Adaptive expectations
http://dbpedia.org/resource/Adaptive_expectations
Adaptivní očekávání jsou v ekonomii očekávání toho, co se stane v budoucnosti, na základě minulých zkušeností. Například pokud byla v minulosti vyšší než očekávaná inflace, lidé to promítnou do svých budoucích očekávání.
rdf:langString
Als adaptive Erwartungen bezeichnet man in der Volkswirtschaftslehre Erwartungen, die aus Vergangenheitswerten gebildet werden. Sie sind Ergebnis eines Lernverhaltens, bei dem Individuen ihre früheren Erwartungen mit der Realität vergleichen und entsprechend anpassen. Diese Situation kann auftreten, wenn die Zeit zur Herstellung einer Ware lang ist, wie dies bei vielen landwirtschaftlichen Erzeugnissen der Fall ist.
rdf:langString
Igurikimen moldatzaileak iraganean ekonomiak izan duen bilakaeran oinarrituta enpresa eta familiek egiten dituzten plangintza multzoa eta plangintza hori erabakitzeko baliatutako irizpideak dira. Maiz, iraganean izandako inflazio-tasan oinarrtizen dira: pertsona batek etorkizunean etxebizitza bat asko garestituko dela pentsatzen badu, orain erosteko asmoa azalduko du.
rdf:langString
Las expectativas adaptativas es un término utilizado en economía para explicar la formación de las expectativas por parte de los individuos y las empresas. Se dice que los individuos tienen expectativas adaptativas cuando basan sus expectativas de lo que sucederá en el futuro teniendo en cuenta lo que ha ocurrido en el pasado. Por ejemplo, si la inflación ha sido alta en el pasado, los ciudadanos podría esperar que sea alta en el futuro.
rdf:langString
적응적 기대(適應的 期待, Adaptive expectation)과거의 자료를 바탕으로 예상오차를 조금씩 수정하여 미래를 예측하는 것이다. 예를 들어 작년 인플레이션을 통해 올해를 추정해보는 것이 이에 해당된다. 1960년대 통화주의학파는 경제주체들이 적응적 기대를 한다고 주장하였으며, 이는 1930년대 이전 고전학파가 주장한 합리적 기대와 상응되는 개념이다. 간단히 말해, 미래에 대한 기대는 과거의 정보들로부터 도출(환원)될 수 있다는 것이 이 이론의 핵심이다.
rdf:langString
适应性预期（英文：Adaptive expectations），一個经济学的假說，指人们在对未来会发生的预期是基于过去（历史）的。例如，如果过去的通货膨胀是高的，那么人们就会预期它在将来仍然会高。另外的一个有关如何预期的理论是理性预期。虽然许多宏观经济学家视理性预期为1970年代和1980年代的革命性的改进，但是仍然有一些批评主义者认为应该鼓励回到适应性预期模型。
rdf:langString
في الاقتصاد، التوقع التكيفي (بالإنجليزية: Adaptive expectations)، هي عملية افتراضية يقوم من خلالها الناس باختيار توقعاتهم حول ما سيحدث في المستقبل على أساس ما حدث في الماضي. بمعنى اختيار توقعات مستقبلية بناءً على استقراء أحداث من الماضي القريب. فعلى سبيل المثال، إذا كان التضخم أعلى مما كان متوقعاً في الماضي، فإن الناس سينقحون التوقعات للمستقبل. ومثالاً على ذلك، إذا كان هو معدل التضخم في العام المُقبل و هو معدل التضخم العام الماضي و هو معدل التضخم الفعلي لهذا العام، فإن المسألة ستكون على النحو التالي: حيث أن يساوي التضخم الفعلي و هي السنوات في الماضي.
rdf:langString
In economics, adaptive expectations is a hypothesized process by which people form their expectations about what will happen in the future based on what has happened in the past. For example, if people want to create an expectation of the inflation rate in the future, they can refer to past inflation rates to infer some consistencies and could derive a more accurate expectation the more years they consider. The theory of adaptive expectations can be applied to all previous periods so that current inflationary expectations equal:
rdf:langString
Le aspettative adattive sono un metodo di formazione delle opinioni concernenti un evento futuro. Gli individui hanno delle opinioni sui valori futuri delle principali variabili economiche (per esempio il tasso di inflazione o il prezzo del grano). Queste aspettative esercitano un ruolo importante sui fenomeni economici. La formazione di queste aspettative è sovente il risultato di esperienze e di errori passati.
