Zealots
http://dbpedia.org/resource/Zealots an entity of type: Thing
Οι Ζηλωτές ήταν ένα είδος πολιτικού κόμματος, που υπερασπιζόταν τα συμφέροντα των χαμηλών τάξεων (μικροκαλλιεργητών, μικροϊδιοκτητών, εργατών και ναυτικών) απέναντι στους πλούσιους, τους υπερέχοντες και τους δυνατούς. Στα χρόνια παρακμής της βυζαντινής αυτοκρατορίας (13ος-14ος αιώνας),η Θεσσαλονίκη, αντίθετα από άλλες πόλεις, διατήρησε και αύξησε την πνευματική και την εμπορική της δραστηριότητα και γι’ αυτό της είχε δοθεί το προνόμιο να είναι αυτοδιοικούμενη.Εδώ λειτουργούσαν κατώτερα και μέσα σχολεία, αλλά και ανώτατες σχολές Μαθηματικών, Νομικής, Φιλοσοφίας και Ρητορικής. Τους μισθούς των δασκάλων τους μάλιστα πλήρωναν οι αρχές της πόλης.Την ίδια περίοδο αναπτύχθηκε εδώ το κίνημα των Ζηλωτών,που ήταν πρωτόγνωρο για την αυτοκρατορία και την εποχή αυτή.
rdf:langString
Les Zélotes sont les membres d'un mouvement politico-religieux juif du Ier siècle. Les Zélotes incitent le peuple de la province de Judée à se rebeller contre l'Empire romain et l'expulser par la force des armes. Ils ont joué un rôle de tout premier plan pendant la Grande révolte juive (66-70) qui a abouti à la destruction du Temple de Jérusalem.
rdf:langString
Gli zeloti (in ebraico: קנאים, Ḳanna'im) erano un gruppo politico-religioso giudaico apparso all'inizio del I secolo, partigiani accaniti dell'indipendenza politica del Regno di Giudea, nonché difensori dell'ortodossia e dell'integralismo ebraico dell'epoca. Considerati dai Romani alla stregua di terroristi e criminali comuni, si ribellavano con le armi alla presenza romana nell'antica Palestina. Svolsero un ruolo importante nella grande rivolta del 66-70, la maggior parte di essi perirono durante la presa di Gerusalemme da parte di Tito Flavio Vespasiano (70).
rdf:langString
열심당(熱心黨), 젤롯당(Zealot黨), 시카리당, 혁명당은 로마제국의 통치에 폭력항쟁으로 맞설 것을 주장한 유대의 종교적 민족주의 정치 운동이다.
rdf:langString
The Zealots were a political movement in 1st-century Second Temple Judaism which sought to incite the people of Judea Province to rebel against the Roman Empire and expel it from the Holy Land by force of arms, most notably during the First Jewish–Roman War (66–70). Zealotry was the term used by Josephus for a "fourth sect" or "fourth Jewish philosophy" during this period.
rdf:langString
熱心党（ねっしんとう、ヘブライ語: קנאי, kanai、(複) ヘブライ語: קנאים, kana'im）は、イエス時代に存在したユダヤ教の政治的宗教集団である。ギリシャ語の訳語から、ゼロテ派（希: ζηλωτής, zēlōtēs、英: Zealot ; (複) 希: ζηλωταί, zēlōtai、英: Zealots）とも呼称される。
rdf:langString
De Zeloten vormden een bijzondere (niet al te vast omlijnde) groepering onder de Joden in de 1e eeuw na Chr.
rdf:langString
Зелоти (від грец. ζηλωτής, «ревні», івр. קנאים,канім) — соціально-політична та релігійна течія в Юдеї, що виникла в епоху Маккавеїв у другій половині I століття до н. е. і оформилася остаточно у середині I століття н. е. Були одним з розгалужень руху фарисеїв.
rdf:langString
O termo zelota ou zelote (do grego antigo ζηλωτής, transl. zelotés, "imitador", "admirador zeloso" ou "seguidor"), em hebraico קנאי, (frequentemente usado na forma plural, קנאים, kana'im) significa literalmente alguém que zela pelo nome de Deus. A sua origem prende-se ao movimento político judaico do século I que incitou o povo da Judeia a rebelar-se contra o Império Romano e expulsar os romanos pela força das armas, o que levou à primeira guerra judaico-romana (66–70).
