Women in Buddhism
http://dbpedia.org/resource/Women_in_Buddhism an entity of type: Thing
إن موضوع المرأة في البوذية يمكن تناوله من جهات نظر متنوعة، بما في ذلك علم اللاهوت والتاريخ والأنثروبولوجيا والحركة النسوية. وتشمل مصالح آنية اللاهوتية حالة المرأة، ومعاملة المرأة في المجتمعات البوذية وفي البيت وفي الأماكن العامة، وتاريخ المرأة في البوذية، ومقارنة لتجارب النساء عبر مختلف أشكال البوذية، كما في الأديان الأخرى، وتجارب المرأة البوذية تتنوع إلى حد كبير. من تعاليم بوذا أن تكون الزوجة مطيعة لزوجها (05:33)، كما من تعاليمه أيضاً أنه ينبغي على الأزواج أن يحترموا زوجاتهم.
rdf:langString
La place des femmes dans le bouddhisme peut s'appréhender de différentes manières, étant un thème qui concerne aussi bien la théologie, l'histoire, l'anthropologie que le féminisme. Le sujet recouvre à la fois la condition et la représentation féminines dans les doctrines religieuses et dans les divinités, la condition des femmes dans les sociétés bouddhistes, et les principales personnalités féminines rattachées au bouddhisme.
rdf:langString
Women in Buddhism is a topic that can be approached from varied perspectives including those of theology, history, anthropology, and feminism. Topical interests include the theological status of women, the treatment of women in Buddhist societies at home and in public, the history of women in Buddhism, and a comparison of the experiences of women across different forms of Buddhism. As in other religions, the experiences of Buddhist women have varied considerably. However Khandro Rinpoche, a female lama in Tibetan Buddhism, downplays the significance of growing attention to the topic:
rdf:langString
Ґаутама Будда дозволив жінкам вступати до його чернечої санґги і повною мірою брати участь у житті громади, з дотриманням додаткових умов — . На думку Сьюзен Маркотт (Susan Murcott), «Жіноча чернеча сангха була радикальним для того часу експериментом». Можливо, Махакассаппа і бгікшу того часу відчували ревнощі до бгікшуні, які стали більш популярними, і проводили більше освітньої та соціальної роботи, ніж бгікшу. Ось їх антижіночі упередження й були тоді інституціоналізовані у вигляді восьми ґарундгамм, восьми тяжких обмежень. Ми повинні покласти край цьому упередженню.
rdf:langString
Гаутама Будда разрешил женщинам вступать в его монашескую сангху и в полной мере участвовать в жизни общины, с соблюдением дополнительных условий — восьми гарундхамм. По мнению Сьюзан Маркотт (Susan Murcott), «Женская монашеская сангха была радикальным для того времени экспериментом». , рассказывая о Первом буддийском соборе, отметил: Каждый, кто думает «я женщина», или «я мужчина», или «я вообще кто?» — это тот, кто внимает Маре. Оригинальный текст (англ.)[показатьскрыть]Anyone who thinks "I'm a woman" or "a man" or "Am I anything at all?" — that's who Mara's fit to address
rdf:langString
rdf:langString
المرأة في البوذية
rdf:langString
Femmes dans le bouddhisme
rdf:langString
Женщина в буддизме
rdf:langString
Women in Buddhism
rdf:langString
Жінки в буддизмі
xsd:integer
9345625
xsd:integer
1119612588
rdf:langString
Clockwise from upper left: Mahapajapati Gotami , A Korean Buddhist nun, Chökyi Drönma , Fukuda Chiyo-ni
xsd:integer
34
rdf:langString
Dorje Phagmo incarnation in 16th century mural at Myemo Chekar.png
rdf:langString
Hyewon-Iseung.yeonggi.jpg
rdf:langString
Yoshitoshi - 100 Aspects of the Moon - 74.jpg
xsd:integer
2
xsd:integer
300
rdf:langString
إن موضوع المرأة في البوذية يمكن تناوله من جهات نظر متنوعة، بما في ذلك علم اللاهوت والتاريخ والأنثروبولوجيا والحركة النسوية. وتشمل مصالح آنية اللاهوتية حالة المرأة، ومعاملة المرأة في المجتمعات البوذية وفي البيت وفي الأماكن العامة، وتاريخ المرأة في البوذية، ومقارنة لتجارب النساء عبر مختلف أشكال البوذية، كما في الأديان الأخرى، وتجارب المرأة البوذية تتنوع إلى حد كبير. من تعاليم بوذا أن تكون الزوجة مطيعة لزوجها (05:33)، كما من تعاليمه أيضاً أنه ينبغي على الأزواج أن يحترموا زوجاتهم. اتفق بعض الباحثين من العلماء مثل على أن التعاليم البوذية في بدايتها كانت تتصدى لقضايا الجنسين بشكل كبير وتعطيه اهتماماً كبيراً.
