la antikvo. En la praaj socioj, kulturoj, la adopto celis plej ofte certigi la vir-branĉan daŭran heredeblecon. La adoptito estis viro kaj gravis ĉefe nur la ĉimonda bonfarto de la adoptanto. La jurajn detalojn de adopto priskribas la landaj leĝoj.
rdf:langString
Adopzioa amatasun edo aitatasun harreman bat ezartzen duen bat da. Normalki haurrekin egiten da, eta legalki adinez txikikoaren eskubide eta ardura guztiak guraso biologikotik guraso legalera igarotzen dira. Adopzioan abizenak ere aldatzen dira. Adopzioak, tutoretzak ez bezala, aldaketa permanentea ezartzen du adoptatuaren eta adoptatzailearen artean eta, horregatik, babes legala eta askotan erlijioasoa behar du martxan jarri ahal izateko.
rdf:langString
En droit de la famille, l'adoption du latin adoptare (étymologiquement : ad optare, « à choisir ») signifie « donner à quelqu'un le rang et les droits de fils ou de fille ». Autrement dit, l'adoption est une institution par laquelle un lien de famille ou de filiation est créé entre l'adopté, généralement un enfant et le ou les adoptants, son/ses nouveaux parents qui ne sont pas ses parents de naissance. L'adopté devient l'enfant de l'adoptant (lien de filiation) et obtient donc des droits et des devoirs moraux et patrimoniaux.
rdf:langString
Jurídicamente, se entiende como adopción o filiación adoptiva el acto jurídico mediante el cual se crea un vínculo de parentesco entre una o dos personas, de tal forma que establece entre ellas una relación de paternidad o de maternidad. Las legislaciones establecen ciertos requisitos mínimos para poder adoptar, entre los cuales son comunes los siguientes: La adopción reviste tres tipos: plena, simple e integrativa.
rdf:langString
Pengangkatan anak atau adopsi adalah proses pengalihan hak asuh suatu anak dari orang tua kandung atau wali yang memiliki hak asuh kepada orang lain yang akan menjadi orang tua ganti bagi si anak. Lebih lengkapnya, suatu perbuatan hukum yang mengalihkan seorang anak dari lingkungan kekuasaan orang tua, wali yang sah, atau orang lain yang bertanggung jawab atas perawatan, pendidikan dan membesarkan anak tersebut, ke dalam lingkungan keluarga orang tua angkat. Anak yang diasuh oleh orang tua ganti disebut anak angkat atau anak adopsi, sedangkan orang tua ganti tersebut disebut orang tua angkat atau orang tua adopsi, yang laki-laki disebut ayah angkat dan yang perempuan disebut ibu angkat.
rdf:langString
Adoptie is de aanname van een persoon als kind. In juridische zin is adoptie de breuk van de familieband tussen biologische ouders en hun kind en tegelijk de vaststelling van een nieuwe, wettelijk geldende familieband tussen adoptieouders en dit kind, met alle rechten en plichten die daarbij horen. Geadopteerden krijgen bijvoorbeeld de achternaam van hun adoptieouders en ook erfrecht, net als biologische kinderen. Adoptie als kinderbeschermingsmaatregel is een recent verschijnsel. In de loop van de twintigste eeuw werd adoptie van minderjarigen in de meeste landen wettelijk geregeld; in België in 1940 en in Nederland als een van de laatste in Europa in 1956.
rdf:langString
Adoção (AO 1945: adopção), no Direito Civil, é o ato jurídico no qual um indivíduo é permanentemente assumido como filho por uma pessoa ou por um casal que não são os pais biológicos do adotado. Quando isto acontece, as responsabilidades e os direitos (como o pátrio poder) dos pais biológicos em relação ao adotado são transferidos integral ou parcialmente para os adotantes.Psicologicamente, é o processo de atribuir o lugar de filho a uma criança/adolescente que não descende da mesma história que o casal, é a possibilidade de integrar à dinâmica familiar uma pessoa que é proveniente de uma outra história de vida. É necessário muito investimento afetivo e grande capacidade de acolhimento.
rdf:langString
Усыновле́ние, удочере́ние — форма семейного воспитания детей, лишённых родительской опеки, с установлением между усыновлённым и усыновителем правовых (личных и имущественных) отношений, существующих между родителями и детьми. По российскому праву усыновление допускается только в отношении несовершеннолетних детей. Усыновление производится судом по заявлению лиц, желающих усыновить ребёнка, в порядке особого производства по правилам гражданского процессуального законодательства. В торжественном и, часто, переносном смысле может использоваться латинизм адо́пция (от лат. adoptio «усыновлять»).