rdf:langString
Les anticipations adaptatives sont un modèle de formation des opinions concernant un événement futur. Les individus ont des opinions plus ou moins élaborées sur les valeurs futures des variables économiques (par exemple le taux d’inflation ou le prix du blé). Ces anticipations jouent un rôle important dans les phénomènes économiques. Par ailleurs, la formation des anticipations suit souvent un processus d’apprentissage qui peut durer un certain temps.
rdf:langString
In de economie betekenen adaptieve verwachtingen dat mensen hun verwachtingen over wat er in de toekomst zal gebeuren vormen op basis van wat er in het verleden is gebeurd. Als de inflatie bijvoorbeeld hoger is dan in het verleden werd verwacht, zullen de mensen hun toekomstige inflatieverwachtingen bijstellen. Een simpele versie van adaptieve verwachtingen wordt in de onderstaande vergelijking weergegeven. is hier de op dit moment verwachte inflatie voor volgend jaar, is de inflatie, die vorig jaar voor het huidige jaar werd verwacht, en is de dit jaar daadwerkelijk gerealiseerde inflatie:
rdf:langString
W ekonomii hipoteza adaptacyjnych oczekiwań – jedna z hipotez formułowania oczekiwań dotyczących przyszłych wartości takich jak inflacja. Została zaproponowana na początku XX wieku przez amerykańskiego ekonomistę Irvinga Fishera, jednak największą popularność zdobyła w latach 50., gdy stała się jednym z podstawowych narzędzi służących analizie hiperinflacji. Zgodnie z hipotezą oczekiwań adaptacyjnych, przyszłą wartość wskaźnika ekonomicznego można przewidzieć na podstawie jego przeszłych wartości oraz wartości błędów popełnionych podczas przewidywania tej samej zmiennej w przeszłości.
rdf:langString
Na economia, expectativas adaptativas significa que as pessoas formam suas expectativas sobre o que irá acontecer no futuro com base no que aconteceu no passado, ou seja, se utilizam do método indutivo para tomar suas decisões econômicas. Por exemplo, se a inflação esteve mais alta do que o esperado no passado, as pessoas iriam reconsiderar suas expectativas para o futuro. A teoria de expectativas adaptativas pode ser aplicada para todos os períodos anteriores, de modo que a expectativa inflacionária atual é igual a:
rdf:langString
Теория адаптивных ожиданий (англ. adaptive expectations theory) — концепция макроэкономики, описывающая процесс формирования ожиданий относительно экономических показателей. Адаптивные ожидания образуются на основе наблюдения данных показателей в прошлом. Например, факт систематической недооценки уровня инфляции в прошлом влияет на оценку инфляции в будущем. Из сказанного выше можно сделать следующие выводы: Концепция адаптивных ожиданий вводит различия между «краткосрочной» и «долгосрочной» кривой Филлипса: когда действительный уровень инфляции выше, чем ожидаемый, уровень безработицы упадет.
