Wind wave
http://dbpedia.org/resource/Wind_wave an entity of type: Thing
Una ona marina o onada és un moviment oscil·latori, en sentit ascendent i descendent, de la superfície del mar o d'una altra massa gran d'aigua, com ara un llac o un embassament produïdes pel vent. L'ona més alta registrada mai va ser una ona de 34 metres al Pacífic el 6 de febrer de 1933.
rdf:langString
Mořská vlna je pohyb částí vody. Vlny jsou vyvolávány především větrem (eolické vlny) a mořskými proudy. Mimoto mohou být vyvolány i zemětřesením, sesuvem půdy nebo části ledovce do vody apod.
rdf:langString
في ديناميكا الموائع، موجات الرياح أو بمعنى أدق، الموجات المتولدة بالرياح هي موجات سطحية تحدث في للمحيطات، البحار، البحيرات، الأنهار، والقنوات أو حتى على البرك الصغيرة. غالبا ما تنجم عن الرياح التي تهب فوق امتداد واسع من سطح الموائع. عندما تتولد مباشرة وتتأثر بالرياح المحلية، يطلق على نظام الموجة بحر رياح. وبعد توقف هبوب الرياح، تسمى موجات الرياح موجة طويلة.. تدعى موجات الرياح في المحيطات موجات سطح المحيط. موجات تسونامي هي نوع معين من الموجات لا تتسبب بها الرياح ولكن التأثيرات الجيولوجية. في المياه العميقة، لا يمكن رؤية موجات تسونامي لصغر ارتفاعاتها ولأن طولها الموجي طويل جدا.
rdf:langString
Με τον όρο κυματισμός χαρακτηρίζεται γενικά το σύνολο των φυσικών φαινομένων που παρουσιάζει η επιφάνεια της θάλασσας, που οφείλονται κυρίως στην απορρόφηση της κινητικής ενέργειας του ανέμου.
rdf:langString
En Fluidodinamiko, marondoj estas ondoj kiuj moviĝas tra la surfaco de maroj, oceanoj, riveroj, lagoj, kanaloj kaj aliaj akvejoj. Ili estas generataj de la vento, kiu blovante kreas fortojn de premo kaj froto kiuj tuŝas la ekvilibron de la surfaco de la oceanoj. La vento transigas parton de sia energio al la ondoj, plenumante forton sur la surfaco de la akvo rezultinta el la diferencoj de premo okazigitaj de la fluktuado de la rapideco de la vento ĉe la limfaco inter aero kaj maro. La tuŝita surfaco restariĝas per agado de la gravito. La cikla interagado inter la forto de premo farita de la vento kaj la gravitoforto faras, ke la ondoj propagiĝas, malproksimiĝante iom post iom el sia zono de generado.
rdf:langString
En fluidodinámica, las olas son ondas que se desplazan a través de la superficie de mares, océanos, ríos, lagos, canales y otros cuerpos de agua. Son generadas por el viento, que al soplar crea fuerzas de presión y fricción que perturban el equilibrio de la superficie de los océanos. El viento transfiere parte de su energía a las olas, ejerciendo una fuerza sobre la superficie del agua resultante de las diferencias de presión causadas por las fluctuaciones de la velocidad del viento cerca de la interfase entre aire y mar. La superficie alterada se restablece por acción de la gravedad. La interacción cíclica entre la fuerza de presión ejercida por el viento y la fuerza de gravedad hace que las olas se propaguen, alejándose progresivamente de su zona de generación.
rdf:langString
Is iomaire uisce ag curláil sa fhoirm áirsí agus ag briseadh ar an gcladach nó idir dhá in uisce oscailt é tonn.
rdf:langString
Onda marina è un termine con il quale si vuole definire un caso particolare di onda fisica in cui è messa in moto la superficie d'acqua di un ampio bacino come il mare (da cui il nome). Si tratta di un caso particolare di onde di gravità, ossia di onde che si propagano all'interfaccia di due fluidi con densità diversa (in questo caso acqua e aria).