rdf:langString
Усино́влення, або удочері́ння (лат. adoptio; англ. adoption) — виховування в сім'ях прийомних дітей, які залишилися без піклування рідних батьків. Також — адо́пція. В Україні прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 Сімейного Кодексу України. Згідно з сімейним законодавством України усиновлення допускається стосовно неповнолітніх дітей — і тільки (виключно) в їхніх інтересах. При влаштуванні дитини враховуються етнічне походження, релігійна й культурна приналежність, рідна мова, можливість забезпечення наступності у вихованні та освіті. Усиновлення братів та сестер різними особами не допускається, за винятком випадків, коли усиновлення відповідає інтересам дітей. Розголошення таємниці
rdf:langString
rdf:langString
Adoption
rdf:langString
تبني
rdf:langString
Adopció
rdf:langString
Osvojení
rdf:langString
Adoption
rdf:langString
Υιοθεσία
rdf:langString
Adopto
rdf:langString
Adopción
rdf:langString
Adopzio
rdf:langString
Adoption
rdf:langString
Uchtú
rdf:langString
Pengangkatan anak
rdf:langString
Adozione
rdf:langString
입양
rdf:langString
養子縁組
rdf:langString
Adoptie
rdf:langString
Adopcja
rdf:langString
Adoção
rdf:langString
Усыновление
rdf:langString
Adoption
rdf:langString
收養
rdf:langString
Усиновлення
xsd:integer
38534
xsd:integer
1120799736
xsd:date
2016-03-04
rdf:langString
L'adopció és el procés mitjançant el qual un individu acull una persona que no és de la seva sang com a fill o filla. L'adopció es pot dur a terme en solitari (família monoparental, d'un sol progenitor) o des d'una parella ja establerta. Els fills adoptius passen a tenir el mateix estatus que si haguessin nascut en aquella família. Es diferencia de l'acollida de menors, en què els fills no formen part oficial de la família, poden conservar vincles amb els pares biològics o el centre de referència, i sol estar limitada en el temps, mentre que l'adopció és per sempre.
rdf:langString
Osvojení nebo také adopce je jednou z forem náhradní rodinné péče, která si dává za cíl založit takový vztah mezi osvojitelem a osvojencem, jaký je přirozený mezi rodiči a dětmi. Usiluje o vytvoření opravdového, stabilního a harmonického domova pro osvojené dítě. Osvojením lze také chápat přijetí cizí osoby za vlastní, což je vyjádření základního principu osvojení, kterým je nahrazení biologického rodičovství právním. V českém právním řádu o osvojení rozhoduje soud na návrh osvojitele. Vždy se přihlíží k nejlepšímu zájmu dítěte. Osvojením vzniká příbuzenský vztah. Osvojitelé mají rodičovskou odpovědnost. Vzniká jim také povinnost informovat dítě o skutečnosti osvojení, jakmile to uznají za vhodné, nejpozději však do zahájení povinné školní docházky dítěte. Dítě osvojením získá nové příjmení. Pokud s novým příjmením nebude souhlasit, soud může rozhodnout, že osvojenec bude ke svému příjmení připojovat příjmení osvojitele. Na rozdíl od pěstounské péče u osvojení neexistují žádné speciální dávky. Kromě osvojení dítěte upravuje český občanský zákoník také dva typy osvojení zletilého, a to osvojení zletilého, které je obdobou osvojení nezletilého, a osvojení, které není obdobou osvojení nezletilého. Dělicím kritériem je potom okamžik nabytí svéprávnosti. Oproti osvojení nezletilého je osvojení zletilého založeno primárně na vztahu osvojitele a osvojence, a osvojenci není poskytována zvýšená ochrana ze strany státu.
