Zenit-3SL

http://dbpedia.org/resource/Zenit-3SL an entity of type: Thing

Zenit-3SL adalah roket pembawa expendable (sekali pakai) dioperasikan oleh Sea Launch. Pertama diterbangkan pada tahun 1999, telah diluncurkan 35 kali, dengan tiga kegagalan dan satu kegagalan parsial. Ini adalah anggota dari keluarga roket Zenit, dan dibangun oleh Biro Desain Yuzhnoye. RKK Energia menghasilkan Blok tahap atas DM-SL, sementara fairing payload diproduksi oleh Boeing. Peluncuran dilakukan dari platform Ocean Odyssey berlabuh di khatulistiwa Samudra Pasifik, pada titik dengan 154 ° bujur W, sekitar 370 kilometer timur dari Kiritimati. rdf:langString

天顶-3SL运载火箭（俄語：Зени́т；烏克蘭語：Зеніт）俄罗斯海上发射公司用于竞争国际商业发射服务市场的主力运载火箭，是在苏联研制的天顶号运载火箭基础上发展而来的三级型号。火箭名字中的“SL”表示“海上发射”（Sea Launch）。 rdf:langString

The Zenit-3SL is an expendable carrier rocket operated by Sea Launch. First flown in 1999, it has been launched 36 times, with three failures and one partial failure. It is a member of the Zenit family of rockets, and is built by the Yuzhnoye Design Bureau. RKK Energia produces the Block DM-SL upper stage, whilst the payload fairing is produced by Boeing. Launches are conducted from the Ocean Odyssey platform anchored on the equator in the Pacific Ocean, at a point with 154°W longitude, about 370 kilometres east of Kiritimati. rdf:langString

Zenit-3SL – trójczłonowa rakieta nośna używana przez amerykańsko-norwesko-rosyjsko-ukraińskie konsorcjum Sea Launch. Wystrzeliwana z pływającej platformy startowej Ocean Odyssey. Starty przeprowadzane są na wodach międzynarodowych na równiku, na Oceanie Spokojnym (154°W), 370 kilometrów na wschód od wyspy Kiritimati. Pierwszy start rakiety odbył się w 1999 r. Do chwili obecnej rakieta startowała 36 razy, z czego trzy loty zakończyły się niepowodzeniem, a jeden był częściowo udany. Wszystkie starty, z wyjątkiem jednego, wynosiły satelity telekomunikacyjne na orbitę geostacjonarną. rdf:langString

O Zenit-3SL é um foguete operado pela Sea Launch. O primeiro lançamento foi em 1999, e já foi lançado 37 vezes, com três falhas e uma parcial. É membro da família de foguetes Zenit, e foi construído pela Yuzhnoye Design Bureau. A RKK Energia produziu o estágio superior (Block DM-SL), enquanto que a área da carga foi construída pela Boeing. Lançamentos são conduzidos a partir da plataforma Odyssey ancorada no equador no Oceano Pacífico, num ponto com 154°W longitude, cerca de 370 quilômetros a leste do Kiritimati. rdf:langString

Зенит-3SL — одноразовая ракета-носитель (РН), применявшаяся для запусков в проекте «Морской старт». Её первый полет состоялся в 1999 году, она была запущена 36 раз, при этом три запуска завершились аварией и один запуск признан частично удачным. Это одна из модификаций семейства РН «Зенит», строившаяся Конструкторским бюро «Южное». РКК «Энергия» производит разгонный блок ДМ-SL (3-ю ступень), а головной обтекатель производится компанией «Боинг». Пуски проводятся с океанической платформы «Одиссей». Платформа заякорена на экваторе в Тихом океане, в точке с координатами 154° з. д., около 370 км к востоку от Острова Рождества. rdf:langString

Ракета-носій (РН) «Зеніт-3SL» належить до середнього класу і складається з допрацьованого двоступеневого РН «Зеніт-2» та розгінного блоку ДМ-SL виготовлення РКК «Енергія» (Росія). Адаптер корисного вантажу виготовляється фірмою Boeing (США). Двоступеневий РН «Зеніт» (головний розробник — КБ «Південне» ім. М. К. Янгеля, виробник — ВО «Південмашзавод», м. Дніпро) та її наземний комплекс є основою проєкту «Морський старт». Запуски ракет здійснюються з плавучого комплексу в екваторіальній зоні. rdf:langString

rdfs:label

rdf:langString Zenit-3SL

rdf:langString Зенит-3SL

rdf:langString Зеніт-3SL

rdf:langString 天頂3號SL運載火箭

dbpedia-owl:wikiPageID

xsd:integer 3798989

dbpedia-owl:wikiPageRevisionID

xsd:integer 1084024777

dbpprop:partial

xsd:integer 1

dbpprop:success

xsd:integer 32

dbpprop:caption

rdf:langString Zenit-3SL

dbpprop:first

xsd:date 1999-03-28

dbpprop:last

xsd:date 2014-05-26

dbpprop:status

rdf:langString Retired

dbpprop:stages

rdf:langString Three

dbpedia-owl:abstract

rdf:langString Zenit-3SL adalah roket pembawa expendable (sekali pakai) dioperasikan oleh Sea Launch. Pertama diterbangkan pada tahun 1999, telah diluncurkan 35 kali, dengan tiga kegagalan dan satu kegagalan parsial. Ini adalah anggota dari keluarga roket Zenit, dan dibangun oleh Biro Desain Yuzhnoye. RKK Energia menghasilkan Blok tahap atas DM-SL, sementara fairing payload diproduksi oleh Boeing. Peluncuran dilakukan dari platform Ocean Odyssey berlabuh di khatulistiwa Samudra Pasifik, pada titik dengan 154 ° bujur W, sekitar 370 kilometer timur dari Kiritimati.

