Xerophile
http://dbpedia.org/resource/Xerophile an entity of type: Animal
Xerophilie (altgriechisch ξηρός xērós „trocken“, „dürr“ und φίλος phílos „liebend“, „Freund“) ist die Eigenschaft von Lebewesen, trockene Lebensräume zu bevorzugen. Lebewesen mit dieser Eigenschaft nennt man xerophil. Organismen, die trockene warme Lebensräume bevorzugen, nennt man xerothermophil.
rdf:langString
Los adjetivos xerófilo y xérico, y el sustantivo xerófito (del griego xero-: seco, -fitos: planta, -filo: amigo) se aplican en botánica a la vegetación y asociaciones vegetales específicamente adaptadas para la vida en un medio seco. Es decir, plantas adaptadas a la escasez de agua en la zona en la que habitan, como la estepa o el desierto. Se encuentran en regiones climáticamente áridas y también en ambientes excepcionalmente secos de regiones semiáridas o subhúmedas.
rdf:langString
Xerofili adalah organisme ekstremofili yang dapat tumbuh dan bereproduksi dalam keadaan yang tidak banyak air. Mereka dapat bertahan dalam lingkungan dengan aktivitas air di bawah 0.8. Contoh organisme xerofili adalah:
*
* Kaktus
* Tardigrade
rdf:langString
Ксерофіли — (від дав.-гр. Ξερός — сухий і φιλέω — люблю) — тип екстремофілів, організми мешкають в умовах вкрай низької вологості, і не переносять високу вологість. Дані організми здатні переносити високу сухість повітря в поєднанні з високою температурою. У них добре розвинені механізми регуляції водного обміну і пристосування до збереження води в організмі. Багато з них для підтримки життєдіяльності пристосувалися використовувати метаболічну воду, що утворюється шляхом окиснення ліпідів.
rdf:langString
Ксерофилы (от др.-греч. ξερός — сухой и φιλέω — люблю) — тип экстремофилов, организмы, обитающие в условиях крайне низкой влажности и не переносящие высокую влажность. Эти организмы способны переносить высокую сухость воздуха в сочетании с высокой температурой. У них хорошо развиты механизмы регуляции водного обмена и приспособления к сохранению воды в организме. Многие из них для поддержания жизнедеятельности приспособились использовать метаболическую воду, образующуюся за счет окисления липидов.
rdf:langString
مُحِبة البيئة الجافة أو كائنات البيئة الجافة هم نوع من الكائنات الحية أليفة الظروف القاسية التي يمكن أن تنمو وتتكاثر في ظروف تصاحبها جفاف وقلة توافر المياه، ما يُعرف باسم النشاط المائي. يتم قياس النشاط المائي (أ ث ) على أنه الرطوبة فوق مادة نسبة إلى الرطوبة فوق الماء النقي، وهذا يعني تحمل الظروف الجافة. غالبًا ما يمكن لهذه الكائنات البقاء على قيد الحياة في بيئات يقل نشاط المياه فيها عن 0.8. وتشمل هذه البيئات التربة الصحراوية القاحلة. يطبق مصطلح التسامح الاسموزي عادةً على الكائنات التي يمكن أن تنمو في محاليل ذات تركيزات عالية من المواد المذابة (الأملاح والسكريات)، مثل الهالوفيل.
rdf:langString
Xeròfil en ecologia, és l'organisme, població o comunitat que viu en medis secs. Etimològicament, xeròfil deriva del grec, i vol dir que 'li agraden els llocs secs'. En la pràctica, els organismes presenten adaptació als llocs secs (facultativa o estricta) i potser no podrien viure en llocs més humits per raó, per exemple, de la competència que els farien altres plantes adaptades a llocs humits.
rdf:langString
Xerofil (též suchomilný či xerofilní organismus) je druh, který žije v suchém prostředí (s nízkou hodnotovou tzv. vodní aktivity). Podobné podmínky vyhovují i dalších extrémofilním organismům, tzv. . Xerofilní společenstva lze najít ve dvou základních typech prostředí: v potravě, která obsahuje velmi málo vody (dehydrovaná či s velkým obsahem cukrů) nebo v místech, kde je vysoká koncentrace solí (zejména chloridu sodného). Obvykle jsou tato místa doménou mikroorganismů, zejména hub a kvasinek, případně prokaryot (např. skupina Haloarchaea). Známe však i mnohé suchomilné rostliny (xerofyty).