rdf:langString
Η υιοθεσία είναι μια διαδικασία κατά την οποία ένα ενήλικο άτομο ή ένα ζευγάρι αναλαμβάνει τη γονική μέριμνα ενός ανήλικου τέκνου, από τον βιολογικό ή νομικό γονέα (ορφανοτροφείο) αυτού του ατόμου και με αυτόν τον τρόπο μεταβιβάζει μόνιμα όλα τα δικαιώματα και τις ευθύνες μαζί με τη συγγένεια από τον βιολογικό γονέα ή γονείς στους θετούς. Σε αντίθεση με την κηδεμονία, η υιοθεσία έχει σκοπό να επιφέρει μόνιμη αλλαγή του καθεστώτος και ως εκ τούτου απαιτεί την κοινωνική αναγνώριση, είτε με νόμιμη είτε με θρησκευτική κύρωση. Ιστορικά, ορισμένες κοινωνίες έχουν θεσπίσει συγκεκριμένους νόμους που διέπουν την υιοθεσία. Άλλοι μέθοδοι προσπάθησαν να επιτύχουν την υιοθεσία μέσω λιγότερο επίσημων μέσων, ιδίως μέσω συμβάσεων που καθόριζαν τα δικαιώματα κληρονομικής διαδοχής και τις γονικές ευθύνες χωρίς συνοδευτική μεταβίβαση. Τα σύγχρονα συστήματα υιοθεσίας, που προκύπτουν τον 20ό αιώνα, τείνουν να διέπονται από εκτεταμέ καταστατικά και κανονισμούς. Στην περίπτωση που το παιδί διαμένει σε κράτος διαφορετικό από αυτό που διαμένει ο υποψήφιος θετός γονέας και απαιτείται η μετακίνησή του με την ολοκλήρωση της υιοθεσίας η υιοθεσία ονομάζεται «διακρατική». Οι διακρατικές υιοθεσίες καλούνται και «διεθνείς υιοθεσίες» όταν το υποψήφιο θετό παιδί έχει διαφορετική ιθαγένεια από εκείνη του υποψήφιου θετού γονέα.
rdf:langString
التبني هو عملية يفترض فيها أن شخص ما يعطي الأبوة للآخر، عادة ما يكون هذا الشخص هو الوالد البيولوجي للابن وبذلك، ينقل بشكل دائم جميع الحقوق والمسؤوليات، جنبا إلى جنب وبخلاف الوصاية أو الأنظمة الأخرى المصممة لرعاية الصغار، يُقصد بالتبني إحداث تغيير دائم في الوضع، وهذا يتطلب اعترافًا اجتماعيًا، إما من القانون أو الدين. من الناحية التاريخية، قامت بعض المجتمعات بسن قوانين محددة تحكم التبني؛ حيث حاول آخرون تحقيق التبني من خلال وسائل أقل رسمية، لا سيما عن طريق العقود التي حددت حقوق الميراث ومسؤوليات الوالدين. تميل النظم الحديثة التي نشأت في القرن العشرين إلى أن تكون عملية التبني محكومة شاملة القوانين واللوائح.
rdf:langString
Adoption is a process whereby a person assumes the parenting of another, usually a child, from that person's biological or legal parent or parents. Legal adoptions permanently transfer all rights and responsibilities, along with filiation, from the biological parents to the adoptive parents. Unlike guardianship or other systems designed for the care of the young, adoption is intended to effect a permanent change in status and as such requires societal recognition, either through legal or religious sanction. Historically, some societies have enacted specific laws governing adoption, while others used less formal means (notably contracts that specified inheritance rights and parental responsibilities without an accompanying transfer of filiation). Modern systems of adoption, arising in the 20th century, tend to be governed by comprehensive statutes and regulations.
rdf:langString
Adoption (lateinisch adoptio) oder Annahme an Kindes statt oder Annahme als Kind bezeichnet die rechtliche Begründung eines Eltern-Kind-Verhältnisses zwischen dem Annehmenden und dem Kind ohne Rücksicht auf die biologische Abstammung. Sowohl leiblich verwandte als auch leiblich nicht verwandte Personen können adoptiert werden; Letztere nehmen rechtlich den Platz einer verwandten Person in einer Adoptivfamilie ein. Die familienrechtlichen Beziehungen zwischen dem adoptierten Kind und seinen Herkunftseltern erlöschen im Regelfall. Bei der Adoption von Volljährigen oder naher Verwandter gelten teilweise abweichende Regelungen.