rdf:langString
Адапт́ивні сподівáння — в економіці підхід, згідно з яким люди формують свої очікування того, що станеться в майбутньому, на підставі того, що відбулося в минулому. Наприклад, якщо в минулому інфляція була вищою від очікуваної, люди переглянуть свої оцінки на майбутнє. Найпростіша версія адаптивних сподівань виражається наступним рівнянням, де — це теперішня оцінка інфляції наступного року; — торішня оцінка інфляції цього року; і — справжня цьогорічна інфляція: В теорії адаптивних сподівань можуть застосовуватися всі попередні періоди, так що поточні очікування інфляції дорівнюють:
rdf:langString
rdf:langString
توقع تكيفي
rdf:langString
Adaptivní očekávání
rdf:langString
Adaptive Erwartungen
rdf:langString
Adaptive expectations
rdf:langString
Igurikimen moldatzaile
rdf:langString
Expectativas adaptativas
rdf:langString
Anticipation adaptative
rdf:langString
Aspettative adattive
rdf:langString
적응적 기대
rdf:langString
Adaptieve verwachtingen
rdf:langString
Hipoteza adaptacyjnych oczekiwań
rdf:langString
Expectativas adaptativas
rdf:langString
Теория адаптивных ожиданий
rdf:langString
适应性预期
rdf:langString
Адаптивні сподівання
xsd:integer
3205
xsd:integer
1120578312
rdf:langString
Adaptivní očekávání jsou v ekonomii očekávání toho, co se stane v budoucnosti, na základě minulých zkušeností. Například pokud byla v minulosti vyšší než očekávaná inflace, lidé to promítnou do svých budoucích očekávání.
rdf:langString
في الاقتصاد، التوقع التكيفي (بالإنجليزية: Adaptive expectations)، هي عملية افتراضية يقوم من خلالها الناس باختيار توقعاتهم حول ما سيحدث في المستقبل على أساس ما حدث في الماضي. بمعنى اختيار توقعات مستقبلية بناءً على استقراء أحداث من الماضي القريب. فعلى سبيل المثال، إذا كان التضخم أعلى مما كان متوقعاً في الماضي، فإن الناس سينقحون التوقعات للمستقبل. ومثالاً على ذلك، إذا كان هو معدل التضخم في العام المُقبل و هو معدل التضخم العام الماضي و هو معدل التضخم الفعلي لهذا العام، فإن المسألة ستكون على النحو التالي: يكون ما بين 1 و0، وهذا يعني أن التوقعات الحالية للتضخم في المستقبل تعكس التوقعات السابقة، حيث يتم رفع التوقعات الحالية (أو خفضها) وفقاً للفجوة بين التضخم الفعلي والتوقعات السابقة. ويمكن تطبيق نظرية التوقعات التكيفية على جميع الفترات السابقة بحيث تساوي التوقعات التضخمية الحالية: حيث أن يساوي التضخم الفعلي و هي السنوات في الماضي. كانت التوقعات التكيفية مفيدة في منحنى فيليبس الذي حدده ميلتون فريدمان. بالنسبة لفريدمان، يشكل العمال توقعات تكيفية، لذلك يمكن للحكومة أن تفاجئهم بسهولة من خلال تغييرات غير متوقعة في السياسة النقدية. وبما أن الوكلاء محاصرين بسبب الوهم النقدي، فإنهم غير قادرين على إدراك انفجار الأسعار والأجور بشكل صحيح، لذلك بالنسبة لفريدمان، يمكن دائما تخفيض البطالة من خلال التوسعات النقدية. والنتيجة هي ارتفاع مستوى التضخم إذا اختارت الحكومة إصلاح البطالة بمعدل منخفض لفترة طويلة من الزمن.
rdf:langString
Als adaptive Erwartungen bezeichnet man in der Volkswirtschaftslehre Erwartungen, die aus Vergangenheitswerten gebildet werden. Sie sind Ergebnis eines Lernverhaltens, bei dem Individuen ihre früheren Erwartungen mit der Realität vergleichen und entsprechend anpassen. Diese Situation kann auftreten, wenn die Zeit zur Herstellung einer Ware lang ist, wie dies bei vielen landwirtschaftlichen Erzeugnissen der Fall ist.