rdf:langString
Ένα ξηρόφιλο (από τις ελληνικές λέξεις ξηρός και φίλος), είναι ένας ακραιόφιλος οργανισμός που μπορεί να αναπτυχθεί και να αναπαραχθεί σε συνθήκες με χαμηλή διαθεσιμότητα νερού, γνωστή επίσης ως ενεργότητα νερού. Η ενεργότητα νερού (aw) είναι ένα μέτρο της ποσότητας του νερού στο υπόστρωμα ενός οργανισμού που μπορεί να χρησιμοποιηθεί για να υποστηρίξει σεξουαλική ανάπτυξη. Τα ξηρόφιλα ονομάζονται συχνά "ξηροάντοχα", που σημαίνει ότι αντέχουν τις ξηρές συνθήκες. Μπορούν να επιβιώσουν σε περιβάλλοντα με ενεργότητα νερού κάτω από 0,8. Οι ενδόλιθοι και οι αλόφιλοι είναι συχνά ξηροάντοχοι.
rdf:langString
Les xérophiles (du grec ancien ξερος xeros : sec et φιλος philos : ami) sont des organismes extrêmophiles vivants dans des milieux très pauvres en eau. Divers organismes, parmi lesquels des bactéries, des champignons, des plantes (parfois appelées xérophytes bien qu'il ne faille pas confondre les deux termes), des insectes, des nématodes et la crevette Artemia salina peuvent tolérer une dessiccation extrême. On parle également de milieux xérophiles pour désigner des milieux pauvres en eau abritant les espèces xérophiles.
rdf:langString
A xerophile (from Greek xēros 'dry', and philos 'loving') is an extremophilic organism that can grow and reproduce in conditions with a low availability of water, also known as water activity. Water activity (aw) is measured as the humidity above a substance relative to the humidity above pure water (Aw = 1.0). Xerophiles are "xerotolerant", meaning tolerant of dry conditions. They can often survive in environments with water activity below 0.8; above which is typical for most life on Earth. Typically xerotolerance is used with respect to matric drying, where a substance has a low water concentration. These environments include arid desert soils. The term is typically applied to organisms that can grow in solutions with high solute concentrations (salts, sugars), such as halophiles.
rdf:langString
Un organismo xerofilo (dal greco "xēros", secco, e "philos", amante) è un organismo estremofilo che può crescere e riprodursi in condizioni di bassa presenza d'acqua (attività dell'acqua). L'attività dell'acqua (aw) è misurabile come l'umidità presente su una sostanza in relazione all'umidità presente sulla superficie dell'acqua pura (Aw=1.0). Gli organismi xerofili sono a sua volta xerotolleranti: possono normalmente resistere a condizioni ambientali con attività dell'acqua inferiore al 0,8 (valore normalmente inferiore alla media terrestre); questa capacità è utile per crescere in ambienti come suoli deserti.
rdf:langString
Kserofil (gr. xērós – suchy, philéō – lubię) – termin stosowany w ekologii na określenie gatunków rozwijających się w środowisku ubogim w wodę, przystosowanych do warunków o małej wilgotności. Charakteryzują się oszczędną gospodarką wodną.
rdf:langString
Xerofiel (Grieks voor: droogte-minnend) is een term die gebruikt wordt voor de xerofyten: planten die goed aan een droog klimaat zijn aangepast. Deze aanpassing bestaat vooral in mechanismen om het waterverlies door verdamping te beperken. Xerofiele planten hebben dus meestal kleine bladeren, of in het geheel geen bladeren, waarbij de fotosynthese dan wordt overgenomen door de verdikte stengels. Ook beschikken deze planten vaak over verdikte wortels en/of stengels, waarin een flinke watervoorraad kan worden opgeslagen. Omdat in woestijnen voedsel en water schaars zijn voor de dieren, zijn de weinige planten in die gebieden blootgesteld aan een grote vraatdruk. Om zich daartegen enigszins te beschermen zijn deze planten daarom vaak voorzien van stekels.