rdf:langString
Adopto estas oficiala, laŭleĝa akto, laŭ kiu estiĝas gepatra-gefila interrilato inter gepatroj kaj gefiloj, kiuj ne havas biologian parencecon. Tio estas konata sur la tuta mondo kaj ekzistis jam en la antikvo. En la praaj socioj, kulturoj, la adopto celis plej ofte certigi la vir-branĉan daŭran heredeblecon. La adoptito estis viro kaj gravis ĉefe nur la ĉimonda bonfarto de la adoptanto. La hodiaŭaj juro kaj praktiko servas la bonfarton de la infanoj, tiel la adopto estas parto de la ŝtata junulardefenda programo. La celo estas elformi la gepatran-gefilan kontakton, kies utilecon pruvas multaj sociologiaj kaj psikologiaj esploroj. La adopto gravis unuafoje post la unua mondmilito, kiam aperis multaj orfoj kaj multaj infanoj naskiĝis ekster geedzeco. Kvankam eblas adopti eĉ plenkreskulon, la leĝoj celas antaŭ ĉio la infanojn. Por adopti pli aĝajn infanojn, oni devas akiri eĉ interkonsenton de la junulo (plej ofte pli ol 12 aŭ 14 jaroj). La instanco pri kuratoreco ekzamenas la estontan hejmon, cirkonstancojn, provtempon. La jurajn detalojn de adopto priskribas la landaj leĝoj.
rdf:langString
Jurídicamente, se entiende como adopción o filiación adoptiva el acto jurídico mediante el cual se crea un vínculo de parentesco entre una o dos personas, de tal forma que establece entre ellas una relación de paternidad o de maternidad. Hace mucho tiempo, la adopción se veía como un acto de caridad. Hoy en día, la adopción es una solución para que los menores de edad puedan volver a tener una familia y las parejas o personas solicitantes que quieran tener hijos y no puedan por cualquier motivo puedan vivir y disfrutar la experiencia de la paternidad. Antes de adoptar, tiene que haber un proceso de reflexión, dejar transcurrir un poco de tiempo, pues no es solo una cuestión de cariño. Además, dada la función de protección del menor a que responde, se asumen las obligaciones de cuidar del adoptado. Se procura, en todo momento, el interés superior del menor. Las legislaciones establecen ciertos requisitos mínimos para poder adoptar, entre los cuales son comunes los siguientes:
* Una edad mínima del adoptante que suele superar la de la mayoría de edad y, en ocasiones, una edad máxima.
* Plena capacidad de ejercicio de los derechos civiles.
* No ser tutor en ejercicio del adoptado.
* Tener una diferencia de 17 años de edad entre el tutor y el niño que va a ser adoptado. La adopción reviste tres tipos: plena, simple e integrativa. La adopción plena obtiene los mismos efectos que la filiación por naturaleza, es decir, tiene los mismos derechos que los hijos biológicos y generalmente el adoptante tiene que reunir unos requisitos más exigentes que en la adopción simple, donde no existe sustitución automática de apellidos ni el hijo adoptado ocupa un lugar similar en el orden de sucesión testamentaria con los hijos naturales. A diferencia de la que tiene como objetivo reconocer legalmente un núcleo familiar ya consolidado entre el niño o adolescente y el conviviente o cónyuge de su progenitor de origen, es decir del padre biológico o de la madre biológica.[cita requerida] Esta división encuentra sus orígenes en la adopción romana. En el imperio Romano, existían la adrogatio y la adoptio. La última a su vez se subdividía en adoptio plena y minus plena, en la plena se daba la cesión de la patria potestad mientras que en la se formaba un vínculo entre adoptante y adoptado que podía (pues no era forzoso) generar derechos de sucesión.
rdf:langString
Adopzioa amatasun edo aitatasun harreman bat ezartzen duen bat da. Normalki haurrekin egiten da, eta legalki adinez txikikoaren eskubide eta ardura guztiak guraso biologikotik guraso legalera igarotzen dira. Adopzioan abizenak ere aldatzen dira. Adopzioak, tutoretzak ez bezala, aldaketa permanentea ezartzen du adoptatuaren eta adoptatzailearen artean eta, horregatik, babes legala eta askotan erlijioasoa behar du martxan jarri ahal izateko. Historikoki modu ezberdinak egon dira adopzioak egin ahal izateko. Gizarte batzuetan lege bereziak egin dira hau arautzeko, eta beste batzuetan modu ez-formalean egin da, kontratuen bidez. XX. mendean orokortua da lege-sistema bat egotea adopzioa erregulatu ahal izateko. Adopzioari lotutako erakundeak umezurztegiak dira, non guraso legalik ez duten umeak egon ohi diren norbaitek bere adopzioa egiten duen arte. Ameriketako Estatu Batuetan adopzioa nahiko hedatua dago, eta jaiotzen diren umeek %3a inguru adopzioan hartzen dira.