rdf:langString
波（なみ）とは、水面の高低運動である。浪、濤とも書き、波浪（はろう）とも言う。
rdf:langString
( 다른 뜻에 대해서는 파도 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 파도(波濤) 또는 파랑(波浪)은 바다나 호수, 강 등에서 바람에 의해 이는 물결을 말한다. 유체역학적으로는 자유표면에서 발생하는 표면파이며, 바람이 유체 표면의 넓은 면적 위를 불어 지나감으로써 생긴다. 대양의 파도는 육지에 부딪히기까지 수천 킬로미터를 여행할 수 있다. 보통 '파랑'은 잔물결에서 30m 규모의 큰 물결까지 통칭하는 말이며, 큰 물결을 주로 파도라고 하지만 모두 바람이 원인인 "Wind wave"의 개념이다. 이런 파도의 특성에 따라 워터파크에서 인공으로 파도를 가동함으로써 파도풀이 운영되고 있다.
rdf:langString
As ondas oceânicas de superfície são ondas de superfície que ocorrem nos oceanos. São geradas pelo vento que cria forças de pressão e fricção que perturbam o equilíbrio da superfície dos oceanos. O vento transfere parte da sua energia para as ondas ao exercer na superfície da água uma força resultante de diferenças de pressão, provocadas por flutuações na velocidade do vento próximo à interface ar-mar. A superfície perturbada é restabelecida por ação da gravidade. A interação cíclica entre a força de pressão exercida pelo vento e a força da gravidade, faz com que ondas se propaguem, se distanciando progressivamente de sua zona de geração. Ondas desse tipo também podem ocorrer em lagos e lagoas.
rdf:langString
Falowanie, fale wodne – fale powierzchniowe na styku wody i powietrza (Powierzchnia swobodna) lub fale wewnętrzne na styku dwóch warstw wody o różnej gęstości. Oznacza to wszystkie odchylenia poziomu wody z okresami trwającymi od dziesiątek sekundy do godzin (fala przypływu). Najczęstszą przyczyną falowania jest oddziaływanie poruszającego powietrza (wiatr) z powierzchnią wody.
rdf:langString
Vattenvågor är ytvågor i det översta lagret i en vattensamling, till exempel i ett hav. De kan uppstå av exempelvis vind, vattenströmmar eller geologiska aktiviteter och kan färdas tusentals mil innan de möter land. Storleken varierar mellan små kapillärvågor till stora tsunamier som ute till havs kan uppgå till några få decimeter i våghöjd och knappt märkbara. Den enskilda vattenelementens rörelse i en våg är mycket lokal.
rdf:langString
波浪、波濤是發生在各種水體（海水上的又叫海浪）表面上的表面波，即沿著水與空氣界面間傳行的一種波動，屬於重力波的一種類型。當風吹起時，風所帶來的壓力及摩擦力對海洋表面的平衡態產生擾動，一些能量自風轉移到水上。水能夠自風得到能量是因為兩者間的摩擦力，使得表面粒子以橢圓式運動移動著，這種橢圓式運動是縱波（往覆運動）與橫波（上下運動）所合成。波浪的波动有随机性；因为海面的风速、风向随时随地变化，所以波浪通常是杂乱无章的，其波高、波长和周期都为随机量。 波涛不同于涌浪。涌浪是远处的风，或已经过去的风所引起的波浪。“无风三尺浪”指的就是涌浪。
rdf:langString
Bei Wasserwellen handelt es sich um Oberflächenwellen an der Grenzfläche zwischen Wasser und Luft oder um eine interne Welle an der Grenzfläche zwischen zwei unterschiedlich dichten Wasserschichten im (geschichteten) Ozean. Nach Walter Munk sind damit alle Wasserspiegelauslenkungen mit Periodendauern von Zehntelsekunden bis Stunden (Gezeitenwelle) gemeint.