rdf:langString
rdf:langString
كائنات البيئة الجافة
rdf:langString
Xerofília
rdf:langString
Xerofil
rdf:langString
Xerophilie
rdf:langString
Ξηρόφιλος
rdf:langString
Xerófilo
rdf:langString
Xerofili
rdf:langString
Organismo xerofilo
rdf:langString
Xérophile
rdf:langString
Xerofiel
rdf:langString
Kserofil
rdf:langString
Xerofilia
rdf:langString
Xerophile
rdf:langString
Ксерофилы
rdf:langString
Ксерофіли
xsd:integer
18952199
xsd:integer
1118678108
rdf:langString
مُحِبة البيئة الجافة أو كائنات البيئة الجافة هم نوع من الكائنات الحية أليفة الظروف القاسية التي يمكن أن تنمو وتتكاثر في ظروف تصاحبها جفاف وقلة توافر المياه، ما يُعرف باسم النشاط المائي. يتم قياس النشاط المائي (أ ث ) على أنه الرطوبة فوق مادة نسبة إلى الرطوبة فوق الماء النقي، وهذا يعني تحمل الظروف الجافة. غالبًا ما يمكن لهذه الكائنات البقاء على قيد الحياة في بيئات يقل نشاط المياه فيها عن 0.8. وتشمل هذه البيئات التربة الصحراوية القاحلة. يطبق مصطلح التسامح الاسموزي عادةً على الكائنات التي يمكن أن تنمو في محاليل ذات تركيزات عالية من المواد المذابة (الأملاح والسكريات)، مثل الهالوفيل. قد لا تمنع الطريقة الشائعة للحفاظ على الطعام لتقليل الأنشطة المائية نمو الكائنات الحية التي تعيش في جفاف، مما يؤدي غالبًا إلى تلف الأغذية. بعض أنواع العفن والخميرة هي محبة البيئة الجافة. نمو العفن على الخبز هو مثال على التلف الغذائي الذي تسببه الكائنات الحية المجهرية. أحد الأمثلة الشائعة لكائنات البيئة الجافة هو الصبار.
rdf:langString
Xeròfil en ecologia, és l'organisme, població o comunitat que viu en medis secs. Etimològicament, xeròfil deriva del grec, i vol dir que 'li agraden els llocs secs'. En la pràctica, els organismes presenten adaptació als llocs secs (facultativa o estricta) i potser no podrien viure en llocs més humits per raó, per exemple, de la competència que els farien altres plantes adaptades a llocs humits. Es consideren llocs secs tant els que tenen una escassetat extrema d'aigua com els que tenen aigua abundant, però no utilitzable pels organismes, com ara les zones fredes on l'aigua del sòl es troba en estat sòlid (permagel) o els indrets salats. En hàbitats com els oasis, hi pot haver animals i plantes que no són xeròfils, ja que disposen d'abundant aigua. També en el desert hi ha algunes plantes efímeres que germinen ràpidament després d'una pluja ocasional intensa, que no tenen més mecanisme de resistència a la secada que el seu curt cicle biològic i, per tant, no són realment xeròfiles.
rdf:langString
Xerofil (též suchomilný či xerofilní organismus) je druh, který žije v suchém prostředí (s nízkou hodnotovou tzv. vodní aktivity). Podobné podmínky vyhovují i dalších extrémofilním organismům, tzv. . Xerofilní společenstva lze najít ve dvou základních typech prostředí: v potravě, která obsahuje velmi málo vody (dehydrovaná či s velkým obsahem cukrů) nebo v místech, kde je vysoká koncentrace solí (zejména chloridu sodného). Obvykle jsou tato místa doménou mikroorganismů, zejména hub a kvasinek, případně prokaryot (např. skupina Haloarchaea). Známe však i mnohé suchomilné rostliny (xerofyty). Rekordní xerofilové a osmofilové dokáží žít v nízkých hodnotách vodní aktivity. Mnohá eukaryota (zmíněné houby a kvasinky) mohou přežít i v hodnotách aw=0,61. Archea ze skupiny Haloarchaea drží rekord a žijí v hodnotách vodní aktivity aw=0,75.
