Academy of Sciences Range

http://dbpedia.org/resource/Academy_of_Sciences_Range an entity of type: Thing

Η Οροσειρά Ακαδημίας Επιστημών (ρωσ. Хребет Академии Наук, τατζ. Qatorkuhi Akademiyai Fanho) είναι οροσειρά της Ασίας, μέρος (υπο-οροσειρά) της μεγάλης οροσειράς Παμίρ στο Τατζικιστάν. Η διεύθυνσή της είναι στον άξονα βορρά-νότου και θεωρείται ο «πυρήνας» του ορεινού συστήματος του Παμίρ. Πήρε το όνομά της προς τιμή της τότε Σοβιετικής (σήμερα και πριν Ρωσικής) Ακαδημίας Επιστημών. rdf:langString

Academy of Sciences Range (Russian: Хребет Академии Наук, Khrebet Akademiy Nauk; Tajik: Qatorkuhi Akademiyai Fanho) is a mountain range in the Western Pamirs of Tajikistan. It is stretched in a north-south direction and considered to be the core of the Pamir mountain system. rdf:langString

Die Kette der Akademie der Wissenschaften (russisch Академии Наук хребет) ist ein Gebirgszug im Westen des Pamir-Gebirges in Tadschikistan. Der Gebirgszug hat eine Länge von 110 km. 24 Gipfel übersteigen die 6000 m-Marke. Mehrere große Gletscher bedecken die Gebirgsgruppe, darunter der Fedtschenko-Gletscher und der . Die Gesamtgletscherfläche beträgt 1500 km². Der russische Geograph Nikolai Leopoldowitsch Korschenewski benannte die Gebirgsgruppe im Jahr 1927 zu Ehren der Akademie der Wissenschaften der UdSSR. rdf:langString

Le chaînon de l'Académie des Sciences (Akademiya Nauk en russe) est un massif montagneux situé au Tadjikistan, dans le Pamir. Il culmine à 7 495 mètres d'altitude au pic Ismail Samani, généralement considéré comme le point culminant du Pamir et plus haut sommet du pays. * Portail de la montagne * Portail du Tadjikistan rdf:langString

Хребе́т Акаде́мії Нау́к — гірський хребет в Таджикистані. Відноситься до гірської системи Паміру. Простягається із півночі на південь, від долини річки до річки Ванч. На сході з'єднується з хребтом Північний Танимас. Найвища точка — пік Ісмаїла Самані (7495 м). Вкритий льодовиками — . Інші вершини: * пік — 6875 м * пік — 6645 м * пік — 6602 м * пік — 6485 м * гора — 6289 м * пік — 6265 м * гора — 5820 м * пік — 5630 м * пік Палю — 5620 м * гора — 4792 м rdf:langString

Los montes de la Academia de Ciencias (ruso, Хребет Академии Наук; tayiko, Qatorkuhi Akademiyai Fanho) es una cordillera en el Pamir occidental de Tayikistán. Se extiende en la dirección del meridiano y está considerado como el núcleo del sistema de los montes Pamir. La cordillera está formada por rocas sedimentarias y metamórficas de la era Paleozoica y en parte granitos. Está cubierta con nieves eternas, que alimentan un gran número de grandes glaciares. La superficie total del hielo glaciar es de alrededor de 1.500 km². rdf:langString

I Monti Akademii-Nauk, o Monti Accademia delle Scienze, (in russo Хребет Академии Наук, Chrebet Akademii Nauk; in tagico Qatorkŭhi Akademiyai Fanho) sono una catena montuosa nel Pamir occidentale in Tagikistan. La catena fu scoperta da Nikolai L. Korženevskij nel 1927 e denominata in onore della Accademia delle scienze dell'URSS. La catena si estende per circa 110 km. La vetta più alta è il Picco Ismail Samani (7495 m), il punto più alto del Tagikistan. Le 24 cime dei Monti Akademii-Nauk hanno un'altezza superiore ai 6000 m. Fanno parte delle vette più alte il Picco Korženevskaja e il . rdf:langString

Góry Akademii Nauk (ros. Хребет Академии Наук, tadż.: Qatorkuhi Akademiyai Fanho) - pasmo górskie będące częścią Pamiru. Znajduje się w całości w Tadżykistanie. Jest to centralna część Pamiru. Pasmo ma długość 110 km. 24 szczyty przekraczają wysokość 6000 m. Najwyższym szczytem jest Szczyt Ismaila Samaniego, który osiąga 7495 m. Najniższą przełęczą jest Kamaloyak (Камалояк) na wysokości 4340 m. W pasmie tym znajdują się też inne ważne szczyty Pamiru np. Szczyt Korżeniewskiej, Garmo i Szczyt Niepodległości. rdf:langString

