X-ray
http://dbpedia.org/resource/X-ray an entity of type: Thing
الأشعة السينية أو أشعة إكس (بالإنجليزية: X ray) هي أشعة كهرومغناطيسية ذات طول موجي يتراوح بين 10 بيكومتر حتى 10 نانومتر، والتي تعادل الترددات ما بين 30 بيتاهرتز حتى 30 إكساهرتز (30×1015 Hz حتى 30×1018 Hz)، وأما الطاقة فتتراوح ما بين 124 إلكترونفولت حتى 124 كيلوإلكترونفولت. تستخدم الأشعة السينية بشكلٍ واسعٍ في التصوير الشعاعي وفي العديد من المجالات التقنية والعلمية.اكتشفها العالم الألماني وليام رونتجن عام 1895 في جامعة فورتسبورغ، ونال عنها جائزة نوبل في الفيزياء في عام 1901.
rdf:langString
Els termes raigs X i radiació X designen una part de l'espectre electromagnètic que correspon a radiació menys energètica que els raigs gamma i més que els raigs ultraviolats. La longitud d'ona d'aquestes radiacions ionitzants està compresa entre deu nanòmetres i cent picòmetres, que correspon a freqüències de 30 PHz a 3 EHz. Foren descoberts pel físic alemany Wilhelm Röntgen el 1895, que els batejà amb el nom de "raigs X". En el seu honor, a alguns països europeus, com Alemanya, reben també la denominació de raigs Röntgen.
rdf:langString
Rentgenové záření (starším názvem záření X či paprsky X nebo RTG) je forma elektromagnetického záření o vlnových délkách 10 nanometrů až 1 pikometr. Využívá se především při lékařských vyšetřeních, v krystalografii a také jako detekční metoda materiálových vad, v optice, v chemii při detekci či pro astronomická pozorování. Jedná se o formu ionizujícího záření a jako takové může být nebezpečné.
rdf:langString
La denominación rayos X designa a una radiación electromagnética ionizante, invisible para el ojo humano, capaz de atravesar cuerpos opacos y de imprimir las películas fotográficas.Su capacidad de penetrar materia es tanto mayor cuanto mayor es el voltaje, cuanto más baja es la densidad de la materia y cuanto menor es el número atómico medio de dicha materia atravesada. Los actuales sistemas digitales permiten la obtención y visualización de la imagen radiográfica directamente en una computadora (ordenador) sin necesidad de imprimirla. La longitud de onda está entre 10 a 0,01 nanómetros, correspondiendo a frecuencias en el rango de 30 a 30000 PHz (de 50 a 50000 veces la frecuencia de la luz visible).
rdf:langString
X izpiak terminoa energia altuko erradiazio elektromagnetikoaren forma bati dagokio. Hauetako gehiengoaren uhin-luzerak 0,01 eta 10 nanometroen artekoak dira, eta dagozkien energiak 124 eV eta 145 keV tartean daude. Espektro elektromagnetikoan argi ultramore eta gamma izpien artean daude kokatuta, azken hauek energetikoenak izanda. Giza begiarentzat ikusezinak diren arren, gorputz opakuak zeharkatzeko gai dira, horregatik asko erabiltzen dira apurtutako hezurren erradiografiak lortzeko, edota bularreko minbiziak bilatzeko mamografietan. Bestalde, kristalografia arloan ere maiz erabiltzen dira, materialen barne-egituraren ezaugarriak aztertzeko. Herrialde askotan Roentgen erradiazio bezala dira ezagunak, Wilhelm Conrad Röntgen zientzialari alemaniarrak aurkitu baitzituen 1895ean.
rdf:langString
Sinar-X atau sinar rontgen adalah salah satu bentuk dari radiasi elektromagnetik dengan panjang gelombang berkisar antara 10 nanometer ke 100 pikometer (sama dengan frekuensi dalam rentang 30 petahertz - 30 exahertz) dan memiliki energi dalam rentang 100 eV - 100 Kev. Sinar-X umumnya digunakan dalam diagnosis dan Kristalografi sinar-X. Sinar-X adalah bentuk dari dan dapat berbahaya.
rdf:langString
엑스선(-線, 영어: X-ray 엑스레이[*])는 파장이 10 ~ 0.01 나노미터이며, 주파수는 3 × 1016헤르츠에서 3 × 1019헤르츠 사이인 전자기파다. 이는 자외선보다 짧은 파장의 영역이다. 독일의 물리학자 빌헬름 콘라트 뢴트겐이 처음 발견하여 이름붙였으며, 그의 이름을 따라 뢴트겐선으로 부르기도 한다. 뢴트겐은 이 발견으로 최초의 노벨 물리학상을 수상했다. 엑스선은 투과성이 강하여 물체의 내부를 볼 수 있으므로, 의료 분야 및 비파괴 검사 등에 널리 쓰인다.