rdf:langString
Ένα ξηρόφιλο (από τις ελληνικές λέξεις ξηρός και φίλος), είναι ένας ακραιόφιλος οργανισμός που μπορεί να αναπτυχθεί και να αναπαραχθεί σε συνθήκες με χαμηλή διαθεσιμότητα νερού, γνωστή επίσης ως ενεργότητα νερού. Η ενεργότητα νερού (aw) είναι ένα μέτρο της ποσότητας του νερού στο υπόστρωμα ενός οργανισμού που μπορεί να χρησιμοποιηθεί για να υποστηρίξει σεξουαλική ανάπτυξη. Τα ξηρόφιλα ονομάζονται συχνά "ξηροάντοχα", που σημαίνει ότι αντέχουν τις ξηρές συνθήκες. Μπορούν να επιβιώσουν σε περιβάλλοντα με ενεργότητα νερού κάτω από 0,8. Οι ενδόλιθοι και οι αλόφιλοι είναι συχνά ξηροάντοχοι. Η συνηθισμένη μέθοδος συντήρησης τροφίμων με ξήρανση μειώνοντας την ενεργότητα του νερού, μπορεί να μην αποτρέψει την ανάπτυξη ξηρόφιλων οργανισμών, έχοντας ως αποτέλεσμα συχνά την αλλοίωση του τροφίμου. Πολλά είδη μούχλας και ζύμης είναι ξηρόφιλα. Η ανάπτυξη μούχλας στο ψωμί είναι ένα παράδειγμα αλλοίωσης τροφίμου από ξηρόφιλους οργανισμούς. Παραδείγματα των ξηρόφιλων περιλαμβάνουν το Trichosporonoides nigrescens και τους κάκτους.
rdf:langString
Xerophilie (altgriechisch ξηρός xērós „trocken“, „dürr“ und φίλος phílos „liebend“, „Freund“) ist die Eigenschaft von Lebewesen, trockene Lebensräume zu bevorzugen. Lebewesen mit dieser Eigenschaft nennt man xerophil. Organismen, die trockene warme Lebensräume bevorzugen, nennt man xerothermophil.
rdf:langString
Les xérophiles (du grec ancien ξερος xeros : sec et φιλος philos : ami) sont des organismes extrêmophiles vivants dans des milieux très pauvres en eau. Divers organismes, parmi lesquels des bactéries, des champignons, des plantes (parfois appelées xérophytes bien qu'il ne faille pas confondre les deux termes), des insectes, des nématodes et la crevette Artemia salina peuvent tolérer une dessiccation extrême. On parle également de milieux xérophiles pour désigner des milieux pauvres en eau abritant les espèces xérophiles. Dans certains cas, on parle de xérotolérance : sont concernés des organismes normalement incapables de se développer à des activités de l'eau (exprimée en ) trop basses, mais qui peuvent se développer à des pressions osmotiques plus élevées, correspondant à des inférieures.
rdf:langString
Los adjetivos xerófilo y xérico, y el sustantivo xerófito (del griego xero-: seco, -fitos: planta, -filo: amigo) se aplican en botánica a la vegetación y asociaciones vegetales específicamente adaptadas para la vida en un medio seco. Es decir, plantas adaptadas a la escasez de agua en la zona en la que habitan, como la estepa o el desierto. Se encuentran en regiones climáticamente áridas y también en ambientes excepcionalmente secos de regiones semiáridas o subhúmedas.
rdf:langString
Xerofili adalah organisme ekstremofili yang dapat tumbuh dan bereproduksi dalam keadaan yang tidak banyak air. Mereka dapat bertahan dalam lingkungan dengan aktivitas air di bawah 0.8. Contoh organisme xerofili adalah:
*
* Kaktus
* Tardigrade
rdf:langString
Un organismo xerofilo (dal greco "xēros", secco, e "philos", amante) è un organismo estremofilo che può crescere e riprodursi in condizioni di bassa presenza d'acqua (attività dell'acqua). L'attività dell'acqua (aw) è misurabile come l'umidità presente su una sostanza in relazione all'umidità presente sulla superficie dell'acqua pura (Aw=1.0). Gli organismi xerofili sono a sua volta xerotolleranti: possono normalmente resistere a condizioni ambientali con attività dell'acqua inferiore al 0,8 (valore normalmente inferiore alla media terrestre); questa capacità è utile per crescere in ambienti come suoli deserti. Normalmente gli organismi xerofili sono soliti essere anche osmotolleranti, ovvero resistono a grandi concentrazioni interne di soluti. Un esempio sono gli organismi alofili capaci di crescere in presenza di grandi quantità di sale. Un esempio di microorganismo xerofilo è . Le piante xerofile si chiamano xerofite.