Хребет Академии Наук (тадж. Қаторкуҳи Академияи Фанҳо) — горный хребет на Западном Памире в Таджикистане. Хребет простирается в меридиональном направлении на расстояние около 110 км. Высшая точка хребта Академии Наук — пик Исмоила Сомони (7495 м) — высшая точка Таджикистана. 24 вершины хребта имеют высоту выше 6000 м. Хребет сложен осадочными и метаморфическими породами палеозоя, отчасти гранитами. Вечные снега, покрывающие хребет Академии Наук, дают питание большому количеству крупных ледников: леднику Федченко, Гармо. Общая площадь оледенения составляет 1500 км². rdf:langString

rdfs:label

rdf:langString Academy of Sciences Range

rdf:langString Kette der Akademie der Wissenschaften

rdf:langString Οροσειρά Ακαδημίας Επιστημών

rdf:langString Montes de la Academia de Ciencias

rdf:langString Chaînon de l'Académie des Sciences

rdf:langString Monti Akademii-Nauk

rdf:langString Góry Akademii Nauk

rdf:langString Хребет Академии Наук

rdf:langString Хребет Академії Наук

foaf:name

rdf:langString Academy of Sciences Range

rdf:langString Qatorkuhi Akademiyai Fanho

rdf:langString Хребет Академии Наук

dbpprop:name

rdf:langString Academy of Sciences Range

rdf:langString Qatorkuhi Akademiyai Fanho

rdf:langString Хребет Академии Наук

geo:lat

xsd:float 38.91666793823242

geo:long

xsd:float 72.01667022705078

dbpedia-owl:wikiPageID

xsd:integer 2315952

dbpedia-owl:wikiPageRevisionID

xsd:integer 1045113978

dbpprop:country

rdf:langString Tajikistan

dbpprop:elevationM

xsd:integer 7495

dbpprop:parent

rdf:langString Pamir Mountains

dbpprop:period

rdf:langString Paleozoic

dbpprop:photo

rdf:langString USSR-Tajikistan-Peak Communism.jpg

dbpprop:photoCaption

rdf:langString Ismoil Somoni Peak in 1989

<http://www.georss.org/georss/point>

xsd:string 38.916666666666664 72.01666666666667

dbpedia-owl:abstract

rdf:langString Η Οροσειρά Ακαδημίας Επιστημών (ρωσ. Хребет Академии Наук, τατζ. Qatorkuhi Akademiyai Fanho) είναι οροσειρά της Ασίας, μέρος (υπο-οροσειρά) της μεγάλης οροσειράς Παμίρ στο Τατζικιστάν. Η διεύθυνσή της είναι στον άξονα βορρά-νότου και θεωρείται ο «πυρήνας» του ορεινού συστήματος του Παμίρ. Πήρε το όνομά της προς τιμή της τότε Σοβιετικής (σήμερα και πριν Ρωσικής) Ακαδημίας Επιστημών.

rdf:langString Academy of Sciences Range (Russian: Хребет Академии Наук, Khrebet Akademiy Nauk; Tajik: Qatorkuhi Akademiyai Fanho) is a mountain range in the Western Pamirs of Tajikistan. It is stretched in a north-south direction and considered to be the core of the Pamir mountain system.

rdf:langString Die Kette der Akademie der Wissenschaften (russisch Академии Наук хребет) ist ein Gebirgszug im Westen des Pamir-Gebirges in Tadschikistan. Der Gebirgszug hat eine Länge von 110 km. 24 Gipfel übersteigen die 6000 m-Marke. Mehrere große Gletscher bedecken die Gebirgsgruppe, darunter der Fedtschenko-Gletscher und der . Die Gesamtgletscherfläche beträgt 1500 km². Der russische Geograph Nikolai Leopoldowitsch Korschenewski benannte die Gebirgsgruppe im Jahr 1927 zu Ehren der Akademie der Wissenschaften der UdSSR.

rdf:langString Los montes de la Academia de Ciencias (ruso, Хребет Академии Наук; tayiko, Qatorkuhi Akademiyai Fanho) es una cordillera en el Pamir occidental de Tayikistán. Se extiende en la dirección del meridiano y está considerado como el núcleo del sistema de los montes Pamir. El punto más elevado de la cordillera es el pico Ismail Samani, un pico piramidal en tiempos soviéticos llamado Kommunizma (Comunismo). También era el pico más alto de la antigua Unión Soviética. La longitud de los montes de la Academia de Ciencias es de alrededor de 110 km. La cresta de la cordillera tiene un relieve parecido al alpino con 24 cumbres de más de seis mil metros de altitud. El más bajo paso de montaña, Kamaloyak (Камалояк), tiene una altitud de 4,340 m (14,240 ft). La cordillera está formada por rocas sedimentarias y metamórficas de la era Paleozoica y en parte granitos. Está cubierta con nieves eternas, que alimentan un gran número de grandes glaciares. La superficie total del hielo glaciar es de alrededor de 1.500 km². La cordillera de la Academia de Ciencias fue descubierta por el geógrafo ruso y explorador del Pamir y la bautizó por la Academia Soviética de Ciencias en 1927.

