Accession of the United Kingdom to the European Communities

http://dbpedia.org/resource/Accession_of_the_United_Kingdom_to_the_European_Communities

La procédure d’adhésion du Royaume-Uni à la Communauté économique européenne est le processus politique qui a permis au Royaume-Uni de rejoindre la CEE (devenue l'Union européenne en 1993) le 1er janvier 1973. La Communauté économique européenne s'est ainsi élargie à 9 États (le Royaume-Uni étant entré en même temps que l'Irlande et le Danemark). rdf:langString

The accession of the United Kingdom to the European Communities (EC) – the collective term for the European Coal and Steel Community (ECSC), the European Economic Community (EEC) and the European Atomic Energy Community (EAEC) – took effect on 1 January 1973. This followed ratification of the Accession treaty which was signed in Brussels on 22 January 1972 by the Conservative prime minister Edward Heath, who had pursued the UK's application to the EEC since the late 1950s. The ECSC and EEC would later be integrated into the European Union under the Maastricht and Lisbon treaties in the early 1990s and mid-2000s. rdf:langString

Вступ Сполученого Королівства до Європейських Співтовариств (ЄС) — загальний термін приєднання до Європейського співтовариства з вугілля та сталі (ЄСВС), Європейського економічного співтовариства (ЄЕС) та Європейського співтовариства з атомної енергії (Євратом) — набуло чинности 1 січня 1973 рік. Це відбулося після ратифікації Договору про приєднання, який був підписаний у Брюсселі 22 січня 1972 року консервативним прем'єр-міністром Едвардом Гітом, який від кінця 1950-х років підтримував заявку Сполученого Королівства на членство в ЄЕС. Королівство Данія та Республіка Ірландія також приєдналися до цього ж розширення, але Норвегія, яка підписала договір, але відмовилася його ратифікувати, тому до нього було внесено поправки, щоб виключити цю країну. На початку 1990-х і в середині 2000-х ЄОВ rdf:langString

rdfs:label

rdf:langString Accession of the United Kingdom to the European Communities

rdf:langString Procédure d'adhésion du Royaume-Uni à la Communauté économique européenne

rdf:langString Вступ Сполученого Королівства до Європейських Співтовариств

dbpedia-owl:wikiPageID

xsd:integer 50969469

dbpedia-owl:wikiPageRevisionID

xsd:integer 1117777483

dbpedia-owl:abstract

rdf:langString The accession of the United Kingdom to the European Communities (EC) – the collective term for the European Coal and Steel Community (ECSC), the European Economic Community (EEC) and the European Atomic Energy Community (EAEC) – took effect on 1 January 1973. This followed ratification of the Accession treaty which was signed in Brussels on 22 January 1972 by the Conservative prime minister Edward Heath, who had pursued the UK's application to the EEC since the late 1950s. The ECSC and EEC would later be integrated into the European Union under the Maastricht and Lisbon treaties in the early 1990s and mid-2000s. The UK had been the first country to establish a Delegation to the ECSC in 1952, and the first country to sign an Association Agreement with the Community in 1954. The UK had first applied to join in 1961, but this was vetoed by French President Charles de Gaulle. A second application, in 1967, was again vetoed by France. After de Gaulle had relinquished the French presidency in 1969, the UK made a third and successful application for membership. Denmark and Ireland also joined as part of the same expansion. The question of sovereignty was discussed at the time in an official Foreign and Commonwealth Office document. It listed among "Areas of policy in which parliamentary freedom to legislate will be affected by entry into the European Communities": Customs duties, Agriculture, Free movement of labour, services and capital, Transport, and Social Security for migrant workers. The document concluded (paragraph 26) that it was advisable to put the considerations of influence and power before those of formal sovereignty. The UK's negotiation team in 1970–72 included Con O'Neill and David Hannay. The Treaty of Accession was signed in January 1972 by prime minister Edward Heath, leader of the Conservative Party. Parliament's European Communities Act 1972 was enacted on 17 October, and the UK's instrument of ratification was deposited the next day (18 October), letting the United Kingdom's membership of the EC come into effect on 1 January 1973.

rdf:langString La procédure d’adhésion du Royaume-Uni à la Communauté économique européenne est le processus politique qui a permis au Royaume-Uni de rejoindre la CEE (devenue l'Union européenne en 1993) le 1er janvier 1973. La Communauté économique européenne s'est ainsi élargie à 9 États (le Royaume-Uni étant entré en même temps que l'Irlande et le Danemark).

rdf:langString Вступ Сполученого Королівства до Європейських Співтовариств (ЄС) — загальний термін приєднання до Європейського співтовариства з вугілля та сталі (ЄСВС), Європейського економічного співтовариства (ЄЕС) та Європейського співтовариства з атомної енергії (Євратом) — набуло чинности 1 січня 1973 рік. Це відбулося після ратифікації Договору про приєднання, який був підписаний у Брюсселі 22 січня 1972 року консервативним прем'єр-міністром Едвардом Гітом, який від кінця 1950-х років підтримував заявку Сполученого Королівства на членство в ЄЕС. Королівство Данія та Республіка Ірландія також приєдналися до цього ж розширення, але Норвегія, яка підписала договір, але відмовилася його ратифікувати, тому до нього було внесено поправки, щоб виключити цю країну. На початку 1990-х і в середині 2000-х ЄОВС і ЄЕС пізніше будуть інтегровані в Європейський Союз згідно з Маастрихтським і Лісабонським договорами. Сполучене Королівство було першою державою, яка заснувала представництво в ЄОВС у 1952 році, і першою країною, яка підписала Угоду про асоціацію зі Співтовариством у 1954 році. Велика Британія вперше подала заявку на приєднання в 1961 році, але на це було накладено вето президентом Франції Шарлем де Голлем. На другу заявку, у 1967 році, Франція знову наклала вето. Після того як де Голль відмовився від президентства Франції в 1969 році, Велика Британія подала третю успішну заявку на членство. Питання суверенітету обговорювалося в той час в офіційному документі Міністерства закордонних справ і у справах Співдружності. Серед «сфер політики, у яких парламентська свобода законодавчої діяльності постраждає від вступу до Європейських Співтовариств», у ньому зазначено: митні збори, сільське господарство, вільний рух робочої сили, послуги та капітал, транспорт і соціальне забезпечення для трудових мігрантів. У документі зроблено висновок (параграф 26), що було доцільно поставити міркування впливу та влади вище тих, що стосуються формального суверенітету. До переговорної групи Великої Британії в 1970–72 роках входили Кон О'Ніл і Девід Ганне. Договір про приєднання був підписаний у січні 1972 року прем'єр-міністром Едвардом Гітом, лідером Консервативної партії. Парламентський закон про Європейські Співтовариства 1972 року був прийнятий 17 жовтня, а ратифікаційний документ Сполученого Королівства було передано на зберігання наступного дня (18 жовтня), що дозволило членству Сполученого Королівства в ЄС набрати чинності 1 січня 1973 року.

data from the linked data cloud