rdf:langString
La place des femmes dans le bouddhisme peut s'appréhender de différentes manières, étant un thème qui concerne aussi bien la théologie, l'histoire, l'anthropologie que le féminisme. Le sujet recouvre à la fois la condition et la représentation féminines dans les doctrines religieuses et dans les divinités, la condition des femmes dans les sociétés bouddhistes, et les principales personnalités féminines rattachées au bouddhisme. Les traditions bouddhistes sont le plus souvent transmises à l'oral, il n'existe donc peu de réelles sources écrites. De plus, les formes de bouddhisme sont nombreuses, apportant des multitudes de points de vue quant au statut des femmes dans le bouddhisme : une chose et son contraire ont pu être énoncées dans des temps et des régions différents, sans que les pratiquants y voient une incohérence. On observe par ailleurs une évolution de la condition des femmes, bien souvent selon les différentes étapes de la vie traditionnelle : être une fille, être une femme, être une mère.
rdf:langString
Women in Buddhism is a topic that can be approached from varied perspectives including those of theology, history, anthropology, and feminism. Topical interests include the theological status of women, the treatment of women in Buddhist societies at home and in public, the history of women in Buddhism, and a comparison of the experiences of women across different forms of Buddhism. As in other religions, the experiences of Buddhist women have varied considerably. Scholars such as Bernard Faure and Miranda Shaw are in agreement that Buddhist studies is in its infancy in terms of addressing gender issues. Shaw gave an overview of the situation in 1994: In the case of Indo-Tibetan Buddhism some progress has been made in the areas of women in early Buddhism, monasticism and Mahayana Buddhism. Two articles have seriously broached the subject of women in Indian tantric Buddhism, while somewhat more attention has been paid to Tibetan nuns and lay yoginis. However Khandro Rinpoche, a female lama in Tibetan Buddhism, downplays the significance of growing attention to the topic: When there is a talk about women and Buddhism, I have noticed that people often regard the topic as something new and different. They believe that women in Buddhism has become an important topic because we live in modern times and so many women are practicing the Dharma now. However, this is not the case. The female sangha has been here for centuries. We are not bringing something new into a 2,500-year-old tradition. The roots are there, and we are simply re-energizing them. As a present evaluation of women (and equality) in Buddhism, Masatoshi Ueki gave a diachronic textual interpretation of Buddhist texts from Early Buddhism to the Lotus Sutra. Ueki examined the terms 'male' and 'female' as based not solely on the physical characteristics of each sex biologically but also on their functional roles within society, calling them the 'male principle' and 'female principle,' and concluded that no difference is preached in the Shakyamuni's teachings regarding the enlightenment of woman. The establishment of the male principle in equal measure with the female principle is the natural order of things. They should never exist in a mutually exclusive relationship. They should not be an emphasis on one at the expense of the other, for both are indispensable. ... will the establishment of the true self be a fact of reality for both men and women.
