Water vascular system
http://dbpedia.org/resource/Water_vascular_system
水管系（すいかんけい）は、棘皮動物の体内に見られる構造の一つである。体内を走る管であり、その内部には外から取り入れられた海水が流れる。呼吸や循環などの役割を持っている。
rdf:langString
Das Ambulacralsystem (oder Ambulakralsystem), auch Wassergefäßsystem genannt, ist ein typisches Merkmal für den Stamm der Echinodermata (Stachelhäuter, z. B. Seesterne und Seeigel). Es besteht aus einem Kanalsystem im Inneren der Tiere, welches mit einer speziellen Flüssigkeit gefüllt ist und als Ringkanal den Schlund des Tieres umfasst, von dem fünf Radiärkanäle entspringen. Der Name Wassergefäßsystem ist etwas irreführend, da es sich bei der Flüssigkeit nicht um Meerwasser handelt, sondern um proteinhaltige Coelomflüssigkeit. Außen am Tier wird das Ambulacralsystem an den kleinen tentakelartigen Füßchen sichtbar.
rdf:langString
The water vascular system is a hydraulic system used by echinoderms, such as sea stars and sea urchins, for locomotion, food and waste transportation, and respiration. The system is composed of canals connecting numerous tube feet. Echinoderms move by alternately contracting muscles that force water into the tube feet, causing them to extend and push against the ground, then relaxing to allow the feet to retract.
rdf:langString
Het watervaatstelsel of ambulacraal stelsel is een hydraulisch stelsel van vaten en de daaraan verbonden en buisvoetjes in het lichaam van stekelhuidigen. De functie ervan is tweeledig. Enerzijds kunnen niet-sessiele stekelhuidigen zich met de buisvoetjes voortbewegen of vasthechten, anderzijds worden de buisvoetjes gebruikt om voedsel te verwerven en naar de mond te transporteren. Daarnaast speelt het systeem een rol in de ademhaling.
rdf:langString
Układ ambulakralny, inaczej nazywany układem wodnym – występujący w ciele szkarłupni (Echinodermata) pięciopromienny układ cienkościennych kanałów i zbiorników wysłanych nabłonkiem rzęskowym, pełniący funkcję lokomocyjną, dotykową, a częściowo wydalniczą i oddechową. Nie występuje w ciele innych zwierząt. Układ wodny wspomaga także wymianę gazową i pośrednio odżywianie, ponieważ nóżki układu ambulakralnego mogą służyć do zdobywania i przytrzymywania pokarmu; mogą także spełniać funkcję narządów dotykowych. Układ wodny może wspomagać także transport substancji w ciele szkarłupnia.
rdf:langString
Амбулакра́льная систе́ма, воднососудистая система (от лат. ambulacrum — «аллея») — свойственная только иглокожим гидравлическая локомоторная система, служащая для движения, дыхания, выделения и осязания. Развивается из зачатков целома. У некоторых иглокожих имеются придатки кольцевого канала в виде растяжимых мешков — полиевых пузырей и железистых органов — тидемановых телец. У голотурий мадрепорит внутренний и заполнен целомической жидкостью; у морских лилий его заменяют т. н. гидропоры.
rdf:langString
Sistema hidrovascular, por vezes sistema aquífero, é a designação dada ao conjunto de e vesículas ubjacente ao sistema ambulacral dos equinodermes. Embora a arquitectura do sistema varie substancialmente entre as seis classes que integram o filo Echinodermata, mas com especial expressão em grupos como as estrelas-do-mar e os ouriços-do-mar, forma um verdadeiro sistema hidráulico cujo funcionamento é essencial para a locomoção, captura de alimento, eliminação de dejectos e respiração. O sistema é composto por diversas estruturas vesiculares, conhecidas por vesículas de Poli, ligadas aos pés ambulacrais por ductos revestidos por aneis musculares, e é preenchido por , uma solução aquosa constituída essencialmente por água do mar enriquecida em potássio e por proteína. O movimento resulta da
rdf:langString
Амбулакральна система — водносудинна система, яка характерна тільки для представників типу голкошкірих (Echinodermata). Являє собою систему каналів, що пронизують усе тіло тварини та сліпо закінчуються біля поверхні тіла виростами, так званими амбулакральними ніжками або амбулакрами. Амбулакральні ніжки — циліндричні трубочки з ампулою біля основи і з присоском або підошвою на зовнішньому кінці (у морських зірок, морських їжаків) або гострокінцеві (у морських лілій, офіур). Вони заповнені рідиною, яка близька за складом з морською водою. Амбулакральна система забезпечує функції дихання, руху, дотику та виділення. Розвивається з зачатків целому.