rdf:langString
En droit de la famille, l'adoption du latin adoptare (étymologiquement : ad optare, « à choisir ») signifie « donner à quelqu'un le rang et les droits de fils ou de fille ». Autrement dit, l'adoption est une institution par laquelle un lien de famille ou de filiation est créé entre l'adopté, généralement un enfant et le ou les adoptants, son/ses nouveaux parents qui ne sont pas ses parents de naissance. L'adopté devient l'enfant de l'adoptant (lien de filiation) et obtient donc des droits et des devoirs moraux et patrimoniaux. L'adoption peut avoir pour but de pourvoir aux besoins d'un enfant par l'établissement d'une filiation alors qu'il en est dépourvu car il est orphelin. L'adoption peut aussi permettre à une personne, l'adoptant de transmettre son héritage car elle n'a pas d'enfant ou alors si les deux parents sont du même sexe, ils ont le droit d'adopter. Il peut aussi être question de la volonté de créer une famille. L'adopté peut être un enfant mineur ou un majeur, un orphelin, l'enfant de son conjoint, ou un enfant abandonné volontairement ou retiré à ses parents par l’État (protection de l'enfance) ou illégalement par une personne (trafic d'enfants). L'adoptant est une personne seule ou un couple de sexe différent ou de même sexe (adoption homoparentale), un étranger ou le conjoint du parent de l'enfant. Selon le droit local, l'adoption peut être dite simple, plénière, confidentielle ou ouverte voire internationale si l'adopté ne provient pas du même pays que l'adoptant. À signaler, le droit musulman qui ne reconnait pas l'adoption mais permet une autre procédure : la kafala. Le droit positif peut faire coexister ces différents systèmes, ou n'en reconnaitre que certains. La procédure d'adoption consiste généralement en une procédure préalable d'abandon ou d'adoptabilité de l'enfant suivie d'une procédure d'agrément à l'adoption et à l'enregistrement de celle-ci dans l'état civil.
rdf:langString
Is próiseas é an t-uchtú trína nglacann duine le tuismitheoireacht duine eile, leanbh de ghnáth, ó thuismitheoir nó tuismitheoirí fola nó dlíthiúla an duine sin. Aistríonn uchtuithe dlíthiúla gach ceart agus freagracht, mar aon le cleamhnacht, go buan ón tuismitheoir/i fola nó dlíthiúil/úla.
rdf:langString
Pengangkatan anak atau adopsi adalah proses pengalihan hak asuh suatu anak dari orang tua kandung atau wali yang memiliki hak asuh kepada orang lain yang akan menjadi orang tua ganti bagi si anak. Lebih lengkapnya, suatu perbuatan hukum yang mengalihkan seorang anak dari lingkungan kekuasaan orang tua, wali yang sah, atau orang lain yang bertanggung jawab atas perawatan, pendidikan dan membesarkan anak tersebut, ke dalam lingkungan keluarga orang tua angkat. Anak yang diasuh oleh orang tua ganti disebut anak angkat atau anak adopsi, sedangkan orang tua ganti tersebut disebut orang tua angkat atau orang tua adopsi, yang laki-laki disebut ayah angkat dan yang perempuan disebut ibu angkat. Anak angkat berbeda dengan anak asuh (anak terlantar yang dipelihara oleh lembaga atau instansi tertentu, tetapi tetap tinggal bersama orang tua kandung) atau anak tiri (anak bawaan istri/suami hasil pernikahannya dengan pasangan si istri/suami sebelumnya).
