Woe from Wit
http://dbpedia.org/resource/Woe_from_Wit an entity of type: Thing
Verstand schafft Leiden (russisch Горе от ума, dt. auch unter dem Titel Wehe dem Verstand) ist eine Komödie in vier Akten von Alexander Sergejewitsch Gribojedow, verfasst in freien jambischen Versen. Sie entstand zwischen 1822 und 1824 und wurde zunächst offiziell nicht publiziert, kursierte aber um 1825 so stark, dass ihr Inhalt als allgemein bekannt vorausgesetzt werden konnte. Verstand schafft Leiden ist eines der einflussreichsten Theaterstücke der russischen Literatur.
rdf:langString
《지혜의 슬픔》(러시아어: Го́ре от ума́)은 알렉산드르 그리보예도프의 시형식으로 된 희극이다. 완성 후에 작자 자신이 모스크바의 문학 서클에서 낭독하여 대성공을 거두었으며 귀족사회를 비판하고 있기 때문에 작자 사후의 1833년까지 출판이 금지되었다. 초연은 1829년. 외국생활을 마치고 러시아에 귀국한 청년귀족 차츠키가 목격한 귀족사회는 출세주의자, 욕심꾸러기, 우쭐대는 자, 경박한 여성 등의 천하였다. 그는 특유의 정의감, 지식 및 말재주로 사람들을 비판하나 도리어 미치광이 취급을 당해 상심한 가운데 또 다시 외국으로 떠난다. 뛰어난 지성과 변설(辯舌)을 가지고도 그것만에 의한 비판은 현실적으로 힘이 되지 못한다는 것이 이 희극의 제명이 지니는 의미이다. 차츠키는 19세기 러시아 소설에 허다하게 등장하는 무력한 지식인인 ‘사냥꾼’의 한 사람이다. 이 희극은 고전극의 구성을 지니나, 놀랄 만큼 사실적이며 독특한 시구와 날카로운 풍자 및 기지에 넘쳐 현재도 자주 상연되고 있다.
rdf:langString
«Лихо з розуму», «Лихо та й годі» — комедія у віршах О. С. Грибоєдова 1825 року — твір, який зробив свого творця класиком російської літератури. Вона поєднує в собі елементи класицизму і нових для початку XIX століття романтизму і реалізму. Комедія «Горе від розуму» — сатира на аристократичне московське суспільство першої половини XIX століття — одна з вершин російської драматургії й поезії; фактично завершила «комедію у віршах» як жанр. Афористичний стиль «Горя з розуму» сприяв тому, що воно «розійшлося на цитати».
rdf:langString
'"Лихо та й годі" — комедія О.С Грибоєдова. Вона поєднує в собі елементи класицизму, романтизму та реалізму. Цей твір – сатира на аристократичне московське суспільство І пол. ХІХ ст. – одна із вершин російської драматургії і поезії.
rdf:langString
Hoře z rozumu (1824, Горе от ума) je veršovaná komedie ruského diplomata, překladatele a dramatika období romantismu Alexandra Sergejeviče Gribojedova (1795–1829), vyznačující se krutou, smutnou a hořkou satirou na mravně devastovanou a podlézavou společnost bez pevného vnitřního přesvědčení a postoje, která dodnes patří k nejvýznamnějším hrám světového, evropského a ruského dramatu 19. století.
rdf:langString
Le Malheur d'avoir trop d'esprit est une comédie en vers d'Alexandre Griboïedov. Son titre russe est « Горе от ума » soit, mot à mot Le malheur dû à l'esprit. Mais on compte des dizaines de traductions différentes en français (de Quel malheur l'intelligence, à Malheur à l'homme d'esprit). Cette comédie, le chef-d'œuvre de Griboïedov, est la première grande pièce du répertoire russe. Elle a rencontré un tel succès que de nombreuses répliques en sont devenues proverbiales.
rdf:langString
Woe from Wit (Russian: Го́ре от ума́, romanized: Gore ot uma, also translated as "The Woes of Wit", "Wit Works Woe", Wit's End, and so forth) is Alexander Griboyedov's comedy in verse, satirizing the society of post-Napoleonic Moscow, or, as a high official in the play styled it, "a pasquinade on Moscow." The play gave rise to numerous catchphrases in the Russian language, including the title itself.
rdf:langString
Che disgrazia l'ingegno! (Russo: Горе от ума, tradotto anche come "L'ingegno, che guaio!", "Che disgrazia l'intelligenza!") è una commedia in versi di Aleksandr Sergeevič Griboedov che si prende gioco della società moscovita post-napoleonica.
rdf:langString
«Го́ре от ума́» (рус. дореф. Горе отъ ума) — комедия в стихах Александра Сергеевича Грибоедова. Она сочетает в себе элементы классицизма и новых для начала XIX века романтизма и реализма. Она описывает светское общество времён крепостного права и показывает жизнь 1813—1824 годов. Само «действие происходит… спустя десять лет после войны 1812 года, то есть в 1822».