rdf:langString
rdf:langString
Ambulacralsystem
rdf:langString
水管系
rdf:langString
Watervaatstelsel
rdf:langString
Układ ambulakralny
rdf:langString
Амбулакральная система
rdf:langString
Sistema hidrovascular
rdf:langString
Water vascular system
rdf:langString
Амбулакральна система
xsd:integer
378557
xsd:integer
1100681754
rdf:langString
Das Ambulacralsystem (oder Ambulakralsystem), auch Wassergefäßsystem genannt, ist ein typisches Merkmal für den Stamm der Echinodermata (Stachelhäuter, z. B. Seesterne und Seeigel). Es besteht aus einem Kanalsystem im Inneren der Tiere, welches mit einer speziellen Flüssigkeit gefüllt ist und als Ringkanal den Schlund des Tieres umfasst, von dem fünf Radiärkanäle entspringen. Der Name Wassergefäßsystem ist etwas irreführend, da es sich bei der Flüssigkeit nicht um Meerwasser handelt, sondern um proteinhaltige Coelomflüssigkeit. Außen am Tier wird das Ambulacralsystem an den kleinen tentakelartigen Füßchen sichtbar. Das Ambulacralsystem ist ein hydraulisches System. Mit Hilfe der Flüssigkeit und kleinen muskulösen Ampullen im Inneren sind die Echinodermaten in der Lage die kleinen Füßchen gezielt zu bewegen. Lange Zeit wurden bei Seesternen und anderen Echinodermata Saugnäpfe an den Füßchen als primäre Adhäsionsmechanismen vermutet. Neuere Studien zeigen jedoch, dass die Haftung zum Untergrund mit großer Wahrscheinlichkeit ausschließlich über die Sekretion eines adhesiven Materials erfolgt. Einen weiteren Bestandteil des Ambulacralsystems bildet die Madreporenplatte (auch Siebplatte genannt), welche auf der Oberseite von Seesternen und Seeigeln gut sichtbar ist. Dieses kleine, poröse Gebilde dient dem Druckausgleich. Ein Austausch von Meereswasser findet über die Porenöffnungen der Madreporenplatte statt.
* Nahaufnahme der Madreporenplatte (Siebplatte)
* Strandseeigel (Psammechinus miliaris) – gut erkennbar sind die weit über die Stacheln herausgeschobenen Ambulacralfüße
* Seestern, Unterseite (Asteroidea)
rdf:langString
The water vascular system is a hydraulic system used by echinoderms, such as sea stars and sea urchins, for locomotion, food and waste transportation, and respiration. The system is composed of canals connecting numerous tube feet. Echinoderms move by alternately contracting muscles that force water into the tube feet, causing them to extend and push against the ground, then relaxing to allow the feet to retract. The exact structure of the system varies somewhat between the five classes of echinoderm. The system is part of the coelomic cavities of echinoderms, together with the haemal coelom (or haemal system), perivisceral coelom, gonadal coelom and perihaemal coelom. Other terms sometimes used to refer to the water vascular system are "ambulacral system" and "aquiferous system". In the past, "aquiferous system" was also used to refer to many unrelated invertebrate structures, but today, it is restricted to water channels in sponges and the hydrostatic skeleton of some mollusks like Polinices.