rdf:langString
奮銳黨（Zealotry；希伯來語：קנאי, קנאים；kanai）又名熱烈派，是第二圣殿时期之錫安主義政治組織，主張反抗罗马帝国對以色列猶太人的统治，目標是把以色列的外来者驱除出境。 此黨於犹太人大起义（66-70年）期間十分著名。约瑟夫斯称他们是这一时期的第四个“派系”。
rdf:langString
الزيلوت أو الغيورون طائفة يهودية نشأت في القرن الأول عرفت بمقاومتها وتعصبها الشديد للتبعية الرومانية ودعا الزيلوت إلى الثورة المسلحة وتحرير يهودا نهائياً من الحكم الروماني، ومن بين الزيلوت ظهر مجموعة تقوم بعمليات الاغتيال المنظمة وكانوا يعرفون باسم السيكاري أي حملة الخناجر الذين كانوا يطعنون الرومانيين بالخناجر.نادى الزيلوت باستقلال فلسطين من حكم الإمبراطورية الرومانية وبالتالي فهم جماعة محظورة، سرية وقليلة العدد، إضافة لكونها على خلاف مع الأحزاب الثلاث الأخرى، الفريسيون، الصدوقيون والهيروديون؛ وقد نال الغيورون تعاطفًا من الشارع اليهودي المتذمر من الحكم الروماني وتوق أيضًا لقدوم الماشيح المخلص السياسي والدينوي، وقد ورد ذكر الغيورين ثلاث مرات في العهد الجديد بشكل مرتبط بأحد التلاميذ الاثني عشر والذي دعي بسمعان القانوي أو الغيور، كذلك تشير بعض النظريات الحديثة إلى أن يهوذا الإسخريوطي كان واح
rdf:langString
Els zelotes eren grups radicals a l'Israel del segle i fundat per Judes el Galileu poc després de néixer Jesús. El nom, en hebreu קנאים Qannaïm, fa referència al zel religiós guardat pels seus membres. El seu objectiu era una Judea independent de l'Imperi Romà mitjançant la lluita armada tal com va succeir en la Gran Revolta Jueva del 66-70 durant la qual van prendre control de Jerusalem i van romana, o durant el setge de Massada.
rdf:langString
Zélóti (řecky: ζηλωτής, tj. „horliví“, hebrejsky: קנאים, kana'im), též sikarioni, byla militantní židovská skupina a protiřímské odbojové hnutí v 1. století n. l. v Judeji. V roce 66 n. l. se podíleli na protiřímském povstání a revoltě, která vešla ve známost jako první židovská válka. V té se různým židovským skupinám podařilo osvobodit Jeruzalém, který však nakonec Římané v roce 70 dobyli zpět a zbořili tamní Chrám.
rdf:langString
Zeloto estis ano de hebrea teokratia partio, kiu volis perforte instali sur la tero la regnon de Dio kaj uzadis la terorismon kiel religian procedon. Zelotoj batalis kontraŭ la Romia okupacio, provinco Judeo kaj poste Palestino . Metafore estas zeloto fervora kaj obstina adepto de ia religio aŭ doktrino.
rdf:langString
Der Begriff Zelot (von altgriechisch ζηλωτής zelotes, ‚Eiferer‘; hebräisch קנאי kanai) leitet sich von der biblischen Person Pinchas ben Eleasar, einem Enkel Aarons, ab, der ein religiöser Eiferer war und mit dem Speer in der Hand „für seinen Gott eiferte“. Dies tat er, indem er einem anderen Israeliten, der sich mit einer fremden Frau eingelassen hatte, in dessen Zelt folgte und ihn und die Frau mit seinem Speer durchbohrte (4. Buch Mose, 25). Im Folgenden wurden bestimmte religiöse jüdische Eiferer jahrhundertelang als Zeloten bezeichnet.
rdf:langString
Zeloteak Israelen I. mendean sortu zen mugimendu politiko nazionalista bat izan zen, sortu zuena Jesus jaio eta gutxira. Izena, hebreerazko qanaimetik dator (hebreerazko alfabetoan קנא, "grindu") bere kideek izan zuten Yahvehganako grina (Zen 25:10-11, 1 Erg 19:10). Zeloteak euren garaiko judaismoko alderdirik erradikalena izan ziren, sarri beste alderdi batzuei, farisearreik eta saduzearrei kasu, aurre eginez, hauei "diru gosea" izatea leporatzen zielarik. Zelote hitza, zenbait hizkuntzatan, erradikalismo militantearen edo zorrozkeriaren baliokide izatera pasa da.