rdf:langString
X線（エックスせん、英: X-ray）は、波長が1 pm - 10 nm程度の電磁波である。発見者であるヴィルヘルム・レントゲンの名をとってレントゲン線と呼ばれることもある。電磁波であるが放射線の一種でもあり、X線撮影、回折現象を利用した結晶構造の解析などに用いられる。呼称の由来は数学の“未知数”を表す「X」で、これもレントゲンの命名による。 1895年11月8日、ドイツのヴィルヘルム・レントゲンにより特定の波長域を持つ電磁波が発見され、X線として命名された。この発見は当時直ちに大反響を呼び、X線の発生について理論的方向付けを与えようとしたポアンカレは1896年1月に、蛍光物質とX線の関連について予測を述べた。その予測に従い、翌月の2月にアンリ・ベクレルはウランを含む燐光体が現代からいえば放射性物質であることを発見するなどX線の発見は原子核物理の端緒となった。 日本の法令の条文上では片仮名を用いて「エックス線」若しくは「エツクス線」（ツを小文字を使わずに表記する）と表記するのが原則となっている。
rdf:langString
Promieniowanie rentgenowskie (promieniowanie rtg, promieniowanie X, promienie X, promieniowanie Roentgena) – rodzaj promieniowania elektromagnetycznego, które jest generowane podczas wyhamowywania elektronów. Długość fali mieści się w zakresie od ok. 10 pm do 10 nm. W widmie fal elektromagnetycznych promieniowanie rentgenowskie znajduje się za nadfioletem, pokrywając się z zakresem promieniowania gamma.
rdf:langString
Röntgenstrålning är en typ av fotonstrålning, det vill säga joniserande elektromagnetisk strålning med kort våglängd (cirka 0,01–10 nm) och höga fotonenergier (100 eV – 100 keV). Röntgenstrålningen upptäcktes av forskaren Wilhelm Conrad Röntgen 1895, som fick det allra första Nobelpriset i fysik 1901 för den bedriften.
rdf:langString
Рентге́новское излуче́ние — электромагнитные волны, энергия фотонов которых лежит на шкале электромагнитных волн между ультрафиолетовым излучением и гамма-излучением (от ~10 эВ до нескольких МэВ), что соответствует длинам волн от ~103 до ~10−2 Å (от ~102 до ~10−3 нм).
rdf:langString
X射線（英語：X-ray），又称X光、愛克斯射線、愛克斯光，也稱作倫琴射線或倫琴光（Röntgen radiation），清朝時曾稱照骨術，是一种波长范围在0.01纳米到10纳米之间（对应频率范围30 PHz到30EHz）的电磁辐射形式。X射线最初用于医学成像诊断和X射线晶体学。X射线也是游離輻射等这一类对人体有危害的射线。 X射線波長範圍在較短處與伽馬射線較長處重疊。
rdf:langString
Οι ακτίνες Χ ή ακτίνες Ρέντγκεν (Röntgen) αποκαλείται ένα τμήμα του ηλεκτρομαγνητικού φάσματος με περιοχή μήκους κύματος μεταξύ 10 nm με 10 pm , που αντιστοιχεί σε περιοχή συχνότητας από 30 PHz - 30 EHz και σε περιοχή ενέργειας 120 eV - 120 keV. Αυτό το τμήμα του ηλεκτρομαγνητικού φάσματος βρίσκεται μεταξύ των τμημάτων της υπεριώδους ακτινοβολίας και των ακτίνων γ. Η δεύτερη ονομασία της ακτινοβολίας προέρχεται από το όνομα ενός από τους πρώτους ερευνητές της, του Γερμανού φυσικού, Βίλχελμ Ρέντγκεν (Wilhelm Röntgen) που τις ανακάλυψε το 1895.
rdf:langString
Ikso-radioj aŭ X-radiado aŭ Rentgena radiado estas tipo de joniga radiado, kiu formas parton de la elektromagneta spektro, kaj estas do formata de fotonoj. Ĝi estas tre energia, kvankam ĝenerale oni uzas la nomon por parto de la spektro kun malpli granda frekvenco ol la gama-radiado. Ĝia ondolongo troviĝas inter 10 kaj 0,1 nanometroj. La iksoradioj estis malkovritaj en 1895 de la germana fizikisto Wilhelm Conrad Röntgen. Li dokumentis ĝiajn propraĵojn, kaj, ĉar nekonataj, donis al ili la nomon X. En diversaj lingvoj ili estas ankaŭ konataj kiel Röntgen- aŭ rentgena radiado.