rdf:langString
Olatua, baga, tiraina edo (itsas) uhina itsasoen eta bestelako ur eremuen gainazalean sortzen diren uhinak dira. Gehienetan haizeak sortzen ditu, nahiko gainazal likido handian jotzen duenean. Ozeanoetan milaka kilometro egin ditzakete itsasertzera iritsi baino lehen. Haizeak osatutako olatuak txiki-txikiak izan daitezke, edo 30 m garai izatera iritsi. Kostaldearen higaduraren arrazoi nagusietako bat dira. Badira beste olatu mota batzuk, lurrikarek eta plaka tektonikoen mugimenduak eraginda. Kasu hauetan tsunami deritze eta itsasikarak sortzen dituzte.
rdf:langString
Une vague est une déformation de la surface d'une masse d'eau le plus souvent sous l'effet du vent. À l'interface des deux fluides principaux de la Terre, le vent crée des vagues sur les océans, mers et lacs. Ces mouvements irréguliers se dispersent à la surface de l'eau et sont collectivement appelés état de la mer. D'autres phénomènes, moins fréquents, sont aussi la source de vagues. Ainsi, les séismes majeurs, éruptions volcaniques ou chutes de météorites créent également des vagues appelées tsunamis ou raz-de-marée. La marée est également à l'origine de vagues très particulières, appelés mascarets, qui se produisent dans les circonstances où l'onde de marée rencontre un courant opposé et de vitesse égale. Certains phénomènes météorologiques peuvent être à l'origine de « météo-tsunam
rdf:langString
Dalam bidang oseanografi, Ombak dikenal sebagai (internal wave). Fenomena ini juga ada dalam bidang meteorologi, di mana gelombang menjalar pada lapisan antar muka antara udara yang hangat dan dingin (lihat gambarnya di sini dan sini, karena kedua bidang ilmu ini memang memiliki banyak kesamaan yaitu sama-sama berkecimpung dengan fluida. Para ahli meteorologi lebih banyak berkecimpung dengan fluida dalam bentuk gas yaitu atmosfer, sedangkan para ahli oseanografi lebih banyak berkecimpung dengan fluida dalam bentuk cair yaitu air laut.
rdf:langString
In fluid dynamics, a wind wave, water wave, or wind-generated water wave, is a surface wave that occurs on the free surface of bodies of water as a result from the wind blowing over the water surface. The contact distance in the direction of the wind is known as the fetch. Waves in the oceans can travel thousands of kilometres before reaching land. Wind waves on Earth range in size from small ripples, to waves over 30 m (100 ft) high, being limited by wind speed, duration, fetch, and water depth.
rdf:langString
Oppervlaktegolven in de vloeistofdynamica zijn golven die zich voortplanten langs het oppervlak van een vloeistof, zoals water, onder invloed van de zwaartekracht en massatraagheid. Oppervlaktegolven worden ook in meer of mindere mate beïnvloed door oppervlaktespanning en viskeuze wrijving. Enkele vormen van oppervlaktegolven zijn:
* windgolven en deining in oceanen en zeeën,
* getijdengolven,
* tsunami's,
* scheepsgolven,
* rimpelingen of capillaire golven,
* seiches in havenbekkens en grote meren,
* hoogwatergolven op een rivier.
rdf:langString
Вітрові хвилі — коливальні рухи води, що викликані енергією вітру при його прямій дії на її поверхню. Вітрові хвилі спостерігаються тільки в верхньому шарі до глибини 50—60 метрів. Розміри хвиль знаходяться в прямій залежності від швидкості і довжини розгону вітру, часу його дії на водну поверхню, розмірів водного простору, що охоплений вітром і глибини водойми.
rdf:langString
Ветровые волны создаются вследствие воздействия ветра (передвижение воздушных масс) на поверхность воды, то есть нагнетания. Причина колебательных движений волн становится легко понятна, если заметить воздействие того же ветра на поверхность пшеничного поля. Хорошо заметна непостоянность ветровых потоков, которые и создают волны.