rdf:langString
In economics, adaptive expectations is a hypothesized process by which people form their expectations about what will happen in the future based on what has happened in the past. For example, if people want to create an expectation of the inflation rate in the future, they can refer to past inflation rates to infer some consistencies and could derive a more accurate expectation the more years they consider. One simple version of adaptive expectations is stated in the following equation, where is the next year's rate of inflation that is currently expected; is this year's rate of inflation that was expected last year; and is this year's actual rate of inflation: where is between 0 and 1. This says that current expectations of future inflation reflect past expectations and an "error-adjustment" term, in which current expectations are raised (or lowered) according to the gap between actual inflation and previous expectations. The error-adjustment term, also called partial adjustment, allows for variations in inflation rates over the previous years, especially years that have abnormally high or low rates. The above term is the partial adjustment error term, this term allows for variances that occur between actual values and expected values. The importance of considering the error prevents over and under expecting values of in the above example inflation rates. The adjustment means that the expectation can tend toward the direction of the future expected value that would be closer to the actual value, this allows a prediction to be made and consideration to be added or removed so as to be accurate of the future expectation. This consideration or error term is what allows the predicted value to be adaptable, thus creating an equation that is adaptive of the expectation being inferred. The theory of adaptive expectations can be applied to all previous periods so that current inflationary expectations equal: where equals actual inflation years in the past. The adding of a time series portion to the expectation equations accounts for multiple previous years and their respective rates in forecasting like the above example of the future inflation rate. Thus, current expected inflation reflects a weighted average of all past inflation rates, where the weights get smaller and smaller as we move further in to the past. The initial previous year has the highest weighting and the subsequent years take lesser weighting the further back the equation accounts for. When an agent makes a forecasting error (as in incorrectly recording a value or mistyping), the stochastic shock will cause the agent to incorrectly forecast the price expectation level again even if the price level experiences no further shocks, since the previous expectations only ever incorporates part of their errors. The backward nature of expectation formulation and the resultant systematic errors made by agents (see cobweb model) had become unsatisfactory to economists such as John Muth, who was pivotal in the development of an alternative model of how expectations are formed, called rational expectations. The use of rational expectations have largely replaced adaptive expectations in macroeconomic theory since its assumptions rely on an optimal expectations approach which is consistent with economic theory. However, it must be stressed that confronting adaptive expectations and rational expectations aren't necessarily justified by either use, in other words, there are situations in which following the adaptive scheme is a rational response. The first use adaptive expectations hypothesis was to describe agent behavior in The Purchasing Power of Money by Irving Fisher (1911), then later used to describe models such as hyperinflation by Philip Cagan (1956). Adaptive expectations were instrumental in the consumption function (1957) and Phillips curve outlined by Milton Friedman. Friedman suggests that workers form adaptive expectations of the inflation rate, the government can easily surprise them through unexpected monetary policy changes. As agents are trapped by the money illusion, they are unable to correctly perceive price and wage dynamics, so based on Friedman's theory, unemployment can always be reduced through monetary expansions. If the government chooses to fix a low unemployment rate the result is an increasing level of inflation for an extended period of time. However, in this framework, it is clear why and how adaptive expectations are problematic. Agents are arbitrarily supposed to ignore sources of information which, otherwise, would affect their expectations. For example, government announcements are such sources. Agents are expected to modify their expectations and break with the former trends when changes in economic policy necessitate it. This is the reason why the theory of adaptive expectations is often regarded as a deviation from the rational tradition of economics.
rdf:langString
Igurikimen moldatzaileak iraganean ekonomiak izan duen bilakaeran oinarrituta enpresa eta familiek egiten dituzten plangintza multzoa eta plangintza hori erabakitzeko baliatutako irizpideak dira. Maiz, iraganean izandako inflazio-tasan oinarrtizen dira: pertsona batek etorkizunean etxebizitza bat asko garestituko dela pentsatzen badu, orain erosteko asmoa azalduko du.
rdf:langString
Las expectativas adaptativas es un término utilizado en economía para explicar la formación de las expectativas por parte de los individuos y las empresas. Se dice que los individuos tienen expectativas adaptativas cuando basan sus expectativas de lo que sucederá en el futuro teniendo en cuenta lo que ha ocurrido en el pasado. Por ejemplo, si la inflación ha sido alta en el pasado, los ciudadanos podría esperar que sea alta en el futuro.
rdf:langString
Les anticipations adaptatives sont un modèle de formation des opinions concernant un événement futur. Les individus ont des opinions plus ou moins élaborées sur les valeurs futures des variables économiques (par exemple le taux d’inflation ou le prix du blé). Ces anticipations jouent un rôle important dans les phénomènes économiques. Par ailleurs, la formation des anticipations suit souvent un processus d’apprentissage qui peut durer un certain temps. L’anticipation statique est le cas le plus simple. On suppose qu’on retrouve dans le futur la même valeur qu’aujourd’hui (même taux d’inflation par exemple).Un modèle plus général est celui des anticipations adaptatives.