rdf:langString
Гаутама Будда разрешил женщинам вступать в его монашескую сангху и в полной мере участвовать в жизни общины, с соблюдением дополнительных условий — восьми гарундхамм. По мнению Сьюзан Маркотт (Susan Murcott), «Женская монашеская сангха была радикальным для того времени экспериментом». , рассказывая о Первом буддийском соборе, отметил: Возможно, Махакассаппа и бхикшу того времени испытывали ревность к бхикшуни, которые сделались более популярными, и проводили больше образовательной и социальной работы, чем бхикшу. Вот их антиженские предубеждения и были тогда институционализированы в виде восьми гарундхамм, восьми тяжких ограничений. Мы должны положить конец этому предубеждению. Оригинальный текст (англ.)[показатьскрыть]Perhaps Mahakassappa and the bhikkhus of that time were jealous of the bhikkhunis being more popular and doing more teaching and social work than the bhikkhus. Their anti-women prejudice became institutionalized at that time with the eight garudhammas, the eight weighty restrictions. We must discontinue that prejudice. Диана Пол считает (Diana Y. Paul), что согласно традиционному воззрению, в раннем буддизме женщинам отводилась подчинённая роль. согласна с тем, что «в раннем индийском буддизме можно найти мизогинистские черты. Но наличие отдельных явно мизогинистских доктрин не означает, что весь древнеиндийский буддизм был мизогинистским». У многих[кто?] авторов позитивное отношение к женственности смешивалось с явно отрицательными эмоциями, из-за чего они характеризовали отношение раннего буддизма к женщинам как глубоко двойственное. Некоторые комментаторы «Аганна-Сутты» Палийского канона понимали изложенные в ней слова Будды так, будто бы он считал женщин ответственными за падение человеческой расы. Однако большинство буддистов интерпретируют это по-другому: они считают, что в первую очередь причиной нравственного падения является похоть как таковая, а не женщины. Однако несмотря на малоприятные образы женщин в раннем буддизме, в тхеравадской «Сутта-питаке» говорится о том, что не стоит заострять внимание на различиях между полами, потому что это может стать препятствием в достижении нирваны. Например, в «Бхикшуни-самъютте» (Сагатха-вагга, Самъютта-никая), половая дискриминация считается проделкой демона Мары, уводящего с духовного пути. В «Сомма-сутте» бхикшуни Сома утверждает: Каждый, кто думает «я женщина», или «я мужчина», или «я вообще кто?» — это тот, кто внимает Маре. Оригинальный текст (англ.)[показатьскрыть]Anyone who thinks "I'm a woman" or "a man" or "Am I anything at all?" — that's who Mara's fit to address Тем самым подчёркивается гендерная нейтральность буддийской концепции анатмана — стратегии «несамости», которой учил Будда для освобождения от страданий. А в сутре «Зависимость» Будда утверждает, что если мужчина или женщина цепляются за свою гендерную идентичность, они попадают в зависимость от неё.
rdf:langString
Ґаутама Будда дозволив жінкам вступати до його чернечої санґги і повною мірою брати участь у житті громади, з дотриманням додаткових умов — . На думку Сьюзен Маркотт (Susan Murcott), «Жіноча чернеча сангха була радикальним для того часу експериментом». Можливо, Махакассаппа і бгікшу того часу відчували ревнощі до бгікшуні, які стали більш популярними, і проводили більше освітньої та соціальної роботи, ніж бгікшу. Ось їх антижіночі упередження й були тоді інституціоналізовані у вигляді восьми ґарундгамм, восьми тяжких обмежень. Ми повинні покласти край цьому упередженню. Оригінальний текст (англ.)Perhaps Mahakassappa and the bhikkhus of that time were jealous of the bhikkhunis being more popular and doing more teaching and social work than the bhikkhus. Their anti-women prejudice became institutionalized at that time with the eight garudhammas, the eight weighty restrictions. We must discontinue that prejudice. Діана Пол (Diana Y. Paul) вважає, що відповідно до традиційної думки, в жінкам відводилася підпорядкована роль. згодна з тим, що «в ранньому індійському буддизмі можна знайти мізогіністські риси. Але наявність окремих явно мізогіністських доктрин не означає, що весь давньоіндійський буддизм був мізогіністським». У багатьох[хто?] авторів позитивне ставлення до жіночності змішувалося з явно негативними емоціями, через що вони характеризували ставлення раннього буддизму до жінок як глибоко двоїсте. Деякі коментатори «Аганни-Сутти» Палійського канону розуміли викладені в ній слова Будди так, нібито він вважав жінок відповідальними за падіння людської раси. Однак більшість буддистів інтерпретують це по-іншому: вони вважають, що в першу чергу причиною морального падіння є хіть як така, а не жінки. Однак незважаючи на малоприємні образи жінок в ранньому буддизмі, в тхеравадській «Сутта-пітака» йдеться про те, що не варто загострювати увагу на відмінностях між статями, бо це може стати перешкодою в досягненні нірвани. Наприклад, в «Бгікшуні-Сам'ютта» (Сагатха-вагга, ), дискримінація за статтю вважається витівкою демона Мари, який зводить з духовного шляху. В «Сомма-сутті» бгікшуні Сома стверджує: Кожен, хто думає «я жінка», або «я чоловік», або «я взагалі хто?» — це той, хто слухає Мару. Оригінальний текст (англ.)Anyone who thinks "I'm a woman" or "a man" or "Am I anything at all?" that's who Mara's fit to address Тим самим підкреслюється гендерна нейтральність буддійської концепції анатман — стратегії «несамості», якій навчав Будда для звільнення від страждань. А в сутрі «Залежність» Будда стверджує, що якщо чоловік або жінка чіпляються за свою гендерну ідентичність, вони потрапляють у залежність від неї.
xsd:nonNegativeInteger
87435