rdf:langString The Zenit-3SL is an expendable carrier rocket operated by Sea Launch. First flown in 1999, it has been launched 36 times, with three failures and one partial failure. It is a member of the Zenit family of rockets, and is built by the Yuzhnoye Design Bureau. RKK Energia produces the Block DM-SL upper stage, whilst the payload fairing is produced by Boeing. Launches are conducted from the Ocean Odyssey platform anchored on the equator in the Pacific Ocean, at a point with 154°W longitude, about 370 kilometres east of Kiritimati. The Zenit-3SL design began in the late 1980s as the Zenit-3, a proposed replacement for the Proton-K, which would have used a Zenit-2 rocket with a Block D upper stage. This proposal was shelved after the dissolution of the Soviet Union, as Russia inherited the space programme, however the Zenit was manufactured in Ukrainian SSR. Boeing became involved in the programme in 1994. The design was subsequently modified, with a modified version of the Block DM replacing the Block D. Sea Launch integrates the rockets in California, and transfers them to Odyssey via the Sea Launch Commander for transportation to the launch site. Once at the launch site, the rocket is erected on the platform, and a three-day countdown is initiated. The countdown is fully automated, and personnel are evacuated from the launch platform to Commander prior to launch. Zenit-3SL launches predominantly carry communications satellites into geosynchronous transfer orbits. As of 2009, the only payload to be launched by a Zenit-3SL that was not a communications satellite was a DemoSat, on the maiden flight. The only launch to be conducted to an orbit other than GTO was that of , which was intended to be placed into medium Earth orbit, however the rocket failed to reach orbit.

rdf:langString Zenit-3SL – trójczłonowa rakieta nośna używana przez amerykańsko-norwesko-rosyjsko-ukraińskie konsorcjum Sea Launch. Wystrzeliwana z pływającej platformy startowej Ocean Odyssey. Starty przeprowadzane są na wodach międzynarodowych na równiku, na Oceanie Spokojnym (154°W), 370 kilometrów na wschód od wyspy Kiritimati. Jednostki napędowe wszystkich stopni są napędzane ciekłym tlenem (utleniacz) i kerozyną RP-1 (paliwo rakietowe).Najniższy człon ma długość 32,9 m i średnicę 3,9 m. Drugi liczy 10,4 m długości przy tej samej średnicy 3,9 m. Oba człony o nazwie Zenit są budowane przez firmę KB Jużnoje.Najwyższy stopień – Blok DM-SL ma 4,9 m długości i 3,7 m średnicy i jest produkowany przez RKK Energię.Rakieta jest zakończona jednostką ładunkową o długości 11,4 m oraz średnicy 4,15 m wyprodukowaną przez Boeinga. Pierwszy start rakiety odbył się w 1999 r. Do chwili obecnej rakieta startowała 36 razy, z czego trzy loty zakończyły się niepowodzeniem, a jeden był częściowo udany. Wszystkie starty, z wyjątkiem jednego, wynosiły satelity telekomunikacyjne na orbitę geostacjonarną. Istnieje również wersja rakiety Zenit-3SL oznaczona jako Zenit 3SLB, której starty odbywają się z Kompleksu nr 45 w kazachskim kosmodromie Bajkonur.

rdf:langString O Zenit-3SL é um foguete operado pela Sea Launch. O primeiro lançamento foi em 1999, e já foi lançado 37 vezes, com três falhas e uma parcial. É membro da família de foguetes Zenit, e foi construído pela Yuzhnoye Design Bureau. A RKK Energia produziu o estágio superior (Block DM-SL), enquanto que a área da carga foi construída pela Boeing. Lançamentos são conduzidos a partir da plataforma Odyssey ancorada no equador no Oceano Pacífico, num ponto com 154°W longitude, cerca de 370 quilômetros a leste do Kiritimati. O projeto Zenit-3SL começou no final de 1980 como o Zenit-3, uma proposta de substituição para o Proton-K, que teria usado um foguete Zenit-2 com um estágio superior Block D. Esta proposta foi arquivada após a dissolução da União Soviética, como a Rússia herdou o programa espacial, no entanto, o Zenit foi fabricado na Ucrânia. A Boeing envolveu-se no programa em 1994. O desenho foi posteriormente modificado, com uma versão modificada do Block DM substituindo o Block D. Sea Launch integra os foguetes na Califórnia, e os transfere para Odyssey através do Sea Launch Commander para o transporte até o local de lançamento. Uma vez no local de lançamento, o foguete é construído sobre a plataforma, e uma contagem regressiva de três dias é iniciada. A contagem regressiva é totalmente automatizada, e todo o pessoal é evacuado da plataforma para o Commander, antes do lançamento. O Zenit-3SL lança predominantemente satélites de comunicações em uma órbita de transferência geoestacionária. O único lançamento a ser conduzido a uma orbita diferente do GTO foi o ICO F1, o qual foi destinado a ser colocado na MEO, no entanto, o foguete não conseguiu atingir a órbita.