rdf:langString Le chaînon de l'Académie des Sciences (Akademiya Nauk en russe) est un massif montagneux situé au Tadjikistan, dans le Pamir. Il culmine à 7 495 mètres d'altitude au pic Ismail Samani, généralement considéré comme le point culminant du Pamir et plus haut sommet du pays. * Portail de la montagne * Portail du Tadjikistan

rdf:langString I Monti Akademii-Nauk, o Monti Accademia delle Scienze, (in russo Хребет Академии Наук, Chrebet Akademii Nauk; in tagico Qatorkŭhi Akademiyai Fanho) sono una catena montuosa nel Pamir occidentale in Tagikistan. La catena fu scoperta da Nikolai L. Korženevskij nel 1927 e denominata in onore della Accademia delle scienze dell'URSS. La catena si estende per circa 110 km. La vetta più alta è il Picco Ismail Samani (7495 m), il punto più alto del Tagikistan. Le 24 cime dei Monti Akademii-Nauk hanno un'altezza superiore ai 6000 m. Fanno parte delle vette più alte il Picco Korženevskaja e il . I monti sono composti da rocce sedimentarie e metamorfiche del Paleozoico, in parte graniti. Le nevi eterne che ricoprono la catena alimentano il ghiacciaio Fedchenko.

rdf:langString Góry Akademii Nauk (ros. Хребет Академии Наук, tadż.: Qatorkuhi Akademiyai Fanho) - pasmo górskie będące częścią Pamiru. Znajduje się w całości w Tadżykistanie. Jest to centralna część Pamiru. Pasmo ma długość 110 km. 24 szczyty przekraczają wysokość 6000 m. Najwyższym szczytem jest Szczyt Ismaila Samaniego, który osiąga 7495 m. Najniższą przełęczą jest Kamaloyak (Камалояк) na wysokości 4340 m. W pasmie tym znajdują się też inne ważne szczyty Pamiru np. Szczyt Korżeniewskiej, Garmo i Szczyt Niepodległości. Pasmo zbudowane jest ze skał metamorficznych powstałych w paleozoiku, głównie granitów. Szczyty pokryte są śniegiem przez cały rok. Występują tu też liczne lodowce, które zajmują w sumie powierzchnię 1500 km².

rdf:langString Хребе́т Акаде́мії Нау́к — гірський хребет в Таджикистані. Відноситься до гірської системи Паміру. Простягається із півночі на південь, від долини річки до річки Ванч. На сході з'єднується з хребтом Північний Танимас. Найвища точка — пік Ісмаїла Самані (7495 м). Вкритий льодовиками — . Інші вершини: * пік — 6875 м * пік — 6645 м * пік — 6602 м * пік — 6485 м * гора — 6289 м * пік — 6265 м * гора — 5820 м * пік — 5630 м * пік Палю — 5620 м * гора — 4792 м

rdf:langString Хребет Академии Наук (тадж. Қаторкуҳи Академияи Фанҳо) — горный хребет на Западном Памире в Таджикистане. Хребет простирается в меридиональном направлении на расстояние около 110 км. Высшая точка хребта Академии Наук — пик Исмоила Сомони (7495 м) — высшая точка Таджикистана. 24 вершины хребта имеют высоту выше 6000 м. Хребет сложен осадочными и метаморфическими породами палеозоя, отчасти гранитами. Вечные снега, покрывающие хребет Академии Наук, дают питание большому количеству крупных ледников: леднику Федченко, Гармо. Общая площадь оледенения составляет 1500 км². Хребет был открыт Николаем Корженевским в 1927 году и назван в честь Академии наук СССР.

dbpprop:geology

rdf:langString sedimentary and metamorphic rocks

dbpprop:highest

rdf:langString Ismoil Somoni Peak

dbpedia-owl:wikiPageLength

xsd:nonNegativeInteger 2262

dbpedia-owl:elevation

xsd:double 7495.0

geo:geometry

<Geometry> POINT(72.016670227051 38.916667938232)

rdf:type

owl:Thing