rdf:langString
rdf:langString
موجة رياح
rdf:langString
Ona marina
rdf:langString
Mořská vlna
rdf:langString
Wasserwelle
rdf:langString
Κυματισμός
rdf:langString
Marondo
rdf:langString
Ola
rdf:langString
Olatu
rdf:langString
Tonn
rdf:langString
Ombak
rdf:langString
Vague
rdf:langString
Onda marina
rdf:langString
波
rdf:langString
파도
rdf:langString
Oppervlaktegolf (vloeistofdynamica)
rdf:langString
Falowanie
rdf:langString
Onda oceânica de superfície
rdf:langString
Wind wave
rdf:langString
Ветровые волны
rdf:langString
Vattenvåg
rdf:langString
波濤
rdf:langString
Вітрові хвилі
xsd:integer
710251
xsd:integer
1124615162
rdf:langString
Una ona marina o onada és un moviment oscil·latori, en sentit ascendent i descendent, de la superfície del mar o d'una altra massa gran d'aigua, com ara un llac o un embassament produïdes pel vent. L'ona més alta registrada mai va ser una ona de 34 metres al Pacífic el 6 de febrer de 1933.
rdf:langString
Mořská vlna je pohyb částí vody. Vlny jsou vyvolávány především větrem (eolické vlny) a mořskými proudy. Mimoto mohou být vyvolány i zemětřesením, sesuvem půdy nebo části ledovce do vody apod.
rdf:langString
في ديناميكا الموائع، موجات الرياح أو بمعنى أدق، الموجات المتولدة بالرياح هي موجات سطحية تحدث في للمحيطات، البحار، البحيرات، الأنهار، والقنوات أو حتى على البرك الصغيرة. غالبا ما تنجم عن الرياح التي تهب فوق امتداد واسع من سطح الموائع. عندما تتولد مباشرة وتتأثر بالرياح المحلية، يطلق على نظام الموجة بحر رياح. وبعد توقف هبوب الرياح، تسمى موجات الرياح موجة طويلة.. تدعى موجات الرياح في المحيطات موجات سطح المحيط. موجات تسونامي هي نوع معين من الموجات لا تتسبب بها الرياح ولكن التأثيرات الجيولوجية. في المياه العميقة، لا يمكن رؤية موجات تسونامي لصغر ارتفاعاتها ولأن طولها الموجي طويل جدا.
rdf:langString
Με τον όρο κυματισμός χαρακτηρίζεται γενικά το σύνολο των φυσικών φαινομένων που παρουσιάζει η επιφάνεια της θάλασσας, που οφείλονται κυρίως στην απορρόφηση της κινητικής ενέργειας του ανέμου.
rdf:langString
En Fluidodinamiko, marondoj estas ondoj kiuj moviĝas tra la surfaco de maroj, oceanoj, riveroj, lagoj, kanaloj kaj aliaj akvejoj. Ili estas generataj de la vento, kiu blovante kreas fortojn de premo kaj froto kiuj tuŝas la ekvilibron de la surfaco de la oceanoj. La vento transigas parton de sia energio al la ondoj, plenumante forton sur la surfaco de la akvo rezultinta el la diferencoj de premo okazigitaj de la fluktuado de la rapideco de la vento ĉe la limfaco inter aero kaj maro. La tuŝita surfaco restariĝas per agado de la gravito. La cikla interagado inter la forto de premo farita de la vento kaj la gravitoforto faras, ke la ondoj propagiĝas, malproksimiĝante iom post iom el sia zono de generado.