rdf:langString
rdf:langString
Hoře z rozumu
rdf:langString
Verstand schafft Leiden
rdf:langString
Che disgrazia l'ingegno!
rdf:langString
Le Malheur d'avoir trop d'esprit
rdf:langString
지혜의 슬픔
rdf:langString
Горе от ума
rdf:langString
Woe from Wit
rdf:langString
Лихо та й годі
rdf:langString
Лихо з розуму
xsd:integer
1984017
xsd:integer
1098812099
rdf:langString
Griboedov
rdf:langString
Woe from Wit
rdf:langString
Hoře z rozumu (1824, Горе от ума) je veršovaná komedie ruského diplomata, překladatele a dramatika období romantismu Alexandra Sergejeviče Gribojedova (1795–1829), vyznačující se krutou, smutnou a hořkou satirou na mravně devastovanou a podlézavou společnost bez pevného vnitřního přesvědčení a postoje, která dodnes patří k nejvýznamnějším hrám světového, evropského a ruského dramatu 19. století. Komedie je jediným významným samostatným autorovým dílem. Začal na ní pracovat již kolem roku 1819, když působil v Tabrízu jako tajemník ruského vyslance v Persii, a dokončil jí v létě roku 1824 během své dovolené na statku svého přítele poblíž Moskvy Hra se stala brzy známou, v opisech se šířila po celém Rusku a především u mladší generace vyvolala neobyčejný dojem. Děkabristé viděli v Hoři z rozumu základní myšlenky svého programu, především odsudek nevolnictví a dalších nešvárů ruské společnosti (úplatkářství, byrokracie, nevzdělanost). Představitelé vyšší společnosti se však cítili dotčeni nelítostnou satirou, proto dlouho zabraňovali jevištnímu uvedení hry (došlo k tomu až roku 1831, dva roky po autorově smrti). Tiskem mohla komedie vyjít až roku 1833, podruhé se značnými doplňky až roku 1862; úplné vydání je až z roku 1875. Svou hrou Gribojedov navázal na ruskou tradici společenské komedie, o niž se pokusil již Fonvizin a která pak pokračovala především Gogolem a dalšími autory 19. století. Oproti Fonvizinovi však vytvořil mistrovskou tragikomedii o střetu vzdělaného a svobodomyslného jedince s konzervativní vyšší společností, která hájí zachování starých pořádků, a vzdělání i osvětu považuje za škodlivé jevy.
rdf:langString
Verstand schafft Leiden (russisch Горе от ума, dt. auch unter dem Titel Wehe dem Verstand) ist eine Komödie in vier Akten von Alexander Sergejewitsch Gribojedow, verfasst in freien jambischen Versen. Sie entstand zwischen 1822 und 1824 und wurde zunächst offiziell nicht publiziert, kursierte aber um 1825 so stark, dass ihr Inhalt als allgemein bekannt vorausgesetzt werden konnte. Verstand schafft Leiden ist eines der einflussreichsten Theaterstücke der russischen Literatur.
rdf:langString
Le Malheur d'avoir trop d'esprit est une comédie en vers d'Alexandre Griboïedov. Son titre russe est « Горе от ума » soit, mot à mot Le malheur dû à l'esprit. Mais on compte des dizaines de traductions différentes en français (de Quel malheur l'intelligence, à Malheur à l'homme d'esprit). Écrite en 1821-1822, la pièce est refusée par la censure au courant des années 1820. Cependant, la pièce circule déjà largement à partir de 1825. Elle sera donnée pour la première fois en représentation publique en 1831, deux ans après la mort dramatique de l'auteur (massacré par la foule à l'ambassade de Russie à Téhéran en Perse). La première a lieu en version allemande en intégralité au théâtre de Revel, puis elle est jouée en russe au théâtre Maly. La pièce est largement inspirée des propres déboires de Griboïedov. Elle se déroule dans la société aristocratique moscovite du début du XIXe siècle. De retour à Moscou, Alexandre Tchatski se rend chez Sophie Famoussov. Il l'aimait avant de partir en voyage et cherche maintenant à l'épouser. Cependant, tout les oppose. Il a une vision extrêmement cynique de la société. Elle est légère. Tchatski finira par quitter Moscou, encore plus désabusé, et s'étant attiré l'hostilité de tous. Cette comédie, le chef-d'œuvre de Griboïedov, est la première grande pièce du répertoire russe. Elle a rencontré un tel succès que de nombreuses répliques en sont devenues proverbiales.