rdf:langString
Röntgenstrahlung oder Röntgenstrahlen sind elektromagnetische Wellen mit Quantenenergien oberhalb etwa 100 eV, entsprechend Wellenlängen unter etwa 10 nm. Röntgenstrahlung liegt im elektromagnetischen Spektrum im Energiebereich oberhalb des ultravioletten Lichts. Von der Gammastrahlung unterscheidet sie sich durch die Art der Entstehung: Gammastrahlung sind Photonen, die durch Kernreaktionen oder radioaktive Zerfälle entstehen, während Röntgenstrahlung aus der Geschwindigkeitsänderung geladener Teilchen herrührt.
rdf:langString
Radaíocht sa speictream leictreamaighnéadach le ghearrthonnfhaid atá dofheicthe is ea X-ghathanna. Ar 8 Samhain 1895, d'fhionn Röntgen is é ag déanamh taighde ar fheadán ga-chatóideach. Cruthaítear iad i bhfeadán folúsaithe ina bhfuil dhá leictreoid (an chatóid is an anóid) agus sruth leictreon ag rith eatarthu le hardvoltas ag an am céanna. Nuair a imbhuaileann na leictreoin fhuinniúla an anóid tungstain nó platanaim a chruthaítear iad. Radaíocht threáite ianaíoch, éifeachtach chun íomhánna a fháil de thaobh istigh na colainne (gnáth-X-ghathanna, fluarascópacht, scanadh CT, xéararadaghrafaíocht) agus fíocháin ghalraithe a mhilleadh i radaiteiripe.
rdf:langString
Les rayons X sont une forme de rayonnement électromagnétique à haute fréquence constitué de photons dont l'énergie varie d'une centaine d'eV (électron-volt), à plusieurs MeV. Ce rayonnement a été découvert en 1895 par le physicien allemand Wilhelm Röntgen, qui a reçu pour cela le premier prix Nobel de physique ; il lui donna le nom habituel de l'inconnue en mathématiques, X. Il est naturel (cosmologie, astronomie) ou artificiel (radiologie) et alors résulte du bombardement d'électrons sur une cible généralement en tungstène. La principale propriété des rayons X est de traverser la matière en étant partiellement absorbés en fonction de la densité de celle-ci et de l'énergie du rayonnement, ce qui permet d'avoir une information sur l'intérieur des objets qu'ils traversent.
rdf:langString
An X-ray, or, much less commonly, X-radiation, is a penetrating form of high-energy electromagnetic radiation. Most X-rays have a wavelength ranging from 10 picometers to 10 nanometers, corresponding to frequencies in the range 30 petahertz to 30 exahertz (3×1016 Hz to 3×1019 Hz) and energies in the range 145 eV to 124 keV. X-ray wavelengths are shorter than those of UV rays and typically longer than those of gamma rays. In many languages, X-radiation is referred to as Röntgen radiation, after the German scientist Wilhelm Conrad Röntgen, who discovered it on November 8, 1895. He named it X-radiation to signify an unknown type of radiation. Spellings of X-ray(s) in English include the variants x-ray(s), xray(s), and X ray(s). The most familiar use of X-rays is checking for fractures (broken
rdf:langString
I raggi X (o raggi Röntgen) sono quella porzione di spettro elettromagnetico con lunghezza d'onda compresa approssimativamente tra 10 nanometri (nm) e 1/1000 di nanometro (1 picometro), classificati come radiazioni ionizzanti, avendo un potere di penetrazione molto elevato: solo spessori dell'ordine di centimetri di piombo o di decimetri di calcestruzzo possono fermarli. Raggi X dei polmoni umani
rdf:langString
Röntgenstraling (vroeger, en in sommige talen nog steeds, x-stralen), vernoemd naar de ontdekker ervan, de Duits-Nederlandse Wilhelm Röntgen, is elektromagnetische straling, in het elektromagnetisch spectrum liggend tussen ultraviolet licht en gammastraling. De golflengtebegrenzing is enigszins willekeurig. De bovengrens van de golflengte (ondergrens van de energie) legt men vaak bij ongeveer 10 nm, grotere golflengtes vallen in het ultraviolette deel van het spectrum. De ondergrens van de golflengte valt zo rond de 1 pm (0,001 nm). Bij kleinere golflengte (hogere energie) spreekt men dan van gammastraling.
rdf:langString
A radiação X (composta por raios X) é uma forma de radiação eletromagnética indiretamente ionizante de natureza semelhante à luz. A maioria dos raios X possuem comprimentos de onda entre 0,01 a 10 nanómetros, correspondendo a frequências na faixa de 30 petahertz a 30 exahertz (3×1016 Hz a 3×1019 Hz) e energias entre 100 eV até 100 keV. Os comprimentos de onda dos raios X são menores do que os raios ultravioleta (UV) e tipicamente maiores do que a dos raios gama. Os raios X foram descobertos em 8 de novembro de 1895 pelo físico alemão Wilhelm Conrad Röntgen.