rdf:langString
Le aspettative adattive sono un metodo di formazione delle opinioni concernenti un evento futuro. Gli individui hanno delle opinioni sui valori futuri delle principali variabili economiche (per esempio il tasso di inflazione o il prezzo del grano). Queste aspettative esercitano un ruolo importante sui fenomeni economici. La formazione di queste aspettative è sovente il risultato di esperienze e di errori passati. Il caso più semplice è l’anticipazione statica. Si suppone che nel futuro si ritrova il medesimo valore di oggi (medesimo tasso di inflazione per esempio). Un modello più generale è quello delle aspettative adattive.
rdf:langString
In de economie betekenen adaptieve verwachtingen dat mensen hun verwachtingen over wat er in de toekomst zal gebeuren vormen op basis van wat er in het verleden is gebeurd. Als de inflatie bijvoorbeeld hoger is dan in het verleden werd verwacht, zullen de mensen hun toekomstige inflatieverwachtingen bijstellen. Een simpele versie van adaptieve verwachtingen wordt in de onderstaande vergelijking weergegeven. is hier de op dit moment verwachte inflatie voor volgend jaar, is de inflatie, die vorig jaar voor het huidige jaar werd verwacht, en is de dit jaar daadwerkelijk gerealiseerde inflatie: waar tussen 0 en 1 ligt. Bovenstaande vergelijking laat zien dat de huidige verwachtingen zowel verwachtingen uit het verleden weerspiegelingen als een "fout-correctie"-term, waarin de huidige verwachtingen worden verhoogd (of verlaagd), naargelang de omvang van de kloof tussen de werkelijke inflatie en eerdere verwachtingen groter (of kleiner) wordt. Deze "fout-correctie"-term wordt ook wel "gedeeltelijke aanpassing" genoemd. De theorie van de adaptieve verwachtingen kan worden toegepast op alle voorgaande perioden, zodat de huidige inflatieverwachtingen gelijk zijn aan: waar gelijk is aan de werkelijke inflatie jaren geleden. De huidige verwachte inflatie weerspiegelt dus een gewogen gemiddelde van alle vroegere inflatie, waarbij de gewichten kleiner en kleiner worden naargelang we verder in het verleden raken. Wanneer er, als gevolg van een , door de economische agenten eenmaal een voorspellingsfout is gemaakt, zullen de economische agenten niet in staat zijn het prijsniveau juist te voorspellen, zelfs als zich geen verdere schokken in het prijsniveau voordoen, dit omdat de agenten altijd slechts een deel van hun voorspelfouten in hun bijgestelde adaptieve verwachting incorporeren. De terugkijkende aard van het formuleren van de verwachting formulering en de daaruit voortvloeiende door de agenten gemaakt systematische (zie spinnenwebtheorema) was onbevredigend voor economen, zoals John Muth, die een cruciale rol speelde in een alternatieve formulering van hoe verwachtingen worden gevormd, de theorie van de rationele verwachtingen. Deze theorie heeft de theorie van de adaptieve verwachtingen in de macro-economische grotendeels verdrongen, aangezien de aanname van optimaliteit in de theorie van de rationele verwachtingen consistent is met de neoklassieke theorie.
rdf:langString
적응적 기대(適應的 期待, Adaptive expectation)과거의 자료를 바탕으로 예상오차를 조금씩 수정하여 미래를 예측하는 것이다. 예를 들어 작년 인플레이션을 통해 올해를 추정해보는 것이 이에 해당된다. 1960년대 통화주의학파는 경제주체들이 적응적 기대를 한다고 주장하였으며, 이는 1930년대 이전 고전학파가 주장한 합리적 기대와 상응되는 개념이다. 간단히 말해, 미래에 대한 기대는 과거의 정보들로부터 도출(환원)될 수 있다는 것이 이 이론의 핵심이다.