rdf:langString
Los zelotes o zelotas fueron un movimiento político-nacionalista. Fueron la facción más violenta del judaísmo de su época, cuando se enfrentaron frecuentemente a otras facciones como los fariseos o saduceos, a quienes acusaban de tener «celo por el arroz».[cita requerida] El vocablo zelota ha pasado a ser sinónimo en varios idiomas de intransigencia o radicalismo militante.
rdf:langString
Zelot adalah istilah yang digunakan Flavius Yosefus untuk menyebut sekumpulan kelompok orang Yahudi yang melakukan perjuangan dengan mengangkat senjata demi membebaskan tanah Israel dari kekuasaan asing. Nama Zelot diambil dari nama simbol materai di Bait Suci dan Kitab Taurat. Bagi mereka, tanah Israel adalah milik umat Yahudi yang diberikan oleh Allah, dan Allah menginginkan mereka untuk merebut tanah itu kembali.
rdf:langString
Zeloci (gr. ζηλωται, zelotai; hebr. קנאים, kannaim – gorliwi) – ugrupowanie polityczno-religijne w rzymskiej Palestynie. Stawiali sobie za cel walkę z Rzymianami oraz Żydami, którzy kolaborowali z okupantem. Stronnictwo uformowało się w północnej Galilei. Na jego czele stał Ezechiasz i jego synowie. Byli zdania, że poddanie się niewoli oznacza zaparcie się Boga — jedynego Pana. Wierzyli również, że przez walkę przyspieszą przyjście Mesjasza. Zelota stał się w języku polskim rzeczownikiem pospolitym oznaczającym ogólnie fanatyka, osobę nadgorliwą, zaślepioną ideologicznie.
rdf:langString
Зело́ты (греч. Ζηλωτές зэлотэс — «ревнители, приверженцы», что является переводом слова ивр. קנאים канаим с тем же значением; в единственном числе греч. ζηλωτής, ивр. קנאי канай) — социально-политическое и религиозно-эсхатологическое течение в Иудее, возникшее в эпоху Маккавеев во 2-й половине I века до н. э. и оформившееся окончательно в середине I века н.э.
rdf:langString
Seloter (från grekiska zelos, "iver"), var en judisk gruppering vid tiden runt Kristi födelse som startade som ett religiöst renlevnadsparti. Grundaren av organisationen anses vara , som runt år 7 manade till motstånd mot den romerska skattskrivningen. Jesus lärjunge Simon seloten var trots namnet inte selot. Ordet selot kan också användas allmänt om fanatiker. Krigslyckan vände då kejsar Nero nästa år skickade den erfarne fältherren Vespasianus, och snart var Jerusalem belägrat. Efter att Jerusalem föll år 70 började även Masada belägras.
rdf:langString
rdf:langString
زيلوت
rdf:langString
Zelotes
rdf:langString
Zélóti (Judea)
rdf:langString
Zelot
rdf:langString
Ζηλωτής
rdf:langString
Zeloto
rdf:langString
Zelote
rdf:langString
Zelote
rdf:langString
Zélotes
rdf:langString
Zelot
rdf:langString
Zelota
rdf:langString
熱心党
rdf:langString
열심당
rdf:langString
Zeloci
rdf:langString
Zeloten
rdf:langString
Zelota
rdf:langString
Зелоты
rdf:langString
Seloter
rdf:langString
Zealots
rdf:langString
奮銳黨
rdf:langString
Зелоти
xsd:integer
722378
xsd:integer
1122305259
xsd:integer
73
rdf:langString
#5D2E2E
rdf:langString
Judea
xsd:integer
6
rdf:langString
rdf:langString
rdf:langString
rdf:langString
Els zelotes eren grups radicals a l'Israel del segle i fundat per Judes el Galileu poc després de néixer Jesús. El nom, en hebreu קנאים Qannaïm, fa referència al zel religiós guardat pels seus membres. El seu objectiu era una Judea independent de l'Imperi Romà mitjançant la lluita armada tal com va succeir en la Gran Revolta Jueva del 66-70 durant la qual van prendre control de Jerusalem i van romana, o durant el setge de Massada. Els zelotes van ser la facció més radical del judaisme de la seva època, i es van enfrontar freqüentment a altres faccions com els fariseus o saduceus, raó per la qual el vocable zelota ha passat a ser sinònim en diversos idiomes d'intransigència o radicalisme militant. Per a alguns historiadors són considerats com un dels primers grups terroristes de la història, ja que utilitzaven el segrest i l'homicidi de civils que al seu entendre col·laboraven amb el govern romà, per a dissuadir als altres de fer el mateix. Una facció radicalitzada coneguda com els sicarii es va distingir per la seva particular virulència i sectarisme. En el Nou Testament és conegut el capítol en la qual la llibertat de Barrabàs, un líder zelota pres, és preferida per una munió a la de Jesús de Natzaret, testificant la popularitat d'aquest moviment en la seva època. Al seu torn, s'ha especulat que dos dels apòstols, Judes Iscariot i Simó el zelota podien haver participat o simpatitzat amb aquest moviment.