rdf:langString
Рентгенівське (Пулюївське) проміння або ікс-проміння (англ. X-ray emission, roentgen radiation, нім. Röntgenstrahlung f) — короткохвильове електромагнітне випромінювання з довжиною хвилі від 10 нм до 0.01 нм. В електромагнітному спектрі діапазон частот рентгенівського випромінювання лежить між ультрафіолетом та гамма-променями. Назва рентгенівське випромінювання походить від прізвища німецького фізика Вільгельма Конрада Рентґена. Інша назва — пулюївське випромінювання походить від імені українського фізика Івана Пулюя.
rdf:langString
rdf:langString
أشعة سينية
rdf:langString
Radiació X
rdf:langString
Rentgenové záření
rdf:langString
Röntgenstrahlung
rdf:langString
Ακτίνες Χ
rdf:langString
Ikso-radioj
rdf:langString
Rayos X
rdf:langString
X izpi
rdf:langString
X-ghathanna
rdf:langString
Sinar-X
rdf:langString
Rayon X
rdf:langString
Raggi X
rdf:langString
X線
rdf:langString
엑스선
rdf:langString
Röntgenstraling
rdf:langString
Promieniowanie rentgenowskie
rdf:langString
Raios X
rdf:langString
Рентгеновское излучение
rdf:langString
X-ray
rdf:langString
Röntgenstrålning
rdf:langString
Рентгенівське випромінювання
rdf:langString
X射线
xsd:integer
34197
xsd:integer
1123062049
xsd:integer
1
rdf:langString
x-ray
rdf:langString
الأشعة السينية أو أشعة إكس (بالإنجليزية: X ray) هي أشعة كهرومغناطيسية ذات طول موجي يتراوح بين 10 بيكومتر حتى 10 نانومتر، والتي تعادل الترددات ما بين 30 بيتاهرتز حتى 30 إكساهرتز (30×1015 Hz حتى 30×1018 Hz)، وأما الطاقة فتتراوح ما بين 124 إلكترونفولت حتى 124 كيلوإلكترونفولت. تستخدم الأشعة السينية بشكلٍ واسعٍ في التصوير الشعاعي وفي العديد من المجالات التقنية والعلمية.اكتشفها العالم الألماني وليام رونتجن عام 1895 في جامعة فورتسبورغ، ونال عنها جائزة نوبل في الفيزياء في عام 1901.
rdf:langString
Els termes raigs X i radiació X designen una part de l'espectre electromagnètic que correspon a radiació menys energètica que els raigs gamma i més que els raigs ultraviolats. La longitud d'ona d'aquestes radiacions ionitzants està compresa entre deu nanòmetres i cent picòmetres, que correspon a freqüències de 30 PHz a 3 EHz. Foren descoberts pel físic alemany Wilhelm Röntgen el 1895, que els batejà amb el nom de "raigs X". En el seu honor, a alguns països europeus, com Alemanya, reben també la denominació de raigs Röntgen.
rdf:langString
Rentgenové záření (starším názvem záření X či paprsky X nebo RTG) je forma elektromagnetického záření o vlnových délkách 10 nanometrů až 1 pikometr. Využívá se především při lékařských vyšetřeních, v krystalografii a také jako detekční metoda materiálových vad, v optice, v chemii při detekci či pro astronomická pozorování. Jedná se o formu ionizujícího záření a jako takové může být nebezpečné.
rdf:langString
Οι ακτίνες Χ ή ακτίνες Ρέντγκεν (Röntgen) αποκαλείται ένα τμήμα του ηλεκτρομαγνητικού φάσματος με περιοχή μήκους κύματος μεταξύ 10 nm με 10 pm , που αντιστοιχεί σε περιοχή συχνότητας από 30 PHz - 30 EHz και σε περιοχή ενέργειας 120 eV - 120 keV. Αυτό το τμήμα του ηλεκτρομαγνητικού φάσματος βρίσκεται μεταξύ των τμημάτων της υπεριώδους ακτινοβολίας και των ακτίνων γ. Η δεύτερη ονομασία της ακτινοβολίας προέρχεται από το όνομα ενός από τους πρώτους ερευνητές της, του Γερμανού φυσικού, Βίλχελμ Ρέντγκεν (Wilhelm Röntgen) που τις ανακάλυψε το 1895. Οι ακτίνες Χ πρωταρχικά χρησιμοποιήθηκαν από την Ιατρική ως διαγνωστικό εργαλείο με τη μορφή της ακτινογραφίας και από τη Φυσική και τη Χημεία με τη μορφή της κρυσταλλογραφίας. Όμως, οι ακτίνες Χ ανήκουν στις ιονίζουσες ακτινοβολίες, αφού η ενέργειά τους είναι ικανή να προκαλέσει τον ιονισμό ατόμων και μορίων από αριθμό εσωτερικών τους ηλεκτρονίων. Επομένως παρουσιάζει κινδύνους βλαβών σε ζωντανούς οργανισμούς και όχι μόνο. Οι ακτίνες Χ διαχωρίζονται σε 2 υποπεριοχές μήκους κύματος, συχνότητας και ενέργειας: 1.