rdf:langString
Bei Wasserwellen handelt es sich um Oberflächenwellen an der Grenzfläche zwischen Wasser und Luft oder um eine interne Welle an der Grenzfläche zwischen zwei unterschiedlich dichten Wasserschichten im (geschichteten) Ozean. Nach Walter Munk sind damit alle Wasserspiegelauslenkungen mit Periodendauern von Zehntelsekunden bis Stunden (Gezeitenwelle) gemeint. Bei Wellenlängen kleiner als 4 mm bestimmt die Oberflächenspannung des Wassers die Eigenschaften der Kapillarwellen, bei denen auch die Zähigkeit des Wassers starke dissipative Effekte bewirkt. Bei Wellenlängen größer als 7 cm sind die Massenträgheit, die Erdanziehungskraft und die dadurch bedingten Druck- und Bewegungsänderungen bestimmend für die Eigenschaften der Schwerewelle.
rdf:langString
En fluidodinámica, las olas son ondas que se desplazan a través de la superficie de mares, océanos, ríos, lagos, canales y otros cuerpos de agua. Son generadas por el viento, que al soplar crea fuerzas de presión y fricción que perturban el equilibrio de la superficie de los océanos. El viento transfiere parte de su energía a las olas, ejerciendo una fuerza sobre la superficie del agua resultante de las diferencias de presión causadas por las fluctuaciones de la velocidad del viento cerca de la interfase entre aire y mar. La superficie alterada se restablece por acción de la gravedad. La interacción cíclica entre la fuerza de presión ejercida por el viento y la fuerza de gravedad hace que las olas se propaguen, alejándose progresivamente de su zona de generación.
rdf:langString
Olatua, baga, tiraina edo (itsas) uhina itsasoen eta bestelako ur eremuen gainazalean sortzen diren uhinak dira. Gehienetan haizeak sortzen ditu, nahiko gainazal likido handian jotzen duenean. Ozeanoetan milaka kilometro egin ditzakete itsasertzera iritsi baino lehen. Haizeak osatutako olatuak txiki-txikiak izan daitezke, edo 30 m garai izatera iritsi. Kostaldearen higaduraren arrazoi nagusietako bat dira. Itsasoko olatuak fenomeno mekaniko eta dinamikoak direla esan daiteke; ozeanoetako eta beste ur eremu batzuetako (aintziretako eta abarretako) gainaldean gertatzen diren makurtze erritmiko eta mugimendu sinusoideak dira. Olatuak gainalde isurkarian igeri dauden zatikiei mugimendu biribil bertikala eginarazten dien dardara mugimenduak dira, eta zatikiak ez dira lekuz aldatzen olatuen eraginez, baldin eta oso olatu handi eta garaiak ez badira behintzat. Energia eta mugimendua bakarrik ematen diote elkarren ondoko zatikiek batzuek besteei. Horrela bada, ur azalean zehar lastertasun jakin baten mugitzen den eta ur azala anplitude eta denbora tarte jakin batean dardarazten duen uhin mugimendu bat da. Uhin mugimendu horretan ur molekula bakoitzak zirkulu osoa egiten du ia, nahiz eta molekula bakoitza beti puntu beretik pasatzen den. Translazio mugimenduan, aldiz, multzoan aldatzen dira lekuz molekula guztiak. Badira beste olatu mota batzuk, lurrikarek eta plaka tektonikoen mugimenduak eraginda. Kasu hauetan tsunami deritze eta itsasikarak sortzen dituzte.