rdf:langString
Het watervaatstelsel of ambulacraal stelsel is een hydraulisch stelsel van vaten en de daaraan verbonden en buisvoetjes in het lichaam van stekelhuidigen. De functie ervan is tweeledig. Enerzijds kunnen niet-sessiele stekelhuidigen zich met de buisvoetjes voortbewegen of vasthechten, anderzijds worden de buisvoetjes gebruikt om voedsel te verwerven en naar de mond te transporteren. Daarnaast speelt het systeem een rol in de ademhaling. De grondvorm van het watervaatstelsel is een ringvormig kanaal rondom de mond, van waaruit zich per arm of per lichaamssegment (denk bij dat laatste aan zee-egels) een radiaal kanaal aftakt. Aan het radiale kanaal zitten op regelmatige afstanden korte laterale kanalen, die eindigen in een ampulla aan de zijde, met daaraan verbonden een podium (buisvoetje) aan de orale zijde. Uit het ringkanaal vertakt minstens één steenkanaal dat op zijn beurt is verbonden met de madreporiet (zeefplaat) aan de aborale zijde van het lichaam. Via de madreporiet staat het water in het watervaatstelsel in verbinding met de buitenwereld. Gasuitwisseling verloopt via de buisvoetjes die buiten het lichaam steken, en de ampullae, die op hun beurt gasuitwisseling hebben met de vloeistof in het coeloom (de lichaamsholte). De werking van het watervaatstelsel is gebaseerd op waterdruk die kan worden veranderd door middel van spieren rondom de ampullae en de podia, en door kleppen in de vaten. Door de ampullae samen te trekken en daardoor de druk erin te verhogen, kunnen de buisvoetjes worden uitgestulpt. Omgekeerd wordt een buisvoetje ingetrokken als de spieren rondom de ampulla verslappen, en die in het buisvoetje samentrekken. Voor de richting waarin de podia bewegen dragen twee spieren zorg die in de lengterichting van het podium liggen.
rdf:langString
水管系（すいかんけい）は、棘皮動物の体内に見られる構造の一つである。体内を走る管であり、その内部には外から取り入れられた海水が流れる。呼吸や循環などの役割を持っている。
rdf:langString
Sistema hidrovascular, por vezes sistema aquífero, é a designação dada ao conjunto de e vesículas ubjacente ao sistema ambulacral dos equinodermes. Embora a arquitectura do sistema varie substancialmente entre as seis classes que integram o filo Echinodermata, mas com especial expressão em grupos como as estrelas-do-mar e os ouriços-do-mar, forma um verdadeiro sistema hidráulico cujo funcionamento é essencial para a locomoção, captura de alimento, eliminação de dejectos e respiração. O sistema é composto por diversas estruturas vesiculares, conhecidas por vesículas de Poli, ligadas aos pés ambulacrais por ductos revestidos por aneis musculares, e é preenchido por , uma solução aquosa constituída essencialmente por água do mar enriquecida em potássio e por proteína. O movimento resulta da contração e distensão alternada das estruturas musculares, o que força a água para o interior dos pés ambulacrais, causando a sua extensão, o que impele o animal na direcção desejada. A redução da pressão reduz a turgidez das estruturas corporais e leva à retracção dos pés.
rdf:langString
Układ ambulakralny, inaczej nazywany układem wodnym – występujący w ciele szkarłupni (Echinodermata) pięciopromienny układ cienkościennych kanałów i zbiorników wysłanych nabłonkiem rzęskowym, pełniący funkcję lokomocyjną, dotykową, a częściowo wydalniczą i oddechową. Nie występuje w ciele innych zwierząt. Jest częścią celomy. Powstaje z lewych woreczków procelu i mezocelu. Jego budowa różni się u przedstawicieli poszczególnych gromad. Zwykle rozpoczyna się płytką madreporową (z wyjątkiem liliowców, u których występują liczne otworki w ścianie ciała) łączącą układ ze środowiskiem zewnętrznym. Dwa kanały (okrężny i kamienny – wysycony węglanem wapnia) są położone centralnie. Od nich odchodzą kanały promieniste z licznymi bocznymi odgałęzieniami przechodzącymi w kuliste ampułki, a te – w zakończone przyssawkami nóżki ambulakralne, położone po stronie oralnej. Ruchy szkarłupni powodują zmiany ciśnienia płynu w nóżkach ambulakralnych, do których prowadzą rozgałęzienia układu ambulakralnego. Nóżka wypełnia się płynem podczas skurczu ampułki umieszczonej u jej nasady. Następuje wtedy wzrost ciśnienia płynu w nóżce. Nóżki odrywają się od podłoża wskutek rozkurczu ampułki, który spowodowany jest skurczem mięśni przepychających płyn z powrotem do ampułki. Układ wodny wspomaga także wymianę gazową i pośrednio odżywianie, ponieważ nóżki układu ambulakralnego mogą służyć do zdobywania i przytrzymywania pokarmu; mogą także spełniać funkcję narządów dotykowych. Układ wodny może wspomagać także transport substancji w ciele szkarłupnia.