* . «Μαλακές ακτίνες Χ»: 10 nm - 100 pm, 30 PHz - 3 HHz, 120 eV - 12 keV. 2.
* . «Σκληρές ακτίνες Χ»: 100 - 10 pm. 3 - 30 HHz, 12 - 120 keV. Η διάκριση μεταξύ των ακτίνων χ και ακτίνων γ άλλαξε τις τελευταίες δεκαετίες. Παλαιότερα υπήρχε και 3η υποπεριοχή ακτίνων Χ, αλλά αυτές εντάχθηκαν στις ακτίνες γ, γιατί προκαλούσαν πλέον διεγέρσεις και στους ατομικούς πυρήνες.
rdf:langString
Ikso-radioj aŭ X-radiado aŭ Rentgena radiado estas tipo de joniga radiado, kiu formas parton de la elektromagneta spektro, kaj estas do formata de fotonoj. Ĝi estas tre energia, kvankam ĝenerale oni uzas la nomon por parto de la spektro kun malpli granda frekvenco ol la gama-radiado. Ĝia ondolongo troviĝas inter 10 kaj 0,1 nanometroj. La iksoradioj estis malkovritaj en 1895 de la germana fizikisto Wilhelm Conrad Röntgen. Li dokumentis ĝiajn propraĵojn, kaj, ĉar nekonataj, donis al ili la nomon X. En diversaj lingvoj ili estas ankaŭ konataj kiel Röntgen- aŭ rentgena radiado. La ikso-radioj formiĝas en la ekstera tavolo de la atomoj, pro fenomenoj okazantaj al elektronoj en siaj orbitoj, jen pro saltado inter energiaj tavoloj, aŭ pro subita malakcelo de la elektrono. Fakte tiu origino estas la ĉefa diferenco al la gama-radiado, kiu estas formita en la atoma nukleo. La ikso-radioj estas uzataj ĉefe por la bildigo de la interno de la materio, profitante ĝian grandan kapablon de trairado de la fizikaj korpoj. La plej konata utiligo estas la medicina radiografio, kiu permesas la vidadon de la interno de la korpo, ĉefe de la malmolaj organoj. Ankaŭ estas kutima la industria radiografio, por ekzameni la internon de la materialoj aŭ la ujoj.
rdf:langString
Röntgenstrahlung oder Röntgenstrahlen sind elektromagnetische Wellen mit Quantenenergien oberhalb etwa 100 eV, entsprechend Wellenlängen unter etwa 10 nm. Röntgenstrahlung liegt im elektromagnetischen Spektrum im Energiebereich oberhalb des ultravioletten Lichts. Von der Gammastrahlung unterscheidet sie sich durch die Art der Entstehung: Gammastrahlung sind Photonen, die durch Kernreaktionen oder radioaktive Zerfälle entstehen, während Röntgenstrahlung aus der Geschwindigkeitsänderung geladener Teilchen herrührt. Die Röntgenstrahlung wurde am 8. November 1895 von Wilhelm Conrad Röntgen in Würzburg entdeckt und wird nach ihm im deutschsprachigen sowie fast im gesamten mittel- und osteuropäischen Raum benannt. In anderen Sprachräumen wird sie häufig mit dem von Röntgen ursprünglich selbst verwendeten Ausdruck X-Strahlen bezeichnet. Röntgenstrahlung ist eine ionisierende Strahlung.
rdf:langString
La denominación rayos X designa a una radiación electromagnética ionizante, invisible para el ojo humano, capaz de atravesar cuerpos opacos y de imprimir las películas fotográficas.Su capacidad de penetrar materia es tanto mayor cuanto mayor es el voltaje, cuanto más baja es la densidad de la materia y cuanto menor es el número atómico medio de dicha materia atravesada. Los actuales sistemas digitales permiten la obtención y visualización de la imagen radiográfica directamente en una computadora (ordenador) sin necesidad de imprimirla. La longitud de onda está entre 10 a 0,01 nanómetros, correspondiendo a frecuencias en el rango de 30 a 30000 PHz (de 50 a 50000 veces la frecuencia de la luz visible).
rdf:langString
X izpiak terminoa energia altuko erradiazio elektromagnetikoaren forma bati dagokio. Hauetako gehiengoaren uhin-luzerak 0,01 eta 10 nanometroen artekoak dira, eta dagozkien energiak 124 eV eta 145 keV tartean daude. Espektro elektromagnetikoan argi ultramore eta gamma izpien artean daude kokatuta, azken hauek energetikoenak izanda. Giza begiarentzat ikusezinak diren arren, gorputz opakuak zeharkatzeko gai dira, horregatik asko erabiltzen dira apurtutako hezurren erradiografiak lortzeko, edota bularreko minbiziak bilatzeko mamografietan. Bestalde, kristalografia arloan ere maiz erabiltzen dira, materialen barne-egituraren ezaugarriak aztertzeko. Herrialde askotan Roentgen erradiazio bezala dira ezagunak, Wilhelm Conrad Röntgen zientzialari alemaniarrak aurkitu baitzituen 1895ean.