rdf:langString
الزيلوت أو الغيورون طائفة يهودية نشأت في القرن الأول عرفت بمقاومتها وتعصبها الشديد للتبعية الرومانية ودعا الزيلوت إلى الثورة المسلحة وتحرير يهودا نهائياً من الحكم الروماني، ومن بين الزيلوت ظهر مجموعة تقوم بعمليات الاغتيال المنظمة وكانوا يعرفون باسم السيكاري أي حملة الخناجر الذين كانوا يطعنون الرومانيين بالخناجر.نادى الزيلوت باستقلال فلسطين من حكم الإمبراطورية الرومانية وبالتالي فهم جماعة محظورة، سرية وقليلة العدد، إضافة لكونها على خلاف مع الأحزاب الثلاث الأخرى، الفريسيون، الصدوقيون والهيروديون؛ وقد نال الغيورون تعاطفًا من الشارع اليهودي المتذمر من الحكم الروماني وتوق أيضًا لقدوم الماشيح المخلص السياسي والدينوي، وقد ورد ذكر الغيورين ثلاث مرات في العهد الجديد بشكل مرتبط بأحد التلاميذ الاثني عشر والذي دعي بسمعان القانوي أو الغيور، كذلك تشير بعض النظريات الحديثة إلى أن يهوذا الإسخريوطي كان واحدًا من الغيورين، ومن المؤكد أن باراباس الذي أطلق سراحه تزامنًا مع الحكم على يسوع بالموت كان واحدًا منهم، وقد انتهت هذه الفئة بشكل نهائي في أعقاب حصار أورشليم وتدمير الهيكل سنة 70.
rdf:langString
Zélóti (řecky: ζηλωτής, tj. „horliví“, hebrejsky: קנאים, kana'im), též sikarioni, byla militantní židovská skupina a protiřímské odbojové hnutí v 1. století n. l. v Judeji. V roce 66 n. l. se podíleli na protiřímském povstání a revoltě, která vešla ve známost jako první židovská válka. V té se různým židovským skupinám podařilo osvobodit Jeruzalém, který však nakonec Římané v roce 70 dobyli zpět a zbořili tamní Chrám. Zélóti krátce předtím prchli do pevnosti Masada, kterou lstí obsadili na počátku povstání, a stali se posledním místem odporu proti Římanům. Pevnost nebylo možno přímo dobýt, a tak se ji Římané rozhodli odříznout od přístupových cest a vyhladovět. Díky dobrým zásobám se zélótům podařilo přečkat tři roky. Během těchto let však římští ženisté postavili rampu, díky níž mohli beranidlem prorazit hradbu pevnosti. V roce 73 tak byli Římané připraveni k závěrečnému útoku. V noci před předpokládaným útokem promluvil vůdce zélótů, El'azar ben Ja'ir, ke svým stoupencům a připomněl jim společné odhodlání nikdy nebýt sluhy Římanů ani jiného Boha. Ti se nakonec všichni rozhodli pro kolektivní sebevraždu a vypálení všech staveb na Masadě. Tento akt pokládali za kiduš ha-šem, tj. posvěcení jména Hospodinova. Když druhý den Římané vtrhli v plné zbroji do pevnosti, objevili na tisíc mrtvých obránců pevnosti. Příběh o sebevraždě se Římané dozvěděli díky dvěma ženám, které se před hromadnou sebevraždou spolu s pěti dětmi ukryly v nádrži na vodu. (O jejich příběhu pojednává dvoudílná minisérie stanice CBS The Dovekeepers).