rdf:langString
Une vague est une déformation de la surface d'une masse d'eau le plus souvent sous l'effet du vent. À l'interface des deux fluides principaux de la Terre, le vent crée des vagues sur les océans, mers et lacs. Ces mouvements irréguliers se dispersent à la surface de l'eau et sont collectivement appelés état de la mer. D'autres phénomènes, moins fréquents, sont aussi la source de vagues. Ainsi, les séismes majeurs, éruptions volcaniques ou chutes de météorites créent également des vagues appelées tsunamis ou raz-de-marée. La marée est également à l'origine de vagues très particulières, appelés mascarets, qui se produisent dans les circonstances où l'onde de marée rencontre un courant opposé et de vitesse égale. Certains phénomènes météorologiques peuvent être à l'origine de « météo-tsunamis » (ou tsunamis météorologiques, dont la vague peut avoir les mêmes caractéristiques que celle d'un tsunami). Enfin, les navires sont aussi des sources de vagues. Les vagues les plus cambrées peuvent déferler en créant des turbulences et des courants marins. Il s'agit d'ondes de gravité, la force de rappel étant la pesanteur : leur évolution est déterminée par les propriétés communes aux ondes comme la réflexion, la réfraction et la diffraction. La hauteur des vagues varie de quelques centimètres à 32,3 m pour la plus haute enregistrée par un instrument, voire plus de 34 m pour la plus haute vague observée visuellement et pour les mesures faites par altimétrie satellitaire, 36 m de maximum extrapolés d'une moyenne de 20,1 m lors de la tempête Quirin en février 2011 en Atlantique Nord. Pour des mesures in situ, le record mondial de Hauteur significative est de 17,2 m, au sud-ouest de l'Irlande en Mer Celtique ; il est probable que la hauteur maximale subie par la bouée M6 qui a fait la mesure lors de la tempête du 9 décembre 2007, ait dépassé les 30 m. La tendance à parler de houle pour désigner tous les types de vague, vagues régulières et vagues irrégulières, est un abus de langage. La description la plus élémentaire de ce phénomène compliqué repose sur la notion de hauteur significative d'un état de mer. Lorsque la hauteur d'une vague individuelle dépasse exceptionnellement le double de cette hauteur on parle de « vague scélérate » susceptible de causer des dommages importants aux navires du fait de l'effet de surprise. Les calculs ou les études sur modèles réduits relatifs aux vagues sont fréquemment simplifiés en considérant une vague régulière (périodique) dont la hauteur est le plus souvent égale à la hauteur significative de l'état de mer considéré. Pour des problèmes plus particuliers on raisonne sur la hauteur maximale. Enfin le comportement dynamique d'un navire ou d'un autre corps flottant est étudié en utilisant la notion plus précise de vague irrégulière.
rdf:langString
Is iomaire uisce ag curláil sa fhoirm áirsí agus ag briseadh ar an gcladach nó idir dhá in uisce oscailt é tonn.
rdf:langString
Dalam bidang oseanografi, Ombak dikenal sebagai (internal wave). Fenomena ini juga ada dalam bidang meteorologi, di mana gelombang menjalar pada lapisan antar muka antara udara yang hangat dan dingin (lihat gambarnya di sini dan sini, karena kedua bidang ilmu ini memang memiliki banyak kesamaan yaitu sama-sama berkecimpung dengan fluida. Para ahli meteorologi lebih banyak berkecimpung dengan fluida dalam bentuk gas yaitu atmosfer, sedangkan para ahli oseanografi lebih banyak berkecimpung dengan fluida dalam bentuk cair yaitu air laut. Pembahasan mengenai gelombang dalam oseanografi secara umum dapat dibagi menjadi 2 bagian yaitu gelombang permukaan dan gelombang internal. Gelombang permukaan adalah fenomena yang akan kita temui ketika mengamati permukaan air laut, dan biasa disebut sebagai ombak. Salah satu faktor yang menyebabkan terjadinya ombak adalah embusan angin, di samping ada pula faktor lain seperti pasang surut laut yang terjadi akibat adanya gaya tarik bulan dan matahari.
rdf:langString
Onda marina è un termine con il quale si vuole definire un caso particolare di onda fisica in cui è messa in moto la superficie d'acqua di un ampio bacino come il mare (da cui il nome). Si tratta di un caso particolare di onde di gravità, ossia di onde che si propagano all'interfaccia di due fluidi con densità diversa (in questo caso acqua e aria).