rdf:langString
Les rayons X sont une forme de rayonnement électromagnétique à haute fréquence constitué de photons dont l'énergie varie d'une centaine d'eV (électron-volt), à plusieurs MeV. Ce rayonnement a été découvert en 1895 par le physicien allemand Wilhelm Röntgen, qui a reçu pour cela le premier prix Nobel de physique ; il lui donna le nom habituel de l'inconnue en mathématiques, X. Il est naturel (cosmologie, astronomie) ou artificiel (radiologie) et alors résulte du bombardement d'électrons sur une cible généralement en tungstène. La principale propriété des rayons X est de traverser la matière en étant partiellement absorbés en fonction de la densité de celle-ci et de l'énergie du rayonnement, ce qui permet d'avoir une information sur l'intérieur des objets qu'ils traversent. Les rayons X sont une des modalités principales de l'imagerie médicale et du contrôle non destructif. Ils sont également utilisés en cristallographie. En astrophysique contemporaine, on mesure les rayonnements X de l'espace pour l'étudier.
rdf:langString
Radaíocht sa speictream leictreamaighnéadach le ghearrthonnfhaid atá dofheicthe is ea X-ghathanna. Ar 8 Samhain 1895, d'fhionn Röntgen is é ag déanamh taighde ar fheadán ga-chatóideach. Cruthaítear iad i bhfeadán folúsaithe ina bhfuil dhá leictreoid (an chatóid is an anóid) agus sruth leictreon ag rith eatarthu le hardvoltas ag an am céanna. Nuair a imbhuaileann na leictreoin fhuinniúla an anóid tungstain nó platanaim a chruthaítear iad. Radaíocht threáite ianaíoch, éifeachtach chun íomhánna a fháil de thaobh istigh na colainne (gnáth-X-ghathanna, fluarascópacht, scanadh CT, xéararadaghrafaíocht) agus fíocháin ghalraithe a mhilleadh i radaiteiripe. De bhrí gur féidir le X-ghathanna a bheith baolach do dhuine is a ábhar géiniteach, ní mór an dáileog a fhaigheann an t-othar, agus aon oibrí san áit, a choimeád chomh híseal agus is féidir.
rdf:langString
Sinar-X atau sinar rontgen adalah salah satu bentuk dari radiasi elektromagnetik dengan panjang gelombang berkisar antara 10 nanometer ke 100 pikometer (sama dengan frekuensi dalam rentang 30 petahertz - 30 exahertz) dan memiliki energi dalam rentang 100 eV - 100 Kev. Sinar-X umumnya digunakan dalam diagnosis dan Kristalografi sinar-X. Sinar-X adalah bentuk dari dan dapat berbahaya.
rdf:langString
엑스선(-線, 영어: X-ray 엑스레이[*])는 파장이 10 ~ 0.01 나노미터이며, 주파수는 3 × 1016헤르츠에서 3 × 1019헤르츠 사이인 전자기파다. 이는 자외선보다 짧은 파장의 영역이다. 독일의 물리학자 빌헬름 콘라트 뢴트겐이 처음 발견하여 이름붙였으며, 그의 이름을 따라 뢴트겐선으로 부르기도 한다. 뢴트겐은 이 발견으로 최초의 노벨 물리학상을 수상했다. 엑스선은 투과성이 강하여 물체의 내부를 볼 수 있으므로, 의료 분야 및 비파괴 검사 등에 널리 쓰인다.
rdf:langString
An X-ray, or, much less commonly, X-radiation, is a penetrating form of high-energy electromagnetic radiation. Most X-rays have a wavelength ranging from 10 picometers to 10 nanometers, corresponding to frequencies in the range 30 petahertz to 30 exahertz (3×1016 Hz to 3×1019 Hz) and energies in the range 145 eV to 124 keV. X-ray wavelengths are shorter than those of UV rays and typically longer than those of gamma rays. In many languages, X-radiation is referred to as Röntgen radiation, after the German scientist Wilhelm Conrad Röntgen, who discovered it on November 8, 1895. He named it X-radiation to signify an unknown type of radiation. Spellings of X-ray(s) in English include the variants x-ray(s), xray(s), and X ray(s). The most familiar use of X-rays is checking for fractures (broken bones), but X-rays are also used in other ways. For example, chest X-rays can spot pneumonia. Mammograms use X-rays to look for breast cancer.