rdf:langString
Οι Ζηλωτές ήταν ένα είδος πολιτικού κόμματος, που υπερασπιζόταν τα συμφέροντα των χαμηλών τάξεων (μικροκαλλιεργητών, μικροϊδιοκτητών, εργατών και ναυτικών) απέναντι στους πλούσιους, τους υπερέχοντες και τους δυνατούς. Στα χρόνια παρακμής της βυζαντινής αυτοκρατορίας (13ος-14ος αιώνας),η Θεσσαλονίκη, αντίθετα από άλλες πόλεις, διατήρησε και αύξησε την πνευματική και την εμπορική της δραστηριότητα και γι’ αυτό της είχε δοθεί το προνόμιο να είναι αυτοδιοικούμενη.Εδώ λειτουργούσαν κατώτερα και μέσα σχολεία, αλλά και ανώτατες σχολές Μαθηματικών, Νομικής, Φιλοσοφίας και Ρητορικής. Τους μισθούς των δασκάλων τους μάλιστα πλήρωναν οι αρχές της πόλης.Την ίδια περίοδο αναπτύχθηκε εδώ το κίνημα των Ζηλωτών,που ήταν πρωτόγνωρο για την αυτοκρατορία και την εποχή αυτή.
rdf:langString
Zeloto estis ano de hebrea teokratia partio, kiu volis perforte instali sur la tero la regnon de Dio kaj uzadis la terorismon kiel religian procedon. Zelotoj batalis kontraŭ la Romia okupacio, provinco Judeo kaj poste Palestino . Metafore estas zeloto fervora kaj obstina adepto de ia religio aŭ doktrino. Futbalaj zelotoj estas preskaŭ fanatikaj admirantoj de iu futbala teamo, kiuj entuziasme akompanas siajn futbalistojn al iliaj matĉoj. Ili estas armitaj per klubaj flagoj, laŭte aklamas kaj kuraĝigas sian teamon. Bedaŭrinde ofte ili ankaŭ kaŭzas interbatiĝojn kun la zelotoj de la rivala klubo aŭ trairas la urbon detruante montrofenestrojn de vendejoj kaj kantante la kluban himnon.
rdf:langString
Der Begriff Zelot (von altgriechisch ζηλωτής zelotes, ‚Eiferer‘; hebräisch קנאי kanai) leitet sich von der biblischen Person Pinchas ben Eleasar, einem Enkel Aarons, ab, der ein religiöser Eiferer war und mit dem Speer in der Hand „für seinen Gott eiferte“. Dies tat er, indem er einem anderen Israeliten, der sich mit einer fremden Frau eingelassen hatte, in dessen Zelt folgte und ihn und die Frau mit seinem Speer durchbohrte (4. Buch Mose, 25). Im Folgenden wurden bestimmte religiöse jüdische Eiferer jahrhundertelang als Zeloten bezeichnet. In der deutschen Bildungssprache wird die Bezeichnung Zelot heute manchmal auch allgemein für einen Eiferer oder Fanatiker verwendet, jedoch nach wie vor üblicherweise für einen religiös motivierten. Im Zusammenhang mit dem sogenannten Synkretistischen Streit werden die orthodoxen Lutheraner (als eine der beiden Streitparteien) als Zeloten bezeichnet.