rdf:langString
In fluid dynamics, a wind wave, water wave, or wind-generated water wave, is a surface wave that occurs on the free surface of bodies of water as a result from the wind blowing over the water surface. The contact distance in the direction of the wind is known as the fetch. Waves in the oceans can travel thousands of kilometres before reaching land. Wind waves on Earth range in size from small ripples, to waves over 30 m (100 ft) high, being limited by wind speed, duration, fetch, and water depth. When directly generated and affected by local wind, a wind wave system is called a wind sea. Wind waves will travel in a great circle route after being generated – curving slightly left in the southern hemisphere and slightly right in the northern hemisphere. After moving out of the area of fetch, wind waves are called swells and can travel thousands of kilometers. A noteworthy example of this is waves generated south of Tasmania during heavy winds that will travel across the Pacific to southern California, producing desirable surfing conditions. Swell consists of wind-generated waves that are not significantly affected by the local wind at that time. They have been generated elsewhere and some time previously. Wind waves in the ocean are also called ocean surface waves, and are mainly gravity waves, where gravity is the main equilibrium force. Wind waves have a certain amount of randomness: subsequent waves differ in height, duration, and shape with limited predictability. They can be described as a stochastic process, in combination with the physics governing their generation, growth, propagation, and decay – as well as governing the interdependence between flow quantities such as: the water surface movements, flow velocities and water pressure. The key statistics of wind waves (both seas and swells) in evolving sea states can be predicted with wind wave models. Although waves are usually considered in the water seas of Earth, the hydrocarbon seas of Titan may also have wind-driven waves.
rdf:langString
波（なみ）とは、水面の高低運動である。浪、濤とも書き、波浪（はろう）とも言う。
rdf:langString
( 다른 뜻에 대해서는 파도 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 파도(波濤) 또는 파랑(波浪)은 바다나 호수, 강 등에서 바람에 의해 이는 물결을 말한다. 유체역학적으로는 자유표면에서 발생하는 표면파이며, 바람이 유체 표면의 넓은 면적 위를 불어 지나감으로써 생긴다. 대양의 파도는 육지에 부딪히기까지 수천 킬로미터를 여행할 수 있다. 보통 '파랑'은 잔물결에서 30m 규모의 큰 물결까지 통칭하는 말이며, 큰 물결을 주로 파도라고 하지만 모두 바람이 원인인 "Wind wave"의 개념이다. 이런 파도의 특성에 따라 워터파크에서 인공으로 파도를 가동함으로써 파도풀이 운영되고 있다.
rdf:langString
As ondas oceânicas de superfície são ondas de superfície que ocorrem nos oceanos. São geradas pelo vento que cria forças de pressão e fricção que perturbam o equilíbrio da superfície dos oceanos. O vento transfere parte da sua energia para as ondas ao exercer na superfície da água uma força resultante de diferenças de pressão, provocadas por flutuações na velocidade do vento próximo à interface ar-mar. A superfície perturbada é restabelecida por ação da gravidade. A interação cíclica entre a força de pressão exercida pelo vento e a força da gravidade, faz com que ondas se propaguem, se distanciando progressivamente de sua zona de geração. Ondas desse tipo também podem ocorrer em lagos e lagoas.
rdf:langString
Oppervlaktegolven in de vloeistofdynamica zijn golven die zich voortplanten langs het oppervlak van een vloeistof, zoals water, onder invloed van de zwaartekracht en massatraagheid. Oppervlaktegolven worden ook in meer of mindere mate beïnvloed door oppervlaktespanning en viskeuze wrijving. Enkele vormen van oppervlaktegolven zijn:
* windgolven en deining in oceanen en zeeën,
* getijdengolven,
* tsunami's,
* scheepsgolven,
* rimpelingen of capillaire golven,
* seiches in havenbekkens en grote meren,
* hoogwatergolven op een rivier. Iedere soort golven heeft zo zijn eigen karakteristieken.