rdf:langString
W ekonomii hipoteza adaptacyjnych oczekiwań – jedna z hipotez formułowania oczekiwań dotyczących przyszłych wartości takich jak inflacja. Została zaproponowana na początku XX wieku przez amerykańskiego ekonomistę Irvinga Fishera, jednak największą popularność zdobyła w latach 50., gdy stała się jednym z podstawowych narzędzi służących analizie hiperinflacji. Zgodnie z hipotezą oczekiwań adaptacyjnych, przyszłą wartość wskaźnika ekonomicznego można przewidzieć na podstawie jego przeszłych wartości oraz wartości błędów popełnionych podczas przewidywania tej samej zmiennej w przeszłości. W przypadku gdy przewidywany wskaźnik charakteryzuje się dużą zmiennością lub na przykład systematycznie rośnie, przewidywania dokonane z zastosowaniem hipotezy adaptacyjnych oczekiwań obarczone są systematycznym błędem. Z tego powodu znaczenie tej hipotezy uległo znaczącemu zmniejszeniu począwszy od lat 70. na rzecz alternatywnych hipotez takich jak hipoteza racjonalnych oczekiwań.
rdf:langString
Na economia, expectativas adaptativas significa que as pessoas formam suas expectativas sobre o que irá acontecer no futuro com base no que aconteceu no passado, ou seja, se utilizam do método indutivo para tomar suas decisões econômicas. Por exemplo, se a inflação esteve mais alta do que o esperado no passado, as pessoas iriam reconsiderar suas expectativas para o futuro. Uma versão simples de expectativas adaptativas é apresentada na seguinte equação, onde é o nível da inflação esperado para o próximo ano; é o nível de inflação desse ano que era esperado no ano passado; e é o nível de inflação real desse ano: Como está entre 0 e 1, isso quer dizer que a expectativa atual para a inflação futura reflete expectativas passadas e um termo de "ajuste de erro", em que as expectativas atuais são elevadas (ou reduzidas) de acordo com a diferença entre a inflação atual e expectativas passadas. Esse ajuste de erro é chamado também de "ajuste parcial". A teoria de expectativas adaptativas pode ser aplicada para todos os períodos anteriores, de modo que a expectativa inflacionária atual é igual a: onde é igual a inflação anos no passado. Assim, a inflação esperada atual reflete uma média ponderada de toda a inflação do passado, onde os pesos se tornam cada vez menores à medida que se move para o passado. Uma vez que um erro de previsão é feito pelos agentes, devido a um choque estocástico, eles serão incapazes de prever corretamente o nível de preços novamente mesmo se o nível de preços não experimentar mais choques, visto que eles sempre incorporam parte de seus erros. A natureza por trás da formulação da expectativa e dos erros sistemáticos resultantes feitos pelos agentes (ver Modelo Teia de Aranha) era insatisfatória para os economistas, tais como , que foi fundamental para o desenvolvimento de um modelo alternativo de como as expectativas são formadas, chamado de expectativas racionais. Na teoria ortodoxa (neo-clássica) este conceito foi substituído em grande parte pelas expectativas adaptativas na teoria macroeconômica, visto que sua suposição de otimalidade das expectativas seria "consistente" com a teoria econômica, a despeito daquilo que é praticado pelos próprios agentes em um determinado período da história. Economistas Heterodoxos brasileiros, da linha conhecida como estruturalista, se utilizam deste conceito no estudo do problema inflacionário brasileiro (presente desde os anos 1960 e que se descontrolou nos anos 1980 se resolvendo apenas com a volta dos fluxos de capital externo no segundo semestre de 1993), ao desenvolver uma explicação estrutural da taxa de inflação que incorporasse um componente inercial da inflação com base no comportamento dos agentes diante do problema inflacionário.