rdf:langString
Zeloteak Israelen I. mendean sortu zen mugimendu politiko nazionalista bat izan zen, sortu zuena Jesus jaio eta gutxira. Izena, hebreerazko qanaimetik dator (hebreerazko alfabetoan קנא, "grindu") bere kideek izan zuten Yahvehganako grina (Zen 25:10-11, 1 Erg 19:10). Bere xedea Erromatar Inperiotik independentea zen Judea bat borroka armatuaren bidez lortzea zen, 66-73ko Lehen Gerra Judu-Erromatarra edo Judutar Matxinada Handian gertatu zen bezala, honetan Jerusalenen kontrola hartu zutelarik hiria erromatarrek hartu zuten arte, Jerusalemeko Tenplua suntsitu zutenak, eta hiru urte beranduagoa Masada gotorlekua okupatu zuten arte, zeloteen azken babeslekua zena, honen denfendatzaileek euren buruaz beste egin ondoren. Zeloteak euren garaiko judaismoko alderdirik erradikalena izan ziren, sarri beste alderdi batzuei, farisearreik eta saduzearrei kasu, aurre eginez, hauei "diru gosea" izatea leporatzen zielarik. Zelote hitza, zenbait hizkuntzatan, erradikalismo militantearen edo zorrozkeriaren baliokide izatera pasa da. Historialari batzuek historiako lehen talde terroristatzat dute, euren ustez erromatarrei laguntzen zieten zibilak hiltzen baitzituzten, beste batzuei, gauza bera egitea eragozteko. Zelote mugimenduaren barnean, bezala ezagutzen zen alderdi erradikaldu bat bere neurriz kanpoko indarkeriagatik eta sektarismoagatik nabarmendu zen. Judas Galilearra aipatzen da alderdi honetako liderrik garrantzitsuenetakotzat, eta Judean eginiko lehen erroldan egin zituen ekintzengatik gogoratzen dena, Apostoluen Eginak 5:37an agertzen den bezala. Itun Berrian ezaguna da jendetzak Barrabas askatzea erabakitzen duen atala, preso hartua izan zen lider zelote bat izan zitekeena, Jesus Nazaretekoaren ordez, zelote mugimenduak garai hartan zuen ospearen lekuko delarik. Jesusen ikasleetako bat, honek propio apostolu bezala aukeratua, ziuraski mugimendu honetatik zetorren, argi eta garbi izendatzen baita Simon Zelotea bezala Lukasen Ebanjelioa 6:15en. Lukasek egiten duen transkribapen honek ζηλωτην zelotei, Markosen καναναιον kananaion transkribapen greziarrarekin eta Mateoren καναναιος kananaios transkribapenarekin kontrastatzen du, azken bi hauek, argi ikusten denez hebreerazko qanaim edo aramaikozko kanan hitzei erreferentzia egiten dietelarik. Aldiz,pentsatu izan da, horretarako inongo frogarik egon gabe Juda Iskariote "Judas Sikarioa" zela. Baina etiopiar ebanjelio apokrifoa den "Gure Jaun Jesukristoren Ituna Galilean" Juda zelote bezala aipatzen da bigarren ataleko 12. bertsikuluan, non Simon Kananearraren seme bezala errekonozitua den. Iskariote izena ishi-kariothetik, sikarioen sastakai kurbo beldurgarria, datorren ezizen bat baino ez litzateke izango.
rdf:langString
Los zelotes o zelotas fueron un movimiento político-nacionalista. Fueron la facción más violenta del judaísmo de su época, cuando se enfrentaron frecuentemente a otras facciones como los fariseos o saduceos, a quienes acusaban de tener «celo por el arroz».[cita requerida] El vocablo zelota ha pasado a ser sinónimo en varios idiomas de intransigencia o radicalismo militante. Algunos historiadores los consideran como uno de los primeros grupos terroristas de la historia puesto que utilizaban el homicidio de civiles que a su entender colaboraban con el gobierno romano, para disuadir a otros de hacer lo mismo. Dentro del movimiento zelota, una facción radicalizada conocida como los sicarios, se distinguió por su particular virulencia y sectarismo. Su objetivo era una Judea independiente del Imperio romano mediante la lucha armada tal y como sucedió en la primera guerra judeo-romana del 66-73 durante la cual controlaron Jerusalén hasta que la ciudad fue tomada por los romanos, que destruyeron el Templo, y tres años más tarde ocuparon la fortaleza de Masada, el último refugio zelote, tras el suicidio de sus defensores.
rdf:langString
Les Zélotes sont les membres d'un mouvement politico-religieux juif du Ier siècle. Les Zélotes incitent le peuple de la province de Judée à se rebeller contre l'Empire romain et l'expulser par la force des armes. Ils ont joué un rôle de tout premier plan pendant la Grande révolte juive (66-70) qui a abouti à la destruction du Temple de Jérusalem.