rdf:langString
( 영화에 대해서는 입양 (영화) 문서를 참고하십시오.) 입양(入養, 영어: adoption)은 혈연 관계와 상관없이 인위적으로 친자 관계를 맺는 것을 말한다. 이러한 행위로 자식의 자격을 얻은 사람을 양자(養子)라고 하며, 양자로 삼은 아이를 입양아(入養兒)라고도 한다. 일상적인 용어로서 입양은 양자를 들이거나 양자로 들어가는 행위를 말하고, 법률적인 용어로서 입양은 양부모가 될 사람과 양자가 될 사람이 양친자 관계를 맺는 신분행위를 말한다. 입양과 대치되는 개념인 파양은 양친자 관계를 해소시키는 행위이다. 파양은 입양아에게 엄청난 정신적 충격을 주는 것으로 알려져 있지만, 국내 제작 드라마 중 유일무이하게 해외 입양 문제를 모티브로 한 KBS 2TV 월화 드라마 '미안하다, 사랑한다(이하 미사)'가 지난 2004년 하반기에 방영되어, 사회적으로 가장 큰 화두가 되고 있는 해외 입양 문제의 심각성을 지적해보면서, 수 많은 시청자들에게 큰 반향을 불러 일으켰다.
rdf:langString
養子縁組（ようしえんぐみ）は、具体的な血縁関係とは無関係に人為的に親子関係を発生させることをいう。英語では "adoption" といい（第2義）、日本語にもこれを音写した外来語「アダプション」「アドプション」がある。 この関係によって設定された親・子を、現代日本語では、それぞれに養親（ようしん）・養子（ようし）という。養子を性別で呼び分ける語は女性にだけあって養女（ようじょ）といい（第2義として）、男性を呼び分ける語は無い。養親子（ようしんし）は、養子縁組によって生じた親子の関係を指し、また、養親と養子の総称でもあって、血縁に基づく親子を指す実親子（じつしんし、じっしんし）と対義語の関係にある。養親にあたる父と母は、それぞれに養父（ようふ）・養母（ようぼ）といい、合わせて養父母（ようふぼ）という。これは祖父母でも同じで、養孫縁組（ようまごえんくみ）・養祖父（ようそふ）・養祖母（ようそぼ）・養祖父母（ようそふぼ）という。また、養子に行った先方の家は、養子先（ようしさき）といい、養家（ようか）、養方（ようかた）ともいう。
rdf:langString
L'adozione è un istituto giuridico che permette a un soggetto detto adottante di trattare ufficialmente un altro soggetto detto adottato come figlio, il quale assume il cognome dell'adottante.
rdf:langString
Adopcja (łac. adoptio), przysposobienie, usynowienie – forma przyjęcia do rodziny osoby obcej, stwarzająca stosunek podobny do pokrewieństwa. Jest to przybranie dziecka (często w wieku dziecięcym) za swoje.
rdf:langString
Adoptie is de aanname van een persoon als kind. In juridische zin is adoptie de breuk van de familieband tussen biologische ouders en hun kind en tegelijk de vaststelling van een nieuwe, wettelijk geldende familieband tussen adoptieouders en dit kind, met alle rechten en plichten die daarbij horen. Geadopteerden krijgen bijvoorbeeld de achternaam van hun adoptieouders en ook erfrecht, net als biologische kinderen. Adoptie als kinderbeschermingsmaatregel is een recent verschijnsel. In de loop van de twintigste eeuw werd adoptie van minderjarigen in de meeste landen wettelijk geregeld; in België in 1940 en in Nederland als een van de laatste in Europa in 1956. Uit onderzoek blijkt dat adoptie voor kinderen veel beter is dan opgroeien in een kindertehuis of bij een moeder die serieus abortus overwoog. Ze halen achterstanden snel in als ze worden opgenomen in een gezin en adoptie is voor deze kinderen daarom een succesvolle pedagogische interventie. Geadopteerden hebben geen lager zelfbeeld ten opzichte van niet-geadopteerde leeftijdgenoten. Problemen met affectieve relaties en psychische problemen op latere leeftijd komen wel relatief vaak voor. Die hebben te maken met de afstand door de moeder, de moeilijke start van het leven van veel geadopteerden (waardoor hechtingsproblemen zijn ontstaan of problemen door ondervoeding, of alcohol- of drugsgebruik tijdens de zwangerschap), racisme, en de kloof tussen de culturele achtergrond van de geadopteerde en de cultuur van zijn of haar adoptieouders. Moeders die hun kind (moesten) afstaan voor adoptie beschrijven heftige gevoelens van verlies, onmacht, depressies, onzekerheid en een lage zelfwaardering. In 2004 werden ruim 45.000 kinderen interlandelijk geadopteerd; de meeste van ontwikkelingslanden naar Europa en de Verenigde Staten. In 2007 was dit aantal gedaald naar ruim 37.000 en de schatting voor 2011 is 25.000. Mogelijk honderden daarvan waren illegaal verhandeld. Interlandelijke adoptie stuit mede daarom op maatschappelijke weerstand.