rdf:langString Зенит-3SL — одноразовая ракета-носитель (РН), применявшаяся для запусков в проекте «Морской старт». Её первый полет состоялся в 1999 году, она была запущена 36 раз, при этом три запуска завершились аварией и один запуск признан частично удачным. Это одна из модификаций семейства РН «Зенит», строившаяся Конструкторским бюро «Южное». РКК «Энергия» производит разгонный блок ДМ-SL (3-ю ступень), а головной обтекатель производится компанией «Боинг». Пуски проводятся с океанической платформы «Одиссей». Платформа заякорена на экваторе в Тихом океане, в точке с координатами 154° з. д., около 370 км к востоку от Острова Рождества. Вместо РН «Протон-К», которую предполагалось использовать в проекте, в конце 1980-х годов началось проектирование РН «Зенит-3SL» под названием «Зенит-3». При этом за основу бралась РН «Зенит-2» с разгонным блоком в качестве третьей ступени. Это предложение был заморожено после распада СССР. Проблема заключалась в том, что несмотря на то, что Россия унаследовала космическую программу, РН «Зенит» делалась на Украине. В этой программе в 1994 году стала участвовать компания «Боинг». Дизайн РН впоследствии был изменён, и была установлена модифицированная версия разгонного блока ДМ, как замена блока Д. РН для проекта «Морской старт» собираются в Калифорнии и доставляются на сборочно-командное судно Sea Launch Commander для дальнейшей транспортировки на стартовую платформу «Одиссей». Как только на космодроме ракета установлена на платформе, начинается трёхдневный обратный отсчет. Отсчет времени полностью автоматизирован, а персонал эвакуируется со стартовой платформы на сборочно-командное судно до старта. «Зенит-3SL» запускает преимущественно спутники связи на геопереходные орбиты. Был произведён только один запуск, чтобы попытаться вывести полезную нагрузку на орбиту, отличную от геопереходной. Это была попытка запуска аппарата , который планировали разместить на средней околоземной орбите, однако ракета не смогла её достичь.

rdf:langString 天顶-3SL运载火箭（俄語：Зени́т；烏克蘭語：Зеніт）俄罗斯海上发射公司用于竞争国际商业发射服务市场的主力运载火箭，是在苏联研制的天顶号运载火箭基础上发展而来的三级型号。火箭名字中的“SL”表示“海上发射”（Sea Launch）。

rdf:langString Ракета-носій (РН) «Зеніт-3SL» належить до середнього класу і складається з допрацьованого двоступеневого РН «Зеніт-2» та розгінного блоку ДМ-SL виготовлення РКК «Енергія» (Росія). Адаптер корисного вантажу виготовляється фірмою Boeing (США). Двоступеневий РН «Зеніт» (головний розробник — КБ «Південне» ім. М. К. Янгеля, виробник — ВО «Південмашзавод», м. Дніпро) та її наземний комплекс є основою проєкту «Морський старт». Запуски ракет здійснюються з плавучого комплексу в екваторіальній зоні. На першому ступені РН «Зеніт» встановлено 4-ри камерний рідинний ракетний двигун РД-171 тягою 834,2 тс (це найбільша тяга серед сучасних РРД) виготовлення НВО "Енергомаш" (Росія). На другому ступені встановлено однокамерний РРД РД-120 тягою 85 тс розробки НВО "Енергомаш" (Росія) (виробництво — «Південмашзавод»), а також кермовий двигун РД-8 розробки КБ «Південне» і виробництва «Південмашзавод». На розгінному блоці ДМ-SL встановлено двигун РД-58М тягою 8,66 тс виробництва РКК «Енергія» (Росія).Всі двигуни використовують як паливо гас і рідкий кисень — як окисник. Ракета «Зеніт» здатна виводити на низькі навколоземні орбіти до 13 тонн (двоступеневий варіант), на перехідні до геостаціонарних (в триступеневій конфігурації) — від 3,5 тонн (космодром Байконур) до 6 тонн (екватор, )

dbpprop:fail

xsd:integer 3

dbpprop:launches

xsd:integer 36

dbpedia-owl:finalFlight

xsd:date 2014-05-26

dbpedia-owl:maidenFlight

xsd:date 1999-03-28

<http://dbpedia.org/ontology/MeanOfTransportation/diameter>

<metre> 3.9

<http://dbpedia.org/ontology/MeanOfTransportation/height>

<millimetre> 59600.0