rdf:langString
Zelot adalah istilah yang digunakan Flavius Yosefus untuk menyebut sekumpulan kelompok orang Yahudi yang melakukan perjuangan dengan mengangkat senjata demi membebaskan tanah Israel dari kekuasaan asing. Nama Zelot diambil dari nama simbol materai di Bait Suci dan Kitab Taurat. Bagi mereka, tanah Israel adalah milik umat Yahudi yang diberikan oleh Allah, dan Allah menginginkan mereka untuk merebut tanah itu kembali. Di dalam Alkitab, beberapa kali disebut mengenai keberadaan orang-orang Zelot. Di dalam daftar murid-murid Yesus terdapat nama Simon orang Zelot (Lukas 6:14-15, Markus 3:18, Matius 10:4), sehingga tampaknya di antara murid Yesus terdapat anggota gerakan Zelot. Kemudian tokoh Barabas yang dibebaskan menggantikan Yesus (Markus 15:7) diduga merupakan orang Zelot sebab ditangkap karena pemberontakan. Selain itu, di dalam perkataan Gamaliel (Kisah Para Rasul 5:36-37) disebut juga dua nama pemimpin pemberontakan, yaitu Teudas dan Yudas.
rdf:langString
Gli zeloti (in ebraico: קנאים, Ḳanna'im) erano un gruppo politico-religioso giudaico apparso all'inizio del I secolo, partigiani accaniti dell'indipendenza politica del Regno di Giudea, nonché difensori dell'ortodossia e dell'integralismo ebraico dell'epoca. Considerati dai Romani alla stregua di terroristi e criminali comuni, si ribellavano con le armi alla presenza romana nell'antica Palestina. Svolsero un ruolo importante nella grande rivolta del 66-70, la maggior parte di essi perirono durante la presa di Gerusalemme da parte di Tito Flavio Vespasiano (70).
rdf:langString
열심당(熱心黨), 젤롯당(Zealot黨), 시카리당, 혁명당은 로마제국의 통치에 폭력항쟁으로 맞설 것을 주장한 유대의 종교적 민족주의 정치 운동이다.
rdf:langString
The Zealots were a political movement in 1st-century Second Temple Judaism which sought to incite the people of Judea Province to rebel against the Roman Empire and expel it from the Holy Land by force of arms, most notably during the First Jewish–Roman War (66–70). Zealotry was the term used by Josephus for a "fourth sect" or "fourth Jewish philosophy" during this period.
rdf:langString
熱心党（ねっしんとう、ヘブライ語: קנאי, kanai、(複) ヘブライ語: קנאים, kana'im）は、イエス時代に存在したユダヤ教の政治的宗教集団である。ギリシャ語の訳語から、ゼロテ派（希: ζηλωτής, zēlōtēs、英: Zealot ; (複) 希: ζηλωταί, zēlōtai、英: Zealots）とも呼称される。
rdf:langString
De Zeloten vormden een bijzondere (niet al te vast omlijnde) groepering onder de Joden in de 1e eeuw na Chr.
rdf:langString
Seloter (från grekiska zelos, "iver"), var en judisk gruppering vid tiden runt Kristi födelse som startade som ett religiöst renlevnadsparti. Grundaren av organisationen anses vara , som runt år 7 manade till motstånd mot den romerska skattskrivningen. Jesus lärjunge Simon seloten var trots namnet inte selot. Ordet selot kan också användas allmänt om fanatiker. År 66–70 var seloterna en av de stora pådrivarna till det stora judiska upproret mot romarriket då Jerusalem för en tid erövrades. Det uppstod dock interna stridigheter, och en allians mellan fariséer och saddukéer fördrev seloterna från Jerusalem samma år, vilka då flydde till ökenfästningen Masada. Krigslyckan vände då kejsar Nero nästa år skickade den erfarne fältherren Vespasianus, och snart var Jerusalem belägrat. Efter att Jerusalem föll år 70 började även Masada belägras. Då romarna år 73 erövrade Masada fann de alla, förutom två kvinnor och fem barn, döda. Varför så var fallet och vilken tolkning detta bör ges har på senare tid kommit under kraftig debatt. En central roll i denna debatt har boken Sacrificing Truth: Archaeology and the Myth of Masada av den israeliske arkeologen .
rdf:langString
Zeloci (gr. ζηλωται, zelotai; hebr. קנאים, kannaim – gorliwi) – ugrupowanie polityczno-religijne w rzymskiej Palestynie. Stawiali sobie za cel walkę z Rzymianami oraz Żydami, którzy kolaborowali z okupantem. Stronnictwo uformowało się w północnej Galilei. Na jego czele stał Ezechiasz i jego synowie. Byli zdania, że poddanie się niewoli oznacza zaparcie się Boga — jedynego Pana. Wierzyli również, że przez walkę przyspieszą przyjście Mesjasza. Pierwszy raz wystąpili w roku 6 pod przywództwem Judy Galilejczyka przeciw rzymskiemu spisowi ludności przeprowadzanemu przez Kwiryniusza, który stłumił to powstanie. Z czasem wyodrębnili się z nich jeszcze bardziej fanatyczni sykariusze. Oba ugrupowania odegrały wiodącą rolę w powstaniu w latach 66–73. Zelota stał się w języku polskim rzeczownikiem pospolitym oznaczającym ogólnie fanatyka, osobę nadgorliwą, zaślepioną ideologicznie.