rdf:langString
X線（エックスせん、英: X-ray）は、波長が1 pm - 10 nm程度の電磁波である。発見者であるヴィルヘルム・レントゲンの名をとってレントゲン線と呼ばれることもある。電磁波であるが放射線の一種でもあり、X線撮影、回折現象を利用した結晶構造の解析などに用いられる。呼称の由来は数学の“未知数”を表す「X」で、これもレントゲンの命名による。 1895年11月8日、ドイツのヴィルヘルム・レントゲンにより特定の波長域を持つ電磁波が発見され、X線として命名された。この発見は当時直ちに大反響を呼び、X線の発生について理論的方向付けを与えようとしたポアンカレは1896年1月に、蛍光物質とX線の関連について予測を述べた。その予測に従い、翌月の2月にアンリ・ベクレルはウランを含む燐光体が現代からいえば放射性物質であることを発見するなどX線の発見は原子核物理の端緒となった。 日本の法令の条文上では片仮名を用いて「エックス線」若しくは「エツクス線」（ツを小文字を使わずに表記する）と表記するのが原則となっている。
rdf:langString
I raggi X (o raggi Röntgen) sono quella porzione di spettro elettromagnetico con lunghezza d'onda compresa approssimativamente tra 10 nanometri (nm) e 1/1000 di nanometro (1 picometro), classificati come radiazioni ionizzanti, avendo un potere di penetrazione molto elevato: solo spessori dell'ordine di centimetri di piombo o di decimetri di calcestruzzo possono fermarli. A lunghezza d'onda superiore a 0,1 nm sono chiamati raggi X molli; a lunghezze minori, sono chiamati raggi X duri. I raggi X duri si affiancano ai raggi gamma, più energetici, ma vengono distinti da essi a seconda della loro origine: i fotoni X sono prodotti da variazioni della cinetica degli elettroni, mentre quelli gamma da transizioni e decadimenti all'interno di un nucleo atomico (origine nucleare), o dall'annichilazione tra un positrone ed un elettrone. Raggi X dei polmoni umani Sono usati principalmente per fini medici (attraverso le radiografie), nell'analisi chimica con la spettrofotometria XRF e nell'analisi della struttura dei materiali con la cristallografia a raggi X e con la spettroscopia di assorbimento dei raggi X. Le ricerche puntano a visualizzare strutture in vivo sempre più minute e in laboratorio si riescono a raggiungere risoluzioni di 62 nanometri.
rdf:langString
Röntgenstraling (vroeger, en in sommige talen nog steeds, x-stralen), vernoemd naar de ontdekker ervan, de Duits-Nederlandse Wilhelm Röntgen, is elektromagnetische straling, in het elektromagnetisch spectrum liggend tussen ultraviolet licht en gammastraling. De golflengtebegrenzing is enigszins willekeurig. De bovengrens van de golflengte (ondergrens van de energie) legt men vaak bij ongeveer 10 nm, grotere golflengtes vallen in het ultraviolette deel van het spectrum. De ondergrens van de golflengte valt zo rond de 1 pm (0,001 nm). Bij kleinere golflengte (hogere energie) spreekt men dan van gammastraling. In de praktijk wordt het onderscheid met gammastraling echter meestal gemaakt op grond van de wijze waarop de straling wordt opgewekt. Röntgenstraling ontstaat dan onder meer bij de interactie van hoogenergetische deeltjes (bijvoorbeeld elektronen) met materie, zonder dat daarbij kernreacties plaatsvinden. Worden de fotonen daarentegen opgewekt door een kernreactie dan spreekt men doorgaans van gammastraling. Voor het opwekken van relatief intense bundels zijn ruwweg twee mechanismen:
* Het afbuigen van elektronen of andere geladen deeltjes (remstraling) door bijvoorbeeld atoomkernen. Hierbij ontstaat een continu spectrum.
* Het 'uit het atoom schieten' van een gebonden elektron door een invallend elektron, waarna een elektron in een hogere schil terugvalt naar de nu deels vacante schil, onder uitzending van een (röntgen)foton. Hierbij ontstaat een discreet spectrum (lijnspectrum) met karakteristieke straling. Vaak treden beide mechanismen op, en ontstaat er een combinatie van een continu spectrum met een lijnspectrum. Dit is bijvoorbeeld het geval in de traditionele röntgenbuis, waarin een elektronenbundel invalt op een metalen trefplaat. Daarnaast kan ook röntgenstraling ontstaan bij het invallen van hoogenergetische fotonen (röntgen- of gammastraling) op materie (röntgenfluorescentie). De zo ontstane 'secundaire' röntgenstraling kan bijvoorbeeld worden gebruik voor karakterisering van het materiaal. Ook bij elektronenvangst spreekt men meestal van röntgenstraling, ook al is hier wel sprake van transmutatie. Röntgenstraling wordt evenals ultraviolette straling door de aardatmosfeer tegengehouden, zodat de röntgenstraling van de zon ons niet bereikt. Röntgenstraling is een vorm van ioniserende straling en kan in stoffen waar hij op valt chemische reacties teweegbrengen. Als de bestraalde stof levend weefsel is, kan dit leiden tot stralingsschade aan het DNA, en dus tot mutaties, en eventueel tot kanker. Onnodige blootstelling aan röntgenstraling, of enige andere vorm van ioniserende straling, dient dus vermeden te worden. Röntgenstraling is een belangrijk fenomeen binnen de materialenkarakterisering, omdat de elementen in een materiaal, met ieder een eigen specifieke emissie-stralingsenergie (golflengte), ermee in kaart kunnen worden gebracht.