rdf:langString
Falowanie, fale wodne – fale powierzchniowe na styku wody i powietrza (Powierzchnia swobodna) lub fale wewnętrzne na styku dwóch warstw wody o różnej gęstości. Oznacza to wszystkie odchylenia poziomu wody z okresami trwającymi od dziesiątek sekundy do godzin (fala przypływu). Najczęstszą przyczyną falowania jest oddziaływanie poruszającego powietrza (wiatr) z powierzchnią wody.
rdf:langString
Vattenvågor är ytvågor i det översta lagret i en vattensamling, till exempel i ett hav. De kan uppstå av exempelvis vind, vattenströmmar eller geologiska aktiviteter och kan färdas tusentals mil innan de möter land. Storleken varierar mellan små kapillärvågor till stora tsunamier som ute till havs kan uppgå till några få decimeter i våghöjd och knappt märkbara. Den enskilda vattenelementens rörelse i en våg är mycket lokal.
rdf:langString
Вітрові хвилі — коливальні рухи води, що викликані енергією вітру при його прямій дії на її поверхню. Вітрові хвилі спостерігаються тільки в верхньому шарі до глибини 50—60 метрів. Розміри хвиль знаходяться в прямій залежності від швидкості і довжини розгону вітру, часу його дії на водну поверхню, розмірів водного простору, що охоплений вітром і глибини водойми. В початковій стадії розвитку хвилі мають характер бризу, який потім перетворюється в обособлені гребені. В глибоководних частинах морів висота хвиль при сильному і довгому вітрі може досягати 10 м і більше, в океанах від 13—18 м до 25 м; швидкості розповсюдження — до 14—15 м/с.
rdf:langString
Ветровые волны создаются вследствие воздействия ветра (передвижение воздушных масс) на поверхность воды, то есть нагнетания. Причина колебательных движений волн становится легко понятна, если заметить воздействие того же ветра на поверхность пшеничного поля. Хорошо заметна непостоянность ветровых потоков, которые и создают волны. В силу того что вода является веществом более плотным, чем воздух (примерно в 800 раз) — реакция воды на воздействие ветра несколько «запаздывает», и рябь переходит в волны лишь через некоторое расстояние и время при условии постоянного воздействия ветра. Если учесть такие параметры, как постоянность потока ветра, его направление, скорость, площадь воздействия, а также предыдущее состояние колебания поверхности водной глади, то мы получаем направление волны, высоту волны, частоту волны, наложение нескольких колебаний-направлений на один и тот же участок поверхности воды. Следует отметить, что направление волны не всегда совпадает с направлением ветра. Это особо заметно при изменении направления ветра, смешивании разных воздушных потоков, изменении условий среды воздействия (открытое море, гавань, суша, залив или любое другое достаточно большое тело, способное внести изменение в тенденцию воздействия и образования волн); это означает, что иногда ветер гасит волны. В глубоком море размеры волн и характер волнения определяются скоростью ветра, продолжительностью его действия, структурой ветрового поля и конфигурацией береговой черты, а также расстоянием от подветренного берега в направлении ветра до точки наблюдения.
rdf:langString
波浪、波濤是發生在各種水體（海水上的又叫海浪）表面上的表面波，即沿著水與空氣界面間傳行的一種波動，屬於重力波的一種類型。當風吹起時，風所帶來的壓力及摩擦力對海洋表面的平衡態產生擾動，一些能量自風轉移到水上。水能夠自風得到能量是因為兩者間的摩擦力，使得表面粒子以橢圓式運動移動著，這種橢圓式運動是縱波（往覆運動）與橫波（上下運動）所合成。波浪的波动有随机性；因为海面的风速、风向随时随地变化，所以波浪通常是杂乱无章的，其波高、波长和周期都为随机量。 波涛不同于涌浪。涌浪是远处的风，或已经过去的风所引起的波浪。“无风三尺浪”指的就是涌浪。
xsd:nonNegativeInteger
47067