rdf:langString
A xerophile (from Greek xēros 'dry', and philos 'loving') is an extremophilic organism that can grow and reproduce in conditions with a low availability of water, also known as water activity. Water activity (aw) is measured as the humidity above a substance relative to the humidity above pure water (Aw = 1.0). Xerophiles are "xerotolerant", meaning tolerant of dry conditions. They can often survive in environments with water activity below 0.8; above which is typical for most life on Earth. Typically xerotolerance is used with respect to matric drying, where a substance has a low water concentration. These environments include arid desert soils. The term is typically applied to organisms that can grow in solutions with high solute concentrations (salts, sugars), such as halophiles. The common food preservation method of reducing water (food drying) activities may not prevent the growth of xerophilic organisms, often resulting in food spoilage. Some mold and yeast species are xerophilic. Mold growth on bread is an example of food spoilage by xerophilic organisms. Examples of xerophiles include , Zygosaccharomyces, and cacti.
rdf:langString
Xerofiel (Grieks voor: droogte-minnend) is een term die gebruikt wordt voor de xerofyten: planten die goed aan een droog klimaat zijn aangepast. Deze aanpassing bestaat vooral in mechanismen om het waterverlies door verdamping te beperken. Xerofiele planten hebben dus meestal kleine bladeren, of in het geheel geen bladeren, waarbij de fotosynthese dan wordt overgenomen door de verdikte stengels. Ook beschikken deze planten vaak over verdikte wortels en/of stengels, waarin een flinke watervoorraad kan worden opgeslagen. Omdat in woestijnen voedsel en water schaars zijn voor de dieren, zijn de weinige planten in die gebieden blootgesteld aan een grote vraatdruk. Om zich daartegen enigszins te beschermen zijn deze planten daarom vaak voorzien van stekels. De bekendste familie van xerofyten zijn wel de cactussen, die hun oorsprong hebben in Midden- en Zuid-Amerika. Minder bekend is dat in woestijngebieden in de Oude Wereld (Zuid-Afrika en Madagaskar) een groot aantal soorten van de Wolfsmelkfamilie (Euphorbiaceae) xerofiele aanpassingen hebben ondergaan die als twee druppels water lijken op die van de cactaceeën. Het is voor de leek vaak niet gemakkelijk deze wolfsmelkachtigen van cactussen te onderscheiden. De bloeiwijze is nochtans geheel verschillend, hetgeen bewijst dat het om verschillende families gaat. Dit is een geval van convergente evolutie. Vegetatiekunde
rdf:langString
Kserofil (gr. xērós – suchy, philéō – lubię) – termin stosowany w ekologii na określenie gatunków rozwijających się w środowisku ubogim w wodę, przystosowanych do warunków o małej wilgotności. Charakteryzują się oszczędną gospodarką wodną.
* W zoologii kserofile to gatunki rozwijające się na obszarach otwartych i suchych, wśród stepów i pustyń, na przykład w suchych glebach. Zwierzętami kserofilnymi są m.in. liczne owady, pajęczaki, jaszczurki, niektóre węże i żółwie, skoczki pustynne i wielbłądowate.
* W botanice kserofile (nazywane kserofitami) to gatunki roślin rosnące na suchych i ciepłych łąkach, pustyniach lub wydmach.
rdf:langString
Ксерофіли — (від дав.-гр. Ξερός — сухий і φιλέω — люблю) — тип екстремофілів, організми мешкають в умовах вкрай низької вологості, і не переносять високу вологість. Дані організми здатні переносити високу сухість повітря в поєднанні з високою температурою. У них добре розвинені механізми регуляції водного обміну і пристосування до збереження води в організмі. Багато з них для підтримки життєдіяльності пристосувалися використовувати метаболічну воду, що утворюється шляхом окиснення ліпідів.
rdf:langString
Ксерофилы (от др.-греч. ξερός — сухой и φιλέω — люблю) — тип экстремофилов, организмы, обитающие в условиях крайне низкой влажности и не переносящие высокую влажность. Эти организмы способны переносить высокую сухость воздуха в сочетании с высокой температурой. У них хорошо развиты механизмы регуляции водного обмена и приспособления к сохранению воды в организме. Многие из них для поддержания жизнедеятельности приспособились использовать метаболическую воду, образующуюся за счет окисления липидов.
xsd:nonNegativeInteger
2108