rdf:langString
Promieniowanie rentgenowskie (promieniowanie rtg, promieniowanie X, promienie X, promieniowanie Roentgena) – rodzaj promieniowania elektromagnetycznego, które jest generowane podczas wyhamowywania elektronów. Długość fali mieści się w zakresie od ok. 10 pm do 10 nm. W widmie fal elektromagnetycznych promieniowanie rentgenowskie znajduje się za nadfioletem, pokrywając się z zakresem promieniowania gamma.
rdf:langString
A radiação X (composta por raios X) é uma forma de radiação eletromagnética indiretamente ionizante de natureza semelhante à luz. A maioria dos raios X possuem comprimentos de onda entre 0,01 a 10 nanómetros, correspondendo a frequências na faixa de 30 petahertz a 30 exahertz (3×1016 Hz a 3×1019 Hz) e energias entre 100 eV até 100 keV. Os comprimentos de onda dos raios X são menores do que os raios ultravioleta (UV) e tipicamente maiores do que a dos raios gama. Os raios X foram descobertos em 8 de novembro de 1895 pelo físico alemão Wilhelm Conrad Röntgen. A produção de raios X deve-se principalmente a transições de elétrons nos átomos, ou da desaceleração de partículas carregadas. Como toda energia eletromagnética de natureza ondulatória, os raios X sofrem interferência, polarização, refração, difração, reflexão, entre outros efeitos. Embora de comprimento de onda muito menor, sua natureza eletromagnética é idêntica à da luz.
rdf:langString
Röntgenstrålning är en typ av fotonstrålning, det vill säga joniserande elektromagnetisk strålning med kort våglängd (cirka 0,01–10 nm) och höga fotonenergier (100 eV – 100 keV). Röntgenstrålningen upptäcktes av forskaren Wilhelm Conrad Röntgen 1895, som fick det allra första Nobelpriset i fysik 1901 för den bedriften.
rdf:langString
Рентге́новское излуче́ние — электромагнитные волны, энергия фотонов которых лежит на шкале электромагнитных волн между ультрафиолетовым излучением и гамма-излучением (от ~10 эВ до нескольких МэВ), что соответствует длинам волн от ~103 до ~10−2 Å (от ~102 до ~10−3 нм).
rdf:langString
Рентгенівське (Пулюївське) проміння або ікс-проміння (англ. X-ray emission, roentgen radiation, нім. Röntgenstrahlung f) — короткохвильове електромагнітне випромінювання з довжиною хвилі від 10 нм до 0.01 нм. В електромагнітному спектрі діапазон частот рентгенівського випромінювання лежить між ультрафіолетом та гамма-променями. Рентгенівське випромінювання виникає від різкого гальмування руху швидких електронів у речовині, при енергетичних переходах внутрішніх електронів атома. Воно використовується у науці, техніці, медицині. Рентгенівське випромінювання змінює деякі характеристики гірських порід, наприклад, підвищує їх електропровідність. Короткочасне опромінення кристалів кам'яної солі знижує їхнє внутрішнє тертя. Назва рентгенівське випромінювання походить від прізвища німецького фізика Вільгельма Конрада Рентґена. Інша назва — пулюївське випромінювання походить від імені українського фізика Івана Пулюя. Рентгенівське випромінювання використовуються для флюорографії, рентгенофлюоресцентного аналізу і в кристалографії для визначення атомної структури кристалів.Методи дослідження речовини за допомогою рентгенівських променів об'єднує термін рентгенівська спектроскопія.
rdf:langString
X射線（英語：X-ray），又称X光、愛克斯射線、愛克斯光，也稱作倫琴射線或倫琴光（Röntgen radiation），清朝時曾稱照骨術，是一种波长范围在0.01纳米到10纳米之间（对应频率范围30 PHz到30EHz）的电磁辐射形式。X射线最初用于医学成像诊断和X射线晶体学。X射线也是游離輻射等这一类对人体有危害的射线。 X射線波長範圍在較短處與伽馬射線較長處重疊。
xsd:nonNegativeInteger
103251