rdf:langString
Зелоти (від грец. ζηλωτής, «ревні», івр. קנאים,канім) — соціально-політична та релігійна течія в Юдеї, що виникла в епоху Маккавеїв у другій половині I століття до н. е. і оформилася остаточно у середині I століття н. е. Були одним з розгалужень руху фарисеїв.
rdf:langString
O termo zelota ou zelote (do grego antigo ζηλωτής, transl. zelotés, "imitador", "admirador zeloso" ou "seguidor"), em hebraico קנאי, (frequentemente usado na forma plural, קנאים, kana'im) significa literalmente alguém que zela pelo nome de Deus. A sua origem prende-se ao movimento político judaico do século I que incitou o povo da Judeia a rebelar-se contra o Império Romano e expulsar os romanos pela força das armas, o que levou à primeira guerra judaico-romana (66–70).
rdf:langString
Зело́ты (греч. Ζηλωτές зэлотэс — «ревнители, приверженцы», что является переводом слова ивр. קנאים канаим с тем же значением; в единственном числе греч. ζηλωτής, ивр. קנאי канай) — социально-политическое и религиозно-эсхатологическое течение в Иудее, возникшее в эпоху Маккавеев во 2-й половине I века до н. э. и оформившееся окончательно в середине I века н.э. Основной целью зелотов было упразднение эллинистического влияния и свержение римского владычества, для достижения которой считались пригодными любые средства. К середине I века н. э. зелоты оформились в политическую партию для борьбы с наследием царя Иудеи Ирода Великого. С фасада Иерусалимского храма, отстроенного Иродом, они сбили золотого орла как побуждающего к идолопоклонству и намекающего на римское владычество. Требования императора Калигулы поставить по всей Империи его идолы, грубое отношение римских солдат к Храму и вере жителей Иудеи привели к существенной радикализации еврейского населения и, соответственно, пополнению сторонников зелотов. После незаконного изъятия (фактически грабежа) римским прокуратором большой части храмового серебра зелоты организовали так называемое Великое еврейское восстание, приведшее к войне 66—73 годов н. э. Подоспевшие на помощь римлянам войска Цестия Галла из Сирии были разбиты повстанцами. В результате, Иудея была разгромлена римской армией, а Второй Иерусалимский Храм уничтожен. Зелоты, будучи непримиримыми противниками римлян, решили бороться до конца, обосновывая это также тем, что Израилем может управлять только Мессия — потомок Давида. Наиболее отважные воины выделились в отдельное крыло и получили от римлян прозвище «сикарии» («убийцы», «кинжальщики»). Их радикальные воинственные действия привели к войне с римлянами. Так, один из сикариев Менахем, сын Иуды, захватив крепость Масаду, перебил римский гарнизон. Наиболее известные зелоты — Симон (Шимон) Бар-Гиора и Йоханан из Гискалы. Иногда зелотов рассматривают как основанную Иудой Галилеянином и Садоком Фарисеем «четвёртую секту» (наряду с фарисеями, саддукеями и ессеями), о которых упоминал участник Иудейских войн Иосиф Флавий. Согласно Библии, среди апостолов Иисуса был зелот Симон (в Синодальном переводе не «зелот», а «зилот»). Немецкий библеист Оскар Кульман в своей книге «Иисус и Цезарь» обосновывает принадлежность к зелотам ещё трёх апостолов — Петра, его брата Андрея и Иуды.
rdf:langString
奮銳黨（Zealotry；希伯來語：קנאי, קנאים；kanai）又名熱烈派，是第二圣殿时期之錫安主義政治組織，主張反抗罗马帝国對以色列猶太人的统治，目標是把以色列的外来者驱除出境。 此黨於犹太人大起义（66-70年）期間十分著名。约瑟夫斯称他们是这一时期的第四个“派系”。
xsd:nonNegativeInteger
11551
xsd:gYear
0073
xsd:gYear
0006