rdf:langString
Adoption innebär att någon tar över föräldraansvaret för ett barn och blir att betrakta som barnets förälder. Inom kultur- och socialantropologin har begreppet en vidare mening och kan gälla grupper av individer eller till och med klaner eller stammar.
rdf:langString
Усино́влення, або удочері́ння (лат. adoptio; англ. adoption) — виховування в сім'ях прийомних дітей, які залишилися без піклування рідних батьків. Також — адо́пція. В Україні прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 Сімейного Кодексу України. Згідно з сімейним законодавством України усиновлення допускається стосовно неповнолітніх дітей — і тільки (виключно) в їхніх інтересах. При влаштуванні дитини враховуються етнічне походження, релігійна й культурна приналежність, рідна мова, можливість забезпечення наступності у вихованні та освіті. Усиновлення братів та сестер різними особами не допускається, за винятком випадків, коли усиновлення відповідає інтересам дітей. Розголошення таємниці усиновлення (удочеріння) всупереч волі усиновлювача є злочином.
rdf:langString
Усыновле́ние, удочере́ние — форма семейного воспитания детей, лишённых родительской опеки, с установлением между усыновлённым и усыновителем правовых (личных и имущественных) отношений, существующих между родителями и детьми. По российскому праву усыновление допускается только в отношении несовершеннолетних детей. Усыновление производится судом по заявлению лиц, желающих усыновить ребёнка, в порядке особого производства по правилам гражданского процессуального законодательства. Усыновление (удочерение) в России регламентировано Семейным кодексом Российской Федерации. В соответствии с п. 4 ст. 124 СК РФ усыновление детей, являющимися гражданами Российской Федерации иностранными гражданами возможно только по истечении двенадцати месяцев со дня поступления сведений о таких детях в Государственный банк данных о детях. 10 января 2019 года стало известно, что Минпросвещения ужесточает правила усыновления и опеки. В случае принятия закон вступит в силу 1 января 2021 года, наложит запрет на усыновление более одного ребёнка в год и введёт обязательное психологическое обследование всех совершеннолетних членов приёмных семей. При этом по решению Конституционного суда будет снят жёсткий запрет на усыновление детей ВИЧ-инфицированными. В торжественном и, часто, переносном смысле может использоваться латинизм адо́пция (от лат. adoptio «усыновлять»).
rdf:langString
Adoção (AO 1945: adopção), no Direito Civil, é o ato jurídico no qual um indivíduo é permanentemente assumido como filho por uma pessoa ou por um casal que não são os pais biológicos do adotado. Quando isto acontece, as responsabilidades e os direitos (como o pátrio poder) dos pais biológicos em relação ao adotado são transferidos integral ou parcialmente para os adotantes.Psicologicamente, é o processo de atribuir o lugar de filho a uma criança/adolescente que não descende da mesma história que o casal, é a possibilidade de integrar à dinâmica familiar uma pessoa que é proveniente de uma outra história de vida. É necessário muito investimento afetivo e grande capacidade de acolhimento. Na grande maioria dos países, o filho adotado possui os mesmos direitos de um filho biológico. No Brasil não há possibilidade de adoção restrita: uma vez que a criança ou adolescente foi adotado, ela tem os mesmos direitos que um filho biológico.
rdf:langString
收養，又稱抱養，係指即異姓養子，將他人子女收為自己子女，中國古代又稱為螟蛉子，這是由於古人誤以為蜾蠃把螟蛉的幼蟲收養作己子，實際上牠們是用作給自己幼蟲的食物。小说《封神演义》中的雷震子是一个弃婴，被周文王收为螟蛉子，列为文王的百子之末。 就如一般父母對子女的教養會對子女的將來和福祉造成影響一般，養父母對養子女的教養，也一樣會對養子女的將來和福祉造成影響，雖然不同狀況的養子女，會因其先天因素之故，而出現不同的侵略性和心理健康狀況，但養父母對養子女展現愛與關懷，會減少養子女的未來和福祉出現負面結果的可能。 法律上，收養是通过法定方式，賦予收養者與被收養者，發生與婚生子女具有相同權利義務的一種關係。因此，收養稱為法定血親或擬制血親。
xsd:nonNegativeInteger
126871