rdf:langString
Адапт́ивні сподівáння — в економіці підхід, згідно з яким люди формують свої очікування того, що станеться в майбутньому, на підставі того, що відбулося в минулому. Наприклад, якщо в минулому інфляція була вищою від очікуваної, люди переглянуть свої оцінки на майбутнє. Найпростіша версія адаптивних сподівань виражається наступним рівнянням, де — це теперішня оцінка інфляції наступного року; — торішня оцінка інфляції цього року; і — справжня цьогорічна інфляція: Тут величина між 0 та 1, що говорить, що поточні очікування майбутньої інфляції складаються з минулих сподівань і члена, який враховує помилку в оцінках минулого, таким чином поточні сподівання зростають (або зменшуються) відповідно до розриву між дійсною інфляцією та попередніми сподіваннями. В теорії адаптивних сподівань можуть застосовуватися всі попередні періоди, так що поточні очікування інфляції дорівнюють: де — справжня інфляція року в минулому. Таким чином, поточне сподівання інфляції відображає зважене середнє всіх попередніх інфляцій, де вагові коефіцієнти меншають від сучасного до минулого. Коли оцінка передбачення вже зроблена експертами, через стохастичне потрясіння, вони будуть не в змозі знов правильно передбачити рівень цін, навіть якщо рівень цін не зазнає подальших потрясінь після зробленої помилки, бо помилкова оцінка вже була включена в розрахунки. Звороня природа формулювання очікувань і рівнодіючі системні помилки, зроблені експертами, були незадовільні для економістів, таких як Джон Мат (John Muth), і вони зосередилися на розробці альтернативної моделі розрахунку очікувань, названої . Вони в основному замінили адаптивні очікування в макроекономічній теорії відколи їхні припущення оптимальності очікувань узгоджилися з економічною теорією.
rdf:langString
Теория адаптивных ожиданий (англ. adaptive expectations theory) — концепция макроэкономики, описывающая процесс формирования ожиданий относительно экономических показателей. Адаптивные ожидания образуются на основе наблюдения данных показателей в прошлом. Например, факт систематической недооценки уровня инфляции в прошлом влияет на оценку инфляции в будущем. Ранее существовавшие макроэкономические модели подразумевали, что в экономике может либо безработица, либо инфляция, но оба этих явления одновременно возникнуть не могут. В 50-х и 60-х гг. прошлого века на основе эмпирических исследований экономисты подтвердили существование новой зависимости, которая стала известна как кривая Филлипса: между инфляцией и безработицей существует стабильная и предсказуемая обратная связь. Кривая Филлипса показывает существование устойчивой связи между уровнем безработицы и уровнем инфляции. Поскольку связь между этими показателями обратно пропорциональна, было предположено наличие альтернативной взаимосвязи безработицы и инфляции. В соответствии с концепцией адаптивных ожиданий экономические субъекты корректируют свои ожидания с учетом ошибок прошлых лет. Тем не менее, на краткосрочных кривая Филлипса достаточно ясно выражена. Во-первых, субъекты реагируют на изменения экономической конъюнктуры с некоторым запозданием, так как не имеют полной и достоверной информации. Во-вторых, при условии, что уровень инфляции растет, ожидания субъектов будут постоянно отставать от его фактических значений. Разовые мероприятия в рамках стимулирующей политики, по мнению монетаристов, могут привести к росту занятости и национального дохода. Графически это можно интерпретировать как перемещение вдоль кривой Филлипса Ph1 при смещении кривой AD вправо: AD0 в положение AD1. в результате безработица уменьшится с U* до U1. Однако после того как экономические субъекты адаптируются к изменениям конъюнктуры, они начнут пересматривать условия продажи факторов, что вызовет сдвиг кривой совокупного предложения вверх (AS0 AS1 AS2). Восстановление предложения будет сопровождаться смещением кривой Филлипса вправо-вверх (Ph1 Ph2 Ph3). В результате занятость возвратится к своему первоначальному значению (U*), но при более высоком уровне инфляции (р1). Из сказанного выше можно сделать следующие выводы:
* длительная вызовет не просто повышение уровня цен, но и повышение темпов инфляции. Это происходит потому, что с каждым новым витком цикла субъекты все в большей степени адаптируются к ценовой конъюнктуре, в результате чего уровень ожидаемой инфляции приближается к фактическому. И для достижения целей стабилизации правительству необходимо постоянно повышать уровень ипнфляции с тем, чтобы сохранить разрыв между уровнем фактической и ожидаемой инфляции. Однако, такая политика в конечном итоге приводит к ускорению инфляции;
* чем ближе экономика находится к состоянию полной занятости, тем меньше расхождение между ожидаемым и фактическим уровнем инфляции. Попытки искусственно перейти на естественный уровень занятости в конечном итоге приводят к стагфляции;
* каждому уровню инфляции соответствует свое положение кривой Филлипса. Влияние ожиданий и других факторов приводит к тому, что изменения в денежной сфере не сразу вызывают соответствующую реакцию со стороны экономики. Между увеличением предложения денег и повышением общего уровня цен может пройти определенное время — . Временные лаги весьма различаются по своей продолжительности и потому затрудняют проведение денежной политики, связанной с изменением предложения денег. Поэтому наиболее целесообразным было бы поддержание постоянных темпов роста денежной массы, когда фактические показатели будут находиться в соответствии с ожидаемыми, и ничто не будет нарушать этого равновесия. При этом стопроцентная занятость недостижима, ибо всегда будут существовать люди, не занятые по той причине, что они либо не хотят работать (добровольная безработица), либо покинули одну работу и находятся в поисках другой, либо не могут устроиться на работу сразу по окончании учебного заведения (фрикционная безработица), либо проходят переподготовку по другой специальности, ибо их специальные навыки вследствие структурных изменений в экономике оказались ненужными (структурная безработица). Все эти изменения могут занять определенное время, поэтому всегда имеет место естественный уровень безработицы, которая включает в себя добровольную, фрикционную и структурную безработицу. Теория адаптивных ожиданий — это один из вариантов гипотезы естественного уровня. По ее логике, ожидания будущей инфляции формируются хозяйственными субъектами на основе предшествующих и настоящих уровней инфляции, причем, как показывает опыт, изменение этих ожиданий происходит очень медленно. Теория адаптивных ожиданий была выдвинута и популяризирована М. Фридманом и лежит в русле традиционных монетаристских и неоклассических концепций. Теория адаптивных ожиданий предполагает, что в краткосрочном периоде может существовать альтернативность инфляции и безработицы, но в долгосрочном плане такой альтернативности нет. Всякая попытка снизить уровень безработицы ниже естественного приводит в движение силы, которые дестабилизируют кривую Филлипса и сдвигают ее вправо (рис. 2.2). Концепция адаптивных ожиданий вводит различия между «краткосрочной» и «долгосрочной» кривой Филлипса: когда действительный уровень инфляции выше, чем ожидаемый, уровень безработицы упадет. В соответствии с теорией адаптивных ожиданий, любой данный уровень инфляции сочетается в долгосрочном плане с естественным уровнем безработицы. За последние три десятилетия трактовки кривой Филлипса изменились радикально. Первоначальная идея об устойчивой альтернативности безработицы и инфляции уступила место подходу адаптивных ожиданий, в соответствии с которым подобная альтернативная связь возможна лишь в краткосрочном периоде, а в долгосрочном она не существует. Возникшая позднее теория рациональных ожиданий доказывает, что макроэкономическая политика оказывается неэффективной, поскольку ее последствия заранее учитываются работниками. Следовательно, делается вывод о том, что не существует даже кратковременной альтернативной связи между инфляцией и безработицей. Взятые совместно, гипотеза естественного уровня, теории адаптивных и рациональных ожиданий приводят к выводу о том, что политика маневрирования спросом не может повлиять на объемы реального выпуска и занятости в долгосрочном периоде, а воздействуют лишь на уровень цен.
rdf:langString
适应性预期（英文：Adaptive expectations），一個经济学的假說，指人们在对未来会发生的预期是基于过去（历史）的。例如，如果过去的通货膨胀是高的，那么人们就会预期它在将来仍然会高。另外的一个有关如何预期的理论是理性预期。虽然许多宏观经济学家视理性预期为1970年代和1980年代的革命性的改进，但是仍然有一些批评主义者认为应该鼓励回到适应性预期模型。
xsd:nonNegativeInteger
7010