rdf:langString
Woe from Wit (Russian: Го́ре от ума́, romanized: Gore ot uma, also translated as "The Woes of Wit", "Wit Works Woe", Wit's End, and so forth) is Alexander Griboyedov's comedy in verse, satirizing the society of post-Napoleonic Moscow, or, as a high official in the play styled it, "a pasquinade on Moscow." The play, written in 1823 in the countryside and in Tiflis, was not passed by the censors for the stage, and only portions of it were allowed to appear in an almanac for 1825. But it was read out by the author to "all Moscow" and to "all Petersburg" and circulated in innumerable copies, so it was as good as published in 1825; it was not, however, actually published until 1833, after the author's death, with significant cuts, and was not published in full until 1861.The play was a compulsory work in Russian literature lessons in Soviet schools, and is still considered a golden classic in modern Russia and other minority Russian-speaking countries. The play gave rise to numerous catchphrases in the Russian language, including the title itself.
rdf:langString
Che disgrazia l'ingegno! (Russo: Горе от ума, tradotto anche come "L'ingegno, che guaio!", "Che disgrazia l'intelligenza!") è una commedia in versi di Aleksandr Sergeevič Griboedov che si prende gioco della società moscovita post-napoleonica. Il dramma, scritto nel 1823 presso Tbilisi, in Georgia, non fu ammesso alla rappresentazione dalla censura; solo parti di esso videro la luce in forma scritta nel 1825. Tuttavia fu letto in pubblico dall'autore a Mosca e a Pietroburgo e circolò in svariate copie, diventando integralmente accessibile al pubblico già nello stesso anno (il testo completo fu ufficialmente stampato, seppure con tagli significativi, nel 1833, dopo la morte dell'autore, e integralmente nel 1861). La commedia sarebbe divenuta materia di studio obbligatoria nei programmi scolastici dell'Unione Sovietica ed è ancora considerata un classico della drammaturgia in lingua russa. Che disgrazia l'ingegno è ricca di espressioni divenute proverbiali nei paesi di lingua russa, a partire dal titolo stesso. Oggi molte di queste espressioni hanno acquisito una coloritura comica, per via del linguaggio antiquato.
rdf:langString
《지혜의 슬픔》(러시아어: Го́ре от ума́)은 알렉산드르 그리보예도프의 시형식으로 된 희극이다. 완성 후에 작자 자신이 모스크바의 문학 서클에서 낭독하여 대성공을 거두었으며 귀족사회를 비판하고 있기 때문에 작자 사후의 1833년까지 출판이 금지되었다. 초연은 1829년. 외국생활을 마치고 러시아에 귀국한 청년귀족 차츠키가 목격한 귀족사회는 출세주의자, 욕심꾸러기, 우쭐대는 자, 경박한 여성 등의 천하였다. 그는 특유의 정의감, 지식 및 말재주로 사람들을 비판하나 도리어 미치광이 취급을 당해 상심한 가운데 또 다시 외국으로 떠난다. 뛰어난 지성과 변설(辯舌)을 가지고도 그것만에 의한 비판은 현실적으로 힘이 되지 못한다는 것이 이 희극의 제명이 지니는 의미이다. 차츠키는 19세기 러시아 소설에 허다하게 등장하는 무력한 지식인인 ‘사냥꾼’의 한 사람이다. 이 희극은 고전극의 구성을 지니나, 놀랄 만큼 사실적이며 독특한 시구와 날카로운 풍자 및 기지에 넘쳐 현재도 자주 상연되고 있다.
rdf:langString
«Лихо з розуму», «Лихо та й годі» — комедія у віршах О. С. Грибоєдова 1825 року — твір, який зробив свого творця класиком російської літератури. Вона поєднує в собі елементи класицизму і нових для початку XIX століття романтизму і реалізму. Комедія «Горе від розуму» — сатира на аристократичне московське суспільство першої половини XIX століття — одна з вершин російської драматургії й поезії; фактично завершила «комедію у віршах» як жанр. Афористичний стиль «Горя з розуму» сприяв тому, що воно «розійшлося на цитати».
rdf:langString
«Го́ре от ума́» (рус. дореф. Горе отъ ума) — комедия в стихах Александра Сергеевича Грибоедова. Она сочетает в себе элементы классицизма и новых для начала XIX века романтизма и реализма. Она описывает светское общество времён крепостного права и показывает жизнь 1813—1824 годов. Само «действие происходит… спустя десять лет после войны 1812 года, то есть в 1822». Комедия «Горе от ума» — сатира на аристократическое московское общество первой половины XIX века — одна из вершин русской драматургии и поэзии; фактически завершила комедию в стихах как жанр. Афористический стиль способствовал тому, что она разошлась на цитаты.
rdf:langString
'"Лихо та й годі" — комедія О.С Грибоєдова. Вона поєднує в собі елементи класицизму, романтизму та реалізму. Цей твір – сатира на аристократичне московське суспільство І пол. ХІХ ст. – одна із вершин російської драматургії і поезії.
xsd:nonNegativeInteger
10467