rdf:langString
Амбулакра́льная систе́ма, воднососудистая система (от лат. ambulacrum — «аллея») — свойственная только иглокожим гидравлическая локомоторная система, служащая для движения, дыхания, выделения и осязания. Развивается из зачатков целома. Состоит из околоротового кольца и пяти радиальных амбулакральных каналов. С внешней средой сообщается через специальный орган — пористую пластинку (мадрепоровая пластинка, мадрепорит), через которую происходит выравнивание гидростатического давления внутри и вне животного, и через каменистый канал с обызвествлёнными стенками. От радиальных каналов отходят боковые ветви к амбулакральным ножкам на поверхности тела – сотням цилиндрических трубочек с растяжимой ампулой у основания и с присоской или подошвой на свободном конце (у морских звёзд, ежей), либо остроконечных (у морских лилий, офиур). Ножки иглокожих движутся за счёт изменения полостного давления в ампулах и каналах. Вода, проходя сквозь мадрепорит и каменистый канал, попадает в околоротовый канал. Здесь она разделяется на пять радиальных каналов, заполняя ампулы у основания ножек. Сжатие ампул заставляет ножки наполняться водой и растягиваться; присоски ножек при этом прикрепляются к различным подводным предметам. Затем резко сокращаясь, ножки укорачиваются, и тело животного перемещается. У некоторых иглокожих имеются придатки кольцевого канала в виде растяжимых мешков — полиевых пузырей и железистых органов — тидемановых телец. У голотурий мадрепорит внутренний и заполнен целомической жидкостью; у морских лилий его заменяют т. н. гидропоры.
rdf:langString
Амбулакральна система — водносудинна система, яка характерна тільки для представників типу голкошкірих (Echinodermata). Являє собою систему каналів, що пронизують усе тіло тварини та сліпо закінчуються біля поверхні тіла виростами, так званими амбулакральними ніжками або амбулакрами. Амбулакральні ніжки — циліндричні трубочки з ампулою біля основи і з присоском або підошвою на зовнішньому кінці (у морських зірок, морських їжаків) або гострокінцеві (у морських лілій, офіур). Вони заповнені рідиною, яка близька за складом з морською водою. Амбулакральна система забезпечує функції дихання, руху, дотику та виділення. Розвивається з зачатків целому. Амбулакральна система включає у себе навколоротовий кільцевий канал, який сполучається з зовнішнім середовищем кам'янистим каналом через мадрепорову пластинку (морські зірки та їжаки) або з порожниною тіла (голотурії). У морських лілій кільцевий канал сполучається з порожниною тіла через численні отвори, а порожнина тіла в свою чергу сполучається з зовнішнім середовищем. Від кільцевого каналу відходить 5 радіальних каналів, які мають бічні вирости, що входять в амбулакральні ніжки. Наповнюючись рідиною ніжки значно витягуються по напрямку руху та прикріплюються до підводних предметів. Скорочуючись ніжки укорочуються та переміщують тіло тварини на деяку відстань. Також за допомогою подовження ніжок голкошкірі знаходять здобич та утримують її.
xsd:nonNegativeInteger
9488
